Ваш коментар дуже доречний та самий адекватний!!! Не дай, Боже, тулитися в чужій країні! Чуже ----є чуже! Нічого не замінить рідного дому та рідного краю! Все буде добре! Україна на підступах до ПЕРЕМОГИ! 💙💛❤
😂Думаєте вона сама собі закінчиться? Здорові чоловіки тікають, такі різношерстні люди грають в толерантність... а наші діти ростуть без батька вже 16 місяців, бо як виявилось тільки в них є діти, будинок і батьки яких їм потрібно боронити. Якийсь споживацький контент, для споживацького менталітету... меблі, табори, харчування, йогурти.... ПОНЕВІРЯННЯ ОДНІ 😂😂😂😂
@@Kita248 війна не сама собі закінчиться, а закінчать її українці, бо воювати будемо до останньої свинособаки РФіі! Як би вам , лаптям, не було весело на цієї темі, дуже скоро буде дуже сумно. Перемога України буде обов’язково!
Добрый день.Я с пожилыми родителями приехали в Германию в апреле 2022 года,мы из Луганской обл.Наше жилье разрушили, в городе не было коммуникаций, поэтому и эвакуировались.Первая точка это лагерь Франкфурт на Одере(восток Германии),лагерь пятиэтажное общежитие,отдельная коммната,чистота,все необходимое(постель,полотенца,мыло,зуб.пасты и др.)выдали всем,кормили не плохо,на обед обязательно мясо или рыба и гарнир.На завтрак и ужин масло,йогурты,варенья,фрукты,сыр,колбаса и др.Голодными не были.Выдавали 147 евро в месяц на личные потребности.Мы после бомбежек и сидения 1,5 месяца в подвале были просто счастливы.Прожили там 1,5 месяца.Потом был лагерь в Пренцлау,небольшой современный ,после ремонта на 20 укр.семей.Кухня отличная со всем необходимым(печки,духовки,микроволновки,кофеварка,тостеры),душ отдельный для мужчин и женщин.Были 6 стиральных машин и 3 сушильные.Выдали бесплатно все необходимое,посуда,постель,полотенца,мыло,шампуни и др.У каждой семьи своя комната с хорошими кроватями и ортопедическими матрасами,шкафами,столами,холодильниками.Свободный вхо выход никаких пропусков,все комфортно и дружелюбно,тут готовили еду сами и платили 450 евро на взрослого.Прожили 7 месяцев.Потом нам волонтеры нашли отдельную квартиру в город Шведт.На мебель выделили деньги.Хожу на курсы немецкого языка.Нам сдесь очень комфортно,спасибо Германии за приют,комфорт и хорошее отношение.Мы сталкивались с прекрасными немцами и ничего сдесь плохого не видели.Документы тоже быстро оформляли.В каждой земле наверное по разному.Мы в земле Брандербург.
6 марта 22 года мы прибыли в Германию и нас направили в этот лагерь.Неделю мы пробыли в этом лагере.Мы жили в такой точно комнате.После того,что мы пережили,это было самое спокойное место.Огромное спасибо Германии и людям которые нам оказали помощь. Условия в этом лагере нормальные.Было тепло,чисто,чистоту навели сами,сыто.
В березні 2022 приїхали до табору в Баварії. Це була ферма у маленькому селі з населенням приблизно 1.300 мешканців. Ферма полунична, тобто до настання сезону нам віддали будиночки, в яких живуть робочі. Насправді це навіть не будиноки, а залізні контейнери в два поверхи, такі можна побачити по всій Німеччині на будівництвах, наприклад. Але все було дуже чисто і комфортно. Кімнати двомісні, чотиримісні і шестимісні. Ліжка залізні, в два поверхи. В кімнаті був холодильник, телевізор, стіл зі стільцями, залізні шафи. Система опалення працювала і було дуже тепло. Постіль, рушники не нові, але дуже чисті. У кожному блоці 2 кухні зі столами, мийками та плитами. Посуд був дуже чистий і багато всього. Годували вранці і ввечері якимись сухом'ятками, але різноманітно: хліб, паштети, яйця, сир, ковбаси, фрукти, йогурти. На обід привозили гаряче. Кожного разу щось новеньке і дуже смачне! Овочеві рагу з сосисками, смажену рибку, шніцелі, тощо. Душі були в кожному блоці свої, 5 чи 6 кабінок, вже не пам'ятаю. Туалети і душі чисті. Приходила прибиральниця, яка прибирала коридори, туалети, душові, але й ми самі прибирали, виносили сміття, мили підлогу. В таборі було біля 250 людей. Завідувач був дуже інтелігентний літній німець, порядний та привітний. Були волонтери, багато допомагали. Всі ми ще в таборі пройшли медонляд, отримали всі документи, включаючи банківські картки і німецькі сім карти. Тепер я вже розумію, що це все завдяки керівництву табору. Ми прожили там місяць, всіх розселили по німецьким сім'ям так як потрібно було звільнити будиночки для робочих ферми. Цей час згадую з теплом та великою вдячністю. Низький уклін всім тим, хто опікувався нами!
Ні кому не побажаю . Бідні люди . І дуже шкода ,коли наші громадяни з України вважають що життя у Європі щасливе і благополучне. Скитання по світу , то важкий досвід , знаю по собі. А душа лишається вдома в Україні і у снах приходить счасливе минуле , квітучі сади та український соловейко , якого до речі не чув на півночі Німеччини.
В Германии есть соловьи и зовут эту птицу здесь нахтигаль … Nachtigall !! Конечно в больших городах его пение не услышите … а вот в провинции - это нормальное явление !
@@Germania-tn1nr Я живу в провинции на севере Германии и поверьте трель соловья ни с кем не спутаю . Возможно у него тут голос другой или по другим нотам поет .Но нашего украинского я за две весны не слышал.
@@nataliyalebedeva4071 , ой, ботесса нарисовалась))) Моя ты "дорогая", скакали, чтоб руSSофашистами не воняло в Украине. Как же вас корёжит, что вас все ненавидят. И кто тебе сказал, что "не нравится". Огромная благодарность Европе и конкретно Германии выражают все Украинцы, которых Германия защитила от убийства руSSофашистами. Спасла женщин, детей, стариков, инвалидов. Дала всё, даже больше. Украинцы будут помнить и благодарить Германию всю свю последующую историю. Будут написаны книги, сочинены стихи и песни, сняты фильмы об этом. Мы ценим добро. Спасибо тебе, Германия, твоим прекрасным доброжелательным людям.
Условия в лагере беженцев несомненно лучше чем в зоне боевых действий где проблемы с питьевой водой и где просто угроза жизни. Это не экскурсия по Европе, это вынужденные мероприятия по сохранению человеческих жизней.
Так точно ! Всім, хто втратив все, або має загрозу життя залишайтесь... Але, особам старшого віку буде не легко... Молодим особам , які усердно вчитимуть мову та візьмуться на початках до будь-якої роботи, мають шанс на нормальне життя.... Хай щастить !!!
@@Mila_Artiushenko В Украине не от войны бегут , бегут в Германию захалявой Укропы только шикуют в Германии и ездиют домой в отпуск Гнать вас всех домой пора. Немцы от вас сыты по горло
Разбежались мы, украинцы, по всему белому свету😢 Мы тоже были беженцами, в 14 году. Меня хватило на 2 месяца и домой... Приехали домой - света нет, воды нет, отопления нет, денег нет. Но поняла одно - дома лучше, чем везде. Дай бог, чтобы у нас у всех всё было хорошо и был мир❤ и все были живы и здоровы
Я жила у трьох таборах: у місті Карлсрує одну ніч, Хайдельберг два тижні та Швецінген 4 тижні. Із табора до табору переводять як заманеться, вечері кажуть, що переводять, а куди ніхто не знає і ти їдеш у автобусі, а куди гадки не маєш. У таборах пропускна система, режим, 3 разове харчування, їжа одноманітна та можливості готувати самому немає, усі електроприлади (чайникі, фени та інше) здаєш як реєструєшся у таборі, при виселенні забираєш. Ми довго чекали що нам дадуть якесь житло та зрозуміли, що цього можно чекати вічність почали шукати житло самостійно, я знайшла кімнату у Карлсрує , де я і планувала жити, в мене живе здесь знайомий. Поки оформляла усі папери їздила у табір в інше міте, коли все було на руках договір, ключи від кімнати, повідомила в пункт реєстрації табора, що я виїжджаю, та повернула пропуск. Поки жила у таборі один раз отримала гроші у розмірі 96 евро, як вони казали кішенькові. Потім коли вже переїхала на постійне місце проживання, гроші - соціальну допомогу отримала через 2 місяці. Усі три табори були, старі воєнні бази, в кімнати заселяли сім'ями, тих хто був один як я, могли поселити по 6-8 осіб. Тому я з однією жінкою вказали що ми родичі, тітка та племінниця і нас поселили у двох в кімнаті. В таборах живуть усі разом: українці, сірійці, багато було ромів, але я не знаю звідки були вони, багато афроамериканців. Усі разом були. Двері кімнат не зачинялись, тому усе цінне завжди брав з собою особливо документи. Багато охорони, бо іноді були сварки. На території табору було заборонені алкогольні напої, на пункту пропуску зажди перевіряли сумки. Щоб уникнути п'яних сутичок. Морально було важко, бо до цього ти жив нормальним життям і такого досвіду не мав, як проживання у таборі.
😂 Афроамериканці це хто такі?)Як вони опинились у німецькому таборі?))А взагалі,як що серйозно,то такі вислови це прояв расизму. В Німеччині всі люди рівні.
Эта семья ещё лагерей не видела . На такой машине беженцы? После месяца подвалов в Буче, в Германии прошли 4 лагеря спортзалы на 250 человек. 10 месяцев жизнь по лагерям сказка, после Бучи всем довольны и трое деток с нами.5 операций немецкие врачи на ноги ставят. Уважение и благодарность всем Немцам.
Большое Спасибо Вам Мила, за очень интересное и Очень Нужное для украинцев видео!!! Возможно после него, так же с выдержками из комментариев от людей, появиться новое видео - "Лагеря в которые не стоит ехать". И новые люди ещё откликнуться, и расскажут что ,обе и как. Спасибо Большое. Здоровья, успехов Вам. И хороших и полезных видео побольше!!!
@@Mila_Artiushenko я согласен! Но есть действительно условия очень плохие. Уже сколько посмотрел и прочитал. И главное охранниками уже стоят в большинстве люди с востока, которые приехали ранее как беженцы ... Но все равно порядка нет и взаимопонимания между людьми((( смотрел видео, мужа и жену из лагеря переселили в небольшой заброшенный отель и там они одни из Украины, остальные все мужчины из арабских стран... то что они курят и шумят, и пр. И это запрещено и есть там охрана, и на замечания они никак не реагируют((((
Вас так и спрашивать будут, куда же вы хотите, в какой лагерь,господа сановные. РАДОВАЛИСЬ БЫ ,что хоть крыша над головой и не стреляют.Какие же вы усраинцы капризные 😂
Я очень много знаю семей, которым дали такие здесь условия, о которых они и не мечтали в Украине. Я сама с дочкой и с маленькой собачкой живу в трехкомнатной квартире с мебелью из Икеи. Правда я работаю и не один день не стояла на социале. Сейчас помимо работы еще учу немецкий на интеграционных курсах. Даже для работающих граждан из Украины за курсы платит немецкое правительство. Просто надо уметь ставить цели и достигать их. А если ждать у моря погоды, то можно годами жить в лагере. Немцы очень помогают тем, кто стремиться не быть иждевенцем здесь. Хотя сами украинцы меня здесь не поддерживают и почему то некоторые даже жалеют меня. Очень многие здесь не стремятся идти на работу. Я даже слышала фразу от одной беженки, что она уже в Украине наработалась, а здесь хочет отдохнуть. Нашим людям оказывается много не надо- предоставьте жилье, дайте пособие, а досуг в виде путешествий они себе и сами устроят. Написала как есть, может многим и не понравится это.
Правильно сказала та беженка, она уже в Украине наработалась....и у многих все пропало и пошло в никуда. Полное разочарование и потеря смысла в пахании всю жизнь для непонятно кого и зачем
Молодец, правду написала ,обнимаю и поддерживаю именно таких людей ,все будет замечательно , если работаешь и преобразовать в своей жизни,я не только об эмигрантах тех или тех ,просто по человечески ,работай и будет все добре ,будь хоть где ты живёшь ,ноги ,руки есть работать ,инвалиды работают ,стремятся получить то что могут сделать сами .,а здесь кайф поймали , на харчи бесплатные ,и это главное ,что это в законе им прописали и обязаны ,а то ,что искать работу должны сами и не сидеть на шее государства годами ,те кто выехал в 22 году пора бы поработать .
@@Елена-м3р1и ,да одна так и сказала ,помилуйте ,у нас ведь хандра и депрессия какая работа ,но нет дорогие ,так не может быть ,все равно рано или поздно делаете остаться или нет ,вас джопцентр выгонит на те работы ,что имеются , иначе снимут помощь ,один ,раз ,ещё отказ ,и ещё раз ,могут совсем выплаты не делать и это не новость. ,тогда как ? Вы же не работать сюда прибыли ,как я поняла .
Вітаю! Ми пройшли 3 табори, але в кожному ми то документи оформлювали, то ще якісь документи, то житло нам шукали. На все у нас пішло менше 2 тижнів. В одному жили 2.5 дня це була лікарня новобудова для хворих на корону. Хворих там не було 🙏, місце дуже добре і все нове, але як і всюди в лікарнях - режим сну, в після 18 не можна було виходити за територію. Домашні улюбленці - заборонено 🚫 Мій кіт та собака 3 дні прожили в машині і ми дуже за них переживали. Це було в Гамбург. Потім нас направили у Ганновер. Там нам дали адресу до приюту тварин на рвемся, поки ми не знайдемо житло. За цей час її зробили привівки, чипірували 😔, зробили євро паспорти та надали все необхідне ще с собою повний в джипі багажник був🙏 А ми 2 табір був воєнний теж. Діти там раділи спорт залу, в якому ми жили всі разом 😅та канатам 😂збиралися натовпом і гасали по всьому залу. Їм подобалося 🙏 Їжа більш менш однакова во всіх таборах. Тут ми жили 2 дні. Далі нас направили у Ільзеде невеличке селище. В якому ми жили дня 3 чи 4, вже не памʼятаю все. Це була дитяча професійна спорт школа. Великий спорт зал, дуже багато роздягалень/туалетів/душові кімнати. Поруч спорт поле для футболу та ще якесь поле та вільно вже можна було пересуватись і ми їздили кудись гуляти. Ще памʼятаю, коли ми жили у казармі, то їздили вигулювати та навішати наших тваринок ❤, які дуже раді були нас бачити. Потім нам знайшли житло окремий дуже величезний будинок окремий від усіх поруч ще з 2 будинками🏠, де жили німці. Нас взяли до себе велика німецька родина❤Ми дуже їх всіх любимо. Вони і досі нам допомагають, коли щось треба, а донька ходить до них на гойдалку качатись. Там ми прожили пів року, ми би і далі жили, але дуже дорого він обходиться і вони не користуються цим будинком, лише як складські приміщення , бо вони фермери. Але будинок дуже охайний та з антикризової посудом, речами, та меблі. Тому за умов опалення нам прийшлось переїхати 😢 Але нам в усьому допомагає куратор наш, яка сама з Латвії та ми дуже розуміємо мову. Вона знайшла нам велику 100 м квадратних квартира у фермерів, які живуть на сусідній вулиці 🙏. Вони теж фермери, але своє майно переробили на 7 квартир та здають їх. Поруч з нами сусіди з Харкова, Ізюма, Балаклєя. Ми самі з Чернігова. Всі ми спілкуємось між собою та допомагаємо, якщо треба. За все ми дуже вдячні Німеччині. Моїй родині пощастило потрапити саме на цю землю, де нас оточують стільки гарних людей 🙏 Всім добра та миру нашій любій Україні Украина 🇺🇦
Всі автобуси повні біженцями,в Україну і назад.колесчть щомісяці або передають посилки.і сидять коло тебе і розказують як погано в німеччині.покупляли собі машини ходять на фітнеси,подорожують по турціям,по німеччині.і вам ще повертається язик жалітись?на роботу їх заставляють йти бідненькі.пазюрі по 10 см і ні дня ніде не робила до 35 років.деякі тут з земляків позорять Україну.всі їм все винні,все їм мало.так є люди які всім задоволені,головне спокій.але це люди які дійсно все загубили.а києвляни тут приїжають на теслах і пальци вєєром.недавно одному такому пику в польському барі у нас начистили.
