Я така людина, яка прив'язується до речей, звісно не до всіх, а до тих, які викликають сентиментальні почуття. Завжди вважала це поганою звичкою і намагалась боротись, інколи вдавалось) буває настрій, коли просто береш і викидаєш все зайве, але деякі речі все одно рука не піднімається викинути. В мене це зазвичай м'які іграшки, хоча я вже давно доросла) тоді просто ховаєш їх там, де сторонні очі не бачать, і хай вони "оберігають"😊 дякую за історію❤
@@anothergrimm я, до речі, під час перегляду відразу згадала улюблену річ - срібний перстень, незвичайний і дуже гарний. чомусь саме його, хоча улюблених було чимало звісно. він коштував 60 гривень, страшні гроші, бо моя стипендія була 30 на місяць. я збирала на нього і молилась що б не купили бо був у одному екземплярі. дочекався, пощастило що у мене дуже малий розмір. носила його років 15, поки весь не подряпався. обожнювала його :)) оце таке про речі.
Відразу згадалися мої гади Брік Фрі, які я купила в універі, накопивши стипендію. Скільки ж спогадів з ними пов'язано! Концерти, фестивалі, походи, прогулянки... Вони за 5 років активного носіння зносилися до повної непридатності, але досі не підіймається рука їх викинути.
Чудова історія, давно вже саме такої атмосфери не відчувала. Дякую автору та співавтору в озвучуванні!❤ ( голос другого чоловіка, який завжди дає ледь помітну надію та тепло коли в самій історії твориться хаос. Дуже полюбився. Не уявляю історій без нього)
Згадав безкоштовний громадський твалет на базарі у моєму місті, господи ж ти праведний, шо там іноді творилось 😶 а цей аромат, прям як в мемі: "а пахне як" 😅
Мені, як цій стереотипній "бабі" це дійсно не надто складно, знайти таку річ. Для мене це або кашемірове пальто за хороші гроші колись куплене і у якому я завжди себе дуже по царський відчуваю. Майже у всіх сценаріях пред сном, про багатство уявляю себе саме у цьому пальті десь на інтерв'ю для таймс ❤. Або якщо більш сентиментально ціненне, то мамин подарунок: підвіска з котиками. У школі її не знімала, і досі як одягаю найбільший страх, що десь загублю. Не знаю, яка з них мене б витягла, але на пригадування знадобилося менше 30 секунд
в японській міфології є термін цукумогамі що простими словами значить річ яку довго використовували і яка прожила сотню років стає духом (саме не одержимою річчю а духом)не важливо що це починаючи від меча який любили і доглядали закінчуючи якоюсь дрібничкою будьто гребінець чи мяка іграшка.
Бідна дружина ,це ж треба народити 2х дітей і підірвати сімейне становище... А потім почала жити у свое задовллення ,а чому чоловіка усе це влаштовує ,мабуть апатія...
Будь ласка, перед тим як у чомусь мене звинувачувати - дізнайтеся більше про авторів і те, якою мовою вони друкувалися (підказка uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9B%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D1%96 та www.e-reading.org.ua/bookreader.php/1000151/Valentinov_Andriy_-_Pentakl%3A_Zbirka.html). Досі прикро?
пробачте, надалі попередньо перевірятиму, але тепер цікаво, чи дозволяли автори перекладати оповідання і читати його на численних роійських каналах, які спеціалізуються на жахах та фантастиці.
@@ИринаШварёва-ш4п вони всесвітньо відомі автори :) Не думаю що вони будуть як нащадки Толкіна відшукувати будь яку згадку про них в інтернеті і подавати позиви до суду :) Хоча, це вже принципово, як на мене...
Олді це вже трохи занадто якось. Абсолютно москвомовні та москвоорієнтовані навіть досі, після 2014 публікувалися на москві, їздили отримувати нагороди, зустрічалися з бойовиками динири та дякували їм. Яка би не була історія, популяризувати їх просто неправильно.
