Дуже повчальний досвід для інших і хочу сказати вам, дякую пані Ульяно, що ви так щіро розповідаєте про своє життя і свій досвід. Багато людей, навпаки, прикрашають своє життя, показують і розповідають не те, що насправді відповається чи відбувалося з ними, а ви дуже відверта і смілива. Щастя вам і щоб в вашому життя зустрівся той, з яким ви будете по справжньому коханою і кохати !!!Дякую 🤗🙏
В мене таке саме було, бабця казала що треба було одружуватись з тими що не помер на війні і вона не мала вибору і вийшла за між за діда🤯 дідо її любив а вона його ні. А друга бабуся казала що вийшла заміж бо їй було 15 і вона була сирота, а дід її зґвалтував десь і треба було вже весілля робити 🤯 це просто жах
Можна б було повністю погодитись, але дуже багато але… це в наш час є можливість бути вільною,самодостатньою без тиску суспільства, а ще до 1991 був податок на неодружених та бездітних і вважали неодружених -морально нестійкими
Вітаю. Податок-податком, питання - навіщо дітям і онукам розповідати, що їхні діди, батьки не такі, як треба? Яких САМІ обрали свого часу, такі і є. Тільки для тих пані то був свідомий вибір серед інших кавалерів, а для дітей, онуків, племінників - рідна кров.
@@legendy.psyhologii не одразу відкривається вся картина, ви ж знаєте, тільки з часом стає зрозуміло хто з себе що представляє. Можливо і цим жінкам потрібна була підтримка і допомога, а де ж іі було взяти? Жінкам весь час було потрібно терпіти, і це факт
Можливо, потрібна. Тільки думаю, доречніше свої невдоволення обговорити з подругами свого віку, ніж з дітьми і онуками, для яких чоловіки родини - такі самі любимі люди, як і їхні мами, бабусі, тітки. Принаймні, так має бути.
@@nataliiakuzmina7261 ви не правильно мене зрозуміли. Під "старшими жінками" мала на увазі маму, тітку рідну. Так як і пані Уляна використовує непряме визначення жінок з її сім'ї
Вибачте, що влізаю в розмову, але ділитися за запитом (або навіть і без) за закритими дверима з дочкою, онукою тет-а-тет - це одна справа. А жарти на тему нижче талії за родинним столом, де різні покоління - інша. Хоча і тет-а-тет треба думати, що робиш. Я досі не можу пробачити одній моїй родичці (старшій навіть за мою маму), що підсунула мені певну "корисну літературку" в мої 13. Не знаю, що в неї були за мотиви (вона казала, що кожна заміжня пані має це знати. АЛЕ МЕНІ БУЛО БЛІН 13!!!!!!!!!!!!!!!!). В 10-13 дівчинці треба розповісти про місячні і вагітність, а не ділитися таким "корисним". Я би воліла всього цього не знати і відкривати самостійно цей світ з єдиним коханим чоловіком. Мої досвідчені родичі мене взагалі шокували свого часу. Мама хвилювалася, що я у 10 класі ні з ким не зустрічаюся (я почала у 18, бо до того не вважала ані цікавим, ані потрібним), а інша родичка підсунула якийсь дивний лікбез, від якого я була в шоці. Краще б я ще трошки пожила в країні рожевих однорогів. Бо цієї наївної дитячої пори більше не повернеш.
Відео так і має обриватись на півслові на 9:46 хвилині? Теж вважаю, що використовувати дітей в якості жилетки для плакання нерозумно й нечесно. Мама й бабусі не скаржились на своїх чоловіків, але тато, мама та бабуся (мамина мама) скаржились одне на одного. Я дуже хотіла, щоб всі жили мирно й любили одне одного, як любила їх я, тож намагалась всіх помирити, виступаючі посередником. В результаті вислуховувала чергові скарги, при чому, всі вони з усих сторін були цілком справедливі. Пам'ятаю відчуття жахливого тупіку. Й жоден з дорослих жодного разу не зупинив мене. Хоча мали б. Сказавши щось типу такого: "дитинко, ми всі тебе дуже любимо, й одне одного теж дуже любимо, хоча й маємо деякі непорозуміння між собою, але то зовсім не дитяча справа, повір, дорослі владнають це самі". Це б зберегло мені дитинство😢
Вітаю і дякую за увагу! 🌷🙏 Ні, відео не мало обриватися, але я подумала, що, можливо, зайшла надто далеко у своїх відвертостях. Тож залишила тільки головну думку. Як я Вас розумію щодо Вашого досвіду! Ви правильно (з точки зору психології) описали бажані конструктивні вчинки, які мали би зробити дорослі щодо дитини. Ну... маємо те, що маємо. Ми не можемо написати ідеальний сценарій свого життя, бо принаймні дитинство точно від нас цілком не залежить. Бажаю Вам всього тільки найліпшого! 🌷💓💌
Як це негарно розповідати про своїх близьких покійних і підсміюватись. На багатотисячну аудиторію . Ці жінки як вміли так і прожили своє життя, можливо Ви у 80 років будете розповідати ще і не таке.Не приємно.