Дуже дякую вам за корисні відео! Ви дали дуже гарний ґрунт розуміння що очікувати по приїзду і до чого варто бути готовим. Мій шлях ще не великий але можливо буде комусь корисний на момент червня 2024. Мене прийняв первинний табір у Карлсруе, приймає 24/7, по буднях там є російсько мовні працівники та навіть адвокат на випадок питань. На початку перевірка багажу, якщо маєте посуд, електро прилади (фен, лампи і тд) чи їжу що швидко псується, то посуд/електроприлади забирають до моменту вашого виїзду з табору, їжу викидають, бо немає умов для її зберігання. На території працює столова, за графіком. За необхідністю завжди є можливість зробити собі каву чи чай. Видають постіль, гігієнічний набір, якщо ви приїхали вночі то пакет з продуктами на пару прийомів їжі. На території є дитячий майданчик, спортивний, пральня, дитячий садочок та курси німецької мови. Працівники повідомляють про розподілення за день до, проходячи по кімнатам. За територію табору можна вільно виходити за наявності перепустки (її одразу видають як вас приймають), іноді повідомляють про можливість відвідати безкоштовно музеї або галереї. Українці в середньому там перебувають до тижня (табір приймає з тваринами, люди з тваринами там до двох тижнів) якщо маєте родичей у німечинні варто попередити про це одразу, це вплине на подальший розподіл. На даний момент перебуваю у контейнерному таборі у Вальдорфі. З умов великі кімнати, селити намагаються сім'ями. Іноді є російськомовні працівники. Постіль, матрас, посуд видається і вже залишається вам. Спільна кухня, і пральня працюють за графіком і контролюються охороною. Також окремі душові та туалети. Умови на порядок гірші але цей табір є також тимчасовим для оформлення документів. Плата за нього вже стягується з соц. виплат. Двічі на тиждень приїзжають соціальні працівники. Організований медогляд з трансфером прямо з табору. Що до тривалості перебування - індивідуально. Є випадки подальшого розподілу ще до відвідування міграційної служби, але і є момент очікування терміну по місяцю і більше. Нажаль поки не відбудеться перехід на Джобцентр, немає можливості повпливати на пошук подальшого житла чи швидкість отримання терміну. Але за цей час рекомендую зробити те що може від вас залежити, а саме банківський рахунок та німецький номер телефону. Також у найближчих містах є можливість відвідувати волонтерські курси німецької мови, щоб не втрачати час очікуючи. Сподіваюсь інформація була корисною. Всього найкращого 🌸
Насчёт жизни в семьях- это большой риск попадания в зависимость к какой то психопатке или к психопату. Это реально может стать кошмаром. Уже много случаев. Но может и повезти конечно на хороших людей
Какие же вы тв&ри неблагодарные!!! Провокаторы!!! Вот из-за таких, как вы, у людей создаётся негативное отношение ко всем. А вы все эти сплетни разносите специально для этого?!! В Германии нет психопатов!!! При малейшем стрессе, обращаются к психологам. Сколько здесь живу, видела только русских психопатов, матершинников, вечно всем недовольных!!!
Хочу поделиться впечатлениями за полтора года была в пяти лагерях условия очень хорошие люди обслуживающий персонал относились прекрасно. Питание тоже нормальное трёхразовое и давали карманные деньги по 147 евро я купила одежду была с больной мамой ей оказали медпомощь бесплатно. Сейчас мама парализована находится в доме престарелых все оплачивает государство. Хожу на курсы нашла небольшую квартиру. Очень хочу на работу очень благодарна Германии и жителям за помощь плохих людей не встречала все помогают от души
Выехали 5 месяцев назад,не собирались,но вынудили обстоятельства🤬Приехали в Франкфурт на Майне,там 3 дня в приюте от Красного Креста(Им огромная благодарность!Очень дружелюбные)Купили нам билеты до Хесена,там оформлялись,ночевали одну ночь в лагере.Три недели в Альсфельде в лагере,условия нормальные.С непривычки первый день был ШОК)),но потом привыкли.Огромный шатер,двухярусные кррвати,в одной комнате около 20-30-40 человек.Семейным дают вогончики.Души,туалет,стиралки,сушки.Столовая по времени,питание норм)В лагере в основном украинцы,рядом другой лагерь для сирийцев,афганцев,он отдельно.Через три недели перевезли в отель,типо общежития.Сын в школе,я на курсы нем языка.Очень благодарна этой стране за прием,много трудностей,но если не лениться и все делать пошагово,все получается)С квартирами тяжко уже.Спасибо немцам и Германии за прием,за помощь!А неадекватов хватает везде)))
@@svetlanagamanyuk6003 Ми ночевали одну ніч,в 6 утра нас підняли ,та отвели оформлять документи.Потім вивезли в Алтсфельд,в лагерь,там ми були 3 тижня.
Спасибо что показали еще сильнее меня укрепили в решении я за решетку в бараки не поеду и мыкаться по семьям не буду. Молодые вам все дороги а мы с Украиной что людям то и мне и бог с нами.
Люди от войны бежали. Сколько я беженцев из Мариуполя в Берлине встречала: они всё потеряли, и семью, и добро, и родину. А через фильтрационные лагеря как прошли и через Латвию и Польшу добрались до Германии с маленькими детьми и стариками слабыми. Это не туризм.
@@lydiaadamowitsch7690 в Германии хорошо организована система приема беженцев, хорошая социальная защита и довольно большое пособие. Беженцы имеют много льгот, для них организованы языковые школы и помощь в трудоустройстве. Вся система уже была отработана на сирийских беженцах и поэтому сразу была опять развернута. Да и просто: Германия - очень богатая страна, с большой социальной поддержкой
Мають бути вдячни. И мають присоромити нашу владу на весь свит за вкрадену гуманитарку , завищени цини на держЗакупивли, за 400 грн тильки для працюючих ВПО. И припинени выплати пенсий .
Навіщо було обирати таку владу? Хотіли поржати, та поїсти шашликів, а вийшло по іншому. Багато з тих, хто обирав цю владу вже заплатили своїми життями за свій вибір. Але і ті, хто не вибирав цих зрадників , теж відгребли.
Я живу в Дортмунде Северный Рейн - Вестфалия, У нас лагерей давно нет,город давно закрыт, Но в прошлом году функционировала школа,турки- волонтеры молодцы,прямо с вокзала забирали украинцев в эту школу, Там питание,живешь максимум три дня,За это время находили немцев, которые брали в семью украинцев, Затем эти же немцы находили,помогали с квартирой,помогали мебелью, Все украинцы хорошо отзывались о помощи со стороны немцев, Также были лагеря,моя подруга былв 2 месяца и тоже условия были замечательные, Пособие выплачивали на второй день по приезду в Дортмунде, Уже пошел второй год,у усех есть квартиры, Помощь на мебель тоже была, Большое спасибо Германии,но я обязательно вернусь в родной Харьков и таких много, Многие уже сдали на В 1, Есть такие что работают, Хотя лагерь я точно знаю есть в Бохуме
Вам пощастило. Я живу в той же землі. В нашому маленькому городке складно найти житло. Люди самі шукають, роблять ремонти, платять за переїзд. Це зовсім нелегко. А жити в общежитии теж не сахар. Кому дуже це не подобається - від' їджають.
Це скоріш виключення, люди їхали зразу в табір, який їм рекомендували, а не в розпределітель-табір. і житло так само зразу звідти поїхали, допомогли звісно, нічого вони не знали, в нікуди, не смішіть)) недільку пожили!! І в номері шикарному для всіх таборів. З мужиками і на машинах. Не прості люди. Простих людей, пізніх пересеоенців з маленькими дітьми по таборах-ангарах та потім сплртхалах, де хворіли ті діти. І місяцями так
Жили в лагере в веце на границе с нидерландами 2 месяца как на курорте сосновый лес отличное питание отдельная комната со всеми удобствами. . Большое спасибо
Ми також потрапили у табiр. Це було на початку вiйни. Але вiн виявився приватним. Його рекламували в нiмецьких виданнях , щоб нiмцi вносили грошi на рахунок фонду табора. Жили, як в ,,пioнерському таборi". Ми були в кiмнатi вчотирьох . Всi люди були чужими мiж собою. Годували спочатку стандартно, так як i описували:вранцi та ввечерi бутерброди, а вдень щось гаряче. Потiм ми органiзували чергування на кухнi (на прохання керiвника табору, так як вони не захотiли ще й повару платити)та по черзi готували нашi страви на 60 чоловiк. Самi прибирали cкрiзь, мили коридори , туалети та душовi на поверсi. Cамi мили посyд та прибирали навколо. Були на самообслуговуваннi. Так i жили в лiсi, в красивому заповiднику на березi озера бiльше 6 мiсяцiв. Але найближчий магазин та аптека були в 12 км. Поряд було малесеньке село . На курси з нiмецькоi чи у справах доводилося бiгати 3 км глухим лiсом до зупинки автобуса. Це було дуже незручно....Звичайно, навколишнi нiмцi спочатку дуже допомагали. Ми всi iм дуже вдячнi. Але з часом все стало змiнюватися...волонтери зникли, про наш табiр наче забули, бо арендатор примiщення не хотiв платити волонтерам..Ми залишились майже самi... Житло нам нiхто не шукав. Дякуючи однiй жiночцi-бiженцi з нашого табору, деяким сiм'ям та менi пощастило знайти житло в невеликому мiстечку на нашiй землi.Зараз живемо по 2 сiм'i в однiй квартирi. Табiр був взагалом i зовсiм непоганий. Але незручнiсть була в приготуваннi iжi та вiддаленостi вiд цивiлiзацii. Вiн i зараз працюе, бо перейшов на баланс сусiднього мiста. Бiльшiсть сiмей самi знайшли собi квартири. Деякi ще й досi там. Живуть уже 1,5 року. Але я все одно дуже вдячна нiмцям за допомогу.
Дарго. Під Ратцебугом. Земля Шлезвіг -Гольштайн. Це на півночі Німеччини. Але зараз там змінилися умови проживання.Бо тепер будівля належить Ратцебугу.Що тепер і до чого я точно не знаю. Але тепер кажуть, що готують кожен собі. Возять за продуктами в місто раз на тиждень...не знаю, чи приймають туди нових...
Да.... Это не лагерь в Вашем видео, а общежитие. Ничего себе, санузел, кухня.... Мы жили в двух лагерях, один, поприличнее, разделялся на секции(типа комнаты) чем то вроде фанеры, на дверях простыни. Второй лагерь, спортзал с разгоаничительной сеткой, на которой вссели простыни. Вот это лагерь. О такой общаге, как в Вашем видео, мы просто мечтпли!!!! Конечно, после того, что мы пережили в Мариуполе ( пережили весь АД от начала до оккупации) , все это было легче пережить. Теперь, слава Богу, уже с жильем. Благодарны за все Германии!!! Главное не бросили и дали нам шанс на новую жизнь!!! Возвращаться то нам некуда((((((((((
Велике Дякую людям Боварії ! Були у таборі міста Гільхінг. Гарні умови , постільна білизна нова запечатана , душ , пральні машинки на кожному кроці ...Поруч дуже гарний ліс , дитячі майданчики .Відкрили магазин куди люди зносили речі , засоби гегеєни , книжки ,іграшки , олівці , чемодани ,взуття......і все безкоштовно .Магазин дуже охайний речі нові і майже нові. Іжа? Да вона відрізняється...але це їхня немецка кухня...вони так їдять. Те що вона дивна для нас...так наша для них теж дивна 😅.
Дуже вдячна Німеччинні❤. В таборі не була. Квартиру знайшов знайомий на початку війни. Вивчила німецьку на Б1. Багато друзів. Тут все прекрасно але хочемо і поїдемо додому. ❤
Я ехала в Германию в прошлом году с тысячей гривен и досихпор эта тысяча лежит без надобности.Так что едьте и не бойтесь не пропадете ,вас примут ,накормят,согреет.
Знааю людей,що виїхали давно,і робота є іжитло, та душа їх залишилась тут, в Україні і вони страждають морально.Так,що не сперечайтесь, їхати, не їхати,будуть люди,,що не зиожуть там жити і повернуться додому.Особливо старші віком
Офигеть, люди готовы жить за колючей проволкой лишь бы в германии и на халяву. В нашей стране можно работать и жить, на закарпатье тихо, нет каменданстких часов, работы полно. Но наши граждане едут кушать бесплатную гуманитарку и хотят немецкую денежку в виде пособий. Немецкая семья их потерпит год, а дальше? Тоже вернутся , смысл там год сидеть , как туристы, пожить , покушать, погулять. Прозреваю
В немецкой подземке вижу новость на экране(бегущая строка) "Больше половины украинских беженцев желают остаться в Германии" (???!) А кто будет страну восстанавливать? Немцы, наверно
Если бы Украина организовала лагеря в западной Украине для своих граждан,бежавших от бомбежек, то большая часть беженцев осталась бы а своей стране. Чтоб самостоятельно эвакуироваться и пережить этот страшное время в зап. Украине надо изначально быть миллионером.К тому же, основная масса бежавших это женщины с детьми и стариками. Большинство беженцев а Европе не 'туристы", как вы пишите, а осваивают язык, чтоб потом устроиться на работу.
Так ваше Закарпатье все и есть в Германии.разговаривают на мадьярском.ни хера не понимают ни на мове ни на языке.ррезжают с кучей детворы.интерисуются только пособием. Нас в Донецкой области за день всех перевели .делопроизводство все на мову.лбами столкнули людей. Хотели врагами всех сделать.эффек получился обратный.Страну защищают все на любом языке. Огромная благодарность немецкому народу. за то что принимают размещают помогают во всем.делают документы кормят.помогают трудоустроиться.выплачивают пособия на жизнь. В Баварии в Роттендорфе лагерь отличный. Плохо как правило .любителям выпить и разгильдяя по жизни. Всем остальным превосходно.Тепло уютно комфортно. Огромное спасибо Германии и ее народу.
Мої онуки проживали з господарями - німцям в одній хаті Перший поверх, господарі, другий займали мама з братом 16р та двоє малюків, дуже супер активних.Німці дуже добрі люди, допомогали, як могли.Дякуємо їм і підтримуємо зв'язок.Запрошують вертатися весь час.Але вдома краще.
