bit.ly/3TSPsVI - online-школа англійської iKnow (знижка 10% за промокодом HISTORY10) mssg.me/kplusi - підтримати подкаст а ви були колись на концерті Бейонсе, підписники?
Взагалі жодного історичного факту (чи бодай якоїсь "видумки") від запрошеного гостя (чи "гостикині" :-) я не почув. Лише якісь особисті сентименти, приїзд Бйонсі та підліткові емоції щодо Євро-2012. Я то розумію що публічні та адекватні представники "Донбасу" вони взагалі можна сказати "в дефіциті" зараз і т.д. І що платний випуск потрібно було "відпрацювати". Але за великим рахунком, цим випуском канал зайшом "на чуже поле" гри, а саме "новітня історія" яку, як колись тут було зазначено авторами каналу, не хотілося б прямо зараз освідчувати.
О клас, дякую ведучім, дякую гостю ! Приємно послухати про свій рідний край! Мій рід прожив там більше 120 років, і тепер завдяки конченим сусідам, ми там більше не живемо! Я з Макіївки! Люди в нас добрі і чемні, деяких правда пропаганда зламала, вони напевно просто мріять, що стануть знову молодими …. як повернеться савок… думаючі про себе зламали майбутнє своїм наступним поколінням …
Я обожнюю наш степ. Де я вже не була і по Україні, і за кордоном - завжди сумую за сухими суворими вітрами Донбасу і ароматами степових трав ❤ Донбас неймовірний!
Два роки тому прочитала книжку "Дикий схід" Максима Віхрова про історію Донбасу та східної частини Слобожанщини від ледь не первісних часів до сьогодення. Після прочитання хочеться обійняти кожного жителя цих місць і плакати.
От як добре, що стає все більше правдивих історичних відео про наші області, погано що ми цим зацікавились і розкриваємо очі тільки після війни, але дякую за донат і авторам 👏 мені мама розповідала, як наш рід виживав в другий голодомор на Донеччині, що моя двоюрідна бабуся вчилась зі Стусом, а друга жила в одному під'їзді із Биковим, які це були Люди і яким гівном був совок! Наша область має доволі трагічну історію, через наші природні богатства, це треба вивчати і пам'ятати, особливо хто ці лиха творив! Теж чекала від гості більше історій від її бабусь і батьків, а вона майже весь випуск мовчала.... Ми любимо свій край, ми живемо в Донецькій області, бо мусимо підтримувати в ній життя поки можемо і ми не всі ждуни!
Бред. Начиная с 90-х украина была в полной опе. Если это называется " ми добре жили ", то я папа римский. Впрочем, кому и кобыла невеста. Эта недострана вечно нищая, ободранная, зачуханная, попрошайка, готовая рогатку раздвинуть за подачки хозяев, как и ее "оксанки", любому старому Пэр Гюнту в европе дадут за европейский паспорт. Печально, но факт.
Любі моЇ , дякую вам! Я з Донецької області, ви сказали саме те, що в мене давно болить. Дякую , що підняли цю тему , мабуть вперше я дивилась ваш випуск зі сльозами на очаках, бо мені сдавалось , що 80% відсотків саме так і думає про жителей Донбасу, а саме категоріями стереотипів. І Фелікс дуже точно проговорив зрівняня , із з зґвалтовуванною жінкою, бо дуже часто, коли прилітає по Донецьку, читаю коментарі на українських пабліках на кшталт : "так вам і треба..." та інше. Добре , що ви говорите про те , що ми одна країна і Донеччина і ії жителі 💙💛
32:37 Я подібне чую навіть від молоді. Що разу як заходе тема за Донбас моя однакласниця заводе свою пісню "самі вині", на що я з пеною у рта намагаюсь доказати, що на нас взагалі-то напали. Нас окупували. Що люди десять років в умовній в'язниці. Розповідаю про рух "Жовта стрічка", про людей які виходили на про українські мітинги. Все одно, немов зі стінкою говорю.
@@possumsmart7652 та як би ж то вони це цінували..... Бо принаймні ті з ким знайома я, не чураються усього руснявого контенту. "Люди зі сходу звісно сміття якщо говорять російською, але цей москальский блогерок ну такий класний ж!"... Бісе, дуже бісе. (Я зараз не захищаю російську мову серед українців, але вважаю що в своїх думках треба бути хочаб послідовними.)
Єдиний раз я була на Донеччині в Покровську. Ми з чоловіком читали лекцію про сортування сміття в університеті. Тоді 5 років назад в Покровськ переїхав Донецький університет і нам пощастило провести день зі студентами і місцевими активістами. Вони організували творчий простір у Покровську, співали нам там українських пісень, всі спілкувались з нами українською. Один раз ми почули в спину від місцевого «чьо ета на украінском разгаваріваєтє». Але цей візит розвіяв дуже багато моїх стереотипів про Донеччину. Нам варто було більше подорожувати Україною, щоб розуміти один одного краще.
Дякую за випуск! Я родом з Краматорська, і коли в дитинстві ми їздили у Донецьк на ринок або погуляти, мені здавалось що всі люди менш чуйні, більш зайняті та завжди "тільки по ділу" (такий вайб великого міста). Між тим, я маю чимало чудових друзів родом беспосередньо з Донецька. Навчаючись у Харкові і маючи чимало родичів зі Львова, я ніколи не відчувала себе якось не такою. Я вважаю, що це завжди про вибір кожної людини - ким ти хочеш бути, а ким бути не хочеш. Усюди є люди, що своєю поведінкою продожують життя тих чи інших упереджень, але узагальнення - це дуже шкідлива стратегія.
Не тільки це. Як дізнавал 37:02 ися, що Донецьку, то не брали на роботу. У срвбезі питали: "А хто такі переселенці" й у Києві переселенські так і не платили, попри тому, що людина магістратуру закінчувала на стаціонарі....та й багато чого іншого.
На все життя запам'ятала, як у 2014 на свою днюшку у вересні поїхали у Шарм попливати у Червоному і познайомились із парою дівчиною та бабусею з Донбасу - вона розповідала, що їх перевезли з рашки свого часу, але вона за стільки років полюбила цю країну, постійно сварилась із сусідками, такими ж переселеними, які чекали і кликали рашку.. досі пам'ятаю її жовто-блакитну стрічку на шиї із золотим тризубом ❤️ щоразу навмисно віталась голосно і українською
Дякую що дали платформу для такої розмови, люди які були вимушені поїхати з рідного дому у 2014 не були почуті! Треба більше про них і з ними говорити бо всі сфокусовані на людях які лишилися але скільки людей були вимушені поїхати...моїм друзям було 19-20 років, Луганськ заполонили тітушки і росіяни яких з Ростову навозили автобусами, але проукраїнські мітинги все одно були ❤️🩹
Дякую за дуже крутий і інформативний подкаст. Єдине, що засмучає - ви розвіюєте створені росією міфи, але при цьому оперуєте поняттями східна Україна західна Україна etc. Ріже слух, якщо на вашу думку це ок, було б цікаво послухати вашу думку щодо цього чого не захід та схід України, а саме згадані раніше терміни.
Мій найвищий рівень скла яке я "їм", це подивитися відео про мій рідний Донецьк. Я не застала нічого про що говорила шановна пані Саша, бо тоді мені було 4. Тож дуже люблю дивитися відео людей що згадують щось про до військові часи. На трохи уявляю що я там
Важливий та цінний висновок Євгена про пошук "правильного діагнозу". Як на мене - це шлях кожного з нас до освіченості, а значить Перемоги, сталого Миру й розквіту! 🕊️
Дякую за програму, немало цікавої інформації для зацікавлених. Зауваження-побажання стосується назви, перекрученої за совка , - місто СІВЕРСьКОдонецьк, а не Сєвєродонецьк, бо дійсно назва сформована від річки Сіверський Дінець, а корінням сягає племені сіверян. Варто вводити в обіг уже майже втрачену, але ж з історичної точки зору зрозумілу назву міста. Успіху вам! Слава Україні!
Моя рідна, кохана Донеччина, тільки втративши її, розумію наскільки сильно її любила♥️і люблю. Моє рідне місто Часів Яр, таке затишне і зелене. Дубовий ліс, стави від глиняних кар'єрів, холми навколо каналу Сіверський Донець-Донбас, поля, посадки, степи. В серці назавжди.
