Цей випуск особливий, бо трошки схожий на сеанс психотерапії. Дякуючи Сергію, котрий був дуже відвертим і поділився історією своїх непростих взаємин із батьком. Розповіді були цікавими, що не могло не викликати у мене емпатії. Дякую, друже, що поділився.
@@standupboys7975 хлопці, ви дуже круті!! Це важко ось так відкритись на таку аудиторію, але ти усвідомлюєш, що у кожної людини своя історія. А ви мотивуєте, попри різні життєві складнощі, працювати над собою, над ставленням до світу.речей і так далі. Ще раз дякую вам за вашу роботу!
Тільки кілька днів тому задумувалась про те, як класно зараз розвивається український ютуб! А ще класніше, коли ми всі маємо змогу спостерігати, як саме українські канали виходять на зовсім новий рівень (більше охоплень, більше переглядів ну і, звісно, просто неймовірна якість контенту!😍)
Я знову і знову йшла на контакт з батьком. Хоч виховував так, що досі відгукується.. Сварилися, не спілкувалися..і я завжди робила перший крок на зустріч. Спочатку по молодості вірила в нормальні стосунки, а потім просто розуміла- батько не зміниться, а мені потрібно це робити, щоб не пожалкувати і не зʼїдати себе тоді, коли буде пізно. Нарешті наше спілкування було за моїми правилами- не слова про минуле, без вибачень-пробачень та розборок батьківських скандалів. Йому так і сказала- я хочу, щоб мої діти знали діда, хочеш і ти- тримай себе в руках. Він періодично зривався, я знову якийсь час блокувала, перед війною навіть вперше стерла його номер телефону після образ та ультиматуму не спілкуватися з мамою ( а мені вже за 40 і двоє синів)) Але з початком війни написала, він був радий, я переживала і не знала як допомогти… Живу давно не в Україні, він жив в Ірпені… Його вбили пострілом в голову.. Мені дуже боляче з багатьох причин, але не має почуття провини. Я встигла і меншого сина з ним познайомити . Батько казав, що малий дуже на нього схожий і гордо тримав на руках, з дуже сумними очима.. залишились фото.. Я думаю він тоді шкодував, що не був нам хорошим батьком та що з старшим сином не спілкується.. Але доля розставила все по своїх місцях.. в морг окрім старшого сина більше нікому було їхати , і хоронив теж він, і плакав… Хоча раніше казав- в мене нема батька, він помер..
Така відвертість..... Дякувати вашим сповідям і думкам, згадала свої, як донька і як майбутня бабуся. Шанс змінити стосунки на краще завжди є. Ви можете це проговорювати складні теми в голос, це відгукується, бо в кожного є щось подібне. Дякую, хлопці. Випадково потрапила на ваш канал, тепер не стоїть питиння: що подивитись цікавого.
Є така теорія, що дитина або приймає модель поведінки та цінності батьків, або робить абсолютно протилежне. По моїм спостереженням - 50:50 розділяються історії, дуже залежить від характеру людини. Дякую за цікаву тему.
Ох, які у вас круті роздуми. Рідко натрапляв на такі розмови серед чоловіків. Дякую за контент. Продовжуйте піднімати такі питання. Приклад з чужого досвіду , його розбір і аналіз. Цікава дискусія. Пізнавально.
Не у всьому згодна, але ловила себе на думці, що потрібно показати випуск чоловікові. Є дійсно батьки, з якими не хочеться навіть знайомити свою дитину. Тому тут залежить також від внутрішнього відчуття, аби не зашкодити. Так як, дяка вам і вашим батькам, що ви розумієте межі. Але ж більшість бабусь і дідусів хочуть і вважають за вірне впливати і повчати вашу дитину. А це ой яка бідося
Ох, Сергію і Дмитре, оце так тему ви підняли. Для мене цей випуск не стільки про батька, скільки про роль діда ))) З батьком все зрозуміло. Сергій дорослий і, з одного боку ми можемо дозволити собі розкіш не спілкуватися з тими, від спілкування з ким тільки зле. А з іншого боку, ми ніколи не перестанемо бути "дітьми". Ніколи не позбудемось ролі "сина".... А от щодо питання, чи потрібен сину Сергія дід, це прям круто. Бо ж, як ви сказали в розмові, поганий батько не дорівнює поганий дід. І діди з бабами дуже важливі в житті дітей. Думаю, доки дитина маленька, то це найліпший час, щоб спробувати, а чи погані батьки гарні діди? Бо ж за одну - три зустрічі дитина не прив'яжеться так, що прямо потім буде травма від розставання, а от дорослим все буде зрозуміло. Чи тим дідам потрібна, взагалі, реалізація в ролі діда, чи тільки на словах, от , аби дозволили. А на ділі онукові і дати немає чого... І для відносин батько/син це теж може бути сигналом пробачити і дати шанс, а може ще раз довести, що "батько твій - мудак" і поставити вже врешті крапку! Я мала двох дідів. Один дуже пив, але для мене був найліпшим дідом в світі! Плакав, якщо я десь заб'юсь і постійно придумував супер класні розваги! А інший був "великий начальник" йому ні діти, ні онуки не потрібні були. Тож, коли мене до них відвозили, я думала, що мене покарано. Хоча ніколи мені ніхто не говорив, що хтось поганий, а когось треба любити
Дуже цікавий і душевний випуск. На історії про братів, що не спілкувалися 20 років навіть пустила сльозу. Шкода, що люди просто витратили свій час... Дякую, що поділились своїми історіями
Ваші випуски найкращі! Виносяться дуже глибокі і цікаві теми Так душевно і просто ви розмовляєте між собою і впевнена що багато хто зробить для себе якісь конкретні висновки. Продовжуйте в тому ж дусі, успіхів вам!!!)