Я працювала медсестрою-долмечером в таборі в Даутфеталі. Він працював тільки 3-4 місяці, але багато людей казали що це найкращий табір був) і працівники і вся організація. У нас завжди були різні розваги, тренери приходили грати в різні ігри, з беруфшколи приходили майбутні кухарі пекли вафлі, ми навіть робили Sommerfest і гриль в кінці) дуже гарно було і видно було що люди були задоволені
Приіхали в чужі краіни і хотять всі, щоб ім на блюдичко все подавали Іде війна і треба не вимагати , а потерпіти , а багато цього не хоче Хто в Украіні не дуже « напрягався» ті і показують. своє я Вам ніхто нічого не винен, дякуйте, що і так кругом приймають Що ви під мирним небом і не бігаєте серед ночі по підвалам всі хотять окремо і з чудовими умовами Не забувайте за наших захисників в яких умовах вони живуть і, що над ними літає Набачилась і наслухалась таких і ще раз Іде тяжка війна
Привіт! Нарешті я напишу самостійно коментар, який сам би хотів бачити від людей які перебували в таборі. Для початку, мене звати Сильвестр, мені 18 років. 15 травня цього року я приїхав до Німеччини у місто Фрайбург, земля Баден-Вюртемберг. Я переїхав з Чехії, де мав теж захист більше року. Я прийшов за адресою табору (Basler Landstraße 1679111 Freiburg im Breisgau). На вході оглянули мої речі, зробили перепустку, яку потрібно було щораз пропікувати при вході й виході в табір, і страхівку, на час перебування у таборі ( там у визначені дні був лікар, за потреби можна було звернутись). Дали постільну білизну, показали "кімнату"- квадрат 4х4 огороджений брезентом. 2 двоярусні ліжка. Оскільки я прибув самостійно і людей було не дуже багато, я жив у кімнаті сам. Спільні душові кабінки, туалети, кілька пральних і сушильних машин. Щодо харчування: cніданки й вечері були завжди одинакові: булка, хліб, масло, джем, сир, ковбаса на сніданок йогурт, на вечерю більше овочів. На обід було щось гаряче, але точно не суп. Кип'яток був доступний у термосах цілодобово, можна було коли завгодно собі готувати чай тощо. За потреби можна було попросити речі для гігієни: зубна щітка, паста, шампунь, рушник, капці. Під час перебування в таборі ніхто готівки не давав. Раз, в іноді два рази в тиждень зʼявлялись списки з іменами та прізвищами людей і назвою населеного пункту, хто куди їде. Знаю людей, які там провели 5 днів, були й ті, що 25 днів. Розселями у самому місті, проте мала бути важлива причина: хвороба або рідня (не завжди цей варіант проходив); у старі готелі, у невеличкі міста, когось в інші табори. Загалом я був у таборі 15 днів (до 30 травня). Мені ПОЩАСТИЛО залишитись у місті. Хочу додати, що я теж їхав у невідомість, теж боявся, теж не знав, як це все буде; раджу всім мислити позитивно, надіятись на краще. Якщо виникли ще якісь питання буду радий відповісти.
@@archicrush зараз живу у гуртожитку, мені пощастило залишитись у цьому ж місті, у якому я був у таборі, у Фрайбурзі. Почав відвідувати мовні курси. Далі- буде видно, але швидше всього це навчання.
Шановний автор, може окремо розкажете про досвід жінок, які їхали самі( без чоловіків!!!, бабусь, тіток, подруг і т.д ) і саме з маленькими дітками до 5 років. Як жінки самі справлялись? Як виживали в лагерях? Як влаштовували побут? Садочки( режим і т.д ). Щиро дякую...І ще якщо їхати в повному складі родиною, то зовсім інше, і інший досвід, який нічого спільного не має з матусями з маленькими дітками. Дякую.
Теж саме.. Одна з дитиною, не знаю куди їхати, дитині 3 роки, немає ніяких грошових збережень. Страшно їхати , але в Україні перебувати ще страшніше, такий апокаліпсис робиться😔...
Табір недодалік Бохума, це найгіпший час був для нас в Німеччині. Жахлива маленька кімната з грязними стінами. Забита душева, де не помитися. Кухні нема, годували 2 рази на день, мої діти це майже не їли. Я не знала, що з цим робити. Дякую волонтерам, котрі допомогли знайти німецьку родину, ніхто не хотів до них їхати, бо в них були 2 величезні собаки, але мені вже було все одно аби подалі від цього табору. Ця родина стала для нас великим подарунком і порятунком. Ми вже давно повернулися в Україну але спілкуємось й досі.
Добрий вечір! Я приїхала зі своєю мамою в Німеччину 18 березня 2022 року.У місто Франкфурт на Одері.Спочатку потрапили в палатку від Червоного Хреста.За нами приїхали і відвезли до табору.Там ми перебували до 31 серпня. Ніхто житло не шукав нам,все потрібно було робити самотужки.Але,так як у мене проблеми з серцем,( я на 2 групі інвалідності довічно в Україні).Мені допомогали безкогтовно медикаментами та обстеженням.Про їжу нема чого казати- вона була одноманітна та здебільшого не смачна. Але у нас була кухня на поверсі,і ми самі готували.Купили посуд на снконді та в Польщі,яка,до речі ,була через місточок і річку Одер. 31 серпня нас відвезли до табору у Вюнсдорф - це все земля " Бранденбург".Ми там перебували до 18 жовтя .А потім нам знайшли житло- квартири,у селищі Плесса.Десь 10 сімей з України.До речі,з усіма умовами.Посуд,пральна машина,,мийка,ліжка,столи,шафи,постільна білизна і.т.д.Мабуть - нам просто повезло,що ми від Червоного Хреста.І що приїхали на початку війни.Всім дякую 😊
Боже,бережи Німеччину,бо ця країна і притулок дала для українських біженців і робить все щоб люди почували себе в безпеці і допомагає всім хто хоче інтегруватися.
Вітаю! 👋 Мене також звати Міла! 😊 Я живу у Данії. 🇩🇰 Я була у датських таборах для біженців, і можу сказати, що там гарно, там є всі умови для проживання. У мене є відео, як виглядає табір для біженців у Данії.
Любі українці , я вам скажу так , Германія це не та країна про яку треба мріяти , а приходиться працювати , бо якось треба жити сім'ї, яка знаходиться в Україні. Я зараз працюю в Германії в китайському ресторані . Житло яке надав той же самий господарь ресторану , через дорогу в квартирі де живуть їхні працівники китайці в трьох кімнатах , кухні не має зовсім , ремонту теж не має , бо потоки і угли чорні ,ми у кімнаті ще з однією українкою . Щоб ви знали , що машинки пральної не має і ми премо в ручну . Прибирати в ванній і коридорі ніхто не хоче , кроми нас . Я вам скажу , що жила в Польщі і це було набагато краще з проживанням . А тут люди знімають квартири і не має самого того необхідного , щоб люди могли жити нормально , треба ще самим купляти .От ви тіки уявіть оце така Германія ..
Кто вам мешает найти себе нормальное жильё? Вы работаете вполне можете себе найти ту же коммунальную квартиру ,но с нормальными условиями. И теперь вопрос как живётся беженцам в Украине? Сами ищут жильё, сами оплачивают, сами ищут работу и сами себя содержат.
В наш городок многие приезжали с расселений , но некоторые приехали как мои родственники на прямую . Оформление документов было достаточно быстрым , а деньги выдали сразу в ратхаус чеком на текущий месяц и так как мы прописали брата у себя ,если бы мои родственники не уехали они бы получили жильё примерно от приезда до звонка о квартире, 4 месяца . Это не долгое ожидание ,мы ждали и искали квартиру (была работа ) почти год и на тот момент сложно было найти жильё ,сейчас в нашем городке почти в каждом доме свободная квартира . Всех кого знаю ,приезжих , все учатся на курсах ,кто то подробатывает , кто то работает на полную ставку . Никто не жалуется ,люди благодарны . Как то так :))
30 років тому теж були біженці з України в Європі. Тоді просто їхали за кращим життям з придуманими історіями щоб отримати статус біженця.Так само декілька таборів, було важче ,за все платили самі, добивалися всього самі.Ніхто назад повертатися не збирається бо робота, вже своє власне житло тут,якісь нові друзі...
Батьки Мирослава також виїхали 33 роки тому в Німеччину. І все ж в Україну повернулись. На каналі про це є цілий спецпроект з відео (рекомендую подивитись).
@@Mila_Artiushenko я прослухала відео. Батьки жили як я зрозуміла на півлегально.якби мали статус біженця мали б власне житло і пособія , їх просто використовували як нелегалів і платили мізерну на той час зарплату .хто отримував статус біженця, жили безтурботно поволі вчили мову за рахунок держави , знаходили пристойні роботи по спеціальності , отримували громадянство , купували вже власне житло , діти вчились в університетах місцевих...Звичайно були й такі яким все життя жили на пособіях це було їх щастя .мати зйомну квартиру в 4 кімнати з якої тебе не виселять , отримувати пособіє і їхати в Україну і розказувати яка я багата ,бо в Україні навіть житла власного у багатьох не було , і їх мрія здійснилася; є квартира, гроші за які не треба ходити на роботу,для них це була їх планка успіху
Доброго дня! Дуже гарний табір. Я бачу і годують дуже добре. Ми рік тому з дитиною жили 1 міс.в тоборі, Sinmaringen( будинки нагадують военні "казарми")Дитина моя через 1 тиж відмовилася їсти цю їжу.Добре що це було літо.
Дякую за корисну інформацію! Планую у серпні вирушати у Німеччиніу з сином-підлітком. Страшно, але втрачати нічого, наш дім в окупації в Херсонській області. Будемо вдячні за будь-яку інформацію по житлу для батька-одинака з сином. Усім миру!
Делаете хорошее дело. Так как лучше не становиться мягко говоря и дело не только в войне.. Люди между молотом и наковальней оказались, тешились ложными надеждами и обещаниями. Но на самом деле уехать желающих становиться всё больше.
@@marinaiVa1959 Всё просто, социалка в стране провалена,в общем как и всё остальное. Люди сами по себе. Причин перечислять можно ещё очень много. Людям нужно жить,строить свою жизнь и зарабатывать !)
@@Mila_Artiushenko Мила, добрый день. Подскажите пожалуйста принимает ли ещё лагерь, тот, который вы посоветовали семье с Николаева? Я одна с ребёнком 10 лет, сейчас ы Украине. Хочу уехать в Германию, т.к. нервная система моя уже не выдерживает...Куда ехать не знаю..Помогите советом...Вы так круто помогли этой семье, может и мне поможите?
Я жила почти 5 месяцев в лагере с шумными ребятами. В Штутгарте. 8 человек в комнате, плюс собачка. Холод, голод, депрессия, тоска по дому... Переселили в дом, своя комната. Плачу каждый день 😢
Особисто я такі умови прийнявби навіть не задумуючись,так може торохи не так якби хотілось але зважаючи на маштаби допомоги яка надаеться яб дякував і тішився шо не їм закрутки сидячи у підвалі
Та это вообще райские условия, я вообще жил в шатре по 4 человека в комнате, туалет и душ отдельный шатер, столовая отдельный шатер, и прачечная тоже, г.Дорстен
Подяка Німеччині та німцям за надану змогу жити під мирним небом і всім необхідним. Але не усім людям надана совість. Жила в спортивному залі, і було сормно перед працівниками табору за поведінку наших громадян. Там переважно були люди які виїхали в вперші ж дні війни з місць де небуло бойових дій. І весь час ці люди були незадоволені то їжею то умовами. Весь час брали їжу зверх міри і ховали її залишаючи других мешканців без їжі. І весь час невдоволені були правилами які потрібно придержуватись в країні. А в них на батьківщині так і є тихо , про події в країні знають лише з новин. Вони в Німеччині побачили не прихисток, а можливість наживи. Чесно говорю- дуже розочарована на частину наших громадян.
Я з чоловіком іспанцем проживали в Україні майже 14 років.Коли почалася війна ,ми поїхали в Іспанію В чоловіка проблеми зі здоров'ям. Ніхто не знав, як усе буде:я не могла ризикувати його здоров'ям. Але краще б ми не їхали. Поселились ми в готелі і почали шукати житло.Богу дякувати знайшли. Ми пенсіонери. Він іспанський ,я український/60 є/.Ніякої допомоги нам не надали,бо ми не біженці.А соціальна допомога нам не виходить бо в нього велика 1200є пенсія. За житло ми сплачуєм 700 є з послугами .500є на харчування нам не вистачає. Все дуже подорозчало. Користуюсь синовою кредиткою. При першій же нагоді повертаємось в Україну. Просто зараз не можемо ,бо в чоловіка погіршився стан здоров'я.
А взагалі, тут у Німеччині так багато росіян, що від російської мови кожен день виварачує. На росії російськомовним буде краще 💯, і руська вероніка тут у комментах підтримує..сама, сука, сидить у Германії,, чогось?, а Українців відмовляє🤔😁
Боже, боже- есть же неблагодарные люди! Страна, меньшая по территории в 2 раза Украины, но в 2 раза больше по численности населения, приняла столько беженцев- диву даешься! Германия протянула руку помощи вам, пострадавшим от нападения России, а вы плюете в эту руку!!! Читать некоторые повествования без возмущения не получается
А ми теж були в Німеннині але в такому, табору що мусити втікати звідси додому .Донька чуть не померла з голоду, бо їжа її не підходила , в дітей постійно боліли животи,температурили всі. ,понос, рвота.В ккімнатах металеві двоярусні ліжка, стіл та металеві шафки. Туалет та душ общі. В таборі жили багато національностей. В столову пропускали по спеціальних пропусках. Дитячої їжі в таборі не було зовсім.Навіть ложку собі треба було в них купити. ( однаразових не було). Ми мусили покинути цей табір і повертатись . Я родом з Донецьку Згадую цей табір ,як кошмарний сон .Слава Богу, що й забула цого назву
@@olgas.9124 ми жили і в таборі і в сім'ї, в сім'ї був просто капець: баба з дідом слідкували за мною і ( маленокою) донькою, через 2 тижні вони знайшли мені роботу на майбутнє🙈 скрізь всебачуче око, і контроль, претензії по пустякам, що коли приїхали перекладачі вони не зрозуміли в чому проблема, так і сказали, що пустяк, а я плакала щодня...це мій досвід і ще багатьох українських біженців, жити з німцями, тим більш старими, це ще те випробування
@@Warrior_ms і своїми старими батьками чи дідусями з бабусями молодь і в Україні не вживається. Це момент не лише національностей, а й поколінь. Звичайно, найкраще бути самому собі господар.
Вітаю! Ми добиралися в Ноймюнстер. Звідти нас відпрвили в Заг- це старі казарми, в лісі. Де поруч військові навчання. Ми переночували і на ранок поїхали звідти і з Німеччини.((
То тобі цікаво, як люди виїхали, чи хочеться відкрити свого поганого рота, аби в ньому не завонялося? І хто ТИ є такий, аби клеймити людину, що виїхала з країни, не знаючи його обставин? Чи дрони і тепловізори самі себе куплять, а, мєга-мозг? За своєю дупою дивися для початку, шоби тобі було ясно.
@@Mila_Artiushenkoдоброго дня. Підкажіть, будь ласка, також маю дитину з інвалідністю, яка потребує саме безглютенового харчування і щоденних уколів. Чи є змога готувати в таборі, якщо є невелика мультиварка і зберігати ліки в холодильнику? Чи це точно неможливо? Дуже дякую
@@АннаДенисенко-ш3ж зазвичай в таборах готувати самостійно не можна. В одному із коментарів в відео жінка розповідала, що всю техніку у них забрали ще при реєстрації. Можливо зважаючи на стан здоровʼя дитини та особливості в харчуванні, зможете якось домовитись.
Дорогі українці ! Не їдьте до Німеччини ! Я, наскільки це можливо, розповім вам про свою історію. Приїхала я до знайомих і до доньки з дітьми, які вже, на той час, були в Німеччині. Довго бігали доказували, що я мама і бабуся, і ми хочемо жити разом. А коли приїхав ще й зять, я вирішила залишити доньчину сім'ю, бо не прописували зятя до нас. Пояснили, що площа замала. Знайшла сама гуртожиток (це так називаю житло у старому воєнному бараці, правда умови досить нормальні) Керівництво закладу дало добро і я поселилася. Але тут і почалося у кімнату з двоспальним ліжком одна.Через два місяці коменданту треба було звільнити саме мою кімнату для іншого, який не вжився у сусідньому під'їзді. Мене поселили з сусідкою у кімнату з двома односпальними ліжками. Я мовчки переселилася. Не минуло і два місяці, я вже перенесла інсульт, мене (без будь яких пояснень) переселяють знову. І я , як переїжджає сваха, знову переселяюся. І знов у кімнату з двома окремими ліжками. Минає місяць і мене знову теж без пояснень переселяють у іншу кімнату, бо тепер треба звільнити місце тому сусіду, який заїхав у першу кімнату, бо на стінах у нього пліснява і треба робити дизенфекцію. Я звільнила, хоча на той момент були і пусті кімнати, куди його можна було переселити. Я переїжджаю у четвертий раз за 7 місяців у грязнючу кімнату з одним знову двухспальним ліжком. Прибрала все, вимила, повиганяля павуків, позбирала з підвіконників дозлих мух. Нарешті заспокоїлася. Це було на початку грудня. Зараз січень і сьогодні 3-є число Нового 24 року, мені повідомили, що до мене на одне двухспальне ліжко підселяють якусь жіночку, хоча в установі є і пусті кімнати і жінки-, і дівчата, які живуть самі у кімнатах з двома ліжками, але на вихідні до них приїжджають бойфренд то араби, то румуни і т.д. Я в розпачі. Я не знаю, що робити і не знаю куди звертатися за допомогою. Чекаю судного дня ! А працівниця тутешня мені каже, що тут не готель. Дорогі мої, може хто прочитає, порадьте, будь ласка. Я вже думаю може я зробила неправильно, що зізналася, що син у мене воює на Авдіївці, а я , як це пекло в Україні закінчиться, обов'язково повернуся додому. Хто зможе або знає, що мені робити - порадьте!!! Допоможіть !!! Дякую, що прочитали. От такі ми біженці, от така вона Німеччина. Вони нас не чекали, а ми приперлися !!! Та ми ж від війни, від смерті тікали, у мене за 40 км орки стоять!!! Куди ж мені і тут спокою нема!!!