Мені як волинянину випуск прям дуже зайшов. Цікавий факт із особистого: Мені в ІТ'шці часто комфортніше було товаришувати і працювати із людьми з Донецької і Луганської області, на противагу іншим. Безумовно були піздаваті "главное что бы было что кушать". Але було скоріше питання до персоналій, ніж до регіону. Таки люди як правило і у роботі були +- (мій особистий досвід) Тому дякую за випуск.
Дякую за цей випуск. Сама я з Донецька, але для мене особливо цінно, що ви розповіли про таких, як моя сім'я, що походить з кримських греків. Поза межами міста і між собою бабусі та дідусі завжи розмовляли своєю грецькою, яка по факту була та є урумською.
Так, моя бабуся і її велика родина також українські греки, живуть частина і досі в селищах біля Маріуполя. І вони також розмовляють грецькою між собою. Мрію приїхати в Сартану, місце де проходили мої канікули, де жили мої прабабуся і прадідусь, місце мого дитинства 💔
Більше 50 років назад у Луганську мій тато пояснював мені, що, по-перше, ми - українці, по-друге, поруч живуть кцпи. Які майже як ми, але погірше якістю) Мій рід точно жив у Луганську з кінця 19 сторіччя (а може й раніше). Кам'яний брід, Вергунка та Гусиновка. Потім це все стало одним містом. Ми дуже пишалися своїм українством. Прям нацики були. Хоча були російськомовні.
Я з Тернополя. Поїхала вчитись до Києва і прожила там 15 років. Звернула увагу, що переважна більшість моїх друзів з центру України чи зі сходу. Чудові круті люди, люблю їх ❤
Народилась у Краматорську, жила довгий час в Донецьку. Як же хочеться колись повернутись на рідну землю, вільну та українську ❤ люди з Донеччини дійсно пережили багато , нажаль хтось поїхав до росіі, але так само багато свідомих людей які залишаються з Україною. Треба прийняти цей досвід та після перемоги працювати над тим щоб українці завжди почували себе єдиною нацією, Україна велика тому звичайно люди з різних областей відрізняються, але так само як і в інших країнах. Влаштовувати подорожі для молоді з Донеччини в інші регіони та навпаки.❤
Вперше дізналась про Фелікса, коли сестра ходила на стендап в кафе біля кінотеатру "Родіна" в Краматорську це було так давно у 2019! Досі максимально приємно за вами спостерігати. Приємно слухати про рідний край, дякую
Класний випуск ❤.Дуже болюча тема. Цей поділ на таких і не таких українців грає на руку тільки ворогу .Нам самим , українцям треба пізнати один одного щоб бути єдиним цілим , а не гавкатись ,як собаки .
Дуже різні люди в Києві та Донецьку, бо контекст різний. Думаю, що гостя надто молода для того, щоб побачити той минулий контекст, бо сама була дитиною. Я пам'ятаю подорожі в Донецьк з 2004 до 2012. Місто змінювалося разюче, а от область - ні. Було вигідно тримати цей регіон "недалеким", бо роботяги мали працювати на добробут хазяїв, а не думати про власний.
Погоджуюсь, що Саша замолода, щоб відчути різницю, бо бачу як сильно відрізняються донбасята її покоління і старші років на 15-20. В мене самої довго був стереотип про нарваних донецьких, бо я тільки таких і зустрічала. Наразі в оточенні маю чудових цікавих людей з того регіону, які абсолютно не вписуються в ті старі «стандарти»
@@possumsmart7652 трошки не погоджуюся, бо покоління моєї бабусі, а саме сестри, брати, друзі здебільшого донецькі або з Донеччини і мають вищу освіту та є повною протилежністю тому самому бидлу, з яким дуже часто асоціюють мій край. Відповідно, покоління моїх батьків ще більше освідчене
Дякую за цікавий формат! Хотілося також такий підкаст з цікавою особистістю з Харківщини та взагалі про Харківщину. Там є багато нюансів стосовно української Харківщини, період Голодомору; Харків, як осередок культурної інтелігенції, репресії, зросійщення і пропагандистські наративи р@шистів стосовно Харкова.
38:40 упереджене ставлення до донеччан було навіть на Донеччині. В 19 році ми жили у Волновахе, де мою мати не брали на работу. З її слів через Донецьку прописку. В школе батьківський комітет в класі мого брата ніяк не міг відчипитися від нас. Ніколи не забуду як вони сказали "А ви вообще на законих основаніях в Волновахе находітєсь? Валіте в свої Донецьк." Ууугх!! Кожен раз як згадаю, аж злість бере.
Давайте скажемо правду,що саме ми українці і привели цю війну в Україну,самі кричали що хочете в росію,самі ненавиділи Україну,то хто вам доктор,але через таких людей і пострадали і ті,хто не хотів в росію
@@rusyaboth7313 Вы просто не можете жить друг с другом! Такая нетерпимость! Кто на каком языке привык говорить, кто где прописан! Откуда это в вас?? Богатая земля да дуракам досталась!
Вітаю. Половецькі баби - на території університету ім Т.Г. Шевченка 😊 (в народі педагогічний) одна з популярних локацій для весільних фото, колись....😂 дуже атмосферна
Дякую вам за кожен ваш випуск. Часом не знаю, що нормального написати, так щоб змістовно, от і зараз пишу це, аби тільки лишити коментар, щоб ваш випуск побачило більше людей і про канал знало більше. Успіхів вам😊
Про заселення з Сіверщині - база. У мене прадід і прабабуся жили в селі, яке називали Чернігівка, бо багато люде, що заселяли місцевість були з Чернігова
Класна тема!! Тема дійсно цікава, історія саме східної частини України, тому що про західну знаю більше. Нажаль не почула розповідь Саші про Бейонсе і Ріану😃
Я Вам неймовірно вдячний Я би так хотів, щоб мені це росказали мої вчителі в дитинстві, або батьки, але, на жаль чую це тільки тепер і від Вас Неймовірна вам шана і подяка!
Мої покійні дідусь і бабуся жили до 2008-го року в с. Мілове, Луганської області. Це буквально на кордоні. Там був міст над залізничним шляхом, який поєднував тоді 2 країни. Я була в них лише раз десь на початку 2000х, але запам'ятала то на все життя. Їх в літах сусідка, вони самі говорили на українській мові. І лише за мостом я почула вже іншу мову. Я була мала і навіть не дивувалась тому, що мої бабуся і дідусь живучи весь вік в східній Україні не говорили російською.
