Так важко було на душі, так важко щоразу приводити себе до купи після нічних вибухів… Дякую, що ви є, дякую за ваші етюди, за те, що допомагаєте змістити акценти. Це так важливо, так цінно!
Доброго мирного дня ❤ "Пиріг" актуальний на сьогоднішній день; я зараз на кухні і готую смаколики. Щастя сьогоднішнього дня для мене - це три "Є". - Є де; - Є з чого; - Є для кого. І це Моє Щастя ❤
Я впроваджую в життя один метод, який Ви колись описали в етюді про швидкість життя, що треба щось вихопити в сьогоденні, зосередитись, як це робить дитина. Вчора купалася в холодній гірській річці і була щаслива відчувати красу Природи. Ви допомагаєте жити свідомо. Дякую від щирого серця.
Дякую Вам, лікарю людських душ, ці останні теми попадають саме в ціль, на благодатну почву моїх роздумів. Саме ці слова допомагають докрутити процес самопізнання. Дякую!
Щаслива. Нарешті. Дякуючи зв'язку, якого не було. Для щастя потрібно не багато. Відсутність нещастя і емоція радості. Нарешті дозволила собі відкласти все термінове і хоча б трохи прибрати. А в процесі відчула що в мене не тіло, а один величезний шматок каменюки. І нічого хожу з тим вже більше тижня і навіть не відчуваю, тільки настрій все гірше, думки чорніше і їм як стадо слонів. А щастя воно поряд чекає, коли за кіпою термінового знайдеться нарешті для нього хоч півгодинки...Вчорашня музика Нільса Мольвера сьогодні на ранок лягла ідеально. Дякую. Сама б я точно таке не шукала і не знайшла. А, ще, не повірите, Олегу Созонтовичу. Але так і хочеться запитати, так що, ми для Вас один великий нероздільний пацієнт.... Щось на лірику потягнуло, передчуття вже майже осіннього парку, килимка і години буття тільки з відчуттями тіла і звуків музики чи осіні
Пане Олеже, від Вашого етюду віє легкістю, щастям і роздумами про сенс життя! Це те, чого так не вистачає. Неймовірна музика і думки, які викликають масу емоцій. Дякую Вам за таку можливість - бути в клубі думаючих людей! ❤
Щастя - це коли тебе розуміють. І щось схоже ... головне щоб не зрозуміли до кінця, або по-справжньому...Так і хочеться запитати. Чому? Але вже немає кого питати.... . Не знаю, чомусь сиділа думка в голові, а Фарао витягнув ..
Насолоджуватись пирогом, то щастя... Дійсно так. Читала спогади хлопця вижившего після цунами в Японії. В родині всі живі, він не ушкоджений, але він втратив гітару та фарби. Він каже, тоді він усвідомив, що робило його життя саме його. Коли ми евакуювалося, то через короткий термін, незважаючи на фінансову невідомість і не тільки , майже кожен щось собі купив: донка - фарби і мольберт, хлопець гітару. І виправдовуватись, чому вони так необачно витрачають гроші... А я розказувала про хлопця з Японії...
А в чому ж?…запитую я себе, поїдаючи пиріг з кавою зранку (який приготувала дружина)після ранкової прогулянки з своїм четвероногим другом…а тут ще і пан Олег Чабан. І головне музика.Ранок почався причудово
Добрий вечір, дякую Вам за кожний етюд. Так вийшло, що після початку війни живу в Італії. Зазвичай наголос в імені MÀssimo на першому складі. І фрукт хурма італійською наивається cachi( какі) Спочатку важко було вимовляти "cachi" при покупці хурии)))
Не знаю, як стосовно щастя, ала посмішка є і при назві етюду, і коли почула перші звуки ...Цікаво. Чому всі дякують..." Ваш етюд проявив мою посмішку. Дякую." - к прикладу... Це 5.35. піду далі слухати
Коли людина на передовій, цінується кожна мить життя. По собі знаю. А коли потім "на контрасті" є щось світле у більш безпечних місцях - це може і, на мій суб'єктивний погляд, "має" відчуватися як щастя. Багато можна "свого" писати. Але, мабуть, щастя ми багато в чому створюємо і маємо в собі самі...
"На контапунктах". Такі асоціації по аналогії з "на контрасті" виникли в зв'язку з Вашим етюдом. Можливо якось зробите етюд на тему того, коли варто чи коли ефективніше використовувати цей "кіношний" "прийом"
Згадалося, як найкраща подруга, в якої родилась дитина з обмеженими можливостями, сказала,що вже ні кава, ні шоколад її не рятують. То був для мене "тривожний дзвіночок"...