Ви припустились помилки відразу по приїзді. Зареєструвались не за правилами.Існує свій алгоритм дій,які слід виконувати послідовно.Якщо це вам ще потрібно,я підкажу,бо приїхала нещодавно.Дещо на своїй шкурі відчула.
Доброго дня, з дружиною збираємося їхати в німеччину, розкажіть будь ласка, що це за алгоритм послідовних дій, як і що робити правильно, поділіться своїм досвідом.@@ОляПаращук-м6э
Була з двома дітьми 2 місяці в двох різних таборах Дрездена, дякую Німеччині,але дивлячись назад не вірю,що ми це все пройшли.Діти і я дуже хворіли, лікування надали . Діти дуже схудли, думала повертатися до України.Ще , майже,два місяці в готелі і нарешті знайшла квартиру,1 серпня переїздим.
Тільки що вивезла свою маму, їх бомблять кожного дня. Вона не хотіла покидати свою хату, але 5 кілометрів до Шебекино і обстріли кожного дня. Уклін до землі Германіі за все !
В мене незвична ситуація. Я три місяці прожив в Дрездені, в чудовій нмецькій сім.ї,(я володю англйською) але із-за цієї нмецької бюрократї, яка не могла зробить мені вид на проживання(в мене був внутрішній паспорт, а це для них як якась китайська грамота. Дуже здивувала мене ця непрофесійнсть аусландебехорде! я був вимушений їхати в Кельн, далі в Бохум, потім Гіссен і коли я нарешті отримав вид на проживання виявилось, що він дійсний лише в землі Хессен! І повернутись до людей як мене прийняли я не можу. Розприділили в лагер біля Франкфурта.Ніхто не запропонував ніякого житла. І я вимушений був восени повернутись в Україну, хоча вже получав і виплати і медстраховку, але залишатись жити в палатці на зиму я не став(не захотів опинитись в лікарні)
Зрозуміла ваша ситуація. Якби ця німецька родина прописала вас у себе, ви б мали право подати документи на прихисток в Дрездені. А так вийшло так, як вийшло. Але шкодувати не треба. Значить так треба було!
Досвіду проживання у таборі ми не маємо! Нас (двоє дітей 9 і 11 років, я і мама 60 років) прийняла німецька родина у приватний будинок. Земля Баден-Вюртемберг. Їхала за кермом самостійно, родичів не маєм у 🇩🇪 Але є знайома, яка й допомогла знайти німецьку родину!
Європа так само не чекала такий великий наплив біженців. Звичайно, вони не могли вас зустрічати з устріцами і шампанським. Але про все необхідне подбали.
От що це за українці. Весь світ знає, що овочі, та біо продукти це здорова їжа. А макдоналдс це не здорова. Так ті кляті українці побачили ті бутерброди для бомжів, і вже кричать - будемо їсти цей непотріб, бо німецькі діти так їдять. Але ж треба зрозуміти, що гарне життя за кордоном, не для всіх. Бо це кап країна. То як в книжці про Олівера твіста, бідний не живе як багатий, і їсть чорті що. А якщо хочете здорове тіло, супер медицину, то вона для всіх просто не може бути. Ясно що багаті німці своїх дітей не голують бутербродами в садку. Але цього не розуміють гідні українці.
@@Mila_Artiushenko знаю багатьох чоловіків у яких є підстави , але є совість та борг перед дітьми та батьками і їм Ніколи не буде соромно. Цікаво, як чоловік Люби пояснить своїм дітям : чому не захищав рідний дім?
Мені здається що ця дівчина з Миколаєва, а саме з Тернівки. Щось дуже знайоме лице, але я можу помилятися. Бажаю родині Люби без стресу адаптуватися до Німеччини і жити в спокою. Я теж з Миколаєва і планую цього року повертатися назавжди додому.
@@Mila_Artiushenkoя з подругою сьогодні її 100% впізнала. Вона з Тернівки, жила на сусідній вулиці. Оля Нужна, її колишня сусідка, яка зараз живе в Німеччині, передає їй привітання і бажає всьго найкращого.
Не знаю. Але чула від Люби, що треба всі цінні речі (документи, гроші) носити з собою і нічого не залишати. Часто ж двері не зачинятися в таборах або їх взагалі немає (умовні), а люди ж різні бувають.
Боже, бідні наші люди. Жили собі чудово, а тепер вимушені біткатись по світу. Боже, бережі україїнців.
Все буде добре ❤️🇺🇦
@@Mila_Artiushenkoкогда буде ?😢
Ваш коментар дуже доречний та самий адекватний!!! Не дай, Боже, тулитися в чужій країні! Чуже ----є чуже! Нічого не замінить рідного дому та рідного краю! Все буде добре! Україна на підступах до ПЕРЕМОГИ! 💙💛❤
@@Valentina-p9g1y на жаль, я не знаю відповіді на це питання
@@НадеждаКорольчук-т2ятак, нічого не хочеться, только додому
Дай Бог щоб скоріше війна закінчилася, щоб нарешті усі повернулися до дому в рідну Україну !❤
❤️❤️❤️
Дай Бог!
😂Думаєте вона сама собі закінчиться? Здорові чоловіки тікають, такі різношерстні люди грають в толерантність... а наші діти ростуть без батька вже 16 місяців, бо як виявилось тільки в них є діти, будинок і батьки яких їм потрібно боронити. Якийсь споживацький контент, для споживацького менталітету... меблі, табори, харчування, йогурти.... ПОНЕВІРЯННЯ ОДНІ 😂😂😂😂
@@Kita248 війна не сама собі закінчиться, а закінчать її українці, бо воювати будемо до останньої свинособаки РФіі! Як би вам , лаптям, не було весело на цієї темі, дуже скоро буде дуже сумно. Перемога України буде обов’язково!
Не дай бог вернуться в этот концлагерь! В Германии рай!!!
Добрый день.Я с пожилыми родителями приехали в Германию в апреле 2022 года,мы из Луганской обл.Наше жилье разрушили, в городе не было коммуникаций, поэтому и эвакуировались.Первая точка это лагерь Франкфурт на Одере(восток Германии),лагерь пятиэтажное общежитие,отдельная коммната,чистота,все необходимое(постель,полотенца,мыло,зуб.пасты и др.)выдали всем,кормили не плохо,на обед обязательно мясо или рыба и гарнир.На завтрак и ужин масло,йогурты,варенья,фрукты,сыр,колбаса и др.Голодными не были.Выдавали 147 евро в месяц на личные потребности.Мы после бомбежек и сидения 1,5 месяца в подвале были просто счастливы.Прожили там 1,5 месяца.Потом был лагерь в Пренцлау,небольшой современный ,после ремонта на 20 укр.семей.Кухня отличная со всем необходимым(печки,духовки,микроволновки,кофеварка,тостеры),душ отдельный для мужчин и женщин.Были 6 стиральных машин и 3 сушильные.Выдали бесплатно все необходимое,посуда,постель,полотенца,мыло,шампуни и др.У каждой семьи своя комната с хорошими кроватями и ортопедическими матрасами,шкафами,столами,холодильниками.Свободный вхо выход никаких пропусков,все комфортно и дружелюбно,тут готовили еду сами и платили 450 евро на взрослого.Прожили 7 месяцев.Потом нам волонтеры нашли отдельную квартиру в город Шведт.На мебель выделили деньги.Хожу на курсы немецкого языка.Нам сдесь очень комфортно,спасибо Германии за приют,комфорт и хорошее отношение.Мы сталкивались с прекрасными немцами и ничего сдесь плохого не видели.Документы тоже быстро оформляли.В каждой земле наверное по разному.Мы в земле Брандербург.
Щиро дякую за вашу розповідь! Бажаю вам всього найкращого!
4
Повезло
Именно так и есть ,все будет хорошо, главное желание интеграции.
Все, как у меня.Я в Вестфалии
6 марта 22 года мы прибыли в Германию и нас направили в этот лагерь.Неделю мы пробыли в этом лагере.Мы жили в такой точно комнате.После того,что мы пережили,это было самое спокойное место.Огромное спасибо Германии и людям которые нам оказали помощь.
Условия в этом лагере нормальные.Было тепло,чисто,чистоту навели сами,сыто.
Дякую за коментар! Ви швидко знайшли постійне житло?
🎉🎉🎉
Дякую за ваш коментар.
Вы и до сегодня в Германии?
В березні 2022 приїхали до табору в Баварії. Це була ферма у маленькому селі з населенням приблизно 1.300 мешканців. Ферма полунична, тобто до настання сезону нам віддали будиночки, в яких живуть робочі. Насправді це навіть не будиноки, а залізні контейнери в два поверхи, такі можна побачити по всій Німеччині на будівництвах, наприклад. Але все було дуже чисто і комфортно. Кімнати двомісні, чотиримісні і шестимісні. Ліжка залізні, в два поверхи. В кімнаті був холодильник, телевізор, стіл зі стільцями, залізні шафи. Система опалення працювала і було дуже тепло. Постіль, рушники не нові, але дуже чисті. У кожному блоці 2 кухні зі столами, мийками та плитами. Посуд був дуже чистий і багато всього. Годували вранці і ввечері якимись сухом'ятками, але різноманітно: хліб, паштети, яйця, сир, ковбаси, фрукти, йогурти. На обід привозили гаряче. Кожного разу щось новеньке і дуже смачне! Овочеві рагу з сосисками, смажену рибку, шніцелі, тощо. Душі були в кожному блоці свої, 5 чи 6 кабінок, вже не пам'ятаю. Туалети і душі чисті. Приходила прибиральниця, яка прибирала коридори, туалети, душові, але й ми самі прибирали, виносили сміття, мили підлогу. В таборі було біля 250 людей. Завідувач був дуже інтелігентний літній німець, порядний та привітний. Були волонтери, багато допомагали. Всі ми ще в таборі пройшли медонляд, отримали всі документи, включаючи банківські картки і німецькі сім карти. Тепер я вже розумію, що це все завдяки керівництву табору. Ми прожили там місяць, всіх розселили по німецьким сім'ям так як потрібно було звільнити будиночки для робочих ферми. Цей час згадую з теплом та великою вдячністю. Низький уклін всім тим, хто опікувався нами!
Дякую за вашу розповідь! Добре, що все так гарно склалось!
Ні кому не побажаю . Бідні люди . І дуже шкода ,коли наші громадяни з України вважають що життя у Європі щасливе і благополучне. Скитання по світу , то важкий досвід , знаю по собі. А душа лишається вдома в Україні і у снах приходить счасливе минуле , квітучі сади та український соловейко , якого до речі не чув на півночі Німеччини.
❤️❤️❤️🇺🇦
Vse tut je !!! I eine Nachtigall -- takozh je v Nimechyni . 🥰🥰🥰💙💛
В Германии есть соловьи и зовут эту птицу здесь нахтигаль … Nachtigall !! Конечно в больших городах его пение не услышите … а вот в провинции - это нормальное явление !
@@Germania-tn1nr Я живу в провинции на севере Германии и поверьте трель соловья ни с кем не спутаю . Возможно у него тут голос другой или по другим нотам поет .Но нашего украинского я за две весны не слышал.
@@nataliyalebedeva4071 , ой, ботесса нарисовалась))) Моя ты "дорогая", скакали, чтоб руSSофашистами не воняло в Украине. Как же вас корёжит, что вас все ненавидят. И кто тебе сказал, что "не нравится". Огромная благодарность Европе и конкретно Германии выражают все Украинцы, которых Германия защитила от убийства руSSофашистами. Спасла женщин, детей, стариков, инвалидов. Дала всё, даже больше. Украинцы будут помнить и благодарить Германию всю свю последующую историю. Будут написаны книги, сочинены стихи и песни, сняты фильмы об этом. Мы ценим добро. Спасибо тебе, Германия, твоим прекрасным доброжелательным людям.
Условия в лагере беженцев несомненно лучше чем в зоне боевых действий где проблемы с питьевой водой и где просто угроза жизни. Это не экскурсия по Европе, это вынужденные мероприятия по сохранению человеческих жизней.
Абсолютно точно!
Так точно ! Всім, хто втратив все, або має загрозу життя залишайтесь... Але, особам старшого віку буде не легко... Молодим особам , які усердно вчитимуть мову та візьмуться на початках до будь-якої роботи, мають шанс на нормальне життя.... Хай щастить !!!
А в отпуск на родину ездить-не странно ли это?
Это уже с сирийцами проходили
@@Mila_Artiushenko
В Украине не от войны бегут , бегут в Германию захалявой
Укропы только шикуют в Германии и ездиют домой в отпуск
Гнать вас всех домой пора.
Немцы от вас сыты по горло
Дякуймо Алоїзовичу за наше світле сьогодення.
Разбежались мы, украинцы, по всему белому свету😢 Мы тоже были беженцами, в 14 году. Меня хватило на 2 месяца и домой... Приехали домой - света нет, воды нет, отопления нет, денег нет. Но поняла одно - дома лучше, чем везде. Дай бог, чтобы у нас у всех всё было хорошо и был мир❤ и все были живы и здоровы
🇺🇦❤️🤗
Скоро все там будем!
Всё ж лучше чем к володе в гулаг
Я жила у трьох таборах: у місті Карлсрує одну ніч, Хайдельберг два тижні та Швецінген 4 тижні. Із табора до табору переводять як заманеться, вечері кажуть, що переводять, а куди ніхто не знає і ти їдеш у автобусі, а куди гадки не маєш. У таборах пропускна система, режим, 3 разове харчування, їжа одноманітна та можливості готувати самому немає, усі електроприлади (чайникі, фени та інше) здаєш як реєструєшся у таборі, при виселенні забираєш. Ми довго чекали що нам дадуть якесь житло та зрозуміли, що цього можно чекати вічність почали шукати житло самостійно, я знайшла кімнату у Карлсрує , де я і планувала жити, в мене живе здесь знайомий. Поки оформляла усі папери їздила у табір в інше міте, коли все було на руках договір, ключи від кімнати, повідомила в пункт реєстрації табора, що я виїжджаю, та повернула пропуск. Поки жила у таборі один раз отримала гроші у розмірі 96 евро, як вони казали кішенькові. Потім коли вже переїхала на постійне місце проживання, гроші - соціальну допомогу отримала через 2 місяці. Усі три табори були, старі воєнні бази, в кімнати заселяли сім'ями, тих хто був один як я, могли поселити по 6-8 осіб. Тому я з однією жінкою вказали що ми родичі, тітка та племінниця і нас поселили у двох в кімнаті. В таборах живуть усі разом: українці, сірійці, багато було ромів, але я не знаю звідки були вони, багато афроамериканців. Усі разом були. Двері кімнат не зачинялись, тому усе цінне завжди брав з собою особливо документи. Багато охорони, бо іноді були сварки. На території табору було заборонені алкогольні напої, на пункту пропуску зажди перевіряли сумки. Щоб уникнути п'яних сутичок. Морально було важко, бо до цього ти жив нормальним життям і такого досвіду не мав, як проживання у таборі.
