Який приємний сюрприз! Прочитала книгу кілька тижнів тому і все ще в процесі осмислення. Аж тут ваш розбір 🥰 Я би точно не називала цей роман детективом. Це ж справжнісінька грецька трагедія! Дуже майстерно і сатирично написана! У творі легко прослідкувати, як Фатум без кінця втручається в долі головних героїв і визначає їхні майбутні вчинки 🙃Що втім, не знімає з них відповідальності і злочинного клейма, як би того не прагнув наш оповідач. Коли не маєш принципів, сповідуєш не ті цінності, "прагнеш мальовничості будь-яким коштом" й "схильний зображати цікавих людей хорошими" з тобою обов'язково трапиться та чи інша "Таємна історія"))
Дякую за такий несподіваний випуск. Цього літа прочитала і "Таємну історію", і "Щиголь". Перша книга нагадала студентство (я теж навчалася в маленькій відокремленій групі на "непрактичній" спеціальності) і змусила задуматися про ідеї американської чи навіть англо-саксонської літератури. Навіть у такої інтелектуальної ревізіоністки як Донна Тарт у романі є вища сила справедливості. Герої покарані, навіть, якщо до них не добирається земне правосуддя. Саме оця ідея "а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі" відрізняє "Таємну історію" від достоєвщини, яку, особисто я сприймаю лише в вигляді інтелектуальної пародії а-ля Вуді Аллен. і наостанок, доповнення щодо прототипів роману. Почитала про альма-матер Донни Тарт. Два її однокурсники стали прообразами Банні й Генрі, навіть поїздка до Італії майже невигадана. А сам Беннігтонський коледж у 70--80-і був таким "файним місцем", що якби там справді сталося все описане в "Таємній історії", то всі були були б шоковані, але не надто сильно
"Таємна історія" Донни Тарт дала поштовх новому жанру 🖤Dark Academia, і як на мене, цей жанр якнайкраще характеризує згадану чудову суміш постмодерністського роману, який іронічно викриває вади сучасного суспільства (в даному випадку, елітарність, entitlement, відсутність цінностей, безпринципність та цинізм) і нереалістичність та награність його ідеалів (в даному випадку, античність як золоті часи в історії людства), з детективом. Я тепер смакую по одній книжці Dark Academia на рік, щоб розтягнути задоволення ☺Цікаво було б почути розбір роману М. Л. Ріо "Якби ми були злодіями" та роману "Вавилон" Р. Ф. Куанг
Чи є герої злочинцями? Так. Але це якимось дивним чином не робить їх відразливими. Швидше, навпаки. Люблю цих героїв. Люблю цей текст: і сюжет, і атмосфера, і літературні та філософські алюзіі. Шкода, що український переклад невдалий. Мрію, щоб за роман узявся небайдужий, професійний, старанний перекладач. Дякую, що поговорили про цю книгу. Не згодна лише з твердженням, що Річарда не приймають у компанію, бо він бідний.
Дякую за якісний контент! Читала "Таємну історію" вже після перегляду і чекала від книги більшого. Дещо розчарована, не зайшло. Місцями здавалося, що авторка не знає, як продовжити і просто додає чергову порцію алкоголю і наркотиків, інакше сюжет "зависає". "Щиголь" свого часу сподобався.
Нарешті хтось написав мої відчуття, оскільки куди не зайду - всі в шаленому захваті. Сама ідея книги досить цікава, але сюжет та і персонажі відчуваються недопрацьованими.
Таке враження, що всі, у кого немає "християнського підгрунтя" здатні запросто вбити когось і не відчувати докорів сумління. Трохи дивний розбір книги. Я її давно читала, але наскільки пам'ятаю, оповідача досить швидко прийняли в свій колектив і ніхто не знав про його бідність, він досить довго це вдало приховував. Ну і якось обійшли увагою той факт, що Банні був той іще придурок, і не зрозуміло, про що він взагалі думав, коли так поводився. Він знав своїх друзів, знав , що вони вживають різні речовини, тож не міг не розуміти, що дуже ризикує. Так, це не виправдовує вбивства, але всю книгу так і хотілося "потримати Банні за горлянку".