Нам колись треба буде зробити реформу адміністративно-територіального поділу. Бо поки що в нас старий,совковий адміністративно-територіальний поділ,він накреслений абсолютно випадково,він не накреслений за якимось культурними,історичними кордонами.Це не по-європейськи і найголовніше не по-українськи. В нас Часи Русі був свій адміністративно-територіальний поділ відповідно до своїх культурних,історичних особливостей. В часи Великого Князівства литовського теж так було. В часи Козаччини також. Лише з приходом московитів ця традиція в нас обривається. Треба буде повернути свою традицію.Треба буде відмінити області і назвати їх наприклад -землями. І райони також відмінити і назвати,наприклад повітами. Кордони земель і повітів мають бути приблизно такі які в нас є кордони етнокультурних регіонів. Тобто,наприклад,Сумську і Харківську область об'єднати в одну Сложобанську землю. Не повинно бути ніякої Харківської області,чи Сумської,це все Слобожанщина. Так само і інші регіони(Галичина,Поділля,Волинь,Закарпаття,Північне Причорномор'я,Приазов'я і т.д.). Це дасть багато плюсів Україні,наприклад:підкреслить історичність певного регіону України,посилить локальну ідентичність певного регіону,посилить різноманітність України. Тільки не плутайте це з федералізацією. Це зовсім інше. Наш новий адміністративно-територіальний поділ не розколить Україну,він не призведе до федералізації,бо всі ці регіони будуть знаходитися в межах однієї загально- української національної ідентичності
Безмежно дякую за випуск!!! Луганськ це Україна 🇺🇦 можете ще, будь ласка, зробити випуск про Донбас, щоб ще більше розкрити тему. Боляче роблять люди, не розуміючи повторюють рос пропаганду про Донбас
Я родом з Донецька. Що запам'яталось з дитинства : багато тарантулів і ящірок. Білий одяг реально можно вдягнути лише раз, бо ввечері він вже брудний від вугільного пилу. Якщо жити на відстані +- 5 кілометрів від ДМЗ, то підвіконня можно витирати по 10 разів на день, знову ж через вугільний пил. День міста - я та абсолютно всі мої знайомі намагались або виїхати, або святкувати вдома, бо кількість п'яних людей на вулицях в центрі міста просто зашкалювало. Мій родич був лісничим в Велико-Анадольському лісі. Показував мені свою колекцію половецьких баб. Точно не пам'ятаю, але приблизно 12. Всіх знайшли на території лісу і звезли в одне місце. Коли було років 7, то здавалось, що вони такі великі, хоча тепер думаю, що приблизно 1,7 м заввишки. Завжди дивувало, що в селах всі розмовляють українською, а в місті - російською. Але коли в дитинстві питала чому так, мені пояснювали, що в селах живуть неграмотні люди, і українська це сільська мова. З приводу ждунів. Не знаю за інші міста, але в донецьку більшість хотіла в росію. Це факт. Бо все ж таки робочого класу в донецьку було більше, ніж ентелігенції. Великі заводи. Звикли робити як керівник скаже, як більшість вирішить. За період 2014-2022 майже все проукраїнське населення звідти виїхало. Всі мої знайомі військові в шоці від кількості ждунів в донецькій області. Хоча до 2022 мені казали, що такого просто не може бути. Завжди відповідаю тим, хто думає, що проукраїнських там більшість - одне й те саме. Коли з ними розмовляє людина в українській формі українською мовою, то вони всі за Україну. А якщо я, як людина з того краю, російською мовою, зі знайомою характерною вимовою буду до них звертатися, чи будуть вони за нас? Більшість, на жаль, ні. Бо російська пропаганда дуже дієва. Але чим далі від донецька, тим меньше вона діє. Людині, яка завжди хотіла жити в українському Донецьку і знаходилась в бульбашці своїх однодумців, важко уявити кількість любителів руського міра. А коли ти власними очима бачиш кількість своїх знайомих, сусідів, які радісно (без примусу) йдуть на "референдум" з колорадськими стрічками на одязі, тебе просто жахає ця кількість. Випуск дуже цікавий. Дякую.
Це ж реальний нацизм і ксенофобія щодо українців стверджувати, що люди говорять українською, бо неграмотні. Це не дивно, адже більше 50 відсотків населення Донецька за переписом 2001 року складали етнічні росіяни з їхнім імперським світоглядом. Бував друг в Артемівську в 2011 році, продавав окуляри, так його питали, ти шо, с Западнай - а він з центру України, говорить українською. Та ц загалом його місто неприємно вразило агресивністю мешканців.
Сам із Стаханова те ж саме можу сказать менталітет заводіа і шахт((( на жаль. Звикли що думають за них,а " ми работаєи". І весь час дивились в сторону рашки на жаль,більшість. А зараз залишилось там 70 відсотків пенсіонерів
Такі категоричні висловлювання про людей з Донеччини дуже засмучують, але не дивують. Думаю, головна причина цьому в тому, що люди раніше не їздили по країні і не бачили, як живуть інші регіони. Це стосується всієї України.
"Людей, що живуть на Донеччині і зневажають український народ, можна порівняти з колоністами і плантаторами, якими були, наприклад, іспанці чи англійці в Америці, Індії, Австралії в XVII ст., німці, болгари, греки на землях запорозьких козаків, у тім числі на Донеччині, з ласки Катерини Другої у XVIII ст." "Думки про рідний донецький край", Олекса Тихий, дисидент.
Цікавий випуск вийшов, дякую. Але тема все ж не розкрита :) А як же місто Тор, сольовий промисел, гайдамацький Чорний караульний курінь, підтримка Центральної Ради, боротьба проти білих і червоних, Просвіта? Це все про Слов'янськ, бо я як той кулик, про своє болото більше знаю :) Та й про 14-й є що розповісти, як безпосередньому очевидцю подій. Все було не так просто як тепер змальовують недалекі люди. Винуватими у втраті Донеччини і Луганщини є тогочасні й попередні владні структури, міліція (тоді ще) й сбу. А проти купи автоматичної зброї і маргінеса з арматурою, ножами й іншим гівном цивільним протестом не багато зробиш. Сумна доля сусіда навіженого маньяка.
Я з Луганської області та для нас сусід Донецьк був просто вау. Не треба було їхати в столицю - в Донецьку все є. Після 2014 я там не була, але родичі та друзі розповідали, що від старого українського Донецька нічого не залишилось. Таке місто "знищили"... Може й не фізично в попіл, але відкотили в розвитку на багато років назад. Взагалі Донбас це крутий регіон, я пишаюсь що я звідси і буду до останнього захищати свою батьківщину. Тож найбільше за все болить те, що такий регіон проґавили, скільки потенціалу...
Проґавили? Тобто абсолютно аморфні в своїй більшості жителі,яким пох під яким прапором жити ні при чому,а ми проґавили? Херсонці показали,що таке боротьба. Вчіться,а не нийте. Поки хлопці з усієї України гинуть за Донбас, то біженці з Донбасу оминають військомати,бо коали вони болт на боротьбу за свій дім.
як людина з Луганщини, заявляю - поза Луганською і Донецькою областю люди навіть і не усвідомлюють важливість "Дня шахтаря" у цьому регіоні, бо зазвичай його завжди у нас святкували пишніше за будь-яке свято в країні. Це ніби святий день в календарі для всіх був
Згодна з Сашею - до 2014 року не було нічого про те що Донбасс не Україна, чи щось таке… що треба відділятися чи що «мы руссския»! Штучно насаджена ідея від початку до кінця!
Ви забули 2004 рік, плакати Ющенка з прифотошопленою нацистською формою і написом "Мьі за чиССтоту нации" в Донецьку та сепаратистський з'їзд у Сіверодонецьку?
@@aedfindliath5147 чому я маю щось забувати? Я вам кажу про свій досвід. Я 28 років прожила на півдні Донбассу. І Я вам можу навіть сказати, який резонанс це мало у моему оточенні-НІЯКИЙ. Ніхто про це не говорив, не цікавився і навіть не згадував.
@@user-redin67dЯ вам вірю, адже ви там жили. Але той факт, що значна частина ваших земляків не асоціювала себе з Україною і повелася на інспіровану після Майдану істерію, яка принесла "російську весну", теж не можна заперечувати. І це не лише вашого регіону стосувалося. Одесу і Харків також розкачували. І не безпідставно.
Я з Алчевську, з 1992 року мешкала в Дебальцеве, о 2003 році навчалася в донецькому політехніці, в 2010 році поїхала жити до Києва. Так я не погоджуюсь з тезой гості «для мене люди в Київі і донецьку однакові». Це буде неправда також як і її обурення дописом ображеного чувака з донбасу. Сказати «Ми різні» - свого роду буде мокшанськім наративом». Я скажу інакше - люди на донбасі - інакші. Вони зашорені, запугані, вірять у всіляку чіхню як теорїї заговорів, несиеістн ці про вагони бЕндерів що їдуть їх різати. Вони зсередини загнані тварини, які все своє життя хуярили на заводах і шахтах за копійки. Все що лишалось - це бухати, колотись і розтягувати на метал збанкрутіли підприємства. Мені зараз 44 і я застала розпад срср і часи черг за хлібом (2 буханки в одні пуки) з 4 ранку. Ставлення чінуш до народу як до скоту. Де всім заправляли бандити. Можете собі уявити нараду в Дебальцівському горсовєті де з краю сидить представник банд угрупування і кивком керує погоджується він з голосуванням про якісь бюджет чи ні. Ваша гостя крута, але вона молода і з Донецьку. Це якби людину з Києва запросити поговорити про Залісся чи Калинівку Київської області :). Я б і запросила Дениса Казанського він досліджував Донбас з часів розпаду спср і сам донецький. Повертаючись до порівняння людей Київа і Донецька, то як тільки виїжджаєш за донбас то одразу відчуваєш свободу. В головах людей, в првединці, в діях. Люди не живуть в постійному страху, як живуть на донбасі. Дякую за подскаст! З недавнего це мій один з найулюбленіших каналів. Дякую! Слава Україні та її Героям!