Я вашу історію розповіла у відео! Дякую за таку цінну інформацію!!!!!!!!!!
@@Mila_Artiushenko Так, додивилася відео до кінця, і тоді побачила його, але залишу його і тут. Дякую за корисний та якісний контент🙏♥️
@@svetlanafrolushkina8914 вам щиро дякую за відвертість та ваш досвід! Разом робимо гарну справу 😉🥹🇺🇦
😂 Афроамериканці це хто такі?)Як вони опинились у німецькому таборі?))А взагалі,як що серйозно,то такі вислови це прояв расизму. В Німеччині всі люди рівні.
@@ykra1970 усі рівні і я всіх поважаю, я просто перерахувала, хто жив у таборі, без оцінки та упередженості.
Эта семья ещё лагерей не видела . На такой машине беженцы? После месяца подвалов в Буче, в Германии прошли 4 лагеря спортзалы на 250 человек. 10 месяцев жизнь по лагерям сказка, после Бучи всем довольны и трое деток с нами.5 операций немецкие врачи на ноги ставят. Уважение и благодарность всем Немцам.
А хіба українці були бомжами до війни, що не можуть мати такого авто? Сімʼя з Миколаєва.
Мы тоже жили в таком нотвонунге, что не дай бог почти год. Всё утрясётся, только бы эта война закончилась.
@miriamschulz582 😘❤️
Вони ж не від злиднів тікали, а від війни. Як можна цього не розуміти?
Большое Спасибо Вам Мила, за очень интересное и Очень Нужное для украинцев видео!!! Возможно после него, так же с выдержками из комментариев от людей, появиться новое видео - "Лагеря в которые не стоит ехать". И новые люди ещё откликнуться, и расскажут что ,обе и как. Спасибо Большое. Здоровья, успехов Вам. И хороших и полезных видео побольше!!!
Дякую! Нехай вам щастить!
Про табори все субʼєктивно. Все залежить від вашого сприйняття ситуації.
@@Mila_Artiushenko я согласен! Но есть действительно условия очень плохие. Уже сколько посмотрел и прочитал. И главное охранниками уже стоят в большинстве люди с востока, которые приехали ранее как беженцы ... Но все равно порядка нет и взаимопонимания между людьми((( смотрел видео, мужа и жену из лагеря переселили в небольшой заброшенный отель и там они одни из Украины, остальные все мужчины из арабских стран... то что они курят и шумят, и пр. И это запрещено и есть там охрана, и на замечания они никак не реагируют((((
Вас так и спрашивать будут, куда же вы хотите, в какой лагерь,господа сановные. РАДОВАЛИСЬ БЫ ,что хоть крыша над головой и не стреляют.Какие же вы усраинцы капризные 😂
Я очень много знаю семей, которым дали такие здесь условия, о которых они и не мечтали в Украине. Я сама с дочкой и с маленькой собачкой живу в трехкомнатной квартире с мебелью из Икеи. Правда я работаю и не один день не стояла на социале. Сейчас помимо работы еще учу немецкий на интеграционных курсах. Даже для работающих граждан из Украины за курсы платит немецкое правительство. Просто надо уметь ставить цели и достигать их. А если ждать у моря погоды, то можно годами жить в лагере. Немцы очень помогают тем, кто стремиться не быть иждевенцем здесь. Хотя сами украинцы меня здесь не поддерживают и почему то некоторые даже жалеют меня.
Очень многие здесь не стремятся идти на работу. Я даже слышала фразу от одной беженки, что она уже в Украине наработалась, а здесь хочет отдохнуть. Нашим людям оказывается много не надо- предоставьте жилье, дайте пособие, а досуг в виде путешествий они себе и сами устроят. Написала как есть, может многим и не понравится это.
Дякую за ваш коментар! 👍🏻❤️
Правильно сказала та беженка, она уже в Украине наработалась....и у многих все пропало и пошло в никуда. Полное разочарование и потеря смысла в пахании всю жизнь для непонятно кого и зачем
Молодец, правду написала ,обнимаю и поддерживаю именно таких людей ,все будет замечательно , если работаешь и преобразовать в своей жизни,я не только об эмигрантах тех или тех ,просто по человечески ,работай и будет все добре ,будь хоть где ты живёшь ,ноги ,руки есть работать ,инвалиды работают ,стремятся получить то что могут сделать сами .,а здесь кайф поймали , на харчи бесплатные ,и это главное ,что это в законе им прописали и обязаны ,а то ,что искать работу должны сами и не сидеть на шее государства годами ,те кто выехал в 22 году пора бы поработать .
@@Елена-м3р1и ,да одна так и сказала ,помилуйте ,у нас ведь хандра и депрессия какая работа ,но нет дорогие ,так не может быть ,все равно рано или поздно делаете остаться или нет ,вас джопцентр выгонит на те работы ,что имеются , иначе снимут помощь ,один ,раз ,ещё отказ ,и ещё раз ,могут совсем выплаты не делать и это не новость. ,тогда как ? Вы же не работать сюда прибыли ,как я поняла .
Вы все правильно написали, поддерживают вас.
Только не совсем поняла, мебель из Икеа, это хорошо или плохо, по-вашему?😂
Вітаю! Ми пройшли 3 табори, але в кожному ми то документи оформлювали, то ще якісь документи, то житло нам шукали.
На все у нас пішло менше 2 тижнів. В одному жили 2.5 дня це була лікарня новобудова для хворих на корону. Хворих там не було 🙏, місце дуже добре і все нове, але як і всюди в лікарнях - режим сну, в після 18 не можна було виходити за територію. Домашні улюбленці - заборонено 🚫
Мій кіт та собака 3 дні прожили в машині і ми дуже за них переживали. Це було в Гамбург. Потім нас направили у Ганновер. Там нам дали адресу до приюту тварин на рвемся, поки ми не знайдемо житло. За цей час її зробили привівки, чипірували 😔, зробили євро паспорти та надали все необхідне ще с собою повний в джипі багажник був🙏 А ми 2 табір був воєнний теж. Діти там раділи спорт залу, в якому ми жили всі разом 😅та канатам 😂збиралися натовпом і гасали по всьому залу. Їм подобалося 🙏 Їжа більш менш однакова во всіх таборах.
Тут ми жили 2 дні.
Далі нас направили у Ільзеде невеличке селище. В якому ми жили дня 3 чи 4, вже не памʼятаю все. Це була дитяча професійна спорт школа. Великий спорт зал, дуже багато роздягалень/туалетів/душові кімнати. Поруч спорт поле для футболу та ще якесь поле та вільно вже можна було пересуватись і ми їздили кудись гуляти.
Ще памʼятаю, коли ми жили у казармі, то їздили вигулювати та навішати наших тваринок ❤, які дуже раді були нас бачити.
Потім нам знайшли житло окремий дуже величезний будинок окремий від усіх поруч ще з 2 будинками🏠, де жили німці. Нас взяли до себе велика німецька родина❤Ми дуже їх всіх любимо. Вони і досі нам допомагають, коли щось треба, а донька ходить до них на гойдалку качатись. Там ми прожили пів року, ми би і далі жили, але дуже дорого він обходиться і вони не користуються цим будинком, лише як складські приміщення , бо вони фермери. Але будинок дуже охайний та з антикризової посудом, речами, та меблі. Тому за умов опалення нам прийшлось переїхати 😢
Але нам в усьому допомагає куратор наш, яка сама з Латвії та ми дуже розуміємо мову. Вона знайшла нам велику 100 м квадратних квартира у фермерів, які живуть на сусідній вулиці 🙏. Вони теж фермери, але своє майно переробили на 7 квартир та здають їх. Поруч з нами сусіди з Харкова, Ізюма, Балаклєя. Ми самі з Чернігова. Всі ми спілкуємось між собою та допомагаємо, якщо треба.
За все ми дуже вдячні Німеччині. Моїй родині пощастило потрапити саме на цю землю, де нас оточують стільки гарних людей 🙏
Всім добра та миру нашій любій Україні Украина 🇺🇦
Дякую вам за таку детальну та щиру розповідь! Нехай вам щастить!
Жильё за ваш счёт?
Добрий день
Ми також з Чернігова. Думаємо їхати до Німеччини. Скажіть, будь ласка, куди краще їхати. В нас двоє маленьких дітей з аутизмом. Дякую 🙏
Всі автобуси повні біженцями,в Україну і назад.колесчть щомісяці або передають посилки.і сидять коло тебе і розказують як погано в німеччині.покупляли собі машини ходять на фітнеси,подорожують по турціям,по німеччині.і вам ще повертається язик жалітись?на роботу їх заставляють йти бідненькі.пазюрі по 10 см і ні дня ніде не робила до 35 років.деякі тут з земляків позорять Україну.всі їм все винні,все їм мало.так є люди які всім задоволені,головне спокій.але це люди які дійсно все загубили.а києвляни тут приїжають на теслах і пальци вєєром.недавно одному такому пику в польському барі у нас начистили.
Українці є різні. За деяких соромно, це факт.
Всюди є багатії не заздрити. Простому люди надважко вони як пахали вдома так продовжують пахати в іншому місці тільки тяжче бо інші країни
😂
Не забувайте, що ми тiкали вiд вiйни, а не вiд бiдностi.
Я з концтабору тікав, в який перетворили ще уйобки Україну, дякуючи 73% дерьма.@@ТинаКриминская
Дуже дякую вам за корисні відео! Ви дали дуже гарний ґрунт розуміння що очікувати по приїзду і до чого варто бути готовим. Мій шлях ще не великий але можливо буде комусь корисний на момент червня 2024. Мене прийняв первинний табір у Карлсруе, приймає 24/7, по буднях там є російсько мовні працівники та навіть адвокат на випадок питань. На початку перевірка багажу, якщо маєте посуд, електро прилади (фен, лампи і тд) чи їжу що швидко псується, то посуд/електроприлади забирають до моменту вашого виїзду з табору, їжу викидають, бо немає умов для її зберігання. На території працює столова, за графіком. За необхідністю завжди є можливість зробити собі каву чи чай. Видають постіль, гігієнічний набір, якщо ви приїхали вночі то пакет з продуктами на пару прийомів їжі. На території є дитячий майданчик, спортивний, пральня, дитячий садочок та курси німецької мови. Працівники повідомляють про розподілення за день до, проходячи по кімнатам. За територію табору можна вільно виходити за наявності перепустки (її одразу видають як вас приймають), іноді повідомляють про можливість відвідати безкоштовно музеї або галереї. Українці в середньому там перебувають до тижня (табір приймає з тваринами, люди з тваринами там до двох тижнів) якщо маєте родичей у німечинні варто попередити про це одразу, це вплине на подальший розподіл. На даний момент перебуваю у контейнерному таборі у Вальдорфі. З умов великі кімнати, селити намагаються сім'ями. Іноді є російськомовні працівники. Постіль, матрас, посуд видається і вже залишається вам. Спільна кухня, і пральня працюють за графіком і контролюються охороною. Також окремі душові та туалети. Умови на порядок гірші але цей табір є також тимчасовим для оформлення документів. Плата за нього вже стягується з соц. виплат. Двічі на тиждень приїзжають соціальні працівники. Організований медогляд з трансфером прямо з табору. Що до тривалості перебування - індивідуально. Є випадки подальшого розподілу ще до відвідування міграційної служби, але і є момент очікування терміну по місяцю і більше. Нажаль поки не відбудеться перехід на Джобцентр, немає можливості повпливати на пошук подальшого житла чи швидкість отримання терміну. Але за цей час рекомендую зробити те що може від вас залежити, а саме банківський рахунок та німецький номер телефону. Також у найближчих містах є можливість відвідувати волонтерські курси німецької мови, щоб не втрачати час очікуючи. Сподіваюсь інформація була корисною. Всього найкращого 🌸
Дякую і ваш за корисний коментар!
Ноубук теж заберуть???
@@theodortsarenko досвіду що до ноутбуку не маю, але у знайомих - не забирали
Насчёт жизни в семьях- это большой риск попадания в зависимость к какой то психопатке или к психопату. Это реально может стать кошмаром. Уже много случаев. Но может и повезти конечно на хороших людей
Взагалі поїздка за кордон - це фортуна )))
Сколько детей забирают, наши люди доверчивые ,сколько историй печальных.Не верю им никому,красиво стелят,Яной это концлагеря с удобствами
Какие же вы тв&ри неблагодарные!!! Провокаторы!!! Вот из-за таких, как вы, у людей создаётся негативное отношение ко всем. А вы все эти сплетни разносите специально для этого?!! В Германии нет психопатов!!! При малейшем стрессе, обращаются к психологам. Сколько здесь живу, видела только русских психопатов, матершинников, вечно всем недовольных!!!
...такому же риску подвергаются и немцы, беря в семью совершенно незнакомых людей.Но желающих взять к себе в семью все меньше, почти что нет.
@@tamaradakaewa856412:06
Хочу поделиться впечатлениями за полтора года была в пяти лагерях условия очень хорошие люди обслуживающий персонал относились прекрасно. Питание тоже нормальное трёхразовое и давали карманные деньги по 147 евро я купила одежду была с больной мамой ей оказали медпомощь бесплатно. Сейчас мама парализована находится в доме престарелых все оплачивает государство. Хожу на курсы нашла небольшую квартиру. Очень хочу на работу очень благодарна Германии и жителям за помощь плохих людей не встречала все помогают от души
Дякую за ваш відгук. Напишіть, будь ласка, назви таборів чи міст, де саме ви були.
Вітаю!В яких саме лагерях та ви були?
Скажіть, коли знайшли квартиру, вам оплачувати? Чи потрібно вже самостійно оплачувати?
Хорошо жить только отдельно не вторгаясь не в чьё личное пространство
В клітці!Саме те ці звіті заслуговують бо не шанували своє.
Выехали 5 месяцев назад,не собирались,но вынудили обстоятельства🤬Приехали в Франкфурт на Майне,там 3 дня в приюте от Красного Креста(Им огромная благодарность!Очень дружелюбные)Купили нам билеты до Хесена,там оформлялись,ночевали одну ночь в лагере.Три недели в Альсфельде в лагере,условия нормальные.С непривычки первый день был ШОК)),но потом привыкли.Огромный шатер,двухярусные кррвати,в одной комнате около 20-30-40 человек.Семейным дают вогончики.Души,туалет,стиралки,сушки.Столовая по времени,питание норм)В лагере в основном украинцы,рядом другой лагерь для сирийцев,афганцев,он отдельно.Через три недели перевезли в отель,типо общежития.Сын в школе,я на курсы нем языка.Очень благодарна этой стране за прием,много трудностей,но если не лениться и все делать пошагово,все получается)С квартирами тяжко уже.Спасибо немцам и Германии за прием,за помощь!А неадекватов хватает везде)))
Дуже дякую вам за позитивний та інформативний відгук! Нехай все у вас буде добре!
@@Mila_Artiushenko Дякую!Вам також!)💙💛
Я рада украинцам в Германии, а то думала всё, не будет больше белого населения.
Будь ласка, розкажіть докладніше про табір у Гіссині. Ви пишете що ночували там лише одну ніч, але все ж можливо ваша інформація нам допоможе🙏 Дякую))
@@svetlanagamanyuk6003 Ми ночевали одну ніч,в 6 утра нас підняли ,та отвели оформлять документи.Потім вивезли в Алтсфельд,в лагерь,там ми були 3 тижня.
Прекрасне інформативне відео,дуже вам дякую!
Будь ласка! І я рада, і глядачі, які напишуть ще свої коментарі з власного досвіду, також раді поділитись корисною інформацію!
Спасибо что показали еще сильнее меня укрепили в решении я за решетку в бараки не поеду и мыкаться по семьям не буду. Молодые вам все дороги а мы с Украиной что людям то и мне и бог с нами.
