Якби ви знали, паничі... - Тарас Шевченко (читає: Олексій Заворотній)

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 6 сен 2024
  • #shevchenko #tarasshevchenko #тарасшевченко #шевченко #kobzar #кобзар
    [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. - К., 2003. - Т. 2: Поезія 1847-1861. - С. 222-223; 683-684.]
    Якби ви знали, паничі,
    Де люде плачуть живучи,
    То ви б елегій не творили
    Та марне Бога б не хвалили,
    На наші сльози сміючись.
    За що, не знаю, називають
    Хатину в гаї тихим раєм.
    Я в хаті мучився колись,
    Мої там сльози пролились,
    Найперші сльози; я не знаю,
    Чи єсть у Бога люте зло!
    Що б у тій хаті не жило?
    А хату раєм називають!
    Не називаю її раєм,
    Тії хатиночки у гаї
    Над чистим ставом край села.
    Мене там мати повила
    І, повиваючи, співала,
    Свою нудьгу переливала
    В свою дитину... В тім гаю,
    У тій хатині, у раю,
    Я бачив пекло... Там неволя,
    Робота тяжкая, ніколи
    І помолитись не дають.
    Там матір добрую мою,
    Ще молодую, у могилу
    Нужда та праця положила.
    Там батько, плачучи з дітьми
    (А ми малі були і голі),
    Не витерпів лихої долі,
    Умер на панщині!.. А ми
    Розлізлися межи людьми,
    Мов мишенята. Я до школи -
    Носити воду школярам.
    Брати на панщину ходили,
    Поки лоби їм поголили!
    А сестри! сестри! Горе вам,
    Мої голубки молодії,
    Для кого в світі живете?
    Ви в наймах виросли чужії,
    У наймах коси побіліють,
    У наймах, сестри, й умрете!
    Мені аж страшно, як згадаю
    Оту хатину край села!
    Такії, Боже наш, діла
    Ми творимо у нашім раї
    На праведній Твоїй землі!
    Ми в раї пекло розвели,
    А в Тебе другого благаєм,
    З братами тихо живемо,
    Лани братами оремо
    І їх сльозами поливаєм.
    А може, й те ще... Ні, не знаю,
    А так здається... сам єси...
    (Бо без Твоєї, Боже, волі
    Ми б не нудились в раї голі).
    А може, й Сам на небесі
    Смієшся, батечку, над нами
    Та, може, радишся з панами,
    Як править миром! Бо дивись,
    Он гай зелений похиливсь,
    А он з-за гаю виглядає
    Ставок, неначе полотно,
    А верби геть понад ставом
    Тихесенько собі купають
    Зелені віти... Правда, рай?
    А подивися та спитай!
    Що там твориться, у тім раї!
    Звичайне, радость та хвала!
    Тобі, єдиному, святому,
    За дивнії Твої діла?
    Отим-бо й ба! Хвали нікому,
    А кров, та сльози, та хула,
    Хула всьому! Ні, ні, нічого
    Нема святого на землі...
    Мені здається, що й самого
    Тебе вже люди прокляли!

Комментарии • 2

  • @user-cl7lf5oc1h
    @user-cl7lf5oc1h 2 года назад +2

    Рекомендую дітям, школярам послухати. Так гарно прочитав актор, виразно, з інтонаціями.

  • @lifeonasunnyside-
    @lifeonasunnyside- 10 месяцев назад

    Powerful poem, love him.