Я вчилась на математичному. Вільного часу не було, спала весь навчальний рік пару годин на ніч. Коли казала батькам, що втомлювалась завжди чула «чого ти втомилася, ти ж не вантажівки розвантажувала?», хоча і батько, і мати працюють не фізичною працею. Тому дуже важлива тема, дякую.
Я енергетик і мене комп чесно, вже замахав))) Хлопці, знайте, що половину моїх колег по кабінету вас дивиться)) І мамина найліпша подруга на вас підписана, а вона колишній начальник одного з відділів в НБУ) І гарний висновок щодо необхідності навчитися не знецінювати роботу і цінувати працю інших. Люблю вас, хлопці, ви круті!❤
Класна тема. Маю свій приклад, а точніше досвід, а точніше культурно-ментальний шок. Під час моєї студентської практики в 2008 році в невеликому містечку Франції була свідком такої ситуації. Біля озера розташовувались столики для відпочинку, за одним з яких сиділа я з друзями. Тим часом до столика поряд підійшли працівники сміттєвозу. В класичних комбенізонах, в очікувано забруднених сорочках. А далі моя щелепа відкривалась все ширше і тихенько котилась від подиву. Один з них відкрив валізку, яку приніс з собою. Дістав з неї охайну скатертину, засервірував все білими, як молоко, тарілками, витяг виделки з ножами, дістав пляшечку вина, чистенькі бокали і охайні лоточки з їжею. Ми привітались з сусіднім столиком, побажали одне одному смачного. Вони інтелігентно потрапезували десь з годинку, потім зібрали свої речі у валізку і поїхали продовжувати свій робочий день. Тоді, в далекому 2008 році для мене це був шок. Я завжди поважала людей різних професій, але в той момент, як ніколи, мені хотілось, щоб на місці тих французів опинились наші знецінені прибиральники, які їдять в двориках на газетках варені яйця з цибулею. Але за ці роки, я радію, що у нас в Україні дуже змінилось ставлення до професій офіціанта, конс'єржа та ін. Я це помічаю. 💙
Це ви цікаву тему підняли. В основному за моїми спостереженнями знецінюють або старше покоління, або заздрісники. З мого досвіду: працювала в кол цетрі але з дому - мама заходила одразу з питанням в повний голос, навіть якщо я десять раз просила цього не робити бо працюю. Батьки і бабусі,дідусі питали одне і те ж про роботу ніби натякаючи знайти собі роботу. А коли я працювала мерчиком і щодня їздила по всій області. Коли була виснажена, постійно на ногах, постійні недосипи і купу завдань десь - всі родичі були щасливі, хоч для мене це мука. Далі почала працювати в інстаграм, за що мала багато сварок з батьками. Бо на їх думку я тільки телефоном бавлюсь, хоч насправді відписую клієнтам, шукаю ідеї для публікацій, монтую і тд. Ну і стосовно заздрісників - якщо хтось має роботу в якій нещасливий, чи вона не подобається і не каже про це, а ти при цьому відповідаючи на питання ділишся, що твоя робота приносить тобі задоволення - то все, ти брешеш, такого не буває. Навіть якщо ти пропонуєш безкоштовно поділитись знаннями, яких довго нудно вчишся самотужки,проходиш курси чи вчишся на помилках - байдуже,тій людині цікавий результат, а не твій шлях. І напрягатися як ти, вона не буде.
актуальна тема на всі часи, ми на шляху до адекватності та порозуміння у суспільстві) наразі я студентка філологічного та психологічного факультетів і досі думаю, ким би працювати у майбутньому, що мені подобається тощо. було б класно, якби був спеціаліст, що допоміг би, дав поради для цієї теми. от як зрозуміти, де твоя сфера і чи варто дивитись у якийсь напрямок. дякую вам за випуск!
