Фаріон супеер правильно говорить що завдання готували люди іншої мови зовсім неукраїнськоїїїїїї подивіться і пару разів прокрутіть як адміна Людмилу круте судомить корче навіть від правди
можливо, Іван Нечуй-Левицький тому не любив західноукраїнські слова, бо на підавстрійській Україні вільно розвивалася преса та книгодрукування українською, на відміну від підросійської України.
а мене дратує те, що у різних словниках різні закінчення іншомовних слів. наприклад, в одному словнику сайтУ, а в іншому - сайтА. Що робити в такому випадку?
абсолютно адекватний тест. Слова іншомовного походження - нормальна і досить популярна річ, треба до цього звикати. Явище буккросингу започатковане саме в англомовних країнах, і, вважаю, що буде нормально його називати так, як увесь світ це робить. Впевнений, що у жодного абітурієнта, що складав цей тест, не виникало жодних проблем з відповідями саме через ці "суржикові" слова.
це досить популярна дурня. Якщо людина швирляється якимись незрозумілими іноземними словами, то вона або жлоб, або невіглас, нездатний вивчати іноземні мови. І ці всі спінери з буккросінгами --- це не запозичення, це довбойобізми.
Про який такий увесь світ ви говорите? Французька мова, наприклад, знаходить французькі відповідники таким жахливим англіцизмам. Я, наприклад, не володію англійською, тому навіть не знаю їх значення.
Фарион затронула важную тему - англицизмы. Уже завтра проблемой номер один украинского языка будет не русско-украинский суржик, а чрезмерные заимствования из английского языка.
vitaju. jak na mene, to potribno aby - UKRAJINSKI NACIONALISTY-PATRIOTY nakinec pryjšly do vlady. i rosijsky jazyk maje buty - INOZEMNYJ, tak jak ce vidbuvajetsja teper z - cerkvoju.! budemo rozrizneni, ničogo ne polučytsja. MORDOR+GLOBALIZATORY je napročud - objednani.
А що нам простим селянам робити з фізичною та фізруком , бо вони вже звільнені з кафедри і переведені на катедру. Певно шо тизрук та тизичка мусять заново вивчити тизиологію один одного.
з яким наголосом потрiбно нам розмовляти лiтературним чи захiдним,это полнейший бред,есть определенные нармативные требования в обучении это литературный язык, послушать ведущую ,как её произношение слова -що режет слух (хотя это требования произношения),а мы в школе изучали что що это що,а не щчо
книгомандри - дуже красиве слово, шкода що дізнався про нього лише зараз
Василь Тельман Бо я його і створила.
це краще, ніж отой дурнуватий "буккросінг", котрим швирляються наші журналізди і "прокресивна молодь".
Шановна громадо, погодьтеся! УкраЇнська у виконання пані Фаріон - то є ПІСНЯ!!! Насолоджуюсь!!!
Громадзьке! Учися у Ірини, як створювати цікаві видива, що рвуть Всемережжя!
Наскільки яскрава пані Фаріон - настільки безбарвна та совкова інша учасниця програми
От ви справді знаєте мову! Дуже приємно чути тверезу думку!! Бо кругом одні шизофреники з подвійними стандартами
"Кругом одні"... Я не впевнений, що це по-українському.
@@floquet-de-civada "по-українському" а тут впевнений?
про наголос було цікаво
Яке чудове слово - департамент... Це Кучма, мабуть, сам особисто його ввів, щоб було як у Москві, культурненько!
Фаріон супеер правильно говорить що завдання готували люди іншої мови зовсім неукраїнськоїїїїїї подивіться і пару разів прокрутіть як адміна Людмилу круте судомить корче навіть від правди
Слова, форми, вирази, котрі різнять західноукраїнську та східноукраїнську традиції
Перше західноукраїнське, друге - східне. Так уважав І. С. Нечуй-Левицький, котрий не міг терпіти західноукраїнського впливу на нашу мову. Більшість цих західних слів насправді запозичена з польської мови. Я писав цей список для себе, бо сам зі Сходу (Полтавщина), та, думаю, він буде аж як цікавим для простих українців.