@@anothergrimm Отож, розвиватися, а не деградувати. Мені, як жінці буде дуже неприємно, якщо до мене їх використовуватимуть. Як на мене, краще розвивати мову, повертаючи ту, якою ми говорили до купи репресій, вводячі вийшовші з ужитку слова, а не паплюжити її, додаючи гидкі, дискримінуючі жінок закінчення
@@akkisenpai4250ви смішна? Яким чином слово лікарка, поетеса, кравчиня чи машиністка дискримінує жінок? Очевидно, що українську літературу ви не вивчали, бо вам було б відомо, що фемінітиви використовували, ще задовго до нашого народження. І чому я маю бути адвокатом, наприклад, якщо я жінка? Ваша зашореність, ось це дeгpaдyвaння. Не здивуюся, якщо вам ще є діло, хто з ким cпить.
@@akkisenpai4250 фемінітиви активно вживалися до репресій і переписування правопису 30-х років. Їх активно вживають дуже багато мов Європи. А ви за "деградацією" мови своєї не помічаєте.
Прослухавши цю історію, вона здалася мені не страшною, а більш сумною, коли в героя промайнуло життя, спогади, незнаю чому але в мене текли сльози.
Так, вона не страшна, але філософська :)
Я така людина, яка прив'язується до речей, звісно не до всіх, а до тих, які викликають сентиментальні почуття. Завжди вважала це поганою звичкою і намагалась боротись, інколи вдавалось) буває настрій, коли просто береш і викидаєш все зайве, але деякі речі все одно рука не піднімається викинути. В мене це зазвичай м'які іграшки, хоча я вже давно доросла) тоді просто ховаєш їх там, де сторонні очі не бачать, і хай вони "оберігають"😊 дякую за історію❤
Я думаю що в кожного є такі талісмани :)
Заблудитися на сучасному базарі, з його лабіринтами, не важко.... Створити з цього жахалку було... пречудовою ідеєю!
Насправді здивований, що так мало історій на цю тему... Тут є демофобія, і страх заблукати, та й багато чого...
неймовірно талановита історія...
Радий що сподобалося :)
@@anothergrimm я, до речі, під час перегляду відразу згадала улюблену річ - срібний перстень, незвичайний і дуже гарний. чомусь саме його, хоча улюблених було чимало звісно. він коштував 60 гривень, страшні гроші, бо моя стипендія була 30 на місяць. я збирала на нього і молилась що б не купили бо був у одному екземплярі. дочекався, пощастило що у мене дуже малий розмір. носила його років 15, поки весь не подряпався. обожнювала його :)) оце таке про речі.
А тепер тривожники, плюсуйте хто тепер буде довго і тривожно перебирати в голові важливі для себе речі (і так і не зможе визначитись)😂
Хехе :) Так, є таке :)
Така душевна історія. Я аж майже заплакала. Доволі хороший посил.
А ще... ось це сталося б з тобою, якби ти потрапив на Барабашова )
Хехе :) Ну, наша "Озьорка" теж не маленька, хоча до Барабашова - далеко :)
Це фантастично!
Прекрасне озвучення, музичний супровід та навушники дають незабутні відчуття ❤
Історія моторошна, але більше повчальна.
Дякую ^^ Дуже приємно читати такі відгуки :)
навіть трохи розчулилась в кінці, дякую за чудову роботу ❤
Радий шо сподобалося :)
О ті кляті базари, затягують людей як трясина, це так алегорично описано, але точно аж моторошно....😢
Згоден :)
Шкода тінь курточки!!!отак живеш, живеш собі, і лиш курточка , лиш вона, була дійсно справжньою....😢
Ну, в багатьох і такої речі немає :(
Відразу згадалися мої гади Брік Фрі, які я купила в універі, накопивши стипендію. Скільки ж спогадів з ними пов'язано! Концерти, фестивалі, походи, прогулянки... Вони за 5 років активного носіння зносилися до повної непридатності, але досі не підіймається рука їх викинути.
Радий що у вас також є такі речі :)
Чудова історія, давно вже саме такої атмосфери не відчувала. Дякую автору та співавтору в озвучуванні!❤
( голос другого чоловіка, який завжди дає ледь помітну надію та тепло коли в самій історії твориться хаос. Дуже полюбився. Не уявляю історій без нього)
Дякую ^^
+ 1 відмазка для плюшкіна
А історія справді чудова. Сумна, безвихідна, але цікава.