Перш за все хочу подякувати за новий випуск🤗 Мені здається, що люди знецінюють працю інших людей, коли дуже хочуть щоб їх похвалили, визнали їхню значущість чи просто не розуміють значення і важливість іншої професії/людини, або відчувають якусь несправедливість щодо себе (часто через низьку зп і часто ці претензії не є об'єктивними). Я паралельно навчалась і в музичні і в художній школі. В музичній школі мені вчителька казала: музика - це важко, це велика праця, це тобі не пензликом махати. А в художній вчителька казала: щоб досягти хорошого результату треба постійно малювати, це тобі не на піаніно бринькати😂 Але я то сприймаю як конкуренцію серед вчителів, бо кожен хоче довести, що він значущий і чимось важливіший за іншого))) P.S. Дмитро в цьому випуску дуже схожий на художника, тому може розглянути ще й таку професію😀
Хлопці, дякую за контент! Вже кілька разів натрапляв на різні випуски і зачаровувався подачею та піднятими темами. Підписався) Додам щодо знецінення. Мені здається, таке неналежне ставлення інших до власної роботи більш схильні помічати люди, які самі сумніваються у важливості обраного фаху АБО у певний відтин часу залежні від когось (приміром, від батьків, які допомагають фінансами/житлом) та вимушені дослухатися до чужої думки. Це - ІМХО та "на обговорення" 😏
Дякую, чудова тема, дуже важлива! Пам‘ятаю працювала офіціанткою у непоганому закладі, дуже багато треба було всього вчити, та постійно дізнаватися нове, і фізично це дуже важка робота дійсно, бо робота починається ще перед тим як заклад відчиняться і закінчується вже після того, як всі гості пішли (12-14 годин на ногах) . Деякі люди знецінювали роботу, бо «що там тарілку винести і занести». Але добре, що таких людей не так багато. Кожна професія важлива, необхідна та має поважатися)
Хороший випуск! Дякую, хлопці! А стосовно коментарів-мене, навпаки, приколює, коли ви так говорите) Я навіть, дома почала використовувати цей прикол) Якось днями обговорювали шось з сестрою і я їй така:»О, напишіть в коментарях, шо ви про це думаєте»)))
Дякую за подкаст!Тема супер, стільки сформованих стереотипів з дитинства звідусіль Особисто я вчусь на стоматолога,вступила сама на бюджет, і постійно тільки і чую шо ми гребемо бабки,коли це мінімум 6 років навчання, я мовчу про нагрузку матеріалами,мінус спина,і дуже часто мінус очі,і тим паче все постійнр вдихаєш як шліфований пил від зубу так і запах антисептиків,дужн багато відповідальності і нервів за пацієнта Але звісно я розумію звідки такі думки, бо зазвичай це діти стоматологів(не всі!),або просто люди, які мало шо вчать і лише псують людям здоров'я,але це окрема тема
у вас просто топовий контент) мені ця тема дуже близька, так як я чую в свою сторону частенько такий негатив. Як тільки я пішов на роботу програміста, то зразу друзі почали говорити: "ти сидиш на компом, мільйони заробляєш, а я ...", але до них не дуже доходить, що щоб піти на цю роботу потрібно було вивчити то все, пройти не одні курси, бо в першого разу мені не пішло, англійська і тд. Та й на початку у мене зп така як і у них приблизно, але якщо я програміст то вже клеймо нероби-мільйонера😐 P.S. продовжуйте в тому ж дусі, дивлюсь усі ваші випуски і чекаю з нетерпінням нових))
Я вважаю, що основна причина знецінення інших професій це заздрість. Людина свої зусилля оцінює більше,а чужі зусилля нічого не варті - то і більший дохід або ''легша' праця інших людей вважаються несправідливими
Випадково натрапила на це відео і вирішила глянути. Дяка вам за незаїжджене інтерв'ю і за важливість обраної теми. Працюю вчителькою української мови, знецінення є у матеріальному плані не від держави, а від людей. Часто чується: "Що там ти заробляєш?". Можливо, я не працюю фізично, але пропустити всі дитячі травми і постаратись їм допомогти - це не просто. Але я люблю свою роботу, але такі вкиди інколи додають сумнівів. Чекаємо нових випусків!😎
До речі, тема нового випуску "Стереотипи у професіях". Наприклад, чому вчитель у неробочий час не може вдягти шорти, або чому не має права сидіти у закладі і випити вина...
Дуже гарна тема,яка і мене торкнулась. взагалі обожнюю слухати і дивитись вас ,приємні голоси які озвучують важливі питання😊. Нажаль не бувала на заходах де ви були ведучими,але думаю що це дуже цікаво! З нетерпінням чекаю виходу казочок ,бо в мене росте синочок .Дякую вам !!!
Клас! Люблю я слухати ваші розмови, коли обробляю фотосесію за комп'ютером. Я ж фотографиня, прийшла на зйомку - натиснула на спуск і взяла гроші. Десь так мене бачать люди) А годинні підготовки, складання референсів, планування схем світла... Ну а постпродакшин фото, то взагалі окремо історія. Тому добре, коли є що цікаве та веселе послухати під час роботи.
Ті, хто працюють з дому (онлайн), часто стикаються з булінгом родичів, особливо старшого покоління - типу «ти і так сидиш вдома, то йди поприбирай, подивись за дітьми», «сидиш вдома цілими днями», «як можна взагалі заробляти гроші, не ходячи на роботу», і т.д. Я не працюю з дому, але знаю такі випадки, це дуже поширено.
