Я два роки тому зробив один реактор, но спустив на самотік, не до компосту було,а недавно глянув туди, то воно як перегній, видно що черваки переточили. Але поросли якісь паростки рослин. Це цікава штука, нею треба займатися, хоч вона вимагає постійної уваги.
Буває. Так сталося з кількома десятками біореакторів Johnson Su в Україні з багатьох причин. Дехто каже, що все ще бачить збільшення врожаю після покриття тонни нанесення 5-8 кг такого «перезрілого» J/S компосту, навіть коли вони просто змішують сухий просіяний компост із насінням у бункері, як це робить мій клієнт Рік Кларк. Ми обговорили з ХуіЧун і Девідом Джонсон, як українські фермери бачать менше проблем із іржею та афлотоксинами після позакореневої обробки прапорцевих листків екстрактом з 10 кг/га J/S компоста. Перед автокатастрофою Дейв Брандт польовий день перед сотнями гостей зробив компостний екстракт і оприскав свою озиму пшеницю. Вчені з Університету Огайо, після смерті Дейва, встановили, що обприскана екстрактом у квітні пшениця дала на 40 бушелів на акр більше, ніж контроль, і на 20 бушелів на акр більше, ніж пшениця обприскана розчином КАС. І як любить розповідати Олександр Чумак, інші також помічають, що компост J/S виконує роботу інокулянта бобових.
Вітаю! Цікава казка, щоб послухати та помріяти вночі. Питань ще більше стало, чим було. Вектор напрямку думки - вказано. А де мануал - у кожного своє. Ключове - сонце і волога, додайте трохи знань, спостережень, бажання і фінансів - буде результат. Щодо мене, то дана система настільки хитка і обмежено контрольована (саме перше - це в економічному результаті на одиницю часу), що нагадує мені той баланс між азотом і вуглецем))) Тепер сиди і думай. І добре що зима, час є. Дякую!
@@green_swamp питання в тому що все обертається навколо мікроорганізмів в грунті, а не навколо рослини. Хоча з якого боку дивитися, бо якщо не буде рослини, то не буде життя в грунті. Ми маємо розуміти цей сембіоз та максимально спробувати його реалізувати. Тоді буде меньше витрат з більшими врожаями. Також Ви вірно підмітили, що кожен має розуміти свої умови і реагувати виключно згідно них.
@@Suroviy_Sergiy Сергію, чекатиму на більшу кількість практичних відео. Та ще й з роз'ясненнями. Багато питань по "нульових" технологіях. Я їх не практикую, основна причина - досить значний часовий проміжок, щоб досягти розуміння і результатів. Тому, з Вас відео - з мене питання і вдячність)
Сергей, приветствую! Благодарю за интереснейшее интервью, которое получилось ну очень глубокое! 17:10 - подскажи, а как на твой взгляд они видят современную работу фермера без гербицидов, без того же самого глифосата? Ведь сейчас до сих пор совершенно нет никаких органических иструментов, при помощи которых можно результативно бороться с сорными растениями, для подготовки поля перед посевом. Ну, на счёт химических пестицидов и инсектицидов - ещё терпимо, можно постараться не использовать - всем известный Андрей Петрович Усов, тому прекрасный пример. Или , как вариант, пробовать работать органическими пестицидами и инсектицидами, в том числе различными энтомофагами и прочими братьями меньшими. Но как фермеру отказаться от гербицидов? Особенно в нулевой технологии...🤷
@@ВладимирХрамцов-555 приветствую. Тут нужно понять почему прорастают сорняки. На мое мнение, их к прорастанию стимулирует почвенная биота, ей нужны корневые ексудаты и защита от солнца (перегрева). Во втором случае у ноутилла преимущество, что мы и наблюдаем. Например очес, на нем не так прорастают сорняки, как и на хорошо укрытом грунте. Но что делать с первым моментом!? Решение есть! Покровные культуры, бинарные посевы и сбалансированно-многообразный севооборот. Но это не для классического земледелия, экономика не вытянет. Поэтому это принцип для понимания, но не метод для предприятия. Хотя если это будет органика, там цена интереснее, но все равно нужны животные, а где у нас фермы!? Поэтому это только модель для малого фермера, но реализуют единицы…
@@Suroviy_Sergiy , полностью согласен с такой точкой зрения! Действительно очень интересно, есть ли такие ноутиллеры, которые уже реально смогли решить эту интереснейшую задачу, где при помощи: - разнообразного севооборота; - бинарных посевов; - и высева покровных культур, смогли уйти от работы гербецидом на полях по: - сорнякам, - покровным культурам, - а так же падалице предшественника товарной культуры? В теории, я конечно пониманию, что в идеальных условиях, вся почва на наших полях будет покрыта пожнивными остатками и земля всегда занята живыми корнями, с той лишь огромной разницей, что это будут корни нужных нам растений. Но как и главное чем, даже по такой предложенной толковой схеме, гарантированно останавливать вегетацию покровных культур, перед посевом нужной товарной культуры?