Хехе :) Десь приблизно так само відповів у коментарях :) Радий що сподобалося :)
Мотлох не люблю 😂! А дорогі серцю речі є❤ . Дякую ,чудова сумна історія. Неймовірно Вами прочитана,зачепило. Автору респект !!!!
Радий що сподобалося ^^
Боже, як добре, що добре закінчилося!
Хехе :)
Дякую за круту історію
Радий що вам сподобалось ☺️
Потрібно у всьому шукати плюси. Інакше сум за нездійсненним вб'є.
Згоден :)
..дякую ❤❤❤
Класна історія❤
Радий що сподобалося :)
@@anothergrimm я радий, що ви працюєте)
Давно не було схожих історій 😊
Почала згадувати яка моя улюблена річ, але у мене таких багато 😅
Згоден :)
Вподобаєчка, та вітання з Криму!
Дякую :) Тримайтеся! Скоро все буде добре :)
Вітання справжнім українцям
Дуже розчулила історія....
Радий що викликав емоцію :)
Пам'ятаю як вперше в Запоріжжі потрапив на анголінській ринок, було щось схоже )))) але без містики, просто заблукав ))))))
Ринки це ще ті джунглі :)
Та це ж Харків Барабашово з 90х по початок клятої війни .Навіть нічні зміни були іще з 15 років тому.
прослухала 15 хвилин і думаю, ну точно я на Барабашова в Харкові, 🤣 там ще є нічний базар(раніше був) в якийсь момент теж аж страшно стало
Хехе :) А його відновили?
Русня барабан спалила
Олді (ОЛег і ДІма)- це двоє харківських письменників, в них є ще про Харків оповіді і книги, тож це точно про Барабан)))
@@annmadlark Хехе :)
Буквально так я себе і почувала, коли мама мене тягала на Анголенко (великий ринок в Запоріжжі) купити туфлі в школу
Хехе :) Також маю флешбеки з пубертатного віку :)
Це справді історія про Анголенко. Я там якось заблукала на годину 😂 і ще дуже порадувало , що в мене безліч улюблених речей, не дарма 😁
Це добре :) Головне - не переходити тонку межу, бо можна стати "плюшкіним":)
@@anothergrimmдавайте ви не будете заочно засуджувати людину з якою незнайомi, ok?😊 А краще поцікавитесь що таке кінцугі.😊
Запоріжжя) Я з малого ринку)
Згадав безкоштовний громадський твалет на базарі у моєму місті, господи ж ти праведний, шо там іноді творилось 😶 а цей аромат, прям як в мемі: "а пахне як" 😅
Хехе :) Це "фішка" всіх знайомих мені базарів :)
@@anothergrimm це дещо страшніше за страшні історії 😂
Мені, як цій стереотипній "бабі" це дійсно не надто складно, знайти таку річ. Для мене це або кашемірове пальто за хороші гроші колись куплене і у якому я завжди себе дуже по царський відчуваю. Майже у всіх сценаріях пред сном, про багатство уявляю себе саме у цьому пальті десь на інтерв'ю для таймс ❤. Або якщо більш сентиментально ціненне, то мамин подарунок: підвіска з котиками. У школі її не знімала, і досі як одягаю найбільший страх, що десь загублю. Не знаю, яка з них мене б витягла, але на пригадування знадобилося менше 30 секунд
Щастить :) В мене, нажаль, такої речі немає...
Пам'ятаю купив футболку на базарі дуже давно
Там протерлись діри, але я її не викидаю, бо пам'ятна річ
Так, є такі речі :)
Дуже давно вже не слухав вас. Дуже скучив за вашим голосом😅
Хехе :)
Хееей, а ч пам'ятаю цю історію, ще в 2020 чи в 2021 році чула
Так, її російською озвучили кілька разів, хоча історія українська :)
@@anothergrimm Ворон хочаб не вирізав Житомир
Колись уже слухала її, вперше було страшніше.