Хлопці, дякую вам за ваші випуски і цікаві теми☺️ щоразу чекаю на ваш наступний випуск з нетерпінням) шкода, звісно, що у вас ще немає мільйонних переглядів, так як ви на це заслуговуєте! Продовжуйте в тому ж дусі🙏🏼
Хлопці, черговий цікавезний випуск з чудовими аргументами та важливими темами❤ як завжди в сердечко. Додам, що я є поліцейською і суспільне знецінення зустрічаю майже щодня🤷🏻♀️ тому не сумуйте - в цьому «гордому» званні неробів ви не одні😂
Я памятаю історію Дмитра про мозолі. Часто схоже і у свою сторону чув. Але якщо хтось ваажає що інша робота фігня і за неї несправедливо багато платять - йдіть самі туди. Не тре «їбашити» руками, а просто трендіти у мікрофон. Це ж так просто і платять багато. Я вважаю, що коли людина таким чином говорить про інших це такий самозахист/самовиправдання свого незадоволення у житті
Крута тема для розмови 🔥 Дякую, було цікаво слухати :) Згадалась історія Джека Ма, якого довго не брали нікуди працювати, взяли на якусь низько оплачувану роботу, і щоб мати краще життя він ночами вчився та не полишав спроб змінити його. Завжди думаю про те, що рабовласницький устрій закінчився давно, і сьогодні якщо щось не подобається звільняйся і пробуй щось інше:)
Дуже цікаво, дякую хлопці 😊 Що до працівника заводу, ми з нашої перспективи маємо поважати їх, бо якби не вони то ми б не мали що їсти, в що одягнутися і тд. Але і він з своєї перспективи не має права так засуджувати коментатора. Легко сказати йому, але ніхто не заважає звичайному роботязі вивчити, чи вивчитися і йти коментувати, чи проводити весілля, чи робити будь яку роботу, яку вони вважають за легку. Двері відкриті, головне бажання і наполегливість. Але ж часом легше не думаючи йти і «пахати», а потім жалітися що так тяжко працює, а ось інші отримують гроші ні за що. Кожна професія потрібна, але головне змиритися з своєю, а якщо ні, то змінювати, і головне нікого не засуджувати :) П. С. Дуже цікаво слухати український контент ❤
Дякую, що обговорюєте такі важливі теми👍 для мене немає поділу шо що одна робота більш важлива а інша менш. Звичайно не порівняти мою роботу як банківського працівника і наприклад шахтаря. Бо це різні роботи і кожна важлива. Я можу сказати, що після роботи в 11 годин зміни, я дуже заморююсь сидячи на стільці за ноутбуком. Я поважаю всіх хто працює на будь-якій роботі, а не розповідає от зараз немає роботи (я працювати за 10к не буду, це сильно мало).
Я є студенткою технічної спеціальності в НУЛП, і отримала можливість попрацювати педагогом-організатором у дитячому клубі з дзюдо. Намагаючись добре вчитися, щоб мати стипендію і навчаючи дітей боротьби, мені прилітало від одногрупників те, що я взагалі не працюючи чи я вільна 100% і можу зробити за них роботу, яку мали б зробити вони, бо ми були в командній роботі. Це досить болюче почути, бо старалась зробити все добре у двох галузях.
гарна тема була вами зачіпнута, гарно ви її розкрили. Що до професії для Дмитра, то це навіть якщо ІТ це позиція де треба говорити/організовувати. А так то люба професія де використовується мікрофон)) . дякую за випуск
Дуже знецінюють професії людей, хто працює в сфері обслуговування, будь-яка робота, що тісно пов'язана з людьми. Дуже легко знецінити продавчиню/продавця, які сидять і монотонно сканують продукти, покричати на них, бо в тебе був поганий день і піти, а людям далі працювати і ніхто ще й дякую не скаже (+ теж не потрібно вчитися по професії, через що легко знаходять заміну). Те ж стосується офіціантів, а ще вчителів! Ігнорують те, наскільки важко викладати енергійним невмотивованим дітям, ще й потім писати сотню звітів. Ну і так будь-яку роботу можна розписати, але всюди можна виснажуватися і фізично, і морально, тому найкраще - бути трішки добрішим, дякувати людям навколо, поважати їх. Просте "дякую" в магазині не варте грошей, а продавцям буде приємно.
А, ой, не встигла додивитися, що ви і про продавців, і офіціантів сказали. Ну, це тільки підтверджує, що нашим людям ще довго вчитися культурі спілкування, бо в кожного є з десяток, а то і сотню таких історій.
Випуск як завжди топ! Дякую за вибір завжди цікавих та близьких тем, не слухайте ці токсік коментарі, які вам теми потрібно обирати, у вас вже є своя аудиторія, якій подобаються обрані теми Як тему на наступні випуски в продовження до цієї можна про вибір факультету та професії, які часто навязуються батьками чи суспільством, маєш вчитись на юридЄчному, бо то престижно P.S. Ідея для Дмитра, своє кулінарне ютуб шоу, думаю це був би топчик
Супер!! Як завжди на висоті! Дуже мені приємно вас слухати. А за книжечку дитячу як вийде в друк дайте знати де придбати. Бажаю натхнення Дмитрові завершити книгу, бо також вже кортить прочитати.