карк (особливо карколо́мний) - поти́лиця
та́ко́ж (Іван Семенович писав, що на Великій Україні застаріле, пор. зі цер.-слов. та́кожде) - так са́мо, теж
лише́, лиш (у значенні тільки) - ті́льки
рахува́ти щось, раху́нок - лічи́ти щось, о́блік або о́бліч
відно́сини - стосу́нки
річни́ця - рокови́ни
чека́ти на щось, на когось або щось, чогось, когось - жда́ти щось, чогось, когось
брудни́й, бруд - нечи́стий, зама́заний, нечистота́
збагнути щось, когось - зрозуміти щось, когось, утямити щось, когось, осягти щось, когось
улю́блений - сподо́бний
дола́ти щось, когось - перемага́ти щось, когось
дни́на - оди́н день
відчува́ти щось - почува́ти щось
обсто́ювати щось, когось - усто́ювати за щось, за когось
ура́з - одра́зу
чимра́з бі́льше - щора́з бі́льше
о́дяг - оде́жа
ве́льми (наголос підказує, що слово взято з польської, церк.-сл. наголос інший: вельми́) - ду́же
відве́рто - одкри́то, правди́во, да́лебі́
данина́, пода́тки - по́дать
пересі́чний, пересі́чно (кальки німецького) - прости́й, бу́дь-який, аби́як
непересі́чний, непересі́чно (кальки) - неаби́який, непрости́й, неаби́як
існува́ти, існува́ння (я думаю, це зовсім роблені слова: від єсть (бути) < праслов. *jestь, пор. з нім. ist; так само роблене рос. сущестовать: від суть (бути) < праслов. *sǫtь, оригіналом було фр. exister) - животі́ти, животі́ння.
нульове закінчення для іменників середнього роду, як волання, поле, весілля: волань, весіль, піль - закінчення -ів - воланнів, полів, весіллів.
розпу́ка - ту́га
оголо́шувати щось, оголо́шення - оповіща́ти щось або сповіща́ти щось, опові́щення або спові́щення
позая́к - бо, тому́ що
окре́мо, окре́мий - о́пріч або окро́ме, опрі́чний або на́різний, особли́вий
зокре́ма́ - на́різно
трима́ти щось, когось, отри́мати щось, когось - держа́ти щось, когось, оде́ржати щось або діста́ти щось
яскра́вий - я́рий
ро́зпач - о́дчай
за́вжди́, за́вше - за́всі́ди
надужиття́ - зловжи́ток
перешкоджа́ти чомусь, комусь - заважа́ти чомусь, комусь
перешко́да - прити́чина
приму́шувати когось - си́лувати когось
при́мус - приси́лування
уро́чий, урочи́стий - святко́вий
оскі́льки - сті́льки або скі́льки, бо, тому́ що
обра́за, обража́ти когось, обража́тися - кри́вда, кри́вдити когось, кри́вдитися
незгра́бно, незгра́бний - зателе́пувато, зателе́пуватий
вико́нувати щось, викона́ння - спо́внювати щось або зді́йснювати щось, спо́внення або зді́йснення
переко́нувати когось - пересві́дчувати когось
зами́слений - заду́маний
незвабли́вий, неприва́бливий - неприна́дний
ску́ти щось, ску́тий - скува́ти щось, ско́ваний
ско́ро, скоре́нько - як ті́льки, незаба́ром, шви́дко, би́стро, пру́дко, мерщі́й, хутчі́ш
струмо́к - течія́, поті́чок або пото́чок
вираз «стиска́ти пле́чі» - «здвига́ти плечи́ма»
ухвали́ти щось, ухва́ла - постанови́ти щось або затве́рдити щось, постано́ва
навко́ло, довко́ла - навкруги́, круго́м
прито́мність - свідо́мість
дотика́тися до чогось, до когось, до́тик - доторка́тися до чогось, до когось, доторка́ння
покої́вка - го́рнична
пості́йний - за́всі́дний
ото́чення, ото́чувати щось, когось - око́лиця або окру́га, осере́док, обста́вини, обстава́ти щось, когось
зграбне́нько - чепурне́нько
цілко́м - зо́всім
ухиля́тися від чогось, уника́ти чогось, когось - одми́кувати од когось, одхиля́тися од когось
по́саг - прида́не
хворови́тий - слабови́тий
ва́бити щось, когось - прина́джувати щось, когось
пра́гнути чогось - жада́ти чогось
ви́бух - ви́рив
неба́вом - незаба́ром
брак чогось - недоста́ча чогось
ска́ржитися комусь на щось, на когось - жалі́тися комусь на щось, на когось
борони́ти щось, когось - держа́тися чогось, когось, захища́ти щось, когось
ро́звій - ро́звиток
