З дитинства врізалась у пам'ять притча про якогось римського філософа. Начебто розмовляв він зі своїми учнями на вулиці, і підійшла до них відома повія, і звернулась до філософа: "Ось ти навчаєш чоловіків якоїсь премудрості. Та тільки-но я їм помахаю рукою, вони всі побіжать за мною, забувши твої настанови". І філософ відповів: "Це тому, що опускатись набагато легше, ніж підійматись". Життя показало, що так і є. Опускаєшся швидко і легко. Підніматись набагато важче. Дякую за етюди. І за музику також.
Молитва і добрі справи. Щодня, маленькі добрі справи для інших. І коли ти бачиш результат - життя набуває сенсу. Мало хто мене розуміє. Але мені це допомагає.
Щиро дякую, Олеже Созонтивичу, кожне слова пронизане мудрістю і щирістю, і любов’ю до людей, Ви надихаєте, мотивуєте підніматись і йти далі, не зважаючи ні на травми, ні на біль 🙏
Доброго дня, пане Олеже. Як завжди, цікавий етюд, який надихає, заспокоює емоції. Окрема подяка за музику - як за рекомендації якісної музики, так і за коротку інформацію про музикантів. Дуже органічне поєднання музики і психології.
Так!! Який же ти крутий, якщо після того , що сталося, ти ще намагаєшься шуткувати, а людина себе вже на 0 помножила. Яким же треба бути крутим , щоб не маючи сил вилізати. Підписуюсь під кожним словом.
Дуже гарно ви розповіли про "підняття". Дякую вам за глибину, за те що простими людськими словами розмовляєте. Без всіх цих сучасних популярних психологічних кліше
Історії Дві різні сім'ї практично в один час розвелись. Причина одна - зрада. Соціальний стан - серенячки. Дві жінки, дві різні долі. Одна впала. Й покотом покотилася на дно разом з дітьми. Почала випивати і їх пригощати. Ітог - син побував у в'язниці, донька - багатодітна, випиває . Інша доля. Жінка витримала удар. Вона свій біль теж розділила з дітьми. Та акцентувала їх і себе на роботі
Це якийсь особливо щемливий етюд. Згадала своїх колег, у яких в різний період ставалася біда в житті. І вони відживали на роботі, просто роблячи те, що завжди. Дякую ❤
Дякую, Олеже Созонтовичу, за щирість та мудрість. Дуже важко підійматись: замало внутрішніх ресурсів і нема сенсів. Спустошення виснажує. Але хочеться, щоб настав ранок.
Щира вдячність, Вам Олеже ,за чудові етюди.Завжди вас прослуховую після насиченого,робочого дня і диво , як промінчик сонця, Ви даруєте правильний посил,натхнення і позитивне ,правильне мислення.Продовжуйте,будь-ласка ,це так потрібно сьогодні людям.
Не бійтесь асоціюватись в Любові з любов'ю. Спробуйте й сопрано:"соо-зон-тович") .З шаною і вдячністю за❤ до Вас. І я❤ це ж природньо? Хоч природа різної крайньої якості набувати вільно здатна. Напротивагу іншому штучному. Не легше, бо не ієрархічні "під" підступні хоч і компульсивно часом також. Легше)... в певній площині лише . А натурфілософськи для відчуття багатовимірності власної з. Творим со. тут тепер. З вдячністю до тих, хто продовжитижиття допомагає💛💙 . Хочеться констатувати "довершено". Та порожнеча завжди присутня також десь , створена кимось, але не знають фігури с-відомо для кого вже... і всмоктало. Обираємо самі настил чи покриття фігуру для позування чи гру. Аби комфортно зникнути перед зором тих, хто живе життя своє через себе з. Справді. Заплутала? Не всіх відразу. Темп, ритм свій в тому відчуй , А чи лише свій він?