🇺🇦😇
Счастья вам здоровья и удачи, привет из Энергодара
Люди от войны бежали. Сколько я беженцев из Мариуполя в Берлине встречала: они всё потеряли, и семью, и добро, и родину. А через фильтрационные лагеря как прошли и через Латвию и Польшу добрались до Германии с маленькими детьми и стариками слабыми. Это не туризм.
@@tanjaschwarz4845Почему именно в Германию?
@@lydiaadamowitsch7690 в Германии хорошо организована система приема беженцев, хорошая социальная защита и довольно большое пособие. Беженцы имеют много льгот, для них организованы языковые школы и помощь в трудоустройстве. Вся система уже была отработана на сирийских беженцах и поэтому сразу была опять развернута.
Да и просто: Германия - очень богатая страна, с большой социальной поддержкой
Як бачимо біженців приймають дуже добре,в Україні на мінімальну пенсію можна купити два таких набори.Тому біженці повинні бути вдячні за підтримку.
Біженці і вдячні.
Мають бути вдячни. И мають присоромити нашу владу на весь свит за вкрадену гуманитарку , завищени цини на держЗакупивли,
за 400 грн тильки для працюючих ВПО. И припинени выплати пенсий .
Навіщо було обирати таку владу? Хотіли поржати, та поїсти шашликів, а вийшло по іншому.
Багато з тих, хто обирав цю владу вже заплатили своїми життями за свій вибір. Але і ті, хто не вибирав цих зрадників , теж відгребли.
Не канюч,ущербный
Дякувати всім хто допомагає , низький уклін.
👍🏻👍🏻👍🏻❤️❤️❤️
Я живу в Дортмунде Северный Рейн - Вестфалия, У нас лагерей давно нет,город давно закрыт, Но в прошлом году функционировала школа,турки- волонтеры молодцы,прямо с вокзала забирали украинцев в эту школу, Там питание,живешь максимум три дня,За это время находили немцев, которые брали в семью украинцев, Затем эти же немцы находили,помогали с квартирой,помогали мебелью, Все украинцы хорошо отзывались о помощи со стороны немцев, Также были лагеря,моя подруга былв 2 месяца и тоже условия были замечательные, Пособие выплачивали на второй день по приезду в Дортмунде, Уже пошел второй год,у усех есть квартиры, Помощь на мебель тоже была, Большое спасибо Германии,но я обязательно вернусь в родной Харьков и таких много, Многие уже сдали на В 1, Есть такие что работают, Хотя лагерь я точно знаю есть в Бохуме
Дякую за інформацію! В Бохумі дійсно розташований один з найбільших таборів.
Елаю всем беженцам благополучно вернуттся в родные места
Мира украине.
Зеленяку на гиляку
Вам пощастило. Я живу в той же землі. В нашому маленькому городке складно найти житло. Люди самі шукають, роблять ремонти, платять за переїзд. Це зовсім нелегко. А жити в общежитии теж не сахар. Кому дуже це не подобається - від' їджають.
@@vikleo979 ,все будет хорошо ,.
Теж саме) скоро додому
Дякую, дуже корисна інформація!!! ❤
Будь ласка
Дякую, цікаво було послухати.👍
Будь ласка! 🥰
Чудові умови проживання. Велика подяка Німеччині за допомогу нашим біженцям.
Дякую за коментар та подяку!
Це скоріш виключення, люди їхали зразу в табір, який їм рекомендували, а не в розпределітель-табір. і житло так само зразу звідти поїхали, допомогли звісно, нічого вони не знали, в нікуди, не смішіть)) недільку пожили!! І в номері шикарному для всіх таборів.
З мужиками і на машинах. Не прості люди.
Простих людей, пізніх пересеоенців з маленькими дітьми по таборах-ангарах та потім сплртхалах, де хворіли ті діти. І місяцями так
Дома и солома едома!😢😢😢😢😢
В чому вони наші,вони ненавидять Україну за те що не вдалося знищити.
Жили в лагере в веце на границе с нидерландами 2 месяца как на курорте сосновый лес отличное питание отдельная комната со всеми удобствами. .
Большое спасибо
Дякую за коментар
Доброго дня, яка локація табору підкажіть будь-ласка
Электричка .ре10 с Дюссельдорф до ст.веце, далее автобус до аэропорта, остановка база лётчиков.
Не доезжая одну остановку до аэропорта.
@@ТаняПискун-ц2о чи є у вас точка на карті чи назва табору, дякую
Людиииииии.... будте благодарны что вас приняли.Вас сюда никто не приглашал.Живите в тишине и радуйтесь! Или езжайте и защищайте сво родину.
У кого есть деньги у того всё хорошо везде будет.
Мабуть
Смотря сколько это "много денег"
Они должны декларировать сколько у них денег, иначе это наказуемо.
Скоро до этого тоже доберутся
Ми також потрапили у табiр. Це було на початку вiйни. Але вiн виявився приватним. Його рекламували в нiмецьких виданнях , щоб нiмцi вносили грошi на рахунок фонду табора.
Жили, як в ,,пioнерському таборi". Ми були в кiмнатi вчотирьох . Всi люди були чужими мiж собою. Годували спочатку стандартно, так як i описували:вранцi та ввечерi бутерброди, а вдень щось гаряче. Потiм ми органiзували чергування на кухнi (на прохання керiвника табору, так як вони не захотiли ще й повару платити)та по черзi готували нашi страви на 60 чоловiк. Самi прибирали cкрiзь, мили коридори , туалети та душовi на поверсi. Cамi мили посyд та прибирали навколо. Були на самообслуговуваннi. Так i жили в лiсi, в красивому заповiднику на березi озера бiльше 6 мiсяцiв. Але найближчий магазин та аптека були в 12 км. Поряд було малесеньке село . На курси з нiмецькоi чи у справах доводилося бiгати 3 км глухим лiсом до зупинки автобуса. Це було дуже незручно....Звичайно, навколишнi нiмцi спочатку дуже допомагали. Ми всi iм дуже вдячнi. Але з часом все стало змiнюватися...волонтери зникли, про наш табiр наче забули, бо арендатор примiщення не хотiв платити волонтерам..Ми залишились майже самi... Житло нам нiхто не шукав. Дякуючи однiй жiночцi-бiженцi з нашого табору, деяким сiм'ям та менi пощастило знайти житло в невеликому мiстечку на нашiй землi.Зараз живемо по 2 сiм'i в однiй квартирi.
Табiр був взагалом i зовсiм непоганий. Але незручнiсть була в приготуваннi iжi та вiддаленостi вiд цивiлiзацii. Вiн i зараз працюе, бо перейшов на баланс сусiднього мiста. Бiльшiсть сiмей самi знайшли собi квартири. Деякi ще й досi там. Живуть уже 1,5 року.
Але я все одно дуже вдячна нiмцям за допомогу.
Судячи з вашої розповіді, у вас дійсно були класні умови та організація. І люди зібрались хороші.
А де саме знаходиться цей табір, можливо хтось захоче їхати.
Дарго. Під Ратцебугом. Земля Шлезвіг -Гольштайн. Це на півночі Німеччини. Але зараз там змінилися умови проживання.Бо тепер будівля належить Ратцебугу.Що тепер і до чого я точно не знаю. Але тепер кажуть, що готують кожен собі. Возять за продуктами в місто раз на тиждень...не знаю, чи приймають туди нових...
@@svetlanapryimak1171 дякую за інформацію!
Вообще-то волонтёры работают бесплатно. Живу сдесь более 30 лет.
Да.... Это не лагерь в Вашем видео, а общежитие. Ничего себе, санузел, кухня....
Мы жили в двух лагерях, один, поприличнее, разделялся на секции(типа комнаты) чем то вроде фанеры, на дверях простыни. Второй лагерь, спортзал с разгоаничительной сеткой, на которой вссели простыни. Вот это лагерь. О такой общаге, как в Вашем видео, мы просто мечтпли!!!!
Конечно, после того, что мы пережили в Мариуполе ( пережили весь АД от начала до оккупации) , все это было легче пережить.
Теперь, слава Богу, уже с жильем. Благодарны за все Германии!!! Главное не бросили и дали нам шанс на новую жизнь!!! Возвращаться то нам некуда((((((((((
Дякую, що поділились! Бажаю успіху у всьому!!!
Велике Дякую людям Боварії ! Були у таборі міста Гільхінг. Гарні умови , постільна білизна нова запечатана , душ , пральні машинки на кожному кроці ...Поруч дуже гарний ліс , дитячі майданчики .Відкрили магазин куди люди зносили речі , засоби гегеєни , книжки ,іграшки , олівці , чемодани ,взуття......і все безкоштовно .Магазин дуже охайний речі нові і майже нові. Іжа? Да вона відрізняється...але це їхня немецка кухня...вони так їдять. Те що вона дивна для нас...так наша для них теж дивна 😅.
Щира подяка за такий коментар. Ви довго пробули у цьому таборі? Не знаєте чи приймає він ще?
Ви праві, багатьом німцям наш борщ взагалі не смакує...
@@Mila_Artiushenko Гильхинг - это лучший лагерь в Баварии. Это курортные условия жизни и очень красиво вокруг.
@@Rose-fk9cw Если накрошить в борщ баварские сосиски - ещё и как смакует
@@АлександрПетров-п2ч и залить пивом.)))
Дуже вдячна Німеччинні❤. В таборі не була. Квартиру знайшов знайомий на початку війни. Вивчила німецьку на Б1. Багато друзів. Тут все прекрасно але хочемо і поїдемо додому. ❤
Дякую за ваш відгук!
Ми вже дома. Дома краще)
Доброго вечора ми сім’єю хочемо їхати. Чи може хтось нам по домогти ?з житлом чи підказати за табори
Ми вже не в Німеччині а в Україні
Та квартира де ми жили вже здана. Знайти житло проблемно.
@@МаріяСмик пишіть в українські групи в Німеччині
Я ехала в Германию в прошлом году с тысячей гривен и досихпор эта тысяча лежит без надобности.Так что едьте и не бойтесь не пропадете ,вас примут ,накормят,согреет.
Ви приїхали одразу в табір для біженців?
Краще дома в Україні
Гривны в Германии и не нужны
Знааю людей,що виїхали давно,і робота є іжитло, та душа їх залишилась тут, в Україні і вони страждають морально.Так,що не сперечайтесь, їхати, не їхати,будуть люди,,що не зиожуть там жити і повернуться додому.Особливо старші віком
Німеччина - не для всіх. Я постійно це кажу!
Ваааау чудове відео
👍🏻❤️
Офигеть, люди готовы жить за колючей проволкой лишь бы в германии и на халяву.
В нашей стране можно работать и жить, на закарпатье тихо, нет каменданстких часов, работы полно.
Но наши граждане едут кушать бесплатную гуманитарку и хотят немецкую денежку в виде пособий.
Немецкая семья их потерпит год, а дальше?
Тоже вернутся , смысл там год сидеть , как туристы, пожить , покушать, погулять.
Прозреваю
В немецкой подземке вижу новость на экране(бегущая строка)
"Больше половины украинских беженцев желают остаться в Германии" (???!)
А кто будет страну восстанавливать?
Немцы, наверно
@@medicusbert7712Приедут строители- рашисты и таджики
Если бы Украина организовала лагеря в западной Украине для своих граждан,бежавших от бомбежек, то большая часть беженцев осталась бы а своей стране. Чтоб самостоятельно эвакуироваться и пережить этот страшное время в зап. Украине надо изначально быть миллионером.К тому же, основная масса бежавших это женщины с детьми и стариками. Большинство беженцев а Европе не 'туристы", как вы пишите, а осваивают язык, чтоб потом устроиться на работу.
@@СветланаМузыка-е7н
"устроиться на работу"???
Кому они там нужны..
Так ваше Закарпатье все и есть в Германии.разговаривают на мадьярском.ни хера не понимают ни на мове ни на языке.ррезжают с кучей детворы.интерисуются только пособием. Нас в Донецкой области за день всех перевели .делопроизводство все на мову.лбами столкнули людей. Хотели врагами всех сделать.эффек получился обратный.Страну защищают все на любом языке. Огромная благодарность немецкому народу. за то что принимают размещают помогают во всем.делают документы кормят.помогают трудоустроиться.выплачивают пособия на жизнь. В Баварии в Роттендорфе лагерь отличный. Плохо как правило .любителям выпить и разгильдяя по жизни. Всем остальным превосходно.Тепло уютно комфортно. Огромное спасибо Германии и ее народу.
Мої онуки проживали з господарями - німцям в одній хаті Перший поверх, господарі, другий займали мама з братом 16р та двоє малюків, дуже супер активних.Німці дуже добрі люди, допомогали, як могли.Дякуємо їм і підтримуємо зв'язок.Запрошують вертатися весь час.Але вдома краще.
Дякую за ваш відгук!
@@Mila_Artiushenko дякую! Хай Бог береже Німеччину, та допомагає нашим українцям . ❤
А КАК РАБОТАЛИ НА НИХ ЗА КОЙКУ МЕСТО ????? СТИРАЛИ, УБИРАЛИ, ЕСТЬ ГОТОВИЛИ ИТД..... НЕ ХОЧЕШЬ РАССКАЗАТЬ ???? 🤷🏼♀️
Я працювала медсестрою-долмечером в таборі в Даутфеталі. Він працював тільки 3-4 місяці, але багато людей казали що це найкращий табір був) і працівники і вся організація. У нас завжди були різні розваги, тренери приходили грати в різні ігри, з беруфшколи приходили майбутні кухарі пекли вафлі, ми навіть робили Sommerfest і гриль в кінці) дуже гарно було і видно було що люди були задоволені
Супер! Дякую за такий позитивний досвід! Школа, що табір працював так мало часу.
@@Mila_Artiushenko це був тимчасовий табір щоб не навантажувати Гісен)
Можливо тому там так і було класно ))) Люди на ентузіазмі допомагали!
Что же вы вставляете немецкие слова?!Думаете вас все поймут?
@@НатальяФесенко-р3я є Google перекладач, якщо щось не зрозуміло )))
Приіхали в чужі краіни і хотять всі, щоб ім на блюдичко все подавали Іде війна і треба не вимагати , а потерпіти , а багато цього не хоче Хто в Украіні не дуже « напрягався» ті і показують. своє я Вам ніхто нічого не винен, дякуйте, що і так кругом приймають Що ви під мирним небом і не бігаєте серед ночі по підвалам всі хотять окремо і з чудовими умовами Не забувайте за наших захисників в яких умовах вони живуть і, що над ними літає Набачилась і наслухалась таких і ще раз Іде тяжка війна
Дякую за ваш коментар
найкраще це дома в Україні
Привіт!
Нарешті я напишу самостійно коментар, який сам би хотів бачити від людей які перебували в таборі.
Для початку, мене звати Сильвестр, мені 18 років.
15 травня цього року я приїхав до Німеччини у місто Фрайбург, земля Баден-Вюртемберг. Я переїхав з Чехії, де мав теж захист більше року. Я прийшов за адресою табору (Basler Landstraße 1679111 Freiburg im Breisgau). На вході оглянули мої речі, зробили перепустку, яку потрібно було щораз пропікувати при вході й виході в табір, і страхівку, на час перебування у таборі ( там у визначені дні був лікар, за потреби можна було звернутись). Дали постільну білизну, показали "кімнату"- квадрат 4х4 огороджений брезентом. 2 двоярусні ліжка. Оскільки я прибув самостійно і людей було не дуже багато, я жив у кімнаті сам. Спільні душові кабінки, туалети, кілька пральних і сушильних машин. Щодо харчування: cніданки й вечері були завжди одинакові: булка, хліб, масло, джем, сир, ковбаса на сніданок йогурт, на вечерю більше овочів. На обід було щось гаряче, але точно не суп. Кип'яток був доступний у термосах цілодобово, можна було коли завгодно собі готувати чай тощо. За потреби можна було попросити речі для гігієни: зубна щітка, паста, шампунь, рушник, капці. Під час перебування в таборі ніхто готівки не давав.
