Для мене в першу чергу проблема в сакралізації читання і що воно завжди має бути на користь, вумне і я маю від нього збагачуватися. Але ніт. Читання може і має бути в задоволення! Тому на полицях маю дуже широку вибірку книг за жанрами і темами. Від нонфіку про другу світову, космос чи теорію літератури до фентезі, любовних романів і нарочитого постмодернізму. На що є настрій та бажання те й читаю. Коли я дала собі цю волю обирати читання за настроєм більшість проблем відпала. все одно бувають моменти коли читати не хочеться, то й не читаю. Хіба мало інших варіантів проведення дозвілля?
Ще багато хто вважає, що якщо не прочитав фізичку книжку, то воно не важить. А якщо прослухав? Я слухаю ну просто багато книжок - в машині, за дрмашньою роботою, перед сном. В рснові своїй і читання, і слухання =обробка мозком інформації, візуальної або аудиторної Але ніт, не то, от подай книжку, або вважай себе невігласом
@@aslb17 засвоєння інформації, саме художніх текстів, майже не відрізняється на рівні мозку чи слухаючи її, чи читаючи. Тож не вступайте в дискусії з тими, хто стверджує, що читанням вважається лише дія очима. Нам все одно своє робити)
@@YellowBookNook А у мене навпаки: боюся брати щось серйозне, бо невпевнена, що зрозумію всі відсилки і осягну той глибинний сенс, а читати подібне тому, що раніше також вже не можу. Ось так наставиш сама собі рамки, а потім мучаєшся🫠
Виглядає так, що суто розважальну літературу Сергій уникає, а список недочитаного складається з текстів, що потребують помітних зусиль і вільного місця в мислиннєвому процесі. То вирішенням проблеми будуть сюжетні, розважальні тексти як бустер для повернення в "велике читання".
Дякую за подкаст Дуже погоджуюсь стосовно концентрації: телефони і навколишні події посилили тривожність , зменшили концентрацію і зацікавленість , що в довгий фільмах , що в книгах . Слухаю ваш подкаст дивлячись на захід сонця, це вже мій третій подкаст за день ,а могла б читати , щодо книги : тільки 30 сторінок в тиждень. Колись виходило читати більше , тепер приходить вертатись на попередні сторінки постійно , через перманентне блукання в думках .
Дуже цікавий епізод вийшов, неочікувано, бо мені думалось що на цю тему нового нічого не почую. Але були гарні зауваження, тези, наприклад про те, що читання також може нести небезпеку, воно робить нас емпатичними, а значить тонкими, а значить нас легко пробити. А ми живемо в часи коли шукаєш броню, захисту, бо оточуючий світ агресивний. В тому числі агресивно швидкий. Треба якось навчитися бути тонкою і непробивною одночасно, навчитися встигати за всіма, але й мати час на таке повільне читання. Не подкаст, а сеанс психотерапії. Дякую❤
Стільки різних, ніби, очевидних думок, так легко систематизували для мене. Раніше ці думки мене дещо засмучували, а випуск допоміг їх прийняти. Світ змінився, і не тільки в Україні, а ми й справді на його зламі. Дякую за подкаст!
Особисто мені щоб читати більше треба було відмовитися від надшвидких соцмереж - видалити (вірніше і не встановлювати) тікток, не дивитися рілзи і шортси та інший контент в короткій формі. Просто зайдіть в телефоні в статистику і гляньте скільки часу на скролінг витрачається щодня - цифра буде вражаюча або дуже вражаюча. Я собі допомогла коли обмежила час в соцмережах на телефоні - стала більше читати, малювати і займатися іншими гобі. І тривожність дуже впала, спати стало легше і взагалі якість життя підвищилася. Ну і мабуть не "давити" на себе сильно читальними планами - прислухатися до себе, що зараз хочеться хоча б полистати.
Людям, які працюють з інформацією в повсякденному житті: читають за день купу статей, сайтів, аналітики та ін., а потім обробляють це, їм просто необхідно потім читати щось розважальне й легке. Тому й справді нема нічого страшно в приземленій літературі. Дякую!
в дитинстві і юності дуже багато читала, потім знудилась, бо мала таке упередження, про яке говорив Євген, що треба читати розумні, інтелектуальні книжки. А я не дуже розумна і інтелектуальна, тому задоволення від книг зникло, а серіалів і кіно стало дуже багато. Зрештою я знов розлочила читання Гаррі Поттером і дозволила собі "невисоку" поличку.
От, дрречі, так. Я після початку повномасштабної в читання повернулась через Поттера. Моя психологиня казала, що перечитувати знайомих вже книжок заспокоює психіку і повертає впевненість, бо ти знаєш чим там все закінчиться
Дуже цікаві спстереження і аналіз щодо шуму, часу, швидкості, навіть допущення про можливу зміну фізіології ока (яка скоріш всього вже змінена гаджетами)... Відгукнулося. Дуже дякую
Я коли читаю складний текст ставлю помідор на 25 хв і в цей час не чіпаю телефон, тільки читаю і все І так по 1-2 помідорам за присіст і розправляюся з нечитаємими книжками ) Багато разів, дивлячись на помідор, розумів що уваги вистачає спочатку на 10-12 хв потім автоматом хватаєш телефон В ці моменти його треба прямо відкинути від себе і добити той клятий помідор ) потім ставити інший )
Єдиний подкаст, який я біжу слухати, як тільки побачу у себе в ютубі. Нечитун мене бісить страшно, але тоді я просто переключаюсь на щось клішоване, щоб розслабитись і посвідчувати емоції, а потім знову повертаюсь до цікавіших робіт
Для мене читати короткі оповідання означає перестати читати взагалі. Можливо причина в тому, що є відчуття завершеної дії, типу історія закінчилася, навіть якщо у збірці історій ще багато. Я зазвичай починаю читати якусь книгу, можу читати її повільно, навіть декілька місяців. Коли не читаю, часто обдумую прочитане чи фантазую, що там може статися далі. Це підігріває інтерес до книги. Дякую за цей випуск, дуже цікаво було послухати людей, які не вважають, що читати худ. літературу - це марнування часу.
Відчуваю себе Чірковим на 💯 відсотків. Обожнюю літературу, але останні роки часто бракує концентрації (грьобані мережі))) і часу, коли нікуди не біжиш (грьобана робота)) Сумую за часів навчання, коли і сил, і часу було досхочу) І вірю, що така можливість ще буде ❤
Хай живе невисокочола література!❤ Голова розвантажується, мозок відпочиває, жити хочеться) А від списку недочитаного пана Сергія хочеться вчавитись) перепрошую) Дайте собі відпочити хоч в читанні!
а ще подумалось, що можливо ми менше читаєм тому що ми БІЛЬШЕ читаєм? у сенсі що твітер та інші соцмережі теж окрім картинок дають нам літери на екрані і мозок вирішує, що годі з нього літер на сьогодні
Якраз на днях думала про те, чому мені «не приходять» потрібні книги. Завжди це працювало, а за цей рік жодної книги не дочитала. Дякую за тему подкасту
У мене був дуже довгий період не читання взагалі, бо панувала думка про те, що має бути виключно українська класика різних років, посортована і прочитана. Про задоволення в той момент мови й бути не могло, то було прочитання за списками. А витягло мене з того всього, Пратчетт-Батько Вепр, після нього уже змінила підхід до того яку книжку купую, і чи взагалі візьму до рук, бо просто наповнювати полички уже не хочеш. Дякую Вам ❤
Особисто у мене змінилася саме якість читання після початку війни. Всі серйозні тексти - назад на полицю. Фентезі, детективи, в тому числі історичні, - вітаю😊
Щиро дякую. Маю ту саму проблему, прочитала дві книги з початку повномасштабної війни. Відсутність концентрації, немає більше задоволення і безтурботного стану. Мені погано від цього
Дякую за випуск, він як ніколи вчасно! З початку повномасштабного вторгнення гризла себе, що не можу сісти читати. А я ж так любила! Але з часом просто дозволила собі зробити перерву, недочитувати нецікаві книги і, о диво! Буквально кілька днів тому пересилила себе, взяла в руки книгу і таки знов відчула цей екстаз) Я думаю, що просто інколи потрібна пауза від усього, особливо в такі непрості часи.