Добрий день, Олеже Созонтовичу. Нещодавно знайшла Ваш канал, і наче натрапила на золоту жилу. Зараз маю питання, за відповідь на яке була б неймовірно вдячна. Установа, в якій працюю, планує завітати до шпиталю із подарунком для поранених бійців - у виді книг. Питання наступне: яких авторів чи які конкретні твори можна й потрібно пропонувати хлопцям, а які - краще не треба або - ні в якому разі. Бо погляди на це питання у нас у колективі різні. Якщо у Вас був етюд чи лекція на таку літературну тему, прошу вибачення, ще не знайшла. А якщо ні, можливо, розкажете, бо є потреба
З дитинства врізалась у пам'ять притча про якогось римського філософа. Начебто розмовляв він зі своїми учнями на вулиці, і підійшла до них відома повія, і звернулась до філософа: "Ось ти навчаєш чоловіків якоїсь премудрості. Та тільки-но я їм помахаю рукою, вони всі побіжать за мною, забувши твої настанови". І філософ відповів: "Це тому, що опускатись набагато легше, ніж підійматись".
Життя показало, що так і є. Опускаєшся швидко і легко. Підніматись набагато важче.
Дякую за етюди. І за музику також.
Тільки відкрила ютуб, а тут три ваші єтюди. Готуюсь до насолоди!!
Молитва і добрі справи. Щодня, маленькі добрі справи для інших. І коли ти бачиш результат - життя набуває сенсу. Мало хто мене розуміє. Але мені це допомагає.
Щиро дякую за Ваші роздуми, пропозиції та ставлення до людей! Тема актуальна особливо для нашої країни.🙏 Згадала багато сумних історій…
Дякую щиро!
Сприймаю , як батьківські поради від мудрої та освіченої людини)))
Чудово проведений час!
Музика - роздум !!! Політ думок !!!
Щиро дякую, Олеже Созонтивичу, кожне слова пронизане мудрістю і щирістю, і любов’ю до людей, Ви надихаєте, мотивуєте підніматись і йти далі, не зважаючи ні на травми, ні на біль 🙏
Зворушило,зачепило,як Ви реагуєте на музику,як іі відчуваєте не на словах,а слухаючи.
Доброго дня, пане Олеже.
Як завжди, цікавий етюд, який надихає, заспокоює емоції. Окрема подяка за музику - як за рекомендації якісної музики, так і за коротку інформацію про музикантів. Дуже органічне поєднання музики і психології.
Так!! Який же ти крутий, якщо після того , що сталося, ти ще намагаєшься шуткувати, а людина себе вже на 0 помножила. Яким же треба бути крутим , щоб не маючи сил вилізати. Підписуюсь під кожним словом.
Как же четко услышано настроение Поля сегодняшнего дня. И музыкой и этюдом . Спасибо Маэстро
Дуже гарно ви розповіли про "підняття". Дякую вам за глибину, за те що простими людськими словами розмовляєте. Без всіх цих сучасних популярних психологічних кліше
Чудова музика, вперше зачепила. Тема глибока і актуальна для багатьох. Дякую Вам, Олеже Созоновичу!
Історії
Дві різні сім'ї практично в один час розвелись. Причина одна - зрада. Соціальний стан - серенячки.
Дві жінки, дві різні долі.
Одна впала. Й покотом покотилася на дно разом з дітьми. Почала випивати і їх пригощати. Ітог - син побував у в'язниці, донька - багатодітна, випиває .
Інша доля. Жінка витримала удар. Вона свій біль теж розділила з дітьми. Та акцентувала їх і себе на роботі
Це якийсь особливо щемливий етюд. Згадала своїх колег, у яких в різний період ставалася біда в житті. І вони відживали на роботі, просто роблячи те, що завжди. Дякую ❤
Колектив був нетоксичний. І це добре
@@user-vo8hw7xg4f так, мабуть
Дякую, Олеже Созонтовичу, за щирість та мудрість. Дуже важко підійматись: замало внутрішніх ресурсів і нема сенсів. Спустошення виснажує. Але хочеться, щоб настав ранок.