@@ВладимирХрамцов-555 Щоб проілюструвати те, що тут написав Сергій: у цьому подкасті з Хуї Чун і Девідом Джонсоном розповідалося, як фермери в Туреччині, значно скоротили використання гербіцидів, всіваючи бавовну в притиснуті катком різноманітні покривні культури, які пригнічують бур’яни протягом чутливого періоду для бавовни своєю біомасою, охолоджуючи землю, тому їхня бавовна все ще дає однакові врожаї, навіть коли зрошення припинено через посуху. Без зрошення, але з понад 1400 мм опадів на рік, мій канадський клієнт Жан Люк Лаплант висаджує свою кукурудзу, овес, або ячмінь у багаторічну суміш Trifolium nanum, Lotus corniculatus і Medicago lupulina, які пригнічують бур’яни, забезпечують азотом і затінюють землю. Мій товариш по команді, який разом зі мною консультує фермерів, молодий регенеративний органічний фермер з Айови Кайл Шелл, висіває в 4-5-річну люцерну (де боротьба з бур’янами досягається за допомогою щомісячного скошування люцерни на сіно) свою кукурудзу. Потім на стадії V4 у його в кукурудзу всівають дуже різноманітну суміш покривних культур, яку він випасає після збору врожаю кукурудзи та перед посівом суміші на основі озимого жита. Цю суміш потім притискає катком для посіву в неі сої. Як тільки листя сої починає жовтіти, він всіває озимі покривні культури, такі як овес, ячмінь, турнепс і часом викy, які збирає на насіння або випасає, перед посівом гречки, яка чудово пригнічує бур’яни. Якщо гречку вражає ранній мороз, він висіває озиму пшеницю безпосередньо в неї... Інший член моєї команди, який також консультує фермерів разом зі мною, Венс Маккой, дав інтерв’ю Сергію щодо цієї проблеми, розповівши, як він зміг контролювати бур’яни без гербіцидів протягом 18-22 місяців за допомогою сівозміни та покривних культур. У FB-групі ""Жорсткі ноутилери"" є моі статті про Венса, Кайла, та про про те, як австралійський фермер Колін Сейс веде господарство без гербіцидів. Існують i інші моделі органічного землеробства без оранки, а також ще більше варіантів для зменшення використання гербіцидів, зберігаючи при цьому структуру ґрунту.
ДЯКУЕМО ВАМ ПАНЕ СЕРГІЮ
Дякую Сергію та Людмилі за працю і корисну інформацію
@@Andrii-Khomenko 🤝
Я два роки тому зробив один реактор, но спустив на самотік, не до компосту було,а недавно глянув туди, то воно як перегній, видно що черваки переточили. Але поросли якісь паростки рослин. Це цікава штука, нею треба займатися, хоч вона вимагає постійної уваги.