кілька років перед наступом практично взагалі не читала. не могла знайти для того час, тож читала тільки у відпустках. а з відключеннями світла легко повернулась - бо на перших відключеннях не працював ні інтернет, ні мобільний, тож діватись не було куди. а тепер вже книга включена в мою щоденну рутину і це суцільний кайф! натомість втратилась цікавість до відео-ігор. чекаю повернення натхнення на них.
До речі, щодо оповідань. Однією з найцікавіших книжок, які я прочитала за останній час, була книга оповідань "Бабуся вмирати не любила" Павла Белянського. Щиро раджу.
дуже терапевтичний випуск, дякую! і як загадково список недочитаного у Сергія повністю співпадає з моїм списком "колись мені це треба пере/прочитати"... 😅
я страшна невростенічка, а читати мені треба багато, бо пишу дисертацію. Останнім часом мені допомагає, якщо я ставлю на фоні музику типу deep focus music. До трьох годин тримає і це при читанні англомовної наукової лі-ри. А при художній може взагалі тримати до кінця книжки.
А я навпаки виходжу з кризи нечитання, яка тривала усе моє життя. Тільки починаю для себе відкривати світ книг і тішуся безмежно цьому! Для мене насправді увійти в світ читання допомогли легкі книги, пригодницькі, реалістичні, особливо з еротичною складовою. це справді затягує і створює навички читання.
Дуже дякую за випуск, багато для себе винесла ❤ Хотіла додати, що знайшла для себе зручний варіант читання, який дозволяє поглинати книги, не вириваючи годину з дня. Це аудіокниги, і це супер формат. Не всім, щоправда, він підходить(
Мій син-підліток перейшов на аудіокниги. Хоча до цього періоду полюбляв паперові. Зараз велика проблема концентрації постає. Тому улюблені навушники і пасивне слухання)
Дякую за цю тему. Супер цікаво було. Спіймала себе на тому, що останнім часом важко дається читати. Зробила висновок, що окрім рдуг, сюди накладається і робота на якій я сконцентрована більшу частину дня. І ввечері, коли власне маю час почитати, мозок просто відмовляється концентруватись і сприймати щось серйозніше за котиків з тіктоку
Я дивлюся котиків на ютубі. Тут їх теж багато. Але можна знайти виправдання - було відео, де хлопець розповідав про котів англійською, отож це не просто про... Еее...безглузде витрачання часу, а вдосконалення своєї англійської.
Пару днів не торкався😅 у мене місяць може лежати і я ні оком, а потім прикінчити за один присіст 😅 Прикладом я читаю декілька книг одночасно і деякі довго, але деякі просто зі свистом заходять і виходять) Швейка слухаю вже пів року точно, що цікаво саме найменше вже лишилося, але воно й тягнеться 🙃 А деякі поради ваші слушні, взяла для себе. І поділилася 😏
в мене проблема читання почалась ще до повномасштабки, але водночас першими "ліками", які мені допомогли відволіктись від новин, коли повномасштабка почалась, була якраз "Дюна". Читала запоєм і нарешті змогла виключити думки. Ще до цього випуску я тільки нещодавно дійшла до висновку, що я дуже сильно себе змушую читати постійно щос ьрозумне, хоча, коли я багато читала, зараз вже пригадую, що це було десь 60 на 40 треша і "розумної" літератури. Тому зараз від себе вимагати 100 відсотків розумної літератури не конче реалістично)) і через тривожність, і через прискорення темпу життя)
Дякую за підняття таких тем. До повномасштабного читала багато, з початку вторгнення дві книги які осилила, третя почата, лежить пів року і просто не можу... Згодна з Сергієм, от ця думка завжди є "ну прочитаю я це, і що це змінить в світі"... єх, хочу віднайти ту любов до читання... В вас дуже крутий подкаст, завжди приємно слухати ❤
13:38 я не читала років 4 мабуть, не було часу. В ковід книги мені замінив ютуб і серіали, а у повномасштабку - один ютуб. Але книги купувала стабільно, і навіть кількість збільшилась після 2022, бо почала дивитись українські канали, які то тут, то там шось радять почитати - ну а ти гуглиш, дивишся шо воно і купуєш чи ні, і переважно таки купую, бо у нас видавництва мають таку дурну звичку видати шось - наклад розійшовсь - і все, і не перевидають століттями, чекаємо мабуть наступну війну чи може нашестя інопланетян. Ну, може дійсно не на часі. Особливо бісить, коли наші літератори радять прочитати якусь класику у перекладі якогось пречудового українського перекладача, а ти дивишся, а ця книжка видавалась в якомусь 1960-70х роках. Тобто мені тупо ніколи в житті не світить прочитати жодної класики в перекладі наших видатних перекладачів 20го сторіччя. Але ось купила товстелезну книжку Чбовскі - і о чудо, сіла і прочитала за тиждень. Нахіба? Непонятно, але це перша книжка за останні роки, яку ось купила і прочитала.
Є дослідження, які стверджують, що люди які читають книжки таким чином тренують свій мозок і це зменшує ризик хвороб пов'язаних із мозком 🧠. Може це гарний аргумент на підтримку читання)
Коли я не маю сил читати, то я слухаю аудіокниги. Особливо, якщо це щось з нонфікшину, який я не буду перечитувати, то тоді слухаю, щоб не займало місце вдома у паперовому вигляді
Я теж стикнувся з тим, що багато книг є, і маю приблизний список, що хотів би прочитати і цей список трохи тисне. А також спостеріг передозування від читання белетристики. До прикладу так начитався багато фентезі, що коли починаю нову фентезі книгу виникає відчуття "це ж було вже". Трохи збавив оберти і якось попустило, але не повністю. Ще гарно якщо втомила проза і гризеш себе, що не читаєш, то можна звернутись до поезії. Прочитав вірш, і весь день рефлексуєш, хіба не кайф?))
Так, а деякі цикли читання, багатотомні, на кшталт "Темної вежі" Кінга теж як серіал. От буває шукаєш серіал, а там 6 сезонів, і не хочеш починати, бо нема часу на таку довшу штуку. Так і з деякими книгами.
О, як це знайомо. Взагалі останнім часом не можу читати книги. Постійно на щось відволікаюсь, бігаю від жанру до жанру і сама не знаю, чого хочу насправді. Як в тому тіктоківському "усе не те: конкурс не той, красять не так..."😂 Але віднедавна почали рятувати аудіокниги. При чому на швидкості 1,5 ідеально і ще в цей час робити якусь роботу. Поки що тільки так( Аби не гірше...
Дуже знайоме все зараз. Від себе додав би ще те, що після початку повномасштабки почав працювати віддалено, і зникла приблизно година часу на день, яка уходила на дорогу на роботу/з роботи, яку витрачав за замовченням на читання в будь-якому випадку, навіть якщо книжка не йшла. Ну і плюс ще відчутно впливає те, що не хочу нічого читати російською, а більшості того, що планував читати найближчими роками, в українському перекладі нема.