свідо́цтво - засві́дчення
шале́нство, шале́ний - навіже́нство, навіже́ний, наві́сний
стара́нно, стара́нний - падкови́то, падкови́тий
змага́ння (рос. усилия) - силкува́ння, а змага́ння - ла́йка
яки́й (при підрядних частинах, коли можна замінити на що: людина, яка знає) - котри́й (людина, котра знає)
простира́дло - простира́ло
слі́дом - слідко́м
поме́шкання, ме́шкати - житло́, прожива́ти
я́вище - з'я́вище
рухли́вість, відрухо́вість - вору́шливість
усти́д - со́ром
рух, дви́гнення - ру́шення
доро́бок - добу́ток
шту́чний - ро́блений
крок - сту́пі́нь
короткозо́рий - короткоо́кий
зді́бний - зда́тний, прида́тний
рішу́чо - нава́жливо
ма́йже - сливе́, сливе́нь
відро́дження - одроді́ння
суча́сний - сьогоча́сний
понево́лення - занево́ління
від (і прийменник, і префікс) - од (насправді як у якому діалекті)
поя́ва - ви́явок, про́явок.
підприє́мливий - запопа́дний
нарі́жний ка́мінь - углови́й ка́мінь, ка́мінь спотика́ння
Джерела
www.krasnokutsk.org/%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B1%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8/
iht.univ.kiev.ua/library/all-journals/%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%E2%84%961-1907
можливо, Іван Нечуй-Левицький тому не любив західноукраїнські слова, бо на підавстрійській Україні вільно розвивалася преса та книгодрукування українською, на відміну від підросійської України.
А чому пані Фаріон не стати перекладачем української мови з української мови. Бо така мудра качка сидить и вишукує помилки у всього населення України
а мене дратує те, що у різних словниках різні закінчення іншомовних слів. наприклад, в одному словнику сайтУ, а в іншому - сайтА. Що робити в такому випадку?
почувсвуйте разницу: украiнська панi Iрини мова iншоi "панi"
абсолютно адекватний тест. Слова іншомовного походження - нормальна і досить популярна річ, треба до цього звикати. Явище буккросингу започатковане саме в англомовних країнах, і, вважаю, що буде нормально його називати так, як увесь світ це робить. Впевнений, що у жодного абітурієнта, що складав цей тест, не виникало жодних проблем з відповідями саме через ці "суржикові" слова.
це досить популярна дурня. Якщо людина швирляється якимись незрозумілими іноземними словами, то вона або жлоб, або невіглас, нездатний вивчати іноземні мови.
І ці всі спінери з буккросінгами --- це не запозичення, це довбойобізми.
Про який такий увесь світ ви говорите? Французька мова, наприклад, знаходить французькі відповідники таким жахливим англіцизмам. Я, наприклад, не володію англійською, тому навіть не знаю їх значення.
"увесь світ, впевнений що жоден", ого ви так багато знаєте все про всіх людей
Фарион затронула важную тему - англицизмы. Уже завтра проблемой номер один украинского языка будет не русско-украинский суржик, а чрезмерные заимствования из английского языка.
vitaju. jak na mene, to potribno aby - UKRAJINSKI NACIONALISTY-PATRIOTY nakinec pryjšly do vlady. i rosijsky jazyk maje buty - INOZEMNYJ, tak jak ce vidbuvajetsja teper z - cerkvoju.! budemo rozrizneni, ničogo ne polučytsja. MORDOR+GLOBALIZATORY je napročud - objednani.
А що нам простим селянам робити з фізичною та фізруком , бо вони вже звільнені з кафедри і переведені на катедру. Певно шо тизрук та тизичка мусять заново вивчити тизиологію один одного.
жахлива тема для твору👎👎👎👎
з яким наголосом потрiбно нам розмовляти лiтературним чи захiдним,это полнейший бред,есть определенные нармативные требования в обучении это литературный язык, послушать ведущую ,как её произношение слова -що режет слух (хотя это требования произношения),а мы в школе изучали что що это що,а не щчо