знайомі в основному в ІТ працюють і майже кожен стикався з ситуацією, коли йому друзі чи знайомі казали «та це тобі пощастило просто і шо там на ті кнопки жати»
Більше 10 років працював торговим представником в декількох місцях і досить часто чув "та шо ти там, їздиш собі по крамницям та просто замовлення збираєш", бо люди просто не розуміють, що робота торгового починається після слів "дякую, нам нічого не потрібно", а ще звітність, каса, мерчендайзинг, прострочені продукти, трабли з холодильниками, завжди незадоволені клієнти (не всі правда) та кляті боржники, які змушують тебе іноді відчувати себе колектором. Мені здається, що за ці роки я втратив просто рекордну в моєму житті кількість нервових клітин.
Дякую за неймовірний випуск ❤ Сподіваюсь багато людей перегляне своє бачення/відношення до різних професій. Я працюю в ІТ і як в коментарях вже сказали: люди думають, що мені пощастило, що я цілий день сиджу за компом і розважаюсь, ну і за що ж це такі великі зп платять тим айтішникам 😅 Але не всі знають скільки часу і зусиль було витрачено на навчання і що інколи, після робочого дня хочеться просто, щоб ніхто тебе не трогав, бо розумове навантаження буває набагато важчим за фізичне і виснажує значно більше. Ну і найбільше мене веселить, що ці ж всі люди думають, що вони підуть на будь-які ІТ курси і їх вже всі беруть на роботу 😂 Просто хочу сказати, що не завжди в житті все дається легко, навіть якщо воно так здається. Все у ваших руках і кожен зможе бути тим ким хоче і там де хоче, просто не опускати рук і йти до кінця!
@@Avtory_ ну це вже можна вважати, що початок закладено 💪🏻 Я пам‘ятаю Дмитро казав, що проходив курси по QA, якщо раптом надумає повернутись то звертайтесь)
Поділюся історією зі школи: Коли я навчалась, у нас в класі було чергування - ми мали після уроків повитирати дошку, поставити рівно парти, та й власне і все. Винести сміття і помити підлогу - це були обов‘язки прибиральниці. У нас завершувались уроки, ми зачиняли клас, а коли приходили наступного дня до школи, то все вже було прибрано. І з прибиральницею ми ніколи не пересікались та й не задумувались про її роботу. Якось чи то через те, що ми погубили всі ключі від класу, чи у нас зламався замок, місяць прибиральниця не приходила до нашого класу прибирати, бо не мала як відімкнути клас. І тільки тоді, коли вона перестала робити роботу, ми усі помітили як ж багато вона насправді робила, і наскільки її робота також є важливою
)) ну хлопці, як тестувальниця, можу сказати, що ви до знецінення цієї роботи теж трохи доклались. було у вас в одному з подкастів про пошуки себе. Вже не пам'ятаю хто ж саме сповідався, але суть наступна "попробував в тестувальники - ну, там вхідний поріг найнижчій, але побачив що не моє". Звісно ви транслюєте те, що чули із заманливих реклам курсів, і цими ж курсами закріплену думку. Та ситуація доволі показова.
Так це ж не знецінення, а констатація факту була. І пов‘язана не з рекламою курсів, а з особистим мінімальним рівнем знань та попереднього знайомства зі сферою і повною відсутністю їх, наприклад, в сфері девелоперів. Все що завгодно, але тільки не знеціння🙏🏼🤗
@@Avtory_ якщо інтонація і спосіб подання у дотичних до озвученої професії людей викликають певні негативні емоції, то це все ж знецінення, хоч можливо й неусвідомленне. Льогонька така роботка - мінімум знань. Тільки забуваєте уточнити - мінімум знань з програмування і баз даних. Це як поміж іншим десь ляпнути, що "на пожежника -запросто. бо м'язи накачані, і люблю спати". Десь так.
Класне відео! Роботу кожної людини , мені здається, у якийсь момент знецінювали. Мою теж🥲 я інженер на атомній станції. І чоловіки із робочих цехів часто думають, що ми просто папірці носимо і все😅
Працюю в ІТ віднедавна і тато мені недавно каже «тю, та й шо ти далі оці ігри свої робиш, а чимось нормальним зайнятись нє?» або ще його фраза «люди в офісах своїх сидять і ні за шо гроші великі отримують, а ми, роботяги, пахаємо на полях, у хлівах за копійки і насилу живемо»
Вітаю! Не кожному дано взяти і знайти інші опції якщо не подобається зарплата, а начальники вміють відбривати тих хто чимось не задоволений і говорить про це. Дякую що підняли складну тему. Я не хейтер, я люблю вас слухати)))
Було знецінення від родичів, бо коли мала свій магазин в інстаграмі й навчалася парарельно в університеті, то норм. А лише закінчила - відразу були спроби «запхати» мене на «нормальну» роботу. Час від часу чую зневажливе: «А ти що там? Далі гранолу робиш?». Хоч насправді крім процесу виготовлення я ще займаюся створенням контенту, перепискою з клієнтами, запаковкою і розвезенням на велосипеді посилок на пошту і ще багато всім іншим. Але для тих, хто не розуміється, я просто роблю гранолу час від часу.