Цікава тема, але ще цікаво а що саме варто сприймати за читання. Бо я читуном в класичному розумінні ніколи не був, за все життя прочитав доволі небагато саме книг. Але ще з дитинства полюбляв читати енциклопедії, а з появою в моєму житті інтернету переключився на всілякі есе та статті на теми, що цікавили (так звані лонгріди). І так само раніше люди, що читали газети та журнали, але не читали книжки, то чи читали вони? Дякую за цікаве відео)
В дитинстві читав тільки те, на чому наполягали батьки. В підлітковому віці тільки шкільну програму і то, не всю. Як подорослішав, то став жалкувати про це. Зараз, в поза робочий час, треба ще професійно розвиватися, читати вузькоспеціалізовану літературу. Коли читати літературу іншого типу, для мене не ясно. Після 10 годин за комп'ютером книжку теж не візьму. Тож в моєму житті, читання - це розкіш😢
Сергію, якщо побачите цей коментар, то дуже раджу спробувати почитати Брендона Сандерсона «З імли народжені». Це так само захопливо, як «Дюна» та «Відьмак».
У мене не було звички читати. Я геймифікувала цей процес: почала відмічати кожен день читання у трекері звичок Habit tracker. Зробила читання в ліжку зранку щоденною звичкою, все одно не встаю одразу. Це краще, ніж тікток з самого ранку. Відтоді не пропускала ні дня і нарахувала вже 126 днів. Читаю по 1-2 книги на місяць тепер.
У минулому випуску було названо стільки авторів та книг, мені так одразу захотілося хоча б щось з цього списку почитати! І все це розбивається об реальність, де я рідко та повільно читаю( А тут виявляється що Чирков не дочитав багато з тих книг))) якось і мені легше стало. А то думала що зовсім відстаю у цій інтелектуальній гонці. 3 роки читала в оригіналі Фундацію Азімова. У мене пунктик що треба закінчувати справи і доводити все до кінця, тому ця книга 3 роки лежала біля ліжка і я періодично почитувала. А цього року вже третю книгу читаю! Бо іду по невідкритій українській літературі, читається набагато легше ніж англомовна фантастика, де у кожному реченні є якесь слово, котре не знаєш чи справжнє, чи вигадане. Дякую за цю чесну розмову. І так, темп життя та період концентрації дуже змінилися, тому набагато складніше стало читати. Проте такі розмови підігрівають інтерес та надихають запірнути у книгу)
Вже пару тижнів не торкався книжки через брак настрою та замученість справами, але от під час прослуховування виникло бажання поставити на паузу та трошки почитати на ніч ☺️
Моя криза почалась в момент коли я повністю пішла в нонфікшн, багато його підряд відбило бажання читати дуже швидко, прям роки 4~ читала тільки його, пізніше як почалась війна почала читати все, більше художної, від чого всяка криза закінчилась, знову читати в кайф, читаю завжди як випадає можливість
Підтримую дуже в цілому. була трохи здивована, що ви не торкалися теми аудіо книжок тому, що воно вирішує частково проблеми. Для мене останні 5 років воно збільшило кількість читання в рази. Й йде в ногу з контекстом прискорення. Можна слухати швидше чи повільніше. Але тут є порог входу
Хочу звинуватити Запах Слова в тому, що вони мене відволікають від читання. А чого? Бо, коли були перші 2 роки окупації після 22-го, в місті не було інтернету і я читала. Тепер на 3 році з мобільним інтернетом і прослушкою+перевірками я намагаюся якомога більше хоча б цікавитись книгами. Тож я з награними звинуваченнями дуже вам дякую за вашу роботу ❤❤❤
Мені допомагає повернути захват від читання як раз якась легка, захоплива література. Береш собі якийсь детектив, фентезі чи роком і вже до ранку не можеш відірватись від книги. А коли ти знов в колії, то можна вже й щось серйозніше читати. І це прикольний контраст, коли дочитуєш Бріджертонів і за ними почитанаєш Будденброки))
Випуск дуже корисний, дякую! Але не почув відповідь на причину «нечитання» Сергія, яка стосується не сприйняття «великих і розумних» тем. Це моя основна проблема зараз. Берусь за читання книг різної складності і ніби й зчитую більшість сенсів, що закладають автори, але не резонує. От хочеться у відповідь на якесь «розумне» поставлене питання автором чи авторкою сказати: «І шо? я це й так знаю. Дійсно, важливе питання, але що мені з того?» Як результат, здавалося б, навіть складна інтелектуальна література, що визнана світом, видається, вибачте, імпотентною. І, мабуть, зміна жанрів чи перерва в читанні тут не допоможуть. Як бути з таким?
Не маю проблем з читанням, це головний і дуже дієвий антистресовий засіб для мене, але натомість маю труднощі з переглядом кіно і серіалів ) Все, як у пана Сергія з читанням: не можу всидіти за переглядом, майже нічого не цікаво, не чіпляє, серіали кидаю після першої серії, кінофільми - через пів години. Не те щоб я дійсно страждала від цього, але певні незручності щодо різнобічного культурного життя створює 😊 У кожного інформаційний невроз проявляється по-своєму...
+ до речі, щодо вільного часу - от я зараз без роботи, то мала б сидіти і читати запійно (як мені це уявлялось раніше). Натомість я роблю що завгодно, крім читання. Проблема не в книгах, а таки в психології повсякденності.
Для мене читання, в першу чергу, - задоволення. Іноді читаю півроку щодня, тоді не читаю місяць-два, і мені з цим нормально. Не вважаю прочитання списків/кількості книжок якимось досягненням, бо, зараз щодня виходить стільки книжок, що тільки на формування списків вже можна витратити півжиття) Перша моя криза читання трапилася у 2022. Не могла читати весь рік. Не дивилась жодного серіалу. В 2023, після прийняття нової реальності, читання накрило з новою силою. Почала читати все підряд, але, дозволяючи собі не дочитувати, якщо не заходить, залишати почату книжку на тумбочці "настоятися" тривалий час, читати "по діагоналі" (коли траплявся неякісний нонфікшн). Поки що уникаю важких, тригерних тем, ще не можу нічого читати про нашу війну, а заразом, і про будь-яку іншу. Відкрила для себе формат оповідань. Еліс Манро - під великим враженням. В планах Сергій Осока. Дякую Євгенію за рекомендацію Василя Портяка - записала в свій список Стасіневича)
Сергію, спробуйте Брендона Сандерсона. Якісне гарно скомпоноване фентезі для ескапістського задоволення, чисте задоволення від читання. Ксд зараз видає третю книгу з тої серії, де перша книга "Шлях королів".