Скажу чесно, це мій перший в житті коментар в Ютубі) хлопці реально круті та молодці, що говорять свої історії! В кожного з нас, мабуть, є схожі проблеми та болі. І, я вважаю, що деякі люди можуть бути не готовими до відвідування та лікування в психотерапевта, можуть багато чого усвідомити після перегляду таких соціальнозмістовних відео! Дуже життєво, інформативно та цікаво🔥
Дякую за відвертість! Впевнена, багатьом рефлекснуло почуте. Дуже важлива і потрібна тема. Хотілося б, щоб її почули наші батьки. Бо люди старшого покоління думають, що якщо вони старші, вони апріорі праві. А як показує практика, то діти виявляються набагато розумнішими. Такі думки)
Щиро дякую за таку відверту розмову! Мені 30. Моєму сину 2,7. Ми в чужій країні, де до війни працював чоловік. Живемо з чоловіком, але у мене постійні качелі: то хочу розлучатись, то сину ж треба тато. Я отримала 10 безкоштовних консультацій (бо на платні грошей нема) з психологом і впевнилась що у мене депресія і постійний психологічний абюз від чоловіка. Я не працюю, в сина адаптація до садочку і він частіше хворіє ніж у дома. Від чоловіка часто чую образи, мати, настроювання сина фразами чоловіка "всі жінки такі, не треба їх любити, ім вірити". Мені приходиться випрошувати гроші на продукти (оплачує оренду житла і їжу).... я вже не кажу про якийсь манікюр чи курси для проф розвитку. Аргумент йди сама на сабе заробляй у мене грошей на тебе нема. При цьому всьому син чує образи типу "мама дурна, не може роботу знайти" "висить на шиї ще й щось просить" і що мама виглядаєяк чучало і тільки позорить мене перед людьми", "не вір жінкам" і тд.... Це дуже принизливо. А найбільше мене тригерить питання його мами (моєї свекрухи). Чоловік завжди на її боці. Чула їх розмову про те що "где ти ее нашел, непонятношо"... що я не так виховую нашого сина (хоча все сама у вихованні), що не так годую, що по сто раз повторяю а не "даю по сраці". Одним словом найгірша жінка і невістка... Чоловік завжи на її боці, не зупиняє такі розмови а навпаки підтримує і жаліється. Були випадки коли йшов спати в іншу кімнату і навіть в ліжко до мами... в 31 рік! Разом ми 11 років, 7 шлюбі. у мене 2 питаня: 1. варто зберігати такі стосунки з чоловіком заради батька в житті сина? Психолог пояснила, що спостерігаючи такі стосунки, син потім може копіювати таку модель. І фінансово я повністю залежна ... 2. Прошу розкрити тему конфлікту свекрухи та невістки. Чи має чоловік бути на боці своєї мами і "обсирати" свою жінку з мамою та іншими людьми. Всі питання всі поради з мамою. З свекрухою не спілкуюсь 6 міс.На фоні останньої сварки (коли я почула яка я прекрасна) у мене почались нервові тіки. В очі не говорить, каже що ніколи і лихого слова не сказала. А я чула на власні вуха, не одноразово. Вибачте за багато слів. Дякую за підкаст!
Хлопці, ви класні. Ваша мова, подача, відвертість дуже надихають і вас приємно слухати. Продовжуйте в тому ж дусі! А тема про батька завжди актуальна 👍🏻
Дуже сильний випуск! Слухала і згадувала теж багато епізодів з дитинства, непорозуміння, сварки і чи вирішувалися вони чи замовчувалися. Дякую Вам. Доречі про вагомість дідусів є прекрасна книга "Мій дідусь був черешнею" Анджела Нанетті. Ще раніше читала її і дивувалася наскільки сильним може бути зв'язок між внуком і дідусем!
Дякую за відвертість і таку тему. Думаю, тут кожен глядач порефлексував разом із авторами. Кожна дитина має мати осіб, до яких вона прив'язана і котрих матиме за приклад, і це, на мою думку, мають бути як особи жіночої статі, так і чоловічої.