Цікаво чути про досвід старшої Людини, бо я до повномаштабної все життя жила у Бахмуті, і у мене було інше враження. Цікаво, то різниця саме між містами, чи то просто підконтрольна Україні Донеччина стала краще культурно розвиватися?
Привіт землячко, Бахмут, як з власного досвіду, здається не типовим містом Донеччини. До речі , на каналі ім. Т. Г. Шевченка гарне відео про його історію, що засвідчують відмінність ще тим, що це більш не Донбас, а Слобожанщина. Я б взагалі і від другого відокремив, але то суб'єктивно і наразі не має сенсу, як і края(
Я з Харкова. У мене така думка щодо донбасу, що це така депресивна, сіра, бандитська територія яка була і завжди буде приреченою. Одні люди, що жили на Луганщині / Донеччині кажуть, що там завжди був руський мір, інші кажуть, що це маячня і Донбас завжди був проукраїнським. Те що там інші люди це безумовно. Достатньо подивитися відео з каналу Хащі про Нью-Йорк, що на Донеччині, і Сумщину, і відчути цю різницю в людях, де донбасята ходять зашугані, злі, а люди з Сумщини товариські, веселі, життєрадісні.
@@jordano30 Я в Донецьку була лише в дитинстві, і мені місто запам'яталося здебільшого з хорошої сторони. А так я не встигла поїздити по різним містам Донеччини, на жаль. Сподіваюся, Краматорськ та Слов'янськ вціліють краще, ніж моє місто, щоб після війни чи просто коли там буде безпечніше я б змогла туди поїхати, бо, думаю, вони можуть трохи краще дати зрозуміти більш цілісну атмосферу Донеччини (підконтрольної Україні після 14).
Щось ви зовсім не обговорили такий важливий момент, як Голодомор-Геноцид вплинув на етнічний склад Донбасу.. Навіть є дослідження на цю тему у Генадія Єфименка. Зросійщення Донбасу просто карколомними темпами відбувалося у 20 сторіччі. Тому перепис 2001 року ВЖЕ показує результати того, як на місце українців які померли під час Голодомору-Геноциду завезли росіян. Крім того, за переписом 1897 року зросійщеними є всі великі міста. І Київ в тому числі. Втім коли дивимося на губернію, то там всюди переважає з 80-90% перевагою - українське населення. В тому числі, і на Донбасі.
Зі мною працювала колега, сім'я якої приїхала з орловщини після війни, бо там був голод. Перевезли всіх родичів до Краматорська. Вона вже в третьому поколінні живе у місті. Вийшла заміж за українця, прізвище українське. До 14 року ніхто не знав, що вона руська, поки не спитали, чому вони на день вишиванки не наділа сорочку. І погляди її не змінилися до сих пір. І це мабуть в генах у руських, українцями їм не стати
Не знаю, як вам, а мені завжди доводилося пояснювати, що Краматорськ це не Донбас. Мені завжди казали, у вас там шахти, терикони, на що я відповідала, у нас місто машинобудування, нема шахт, вугля... І ніхто не міг зрозуміти, чому ми в донецькій області. А це всього лише територіальне адміністративне ділення більшовиків приєднало нас до донецької губернії , а так ми були до революції у Ізюмському уїзді харківської губернії. Краматорськ це не Донбас, Краматорськ це Слобожанщина. Як для мене...
Ось вам любі мої перевірені данні. Будь яке суспільство складається з активної меншості, та пасивної більшості. Тому східні області України завжди були ніякі, як і будь які інші. Бо пасивна більшість ніяка.
Шансон(хоча правильно казати блатняк) це моя біль, як же я страждав на початку 00 будучі студентом, коли багато катався на навчання, якщо в маршрутці грала музика то мабуть у 80 % випадків це був блатняк.
bit.ly/3TSPsVI - online-школа англійської iKnow (знижка 10% за промокодом HISTORY10)
mssg.me/kplusi - підтримати подкаст
а ви були колись на концерті Бейонсе, підписники?
Тема Донеччини не розкрита, треба ще гостей з більшим досвідом та глибшими знаннями😊 ДЯКУЮ ЗА ВІДЕО СПОНСОРУ І ВСІМ, ХТО ПРИЧЕТНИЙ до його створення🎉❤
там просто інтелекту не багато, бігає то к Ковжуну, то к іншим зараді популярності, не знаючі ні про себе, ні про Донбасс
Взагалі жодного історичного факту (чи бодай якоїсь "видумки") від запрошеного гостя (чи "гостикині" :-) я не почув. Лише якісь особисті сентименти, приїзд Бйонсі та підліткові емоції щодо Євро-2012. Я то розумію що публічні та адекватні представники "Донбасу" вони взагалі можна сказати "в дефіциті" зараз і т.д. І що платний випуск потрібно було "відпрацювати". Але за великим рахунком, цим випуском канал зайшом "на чуже поле" гри, а саме "новітня історія" яку, як колись тут було зазначено авторами каналу, не хотілося б прямо зараз освідчувати.
@@Varomirius "від гості".
@@Varomiriusзапрошеної гості*. Не дякуйте.
Дійсно історія Донбасу не розкрита ,про Алчевських ,вийшов дивний випуск
О клас, дякую ведучім, дякую гостю ! Приємно послухати про свій рідний край! Мій рід прожив там більше 120 років, і тепер завдяки конченим сусідам, ми там більше не живемо! Я з Макіївки! Люди в нас добрі і чемні, деяких правда пропаганда зламала, вони напевно просто мріять, що стануть знову молодими …. як повернеться савок… думаючі про себе зламали майбутнє своїм наступним поколінням …
Добрі і чемні😅😅😅
о, і я з Макіївки😢
@@ahhblandest1254 давно на этой уссайнской мойве начала цокотать?
Я обожнюю наш степ. Де я вже не була і по Україні, і за кордоном - завжди сумую за сухими суворими вітрами Донбасу і ароматами степових трав ❤
Донбас неймовірний!
привіт з Донеччини!! Добропілля❤
виявляється, я теж є тією самою сіверською людиною (з чернігівщини), яка переїхала в цей чудовий шахтарський край)))
Добропілля🤝
@@1kolodon🫂
Дякую за вашу роботу, хлопці та дівчата! Вона дуже потрібна нам сьогодні та й взагалі)
Два роки тому прочитала книжку "Дикий схід" Максима Віхрова про історію Донбасу та східної частини Слобожанщини від ледь не первісних часів до сьогодення. Після прочитання хочеться обійняти кожного жителя цих місць і плакати.
От як добре, що стає все більше правдивих історичних відео про наші області, погано що ми цим зацікавились і розкриваємо очі тільки після війни, але дякую за донат і авторам 👏 мені мама розповідала, як наш рід виживав в другий голодомор на Донеччині, що моя двоюрідна бабуся вчилась зі Стусом, а друга жила в одному під'їзді із Биковим, які це були Люди і яким гівном був совок! Наша область має доволі трагічну історію, через наші природні богатства, це треба вивчати і пам'ятати, особливо хто ці лиха творив! Теж чекала від гості більше історій від її бабусь і батьків, а вона майже весь випуск мовчала....
Ми любимо свій край, ми живемо в Донецькій області, бо мусимо підтримувати в ній життя поки можемо і ми не всі ждуни!
Слухала і хотілося плакати. Як же ми добре жили до 2014. Як я сумую та хочу додому. Дякую за крутий випуск❤
Бред. Начиная с 90-х украина была в полной опе. Если это называется " ми добре жили ", то я папа римский. Впрочем, кому и кобыла невеста. Эта недострана вечно нищая, ободранная, зачуханная, попрошайка, готовая рогатку раздвинуть за подачки хозяев, как и ее "оксанки", любому старому Пэр Гюнту в европе дадут за европейский паспорт. Печально, но факт.
Любі моЇ , дякую вам! Я з Донецької області, ви сказали саме те, що в мене давно болить. Дякую , що підняли цю тему , мабуть вперше я дивилась ваш випуск зі сльозами на очаках, бо мені сдавалось , що 80% відсотків саме так і думає про жителей Донбасу, а саме категоріями стереотипів. І Фелікс дуже точно проговорив зрівняня , із з зґвалтовуванною жінкою, бо дуже часто, коли прилітає по Донецьку, читаю коментарі на українських пабліках на кшталт : "так вам і треба..." та інше.