Дякую вам за актуальну тему для подкасту. Дивлюсь на мій стосик недочитаного і боляче стає) У мене з початого: Валерій Шевчук Дім на горі, Лоуренс Коханець леді Чатерлей, Алі Сміт Готель Світ, Лагерлобф Морбакка, Орхан Памук Чорна книга, Йогансен Подорож доктора Леонардо. Кожна з цих книжок чудова, відчуваю, який гарний текст, як він мені подобається, але не торкає, не хочу читати далі. Вчора дочитала Привиди Дому на пагорбі, яку, таку маленьку, мучила близько тижня (раніше я б її за день-два прочитала б) і задоволена і цим результатом. З довгочитів в мене ще Кістяні годинники Мітчелла, але тут у мене якесь таке внутрішнє відчуття, що я її дочитаю, бо хоч і повільно читаю, і перервалась на Ширлі Джексон, але мені справді хочеться її читати і я її читаю. Я до книжок не ставлюсь як до чогось супер розумного, мені головне, щоб вони мене розважали та давали задоволення. За настроєм мене можуть розважати різні книги, можу взяти Кінга, можу - Умберто Еко, можу Пратчетта, можу Кабре. Можу Кентерберійські оповідки, а можу Аксельрода. Але і ця гармонія була зруйнована, навіть мій улюблений Пратчетт, який завжди мене чудово розважає та дарує оптимізм та сили жити, зараз чомусь не йде мені. З виданого українською в мене нечитаний тільки Останній континент, читаю дві-три сторінки і відкладаю( Це не дуже пов'язано з війною, я якраз в блекаути і потім багато читала, навпаки, у мене був ренесанс читання, за минулий рік я прочитала 83 книги, і я рахувала, наприклад трилогію Макової війни як одну книгу, та й в цих 83 книгах не було коміксів, ну ви зрозуміли, це дуже гарний результат для мене. А в цьому році шось сталось. Пів року пройшло, а в мене прочитано 16 книжок. Початок року був жвавим, серед іншого я прочитала Сестер Річинських (до речі, вони теж пораховані, як 1 книга), була просто щаслива, дуже сподобалось, але вже березень був ніяким, а у квітні взагалі не завершила жодної книги! У травні прочитала Три чоловіки для Вільми, ця книга мене дуже розрадила, та після неї знов все не дуже... Не знаю, що робити, я з цим просто змирилась і читаю потихеньку, як виходить, стараюсь не засмучуватись, і все. Кістяні годинники я на дві третини прочитала, і є шанси, що я їх дочитаю, тож не все так погано, але враховуючи, скільки в мене нечитаних, але таких бажаних книжок, стає сумно(( І враховуючи те, що я в іншому місті, в орендованій квартирі, книжками забила шафу - і не читаю, це якось не дуже(
Завжди читаю щось одне. Не можу читати кілька книг одразу. Читання зробив невід'ємною частиною дня (правильніше сказати, доби, бо читаю здебільшого ввечері). Така собі рутина випрацювалась. Але все моє читання здебільшого фастфудно-розважальне. Якісь пригоди, фентезі... Всяке таке. І ще є проблемка з книгами, справді. Книги, куплені, але навіть не розкривані.
Я, як представник робочого класу, часу на читання не маю, тому слухаю аудіокниги. Але більшість не закінчую, бо не подобається. Мобі Дік, Шарлота Бронте, Граф Монте Крісто - все не те. А от "Чума" Камю сподобалась. Варта, навіть, прочитання😅
Вам легко - не читай, якщо не читається...А вчителям треба формувати читацькі уміння учнів, удосконалювати їх (і вміння, і учнів), оцінювати знання тексту, а без знання змісту твору немає уроку літератури! 🙂
Все життя з читанням були траблз, все змінилося лише останні місяці. В дитинстві мені подобалося читати, але якщо книжка не довго, бо з увагою якісь були проблеми чи шо... А опісля виникла деяка зневага до себе, ніби "ти слабка, якщо не можеш нормально читати". Емоції від цієї концепції + програма зарубіжної літератури(половина рус.) відбивали бажання брати до рук інші книжки. Тому вирішила, що читання.. ну, не моє... ну кому воно потрібне? Потім ютюб мене надихнув на читання і зайшло так легко + можливість на подумать
З початком повномасштабної почала більше читати, бо дозволила собі читати щось просте і не «високе» - фентезі, мемуари, детективи. Читацьку кризу як рукою зняло 😁
В мене проблема з читанням в плані с"кільки читати сторінок за день" -Я собі роблю таку установу шо 10 стоінок і день +5 сторінок якщо там розділ новий ( в межах 5 сторінок ) +коли телефон на протязі дня орозряджпєится то читаю до 100 % . Я намагаюся її виконувати..
Цікаво, а точно такі самі аргументи, але щодо фізкультури (навіщо бігати, якщо в мене є машина, навіщо ходити в тренажерний зал, якщо можна найняти вантажників) -- чому вони сучасним соціумом сприймаються як більш-менш абсурдні? Чому такий пієтет перед спортом, але зневажливе ставлення до читання?
Сергію треба почати Сандерсона, або Аберкромбі. Зачепить як Відьмак) я фентезі і любовними романами "розбавляю" класику, щоб знову ввійти в колію читання. А потім і виходить, що на одну книгу Ішігуро у мене три підліткові фантастики і два спайсі романи😂
Долучайтесь до нашої спільноти Buy me a coffee: buymeacoffee.com/zapahslova - там є ексклюзивні випуски подкасту та книжковий клуб
«- Памфлєти Хвильового недочитані лежать..
- Вони і не дописані, я тобі більше скажу..»
😂❤
😁
Отак і виникали анекдоти)))
Для мене в першу чергу проблема в сакралізації читання і що воно завжди має бути на користь, вумне і я маю від нього збагачуватися. Але ніт. Читання може і має бути в задоволення! Тому на полицях маю дуже широку вибірку книг за жанрами і темами. Від нонфіку про другу світову, космос чи теорію літератури до фентезі, любовних романів і нарочитого постмодернізму. На що є настрій та бажання те й читаю. Коли я дала собі цю волю обирати читання за настроєм більшість проблем відпала. все одно бувають моменти коли читати не хочеться, то й не читаю. Хіба мало інших варіантів проведення дозвілля?
Ви 100% праві 🧡
так і має бути, для людини,, якій подобається читати
Ще багато хто вважає, що якщо не прочитав фізичку книжку, то воно не важить. А якщо прослухав? Я слухаю ну просто багато книжок - в машині, за дрмашньою роботою, перед сном. В рснові своїй і читання, і слухання =обробка мозком інформації, візуальної або аудиторної Але ніт, не то, от подай книжку, або вважай себе невігласом
@@aslb17 засвоєння інформації, саме художніх текстів, майже не відрізняється на рівні мозку чи слухаючи її, чи читаючи. Тож не вступайте в дискусії з тими, хто стверджує, що читанням вважається лише дія очима. Нам все одно своє робити)
@@YellowBookNook А у мене навпаки: боюся брати щось серйозне, бо невпевнена, що зрозумію всі відсилки і осягну той глибинний сенс, а читати подібне тому, що раніше також вже не можу. Ось так наставиш сама собі рамки, а потім мучаєшся🫠
Виглядає так, що суто розважальну літературу Сергій уникає, а список недочитаного складається з текстів, що потребують помітних зусиль і вільного місця в мислиннєвому процесі.
То вирішенням проблеми будуть сюжетні, розважальні тексти як бустер для повернення в "велике читання".
Дякую за подкаст
Дуже погоджуюсь стосовно концентрації: телефони і навколишні події посилили тривожність , зменшили концентрацію і зацікавленість , що в довгий фільмах , що в книгах . Слухаю ваш подкаст дивлячись на захід сонця, це вже мій третій подкаст за день ,а могла б читати , щодо книги : тільки 30 сторінок в тиждень. Колись виходило читати більше , тепер приходить вертатись на попередні сторінки постійно , через перманентне блукання в думках .