Історія покупки джинсів, це історія з мого дитинства. Мені здається в ті часи всі покупки так відбувались. Ми з мамою обходили весь базар, шукаючи кращої ціни.
Тема відносин завжди актуальна та важка. Стосовно примирень та гордині, думаю головне щоб це було з двох сторін, не може хтось завжди стукати в закриті двері🤷🏼♀️ інколи дійсно краще без присутності когось, є люди які не змінюються(
Слухав подкаст цей під час бігу. Вернувся додому і найшов це відео тут щоб написати комент «від історії про то як два брата 20 років не спілкувалися аж комод в горлі став. Сильно. Важко». Класні ваші теми. Ваша подача. Дякую
Треба вміти пробачати... Як ми молимося:"...і прости нам провини наші як і ми прощаємо винуватцям нашим." Це великий камінь на нашій душі коли ми не встигнемо сказати пробач дорогій для нас людині і коли не пробачимо їй самі...
Дмитро та Сергій, дякую за контент! Це відео дуже суперове, актуальне. Дмитро, ви такий глибокий та цікавий. Стільки ніжності у вас. Тема відносин в сім'ї завжди актуальна. Дякую за відвертість у даному подкасті.
Дуже крутий випуск .Такі у вас цікаві теми і дуже душевно і щиро ви ведете свої підкасти!!!З нетерпінням чекаю нового випуску і нової теми!!!Дякую вам!!!
дуже зрезонувало, Сергій вголос проговорив ті самі думки, що іноді бувають. Бо як не парадоксально, розуміючи, що без спілкування з таким батьком тобі краще, іноді відчуваєш жаль і тоску. І думаю цей жаль за те, що якийсь сценарій дитячий не був прожитий з батьком і ніби відчуття, що чогось не вистачило. Але ми не діти вже і треба розуміти, що можливо цій людині теж особливо не впирається спілкуватись і бути присутнім, бо для цього треба напрягатись, працювати над собою, мінятись. Важке питання, одним словом. Дякую, що поділились!
Я вважаю,що не повинна любити та поважати батьків просто за замовчуванням. Так само не вважаю за необхідне з ними спілкуватись,але якщо у баби та діда є бажання бачити внука(онуку)-треба дати їм доступ і нехай у них будуються їхні стосунки,але самому не обов'язково починати їх любити. Думаю це раціонально)хороша розмова, я теж маю про що думати в цьому питанні...
У мене теж були неспрості стосунки з батьком. На це були суб'єктивні і об'єктивні причини. Але як часто це буває, справді відчув, що мені бракує спілкуванням з ним після того, як його не стало... Треба цінувати те, що маємо, звісно, якщо це не руйнує наше життя...
Хлопці, супертеми і гарний формат, дуже цікаво слухати і аналізувати споріднені тема. А ще крута можливість брати у своє мовлення цікаві вирази українською🥰
На жаль, не почув нічого про відстоювання особистих кордонів та наслідків токсичних стосунків з людьми (у тому числі родичами) у контексті Вашої розмови. Як на мене, це важливо, бо ми живемо наше єдине життя і оточення, багато у чому, визначає його якість. Дякую за роботу.
Слушне зауваження. Але, на нашу думку, це не така мілка тема, щоб підняти її просто з-поміж інших. На це треба ледь не окремий подкаст виділяти, щоб гарно розкрити тему.
Сором можем відчувати за батьків, але НЕ повинні. Якраз через підміну ролей, через незрілість батьків. Діти НЕ мають відповідати. Але часто, відповідають. І щей почуваються винними, коли не допомагають фінансово чи фізично, коли вони здорові та дієздатні.
Дослухалася до моменту коли розсуджуєте про присутність діда в сім‘ї. Також є, що додати. У Дмитра в сім‘ї все було круто і ви умовно тимчасово посварились та знали, що ваші батьки будуть дуже крутими дідом-бабою для вошої дитини і вони хочуть ними бути. Але тягти за вуха людей яким байдуже на життя дитини та онуки, вони навіть не намагались зробити крок на зустріч. Думаю, що така схема може травмувати дитину, обох дітей (бо всі ми в душі діти). А з малому можна буде пояснити коли він виросте і стати крутим дідом для його дітей. Бо малому зараз набагато потрібніші морально здорові та щасливі батьки, їх ніхто не замінить.
Дякую за ваші історії. Випуск дійсно по особовому неймовірний♥️ Стосунки з батьками в мене складні... та дало привід для роздумів. На підсумках, не витримала і просто до сліз 😭
Наявність адекватних дідів і бабусь це велике щастя! Мені пощастило). Але є але. Коли народила дітей, то були очікування, що діди і баби будуть самі проявляти ініціативу проводити час з внуками, а вони сидять з ними лише коли треба(
46:06 Заважає помиритись справді гординя. У Сергія стоїть питання чи дозволити спілкуватись дитині з дідусями чи ні, а у мене таке питання не стояло, бо вони вже всі в землі були коли мені було 5-7, я ніколи не розуміла що таке дід чи баба.(23 y.o) Тому подумайте.