Бо не треба професоре, пробаче парекладати невимовляєме. Намагалась литині в перекладі читати: екзюпері, мауглі ще шось. Жах. Натомість звичайна бібліотека дає таку кількість сучасних українських і зарубіжних авторів. Один Сашко Дерманський та Нестайко чого вартують. А сучасні зарубіжні, особливо Португальські, датські, норвежськи - інший світ. Ще на початку війни, страждала як моя дитина буде без російської літератури в тому об'ємі якую вона була для мене... І хтось з випадкових зазначив, що є багато іншої. І якою б великим, першим не був Достоєвський, - певна, що з дитиною відкрию що безліч цікавих, не освітлених. Пробачте що сумбур та і можливо помилки - не редагую. Час. Але ну вже напевно дуже сильно зачепили.
Як люди вчепилися за форму, оминаючи суть. 😮 Народ, невже ви дійсно вірите, що "правильний" Карлсон чи Мауглі існують лише у звичному з радянських часів перекладі та їх неможливо озвучити українською? *facepalm* Чи для вас українська - це й досі мова страждаючих катерин і ревучих волів? *щеодинфейспалм* Пане Олеже, а для Вас - віршик 😊 Музика щастя Співає птах у квітучих нетрях... Муркоче від першого доторку Медово замружений кіт... За тисячі кілометрів Я чую твоє "привіт". Щастя звучить просто - так (с) Звіздослав Сухенький
До речі, можливо таки скажу дурню, але я її таки так бачу. Натомість я не бачу, чому людина, якій за 60 нехай і публічна, не може собі дозволити цитувати почуте і побачене мовою почутого і пережитого. Це як мінімум знущання над особистістю, не повага. Бо згідно не пам'ятаю з якогось кодексу якоїсь психотерапії особистість має право на багато чого. А так виходить навпаки - роль превалює над особистістю. Так чому Ви тоді вчите....Ні, не так навіщо Ви тоді навчаєте.... .(
Так важко було на душі, так важко щоразу приводити себе до купи після нічних вибухів…
Дякую, що ви є, дякую за ваші етюди, за те, що допомагаєте змістити акценти. Це так важливо, так цінно!
Доброго мирного дня ❤
"Пиріг" актуальний на сьогоднішній день; я зараз на кухні і готую смаколики.
Щастя сьогоднішнього дня для мене - це три "Є".
- Є де;
- Є з чого;
- Є для кого.
І це Моє Щастя ❤
Дякую, пане Олеже, що нагадали про те, що щастя в малесеньких речах і ще важливо цінувати ці малесенькі речі та бути вдячною за них
Дякую за етюд і Вашу неймовірну посмішку!❤❤❤
Дякую за Ваші відео,як ковток свіжого повітря...Ви показуєте просто дуже глибокі речі.
Я впроваджую в життя один метод, який Ви колись описали в етюді про швидкість життя, що треба щось вихопити в сьогоденні, зосередитись, як це робить дитина. Вчора купалася в холодній гірській річці і була щаслива відчувати красу Природи. Ви допомагаєте жити свідомо. Дякую від щирого серця.
Дякую !
Дякую вам! Щасливих моментів нам усім🌅🙂
Дякую пане Олеже! 😊 Всім миру і процвітання!
З любов'ю з України
🙏❤️🇺🇦
Дякую Вам, лікарю людських душ, ці останні теми попадають саме в ціль, на благодатну почву моїх роздумів. Саме ці слова допомагають докрутити процес самопізнання. Дякую!
Дякуємо Все геніальне -просто!😊 👍🌿
❤❤❤ Щастя,щастя,щастя усііііім!!!!
Дякую п.Олеже!Навзаєм,щасливого дня!!!
Щаслива. Нарешті. Дякуючи зв'язку, якого не було. Для щастя потрібно не багато. Відсутність нещастя і емоція радості. Нарешті дозволила собі відкласти все термінове і хоча б трохи прибрати. А в процесі відчула що в мене не тіло, а один величезний шматок каменюки. І нічого хожу з тим вже більше тижня і навіть не відчуваю, тільки настрій все гірше, думки чорніше і їм як стадо слонів. А щастя воно поряд чекає, коли за кіпою термінового знайдеться нарешті для нього хоч півгодинки...Вчорашня музика Нільса Мольвера сьогодні на ранок лягла ідеально. Дякую. Сама б я точно таке не шукала і не знайшла. А, ще, не повірите, Олегу Созонтовичу. Але так і хочеться запитати, так що, ми для Вас один великий нероздільний пацієнт.... Щось на лірику потягнуло, передчуття вже майже осіннього парку, килимка і години буття тільки з відчуттями тіла і звуків музики чи осіні
Дякую,так дійсно щастя-це не про матеріальне.Чудовий етюд❤
Дякую,хочеться слухати, думати і жити далі
Пане Олеже, від Вашого етюду віє легкістю, щастям і роздумами про сенс життя! Це те, чого так не вистачає. Неймовірна музика і думки, які викликають масу емоцій. Дякую Вам за таку можливість - бути в клубі думаючих людей! ❤
Щастя - це коли тебе розуміють. І щось схоже ... головне щоб не зрозуміли до кінця, або по-справжньому...Так і хочеться запитати. Чому? Але вже немає кого питати.... . Не знаю, чомусь сиділа думка в голові, а Фарао витягнув ..
