Доброго дня ) в мене син переходив у нову школу в 11 років. Але попередили заздалегіть, він морально підготувався. Теж казала - моде бути по-різному (там складніша програма), але ти впораєшся, а ми з усим завжди допоможемо. Рік провчився в новій школі - адаптація близько місяця була, а потім друзі, навчання, діяльність - все пішло чудово. Була можливість у мене - я приймала участь в усіх заходах в школі, заохочували гулянки з друзями у нас дома і тд. Через рік повернувся в стару школу (чоловік військовий, тому нас трохи мотало по містам), АЛЕ він досі дружить з тими хлопцями, приїжджає, як є можливість, а вони до нас в гості.
Моя донька навчається в 10 класі, і це у неї вже третя школа,перейшли сюди у 8 клас. Сімейні обставини, карантин, війна, змушували змінювати школи. І ми жодного разу не пошкодували. Донька дуже задоволена,клас дружній, діти і класний керівник прийняли її ніби вона з ними з першого класу. Розмову завели на початку навчального року, а так як навчання в попередній школі було онлайн, а в цій очне , тож прийняли разом рішення змінити школу . Маю думку, що це теж є уроком на майбутнє. Що зміни - це на краще, і їх не треба боятися, а брати і робити так, як підказує серце.
Пам'ятаю, як я вчилась у школі. Чекала, коли це все закінчиться і після 9го класу пішла. Мене все дитинство налаштовували, що школа це важко, нудно, не цікаво і її потрібно просто пережити. Практично немає приємних спрогадів про школу і дитинство взагалі. Донечці розказую, що школа це круто, весело, багато друзів, цікавих дорослих, досвід та дорослішання з кожним класом, це виклик для досягнення вищого рівня. Вона перейшла до третього класу, маю надію, що їй і далі буде там цікаво. Єдиний нюанс, домашку не хоче робити 😂 Дякую Вам за поради ❤
Ми в США. І не знаю, чи так в кожній школі, але в нашій щороку міняється клас та вчителі. Наприклад, беруть всі треті класи і по своєму баченню їх наново розформовують. Тобто в твоєму класі може опинитись лише пару учнів з минулого року і то не твої друзі. Також після другого класу перехід в середню школу, а це окрема будівля взагалі в іншому місці. Те саме з старшою школою. Спочатку я була в шоці, діти в стресі. Але з часом я зрозуміла, що їх навички адаптуватися прокачуються, а кожен новий вчитель приносе щось нове в знаннях.
Син закінчив 5 клас, і за весь цей час змінив 4 школи. З кожним разом це дійсно давалося йому все легше, я переживала більше ніж він сам)) Навчатися також не горить бажанням. Лише одного разу у нас був чудовий репетитор з англійської і дитині дійсно було цікаво. Нажаль, це було не довго(
Мене, практично, що два роки кудись переводили - правда, це було в одній і тій же школі і не залежало від батьків - школа самостійно робила перетрубаціі. Одного дня мій син сказав, що не хоче вчитися в своїй школі і , якщо я не переведу його в іншу школу- то заважатиме вчителям проводити уроки.І без цих слів, я вирішила перевести сина в іншу школу.Але ми обговорили: що може так статися, що одного дня стане така ситуація,що переходити навчатися вже буде нікуди. Тобто в нас є задача:одержати середню освіту - і ми цю задачу вирішуємо.
надіюсь прочитається, і автор прочитають, а жінка може нормально виховати з дитини чоловіка нормального? бо я ще незустрічав нормальних чоловіків, які виховувались в неповних сім'я, особливо які складаються з бабусі і мами, в таких неповних сім'ях де тільки мама і баба, і іх дуже багато, виховують тільки удобних послушних рабів, але ніяк не нормальних чоловіків, чи увас інша інформація?
@@Romanenko_Behappy_UA це як порізному, ви бачили такі сім'ї, де хлопчика виховували одні жінки, і з того хлопчика виходив нормальний чоловік ане бабораб?
Добрий день .Дякую я Вам за Ваші цінні поради !