Хлопці, поділюся трохи своєю історією. Мої батьки розлучилися, коли мені було 9 місяців. Я не спілкувалася ні з батьком (при тому, що він нас років до 13 регулярно "відвідував" - робив капості) та, відповідно, з дідом-бабою зі сторони батька. Не можу сказати, що я від того дуже страждала, але періодично, коли мені виповнилося років 8-9, хотілося мати як і в інших сім'ях не одного дідуся і бабусю, а й іншу пару - бо у всіх є, а в мене - ні. Мати батька, на жаль, померла, коли мені було років 6, а от з дідом моя мама каже, та без проблем, знайомся з ним, а там вирішиш-треба тобі те спілкування чи ні. І от, коли мені було 11 років той дід, бувши в Києві проїздом до старшого сина прийшов до нас. Спілкування протягом 2-х годин з ним відбило в мене бажання бачити його на все життя, але принаймні зрозуміла, що не хочу бути схожою на ту сім'ю. Може і Ви дайте шанс малому самостійно зробити вибір щодо того спілкуватися чи ні з дідами.
Цікаво було слухати випус, так як наше покоління часто стикалось з такими питаннями, тай ми зараз маємо сім’ї, цікаво було почути іншу сторону і досвід людей
Цей випуск особливий, бо трошки схожий на сеанс психотерапії. Дякуючи Сергію, котрий був дуже відвертим і поділився історією своїх непростих взаємин із батьком. Розповіді були цікавими, що не могло не викликати у мене емпатії. Дякую, друже, що поділився.
Дякую тобі за те, що вислухав і дав свої важливі поради.
@@standupboys7975 хлопці, ви дуже круті!! Це важко ось так відкритись на таку аудиторію, але ти усвідомлюєш, що у кожної людини своя історія. А ви мотивуєте, попри різні життєві складнощі, працювати над собою, над ставленням до світу.речей і так далі. Ще раз дякую вам за вашу роботу!
Тільки кілька днів тому задумувалась про те, як класно зараз розвивається український ютуб! А ще класніше, коли ми всі маємо змогу спостерігати, як саме українські канали виходять на зовсім новий рівень (більше охоплень, більше переглядів ну і, звісно, просто неймовірна якість контенту!😍)
Я знову і знову йшла на контакт з батьком. Хоч виховував так, що досі відгукується..
Сварилися, не спілкувалися..і я завжди робила перший крок на зустріч.
Спочатку по молодості вірила в нормальні стосунки, а потім просто розуміла- батько не зміниться, а мені потрібно це робити, щоб не пожалкувати і не зʼїдати себе тоді, коли буде пізно.
Нарешті наше спілкування було за моїми правилами- не слова про минуле, без вибачень-пробачень та розборок батьківських скандалів.
Йому так і сказала- я хочу, щоб мої діти знали діда, хочеш і ти- тримай себе в руках. Він періодично зривався, я знову якийсь час блокувала, перед війною навіть вперше стерла його номер телефону після образ та ультиматуму не спілкуватися з мамою ( а мені вже за 40 і двоє синів))
Але з початком війни написала, він був радий, я переживала і не знала як допомогти…
Живу давно не в Україні, він жив в Ірпені…
Його вбили пострілом в голову..
Мені дуже боляче з багатьох причин, але не має почуття провини. Я встигла і меншого сина з ним познайомити . Батько казав, що малий дуже на нього схожий і гордо тримав на руках, з дуже сумними очима.. залишились фото..
Я думаю він тоді шкодував, що не був нам хорошим батьком та що з старшим сином не спілкується..
Але доля розставила все по своїх місцях.. в морг окрім старшого сина більше нікому було їхати , і хоронив теж він, і плакав… Хоча раніше казав- в мене нема батька, він помер..
Така відвертість..... Дякувати вашим сповідям і думкам, згадала свої, як донька і як майбутня бабуся. Шанс змінити стосунки на краще завжди є. Ви можете це проговорювати складні теми в голос, це відгукується, бо в кожного є щось подібне. Дякую, хлопці. Випадково потрапила на ваш канал, тепер не стоїть питиння: що подивитись цікавого.
Боже, який мудрий цей Корнелюк не по рокам! Дуже подається мені його мислення і підхід до життя.
Є така теорія, що дитина або приймає модель поведінки та цінності батьків, або робить абсолютно протилежне.
По моїм спостереженням - 50:50 розділяються історії, дуже залежить від характеру людини.
Дякую за цікаву тему.
Ох, які у вас круті роздуми. Рідко натрапляв на такі розмови серед чоловіків. Дякую за контент. Продовжуйте піднімати такі питання. Приклад з чужого досвіду , його розбір і аналіз. Цікава дискусія. Пізнавально.