Ще бісить, коли люди на ціну кажуть - дорого, таким чином знецінюючи чужу працю. Ціна така як людина себе оцінює, як вам дорого - йдіть де дешево. Працювала у весільній поліграфії, робила запрошення, каліграфію. І найбільше бісило, коли люди питають ціну і кажуть: дорого. Типу це ж фігня якась, просто запрошення. Але це перше враження, яке складається у гостя про ваше свято.
В пострадянських країнах академічні професії знецінені до мінімуму. Люди, які не мають освіту, або вищу освіту, вважають, що якщо ти не потієш і в тебе немає мозолі, то ти задарма твої гроші отримуєш. Я живу в Європі 20 років і, коли отримувала свою другу вищу освіту, працювала офіціанткою кожен день (ніч) - ніхто і ніколи не поводився до мене із зневагою або сказав щось неповажливе до мене. Ніхто не знав, чи то мій підзаробіток або основна робота. Суспільство ніколи б собі не дозволило знецінити мене або те, за що я отримувала гроші. В Україні моя родина приховувала від друзів, що я в Європі заробляю гроші в барі. Мої німецькі друзі і однокурсники висловлювали лише свою повагу.
Мені здається, що то дуже чіткі відголоски радянщини, коли люди думають, що роботою є виключно фізична робота. Коли кажу, що ми з чоловіком втомилися за тиждень і на вихідних просто хочемо відпочити (а не їхати копати грядки), то чую у відповідь "а ви від чого так сильно втомилися? цілими днями за комп'ютером сидите, можна й приїхати трішки попрацювати"🤪 Не кажу вже про те, що є люди в оточенні, які вважають, що коли ти працюєш вдома або в комфортному офісі, то не заслуговуєш своєї зарплати. І ще у мене був випадок, коли мою роботу знецінила офіціантка. Мовляв "я от цілий день на ногах, а ти що?" От тоді мене розривало від обурення, бо людина належить до тої професії, яку часто знецінюють, і вона якраз мала би це розуміти як ніхто інший.
Хоча я ще не працюю,але студенти теж таке відчувають:,,Ти ж нічого не робиш,сидиш і читаєш книжечки‘‘-після такого така зневіра йде(тимпаче,коли так говорять і викладачі)Добре навчатися і фільтрувати,що тобі потрібно(бо відверто не всі добросовісні викладачі)важко 😢😢😢😢
Як людина, яка в’яже скажу вам, що асоціювати в‘язання з кріслом-качалкою, то десь такий самий стереотип, як ведучий і тамада 😉 І то не лише про ваш подкаст, а загалом стереотипи: «ти що бабуська?» , «ти взагалі не схожа на людину, яка в’яже» ітд, що також частково є знеціненням 😏
Мені 30 і я офіціант. "То не професія" - під будь якими соусами, один і той самий тезіс. Офіціант - то невдаха "Гучєнко" з "Вокзалу на дох" або взагалі якийсь безпритульний на паперті.
Я, наприклад , шию і в моїй сфері клієнти часом не розуміють чому річ на ринку і річ пошита індивідуально за вартістю можуть відрізнятися в рази. Коли витрачається час на заміри, на викрійку я робиться не на масове виробництво а під клієнта, на примірки і тд. Чи наприклад ціни на вишиті речі коли один рукав вишивати 3 робочих дні то такі речі не можуть коштувати дешево🤷🏻♀️ А ще зараз в декреті, батьки мої за кордоном , чоловік працює 5 днів на тиждень буває що ще й у вихідний може вирішувати свої справи і я 5-6 днів на тиждень проводжу сама з 2 ма малими дітьми і в неділю ми проводимо час зі сім’єю. Ми живемо за містом тому виїжджаю я в місто без дітей і взагалі виходжу без них з дому раз в 3 місяці. Коли народився молодший я вперше залишила його на чоловіка і поіхала кудись сама коли йому було 9 місяців. І коли я іноді хочу понити що мені важко чоловік мені може відповісти що не в мене одної діти причому у декого їх більше ніж двоє🤦🏻♀️ Тому б хотілося окремий ефір про знецінення жінок, ваше ставлення до фемінізму і чи не вважаєте ви як деякі чоловіки що проблема нерівних прав надумана…бєшеними фемками😂 Можна на ефір Емму Антонюк запросити як експерта 😅 думаю то б був цікавий випуск
@@Avtory_ ще б подивилася про проблему екології та сортування сміття. Ми живемо в епоху надмірного споживання і якщо вдуматися скільки ми викидаємо💔 Хотілося б щоб наша держава рухалась в напрямку таких держав як Швеція. Згідно з даних які є в загальному доступі Швеція переробляє 99 % сміття причому половину в енергію👏🏻 Хотілося б щоб сучасні популярні канали, як ото ваш😉, робили сортування модним
О, згадала. Моя дочка пройшла співбесіду на вакансію в міжнародний банк. А моя знайома сказала, що це дуже важка робота, бо племінниця її првцювала в банку. я знаю, що це важко, але комусь тпеба це робити. Саме знецінення досягнень моєї дочки: співбесіда англійською, робота англійською на європейський ринок. Дочка знайомої працює на заводі) Заздрість, вона теж знецінює ..