Дуже цікавий епізод вийшов, неочікувано, бо мені думалось що на цю тему нового нічого не почую. Але були гарні зауваження, тези, наприклад про те, що читання також може нести небезпеку, воно робить нас емпатичними, а значить тонкими, а значить нас легко пробити. А ми живемо в часи коли шукаєш броню, захисту, бо оточуючий світ агресивний. В тому числі агресивно швидкий. Треба якось навчитися бути тонкою і непробивною одночасно, навчитися встигати за всіма, але й мати час на таке повільне читання.
Не подкаст, а сеанс психотерапії. Дякую❤
Стільки різних, ніби, очевидних думок, так легко систематизували для мене. Раніше ці думки мене дещо засмучували, а випуск допоміг їх прийняти. Світ змінився, і не тільки в Україні, а ми й справді на його зламі. Дякую за подкаст!
Особисто мені щоб читати більше треба було відмовитися від надшвидких соцмереж - видалити (вірніше і не встановлювати) тікток, не дивитися рілзи і шортси та інший контент в короткій формі. Просто зайдіть в телефоні в статистику і гляньте скільки часу на скролінг витрачається щодня - цифра буде вражаюча або дуже вражаюча. Я собі допомогла коли обмежила час в соцмережах на телефоні - стала більше читати, малювати і займатися іншими гобі. І тривожність дуже впала, спати стало легше і взагалі якість життя підвищилася. Ну і мабуть не "давити" на себе сильно читальними планами - прислухатися до себе, що зараз хочеться хоча б полистати.
Людям, які працюють з інформацією в повсякденному житті: читають за день купу статей, сайтів, аналітики та ін., а потім обробляють це, їм просто необхідно потім читати щось розважальне й легке. Тому й справді нема нічого страшно в приземленій літературі. Дякую!
Євген тут звучить як Спартак Субота здорової людини)))) дякую за випуск і тему. Якщо без жартів, то дуже актуально:(
З досвіду: Карпати, дача (коротше там же зв'язок поганий) - за тиждень можна Амадоку подужати😊
в дитинстві і юності дуже багато читала, потім знудилась, бо мала таке упередження, про яке говорив Євген, що треба читати розумні, інтелектуальні книжки. А я не дуже розумна і інтелектуальна, тому задоволення від книг зникло, а серіалів і кіно стало дуже багато. Зрештою я знов розлочила читання Гаррі Поттером і дозволила собі "невисоку" поличку.
От, дрречі, так. Я після початку повномасштабної в читання повернулась через Поттера. Моя психологиня казала, що перечитувати знайомих вже книжок заспокоює психіку і повертає впевненість, бо ти знаєш чим там все закінчиться
От я б не називала Роулінг невисокою поличкою))) Це дуже інтелектуальна література.
Дуже цікаві спстереження і аналіз щодо шуму, часу, швидкості, навіть допущення про можливу зміну фізіології ока (яка скоріш всього вже змінена гаджетами)... Відгукнулося. Дуже дякую
Дуже резонує те, що на початку говорить Сергій. Щодня не читаю, а намагаюсь. Хвилин 10 і все. Хоча любила раніше читати безмежно. Дякую, що ділитесь.
Я коли читаю складний текст ставлю помідор на 25 хв і в цей час не чіпаю телефон, тільки читаю і все
І так по 1-2 помідорам за присіст і розправляюся з нечитаємими книжками )
Багато разів, дивлячись на помідор, розумів що уваги вистачає спочатку на 10-12 хв потім автоматом хватаєш телефон
В ці моменти його треба прямо відкинути від себе і добити той клятий помідор ) потім ставити інший )
Єдиний подкаст, який я біжу слухати, як тільки побачу у себе в ютубі. Нечитун мене бісить страшно, але тоді я просто переключаюсь на щось клішоване, щоб розслабитись і посвідчувати емоції, а потім знову повертаюсь до цікавіших робіт
Дякуємо за вашу прихильність! Ми цінуємо!
Для мене читати короткі оповідання означає перестати читати взагалі. Можливо причина в тому, що є відчуття завершеної дії, типу історія закінчилася, навіть якщо у збірці історій ще багато. Я зазвичай починаю читати якусь книгу, можу читати її повільно, навіть декілька місяців. Коли не читаю, часто обдумую прочитане чи фантазую, що там може статися далі. Це підігріває інтерес до книги.
Дякую за цей випуск, дуже цікаво було послухати людей, які не вважають, що читати худ. літературу - це марнування часу.
Відчуваю себе Чірковим на 💯 відсотків. Обожнюю літературу, але останні роки часто бракує концентрації (грьобані мережі))) і часу, коли нікуди не біжиш (грьобана робота)) Сумую за часів навчання, коли і сил, і часу було досхочу) І вірю, що така можливість ще буде ❤
Хай живе невисокочола література!❤ Голова розвантажується, мозок відпочиває, жити хочеться)
А від списку недочитаного пана Сергія хочеться вчавитись) перепрошую)
Дайте собі відпочити хоч в читанні!
а ще подумалось, що можливо ми менше читаєм тому що ми БІЛЬШЕ читаєм? у сенсі що твітер та інші соцмережі теж окрім картинок дають нам літери на екрані і мозок вирішує, що годі з нього літер на сьогодні
Дуже слушне зауваження 👌
Якраз на днях думала про те, чому мені «не приходять» потрібні книги. Завжди це працювало, а за цей рік жодної книги не дочитала. Дякую за тему подкасту
Пояснення цього явища просте: від всього може бути передоз, читання не виняток
У мене був дуже довгий період не читання взагалі, бо панувала думка про те, що має бути виключно українська класика різних років, посортована і прочитана. Про задоволення в той момент мови й бути не могло, то було прочитання за списками. А витягло мене з того всього, Пратчетт-Батько Вепр, після нього уже змінила підхід до того яку книжку купую, і чи взагалі візьму до рук, бо просто наповнювати полички уже не хочеш. Дякую Вам ❤
Особисто у мене змінилася саме якість читання після початку війни. Всі серйозні тексти - назад на полицю. Фентезі, детективи, в тому числі історичні, - вітаю😊
Це точно був максимально вдалий випуск, щоб познайомитись з цим подкастом нарешті)) топ тема 🔥 багато пояснень для себе знайшов)
Щиро дякую. Маю ту саму проблему, прочитала дві книги з початку повномасштабної війни. Відсутність концентрації, немає більше задоволення і безтурботного стану. Мені погано від цього
Дякую за випуск, він як ніколи вчасно!
З початку повномасштабного вторгнення гризла себе, що не можу сісти читати. А я ж так любила! Але з часом просто дозволила собі зробити перерву, недочитувати нецікаві книги і, о диво! Буквально кілька днів тому пересилила себе, взяла в руки книгу і таки знов відчула цей екстаз)
Я думаю, що просто інколи потрібна пауза від усього, особливо в такі непрості часи.
кілька років перед наступом практично взагалі не читала. не могла знайти для того час, тож читала тільки у відпустках. а з відключеннями світла легко повернулась - бо на перших відключеннях не працював ні інтернет, ні мобільний, тож діватись не було куди. а тепер вже книга включена в мою щоденну рутину і це суцільний кайф!
натомість втратилась цікавість до відео-ігор. чекаю повернення натхнення на них.
Дякую, що поділилися своєю історією 🧡 Радіємо, що книги знову стали частиною вашого життя і приносять стільки задоволення 🙌
До речі, щодо оповідань. Однією з найцікавіших книжок, які я прочитала за останній час, була книга оповідань "Бабуся вмирати не любила" Павла Белянського. Щиро раджу.