Добре , що ви говорите про те , що ми одна країна і Донеччина і ії жителі 💙💛
32:37 Я подібне чую навіть від молоді. Що разу як заходе тема за Донбас моя однакласниця заводе свою пісню "самі вині", на що я з пеною у рта намагаюсь доказати, що на нас взагалі-то напали. Нас окупували. Що люди десять років в умовній в'язниці. Розповідаю про рух "Жовта стрічка", про людей які виходили на про українські мітинги. Все одно, немов зі стінкою говорю.
Я в штатах вже 7 років і навіть тут в церкві посварилася на ту тему. Що ми винні що звали русню
Класно бути проукраїнським патріотом в проукраїнському середовищі🤷🏻♀️
@@possumsmart7652 та як би ж то вони це цінували..... Бо принаймні ті з ким знайома я, не чураються усього руснявого контенту. "Люди зі сходу звісно сміття якщо говорять російською, але цей москальский блогерок ну такий класний ж!"... Бісе, дуже бісе. (Я зараз не захищаю російську мову серед українців, але вважаю що в своїх думках треба бути хочаб послідовними.)
Єдиний раз я була на Донеччині в Покровську. Ми з чоловіком читали лекцію про сортування сміття в університеті. Тоді 5 років назад в Покровськ переїхав Донецький університет і нам пощастило провести день зі студентами і місцевими активістами. Вони організували творчий простір у Покровську, співали нам там українських пісень, всі спілкувались з нами українською. Один раз ми почули в спину від місцевого «чьо ета на украінском разгаваріваєтє». Але цей візит розвіяв дуже багато моїх стереотипів про Донеччину. Нам варто було більше подорожувати Україною, щоб розуміти один одного краще.
Дякую за цей випуск! Сам з Луганська, тому приємно було послухати про Донбас
Дякую за випуск! Я родом з Краматорська, і коли в дитинстві ми їздили у Донецьк на ринок або погуляти, мені здавалось що всі люди менш чуйні, більш зайняті та завжди "тільки по ділу" (такий вайб великого міста). Між тим, я маю чимало чудових друзів родом беспосередньо з Донецька. Навчаючись у Харкові і маючи чимало родичів зі Львова, я ніколи не відчувала себе якось не такою. Я вважаю, що це завжди про вибір кожної людини - ким ти хочеш бути, а ким бути не хочеш. Усюди є люди, що своєю поведінкою продожують життя тих чи інших упереджень, але узагальнення - це дуже шкідлива стратегія.
А я з Харківщини їздила до вас у Краматорськ на ринок :))))
завжди було соромно читати оголошення на оренду квартир в Києві "без Донецкой прописки"
сподіваюсь зараз ці люди зрозуміли свою помилку
тепер ще пару прописок додалось з інших областей.
@@МаксимПолховский-ю3л а що з донецька довбойоб одразу а з києва всі душки? пускати треба нормальну людину і не важливо з якого вона регіону
я ніколи в оголошеннях такого не бачила) ну, мабуть тому що вважається, що там проросійських багато
На жаль, був такий досвід, тільки у Запоріжжі 🙁
Не тільки це. Як дізнавал 37:02 ися, що Донецьку, то не брали на роботу. У срвбезі питали: "А хто такі переселенці" й у Києві переселенські так і не платили, попри тому, що людина магістратуру закінчувала на стаціонарі....та й багато чого іншого.
На все життя запам'ятала, як у 2014 на свою днюшку у вересні поїхали у Шарм попливати у Червоному і познайомились із парою дівчиною та бабусею з Донбасу - вона розповідала, що їх перевезли з рашки свого часу, але вона за стільки років полюбила цю країну, постійно сварилась із сусідками, такими ж переселеними, які чекали і кликали рашку.. досі пам'ятаю її жовто-блакитну стрічку на шиї із золотим тризубом ❤️ щоразу навмисно віталась голосно і українською
Дякую за чудовий гумор і позитив!
Євгене, дякую за адекватність. Замовчування проблеми її не вирішує.
Я багато чого не знала і ніколи там не була . Дякую за інформацію .
Дякую що дали платформу для такої розмови, люди які були вимушені поїхати з рідного дому у 2014 не були почуті! Треба більше про них і з ними говорити бо всі сфокусовані на людях які лишилися але скільки людей були вимушені поїхати...моїм друзям було 19-20 років, Луганськ заполонили тітушки і росіяни яких з Ростову навозили автобусами, але проукраїнські мітинги все одно були ❤️🩹
Дякую за дуже крутий і інформативний подкаст. Єдине, що засмучає - ви розвіюєте створені росією міфи, але при цьому оперуєте поняттями східна Україна західна Україна etc. Ріже слух, якщо на вашу думку це ок, було б цікаво послухати вашу думку щодо цього чого не захід та схід України, а саме згадані раніше терміни.
Мій найвищий рівень скла яке я "їм", це подивитися відео про мій рідний Донецьк. Я не застала нічого про що говорила шановна пані Саша, бо тоді мені було 4. Тож дуже люблю дивитися відео людей що згадують щось про до військові часи. На трохи уявляю що я там
Мені дуже шкода що ви не застали ті часи, про які говорила Саша. Добре що є відео, по яким можна хоч якось відтворити те яким був наш рідний Донецьк 🥺
Важливий та цінний висновок Євгена про пошук "правильного діагнозу". Як на мене - це шлях кожного з нас до освіченості, а значить Перемоги, сталого Миру й розквіту! 🕊️
Дякую за програму, немало цікавої інформації для зацікавлених. Зауваження-побажання стосується назви, перекрученої за совка , - місто СІВЕРСьКОдонецьк, а не Сєвєродонецьк, бо дійсно назва сформована від річки Сіверський Дінець, а корінням сягає племені сіверян. Варто вводити в обіг уже майже втрачену, але ж з історичної точки зору зрозумілу назву міста. Успіху вам! Слава Україні!
Бачу новий випуск-ставлю лайк, а потім йду дивитися💙💛
Моя рідна, кохана Донеччина, тільки втративши її, розумію наскільки сильно її любила♥️і люблю. Моє рідне місто Часів Яр, таке затишне і зелене. Дубовий ліс, стави від глиняних кар'єрів, холми навколо каналу Сіверський Донець-Донбас, поля, посадки, степи. В серці назавжди.
Нажаль Часового Яру немає вже😢
@@rusyaboth7313 я в курсі....
Те саме, Горлівка. Завжди мріяла вирватись звідти, а в цьому році рівно 10 років, як я немаю можливості поїхати додому 😢
Мені як волинянину випуск прям дуже зайшов.
Цікавий факт із особистого:
Мені в ІТ'шці часто комфортніше було товаришувати і працювати із людьми з Донецької і Луганської області, на противагу іншим.
Безумовно були піздаваті "главное что бы было что кушать".
Але було скоріше питання до персоналій, ніж до регіону.
Таки люди як правило і у роботі були +- (мій особистий досвід)
Тому дякую за випуск.
Дякую за цей випуск. Сама я з Донецька, але для мене особливо цінно, що ви розповіли про таких, як моя сім'я, що походить з кримських греків. Поза межами міста і між собою бабусі та дідусі завжи розмовляли своєю грецькою, яка по факту була та є урумською.
🤯🤯🤯
@@МаксимПолховский-ю3л , Бугас, якщо що)
Так, моя бабуся і її велика родина також українські греки, живуть частина і досі в селищах біля Маріуполя. І вони також розмовляють грецькою між собою.
Мрію приїхати в Сартану, місце де проходили мої канікули, де жили мої прабабуся і прадідусь, місце мого дитинства 💔
@@yes_yeees теж мрію приїхати до своїх, а ще таки повезти бабусю у Карпати)
Більше 50 років назад у Луганську мій тато пояснював мені, що, по-перше, ми - українці, по-друге, поруч живуть кцпи. Які майже як ми, але погірше якістю) Мій рід точно жив у Луганську з кінця 19 сторіччя (а може й раніше). Кам'яний брід, Вергунка та Гусиновка. Потім це все стало одним містом. Ми дуже пишалися своїм українством. Прям нацики були. Хоча були російськомовні.