чудове відео, дуже дякую. трапилося мені на очі якраз після іншого відео про цю книгу, і пані Віра разом із Максимом впоралися в рази краще) цікаво було б послухати про ненадійного оповідача, адже про історію і всіх її учасників ми дізнаємося виключно від Річарда, і ніяк інакше. на початку, коли він дивиться на недоступне йому поки що товариство томними очима, інші студенти кажуть йому - не суйся, вони всі грубі і навіжені. з іншого боку, свою участь у злочині він ніяк не приховує, і начебто себе не прикрашає.
Мені книга теж сподобалась. Було багато трагедій в сюжеті, і історія мала дуже особливий таємний присмак. Здавалося, що ці молоді люди в якийсь момент отямляться від свого «спʼяніння» давньогрецькими вайбами. Але ж ні! Для мене це точно не детектив, скоріше психологічний трилер. А герої точно злочинці, при чому, досить цинічні, холоднокровні та психічно нездорові. Дякую за випуск! Отримала неймовірне задоволення від прослуховування ❤
дуже люблю цю книгу. До речі, це виглядає як якась критика аристократії, її нежиттєздатності і безпорадності. Із усього товариства саме оповідач розумів, як далі житиме, і його плани були пов*язані з уявленням про те, що потрібно працювати. Генрі мріяв усамітнитися десь у своєму маєтку, хлопець,якого вони вбили, шантажував, у тому числі й тому, що його родина збідніла, і він хотів грошей. Найбільше до абсурду доведена історія Каміли, яка доглядає бабусю, і фактично не живе своїм повноцінним життям, щоби отримати спадок. Вони всі, крім оповідача,вибрали ось цей ескапізм, лишатися десь поза суспільством, але тепер це вже не цілісне товариство, а кожен сам по собі
Відповідаючи на питання, однозначно злочинці, вбити двох людей, один з яких їх друг і продовжувати жити далі, окрім Генрі, чи дуже мучило кожного сумління на мою думку не дуже, чи всі впорались з ним, так, залишився тільки спомин. Чи детекти, думаю, так, бо в кінці організатор вбивст, покараний, хоч і смертю, а не тюрмою. Щиро дякую, за Вашу роботу❤
На рахунок запитання - почну його з кінця. Таємна історія для мене точно не детектив, це скоріше така собі гомерівська трагедія, переплетена з сатирою і комедією. Мені також цікавий той факт, що історія ведеться від Річарда, який любив прибрехати і виставити все не в такому світлі, як воно є насправді, на чому в тексті робився неодноразовий наголос. Тому мені також здається, що якась частина фактів та описів є викривлена його сприйняттям: навіть те, як він ідеаілізував Морроу і лише вкінці книги ми про це дізнаємось, то ж інші герої були "гігантами" лише у Річардовій уяві. Чи були вони вбивцями? Вважаю, що так. Бо їх загальна відірваність від світу, вибудовування ніби власного всесвіту з обмеженого кола людей - не звільняє їх від того, до чого ця відрубність призвела. Мені ще герої дечим суміжні з героями фільму "Мрійники", еліта, що відіврвана від реалій, обмежена власною пеленою ілюзій, що власне і приводить захоплення пагубними ідеями і ще більшим бажанням відірватись від світу.
Так, герої - злочинці. Є два трупи. Друге вбивство холоднокровне. Ну й шантаж теж не те, що схалюється. Так що чистих там нема. Включно професора, який захопився грою у Пігмаліона, не думаючи про наслідки. Ні, не детектив. Зовнішні атрибути є, але суть не у загадці й не у відновленні справедливості
Напишу непопулярний коментар- мені історія таємна сподобалася так на трієчку. Як на мене дуже дуже затягнуто, всі герої максимально огидні, книга в мене не викликала жодних емоцій, окрім роздратування. Можливо я просто не поціновувач таких історій
Читала "Щиголь". Кига почалася шикарно, оповідь йшлв повільно, широко, цікаво, з глибиною. Але потім, поступово скотилася і прийшла до якогось голівудського хепі-енду...
Перед тим, як почати читати ,,Щиголь'', вирішила прдивитись фільм. Просто отетеріла від того, що хтось наважився підняти з дна відюзану, затягану і засмальцьовану тему тонкої ґанґстерської душі (яка до того ж, виявилась, ще й русскою, така собі подвійна тонкість). Мені фільм не сподобався, але екранізацію вважаю вдалою, бо вона є наявним прикладом того, як виглядає сюжет, коли зникає магія слова. Люблю і поважаю ,,Шалених авторок'', але читати пані Тарт не буду, бо якщо це робити заради процесу, то можна обмежитись кулінарною книгою.