Хлопці, готові 2 теми: - про стереотипи, соц.установки (ця тема наскрізна по кожному подкасту прослизає); - про забобони (усталені соціально і свої особисті, які в нас сидять або намалювали собі в голові). Дмитро гарно дав старт в випуску про дружбу, в зустрічах вчотирьох - Людмила гарно це прошарює. Розказую про соц.установки, нав'язані мені суспільством: - старших треба слухати (нііі фіігаа, багато дорослих дядьок-тьоток реально об'єктивно ТУПІ); - вчитель завжди правий (це з совка. Я як викладач не соромлюся дітей спитати, якийсь термін зі шкільної програми: "як це українською?" Або визнаю, коли помилилася). - чоловік приносить гроші, жінка все вигрібає вдома. (Чесно - я хрінова хазяйка, підтримую порядок доволі умовно, по-філософськи). І буває, якщо жінка заробляє більше чоловіка, не смертельно. Це все обговорюється. - жінки зобов'язані бути скромними (згадую Дмитра, він таке про друга розказував... Бувають хлопці, які "мухрю", ніякі, їх треба розкручувати на розмову, активізувати, самій постійно проявляти ініціативу, бути сміливою). - чоловік-вихователь - це типу зневажливо і негідно чоловіка. (Знаю сім'ю з 2 дітьми, де жінка багато викладає, а чоловік після народження другої дитини ... Відкрив приватний дитячий садок і йому це подобається! Знайшов себе). - вона - красива, він - розумний. Типовий стереотип про пару. Часто відбувається майже навпаки. Забобони - то найчастіше - у істових вірян. Багато - побічні ефекти від фанатмзму церковного. І у людей-овочів, з киселем в голові, які тупо розвішують вуха на гадалок.
Я ІТ-виця, я працюю з дому, живу у власній квартирі окремо від батьків. І завжди коли ми з чоловіком приходимо до його батьків лунає фраза, Ти, (ім'я чоловіка), на роботі був(він працює на заводі)? А ти, Марічко, вдома, як завжди? Одного разу я відповіла, що я теж була на роботі, після чого мій cвекор здивовано запитав: "ти знайшла роботу"? Для старшого покоління робота через комп вдома чи о май гад! через телефон - це не робота, в силу різних обставин і звичок.
Я працюю ілюстраторкою та графічною дизайнеркою. Особисто стикалась з недооцінкою хіба серед оплати замовників. Коли вважають, що ти маєш малювати за безцінь. Уся робота має свій час, а ще навчання, а ще Фотошоп та Ілюстратор - далеко не безкоштовні програми. В іншому знаю стереотипи типу художник має бути голодним, малювати картинок це не професія, і тп. Але мені такого мої знайомі не кажуть.
Не знаю чи помічають ведучі, думаю, що ні. У мене до війни була своя студія декору свят, так от роботу декораторів постійно знецінюють. Наприклад весілля, декор починаємо вантажити на складі буває навіть в 4 ранку, щоб о 6-7 почати монтувати все на локації, до цього ми все готуємо кілька діб активно командою. Так от працюючи 5 років всього на двох свадьбах організатор подумав про те, зо декораторів треба погодувати. Завжди годують ведучих, диджеїв, огргаеизаторів і тд, тих хто присутні на івенті, а декоратори які 10 годин отфігачили пішли ж вже додому, тільки вони вночі повернуться все розібрати. І завжди на локаціях на декораторів дивляться як на обслугу, всіх інших зустрічають як гостів. Через це я не люблю працювати на свадьбах та великих святах, постійне відчуття шо ти гівно. Ще і скажуть шо дорого. На дитячих маленьких святах зовсім інше відношення, секрет я поки що не розкрила.