Раз, в іноді два рази в тиждень зʼявлялись списки з іменами та прізвищами людей і назвою населеного пункту, хто куди їде. Знаю людей, які там провели 5 днів, були й ті, що 25 днів. Розселями у самому місті, проте мала бути важлива причина: хвороба або рідня (не завжди цей варіант проходив); у старі готелі, у невеличкі міста, когось в інші табори.
Загалом я був у таборі 15 днів (до 30 травня).
Мені ПОЩАСТИЛО залишитись у місті.
Хочу додати, що я теж їхав у невідомість, теж боявся, теж не знав, як це все буде; раджу всім мислити позитивно, надіятись на краще.
Якщо виникли ще якісь питання буду радий відповісти.
Привіт, Сильвестр! Ти дуже розумний та сміливий юнак, не по роках! Твоя щирість дуже чіпляє! Бажаю, щоб все в тебе виходило! Успіху!
Дякую за змістовний і цікавий коментар з такими подробицями. Дуже гарно написаний і без зайвих емоцій))
Де саме поживаєш зараз? Які плани чим займатися дальше...?
Молодець, такий дорослий і самостійний у 18 років! Хай щастить!
@@archicrush зараз живу у гуртожитку, мені пощастило залишитись у цьому ж місті, у якому я був у таборі, у Фрайбурзі. Почав відвідувати мовні курси. Далі- буде видно, але швидше всього це навчання.
Шановний автор, може окремо розкажете про досвід жінок, які їхали самі( без чоловіків!!!, бабусь, тіток, подруг і т.д ) і саме з маленькими дітками до 5 років. Як жінки самі справлялись? Як виживали в лагерях? Як влаштовували побут? Садочки( режим і т.д ). Щиро дякую...І ще якщо їхати в повному складі родиною, то зовсім інше, і інший досвід, який нічого спільного не має з матусями з маленькими дітками. Дякую.
Буквально сьогодні в моєму Інстаграм instagram.com/doublem.com.ua є відгук на два табори для біженців одинокої мами з маленькою дитиною.
Я вибачаюсь. Ви вже переїхали? Бо я теж з малими, боюсь їхати сама. То можемо дружити.
@@namesurname7801 Привіт, я теж сама з дітками. Ви вже поїхали чи тільки плануєте? Я ще в Україні.
Теж саме.. Одна з дитиною, не знаю куди їхати, дитині 3 роки, немає ніяких грошових збережень. Страшно їхати , але в Україні перебувати ще страшніше, такий апокаліпсис робиться😔...
@@KaterinaNikolaevna В мене двоє, 2,5 роки і 12, страшно і щось міняти і лишатись, але бачу,що рано чи пізно всеодно доведеться їхати.
Табір недодалік Бохума, це найгіпший час був для нас в Німеччині. Жахлива маленька кімната з грязними стінами. Забита душева, де не помитися. Кухні нема, годували 2 рази на день, мої діти це майже не їли. Я не знала, що з цим робити. Дякую волонтерам, котрі допомогли знайти німецьку родину, ніхто не хотів до них їхати, бо в них були 2 величезні собаки, але мені вже було все одно аби подалі від цього табору. Ця родина стала для нас великим подарунком і порятунком. Ми вже давно повернулися в Україну але спілкуємось й досі.
Дякую за ваш досвід
Дякую за корисну інформацію ❤
Їдемо у суботу в передмістя Амберг. Сподіваюсь все буде добре 😊
Бажаю вам терпіння і удачі!
@@Mila_Artiushenko Дякую 💗🌞🌊
Добрий вечір! Я приїхала зі своєю мамою в Німеччину 18 березня 2022 року.У місто Франкфурт на Одері.Спочатку потрапили в палатку від Червоного Хреста.За нами приїхали і відвезли до табору.Там ми перебували до 31 серпня. Ніхто житло не шукав нам,все потрібно було робити самотужки.Але,так як у мене проблеми з серцем,( я на 2 групі інвалідності довічно в Україні).Мені допомогали безкогтовно медикаментами та обстеженням.Про їжу нема чого казати- вона була одноманітна та здебільшого не смачна. Але у нас була кухня на поверсі,і ми самі готували.Купили посуд на снконді та в Польщі,яка,до речі ,була через місточок і річку Одер. 31 серпня нас відвезли до табору у Вюнсдорф - це все земля " Бранденбург".Ми там перебували до 18 жовтя .А потім нам знайшли житло- квартири,у селищі Плесса.Десь 10 сімей з України.До речі,з усіма умовами.Посуд,пральна машина,,мийка,ліжка,столи,шафи,постільна білизна і.т.д.Мабуть - нам просто повезло,що ми від Червоного Хреста.І що приїхали на початку війни.Всім дякую 😊
Доброго вечора! Дякую за вашу історію! Нехай щастить у всьому!
Дякую за корисну інформацію
Будь ласка
Боже,бережи Німеччину,бо ця країна і притулок дала для українських біженців і робить все щоб люди почували себе в безпеці і допомагає всім хто хоче інтегруватися.
❤️ дякую за відгук
Міла і родина, дякуємо тобі за підтримку! Далі більше, дякую вам щиро ❤
❤️❤️❤️
Умови гарні, кормлять дуже добре,
👏👏👏
Мила, здравствуйте. Подскажите пожалуйста, где сейчас принимают в Германии ?
Огромное спасибо за помощь.
❤️❤️❤️
Вітаю! 👋 Мене також звати Міла! 😊 Я живу у Данії. 🇩🇰 Я була у датських таборах для біженців, і можу сказати, що там гарно, там є всі умови для проживання. У мене є відео, як виглядає табір для біженців у Данії.
Привіт! Приємно 😉❤️ Ви кажете, що були в таборі, а зараз живете на квартирі чи поїхали з Данії?
@@Mila_Artiushenko У готелі.
У Данії прихисток до якого часу? В Німеччині, наприклад, до весни 2024 року.
@@Mila_Artiushenko До березня 2024 року.
@@Ukraine_Denmark і що далі - ніхто не знає.
Любі українці , я вам скажу так , Германія це не та країна про яку треба мріяти , а приходиться працювати , бо якось треба жити сім'ї, яка знаходиться в Україні. Я зараз працюю в Германії в китайському ресторані . Житло яке надав той же самий господарь ресторану , через дорогу в квартирі де живуть їхні працівники китайці в трьох кімнатах , кухні не має зовсім , ремонту теж не має , бо потоки і угли чорні ,ми у кімнаті ще з однією українкою . Щоб ви знали , що машинки пральної не має і ми премо в ручну . Прибирати в ванній і коридорі ніхто не хоче , кроми нас . Я вам скажу , що жила в Польщі і це було набагато краще з проживанням . А тут люди знімають квартири і не має самого того необхідного , щоб люди могли жити нормально , треба ще самим купляти .От ви тіки уявіть оце така Германія ..
Вы же у китайца работаете, претензии к Китаю , а не к Германии.
Кто вам мешает найти себе нормальное жильё? Вы работаете вполне можете себе найти ту же коммунальную квартиру ,но с нормальными условиями. И теперь вопрос как живётся беженцам в Украине?
Сами ищут жильё, сами оплачивают, сами ищут работу и сами себя содержат.
@@Ellene333 А вы думаете , что будете работать у немца и у вас будет падать манная с неба .
@@lenasechenova207 Здесь можно жить семье , а одному человеку снимать квартиру , просто нет смысла
@@АллаФетисова-ъ1й детка , я 25 лет живу в Германии и знаю , что с неба ничего не падает..
В наш городок многие приезжали с расселений , но некоторые приехали как мои родственники на прямую . Оформление документов было достаточно быстрым , а деньги выдали сразу в ратхаус чеком на текущий месяц и так как мы прописали брата у себя ,если бы мои родственники не уехали они бы получили жильё примерно от приезда до звонка о квартире, 4 месяца . Это не долгое ожидание ,мы ждали и искали квартиру (была работа ) почти год и на тот момент сложно было найти жильё ,сейчас в нашем городке почти в каждом доме свободная квартира . Всех кого знаю ,приезжих , все учатся на курсах ,кто то подробатывает , кто то работает на полную ставку . Никто не жалуется ,люди благодарны . Как то так :))
Дякую за ваш коментар!
А как называется ваш город?
@@ЕленаКсендзова-щ9х район Мärkischen Kreis земля nrw
Вот именно об этом я и говорю.
@@tinassthome спасибо за ответ)
30 років тому теж були біженці з України в Європі. Тоді просто їхали за кращим життям з придуманими історіями щоб отримати статус біженця.Так само декілька таборів, було важче ,за все платили самі, добивалися всього самі.Ніхто назад повертатися не збирається бо робота, вже своє власне житло тут,якісь нові друзі...
Батьки Мирослава також виїхали 33 роки тому в Німеччину. І все ж в Україну повернулись. На каналі про це є цілий спецпроект з відео (рекомендую подивитись).
@@Mila_Artiushenkoкогда ж ты наглая халявщица свалишь? Тебя сраным веником не отгонишь от дармовой кормушки, когда нажрешься?
@@Mila_Artiushenko дякую...цікаво подивитись чому повернулись.мабуть тут реалізуватися повністю не змогли ..тоді набагато було важче ..
@@Mila_Artiushenko я прослухала відео. Батьки жили як я зрозуміла на півлегально.якби мали статус біженця мали б власне житло і пособія , їх просто використовували як нелегалів і платили мізерну на той час зарплату .хто отримував статус біженця, жили безтурботно поволі вчили мову за рахунок держави , знаходили пристойні роботи по спеціальності , отримували громадянство , купували вже власне житло , діти вчились в університетах місцевих...Звичайно були й такі яким все життя жили на пособіях це було їх щастя .мати зйомну квартиру в 4 кімнати з якої тебе не виселять , отримувати пособіє і їхати в Україну і розказувати яка я багата ,бо в Україні навіть житла власного у багатьох не було , і їх мрія здійснилася; є квартира, гроші за які не треба ходити на роботу,для них це була їх планка успіху
@@RitaM.128 послухайте їх відео, там дуже цікава історія!
Доброго дня!
Дуже гарний табір.
Я бачу і годують дуже добре.
Ми рік тому з дитиною жили 1 міс.в тоборі, Sinmaringen( будинки нагадують военні "казарми")Дитина моя через 1 тиж відмовилася їсти цю їжу.Добре що це було літо.
Доброго дня! У вас була можливість десь готувати чи як кормили дитину?
Что ж за ужасная еда такая?
Дякую за корисну інформацію! Планую у серпні вирушати у Німеччиніу з сином-підлітком. Страшно, але втрачати нічого, наш дім в окупації в Херсонській області. Будемо вдячні за будь-яку інформацію по житлу для батька-одинака з сином. Усім миру!
Доброго дня! Бажаю вам удачі! Тут стільки корисної інформації в коментарях, що можна зорієнтуватися, куди їхати.
...а разве мужчин из Украины уже выпускают? В любом случае тут к вам будут вопросы....
@@os.1802 ну і які питання на них чекають? ))
@@os.1802забув запитати пораду у путінського лайна
Делаете хорошее дело. Так как лучше не становиться мягко говоря и дело не только в войне.. Люди между молотом и наковальней оказались, тешились ложными надеждами и обещаниями. Но на самом деле уехать желающих становиться всё больше.
На жаль, так. Кількість бажаючих приїхати до Німеччини не меншає. Я щодня спілкуюсь з біженцями вже 11 місяців. І люди їдуть, і їдуть ((
Так, це нажаль гірка правда
@@marinaiVa1959 Всё просто, социалка в стране провалена,в общем как и всё остальное. Люди сами по себе. Причин перечислять можно ещё очень много. Людям нужно жить,строить свою жизнь и зарабатывать !)
@@сергейхайсикорн банды упырей отлавливают мужчин в Украине и бросают в фургоны((
@@Mila_Artiushenko Мила, добрый день. Подскажите пожалуйста принимает ли ещё лагерь, тот, который вы посоветовали семье с Николаева? Я одна с ребёнком 10 лет, сейчас ы Украине. Хочу уехать в Германию, т.к. нервная система моя уже не выдерживает...Куда ехать не знаю..Помогите советом...Вы так круто помогли этой семье, может и мне поможите?
Лютiк, з такими журналiстськими здiбностями скоро побачимо тебе в якостi спецкора на Нiмецькому ТБ ;)
😉 а чому б ні?!
Я жила почти 5 месяцев в лагере с шумными ребятами. В Штутгарте. 8 человек в комнате, плюс собачка. Холод, голод, депрессия, тоска по дому... Переселили в дом, своя комната. Плачу каждый день 😢
Вам є куди повертатись?
Родина пусть она уродина а она нам нравится хоть и не красавица
Холод,голод... - побойтесь Бога, брехуха.
Особисто я такі умови прийнявби навіть не задумуючись,так може торохи не так якби хотілось але зважаючи на маштаби допомоги яка надаеться яб дякував і тішився шо не їм закрутки сидячи у підвалі
Дякую за коментар! ❤️😘
Та это вообще райские условия, я вообще жил в шатре по 4 человека в комнате, туалет и душ отдельный шатер, столовая отдельный шатер, и прачечная тоже, г.Дорстен
Як довго ви там були?
@@Mila_Artiushenko 2 недели
@@sergeybarshov647 не довго. Зараз маєте окреме житло?
@@Mila_Artiushenko маю кімнату в гуртожитку
@@sergeybarshov647 вже непогано!
Подяка Німеччині та німцям за надану змогу жити під мирним небом і всім необхідним. Але не усім людям надана совість.
Жила в спортивному залі, і було сормно перед працівниками табору за поведінку наших громадян. Там переважно були люди які виїхали в вперші ж дні війни з місць де небуло бойових дій. І весь час ці люди були незадоволені то їжею то умовами. Весь час брали їжу зверх міри і ховали її залишаючи других мешканців без їжі. І весь час невдоволені були правилами які потрібно придержуватись в країні. А в них на батьківщині так і є тихо , про події в країні знають лише з новин. Вони в Німеччині побачили не прихисток, а можливість наживи.
Чесно говорю- дуже розочарована на частину наших громадян.
Дякую за вашу думку! Ви зараз в Німеччині і вже маєте окреме житло?
@@Mila_Artiushenko да в Німеччині житло маю. Дуже вдячна країні прихистившій.
Навчаюсь , якнайшвидше хочу іти працювати. Додому дороги немає поки що😢
❤️❤️❤️
Я з чоловіком іспанцем проживали в Україні майже 14 років.Коли почалася війна ,ми поїхали в Іспанію
В чоловіка проблеми зі здоров'ям. Ніхто не знав, як усе буде:я не могла ризикувати його здоров'ям. Але краще б ми не їхали. Поселились ми в готелі і почали шукати житло.Богу дякувати знайшли. Ми пенсіонери. Він іспанський ,я український/60 є/.Ніякої допомоги нам не надали,бо ми не біженці.А соціальна допомога нам не виходить бо в нього велика 1200є пенсія. За житло ми сплачуєм 700 є з послугами .500є на харчування нам не вистачає. Все дуже подорозчало. Користуюсь синовою кредиткою. При першій же нагоді повертаємось в Україну. Просто зараз не можемо ,бо в чоловіка погіршився стан здоров'я.
Бажаю здоровʼя вашому чоловікові!
Так придуши його, та iдь😂😂😂
@@БТР60 свого вже придушила --жабо?!🤣🤣🤣
@@Mila_Artiushenko дякую, Вам.
@@БТР60 Ви дуже "милосердна" людина.
Дякую
❤️
В последний момент отказались от переезда в Германии …Общались в группах .😢
Куди ви поїхали? Чи залишились в Україні?
Зря відмивились. Дорогу осилит идущий.... Зря відмовились, Германія це Шанс. Тільки Германія.
И правильно сделали .
@@Valentina-p9g1y из Бахмута, а Українську мову не знаєш. З російського залупинська ти.