Дякуюємо
Не у всьому згодна, але ловила себе на думці, що потрібно показати випуск чоловікові.
Є дійсно батьки, з якими не хочеться навіть знайомити свою дитину. Тому тут залежить також від внутрішнього відчуття, аби не зашкодити. Так як, дяка вам і вашим батькам, що ви розумієте межі. Але ж більшість бабусь і дідусів хочуть і вважають за вірне впливати і повчати вашу дитину. А це ой яка бідося
Ох, Сергію і Дмитре, оце так тему ви підняли. Для мене цей випуск не стільки про батька, скільки про роль діда )))
З батьком все зрозуміло. Сергій дорослий і, з одного боку ми можемо дозволити собі розкіш не спілкуватися з тими, від спілкування з ким тільки зле. А з іншого боку, ми ніколи не перестанемо бути "дітьми". Ніколи не позбудемось ролі "сина"....
А от щодо питання, чи потрібен сину Сергія дід, це прям круто. Бо ж, як ви сказали в розмові, поганий батько не дорівнює поганий дід. І діди з бабами дуже важливі в житті дітей. Думаю, доки дитина маленька, то це найліпший час, щоб спробувати, а чи погані батьки гарні діди? Бо ж за одну - три зустрічі дитина не прив'яжеться так, що прямо потім буде травма від розставання, а от дорослим все буде зрозуміло. Чи тим дідам потрібна, взагалі, реалізація в ролі діда, чи тільки на словах, от , аби дозволили. А на ділі онукові і дати немає чого...
І для відносин батько/син це теж може бути сигналом пробачити і дати шанс, а може ще раз довести, що "батько твій - мудак" і поставити вже врешті крапку!
Я мала двох дідів. Один дуже пив, але для мене був найліпшим дідом в світі! Плакав, якщо я десь заб'юсь і постійно придумував супер класні розваги! А інший був "великий начальник" йому ні діти, ні онуки не потрібні були. Тож, коли мене до них відвозили, я думала, що мене покарано. Хоча ніколи мені ніхто не говорив, що хтось поганий, а когось треба любити
Випуск вийшов два роки тому, а я все частіше і частіше переглядаю ці пізнавальні та розумні подкасти. Дякую велике за цікавий контент!
Дуже цікавий і душевний випуск. На історії про братів, що не спілкувалися 20 років навіть пустила сльозу. Шкода, що люди просто витратили свій час... Дякую, що поділились своїми історіями
Тема просто суперрррр....зробіть ще про маму....
Хлопці ,дякую Вам!....
Ваші випуски найкращі! Виносяться дуже глибокі і цікаві теми
Так душевно і просто ви розмовляєте між собою і впевнена що багато хто зробить для себе якісь конкретні висновки.
Продовжуйте в тому ж дусі, успіхів вам!!!)
Не очікував шо це шоу може бути настільки глибоким.
Дуже приємно і цікаво було вас слухати.
Дякую вам хлопці за сеанс психотерапії!
Скажу чесно, це мій перший в житті коментар в Ютубі) хлопці реально круті та молодці, що говорять свої історії! В кожного з нас, мабуть, є схожі проблеми та болі. І, я вважаю, що деякі люди можуть бути не готовими до відвідування та лікування в психотерапевта, можуть багато чого усвідомити після перегляду таких соціальнозмістовних відео!
Дуже життєво, інформативно та цікаво🔥
Сергію та Дмитре, дуже вдячна вам за подкаст, рефлексію, мудрість❤️ З нетерпінням чекаю кожен випуск, пррдовжуйте в цьому ж дусі❤️🤲
Дякую за відвертість!
Впевнена, багатьом рефлекснуло почуте.
Дуже важлива і потрібна тема. Хотілося б, щоб її почули наші батьки. Бо люди старшого покоління думають, що якщо вони старші, вони апріорі праві. А як показує практика, то діти виявляються набагато розумнішими. Такі думки)
Щиро дякую за таку відверту розмову! Мені 30. Моєму сину 2,7. Ми в чужій країні, де до війни працював чоловік. Живемо з чоловіком, але у мене постійні качелі: то хочу розлучатись, то сину ж треба тато.
Я отримала 10 безкоштовних консультацій (бо на платні грошей нема) з психологом і впевнилась що у мене депресія і постійний психологічний абюз від чоловіка. Я не працюю, в сина адаптація до садочку і він частіше хворіє ніж у дома. Від чоловіка часто чую образи, мати, настроювання сина фразами чоловіка "всі жінки такі, не треба їх любити, ім вірити". Мені приходиться випрошувати гроші на продукти (оплачує оренду житла і їжу).... я вже не кажу про якийсь манікюр чи курси для проф розвитку. Аргумент йди сама на сабе заробляй у мене грошей на тебе нема. При цьому всьому син чує образи типу "мама дурна, не може роботу знайти" "висить на шиї ще й щось просить" і що мама виглядаєяк чучало і тільки позорить мене перед людьми", "не вір жінкам" і тд.... Це дуже принизливо.