Я працювала секретарем і мене нудило від питання чи вмію я варити каву. Люди та ви витримайте керівника ю, неврівноваженого холерика, з мільйоном доручень, телефонних дзвінків, питань які треба вирішити, документів які требо підготувати і так ще потрібно зварити каву і посміхатись відвідувачам🤯
Коли я вийшла заміж мені чоловік запропонував працювати разом (у нього вже був бізнес), я погодилась. І я скажу так, я працюю і працюю досить багато і тяжко, і я люблю те, що роблю. Але для більшості я «удачно» вийшла заміж і просто звільнилась в нічого не роблю в цьому житті
Дуже важко насправді говорити так керівництву, коли ти дійсно підходиш, з аргументацією, що твоя оплата є недостатньою, тобі лунає відповідь - тебе ніхто не торимає, на твоє місце знайдеться багато охочих, проходила знаю. Сфера обслуговування це взагалі. Продавців просто розтирають з гімном, бо бачте я маю гроші, я тобі приношу зарплатню, облизуй мене. А взагалі не кожен може бути ведучим, тому ви хлопці класні. Цікаво розкрити питання про пошук роботи коли тобі 40, і для роботодавців ти відроблений матеріал, як той футболіст. Дякую за вашу працю
Про зарплати і чому працівники не можуть вимагати більше. Історія із життя моєї мами. Вони працюють на заводі де виготовляють сільськогосподарську техніку. Це невелике підприємство у районному центрі. Вони виконують важку фізичну роботу, не завжди з дотриманням техніки безпеки, часових норм і т.д. Ще до війни - люди просили підвищити зарплату. Відповідь одна - не подобається - звільняйся. Були навіть колективні звільнення, бо люди відмовились виходити у вихідні дні без належної оплати. Так, можна сказати - змінюй роботу. Але у райцентрі/селі де знайти нормальнооплачувану офіційну (!) роботу для жінки 50 років, якій умовно до пенсії залишилось не дуже багато років допрацювати. Так, коли молоді люди, умовно до 40 років карячаться на роботі за мізерну зарплату - це якось мені не ок. Але ситуація ще одна - я молода мама, дитині 3 роки, повертаюсь на свою попередню роботу і мені пропонують за роботу 32 грн/день і потрібно працювати 7 днів в тиждень. З одніє строни - виходу нема, бо робота віддалена, а дитина у садочок ходить 3 дні в місяць все інше хвороби. Але я відмовилась, бо я ціную себе і свою працю! Не можна людський ресур оцінювати в мізерну зарплату. Можна знайти 100 справ, але які будь оплачуватися відповідно до затрачено го часу.
Ну слухайте, я вважаю, що можна і в 65 бути кльовим ведучим! Чому ні? Якщо бути в темі, бути сучасним і при цьому мати свій стиль, то ваш вік не вплине на зацікавленність вами як спеціалістом своєї галузі. Так, скоріше за все аудиторія буде з віком змінюватися, йти за вашим віком) чи ви боїтеся, що здоров‘я не вистачить на таку працю в 65? В мене була інструктор пілатесу, яка в 60 років вела всі групи і разом з нами робила вправи весь день) а це реально фізично складно було годину тренуватися))) але вона це любить усім сердцем і її ця діяльність й досі наповнює.
Я музикант. Музична школа 7 років, музичне училище 4, бакалавр 4 і магістратура 2. В цілому, буде 17 років. І після цього більшість отримують мінімальну зарплату…
Підтримати «Призму-Пофігізму»:
Patreon: www.patreon.com/pryzma
Монобанка: send.monobank.ua/jar/9QesVqwdCE
Приват: 5218 5722 2168 1724
PayPal: dmutro.kornelyuk@gmail.com
Дякуємо.
Знову вівторок, знову цікава розмова намічається:)
Знову дякуємо за цікавий підкаст😊
Я вчилась на математичному. Вільного часу не було, спала весь навчальний рік пару годин на ніч. Коли казала батькам, що втомлювалась завжди чула «чого ти втомилася, ти ж не вантажівки розвантажувала?», хоча і батько, і мати працюють не фізичною працею. Тому дуже важлива тема, дякую.
Я енергетик і мене комп чесно, вже замахав))) Хлопці, знайте, що половину моїх колег по кабінету вас дивиться)) І мамина найліпша подруга на вас підписана, а вона колишній начальник одного з відділів в НБУ) І гарний висновок щодо необхідності навчитися не знецінювати роботу і цінувати працю інших. Люблю вас, хлопці, ви круті!❤
Ох, приємно🤗
Обожнюю ваші подкасти! Дякую за вашу працю, хлопці.
Класна тема. Маю свій приклад, а точніше досвід, а точніше культурно-ментальний шок.
Під час моєї студентської практики в 2008 році в невеликому містечку Франції була свідком такої ситуації. Біля озера розташовувались столики для відпочинку, за одним з яких сиділа я з друзями. Тим часом до столика поряд підійшли працівники сміттєвозу. В класичних комбенізонах, в очікувано забруднених сорочках. А далі моя щелепа відкривалась все ширше і тихенько котилась від подиву. Один з них відкрив валізку, яку приніс з собою. Дістав з неї охайну скатертину, засервірував все білими, як молоко, тарілками, витяг виделки з ножами, дістав пляшечку вина, чистенькі бокали і охайні лоточки з їжею.