Як вміли, так і прожили. Я не спорю. Всі ми так. Але це не означає, що я не можу виносити на дискусію важливі для мене теми. Знаєте, про те не скажи, там не посміхнися - враження, що ти нормальний тільки, коли мовчиш і спиш обличчям до стінки. Ще не розумію, в чому проблема говорити про покійних. Я не брешу, не обмовляю їх, а говорю сухі факти з нашого з ними спілкування. То що не так? Чи про покійних треба вигадати ванільну казочку замість реальності?
Нехай живуть ті жінки, як вміють, але для чого «обробляти» підлітка? Не гарно - в цій ситуації, це дуже легенько сказано. З висоти життєвого досвіду дуже легко «розповідати» підлітку. Дякую пані Ульяні. Про це потрібно говорити, може хтось і скаменеться.
Дякую за увагу! 🌹❤
Дуже повчальний досвід для інших і хочу сказати вам, дякую пані Ульяно, що ви так щіро розповідаєте про своє життя і свій досвід. Багато людей, навпаки, прикрашають своє життя, показують і розповідають не те, що насправді відповається чи відбувалося з ними, а ви дуже відверта і смілива. Щастя вам і щоб в вашому життя зустрівся той, з яким ви будете по справжньому коханою і кохати !!!Дякую 🤗🙏
Вітаю Вас і щиро дякую за увагу і теплий відгук!🌷
Погоджуюсь). Почула багато знайомого, того,до чого доходиш розумом після дитячої солідарності. Дякую за відео!❤💙💛
Вітаю Вас і дякую за увагу і теплий відгук! 🌷💓
Дякую за етер, пані Уляна. Кого більше всього тригерить - подумайте.
Вітаю Вас і щиро дякую за увагу і відгук!🌷 Думаю, тригерить тих, хто і сам є в тому клубі.
☝️🙂👍👌
❤🙏🌷
В мене таке саме було, бабця казала що треба було одружуватись з тими що не помер на війні і вона не мала вибору і вийшла за між за діда🤯 дідо її любив а вона його ні. А друга бабуся казала що вийшла заміж бо їй було 15 і вона була сирота, а дід її зґвалтував десь і треба було вже весілля робити 🤯 це просто жах
Вітаю Вас і щиро дякую за увагу і відгук!🌷Дуже сумні історії, на жаль. Дякую, що поділилися.
Можна б було повністю погодитись, але дуже багато але… це в наш час є можливість бути вільною,самодостатньою без тиску суспільства, а ще до 1991 був податок на неодружених та бездітних і вважали неодружених -морально нестійкими
Вітаю. Податок-податком, питання - навіщо дітям і онукам розповідати, що їхні діди, батьки не такі, як треба? Яких САМІ обрали свого часу, такі і є. Тільки для тих пані то був свідомий вибір серед інших кавалерів, а для дітей, онуків, племінників - рідна кров.
@@legendy.psyhologii не одразу відкривається вся картина, ви ж знаєте, тільки з часом стає зрозуміло хто з себе що представляє. Можливо і цим жінкам потрібна була підтримка і допомога, а де ж іі було взяти? Жінкам весь час було потрібно терпіти, і це факт
Можливо, потрібна. Тільки думаю, доречніше свої невдоволення обговорити з подругами свого віку, ніж з дітьми і онуками, для яких чоловіки родини - такі самі любимі люди, як і їхні мами, бабусі, тітки. Принаймні, так має бути.