А найбільше мене тригерить питання його мами (моєї свекрухи). Чоловік завжди на її боці. Чула їх розмову про те що "где ти ее нашел, непонятношо"... що я не так виховую нашого сина (хоча все сама у вихованні), що не так годую, що по сто раз повторяю а не "даю по сраці". Одним словом найгірша жінка і невістка... Чоловік завжи на її боці, не зупиняє такі розмови а навпаки підтримує і жаліється. Були випадки коли йшов спати в іншу кімнату і навіть в ліжко до мами... в 31 рік! Разом ми 11 років, 7 шлюбі.
у мене 2 питаня:
1. варто зберігати такі стосунки з чоловіком заради батька в житті сина? Психолог пояснила, що спостерігаючи такі стосунки, син потім може копіювати таку модель. І фінансово я повністю залежна ...
2. Прошу розкрити тему конфлікту свекрухи та невістки. Чи має чоловік бути на боці своєї мами і "обсирати" свою жінку з мамою та іншими людьми. Всі питання всі поради з мамою. З свекрухою не спілкуюсь 6 міс.На фоні останньої сварки (коли я почула яка я прекрасна) у мене почались нервові тіки. В очі не говорить, каже що ніколи і лихого слова не сказала. А я чула на власні вуха, не одноразово.
Вибачте за багато слів. Дякую за підкаст!
Як добре, що тепер можна все пропрацювати з психологом і не нести ті всі тягарі 🥰. Дякую за відвертість
Сергій, дякую за відвертість. Надзвичайно цікавий випуск про сімейні стосунки з батьком і досвід яким ви поділились.
Хлопці, ви класні. Ваша мова, подача, відвертість дуже надихають і вас приємно слухати. Продовжуйте в тому ж дусі! А тема про батька завжди актуальна 👍🏻
Під час прослуховування, справді, разом з вами рефлексував трішки, проводячи порівняння та аналогії. Дякую за контент!
Цікаві думки, хороший випуск. Маю такий різний досвід у цьому, рефлексую.
Дуже сильний випуск! Слухала і згадувала теж багато епізодів з дитинства, непорозуміння, сварки і чи вирішувалися вони чи замовчувалися. Дякую Вам. Доречі про вагомість дідусів є прекрасна книга "Мій дідусь був черешнею" Анджела Нанетті. Ще раніше читала її і дивувалася наскільки сильним може бути зв'язок між внуком і дідусем!
Дякую за настільки крутий, філософський і ,певною мірою ,терапевтичний випуск! Змусили мене замислитись.
Як завжди топ🔥 дякую за якісний україномовний контент!
Дякую за відвертість і таку тему. Думаю, тут кожен глядач порефлексував разом із авторами. Кожна дитина має мати осіб, до яких вона прив'язана і котрих матиме за приклад, і це, на мою думку, мають бути як особи жіночої статі, так і чоловічої.
Я почав дивитись ваш подкаст круто дуже круто продовжуйте в тому дусі
Хочу вам подякувати за цей випуск, за щирість. Дуже відгукнулось, до сліз💔
Проплакала майже всю розмову.... відкрила Вас з іншої сторони
Історія покупки джинсів, це історія з мого дитинства. Мені здається в ті часи всі покупки так відбувались. Ми з мамою обходили весь базар, шукаючи кращої ціни.
серйозні теми піднімаєте, хлопці))Дякую що так відкрито ділитесь власним досвідом, це важливо та дієво)) чекаю новий випуск)
Обожнюю ваші подкасти 👍🏼
Багато цікавої інформації отримую для себе.
Тема відносин завжди актуальна та важка. Стосовно примирень та гордині, думаю головне щоб це було з двох сторін, не може хтось завжди стукати в закриті двері🤷🏼♀️ інколи дійсно краще без присутності когось, є люди які не змінюються(
Однозначно треба бажання двох сторін.
Слухав подкаст цей під час бігу. Вернувся додому і найшов це відео тут щоб написати комент «від історії про то як два брата 20 років не спілкувалися аж комод в горлі став. Сильно. Важко». Класні ваші теми. Ваша подача. Дякую
Дякуємо🤝🤗
Треба вміти пробачати... Як ми молимося:"...і прости нам провини наші як і ми прощаємо винуватцям нашим." Це великий камінь на нашій душі коли ми не встигнемо сказати пробач дорогій для нас людині і коли не пробачимо їй самі...
Настільки щира розмова, дуже прониклась вашими історіями, дякую за відвертість🙏🏼💙💛
Дмитро та Сергій, дякую за контент! Це відео дуже суперове, актуальне. Дмитро, ви такий глибокий та цікавий. Стільки ніжності у вас. Тема відносин в сім'ї завжди актуальна. Дякую за відвертість у даному подкасті.