Ну, покупка книжок та накопичення книжок вгамовує мої тривожність. І це вже багато ❤
дуже терапевтичний випуск, дякую! і як загадково список недочитаного у Сергія повністю співпадає з моїм списком "колись мені це треба пере/прочитати"... 😅
Вподобайка і коментар для просування цього чудового контенту. Слава Україні!
Про перечитування дуже влучно сказано!
Дуже дякую за цікаву розмову! Проблема дійсно гаряча!
я страшна невростенічка, а читати мені треба багато, бо пишу дисертацію. Останнім часом мені допомагає, якщо я ставлю на фоні музику типу deep focus music. До трьох годин тримає і це при читанні англомовної наукової лі-ри. А при художній може взагалі тримати до кінця книжки.
Справді цікаві спостереження та корисні лайфхаки
А я навпаки виходжу з кризи нечитання, яка тривала усе моє життя. Тільки починаю для себе відкривати світ книг і тішуся безмежно цьому! Для мене насправді увійти в світ читання допомогли легкі книги, пригодницькі, реалістичні, особливо з еротичною складовою. це справді затягує і створює навички читання.
Дуже дякую за випуск, багато для себе винесла ❤
Хотіла додати, що знайшла для себе зручний варіант читання, який дозволяє поглинати книги, не вириваючи годину з дня. Це аудіокниги, і це супер формат. Не всім, щоправда, він підходить(
Мій син-підліток перейшов на аудіокниги. Хоча до цього періоду полюбляв паперові. Зараз велика проблема концентрації постає. Тому улюблені навушники і пасивне слухання)
Дякую за цю тему. Супер цікаво було. Спіймала себе на тому, що останнім часом важко дається читати. Зробила висновок, що окрім рдуг, сюди накладається і робота на якій я сконцентрована більшу частину дня. І ввечері, коли власне маю час почитати, мозок просто відмовляється концентруватись і сприймати щось серйозніше за котиків з тіктоку
Тішимося, що вам сподобалось!!
Я дивлюся котиків на ютубі. Тут їх теж багато. Але можна знайти виправдання - було відео, де хлопець розповідав про котів англійською, отож це не просто про... Еее...безглузде витрачання часу, а вдосконалення своєї англійської.
Пару днів не торкався😅 у мене місяць може лежати і я ні оком, а потім прикінчити за один присіст 😅
Прикладом я читаю декілька книг одночасно і деякі довго, але деякі просто зі свистом заходять і виходять)
Швейка слухаю вже пів року точно, що цікаво саме найменше вже лишилося, але воно й тягнеться 🙃
А деякі поради ваші слушні, взяла для себе. І поділилася 😏
в мене проблема читання почалась ще до повномасштабки, але водночас першими "ліками", які мені допомогли відволіктись від новин, коли повномасштабка почалась, була якраз "Дюна". Читала запоєм і нарешті змогла виключити думки. Ще до цього випуску я тільки нещодавно дійшла до висновку, що я дуже сильно себе змушую читати постійно щос ьрозумне, хоча, коли я багато читала, зараз вже пригадую, що це було десь 60 на 40 треша і "розумної" літератури. Тому зараз від себе вимагати 100 відсотків розумної літератури не конче реалістично)) і через тривожність, і через прискорення темпу життя)
Дякую за підняття таких тем. До повномасштабного читала багато, з початку вторгнення дві книги які осилила, третя почата, лежить пів року і просто не можу... Згодна з Сергієм, от ця думка завжди є "ну прочитаю я це, і що це змінить в світі"... єх, хочу віднайти ту любов до читання...
В вас дуже крутий подкаст, завжди приємно слухати ❤
Давайте про еротичну прозу, а то мені невротично соромно їх читати , коли класики на мене дивляться 😂
Вони заздрять😂
Порекомендуйте мені якусь книгу в цьому жанрі будь ласка!
Цікаво спробувати почитати
@@Growth13 починайте одразу з Донасьена ;) життя коротке
Дуже дякую за цю розмову, дуже актуальна для мене тема
13:38 я не читала років 4 мабуть, не було часу. В ковід книги мені замінив ютуб і серіали, а у повномасштабку - один ютуб. Але книги купувала стабільно, і навіть кількість збільшилась після 2022, бо почала дивитись українські канали, які то тут, то там шось радять почитати - ну а ти гуглиш, дивишся шо воно і купуєш чи ні, і переважно таки купую, бо у нас видавництва мають таку дурну звичку видати шось - наклад розійшовсь - і все, і не перевидають століттями, чекаємо мабуть наступну війну чи може нашестя інопланетян. Ну, може дійсно не на часі. Особливо бісить, коли наші літератори радять прочитати якусь класику у перекладі якогось пречудового українського перекладача, а ти дивишся, а ця книжка видавалась в якомусь 1960-70х роках. Тобто мені тупо ніколи в житті не світить прочитати жодної класики в перекладі наших видатних перекладачів 20го сторіччя.
Але ось купила товстелезну книжку Чбовскі - і о чудо, сіла і прочитала за тиждень. Нахіба? Непонятно, але це перша книжка за останні роки, яку ось купила і прочитала.
Є дослідження, які стверджують, що люди які читають книжки таким чином тренують свій мозок і це зменшує ризик хвороб пов'язаних із мозком 🧠. Може це гарний аргумент на підтримку читання)
Наразі складно з читанням, рятуюсь Кокотюхою, йде потрохи.
Ну от прям дуже комфортненький, терапевтичний випуск получився🥰
Коли я не маю сил читати, то я слухаю аудіокниги. Особливо, якщо це щось з нонфікшину, який я не буду перечитувати, то тоді слухаю, щоб не займало місце вдома у паперовому вигляді
І про оповідання та поезію, от вони дійсно добре заходять зараз, як ніколи. Бо коротко і завершено.
Я теж стикнувся з тим, що багато книг є, і маю приблизний список, що хотів би прочитати і цей список трохи тисне. А також спостеріг передозування від читання белетристики. До прикладу так начитався багато фентезі, що коли починаю нову фентезі книгу виникає відчуття "це ж було вже". Трохи збавив оберти і якось попустило, але не повністю. Ще гарно якщо втомила проза і гризеш себе, що не читаєш, то можна звернутись до поезії. Прочитав вірш, і весь день рефлексуєш, хіба не кайф?))
Лайк за контент та на підтримку українського ютюбу ❤❤
Це просто чудовий подкаст! Дякую вам за такі розмови
Дякуємо, що слухаєте!
Степового вовка я таки дочитала, в от Гру в бісер відклала років 10 тому, причому мені дуже й дуже подобавмя цей роман, але якось чекає свого часу.
Найкорисніший випуск - дуже дякую ❤
Що ми дізналися з цього випуску: 1) Чирков більше понтується, що читає, аніж читає в дійсності
2) у Чиркова є хатня робітниця
Так, питання людини, яка допомагає по господарству, Чиркову, треба серйозно осмислити
Це те, що мені треба. Бо зараз період, як з пошуком серіалу на нетфлікс. Шось шукаю, купую, отримую, починаю і …КРИЗА ЧИТАННЯ😂
Так, а деякі цикли читання, багатотомні, на кшталт "Темної вежі" Кінга теж як серіал. От буває шукаєш серіал, а там 6 сезонів, і не хочеш починати, бо нема часу на таку довшу штуку. Так і з деякими книгами.
О, як це знайомо. Взагалі останнім часом не можу читати книги. Постійно на щось відволікаюсь, бігаю від жанру до жанру і сама не знаю, чого хочу насправді. Як в тому тіктоківському "усе не те: конкурс не той, красять не так..."😂
Але віднедавна почали рятувати аудіокниги. При чому на швидкості 1,5 ідеально і ще в цей час робити якусь роботу. Поки що тільки так( Аби не гірше...