Гадаю для достоєвщини тут не вистачає формального покарання для вбивць. На мою думку Тартт опосередковано іронізує над Достоєвським. Адже кара вона така...суб'єктивна. А оповідач, наскільки я пригадую, у вбивствах прямої участі на брав.
Все ж таки, слухати пані Агеєву важкувато. Перестрибування з думки на думку, незакінчені фрази... Гість значно краще говорить (варто було давати йому можливості говорити більше).
Думаю, що вбивство Банні мотивоване тим, що він геть нікчемна людина і взагалі не друг. Шантаж і заздрість - злочин не менший ніж незаплановане вбивство.
Читала тільки роман " Щиголь". Не сподобався, тому немає бажання читати інші її твори. Взагалі не люблю романів без чіткого логічного сюжету. Здається, що у автора не вистачило майстерності сформувати досконалий твір із зібраного матеріалу.
Одна з найулюбленіших моїх книг ❤
Дякую за чудовий розбір. Таємна історія одна з трьох найкращих прочитаних цього року. Книга, в яку заходиш і живеш.
Тартт - вельми варта уваги письменниця! Дякую за цю цікаву тему!
Який приємний сюрприз! Прочитала книгу кілька тижнів тому і все ще в процесі осмислення. Аж тут ваш розбір 🥰
Я би точно не називала цей роман детективом. Це ж справжнісінька грецька трагедія! Дуже майстерно і сатирично написана! У творі легко прослідкувати, як Фатум без кінця втручається в долі головних героїв і визначає їхні майбутні вчинки 🙃Що втім, не знімає з них відповідальності і злочинного клейма, як би того не прагнув наш оповідач.
Коли не маєш принципів, сповідуєш не ті цінності, "прагнеш мальовничості будь-яким коштом" й "схильний зображати цікавих людей хорошими" з тобою обов'язково трапиться та чи інша "Таємна історія"))
Одна з моїх улюблених книг, перечитав її разів 10 на 3х мовах) але всеодно було цікаво послухати
Пані Віро, ви чудова Завжди захоплюючи діалоги та розповіді. Красно дякую за Вашу працю!
Дякую за такий несподіваний випуск. Цього літа прочитала і "Таємну історію", і "Щиголь". Перша книга нагадала студентство (я теж навчалася в маленькій відокремленій групі на "непрактичній" спеціальності) і змусила задуматися про ідеї американської чи навіть англо-саксонської літератури. Навіть у такої інтелектуальної ревізіоністки як Донна Тарт у романі є вища сила справедливості. Герої покарані, навіть, якщо до них не добирається земне правосуддя. Саме оця ідея "а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі" відрізняє "Таємну історію" від достоєвщини, яку, особисто я сприймаю лише в вигляді інтелектуальної пародії а-ля Вуді Аллен. і наостанок, доповнення щодо прототипів роману. Почитала про альма-матер Донни Тарт. Два її однокурсники стали прообразами Банні й Генрі, навіть поїздка до Італії майже невигадана. А сам Беннігтонський коледж у 70--80-і був таким "файним місцем", що якби там справді сталося все описане в "Таємній історії", то всі були були б шоковані, але не надто сильно
Цікаво, дякую! Треба прочитати
"Таємна історія" Донни Тарт дала поштовх новому жанру 🖤Dark Academia, і як на мене, цей жанр якнайкраще характеризує згадану чудову суміш постмодерністського роману, який іронічно викриває вади сучасного суспільства (в даному випадку, елітарність, entitlement, відсутність цінностей, безпринципність та цинізм) і нереалістичність та награність його ідеалів (в даному випадку, античність як золоті часи в історії людства), з детективом. Я тепер смакую по одній книжці Dark Academia на рік, щоб розтягнути задоволення ☺Цікаво було б почути розбір роману М. Л. Ріо "Якби ми були злодіями" та роману "Вавилон" Р. Ф. Куанг
Дякуємо за ідеї)
Чи є герої злочинцями? Так. Але це якимось дивним чином не робить їх відразливими. Швидше, навпаки. Люблю цих героїв. Люблю цей текст: і сюжет, і атмосфера, і літературні та філософські алюзіі. Шкода, що український переклад невдалий. Мрію, щоб за роман узявся небайдужий, професійний, старанний перекладач.