Ви класні, хлопці! Продовжуйте, дійсно цікаво слухати і спостерігати за вашими думками
Дуже крутий випуск .Такі у вас цікаві теми і дуже душевно і щиро ви ведете свої підкасти!!!З нетерпінням чекаю нового випуску і нової теми!!!Дякую вам!!!
дуже зрезонувало, Сергій вголос проговорив ті самі думки, що іноді бувають. Бо як не парадоксально, розуміючи, що без спілкування з таким батьком тобі краще, іноді відчуваєш жаль і тоску. І думаю цей жаль за те, що якийсь сценарій дитячий не був прожитий з батьком і ніби відчуття, що чогось не вистачило. Але ми не діти вже і треба розуміти, що можливо цій людині теж особливо не впирається спілкуватись і бути присутнім, бо для цього треба напрягатись, працювати над собою, мінятись. Важке питання, одним словом. Дякую, що поділились!
Щиро дякую за відвертість. Дуже важлива тема, дуже розчулився.
Я вважаю,що не повинна любити та поважати батьків просто за замовчуванням. Так само не вважаю за необхідне з ними спілкуватись,але якщо у баби та діда є бажання бачити внука(онуку)-треба дати їм доступ і нехай у них будуються їхні стосунки,але самому не обов'язково починати їх любити. Думаю це раціонально)хороша розмова, я теж маю про що думати в цьому питанні...
Вперше послухала вас в програмі з Іриною Фаріон. Дуже цікаві теми підіймаєте. Підписалась .
Дуууже класний випуск.... Батьки грають особову роль у формуванні особистості, дякую!
Хлопці, дякую за рефлексію та відвертість 🙌
О, згадка про село Буцинь, знаю таке, так, це Ковельський район) дякую за ваші випуски - дуже цікаво слухати!)
Такий крутий випуск, капець просто! Дякую вам за те, що такі важливі теми піднімаєте. І вас дуууууже цікаво слухати. Ви молодці!
У мене теж були неспрості стосунки з батьком. На це були суб'єктивні і об'єктивні причини. Але як часто це буває, справді відчув, що мені бракує спілкуванням з ним після того, як його не стало... Треба цінувати те, що маємо, звісно, якщо це не руйнує наше життя...
Хлопці, супертеми і гарний формат, дуже цікаво слухати і аналізувати споріднені тема. А ще крута можливість брати у своє мовлення цікаві вирази українською🥰
Так важливо🙏🏻
Шось я сьогодні не сміялася, а плакала.
Послухала на одному диханні, дякую за відвертість, стільки всього перегукується з власним. Дякую
Дякую,за випуск,як мама яка сама виховує донечку, цікаво було слухати різні думки про Тата в сім'ї.Ще раз дякую 👏
Додивилась подкаст з сльозами на очах 🥺
Дякую вам за нього!
На жаль, не почув нічого про відстоювання особистих кордонів та наслідків токсичних стосунків з людьми (у тому числі родичами) у контексті Вашої розмови.
Як на мене, це важливо, бо ми живемо наше єдине життя і оточення, багато у чому, визначає його якість.
Дякую за роботу.
Слушне зауваження. Але, на нашу думку, це не така мілка тема, щоб підняти її просто з-поміж інших. На це треба ледь не окремий подкаст виділяти, щоб гарно розкрити тему.
Таке диво, так приємно бачити чоловіків спілкуючись на такі важливі теми🥹 дякую🙏🏻 дуже
Сором можем відчувати за батьків, але НЕ повинні. Якраз через підміну ролей, через незрілість батьків. Діти НЕ мають відповідати. Але часто, відповідають. І щей почуваються винними, коли не допомагають фінансово чи фізично, коли вони здорові та дієздатні.
Було дуже цікаво слухати, рада що натрапила на ваш канал
Надзвичайно цікавий та корисний контент. Дякую Вам!!!
Дослухалася до моменту коли розсуджуєте про присутність діда в сім‘ї. Також є, що додати. У Дмитра в сім‘ї все було круто і ви умовно тимчасово посварились та знали, що ваші батьки будуть дуже крутими дідом-бабою для вошої дитини і вони хочуть ними бути. Але тягти за вуха людей яким байдуже на життя дитини та онуки, вони навіть не намагались зробити крок на зустріч. Думаю, що така схема може травмувати дитину, обох дітей (бо всі ми в душі діти). А з малому можна буде пояснити коли він виросте і стати крутим дідом для його дітей. Бо малому зараз набагато потрібніші морально здорові та щасливі батьки, їх ніхто не замінить.
Є і у ваших словах правда.
Чудовий випуск. Дякую за те, що ви робите ❤
Потужно! Дякую за такий випуск. Підписалась
Сильний випуск💪🏼
Дивились з чоловіком і згадували як було у наших сім’я)
Дмитре, дуже цікаво вас слухати!