Дякую за етюд...і поняття щастя.
Дякую , що склали компанію до сніданку, під незрівнянну мелодію «Життя осені» і чергові роздуми на день💫
Дякую.
Найкращий трек для етюду👍
Дякую Вам. Затишна бесіда…
Дякую! Як завжди - про вічне і про актуальне. Треба вчитись фокусуватись на щасті в поточному моменті.
Завжди чекаю на появу в кадрі пана Олега, як на зірку, яка виходить на сцену 😊😊😊
чудовий етюд
👍
❤❤❤
Насолоджуватись пирогом, то щастя... Дійсно так. Читала спогади хлопця вижившего після цунами в Японії. В родині всі живі, він не ушкоджений, але він втратив гітару та фарби. Він каже, тоді він усвідомив, що робило його життя саме його. Коли ми евакуювалося, то через короткий термін, незважаючи на фінансову невідомість і не тільки , майже кожен щось собі купив: донка - фарби і мольберт, хлопець гітару. І виправдовуватись, чому вони так необачно витрачають гроші... А я розказувала про хлопця з Японії...
В этой простоте,кайф!
А в чому ж?…запитую я себе, поїдаючи пиріг з кавою зранку (який приготувала дружина)після ранкової прогулянки з своїм четвероногим другом…а тут ще і пан Олег Чабан. І головне музика.Ранок почався причудово
Добрий вечір, дякую Вам за кожний етюд. Так вийшло, що після початку війни живу в Італії. Зазвичай наголос в імені MÀssimo на першому складі. І фрукт хурма італійською наивається cachi( какі) Спочатку важко було вимовляти "cachi" при покупці хурии)))
Не знаю, як стосовно щастя, ала посмішка є і при назві етюду, і коли почула перші звуки ...Цікаво. Чому всі дякують..." Ваш етюд проявив мою посмішку. Дякую." - к прикладу...
Це 5.35. піду далі слухати
Коли людина на передовій, цінується кожна мить життя. По собі знаю. А коли потім "на контрасті" є щось світле у більш безпечних місцях - це може і, на мій суб'єктивний погляд, "має" відчуватися як щастя. Багато можна "свого" писати. Але, мабуть, щастя ми багато в чому створюємо і маємо в собі самі...
"На контапунктах". Такі асоціації по аналогії з "на контрасті" виникли в зв'язку з Вашим етюдом. Можливо якось зробите етюд на тему того, коли варто чи коли ефективніше використовувати цей "кіношний" "прийом"
Згадалося, як найкраща подруга, в якої родилась дитина з обмеженими можливостями, сказала,що вже ні кава, ні шоколад її не рятують. То був для мене "тривожний дзвіночок"...
Бо не треба професоре, пробаче парекладати невимовляєме. Намагалась литині в перекладі читати: екзюпері, мауглі ще шось. Жах. Натомість звичайна бібліотека дає таку кількість сучасних українських і зарубіжних авторів. Один Сашко Дерманський та Нестайко чого вартують. А сучасні зарубіжні, особливо Португальські, датські, норвежськи - інший світ.
Ще на початку війни, страждала як моя дитина буде без російської літератури в тому об'ємі якую вона була для мене... І хтось з випадкових зазначив, що є багато іншої. І якою б великим, першим не був Достоєвський, - певна, що з дитиною відкрию що безліч цікавих, не освітлених. Пробачте що сумбур та і можливо помилки - не редагую. Час. Але ну вже напевно дуже сильно зачепили.
Базові потреби у Малюка були задоволені краще, аніж у Карлсона.😢
Як люди вчепилися за форму, оминаючи суть. 😮 Народ, невже ви дійсно вірите, що "правильний" Карлсон чи Мауглі існують лише у звичному з радянських часів перекладі та їх неможливо озвучити українською? *facepalm*
Чи для вас українська - це й досі мова страждаючих катерин і ревучих волів? *щеодинфейспалм*
Пане Олеже, а для Вас - віршик 😊
Музика щастя
Співає птах у квітучих нетрях...
Муркоче від першого доторку
Медово замружений кіт...
За тисячі кілометрів
Я чую твоє "привіт".
Щастя
звучить
просто -
так
(с) Звіздослав Сухенький
Якось так воно і робе
Італійською читається МАссімо, наголос на букву А.
До речі, можливо таки скажу дурню, але я її таки так бачу. Натомість я не бачу, чому людина, якій за 60 нехай і публічна, не може собі дозволити цитувати почуте і побачене мовою почутого і пережитого. Це як мінімум знущання над особистістю, не повага. Бо згідно не пам'ятаю з якогось кодексу якоїсь психотерапії особистість має право на багато чого. А так виходить навпаки - роль превалює над особистістю. Так чому Ви тоді вчите....Ні, не так навіщо Ви тоді навчаєте.... .(
Згіден з паном Олегом повністтю!)
Massimo - ma'ssimo-наголос на А.
Дякую!
Дякую!!!