О таак, ці розмови про сексуальні пригоди старших жінок завжди загоняли мене в ступор з одного боку, з иншого дратували і було огидно
@@nataliiakuzmina7261 ви не правильно мене зрозуміли. Під "старшими жінками" мала на увазі маму, тітку рідну. Так як і пані Уляна використовує непряме визначення жінок з її сім'ї
Вибачте, що влізаю в розмову, але ділитися за запитом (або навіть і без) за закритими дверима з дочкою, онукою тет-а-тет - це одна справа. А жарти на тему нижче талії за родинним столом, де різні покоління - інша. Хоча і тет-а-тет треба думати, що робиш. Я досі не можу пробачити одній моїй родичці (старшій навіть за мою маму), що підсунула мені певну "корисну літературку" в мої 13. Не знаю, що в неї були за мотиви (вона казала, що кожна заміжня пані має це знати. АЛЕ МЕНІ БУЛО БЛІН 13!!!!!!!!!!!!!!!!).
В 10-13 дівчинці треба розповісти про місячні і вагітність, а не ділитися таким "корисним". Я би воліла всього цього не знати і відкривати самостійно цей світ з єдиним коханим чоловіком.
Мої досвідчені родичі мене взагалі шокували свого часу. Мама хвилювалася, що я у 10 класі ні з ким не зустрічаюся (я почала у 18, бо до того не вважала ані цікавим, ані потрібним), а інша родичка підсунула якийсь дивний лікбез, від якого я була в шоці. Краще б я ще трошки пожила в країні рожевих однорогів. Бо цієї наївної дитячої пори більше не повернеш.
Відео так і має обриватись на півслові на 9:46 хвилині?
Теж вважаю, що використовувати дітей в якості жилетки для плакання нерозумно й нечесно. Мама й бабусі не скаржились на своїх чоловіків, але тато, мама та бабуся (мамина мама) скаржились одне на одного. Я дуже хотіла, щоб всі жили мирно й любили одне одного, як любила їх я, тож намагалась всіх помирити, виступаючі посередником. В результаті вислуховувала чергові скарги, при чому, всі вони з усих сторін були цілком справедливі. Пам'ятаю відчуття жахливого тупіку. Й жоден з дорослих жодного разу не зупинив мене. Хоча мали б. Сказавши щось типу такого: "дитинко, ми всі тебе дуже любимо, й одне одного теж дуже любимо, хоча й маємо деякі непорозуміння між собою, але то зовсім не дитяча справа, повір, дорослі владнають це самі". Це б зберегло мені дитинство😢
Вітаю і дякую за увагу! 🌷🙏 Ні, відео не мало обриватися, але я подумала, що, можливо, зайшла надто далеко у своїх відвертостях. Тож залишила тільки головну думку. Як я Вас розумію щодо Вашого досвіду! Ви правильно (з точки зору психології) описали бажані конструктивні вчинки, які мали би зробити дорослі щодо дитини. Ну... маємо те, що маємо. Ми не можемо написати ідеальний сценарій свого життя, бо принаймні дитинство точно від нас цілком не залежить. Бажаю Вам всього тільки найліпшого! 🌷💓💌
Як це негарно розповідати про своїх близьких покійних і підсміюватись. На багатотисячну аудиторію . Ці жінки як вміли так і прожили своє життя, можливо Ви у 80 років будете розповідати ще і не таке.Не приємно.
Як вміли, так і прожили. Я не спорю. Всі ми так. Але це не означає, що я не можу виносити на дискусію важливі для мене теми. Знаєте, про те не скажи, там не посміхнися - враження, що ти нормальний тільки, коли мовчиш і спиш обличчям до стінки. Ще не розумію, в чому проблема говорити про покійних. Я не брешу, не обмовляю їх, а говорю сухі факти з нашого з ними спілкування. То що не так? Чи про покійних треба вигадати ванільну казочку замість реальності?
Нехай живуть ті жінки, як вміють, але для чого «обробляти» підлітка? Не гарно - в цій ситуації, це дуже легенько сказано. З висоти життєвого досвіду дуже легко «розповідати» підлітку.
Дякую пані Ульяні.
Про це потрібно говорити, може хтось і скаменеться.