Я з Тернополя. Поїхала вчитись до Києва і прожила там 15 років. Звернула увагу, що переважна більшість моїх друзів з центру України чи зі сходу. Чудові круті люди, люблю їх ❤
Народилась у Краматорську, жила довгий час в Донецьку. Як же хочеться колись повернутись на рідну землю, вільну та українську ❤ люди з Донеччини дійсно пережили багато , нажаль хтось поїхав до росіі, але так само багато свідомих людей які залишаються з Україною. Треба прийняти цей досвід та після перемоги працювати над тим щоб українці завжди почували себе єдиною нацією, Україна велика тому звичайно люди з різних областей відрізняються, але так само як і в інших країнах. Влаштовувати подорожі для молоді з Донеччини в інші регіони та навпаки.❤
Колись приймали групи зі школи з Донецька у Львові...рух " Схід і Захід разом" ....від зауча і учителів враження лишились не дуже позитивні
Сіла дивитись це відео і вирішила, що краще зроблю це у гарному настрої, бо буду плакати
Вперше дізналась про Фелікса, коли сестра ходила на стендап в кафе біля кінотеатру "Родіна" в Краматорську це було так давно у 2019! Досі максимально приємно за вами спостерігати. Приємно слухати про рідний край, дякую
Класний випуск ❤.Дуже болюча тема. Цей поділ на таких і не таких українців грає на руку тільки ворогу .Нам самим , українцям треба пізнати один одного щоб бути єдиним цілим , а не гавкатись ,як собаки .
Дякую за відео. Дуже сподобався твір "Я змішаю твою кров з вугіллям", для першого ознайомлення з нашим східним краєм - прекрасний варіант.
Дуже різні люди в Києві та Донецьку, бо контекст різний. Думаю, що гостя надто молода для того, щоб побачити той минулий контекст, бо сама була дитиною. Я пам'ятаю подорожі в Донецьк з 2004 до 2012. Місто змінювалося разюче, а от область - ні. Було вигідно тримати цей регіон "недалеким", бо роботяги мали працювати на добробут хазяїв, а не думати про власний.
Погоджуюсь, що Саша замолода, щоб відчути різницю, бо бачу як сильно відрізняються донбасята її покоління і старші років на 15-20. В мене самої довго був стереотип про нарваних донецьких, бо я тільки таких і зустрічала. Наразі в оточенні маю чудових цікавих людей з того регіону, які абсолютно не вписуються в ті старі «стандарти»
@@possumsmart7652 трошки не погоджуюся, бо покоління моєї бабусі, а саме сестри, брати, друзі здебільшого донецькі або з Донеччини і мають вищу освіту та є повною протилежністю тому самому бидлу, з яким дуже часто асоціюють мій край. Відповідно, покоління моїх батьків ще більше освідчене
кукурудза к@@possumsmart7652
Я, як донбасенок, (Брянка, Луганська обл.) дуже дякую за таке пізнавальне відео 💟
Довго не наважувався всеж таки подивитись це відео, дуже важка тема, як на мене ще багато помилкових інтерпретацій.
Прекрасна гостя ❤ вперше чую «донбасьонок», дуже мило звучить! 😁
Історія цього слова, нажаль, не мила. Це сказала Мосейчук, можете знайти на ютубі, який там контекст був. Так шо це зараз вже просто як мем)
Дякую за цікавий формат! Хотілося також такий підкаст з цікавою особистістю з Харківщини та взагалі про Харківщину. Там є багато нюансів стосовно української Харківщини, період Голодомору; Харків, як осередок культурної інтелігенції, репресії, зросійщення і пропагандистські наративи р@шистів стосовно Харкова.
З Жаданом наприклад.
@@ОляЛя-ц8эз Жаданом треба про Луганщини, а не Харківщину
хороший випуск. Донбас, мені так за вас боляче, шо ми (всі інші регіони) не усвідомлювали або ігнорували 💔
Раджу подивитись всім фільм Какофонія Донбасу на такфлікс. Донецьк це Україна ❤🇺🇦
Дуже дякую за цей епізод! Хочеться щоб якомога більше людей його побачили💙💛
Правда... треба бути чесним перед собою... починати треба з себе😊 дякую🎉🎉❤ пізнавально та цікаво
38:40 упереджене ставлення до донеччан було навіть на Донеччині. В 19 році ми жили у Волновахе, де мою мати не брали на работу. З її слів через Донецьку прописку. В школе батьківський комітет в класі мого брата ніяк не міг відчипитися від нас. Ніколи не забуду як вони сказали "А ви вообще на законих основаніях в Волновахе находітєсь? Валіте в свої Донецьк." Ууугх!! Кожен раз як згадаю, аж злість бере.
Те саме казали у Покровську та Бахмуті мені і моїм друзям.
Поясніть, будь ласка: чому саме таке ставлення було до людей з донецькою пропискою?
Бо чудаки на букву М…
Давайте скажемо правду,що саме ми українці і привели цю війну в Україну,самі кричали що хочете в росію,самі ненавиділи Україну,то хто вам доктор,але через таких людей і пострадали і ті,хто не хотів в росію
@@rusyaboth7313 Вы просто не можете жить друг с другом! Такая нетерпимость! Кто на каком языке привык говорить, кто где прописан! Откуда это в вас?? Богатая земля да дуракам досталась!
Суми порожняк не гонять!
Це правда
Гонять так само як і дамбасс із лєгітімним😂, бджоляр тому підтвердження...😂
Вітаю. Половецькі баби - на території університету ім Т.Г. Шевченка 😊 (в народі педагогічний) одна з популярних локацій для весільних фото, колись....😂 дуже атмосферна
Ооо у нас на Чернігівщині (маленьке містечко) так само казали. Батьки жили вже на кінці міста і, коли йшли в центр міста, казали "йдемо в го`род"
Дякую за згадку про Станицю Луганську! 💙💛
Дякую вам за кожен ваш випуск. Часом не знаю, що нормального написати, так щоб змістовно, от і зараз пишу це, аби тільки лишити коментар, щоб ваш випуск побачило більше людей і про канал знало більше.
Успіхів вам😊
Про заселення з Сіверщині - база. У мене прадід і прабабуся жили в селі, яке називали Чернігівка, бо багато люде, що заселяли місцевість були з Чернігова
Класна тема!! Тема дійсно цікава, історія саме східної частини України, тому що про західну знаю більше. Нажаль не почула розповідь Саші про Бейонсе і Ріану😃
Чудовий випуск, дякую!
купа нової для мене історії: греки? Ого!
"Донбас - це міста
Донеччина - села"
Я Вам неймовірно вдячний
Я би так хотів, щоб мені це росказали мої вчителі в дитинстві, або батьки, але, на жаль чую це тільки тепер і від Вас
Неймовірна вам шана і подяка!
Кращий випуск 🌄
Дякую, за гарну і потрібну роботу
Добре що ви завжди знаходите позитивні приклади та теми, не копаючі бруд. Супер випуск.
Мої покійні дідусь і бабуся жили до 2008-го року в с. Мілове, Луганської області. Це буквально на кордоні. Там був міст над залізничним шляхом, який поєднував тоді 2 країни.
Я була в них лише раз десь на початку 2000х, але запам'ятала то на все життя. Їх в літах сусідка, вони самі говорили на українській мові.
І лише за мостом я почула вже іншу мову.
Я була мала і навіть не дивувалась тому, що мої бабуся і дідусь живучи весь вік в східній Україні не говорили російською.
Нам колись треба буде зробити реформу адміністративно-територіального поділу. Бо поки що в нас старий,совковий адміністративно-територіальний поділ,він накреслений абсолютно випадково,він не накреслений за якимось культурними,історичними кордонами.Це не по-європейськи і найголовніше не по-українськи. В нас Часи Русі був свій адміністративно-територіальний поділ відповідно до своїх культурних,історичних особливостей. В часи Великого Князівства литовського теж так було. В часи Козаччини також. Лише з приходом московитів ця традиція в нас обривається. Треба буде повернути свою традицію.Треба буде відмінити області і назвати їх наприклад -землями. І райони також відмінити і назвати,наприклад повітами. Кордони земель і повітів мають бути приблизно такі які в нас є кордони етнокультурних регіонів. Тобто,наприклад,Сумську і Харківську область об'єднати в одну Сложобанську землю. Не повинно бути ніякої Харківської області,чи Сумської,це все Слобожанщина. Так само і інші регіони(Галичина,Поділля,Волинь,Закарпаття,Північне Причорномор'я,Приазов'я і т.д.).