Дякуємо)
Дуже цікаві теми з яких можна взяти щось для себ і зробити якісь певні висновки. Дякую вам
ЧУДОВИЙ ВИПУСК👏 прослухала зі сльозами на очах😢 дуже важлива тема і дякую що піднімаєте такі теми !!!!❤❤❤
Моя порада всім, ніколи не ідіть на поводку в гордості. Бо нічого з цього хорошого не вийде.
Дякую за якісний контент. Кожна тема відгукується
Дякую за чудовий та дуже цікавий подкаст👍🏻
В кожного своя історія, і життя інколи запутаніше серіалів
Дядьки, це дуже круто. Дякую Вам за цей подкаст. Ви підіймаєте дуже важливі і важкі теми. Раз чутт не заплакав. Ви круті
Дякую за відвертість, є над чим подумати та ще більш цінувати батька)
У мене теж батько як антиприклад! Я чітко розуміла яким НЕ має бути мій майбутній чоловік ще будучи підлітком!
Лайк за корисний український контент
Ви супер, хлопці! тему про розкол, з чого починається, коли перестаєш боятися втратити. Коли обезцінюють все, що ти робиш)) Хотілось би послухати!
Дякуємо! Піднімемо цю тему
Ця тема завжди буде актуальною.Дякую.
Дякую за цей випуск!
Дуже життево, цікаво.
Почула слово Ковель і якось тепло на душі стало❤ привіт з Волині, мені подобається ваш подкаст, бажаю успіху🙌🏻
Сильний випуск! Два рази так відгукнулося, що трохи очі мокрі стали.
*За два дні - 4 ваші випуски ✔️ гідно, чекаю нових))
❤️🤝
Хлопці ви круті🤍 продовжуйте так і надалі💛
Дякую за таку щирість і відкритість! Бажаю мудрості, щоб прийняти правильне для вас рішення)
Дякую за теми які піднімаєте , дуже круто вас слухати і ваша точка зору на певні ситуації , класний і щирий випуск )
Дякую за ваші історії. Випуск дійсно по особовому неймовірний♥️
Стосунки з батьками в мене складні... та дало привід для роздумів. На підсумках, не витримала і просто до сліз 😭
Треба бути дуже сміливими, щоб бути настільки відвертими
Наявність адекватних дідів і бабусь це велике щастя! Мені пощастило). Але є але. Коли народила дітей, то були очікування, що діди і баби будуть самі проявляти ініціативу проводити час з внуками, а вони сидять з ними лише коли треба(
Дуже цікаво!
Дякую за щирість! Дуже цікава тема і загалом весь канал👍
46:06
Заважає помиритись справді гординя. У Сергія стоїть питання чи дозволити спілкуватись дитині з дідусями чи ні, а у мене таке питання не стояло, бо вони вже всі в землі були коли мені було 5-7, я ніколи не розуміла що таке дід чи баба.(23 y.o) Тому подумайте.
І справді терапевтичний випуск вийшов. Дякую, дуже цікаво було послухати і багато життєвих історій відгукнулись
Хлопці, поділюся трохи своєю історією. Мої батьки розлучилися, коли мені було 9 місяців. Я не спілкувалася ні з батьком (при тому, що він нас років до 13 регулярно "відвідував" - робив капості) та, відповідно, з дідом-бабою зі сторони батька. Не можу сказати, що я від того дуже страждала, але періодично, коли мені виповнилося років 8-9, хотілося мати як і в інших сім'ях не одного дідуся і бабусю, а й іншу пару - бо у всіх є, а в мене - ні. Мати батька, на жаль, померла, коли мені було років 6, а от з дідом моя мама каже, та без проблем, знайомся з ним, а там вирішиш-треба тобі те спілкування чи ні. І от, коли мені було 11 років той дід, бувши в Києві проїздом до старшого сина прийшов до нас. Спілкування протягом 2-х годин з ним відбило в мене бажання бачити його на все життя, але принаймні зрозуміла, що не хочу бути схожою на ту сім'ю. Може і Ви дайте шанс малому самостійно зробити вибір щодо того спілкуватися чи ні з дідами.
Дуже потрібна тема!
Класний випуск, душевний !
Найкращий випуск!!!
Дякую за цей подкаст, дуже душевно, аж до сліз.
Ви дуже круті.
З нетерпінням чекаю ваші випуски. Ви дуже відкиті і це відчувається. Є над чим після випуску подумати- тема актуальна. Дякую🌸
Цікавий випуск) Дякую за щирість, дуже відгукується так як себе я теж будувала на антиподстві та вдячна батькам за приклад як не потрібно жити.
Дякую за ваші підкасти,вони дуже потрібні, рухайтеся в цьому ж напрямку👍🔥 чекаю на кожне ваше відео...❤️
Цікаво було слухати випус, так як наше покоління часто стикалось з такими питаннями, тай ми зараз маємо сім’ї, цікаво було почути іншу сторону і досвід людей