Тест із укр. мови на ЗНО - це радянсько-англійський суржик. Ірина Фаріон

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 10 ноя 2024

Комментарии • 28

  • @василь_сиволап
    @василь_сиволап 7 лет назад +20

    книгомандри - дуже красиве слово, шкода що дізнався про нього лише зараз

    • @ІринаФаріон-г4и
      @ІринаФаріон-г4и 7 лет назад +10

      Василь Тельман Бо я його і створила.

    • @sharghorodethj
      @sharghorodethj 7 лет назад +2

      це краще, ніж отой дурнуватий "буккросінг", котрим швирляються наші журналізди і "прокресивна молодь".

  • @НаталяЮдицька
    @НаталяЮдицька 5 лет назад +7

    Шановна громадо, погодьтеся! УкраЇнська у виконання пані Фаріон - то є ПІСНЯ!!! Насолоджуюсь!!!

  • @sharghorodethj
    @sharghorodethj 7 лет назад +16

    Громадзьке! Учися у Ірини, як створювати цікаві видива, що рвуть Всемережжя!

  • @артурованесян-ж4с
    @артурованесян-ж4с 7 лет назад +11

    Наскільки яскрава пані Фаріон - настільки безбарвна та совкова інша учасниця програми

  • @NeurolinguisticTraumatolog
    @NeurolinguisticTraumatolog 7 лет назад +16

    От ви справді знаєте мову! Дуже приємно чути тверезу думку!! Бо кругом одні шизофреники з подвійними стандартами

    • @floquet-de-civada
      @floquet-de-civada 7 лет назад

      "Кругом одні"... Я не впевнений, що це по-українському.

    • @AttackRunRun
      @AttackRunRun 6 лет назад +3

      @@floquet-de-civada "по-українському" а тут впевнений?

  • @AttackRunRun
    @AttackRunRun 6 лет назад +2

    про наголос було цікаво

  • @9boh6dan3
    @9boh6dan3 5 лет назад +1

    Яке чудове слово - департамент... Це Кучма, мабуть, сам особисто його ввів, щоб було як у Москві, культурненько!

  • @moskvichk5874
    @moskvichk5874 5 лет назад +1

    Фаріон супеер правильно говорить що завдання готували люди іншої мови зовсім неукраїнськоїїїїїї подивіться і пару разів прокрутіть як адміна Людмилу круте судомить корче навіть від правди