Буває. Так сталося з кількома десятками біореакторів Johnson Su в Україні з багатьох причин. Дехто каже, що все ще бачить збільшення врожаю після покриття тонни нанесення 5-8 кг такого «перезрілого» J/S компосту, навіть коли вони просто змішують сухий просіяний компост із насінням у бункері, як це робить мій клієнт Рік Кларк. Ми обговорили з ХуіЧун і Девідом Джонсон, як українські фермери бачать менше проблем із іржею та афлотоксинами після позакореневої обробки прапорцевих листків екстрактом з 10 кг/га J/S компоста. Перед автокатастрофою Дейв Брандт польовий день перед сотнями гостей зробив компостний екстракт і оприскав свою озиму пшеницю. Вчені з Університету Огайо, після смерті Дейва, встановили, що обприскана екстрактом у квітні пшениця дала на 40 бушелів на акр більше, ніж контроль, і на 20 бушелів на акр більше, ніж пшениця обприскана розчином КАС. І як любить розповідати Олександр Чумак, інші також помічають, що компост J/S виконує роботу інокулянта бобових.
Вітаю Сергій. Радий знову бачити твої лекцій. Дякую за відео. Лайк 😊
Вітаю. Дякую
Цікаво,корисно,дякую!
Привіт. Дякую вам.
@@kotovvit вітаю
Добрий вечір!
👍🇺🇦🤝
@@Gospodar_na_Zemli_UA вітаю
Інформативно, дякую. Чи можна десь ознайомитись з їх методикою/технологію компостування, з практичними рекомендаціями?
@@AntonPaliienko так. Є такий фермер Олександр Чумак, в нього вже є великий досвід
@@AntonPaliienko також купа відео в ютубі
Вітаю! Цікава казка, щоб послухати та помріяти вночі. Питань ще більше стало, чим було. Вектор напрямку думки - вказано. А де мануал - у кожного своє. Ключове - сонце і волога, додайте трохи знань, спостережень, бажання і фінансів - буде результат. Щодо мене, то дана система настільки хитка і обмежено контрольована (саме перше - це в економічному результаті на одиницю часу), що нагадує мені той баланс між азотом і вуглецем))) Тепер сиди і думай. І добре що зима, час є. Дякую!
@@green_swamp питання в тому що все обертається навколо мікроорганізмів в грунті, а не навколо рослини. Хоча з якого боку дивитися, бо якщо не буде рослини, то не буде життя в грунті. Ми маємо розуміти цей сембіоз та максимально спробувати його реалізувати. Тоді буде меньше витрат з більшими врожаями. Також Ви вірно підмітили, що кожен має розуміти свої умови і реагувати виключно згідно них.
@@Suroviy_Sergiy Сергію, чекатиму на більшу кількість практичних відео. Та ще й з роз'ясненнями. Багато питань по "нульових" технологіях. Я їх не практикую, основна причина - досить значний часовий проміжок, щоб досягти розуміння і результатів. Тому, з Вас відео - з мене питання і вдячність)
ИНФОРМАЦІІ В ІНТЕРНЕТЕ - ПОЛНО - БЕРИ ТА РОБИ - В МЕНЕ ВЖЕ З 2017 РОКУ ПРИРОДНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО - ЦЕ ЩОСЬ НЕІМОВІРНЕ
Привіт друже. Чув тебе назвали розповсюджувачем в ютубі, як міцелій, як гриб. Ну від себе скажу, що ти найбільший і найгарніший шампіньйон.
@@konstantinmartinov1721 😅👍👍👍. Привіт Друже!
Сергей, приветствую!
Благодарю за интереснейшее интервью, которое получилось ну очень глубокое!
17:10 - подскажи, а как на твой взгляд они видят современную работу фермера без гербицидов, без того же самого глифосата?
Ведь сейчас до сих пор совершенно нет никаких органических иструментов, при помощи которых можно результативно бороться с сорными растениями, для подготовки поля перед посевом.
Ну, на счёт химических пестицидов и инсектицидов - ещё терпимо, можно постараться не использовать - всем известный Андрей Петрович Усов, тому прекрасный пример.
Или , как вариант, пробовать работать органическими пестицидами и инсектицидами, в том числе различными энтомофагами и прочими братьями меньшими.