Це дасть багато плюсів Україні,наприклад:підкреслить історичність певного регіону України,посилить локальну ідентичність певного регіону,посилить різноманітність України. Тільки не плутайте це з федералізацією. Це зовсім інше. Наш новий адміністративно-територіальний поділ не розколить Україну,він не призведе до федералізації,бо всі ці регіони будуть знаходитися в межах однієї загально- української національної ідентичності
я би за тебе голосував у 1991-ому
Дай Боже, що б так було... подавайте заявку у президенти. Я за вас проголосую🎉
герб України - це герб гвалтівника князя Володимира Святославича
Це нормально? Давай це змінемо теж, бо я не проти.
О, супер! Як ніби очевидна думка, але до цього я так не думала! Я за!!!!
Слушна думка❤️
Безмежно дякую за випуск!!! Луганськ це Україна 🇺🇦 можете ще, будь ласка, зробити випуск про Донбас, щоб ще більше розкрити тему. Боляче роблять люди, не розуміючи повторюють рос пропаганду про Донбас
Як же я люблю ваш контент! Які ви молодці❤ 😊дякую!)
Я родом з Донецька. Що запам'яталось з дитинства : багато тарантулів і ящірок.
Білий одяг реально можно вдягнути лише раз, бо ввечері він вже брудний від вугільного пилу. Якщо жити на відстані +- 5 кілометрів від ДМЗ, то підвіконня можно витирати по 10 разів на день, знову ж через вугільний пил.
День міста - я та абсолютно всі мої знайомі намагались або виїхати, або святкувати вдома, бо кількість п'яних людей на вулицях в центрі міста просто зашкалювало.
Мій родич був лісничим в Велико-Анадольському лісі. Показував мені свою колекцію половецьких баб. Точно не пам'ятаю, але приблизно 12. Всіх знайшли на території лісу і звезли в одне місце. Коли було років 7, то здавалось, що вони такі великі, хоча тепер думаю, що приблизно 1,7 м заввишки.
Завжди дивувало, що в селах всі розмовляють українською, а в місті - російською. Але коли в дитинстві питала чому так, мені пояснювали, що в селах живуть неграмотні люди, і українська це сільська мова.
З приводу ждунів. Не знаю за інші міста, але в донецьку більшість хотіла в росію. Це факт. Бо все ж таки робочого класу в донецьку було більше, ніж ентелігенції. Великі заводи. Звикли робити як керівник скаже, як більшість вирішить. За період 2014-2022 майже все проукраїнське населення звідти виїхало. Всі мої знайомі військові в шоці від кількості ждунів в донецькій області. Хоча до 2022 мені казали, що такого просто не може бути.
Завжди відповідаю тим, хто думає, що проукраїнських там більшість - одне й те саме. Коли з ними розмовляє людина в українській формі українською мовою, то вони всі за Україну. А якщо я, як людина з того краю, російською мовою, зі знайомою характерною вимовою буду до них звертатися, чи будуть вони за нас? Більшість, на жаль, ні. Бо російська пропаганда дуже дієва. Але чим далі від донецька, тим меньше вона діє.
Людині, яка завжди хотіла жити в українському Донецьку і знаходилась в бульбашці своїх однодумців, важко уявити кількість любителів руського міра. А коли ти власними очима бачиш кількість своїх знайомих, сусідів, які радісно (без примусу) йдуть на "референдум" з колорадськими стрічками на одязі, тебе просто жахає ця кількість.
Випуск дуже цікавий. Дякую.
Це ж реальний нацизм і ксенофобія щодо українців стверджувати, що люди говорять українською, бо неграмотні. Це не дивно, адже більше 50 відсотків населення Донецька за переписом 2001 року складали етнічні росіяни з їхнім імперським світоглядом. Бував друг в Артемівську в 2011 році, продавав окуляри, так його питали, ти шо, с Западнай - а він з центру України, говорить українською. Та ц загалом його місто неприємно вразило агресивністю мешканців.
Сам із Стаханова те ж саме можу сказать менталітет заводіа і шахт((( на жаль. Звикли що думають за них,а " ми работаєи". І весь час дивились в сторону рашки на жаль,більшість. А зараз залишилось там 70 відсотків пенсіонерів
Плюсую, так і є.
так само в Криму
@@vladimirdenisov5100 так згодна. Жила в Стаханове з 2000 по 2014. Поки не почалася вiйна.
Такі категоричні висловлювання про людей з Донеччини дуже засмучують, але не дивують. Думаю, головна причина цьому в тому, що люди раніше не їздили по країні і не бачили, як живуть інші регіони. Це стосується всієї України.
"Людей, що живуть на Донеччині і зневажають український народ, можна порівняти з колоністами і плантаторами, якими були, наприклад, іспанці чи англійці в Америці, Індії, Австралії в XVII ст., німці, болгари, греки на землях запорозьких козаків, у тім числі на Донеччині, з ласки Катерини Другої у XVIII ст." "Думки про рідний донецький край", Олекса Тихий, дисидент.
Саша дуже класна, відверта та відкрита. Дякую вам за цікавий випуск та гостю❤
обожнюю Ваші випуски! Історія по-новому
Саша, дякую тобі. Ти відчуваєшся підтримуючою та надихаєш на селі кер
Дуже круто було послухати про Донбас, глибше пізнати свою ідентичність
Пост Саші в інста до дня захисту дітей - розйоб 💔
Я з Харкова, і can relate.
Дуже дякую за подкаст! Як кримчанка, не можу не виправити- Ялта знаходиться на березі Чорного моря, не Азовського❤
Дякую за випуск!
Було б класно якось побачити випуск про Одещину)
Цікавий випуск вийшов, дякую. Але тема все ж не розкрита :) А як же місто Тор, сольовий промисел, гайдамацький Чорний караульний курінь, підтримка Центральної Ради, боротьба проти білих і червоних, Просвіта? Це все про Слов'янськ, бо я як той кулик, про своє болото більше знаю :)
Та й про 14-й є що розповісти, як безпосередньому очевидцю подій. Все було не так просто як тепер змальовують недалекі люди. Винуватими у втраті Донеччини і Луганщини є тогочасні й попередні владні структури, міліція (тоді ще) й сбу. А проти купи автоматичної зброї і маргінеса з арматурою, ножами й іншим гівном цивільним протестом не багато зробиш. Сумна доля сусіда навіженого маньяка.
Респект за локацію! Готель Україна, вид - ульот!
щиро дякую за інформативне відео! коментар на підтримку каналу, нехай розвивається якісний український контент
Дякую за випуск. Було дуже цікаво ❤ постійно дивлюсь або слухаю ваш канал )
Я з Луганської області та для нас сусід Донецьк був просто вау. Не треба було їхати в столицю - в Донецьку все є. Після 2014 я там не була, але родичі та друзі розповідали, що від старого українського Донецька нічого не залишилось. Таке місто "знищили"... Може й не фізично в попіл, але відкотили в розвитку на багато років назад. Взагалі Донбас це крутий регіон, я пишаюсь що я звідси і буду до останнього захищати свою батьківщину. Тож найбільше за все болить те, що такий регіон проґавили, скільки потенціалу...
Проґавили? Тобто абсолютно аморфні в своїй більшості жителі,яким пох під яким прапором жити ні при чому,а ми проґавили?
Херсонці показали,що таке боротьба. Вчіться,а не нийте.
Поки хлопці з усієї України гинуть за Донбас, то біженці з Донбасу оминають військомати,бо коали вони болт на боротьбу за свій дім.
перші 5 хвилин - і я заплакав.... споГАДИ...Донеччина - 💙💛
як людина з Луганщини, заявляю - поза Луганською і Донецькою областю люди навіть і не усвідомлюють важливість "Дня шахтаря" у цьому регіоні, бо зазвичай його завжди у нас святкували пишніше за будь-яке свято в країні. Це ніби святий день в календарі для всіх був
Просим історію ДУК Правий Сектор!!
Хлопці дякую, Ви ТОП.
А чому немає нових випусків Apple Podcasts ?
Я з Донецька.
Гостя ще досить молода. Вона не знала Донецька ще ранiше.
