Мені однаково,чи буду Я жити в Україні,чи ні. Чи хто згадає,чи забуде Мене в снігу на чужині- Однаковісенько мені. В неволі виріс між чужими І,неоплаканий своїми, В неволі,плачучи,умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій - не своїй землі. * * * І не пом'яне батько з сином, Не скаже синові:-Молись,Молися,сину,за Вкраїну Його замучили колись.- Мені однаково,чи буде Той син молотися,чи ні... Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять,лукаві, і в огні Її,окраденую,збудять... Ох,не однаково мені.
Це неймовірно! У вашій інтонації так передається голос Шевченка немов би цей вірш зачитує він сам з тими емоціями й почуттями . Дякую вам за цю хвилину історії
Так, він писав про Україну, що була у складі Росії тоді. Жив у Санкт-Петербурзі. Тому - слава Україні у складі Росії! Пропоную нову назву - "украшка" 😂😂🤣✌️
@@ulixes8844 Ех чудила ты чудила , посмотри карту , и тогда у нас больше городов било. И ето его только в тюрьму туда посадили сам то он Украинец . Да и вобще ты в текст вникал?
@@dmytrol.709 Навіщо ці сепаратистські вірши слухати? Типовий російський сепаратист Шевченко жив та помер у Санкт-Петербурзі. Слава україні у складі Росії!
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині - Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій - не своїй землі. І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: - Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. - Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні... Та неоднаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені.
Кино
Мені однаково,чи буду
Я жити в Україні,чи ні.
Чи хто згадає,чи забуде
Мене в снігу на чужині-
Однаковісенько мені.
В неволі виріс між чужими
І,неоплаканий своїми,
В неволі,плачучи,умру.
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій - не своїй землі.
* * *
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові:-Молись,Молися,сину,за Вкраїну
Його замучили колись.-
Мені однаково,чи буде
Той син молотися,чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять,лукаві, і в огні
Її,окраденую,збудять...
Ох,не однаково мені.
Це неймовірно!
У вашій інтонації так передається голос Шевченка немов би цей вірш зачитує він сам з тими емоціями й почуттями .
Дякую вам за цю хвилину історії
Я от такого поета чуть от плачя неупала со стула
Последние слова как никогда кстати.
Дуже гарно
Круто
Розриваэ душу. Шевченко наче про наш час написав.
Ні як про 2022
🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥
Wykonanie przepiękne i zrozumiałe. Dziękuję.
Слава Україні у складі Росії!
Історія повторюеться
Дуже гарне відео з Тарасом Шевченком цей поет пише про те що відбуваєтся зараз.Низький йому підклон
Так, він писав про Україну, що була у складі Росії тоді. Жив у Санкт-Петербурзі. Тому - слава Україні у складі Росії! Пропоную нову назву - "украшка" 😂😂🤣✌️
@@ulixes8844 Ех чудила ты чудила , посмотри карту , и тогда у нас больше городов било. И ето его только в тюрьму туда посадили сам то он Украинец . Да и вобще ты в текст вникал?
@@ulixes8844 задайся вопроом себе. На каком языке Тарас Григорьевич написал. . а вот это и есть его корни и любовь к Родине .
норм
я слышу музыку, а чтеца нет.
Because mono sound. The right earphone - and you will be happy.
@@dmytrol.709 Навіщо ці сепаратистські вірши слухати? Типовий російський сепаратист Шевченко жив та помер у Санкт-Петербурзі. Слава україні у складі Росії!
Слухай душею а не вухами тоді почуеш
Слава Україні у складі Росії!
Етого никогда не будет
Мы не здадимся нацистам!
Чи не зволить пан прогулятись за російським кораблем у всім відомому напрямку? Прошу пана.
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій - не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: - Молись,
Молися, сину, за Вкраїну
Його замучили колись. -
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.