Григір Тютюнник. М'який.

Оповідання Тютюнника - це поєднання щирості, ідеалізму і майстерності слова! Це колоритне зображення побуту села середини минулого століття, рідкісне знання психології та соковитий гумор. А ще - зухвала непокора політиці зросійщення України.
Кілька цифр для матеріальної стимуляції творчості 4149 5100 6263 5570
#аудіо
#аудіокниги
#ЗНО
#українською

[@user-nw5qs8lj9t]

Люблю Григора Тютюнника.Дякую за твір і чудове прочитання

[@user-rd3nq4jy5i]

Чудове озвучення. Дякую. Подобається творчість Тютюнника.

[@user-bh5cm7qy3c]

Дуже подобаються твори Тютюнника, а завдяки вашому читанню я в них просто закохалася. Дякую❤

[@elenaalejnikova8872]

Дякую🇺🇦🇺🇦🇺🇦

[@user-vl9eu8di2h]

Щиро дякую.Цікаво.

[@user-pu2rv3ey2e]

Дякую ❤❤❤

[@user-bt4wv4bf9t]

Дякую! І мій батько був шахтарем, але землю любив щиро і не міг без неї жити. Так в місто і не перебрався, коли став інвалідом після вибуху в шахті.Любив косити траву, рибалити, садити яблуні та взимку робити величезні сапетки. А ми були такі малі , що не змогли побачити краси в цьому. Бачили тільки безкінечну роботу.

[@ijatsarenko8700]

Просте оповідання,а як багато в ньому сказано.Жахливі умови роботи шахтарів, злиденний побут,туга за селом,і кудиш без руського міра,в образі дружини,що дивується доброму ставленню до себе та й полюбляє чарку.Добрі та довірливі українці, хто тільки не користувався вами,от і маємо на сьогодні результат від звіра з півночі.

[@user-he7je8yf8b]

Неперевершенний Тютюнник!!Так і батько мріяв на пенсії повернутись у рідне село.

[@user-ny8jm1iu6l]

Людина від землі та сохи важко переживає відрив від звичного життя,бачив особисто,як чоловік зтанув від суму...психосоматика ...