Всіх нас приваблював цей світ, Його дарунки й перспективи. Дай хто-ж з нас справді не спішив, Піднятись вище, щоб оцінили. Бажань людських не зрахувать, Все більше хочу і більш потрібно... Потрібно все від світу взять, Кричить нам его, деспотично. Всіх нас приваблює цей світ, І хоч ми з вами вже духовні. На світ цей як Асаф колись, Ми дивимось з комом у горлі. ■ Вони-ж живуть як хочуть жить! І роблять те, що хочуть самі... Свободі в них немає границь, Роби що хочеш, ти хазяїн! Я якось довго міркував... Насправді-ж є лиш дві дороги. І на одній ТИ в центрі сам, на другій ти ідеш `ЗА Богом. А йти за кимось? Це-ж - біда! Це треба добре його знати. Щоб довіряти без питань, І слід у слід за ним ступати. Дай звідки знаєш ти що Бог, Тобі захоче щастя дати? Коли ти можеш просто сам, Його собі побудувати! Спитаю ще, Його ти бачив? Чи Він з тобою говорив? А світ реальний, і незрячий, В нім бачить силу срібняків! ■■ Не зрозумів, це хто бунтує? І хто цей шепіт видає? Говорить, Бога не існує! А сам війну із Ним веде! Так протів Кого ти бунтуєш? Кого ховає ш від людей? Чиє творіння ти руйнуєш? Брехні отець ти, не Творець! Питаєш де я Бога бачив? Я точно знаю, де й коли. Було це ще в літах дитячих, Коли я прощення просив. Я зрозумів що я гріховний, І те що Бог, Він точно є! Слова лились ну не повторно, Просив я щоб Простив мене. Тягар з плечей моїх звалився, Я сердцем мир тоді відчув. Я ніби в небі опинився, Де мій Спаситель Ісус! ■■■ А скільки раз я бачив Його, Ні не Самого, а в ділах. Які приходили від Нього, Напевно їх не з рахувати.. Його любов - це найдорожче! А благодатью я ж служу... З дитинства Духом я наповнений. Це той Аванс що я храню! Я бачив як мій Бог лікує Даже не тіло, а серця... Проказу з серця Він знімає, Він наш Священник на віка. ■■■■ Життя у тілі всім реальне, Але тут є одна біда... Для них духовне не реальне, А значить Бог це лиш слова. Життя у Дусі - йти за Духом, Не ти Його, а Він веде. Це з жати свій росудок в руку, І дати Христу вести тебе. Для багатьох це не реальне, Вони живуть - як світ живе. Неважливо скільки ти в зібрані, А скільки Бог в тобі живе!
![I.N "HALLUCINATION" | [Stray Kids : SKZ-PLAYER]](http://i.ytimg.com/vi/n5B5q1Hwt_U/mqdefault.jpg)
Оце глибина...
Так тримати брате!
Слава Богу! Дай будь ласка слова.
Брат! Скинь слова вірша. Дякую
Всіх нас приваблював цей світ,
Його дарунки й перспективи.
Дай хто-ж з нас справді не спішив,
Піднятись вище, щоб оцінили.
Бажань людських не зрахувать,
Все більше хочу і більш потрібно...
Потрібно все від світу взять,
Кричить нам его, деспотично.
Всіх нас приваблює цей світ,
І хоч ми з вами вже духовні.
На світ цей як Асаф колись,
Ми дивимось з комом у горлі.
■
Вони-ж живуть як хочуть жить!
І роблять те, що хочуть самі...
Свободі в них немає границь,
Роби що хочеш, ти хазяїн!
Я якось довго міркував...
Насправді-ж є лиш дві дороги.
І на одній ТИ в центрі сам,
на другій ти ідеш `ЗА Богом.
А йти за кимось? Це-ж - біда!
Це треба добре його знати.
Щоб довіряти без питань,
І слід у слід за ним ступати.
Дай звідки знаєш ти що Бог,
Тобі захоче щастя дати?
Коли ти можеш просто сам,
Його собі побудувати!
Спитаю ще, Його ти бачив?
Чи Він з тобою говорив?
А світ реальний, і незрячий,
В нім бачить силу срібняків!
■■
Не зрозумів, це хто бунтує?
І хто цей шепіт видає?
Говорить, Бога не існує!
А сам війну із Ним веде!
Так протів Кого ти бунтуєш?
Кого ховає ш від людей?
Чиє творіння ти руйнуєш?
Брехні отець ти, не Творець!
Питаєш де я Бога бачив?
Я точно знаю, де й коли.
Було це ще в літах дитячих,
Коли я прощення просив.
Я зрозумів що я гріховний,
І те що Бог, Він точно є!
Слова лились ну не повторно,
Просив я щоб Простив мене.
Тягар з плечей моїх звалився,
Я сердцем мир тоді відчув.
Я ніби в небі опинився,
Де мій Спаситель Ісус!
■■■
А скільки раз я бачив Його,
Ні не Самого, а в ділах.
Які приходили від Нього,
Напевно їх не з рахувати..
Його любов - це найдорожче!
А благодатью я ж служу...
З дитинства Духом я наповнений.
Це той Аванс що я храню!
Я бачив як мій Бог лікує
Даже не тіло, а серця...
Проказу з серця Він знімає,
Він наш Священник на віка.
■■■■
Життя у тілі всім реальне,
Але тут є одна біда...
Для них духовне не реальне,
А значить Бог це лиш слова.
Життя у Дусі - йти за Духом,
Не ти Його, а Він веде.
Це з жати свій росудок в руку,
І дати Христу вести тебе.
Для багатьох це не реальне,
Вони живуть - як світ живе.
Неважливо скільки ти в зібрані,
А скільки Бог в тобі живе!
Вибачаюсь що так пізно...
Рідко переглядаю коментарі в ютубі.
@@ЛеонідПолицяк Щиро дякую. Божих благословінь!