Дякую, що поговорили про цю книгу. Не згодна лише з твердженням, що Річарда не приймають у компанію, бо він бідний.
Дякую за випуск!
Овва, який дует! А якщо точніше тріо!
Дякую за якісний контент! Читала "Таємну історію" вже після перегляду і чекала від книги більшого. Дещо розчарована, не зайшло. Місцями здавалося, що авторка не знає, як продовжити і просто додає чергову порцію алкоголю і наркотиків, інакше сюжет "зависає". "Щиголь" свого часу сподобався.
Нарешті хтось написав мої відчуття, оскільки куди не зайду - всі в шаленому захваті. Сама ідея книги досить цікава, але сюжет та і персонажі відчуваються недопрацьованими.
Таке враження, що всі, у кого немає "християнського підгрунтя" здатні запросто вбити когось і не відчувати докорів сумління. Трохи дивний розбір книги. Я її давно читала, але наскільки пам'ятаю, оповідача досить швидко прийняли в свій колектив і ніхто не знав про його бідність, він досить довго це вдало приховував. Ну і якось обійшли увагою той факт, що Банні був той іще придурок, і не зрозуміло, про що він взагалі думав, коли так поводився. Він знав своїх друзів, знав , що вони вживають різні речовини, тож не міг не розуміти, що дуже ризикує. Так, це не виправдовує вбивства, але всю книгу так і хотілося "потримати Банні за горлянку".
Дуже цікавий випуск, дякую вам! Щойно прочитала книгу, і послухавши вас, задумалася, скільки ж справді там є усіляких ниточок і моментів, щоб обдумати
Дякую за прекрасне відео! Будь ласка більше таких розмов про зарубіжних письменниць ❤🔥
чудове відео, дуже дякую. трапилося мені на очі якраз після іншого відео про цю книгу, і пані Віра разом із Максимом впоралися в рази краще)
цікаво було б послухати про ненадійного оповідача, адже про історію і всіх її учасників ми дізнаємося виключно від Річарда, і ніяк інакше. на початку, коли він дивиться на недоступне йому поки що товариство томними очима, інші студенти кажуть йому - не суйся, вони всі грубі і навіжені. з іншого боку, свою участь у злочині він ніяк не приховує, і начебто себе не прикрашає.
Мені книга теж сподобалась. Було багато трагедій в сюжеті, і історія мала дуже особливий таємний присмак. Здавалося, що ці молоді люди в якийсь момент отямляться від свого «спʼяніння» давньогрецькими вайбами. Але ж ні!
Для мене це точно не детектив, скоріше психологічний трилер. А герої точно злочинці, при чому, досить цинічні, холоднокровні та психічно нездорові.
Дякую за випуск! Отримала неймовірне задоволення від прослуховування ❤
Щиро дякую, з мене вподобайка і комент.
Дякую, було цікаво) до всього ще й тільки завершила читати "Таємну історію".
Який ви гарний контент робите😍🔥
Прекрасне відео! Записуйте такі частіше)
«шалені авторки» обговорюють мою улюблену книгу 💔 айм ін лав
дуже люблю цю книгу. До речі, це виглядає як якась критика аристократії, її нежиттєздатності і безпорадності. Із усього товариства саме оповідач розумів, як далі житиме, і його плани були пов*язані з уявленням про те, що потрібно працювати. Генрі мріяв усамітнитися десь у своєму маєтку, хлопець,якого вони вбили, шантажував, у тому числі й тому, що його родина збідніла, і він хотів грошей. Найбільше до абсурду доведена історія Каміли, яка доглядає бабусю, і фактично не живе своїм повноцінним життям, щоби отримати спадок. Вони всі, крім оповідача,вибрали ось цей ескапізм, лишатися десь поза суспільством, але тепер це вже не цілісне товариство, а кожен сам по собі
«Щиголь» ще ні одна книга не резонувала в мені так сильно!