Треба було бабку запросити. Бабка ж знає Донецьк точно😂
А а Києві і в Донецьку по різному .. люди відрізняються😊 та ми- українці❤
Сашкєт - молодець, дуже органічна і приємно слухати🤝
Донбас - це УКРАЇНА!!!💙💛
Формально...😂
Згодна з Сашею - до 2014 року не було нічого про те що Донбасс не Україна, чи щось таке… що треба відділятися чи що «мы руссския»! Штучно насаджена ідея від початку до кінця!
Ви забули 2004 рік, плакати Ющенка з прифотошопленою нацистською формою і написом "Мьі за чиССтоту нации" в Донецьку та сепаратистський з'їзд у Сіверодонецьку?
@@aedfindliath5147 чому я маю щось забувати? Я вам кажу про свій досвід. Я 28 років прожила на півдні Донбассу. І Я вам можу навіть сказати, який резонанс це мало у моему оточенні-НІЯКИЙ. Ніхто про це не говорив, не цікавився і навіть не згадував.
@@user-redin67dЯ вам вірю, адже ви там жили. Але той факт, що значна частина ваших земляків не асоціювала себе з Україною і повелася на інспіровану після Майдану істерію, яка принесла "російську весну", теж не можна заперечувати. І це не лише вашого регіону стосувалося. Одесу і Харків також розкачували. І не безпідставно.
В мене є родичі в Макіївці, то в них ще задовго до 2014 були такі настрої. Трохи антиукраїнські.
@@aedfindliath5147 а які були «підстави»?
Крутой проект, молодцы. Коммент для поддержки
Дякую за гостя, та тему! Але.. Буде може щось про Луганську область? Чи ми вже її віддали? На помилках не вчимося ((
Є Іванов з каналу Ісландія, він вам точно відкриє Луганщину, а не буде поверхнево розповідати те що і так всі знають
Але якщо є бажання, то Я готовий вам розповісти багато чого
Дякую за випуск про рідне місто та край. Ненавиджу рашу за вкрадене дитинство, зараз віртуально там побував 🫂❤️
Jesteście zajebiści!:)
Я з Алчевську, з 1992 року мешкала в Дебальцеве, о 2003 році навчалася в донецькому політехніці, в 2010 році поїхала жити до Києва. Так я не погоджуюсь з тезой гості «для мене люди в Київі і донецьку однакові». Це буде неправда також як і її обурення дописом ображеного чувака з донбасу. Сказати «Ми різні» - свого роду буде мокшанськім наративом». Я скажу інакше - люди на донбасі - інакші. Вони зашорені, запугані, вірять у всіляку чіхню як теорїї заговорів, несиеістн ці про вагони бЕндерів що їдуть їх різати. Вони зсередини загнані тварини, які все своє життя хуярили на заводах і шахтах за копійки. Все що лишалось - це бухати, колотись і розтягувати на метал збанкрутіли підприємства. Мені зараз 44 і я застала розпад срср і часи черг за хлібом (2 буханки в одні пуки) з 4 ранку. Ставлення чінуш до народу як до скоту. Де всім заправляли бандити. Можете собі уявити нараду в Дебальцівському горсовєті де з краю сидить представник банд угрупування і кивком керує погоджується він з голосуванням про якісь бюджет чи ні. Ваша гостя крута, але вона молода і з Донецьку. Це якби людину з Києва запросити поговорити про Залісся чи Калинівку Київської області :). Я б і запросила Дениса Казанського він досліджував Донбас з часів розпаду спср і сам донецький. Повертаючись до порівняння людей Київа і Донецька, то як тільки виїжджаєш за донбас то одразу відчуваєш свободу. В головах людей, в првединці, в діях. Люди не живуть в постійному страху, як живуть на донбасі. Дякую за подскаст! З недавнего це мій один з найулюбленіших каналів. Дякую! Слава Україні та її Героям!
Цікаво чути про досвід старшої Людини, бо я до повномаштабної все життя жила у Бахмуті, і у мене було інше враження. Цікаво, то різниця саме між містами, чи то просто підконтрольна Україні Донеччина стала краще культурно розвиватися?
Привіт землячко, Бахмут, як з власного досвіду, здається не типовим містом Донеччини. До речі , на каналі ім. Т. Г. Шевченка гарне відео про його історію, що засвідчують відмінність ще тим, що це більш не Донбас, а Слобожанщина. Я б взагалі і від другого відокремив, але то суб'єктивно і наразі не має сенсу, як і края(
Я з Харкова. У мене така думка щодо донбасу, що це така депресивна, сіра, бандитська територія яка була і завжди буде приреченою. Одні люди, що жили на Луганщині / Донеччині кажуть, що там завжди був руський мір, інші кажуть, що це маячня і Донбас завжди був проукраїнським.
Те що там інші люди це безумовно. Достатньо подивитися відео з каналу Хащі про Нью-Йорк, що на Донеччині, і Сумщину, і відчути цю різницю в людях, де донбасята ходять зашугані, злі, а люди з Сумщини товариські, веселі, життєрадісні.
@@jordano30 Я в Донецьку була лише в дитинстві, і мені місто запам'яталося здебільшого з хорошої сторони. А так я не встигла поїздити по різним містам Донеччини, на жаль. Сподіваюся, Краматорськ та Слов'янськ вціліють краще, ніж моє місто, щоб після війни чи просто коли там буде безпечніше я б змогла туди поїхати, бо, думаю, вони можуть трохи краще дати зрозуміти більш цілісну атмосферу Донеччини (підконтрольної Україні після 14).
@@diladox9695такими категоричними висновками ви видаєте свій невеликий вік) буде більше інформації, будуть інші висновки) і я з Ха)
Дякую 😊
Щось ви зовсім не обговорили такий важливий момент, як Голодомор-Геноцид вплинув на етнічний склад Донбасу.. Навіть є дослідження на цю тему у Генадія Єфименка. Зросійщення Донбасу просто карколомними темпами відбувалося у 20 сторіччі. Тому перепис 2001 року ВЖЕ показує результати того, як на місце українців які померли під час Голодомору-Геноциду завезли росіян. Крім того, за переписом 1897 року зросійщеними є всі великі міста. І Київ в тому числі. Втім коли дивимося на губернію, то там всюди переважає з 80-90% перевагою - українське населення. В тому числі, і на Донбасі.
Зі мною працювала колега, сім'я якої приїхала з орловщини після війни, бо там був голод. Перевезли всіх родичів до Краматорська. Вона вже в третьому поколінні живе у місті. Вийшла заміж за українця, прізвище українське. До 14 року ніхто не знав, що вона руська, поки не спитали, чому вони на день вишиванки не наділа сорочку. І погляди її не змінилися до сих пір. І це мабуть в генах у руських, українцями їм не стати
Класний гість, цікавий випуск. А Краматорськ це ж теж Донбас вже?❤
Не знаю, як вам, а мені завжди доводилося пояснювати, що Краматорськ це не Донбас. Мені завжди казали, у вас там шахти, терикони, на що я відповідала, у нас місто машинобудування, нема шахт, вугля... І ніхто не міг зрозуміти, чому ми в донецькій області. А це всього лише територіальне адміністративне ділення більшовиків приєднало нас до донецької губернії , а так ми були до революції у Ізюмському уїзді харківської губернії. Краматорськ це не Донбас, Краматорськ це Слобожанщина. Як для мене...
@@Таша-д2д Як мешканець Краматорську, згоден з кожним словом
Вподобайка в підтримку каналу
Оаоаоаоаоаоа, подкаст про мій рідний край😍
Я з Донецка и мне было приятно это смотреть,спасибо!
Дамбасит?
@@МаксимПолховский-ю3л выздоравливай
Ось вам любі мої перевірені данні.
Будь яке суспільство складається з активної меншості, та пасивної більшості.
Тому східні області України завжди були ніякі, як і будь які інші. Бо пасивна більшість ніяка.
Розвінчуючи міфи і стереотипи, дуже допомогло би запропонувати щось натомість, щось позитивне, з чим можна асоціювати.
Я дуже рада, що ми маємо наш український контент
Я була на тому матчі з сім'єю і пам'ятаю ту зливу як вчора 🥲❤️🩹 майже останні мирні спогади..
Шансон(хоча правильно казати блатняк) це моя біль, як же я страждав на початку 00 будучі студентом, коли багато катався на навчання, якщо в маршрутці грала музика то мабуть у 80 % випадків це був блатняк.