Мартин Боруля це прям легендарний твір. Пам'ятаю, як ще в середині 90-х мене на літо відправляли в село до бабусі. Звісно в той час не було, не те що телефонів, навіть телебачання не в кожній хаті було, тому єдиний зв'язок зі світом, це був радіоприймач. І от вмикаєш радіо, а там чуєш не просто українську мову, а цілий аудіо спектакль. Рідкісний випадок для тих часів. І легендарна фраза головного героя -Чи я Боруля чи я Беруля? вкарбувалася в пам'ять. Дякую дівчатам за чудовий і ненудний розбір твору і приємні флєшбеки з дитинства.
Мартин Боруля це прям легендарний твір. Пам'ятаю, як ще в середині 90-х мене на літо відправляли в село до бабусі. Звісно в той час не було, не те що телефонів, навіть телебачання не в кожній хаті було, тому єдиний зв'язок зі світом, це був радіоприймач. І от вмикаєш радіо, а там чуєш не просто українську мову, а цілий аудіо спектакль. Рідкісний випадок для тих часів. І легендарна фраза головного героя -Чи я Боруля чи я Беруля? вкарбувалася в пам'ять. Дякую дівчатам за чудовий і ненудний розбір твору і приємні флєшбеки з дитинства.
Хочу почути вашу розмову про бароко, заливайте )
"В трагедії... все просто хуйово" (с) Цитати великих людей