Відповідаючи на питання, однозначно злочинці, вбити двох людей, один з яких їх друг і продовжувати жити далі, окрім Генрі, чи дуже мучило кожного сумління на мою думку не дуже, чи всі впорались з ним, так, залишився тільки спомин. Чи детекти, думаю, так, бо в кінці організатор вбивст, покараний, хоч і смертю, а не тюрмою. Щиро дякую, за Вашу роботу❤
На рахунок запитання - почну його з кінця. Таємна історія для мене точно не детектив, це скоріше така собі гомерівська трагедія, переплетена з сатирою і комедією. Мені також цікавий той факт, що історія ведеться від Річарда, який любив прибрехати і виставити все не в такому світлі, як воно є насправді, на чому в тексті робився неодноразовий наголос. Тому мені також здається, що якась частина фактів та описів є викривлена його сприйняттям: навіть те, як він ідеаілізував Морроу і лише вкінці книги ми про це дізнаємось, то ж інші герої були "гігантами" лише у Річардовій уяві. Чи були вони вбивцями? Вважаю, що так. Бо їх загальна відірваність від світу, вибудовування ніби власного всесвіту з обмеженого кола людей - не звільняє їх від того, до чого ця відрубність призвела. Мені ще герої дечим суміжні з героями фільму "Мрійники", еліта, що відіврвана від реалій, обмежена власною пеленою ілюзій, що власне і приводить захоплення пагубними ідеями і ще більшим бажанням відірватись від світу.
Щигель - моя найулюбленіша книга, а Борис точно списаний з Євгена Гудза
Так, герої - злочинці. Є два трупи. Друге вбивство холоднокровне. Ну й шантаж теж не те, що схалюється. Так що чистих там нема. Включно професора, який захопився грою у Пігмаліона, не думаючи про наслідки. Ні, не детектив. Зовнішні атрибути є, але суть не у загадці й не у відновленні справедливості
Мій коментар не буде супер інтелектуальним. Просто у підтримку контенту. Обожнюю цей канал❤
Напишу непопулярний коментар- мені історія таємна сподобалася так на трієчку. Як на мене дуже дуже затягнуто, всі герої максимально огидні, книга в мене не викликала жодних емоцій, окрім роздратування. Можливо я просто не поціновувач таких історій
Головне питання: що прошепотів Генрі Каміллі у фіналі?
Читала "Щиголь". Кига почалася шикарно, оповідь йшлв повільно, широко, цікаво, з глибиною. Але потім, поступово скотилася і прийшла до якогось голівудського хепі-енду...
Перед тим, як почати читати ,,Щиголь'', вирішила прдивитись фільм. Просто отетеріла від того, що хтось наважився підняти з дна відюзану, затягану і засмальцьовану тему тонкої ґанґстерської душі (яка до того ж, виявилась, ще й русскою, така собі подвійна тонкість). Мені фільм не сподобався, але екранізацію вважаю вдалою, бо вона є наявним прикладом того, як виглядає сюжет, коли зникає магія слова. Люблю і поважаю ,,Шалених авторок'', але читати пані Тарт не буду, бо якщо це робити заради процесу, то можна обмежитись кулінарною книгою.
Гадаю для достоєвщини тут не вистачає формального покарання для вбивць. На мою думку Тартт опосередковано іронізує над Достоєвським. Адже кара вона така...суб'єктивна. А оповідач, наскільки я пригадую, у вбивствах прямої участі на брав.
Все ж таки, слухати пані Агеєву важкувато. Перестрибування з думки на думку, незакінчені фрази... Гість значно краще говорить (варто було давати йому можливості говорити більше).
Кому сподобалася ТІ - зацініть Тану Френч, в неї є детектив із подібним настроєм. Моторошно )
Люблю Тартт, а от Тренч-ні. Зовсім інший рівень, по-моєму
@@oksanastoll5378 я писала про конкретний твір, не про усю творчість загалом. І точно не вам персонально
Тартт є, коли пані Мантелл чекати? ❤
Із задоволенням прочитала роман.
Не страшний,моторошно було під час похорон і оргії .
Думаю, що вбивство Банні мотивоване тим, що він геть нікчемна людина і взагалі не друг. Шантаж і заздрість - злочин не менший ніж незаплановане вбивство.
Пздц
Читала тільки роман " Щиголь". Не сподобався, тому немає бажання читати інші її твори. Взагалі не люблю романів без чіткого логічного сюжету. Здається, що у автора не вистачило майстерності сформувати досконалий твір із зібраного матеріалу.
Або ж ви не розгледіли ні логіку, ні досконалість
Надю ,душно)
Максимально нецікава і бридка тема. Максимально дивний вибір книги для обговорення. Є більш варті уваги. Ви справді читаєте таку банальщину???
А які ваші небанальні пропозиції?