  • @OrpheusUcrainicus
    @OrpheusUcrainicus 7 лет назад +4

    Слова, форми, вирази, котрі різнять західноукраїнську та східноукраїнську традиції
    Перше західноукраїнське, друге - східне. Так уважав І. С. Нечуй-Левицький, котрий не міг терпіти західноукраїнського впливу на нашу мову. Більшість цих західних слів насправді запозичена з польської мови. Я писав цей список для себе, бо сам зі Сходу (Полтавщина), та, думаю, він буде аж як цікавим для простих українців.
    карк (особливо карколо́мний) - поти́лиця
    та́ко́ж (Іван Семенович писав, що на Великій Україні застаріле, пор. зі цер.-слов. та́кожде) - так са́мо, теж
    лише́, лиш (у значенні тільки) - ті́льки
    рахува́ти щось, раху́нок - лічи́ти щось, о́блік або о́бліч
    відно́сини - стосу́нки
    річни́ця - рокови́ни
    чека́ти на щось, на когось або щось, чогось, когось - жда́ти щось, чогось, когось
    брудни́й, бруд - нечи́стий, зама́заний, нечистота́
    збагнути щось, когось - зрозуміти щось, когось, утямити щось, когось, осягти щось, когось
    улю́блений - сподо́бний
    дола́ти щось, когось - перемага́ти щось, когось
    дни́на - оди́н день
    відчува́ти щось - почува́ти щось
    обсто́ювати щось, когось - усто́ювати за щось, за когось
    ура́з - одра́зу
    чимра́з бі́льше - щора́з бі́льше
    о́дяг - оде́жа
    ве́льми (наголос підказує, що слово взято з польської, церк.-сл. наголос інший: вельми́) - ду́же
    відве́рто - одкри́то, правди́во, да́лебі́
    данина́, пода́тки - по́дать
    пересі́чний, пересі́чно (кальки німецького) - прости́й, бу́дь-який, аби́як
    непересі́чний, непересі́чно (кальки) - неаби́який, непрости́й, неаби́як
    існува́ти, існува́ння (я думаю, це зовсім роблені слова: від єсть (бути) < праслов. *jestь, пор. з нім. ist; так само роблене рос. сущестовать: від суть (бути) < праслов. *sǫtь, оригіналом було фр. exister) - животі́ти, животі́ння.
    нульове закінчення для іменників середнього роду, як волання, поле, весілля: волань, весіль, піль - закінчення -ів - воланнів, полів, весіллів.
    розпу́ка - ту́га
    оголо́шувати щось, оголо́шення - оповіща́ти щось або сповіща́ти щось, опові́щення або спові́щення
    позая́к - бо, тому́ що
    окре́мо, окре́мий - о́пріч або окро́ме, опрі́чний або на́різний, особли́вий
    зокре́ма́ - на́різно
    трима́ти щось, когось, отри́мати щось, когось - держа́ти щось, когось, оде́ржати щось або діста́ти щось
    яскра́вий - я́рий
    ро́зпач - о́дчай
    за́вжди́, за́вше - за́всі́ди
    надужиття́ - зловжи́ток
    перешкоджа́ти чомусь, комусь - заважа́ти чомусь, комусь
    перешко́да - прити́чина
    приму́шувати когось - си́лувати когось
    при́мус - приси́лування
    уро́чий, урочи́стий - святко́вий
    оскі́льки - сті́льки або скі́льки, бо, тому́ що
    обра́за, обража́ти когось, обража́тися - кри́вда, кри́вдити когось, кри́вдитися
    незгра́бно, незгра́бний - зателе́пувато, зателе́пуватий
    вико́нувати щось, викона́ння - спо́внювати щось або зді́йснювати щось, спо́внення або зді́йснення
    переко́нувати когось - пересві́дчувати когось
    зами́слений - заду́маний
    незвабли́вий, неприва́бливий - неприна́дний
    ску́ти щось, ску́тий - скува́ти щось, ско́ваний
    ско́ро, скоре́нько - як ті́льки, незаба́ром, шви́дко, би́стро, пру́дко, мерщі́й, хутчі́ш
    струмо́к - течія́, поті́чок або пото́чок
    вираз «стиска́ти пле́чі» - «здвига́ти плечи́ма»
    ухвали́ти щось, ухва́ла - постанови́ти щось або затве́рдити щось, постано́ва
    навко́ло, довко́ла - навкруги́, круго́м
    прито́мність - свідо́мість
    дотика́тися до чогось, до когось, до́тик - доторка́тися до чогось, до когось, доторка́ння
    покої́вка - го́рнична
    пості́йний - за́всі́дний
    ото́чення, ото́чувати щось, когось - око́лиця або окру́га, осере́док, обста́вини, обстава́ти щось, когось
    зграбне́нько - чепурне́нько
    цілко́м - зо́всім
    ухиля́тися від чогось, уника́ти чогось, когось - одми́кувати од когось, одхиля́тися од когось
    по́саг - прида́не
    хворови́тий - слабови́тий
    ва́бити щось, когось - прина́джувати щось, когось
    пра́гнути чогось - жада́ти чогось
    ви́бух - ви́рив
    неба́вом - незаба́ром
    брак чогось - недоста́ча чогось
    ска́ржитися комусь на щось, на когось - жалі́тися комусь на щось, на когось
    борони́ти щось, когось - держа́тися чогось, когось, захища́ти щось, когось
    ро́звій - ро́звиток
    свідо́цтво - засві́дчення
    шале́нство, шале́ний - навіже́нство, навіже́ний, наві́сний
    стара́нно, стара́нний - падкови́то, падкови́тий
    змага́ння (рос. усилия) - силкува́ння, а змага́ння - ла́йка
    яки́й (при підрядних частинах, коли можна замінити на що: людина, яка знає) - котри́й (людина, котра знає)
    простира́дло - простира́ло
    слі́дом - слідко́м
    поме́шкання, ме́шкати - житло́, прожива́ти
    я́вище - з'я́вище
    рухли́вість, відрухо́вість - вору́шливість
    усти́д - со́ром
    рух, дви́гнення - ру́шення
    доро́бок - добу́ток
    шту́чний - ро́блений
    крок - сту́пі́нь
    короткозо́рий - короткоо́кий
    зді́бний - зда́тний, прида́тний
    рішу́чо - нава́жливо
    ма́йже - сливе́, сливе́нь
    відро́дження - одроді́ння
    суча́сний - сьогоча́сний
    понево́лення - занево́ління
    від (і прийменник, і префікс) - од (насправді як у якому діалекті)
    поя́ва - ви́явок, про́явок.
    підприє́мливий - запопа́дний
    нарі́жний ка́мінь - углови́й ка́мінь, ка́мінь спотика́ння
    Джерела
    www.krasnokutsk.org/%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B1%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8/
    iht.univ.kiev.ua/library/all-journals/%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%E2%84%961-1907