🤷
@@anothergrimm коли відомий фінал, то втрачається інтрига) Але було дуже цікаво переслухати
Дякую ☺️
в японській міфології є термін цукумогамі що простими словами значить річ яку довго використовували і яка прожила сотню років стає духом (саме не одержимою річчю а духом)не важливо що це починаючи від меча який любили і доглядали закінчуючи якоюсь дрібничкою будьто гребінець чи мяка іграшка.
Цікаво... Не знав про таке
Цікава історія😍
Радий що сподобалося :)
Буде продовження
Не думаю... Зборка закінчена у 2004 році
Чому усі історії відбуваються від третьої особи ? Типу Андрій повертався з Житомира! Можеш зробити одну історію від самого лиця Андрія 😢 Будь ласка !!
Я не автор ... Автор вказаний в описі та на початку історії
Можете послухати "у тебе є?". Там, наскільки я пам'ятаю, від першої особи
Зовсім читання не сподобалось ,бу бу бу .
Ну... Як вмію 🤷
Щось на сумному....
Ну, як на мене, закінчилося досить оптимістично :)
Бідна дружина ,це ж треба народити 2х дітей і підірвати сімейне становище... А потім почала жити у свое задовллення ,а чому чоловіка усе це влаштовує ,мабуть апатія...
Можливо 🤷♂️
А автор не дуже парився, просто переклав українською доволі стару історію з російських каналів, хто її вже тільки не читав там. Прикро.
Будь ласка, перед тим як у чомусь мене звинувачувати - дізнайтеся більше про авторів і те, якою мовою вони друкувалися (підказка uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96_%D0%9B%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D1%96 та www.e-reading.org.ua/bookreader.php/1000151/Valentinov_Andriy_-_Pentakl%3A_Zbirka.html). Досі прикро?
пробачте, надалі попередньо перевірятиму, але тепер цікаво, чи дозволяли автори перекладати оповідання і читати його на численних роійських каналах, які спеціалізуються на жахах та фантастиці.
@@ИринаШварёва-ш4п вони всесвітньо відомі автори :) Не думаю що вони будуть як нащадки Толкіна відшукувати будь яку згадку про них в інтернеті і подавати позиви до суду :) Хоча, це вже принципово, як на мене...
А в чому мораль історії?)
В тому, що річ робить особливою не ціна, а умови. І те, що треба цінувати такі маленькі дрібниці :)
Олді це вже трохи занадто якось. Абсолютно москвомовні та москвоорієнтовані навіть досі, після 2014 публікувалися на москві, їздили отримувати нагороди, зустрічалися з бойовиками динири та дякували їм. Яка би не була історія, популяризувати їх просто неправильно.
Знаходив про них іншу інформацію. Перевірю ще раз
Ох вже ці фемінітиви 😖🤢
А чим вам вони не подобаються? Як на мене мова має розвиватися 🤷
@@anothergrimm Отож, розвиватися, а не деградувати. Мені, як жінці буде дуже неприємно, якщо до мене їх використовуватимуть. Як на мене, краще розвивати мову, повертаючи ту, якою ми говорили до купи репресій, вводячі вийшовші з ужитку слова, а не паплюжити її, додаючи гидкі, дискримінуючі жінок закінчення
@@akkisenpai4250 нажаль, це буде майже неможливо зробити, на мою думку.
@@akkisenpai4250ви смішна? Яким чином слово лікарка, поетеса, кравчиня чи машиністка дискримінує жінок? Очевидно, що українську літературу ви не вивчали, бо вам було б відомо, що фемінітиви використовували, ще задовго до нашого народження. І чому я маю бути адвокатом, наприклад, якщо я жінка? Ваша зашореність, ось це дeгpaдyвaння. Не здивуюся, якщо вам ще є діло, хто з ким cпить.
@@akkisenpai4250 фемінітиви активно вживалися до репресій і переписування правопису 30-х років. Їх активно вживають дуже багато мов Європи. А ви за "деградацією" мови своєї не помічаєте.
шкода діда
Так, ж таке