А взагалі, тут у Німеччині так багато росіян, що від російської мови кожен день виварачує. На росії російськомовним буде краще 💯, і руська вероніка тут у комментах підтримує..сама, сука, сидить у Германії,, чогось?, а Українців відмовляє🤔😁
Я уже полтора года в Германии и посещаю курсы но с языками не могу выучить и что дальше будет одна надежда на Бога
Краще надіятись на себе 😉 Можливо варто змінити підхід у вивченні мови.
Боже, боже- есть же неблагодарные люди! Страна, меньшая по территории в 2 раза Украины, но в 2 раза больше по численности населения, приняла столько беженцев- диву даешься! Германия протянула руку помощи вам, пострадавшим от нападения России, а вы плюете в эту руку!!! Читать некоторые повествования без возмущения не получается
Дякую за коментар та позицію!
Дива! Фашистська Німеччина скільки горя завдала Україні в 1941-1945р.р.,молодь силоміць вивозили ,а сьогодні люди самі шукають прихисток у цій країні.
А ми теж були в Німеннині але в такому, табору що мусити втікати звідси додому .Донька чуть не померла з голоду, бо їжа її не підходила , в дітей постійно боліли животи,температурили всі. ,понос, рвота.В ккімнатах металеві двоярусні ліжка, стіл та металеві шафки.
Туалет та душ общі.
В таборі жили багато національностей.
В столову пропускали по спеціальних пропусках. Дитячої їжі в таборі не
було зовсім.Навіть ложку собі треба було в них купити. ( однаразових не було). Ми мусили покинути цей табір і повертатись .
Я родом з Донецьку
Згадую цей табір ,як кошмарний сон .Слава Богу, що й забула цого назву
І як називалася цей табір, у якому він місті?
Что не так с едой? Я в Ирландии тоже не всегда вкусно, не не до такой степени, чтобы не есть вообще
То й не нарікайте якщо не можете сказати назву табору.Не вдячні.
Жити у німецькій сім'ї це набагатотгірше, ніж у таборі, власний досвід!
Можливо залишись від сімʼї, куди потрапите. Ні в таборі, ні в сімʼї ви не самі. Але все рівно умови в сімʼях будуть кращі (((
Чем в семье хуже, чем в лагерей?
@@olgas.9124 ми жили і в таборі і в сім'ї, в сім'ї був просто капець: баба з дідом слідкували за мною і ( маленокою) донькою, через 2 тижні вони знайшли мені роботу на майбутнє🙈 скрізь всебачуче око, і контроль, претензії по пустякам, що коли приїхали перекладачі вони не зрозуміли в чому проблема, так і сказали, що пустяк, а я плакала щодня...це мій досвід і ще багатьох українських біженців, жити з німцями, тим більш старими, це ще те випробування
@@Warrior_ms і своїми старими батьками чи дідусями з бабусями молодь і в Україні не вживається. Це момент не лише національностей, а й поколінь. Звичайно, найкраще бути самому собі господар.
ЩИРО ДЯКУЭМ НИМЭЧИНИ
ЗА
ЗАХИСТОК❤❤❤❤
.ЕРЕЖЭ БОГ
ДРУЗИВ
УКРАИНИ!!❤
😘🇩🇪
Вітаю! Ми добиралися в Ноймюнстер. Звідти нас відпрвили в Заг- це старі казарми, в лісі. Де поруч військові навчання. Ми переночували і на ранок поїхали звідти і з Німеччини.((
Доброго дня! А в яку країну ви переїхали?
@@Mila_Artiushenko Ісландія
@@Міледі-ы6га в Ісландії величезний вулкан ось ось взірветься... А клімат 🙆♀️🙆♀️🙆♀️🙆♀️🙆♀️🙆♀️.
Если бы я не из Бахмута - пошла бы пешком домой 😢😢😢😢
@@ВалентинаСкляр-т7т в Ісландії все під контролем. І люди чудові. Бережіть себе!
А яким чином Ви виїзжаїти з чоловіками? Поки інші справжні чоловіки захищають Україну? І ваші дупи
За 11 місяців - це найпопулярніше питання. Маєте дитину з інвалідністю, як ми, виїде і ваш чоловік.
То тобі цікаво, як люди виїхали, чи хочеться відкрити свого поганого рота, аби в ньому не завонялося? І хто ТИ є такий, аби клеймити людину, що виїхала з країни, не знаючи його обставин? Чи дрони і тепловізори самі себе куплять, а, мєга-мозг? За своєю дупою дивися для початку, шоби тобі було ясно.
@@Mila_Artiushenkoдоброго дня. Підкажіть, будь ласка, також маю дитину з інвалідністю, яка потребує саме безглютенового харчування і щоденних уколів. Чи є змога готувати в таборі, якщо є невелика мультиварка і зберігати ліки в холодильнику? Чи це точно неможливо? Дуже дякую
@@АннаДенисенко-ш3ж зазвичай в таборах готувати самостійно не можна. В одному із коментарів в відео жінка розповідала, що всю техніку у них забрали ще при реєстрації. Можливо зважаючи на стан здоровʼя дитини та особливості в харчуванні, зможете якось домовитись.
@@Mila_ArtiushenkoДивлячісь в якому таборі, були в трьох таборах, в Боштет, Ганновер годували. В Лебаху була кухня, і давали харчі на тиждень.
Я тоже жила не в лагере а меня с мужем сразу взяла Русская семья я очень благодарна ,они нам помогали и все было супер !!!
Ви написали, що жили. Повернулись до України?
пиздеж
Як вдалося виїхати чоловіку...?
@@archicrush Актуальный вопрос) Мечтаю уехать как и миллионы с этого крепостного права.
Хай всім пощастить знайти те , що шукає ! Знаємо як це починати в іншій країні! 🌷
Взаємно!
Дорогі українці ! Не їдьте до Німеччини ! Я, наскільки це можливо, розповім вам про свою історію. Приїхала я до знайомих і до доньки з дітьми, які вже, на той час, були в Німеччині. Довго бігали доказували, що я мама і бабуся, і ми хочемо жити разом. А коли приїхав ще й зять, я вирішила залишити доньчину сім'ю, бо не прописували зятя до нас. Пояснили, що площа замала.
Знайшла сама гуртожиток (це так називаю житло у старому воєнному бараці, правда умови досить нормальні) Керівництво закладу дало добро і я поселилася. Але тут і почалося у кімнату з двоспальним ліжком одна.Через два місяці коменданту треба було звільнити саме мою кімнату для іншого, який не вжився у сусідньому під'їзді. Мене поселили з сусідкою у кімнату з двома односпальними ліжками. Я мовчки переселилася. Не минуло і два місяці, я вже перенесла інсульт, мене (без будь яких пояснень) переселяють знову. І я , як переїжджає сваха, знову переселяюся. І знов у кімнату з двома окремими ліжками. Минає місяць і мене знову теж без пояснень переселяють у іншу кімнату, бо тепер треба звільнити місце тому сусіду, який заїхав у першу кімнату, бо на стінах у нього пліснява і треба робити дизенфекцію. Я звільнила, хоча на той момент були і пусті кімнати, куди його можна було переселити. Я переїжджаю у четвертий раз за 7 місяців у грязнючу кімнату з одним знову двухспальним ліжком. Прибрала все, вимила, повиганяля павуків, позбирала з підвіконників дозлих мух. Нарешті заспокоїлася. Це було на початку грудня. Зараз січень і сьогодні 3-є число Нового 24 року, мені повідомили, що до мене на одне двухспальне ліжко підселяють якусь жіночку, хоча в установі є і пусті кімнати і жінки-, і дівчата, які живуть самі у кімнатах з двома ліжками, але на вихідні до них приїжджають бойфренд то араби, то румуни і т.д. Я в розпачі. Я не знаю, що робити і не знаю куди звертатися за допомогою. Чекаю судного дня ! А працівниця тутешня мені каже, що тут не готель.
Дорогі мої, може хто прочитає, порадьте, будь ласка. Я вже думаю може я зробила неправильно, що зізналася, що син у мене воює на Авдіївці, а я , як це пекло в Україні закінчиться, обов'язково повернуся додому.
Хто зможе або знає, що мені робити - порадьте!!! Допоможіть !!! Дякую, що прочитали.
От такі ми біженці, от така вона Німеччина. Вони нас не чекали, а ми приперлися !!! Та ми ж від війни, від смерті тікали, у мене за 40 км орки стоять!!! Куди ж мені і тут спокою нема!!!
Доброго вечора! Що робити? Шукати нове житло. Іншого варіанту я не бачу. А так вас мають право пересилати стільки разів, скільки захочуть.
@@Mila_Artiushenko Дякую ! Не втішно ! Але я все- таки пошукаю правду. Не привикла здаватися ! Щиро дякую !
@@ЛюбовьСновидович а яка буде правда? Ви перебуваєте тут у статусі біженця, вас забезпечує інша країна.
Ви припустились помилки відразу по приїзді. Зареєструвались не за правилами.Існує свій алгоритм дій,які слід виконувати послідовно.Якщо це вам ще потрібно,я підкажу,бо приїхала нещодавно.Дещо на своїй шкурі відчула.
Доброго дня, з дружиною збираємося їхати в німеччину, розкажіть будь ласка, що це за алгоритм послідовних дій, як і що робити правильно, поділіться своїм досвідом.@@ОляПаращук-м6э
Була з двома дітьми 2 місяці в двох різних таборах Дрездена, дякую Німеччині,але дивлячись назад не вірю,що ми це все пройшли.Діти і я дуже хворіли, лікування надали . Діти дуже схудли, думала повертатися до України.Ще , майже,два місяці в готелі і нарешті знайшла квартиру,1 серпня переїздим.
Нехай у вас складається все якнайкраще!
Аренда квартиры за свой счёт?
Тільки що вивезла свою маму, їх бомблять кожного дня. Вона не хотіла покидати свою хату, але 5 кілометрів до Шебекино і обстріли кожного дня. Уклін до землі Германіі за все !
Успіхів вам та мамі!!! Ви приїхали до табору чи маєте житло?
В мене незвична ситуація. Я три місяці прожив в Дрездені, в чудовій нмецькій сім.ї,(я володю англйською) але із-за цієї нмецької бюрократї, яка не могла зробить мені вид на проживання(в мене був внутрішній паспорт, а це для них як якась китайська грамота. Дуже здивувала мене ця непрофесійнсть аусландебехорде!
я був вимушений їхати в Кельн, далі в Бохум, потім Гіссен і коли я нарешті отримав вид на проживання виявилось, що він дійсний лише в землі Хессен! І повернутись до людей як мене прийняли я не можу. Розприділили в лагер біля Франкфурта.Ніхто не запропонував ніякого житла.
І я вимушений був восени повернутись в Україну, хоча вже получав і виплати і медстраховку, але залишатись жити в палатці на зиму я не став(не захотів опинитись в лікарні)
Зрозуміла ваша ситуація. Якби ця німецька родина прописала вас у себе, ви б мали право подати документи на прихисток в Дрездені. А так вийшло так, як вийшло. Але шкодувати не треба. Значить так треба було!
Як же багато Німеччина робить для біженців, не розумію тих хто чимось не вдоволений.
Я чёт тоже не поняла
Дуже гарні умови для проживання
Так!
Досвіду проживання у таборі ми не маємо! Нас (двоє дітей 9 і 11 років, я і мама 60 років) прийняла німецька родина у приватний будинок. Земля Баден-Вюртемберг. Їхала за кермом самостійно, родичів не маєм у 🇩🇪 Але є знайома, яка й допомогла знайти німецьку родину!
Я вважаю такий варіант дуже позитивним для сімʼї. Це найшвидший момент інтеграції.
Дякую, що поділились своїм досвідом!
Очень хорошо что вы всей семьей. Сколько платите за аренду?
ШАНОВНІ НАШІ ЗЕМЛЯКИ ВЧІТЬ МОВУ, ЯК СКОРІШЕ. СТАРАЙТЕСЬ ВИХОДИТИ НА СВОЄ ЖИТЛО І НА РОБОТУ БО НАМ НІХТО НІЧОГО НЕЗОБОВЯЗАНИЙ.
👍🏻❤️
Доброго дня .Підкажіть будь ласка ,які землі приймають біженців з України в серпні 2023 року ?Куди ...всякий табір можна їхати ?
Міла, привіт! Я підписався! Я в Україні! Гарного дня!
Привіт! Взаємно!
Європа так само не чекала такий великий наплив біженців. Звичайно, вони не могли вас зустрічати з устріцами і шампанським. Але про все необхідне подбали.
Ми це прекрасно розуміємо!
Умніца добру справу робиш .❤
😍❤️❤️❤️
От що це за українці. Весь світ знає, що овочі, та біо продукти це здорова їжа. А макдоналдс це не здорова. Так ті кляті українці побачили ті бутерброди для бомжів, і вже кричать - будемо їсти цей непотріб, бо німецькі діти так їдять. Але ж треба зрозуміти, що гарне життя за кордоном, не для всіх. Бо це кап країна. То як в книжці про Олівера твіста, бідний не живе як багатий, і їсть чорті що. А якщо хочете здорове тіло, супер медицину, то вона для всіх просто не може бути. Ясно що багаті німці своїх дітей не голують бутербродами в садку. Але цього не розуміють гідні українці.
Майже рік мешкаю в Берліні.Мені 66 років,я з Маріуполя.Дуже гарне ставлення до наших біженців,я була вражена!Мешкаю у знайомих.
Щасти вам!
Дякую всім країнам яки прихистили українських біженців але дома краще
❤️😇🇺🇦
Чому Любин чоловік виїхав? Він не хоче захищати країну чи допомагати ЗСУ?
Бо він має законне право виїхати. Тому взяв і виїхав, щоб бути поруч зі своєю дружиною та двома дітьми.
@@Mila_Artiushenko зрозуміло. А в інших немає тих законних прав. Нехай щастить Любиному чоловікові.
В інших немає, або легальних підстав, або бажання, або можливості. У кожного складається по-різному, таке життя.
@@Mila_Artiushenko знаю багатьох чоловіків у яких є підстави , але є совість та борг перед дітьми та батьками і їм Ніколи не буде соромно. Цікаво, як чоловік Люби пояснить своїм дітям : чому не захищав рідний дім?
@@СофіяСоколовська-в9н скажуть, що жити хочуть.
Норвегія.найкраща.країна.
😊😊😊❤
Чому?
Мені здається що ця дівчина з Миколаєва, а саме з Тернівки. Щось дуже знайоме лице, але я можу помилятися. Бажаю родині Люби без стресу адаптуватися до Німеччини і жити в спокою. Я теж з Миколаєва і планую цього року повертатися назавжди додому.
Ця дівчина лікар-терапевт, а також мала зі своїм чоловіком майстерню з виготовлення декору. Можливо ви зустрічали її в Instagram.
@@Mila_Artiushenkoя з подругою сьогодні її 100% впізнала. Вона з Тернівки, жила на сусідній вулиці. Оля Нужна, її колишня сусідка, яка зараз живе в Німеччині, передає їй привітання і бажає всьго найкращого.
@@ольгапроводян-щ3р напишу Любі. Ми з нею в Інстаграм на звʼязку.
Дякую, Міла, дуже цікаве відео. А скажіть, як говорять знайомі, дуже багато крадіжок в таборах, чи як, кому пощастить?
Не знаю. Але чула від Люби, що треба всі цінні речі (документи, гроші) носити з собою і нічого не залишати. Часто ж двері не зачинятися в таборах або їх взагалі немає (умовні), а люди ж різні бувають.
Фантастичні умови в таборі.
🤗🥰
Змінили табори сибіру на німецькі.Чмоні.
Читаю комментарии о том что помогают с оформлением документов а то что о основном это русские немцы никто не пишет,интернсно почему?
А ви що хотіли жити в 5 зірковому отелі? Подякуйте і за те, головне що обстрілів немає.
Некоторых селят в отели... И что
А яким чином Люба приїхала з Ігорем
На авто
Добрий день. Підкажіть, будь ласка, які лагеря приймають в листопаді 2024? Чи потрібні якісь докази про перебування в Україні до війни? Дякую.