    • @sharghorodethj
      @sharghorodethj 7 лет назад +1

      можливо, Іван Нечуй-Левицький тому не любив західноукраїнські слова, бо на підавстрійській Україні вільно розвивалася преса та книгодрукування українською, на відміну від підросійської України.

  • @markgindes8246
    @markgindes8246 5 лет назад +5

    А чому пані Фаріон не стати перекладачем української мови з української мови. Бо така мудра качка сидить и вишукує помилки у всього населення України

  • @АннаПетренко-в8и
    @АннаПетренко-в8и 7 лет назад

    а мене дратує те, що у різних словниках різні закінчення іншомовних слів. наприклад, в одному словнику сайтУ, а в іншому - сайтА. Що робити в такому випадку?

  • @samsungdark6517
    @samsungdark6517 6 лет назад +3

    почувсвуйте разницу: украiнська панi Iрини мова iншоi "панi"

  • @maksymchyslo1057
    @maksymchyslo1057 7 лет назад +3

    абсолютно адекватний тест. Слова іншомовного походження - нормальна і досить популярна річ, треба до цього звикати. Явище буккросингу започатковане саме в англомовних країнах, і, вважаю, що буде нормально його називати так, як увесь світ це робить. Впевнений, що у жодного абітурієнта, що складав цей тест, не виникало жодних проблем з відповідями саме через ці "суржикові" слова.

    • @sharghorodethj
      @sharghorodethj 7 лет назад +4

      це досить популярна дурня. Якщо людина швирляється якимись незрозумілими іноземними словами, то вона або жлоб, або невіглас, нездатний вивчати іноземні мови.
      І ці всі спінери з буккросінгами --- це не запозичення, це довбойобізми.

    • @floquet-de-civada
      @floquet-de-civada 7 лет назад +1

      Про який такий увесь світ ви говорите? Французька мова, наприклад, знаходить французькі відповідники таким жахливим англіцизмам. Я, наприклад, не володію англійською, тому навіть не знаю їх значення.

    • @DiDi-jv5hw
      @DiDi-jv5hw 6 лет назад +1

      "увесь світ, впевнений що жоден", ого ви так багато знаєте все про всіх людей

  • @floquet-de-civada
    @floquet-de-civada 7 лет назад +2

    Фарион затронула важную тему - англицизмы. Уже завтра проблемой номер один украинского языка будет не русско-украинский суржик, а чрезмерные заимствования из английского языка.

  • @michalseredyak9508
    @michalseredyak9508 6 лет назад +1

    vitaju. jak na mene, to potribno aby - UKRAJINSKI NACIONALISTY-PATRIOTY nakinec pryjšly do vlady. i rosijsky jazyk maje buty - INOZEMNYJ, tak jak ce vidbuvajetsja teper z - cerkvoju.! budemo rozrizneni, ničogo ne polučytsja. MORDOR+GLOBALIZATORY je napročud - objednani.

  • @markgindes8246
    @markgindes8246 5 лет назад

    А що нам простим селянам робити з фізичною та фізруком , бо вони вже звільнені з кафедри і переведені на катедру. Певно шо тизрук та тизичка мусять заново вивчити тизиологію один одного.

  • @anastasias78
    @anastasias78 7 лет назад +2

    жахлива тема для твору👎👎👎👎

  • @ОльгаТерезинова-щ1я

    з яким наголосом потрiбно нам розмовляти лiтературним чи захiдним,это полнейший бред,есть определенные нармативные требования в обучении это литературный язык, послушать ведущую ,как её произношение слова -що режет слух (хотя это требования произношения),а мы в школе изучали что що это що,а не щчо