Дуже знайоме все зараз. Від себе додав би ще те, що після початку повномасштабки почав працювати віддалено, і зникла приблизно година часу на день, яка уходила на дорогу на роботу/з роботи, яку витрачав за замовченням на читання в будь-якому випадку, навіть якщо книжка не йшла. Ну і плюс ще відчутно впливає те, що не хочу нічого читати російською, а більшості того, що планував читати найближчими роками, в українському перекладі нема.
Андрій Лаговський - це ван лав ❤❤❤❤
Цікава тема, але ще цікаво а що саме варто сприймати за читання. Бо я читуном в класичному розумінні ніколи не був, за все життя прочитав доволі небагато саме книг. Але ще з дитинства полюбляв читати енциклопедії, а з появою в моєму житті інтернету переключився на всілякі есе та статті на теми, що цікавили (так звані лонгріди). І так само раніше люди, що читали газети та журнали, але не читали книжки, то чи читали вони?
Дякую за цікаве відео)
В дитинстві читав тільки те, на чому наполягали батьки. В підлітковому віці тільки шкільну програму і то, не всю. Як подорослішав, то став жалкувати про це. Зараз, в поза робочий час, треба ще професійно розвиватися, читати вузькоспеціалізовану літературу. Коли читати літературу іншого типу, для мене не ясно. Після 10 годин за комп'ютером книжку теж не візьму. Тож в моєму житті, читання - це розкіш😢
Сергію, якщо побачите цей коментар, то дуже раджу спробувати почитати Брендона Сандерсона «З імли народжені». Це так само захопливо, як «Дюна» та «Відьмак».
У мене не було звички читати. Я геймифікувала цей процес: почала відмічати кожен день читання у трекері звичок Habit tracker. Зробила читання в ліжку зранку щоденною звичкою, все одно не встаю одразу. Це краще, ніж тікток з самого ранку. Відтоді не пропускала ні дня і нарахувала вже 126 днів. Читаю по 1-2 книги на місяць тепер.
У минулому випуску було названо стільки авторів та книг, мені так одразу захотілося хоча б щось з цього списку почитати! І все це розбивається об реальність, де я рідко та повільно читаю( А тут виявляється що Чирков не дочитав багато з тих книг))) якось і мені легше стало. А то думала що зовсім відстаю у цій інтелектуальній гонці.
3 роки читала в оригіналі Фундацію Азімова. У мене пунктик що треба закінчувати справи і доводити все до кінця, тому ця книга 3 роки лежала біля ліжка і я періодично почитувала. А цього року вже третю книгу читаю! Бо іду по невідкритій українській літературі, читається набагато легше ніж англомовна фантастика, де у кожному реченні є якесь слово, котре не знаєш чи справжнє, чи вигадане.
Дякую за цю чесну розмову. І так, темп життя та період концентрації дуже змінилися, тому набагато складніше стало читати. Проте такі розмови підігрівають інтерес та надихають запірнути у книгу)
Вже пару тижнів не торкався книжки через брак настрою та замученість справами, але от під час прослуховування виникло бажання поставити на паузу та трошки почитати на ніч ☺️
Моя криза почалась в момент коли я повністю пішла в нонфікшн, багато його підряд відбило бажання читати дуже швидко, прям роки 4~ читала тільки його, пізніше як почалась війна почала читати все, більше художної, від чого всяка криза закінчилась, знову читати в кайф, читаю завжди як випадає можливість
Дякую за випуск. Головне не вимагати від себе аж занадто багато.
Підтримую дуже в цілому. була трохи здивована, що ви не торкалися теми аудіо книжок тому, що воно вирішує частково проблеми. Для мене останні 5 років воно збільшило кількість читання в рази. Й йде в ногу з контекстом прискорення. Можна слухати швидше чи повільніше. Але тут є порог входу
46:24 з власного досвіду: треш не був трамліном, а скоріш ще однією причиною не почати читати шось путнє
26:26 а може мозок сказав, що нарешті життя набагато більш емоційне, живе, сповнене подіями, ніж всі книжки разом узяті?
Дякую за лайфхак з монохром екраном гаджетів, це працює ) айфон прям погано виглядає і не хочеться його скролити ))
Хочу звинуватити Запах Слова в тому, що вони мене відволікають від читання. А чого? Бо, коли були перші 2 роки окупації після 22-го, в місті не було інтернету і я читала. Тепер на 3 році з мобільним інтернетом і прослушкою+перевірками я намагаюся якомога більше хоча б цікавитись книгами. Тож я з награними звинуваченнями дуже вам дякую за вашу роботу ❤❤❤
Мені допомагає повернути захват від читання як раз якась легка, захоплива література. Береш собі якийсь детектив, фентезі чи роком і вже до ранку не можеш відірватись від книги. А коли ти знов в колії, то можна вже й щось серйозніше читати.
І це прикольний контраст, коли дочитуєш Бріджертонів і за ними почитанаєш Будденброки))
Буквально я 😁 Дочитала Бріджертонів і взялась за Будденброків
Дякууууууууууую за випуск ! Актуально тема)
Дуже люблю вас слухати і вже почав навіть по другому колу переслуховувати старі випуски 😅😅😅
Дуже раді, що вам подобається!
Коли читання така сама розвага, як кіно, музика, чи ігри, то ніякої кризи і не з'являється)
Випуск дуже корисний, дякую!
Але не почув відповідь на причину «нечитання» Сергія, яка стосується не сприйняття «великих і розумних» тем.
Це моя основна проблема зараз.
Берусь за читання книг різної складності і ніби й зчитую більшість сенсів, що закладають автори, але не резонує. От хочеться у відповідь на якесь «розумне» поставлене питання автором чи авторкою сказати: «І шо? я це й так знаю. Дійсно, важливе питання, але що мені з того?»
Як результат, здавалося б, навіть складна інтелектуальна література, що визнана світом, видається, вибачте, імпотентною.
І, мабуть, зміна жанрів чи перерва в читанні тут не допоможуть.
Як бути з таким?
Шикарна тема!
Не маю проблем з читанням, це головний і дуже дієвий антистресовий засіб для мене, але натомість маю труднощі з переглядом кіно і серіалів ) Все, як у пана Сергія з читанням: не можу всидіти за переглядом, майже нічого не цікаво, не чіпляє, серіали кидаю після першої серії, кінофільми - через пів години. Не те щоб я дійсно страждала від цього, але певні незручності щодо різнобічного культурного життя створює 😊 У кожного інформаційний невроз проявляється по-своєму...
Така ж ситуація
+ до речі, щодо вільного часу - от я зараз без роботи, то мала б сидіти і читати запійно (як мені це уявлялось раніше). Натомість я роблю що завгодно, крім читання. Проблема не в книгах, а таки в психології повсякденності.