Но как фермеру отказаться от гербицидов? Особенно в нулевой технологии...🤷
@@ВладимирХрамцов-555 приветствую. Тут нужно понять почему прорастают сорняки. На мое мнение, их к прорастанию стимулирует почвенная биота, ей нужны корневые ексудаты и защита от солнца (перегрева). Во втором случае у ноутилла преимущество, что мы и наблюдаем. Например очес, на нем не так прорастают сорняки, как и на хорошо укрытом грунте. Но что делать с первым моментом!? Решение есть! Покровные культуры, бинарные посевы и сбалансированно-многообразный севооборот. Но это не для классического земледелия, экономика не вытянет. Поэтому это принцип для понимания, но не метод для предприятия. Хотя если это будет органика, там цена интереснее, но все равно нужны животные, а где у нас фермы!? Поэтому это только модель для малого фермера, но реализуют единицы…
@@Suroviy_Sergiy , полностью согласен с такой точкой зрения!
Действительно очень интересно, есть ли такие ноутиллеры, которые уже реально смогли решить эту интереснейшую задачу, где при помощи:
- разнообразного севооборота;
- бинарных посевов;
- и высева покровных культур,
смогли уйти от работы гербецидом на полях по:
- сорнякам,
- покровным культурам,
- а так же падалице предшественника товарной культуры?
В теории, я конечно пониманию, что в идеальных условиях, вся почва на наших полях будет покрыта пожнивными остатками и земля всегда занята живыми корнями, с той лишь огромной разницей, что это будут корни нужных нам растений.
Но как и главное чем, даже по такой предложенной толковой схеме, гарантированно останавливать вегетацию покровных культур, перед посевом нужной товарной культуры?
@ прикатывание или выпас животных
@@ВладимирХрамцов-555 Щоб проілюструвати те, що тут написав Сергій: у цьому подкасті з Хуї Чун і Девідом Джонсоном розповідалося, як фермери в Туреччині, значно скоротили використання гербіцидів, всіваючи бавовну в притиснуті катком різноманітні покривні культури, які пригнічують бур’яни протягом чутливого періоду для бавовни своєю біомасою, охолоджуючи землю, тому їхня бавовна все ще дає однакові врожаї, навіть коли зрошення припинено через посуху.
Без зрошення, але з понад 1400 мм опадів на рік, мій канадський клієнт Жан Люк Лаплант висаджує свою кукурудзу, овес, або ячмінь у багаторічну суміш Trifolium nanum, Lotus corniculatus і Medicago lupulina, які пригнічують бур’яни, забезпечують азотом і затінюють землю.
Мій товариш по команді, який разом зі мною консультує фермерів, молодий регенеративний органічний фермер з Айови Кайл Шелл, висіває в 4-5-річну люцерну (де боротьба з бур’янами досягається за допомогою щомісячного скошування люцерни на сіно) свою кукурудзу. Потім на стадії V4 у його в кукурудзу всівають дуже різноманітну суміш покривних культур, яку він випасає після збору врожаю кукурудзи та перед посівом суміші на основі озимого жита. Цю суміш потім притискає катком для посіву в неі сої. Як тільки листя сої починає жовтіти, він всіває озимі покривні культури, такі як овес, ячмінь, турнепс і часом викy, які збирає на насіння або випасає, перед посівом гречки, яка чудово пригнічує бур’яни. Якщо гречку вражає ранній мороз, він висіває озиму пшеницю безпосередньо в неї...
Інший член моєї команди, який також консультує фермерів разом зі мною, Венс Маккой, дав інтерв’ю Сергію щодо цієї проблеми, розповівши, як він зміг контролювати бур’яни без гербіцидів протягом 18-22 місяців за допомогою сівозміни та покривних культур.
У FB-групі ""Жорсткі ноутилери"" є моі статті про Венса, Кайла, та про про те, як австралійський фермер Колін Сейс веде господарство без гербіцидів. Існують i інші моделі органічного землеробства без оранки, а також ще більше варіантів для зменшення використання гербіцидів, зберігаючи при цьому структуру ґрунту.
Вітаю!Цікава тема!
@@BilliBons... вітаю
Привіт. Це то,чим займається Олександр Чумак? Відео цікаве.
@@ОлегВельвер привіт. Так.
Привіт друже.
@@ВасилийГаркуша-х9т Вітаю Друже 🤝
❤
Сердечка мало, висловлюю подяку за вашу працю та за обгрунтовані знання науковців.
Серёга добрый вечер...
Добрый