Дякую вам пане Олеже за черговий надихаючий етюд!
Олег Созонтович, вельми дякую. Дуже тонко. 🤍
Щира вдячність, Вам Олеже ,за чудові етюди.Завжди вас прослуховую після насиченого,робочого дня і диво , як промінчик сонця, Ви даруєте правильний посил,натхнення і позитивне ,правильне мислення.Продовжуйте,будь-ласка ,це так потрібно сьогодні людям.
Яка неймовірна музика! Дякую!
Дякую вам пане Олеже за мої ранки! Слухаю, коли снідаю і ваші етюди це теж така собі цікавезна їжа на день ❤
#комент4ібільшеслів
Дякую за черговий крутий випуск! І ще кілька слів у коментар для кращого просування відео ютубом!
Олег Зонтович,навіть Ваш голос
Налаштовує на спокій❤
Перепошую😅
Олег Созонтович
Не бійтесь асоціюватись в Любові з любов'ю. Спробуйте й сопрано:"соо-зон-тович") .З шаною і вдячністю за❤ до Вас. І я❤ це ж природньо? Хоч природа різної крайньої якості набувати вільно здатна. Напротивагу іншому штучному. Не легше, бо не ієрархічні "під" підступні хоч і компульсивно часом також. Легше)... в певній площині лише . А натурфілософськи для відчуття багатовимірності власної з. Творим со. тут тепер.
З вдячністю до тих, хто продовжитижиття допомагає💛💙 .
Хочеться констатувати "довершено". Та порожнеча завжди присутня також десь , створена кимось, але не знають фігури с-відомо для кого вже... і всмоктало.
Обираємо самі настил чи покриття фігуру для позування чи гру. Аби комфортно зникнути перед зором тих, хто живе життя своє через себе з. Справді.
Заплутала? Не всіх відразу. Темп, ритм свій в тому відчуй ,
А чи лише свій він?
Дякую за ваші єтюди.
Дякую, дуже вчасно
Ha sido un verdadero placer escuchar este vídeo. Gracias.
Справжнє задоволення прослухати це відео. Дякую. Відгукуються думки.
Господи, спасибо Вам. И за музыку. И за все остальное
💯💯як легко після втрат падати і падати … це правда
Дуже вчасно почула, дякую ❤
Дякую!! Дуже фахово і доступно.
Дякую……. ❤❤❤❤❤
Дякую😊
Має бути опора на віру і на себе 🤍
Дякую за етюд...
Насолоджуюсь❤
Методом тика. Аби щиро. Що одному добре, іншому смерть. Кожному своє...
Так, це так.
Добрий день, Олеже Созонтовичу. Нещодавно знайшла Ваш канал, і наче натрапила на золоту жилу. Зараз маю питання, за відповідь на яке була б неймовірно вдячна. Установа, в якій працюю, планує завітати до шпиталю із подарунком для поранених бійців - у виді книг. Питання наступне: яких авторів чи які конкретні твори можна й потрібно пропонувати хлопцям, а які - краще не треба або - ні в якому разі. Бо погляди на це питання у нас у колективі різні.
Якщо у Вас був етюд чи лекція на таку літературну тему, прошу вибачення, ще не знайшла. А якщо ні, можливо, розкажете, бо є потреба
Да так и есть ….. уметь остановиться….
❤
Вибачте, дуже цінний та цікавий етюд, але визнаю для себе що мене нудить від такої музики, хочеться жити, не хочеться страждати ❤
Пів світу плаче, пів світу скаче (стрибає). Сьогодні ви стрибаєте, тож живіть і радійте)
@@user-vo8hw7xg4f не сказала б що стрибаю, але вже наплакалась
Мені і ще хочеться хочу 'щее
Пан Олег , дякую цікава тема. Але можна доповнити, наступним етюдом: як піднятися, коли вже опустився?
Відос ні про що, краще б окремо музикальний блог виділили)