Для мене читання, в першу чергу, - задоволення. Іноді читаю півроку щодня, тоді не читаю місяць-два, і мені з цим нормально. Не вважаю прочитання списків/кількості книжок якимось досягненням, бо, зараз щодня виходить стільки книжок, що тільки на формування списків вже можна витратити півжиття)
Перша моя криза читання трапилася у 2022. Не могла читати весь рік. Не дивилась жодного серіалу. В 2023, після прийняття нової реальності, читання накрило з новою силою. Почала читати все підряд, але, дозволяючи собі не дочитувати, якщо не заходить, залишати почату книжку на тумбочці "настоятися" тривалий час, читати "по діагоналі" (коли траплявся неякісний нонфікшн). Поки що уникаю важких, тригерних тем, ще не можу нічого читати про нашу війну, а заразом, і про будь-яку іншу. Відкрила для себе формат оповідань. Еліс Манро - під великим враженням. В планах Сергій Осока. Дякую Євгенію за рекомендацію Василя Портяка - записала в свій список Стасіневича)
Сергію, спробуйте Брендона Сандерсона. Якісне гарно скомпоноване фентезі для ескапістського задоволення, чисте задоволення від читання. Ксд зараз видає третю книгу з тої серії, де перша книга "Шлях королів".
Передали Сергію вашу рекомендацію 🧡
Теж мала кризу читання. "Колонію" Кідрука читала так, наче намагалася дотягнути до виходу наступної частини.
Сергій прям вивернув мої відчуття з приводу читання навиворіт
Дякую вам за актуальну тему для подкасту. Дивлюсь на мій стосик недочитаного і боляче стає) У мене з початого: Валерій Шевчук Дім на горі, Лоуренс Коханець леді Чатерлей, Алі Сміт Готель Світ, Лагерлобф Морбакка, Орхан Памук Чорна книга, Йогансен Подорож доктора Леонардо. Кожна з цих книжок чудова, відчуваю, який гарний текст, як він мені подобається, але не торкає, не хочу читати далі. Вчора дочитала Привиди Дому на пагорбі, яку, таку маленьку, мучила близько тижня (раніше я б її за день-два прочитала б) і задоволена і цим результатом. З довгочитів в мене ще Кістяні годинники Мітчелла, але тут у мене якесь таке внутрішнє відчуття, що я її дочитаю, бо хоч і повільно читаю, і перервалась на Ширлі Джексон, але мені справді хочеться її читати і я її читаю.
Я до книжок не ставлюсь як до чогось супер розумного, мені головне, щоб вони мене розважали та давали задоволення. За настроєм мене можуть розважати різні книги, можу взяти Кінга, можу - Умберто Еко, можу Пратчетта, можу Кабре. Можу Кентерберійські оповідки, а можу Аксельрода. Але і ця гармонія була зруйнована, навіть мій улюблений Пратчетт, який завжди мене чудово розважає та дарує оптимізм та сили жити, зараз чомусь не йде мені. З виданого українською в мене нечитаний тільки Останній континент, читаю дві-три сторінки і відкладаю(
Це не дуже пов'язано з війною, я якраз в блекаути і потім багато читала, навпаки, у мене був ренесанс читання, за минулий рік я прочитала 83 книги, і я рахувала, наприклад трилогію Макової війни як одну книгу, та й в цих 83 книгах не було коміксів, ну ви зрозуміли, це дуже гарний результат для мене. А в цьому році шось сталось. Пів року пройшло, а в мене прочитано 16 книжок. Початок року був жвавим, серед іншого я прочитала Сестер Річинських (до речі, вони теж пораховані, як 1 книга), була просто щаслива, дуже сподобалось, але вже березень був ніяким, а у квітні взагалі не завершила жодної книги! У травні прочитала Три чоловіки для Вільми, ця книга мене дуже розрадила, та після неї знов все не дуже...
Не знаю, що робити, я з цим просто змирилась і читаю потихеньку, як виходить, стараюсь не засмучуватись, і все. Кістяні годинники я на дві третини прочитала, і є шанси, що я їх дочитаю, тож не все так погано, але враховуючи, скільки в мене нечитаних, але таких бажаних книжок, стає сумно(( І враховуючи те, що я в іншому місті, в орендованій квартирі, книжками забила шафу - і не читаю, це якось не дуже(
Один з кращих випусків.
Не додивився до кінця, звісно.
Завжди читаю щось одне. Не можу читати кілька книг одразу. Читання зробив невід'ємною частиною дня (правильніше сказати, доби, бо читаю здебільшого ввечері). Така собі рутина випрацювалась. Але все моє читання здебільшого фастфудно-розважальне. Якісь пригоди, фентезі... Всяке таке. І ще є проблемка з книгами, справді. Книги, куплені, але навіть не розкривані.
Я, як представник робочого класу, часу на читання не маю, тому слухаю аудіокниги. Але більшість не закінчую, бо не подобається. Мобі Дік, Шарлота Бронте, Граф Монте Крісто - все не те. А от "Чума" Камю сподобалась. Варта, навіть, прочитання😅
Ніби на сеансі психотерапії побувала, чи то бібліотерапії. Останнім часом схожі стосунки з читанням. Треба сповільнюватись. А як, коли все несеться
Можна просто записатися в неймовірний книжковий клуб, що змінює життя - «Культ особистості» 🎀
звучить неймовірно інтригуюче! скажіть, будь ласка, як долучитися до книжкового клубу «культ особистості 🎀»?
@@Yagunitto рекомендую пошукати його на платформі «Байміекофі» ☕️🎀
@@oreestподякував вам, невідомий добродію 🎀🎀🎀
Пройшов всі стадії які ви обговорювали, але повністю перестати читати не зміг....тому останній місяць читаю мангу😂
Вам легко - не читай, якщо не читається...А вчителям треба формувати читацькі уміння учнів, удосконалювати їх (і вміння, і учнів), оцінювати знання тексту, а без знання змісту твору немає уроку літератури! 🙂
Все життя з читанням були траблз, все змінилося лише останні місяці.
В дитинстві мені подобалося читати, але якщо книжка не довго, бо з увагою якісь були проблеми чи шо... А опісля виникла деяка зневага до себе, ніби "ти слабка, якщо не можеш нормально читати". Емоції від цієї концепції + програма зарубіжної літератури(половина рус.) відбивали бажання брати до рук інші книжки. Тому вирішила, що читання.. ну, не моє... ну кому воно потрібне?
Потім ютюб мене надихнув на читання і зайшло так легко + можливість на подумать
З початком повномасштабної почала більше читати, бо дозволила собі читати щось просте і не «високе» - фентезі, мемуари, детективи. Читацьку кризу як рукою зняло 😁
Швидко дивлюсь випуск на 2х, щоб потім повільно читати книжку
В мене проблема з читанням в плані с"кільки читати сторінок за день" -Я собі роблю таку установу шо 10 стоінок і день +5 сторінок якщо там розділ новий ( в межах 5 сторінок ) +коли телефон на протязі дня орозряджпєится то читаю до 100 % . Я намагаюся її виконувати..
Цікаво, а точно такі самі аргументи, але щодо фізкультури (навіщо бігати, якщо в мене є машина, навіщо ходити в тренажерний зал, якщо можна найняти вантажників) -- чому вони сучасним соціумом сприймаються як більш-менш абсурдні? Чому такий пієтет перед спортом, але зневажливе ставлення до читання?
Випуск дуже сподобався. Вибачте, трохи не по темі, чому відмінений виступ Сергія в Харкові?❤
Дякуємо за підтримку! Щодо виступу - краще звернутися напряму до Сергія на його сторінках в соцмережах :)
Я не можу концентруватися.читаю -20 хв , і роблю перерву. Або рахую сторінки) 30-40 в день
Сергію треба почати Сандерсона, або Аберкромбі. Зачепить як Відьмак) я фентезі і любовними романами "розбавляю" класику, щоб знову ввійти в колію читання. А потім і виходить, що на одну книгу Ішігуро у мене три підліткові фантастики і два спайсі романи😂
Передали вашу рекомендацію Сергію :) дякуємо!