Доброго дня ) в мене син переходив у нову школу в 11 років. Але попередили заздалегіть, він морально підготувався. Теж казала - моде бути по-різному (там складніша програма), але ти впораєшся, а ми з усим завжди допоможемо. Рік провчився в новій школі - адаптація близько місяця була, а потім друзі, навчання, діяльність - все пішло чудово. Була можливість у мене - я приймала участь в усіх заходах в школі, заохочували гулянки з друзями у нас дома і тд. Через рік повернувся в стару школу (чоловік військовий, тому нас трохи мотало по містам), АЛЕ він досі дружить з тими хлопцями, приїжджає, як є можливість, а вони до нас в гості.
Моя донька навчається в 10 класі, і це у неї вже третя школа,перейшли сюди у 8 клас. Сімейні обставини, карантин, війна, змушували змінювати школи. І ми жодного разу не пошкодували. Донька дуже задоволена,клас дружній, діти і класний керівник прийняли її ніби вона з ними з першого класу.
Розмову завели на початку навчального року, а так як навчання в попередній школі було онлайн, а в цій очне , тож прийняли разом рішення змінити школу .
Маю думку, що це теж є уроком на майбутнє. Що зміни - це на краще, і їх не треба боятися, а брати і робити так, як підказує серце.
Спробуйте пробудити цікавість до науки через японський аніме-серіал про підлітка генія "Dr. Stone"
Не очікував такого коментарію тут, але як підліток підтверджую, цей серіал справді дуже мотивує навчатись!
Пам'ятаю, як я вчилась у школі. Чекала, коли це все закінчиться і після 9го класу пішла. Мене все дитинство налаштовували, що школа це важко, нудно, не цікаво і її потрібно просто пережити. Практично немає приємних спрогадів про школу і дитинство взагалі.
Донечці розказую, що школа це круто, весело, багато друзів, цікавих дорослих, досвід та дорослішання з кожним класом, це виклик для досягнення вищого рівня. Вона перейшла до третього класу, маю надію, що їй і далі буде там цікаво. Єдиний нюанс, домашку не хоче робити 😂
Дякую Вам за поради ❤
Ми в США. І не знаю, чи так в кожній школі, але в нашій щороку міняється клас та вчителі. Наприклад, беруть всі треті класи і по своєму баченню їх наново розформовують. Тобто в твоєму класі може опинитись лише пару учнів з минулого року і то не твої друзі. Також після другого класу перехід в середню школу, а це окрема будівля взагалі в іншому місці. Те саме з старшою школою.
Спочатку я була в шоці, діти в стресі. Але з часом я зрозуміла, що їх навички адаптуватися прокачуються, а кожен новий вчитель приносе щось нове в знаннях.
Син закінчив 5 клас, і за весь цей час змінив 4 школи. З кожним разом це дійсно давалося йому все легше, я переживала більше ніж він сам))
Навчатися також не горить бажанням. Лише одного разу у нас був чудовий репетитор з англійської і дитині дійсно було цікаво. Нажаль, це було не довго(
Мене, практично, що два роки кудись переводили - правда, це було в одній і тій же школі і не залежало від батьків - школа самостійно робила перетрубаціі.
Одного дня мій син сказав, що не хоче вчитися в своїй школі і , якщо я не переведу його в іншу школу- то заважатиме вчителям проводити уроки.І без цих слів, я вирішила перевести сина в іншу школу.Але ми обговорили: що може так статися, що одного дня стане така ситуація,що переходити навчатися вже буде нікуди. Тобто в нас є задача:одержати середню освіту - і ми цю задачу вирішуємо.
і додам, як ви ставитесь до ютюб-каналу, батько має право і подібного контенту?
надіюсь прочитається, і автор прочитають, а жінка може нормально виховати з дитини чоловіка нормального? бо я ще незустрічав нормальних чоловіків, які виховувались в неповних сім'я, особливо які складаються з бабусі і мами, в таких неповних сім'ях де тільки мама і баба, і іх дуже багато, виховують тільки удобних послушних рабів, але ніяк не нормальних чоловіків, чи увас інша інформація?
Буває по різному
@@Romanenko_Behappy_UA це як порізному, ви бачили такі сім'ї, де хлопчика виховували одні жінки, і з того хлопчика виходив нормальний чоловік ане бабораб?