Ми привітались з сусіднім столиком, побажали одне одному смачного. Вони інтелігентно потрапезували десь з годинку, потім зібрали свої речі у валізку і поїхали продовжувати свій робочий день.
Тоді, в далекому 2008 році для мене це був шок. Я завжди поважала людей різних професій, але в той момент, як ніколи, мені хотілось, щоб на місці тих французів опинились наші знецінені прибиральники, які їдять в двориках на газетках варені яйця з цибулею.
Але за ці роки, я радію, що у нас в Україні дуже змінилось ставлення до професій офіціанта, конс'єржа та ін. Я це помічаю.
💙
Як приємно вас слухати. Тема хороша і важлива - дякую!
Дімо та Сергію, з вами вівторки стали приємнішими❤
Це ви цікаву тему підняли. В основному за моїми спостереженнями знецінюють або старше покоління, або заздрісники. З мого досвіду: працювала в кол цетрі але з дому - мама заходила одразу з питанням в повний голос, навіть якщо я десять раз просила цього не робити бо працюю. Батьки і бабусі,дідусі питали одне і те ж про роботу ніби натякаючи знайти собі роботу. А коли я працювала мерчиком і щодня їздила по всій області. Коли була виснажена, постійно на ногах, постійні недосипи і купу завдань десь - всі родичі були щасливі, хоч для мене це мука. Далі почала працювати в інстаграм, за що мала багато сварок з батьками. Бо на їх думку я тільки телефоном бавлюсь, хоч насправді відписую клієнтам, шукаю ідеї для публікацій, монтую і тд. Ну і стосовно заздрісників - якщо хтось має роботу в якій нещасливий, чи вона не подобається і не каже про це, а ти при цьому відповідаючи на питання ділишся, що твоя робота приносить тобі задоволення - то все, ти брешеш, такого не буває. Навіть якщо ти пропонуєш безкоштовно поділитись знаннями, яких довго нудно вчишся самотужки,проходиш курси чи вчишся на помилках - байдуже,тій людині цікавий результат, а не твій шлях. І напрягатися як ти, вона не буде.
10000%
Мх😊😊т😊
Г😮
актуальна тема на всі часи, ми на шляху до адекватності та порозуміння у суспільстві) наразі я студентка філологічного та психологічного факультетів і досі думаю, ким би працювати у майбутньому, що мені подобається тощо. було б класно, якби був спеціаліст, що допоміг би, дав поради для цієї теми. от як зрозуміти, де твоя сфера і чи варто дивитись у якийсь напрямок. дякую вам за випуск!
Перш за все хочу подякувати за новий випуск🤗 Мені здається, що люди знецінюють працю інших людей, коли дуже хочуть щоб їх похвалили, визнали їхню значущість чи просто не розуміють значення і важливість іншої професії/людини, або відчувають якусь несправедливість щодо себе (часто через низьку зп і часто ці претензії не є об'єктивними).
Я паралельно навчалась і в музичні і в художній школі. В музичній школі мені вчителька казала: музика - це важко, це велика праця, це тобі не пензликом махати. А в художній вчителька казала: щоб досягти хорошого результату треба постійно малювати, це тобі не на піаніно бринькати😂 Але я то сприймаю як конкуренцію серед вчителів, бо кожен хоче довести, що він значущий і чимось важливіший за іншого)))
P.S. Дмитро в цьому випуску дуже схожий на художника, тому може розглянути ще й таку професію😀
Хлопці, дякую за контент! Вже кілька разів натрапляв на різні випуски і зачаровувався подачею та піднятими темами. Підписався)
Додам щодо знецінення. Мені здається, таке неналежне ставлення інших до власної роботи більш схильні помічати люди, які самі сумніваються у важливості обраного фаху АБО у певний відтин часу залежні від когось (приміром, від батьків, які допомагають фінансами/житлом) та вимушені дослухатися до чужої думки. Це - ІМХО та "на обговорення" 😏
Дякую, чудова тема, дуже важлива! Пам‘ятаю працювала офіціанткою у непоганому закладі, дуже багато треба було всього вчити, та постійно дізнаватися нове, і фізично це дуже важка робота дійсно, бо робота починається ще перед тим як заклад відчиняться і закінчується вже після того, як всі гості пішли (12-14 годин на ногах) . Деякі люди знецінювали роботу, бо «що там тарілку винести і занести». Але добре, що таких людей не так багато. Кожна професія важлива, необхідна та має поважатися)
Хороший випуск! Дякую, хлопці! А стосовно коментарів-мене, навпаки, приколює, коли ви так говорите) Я навіть, дома почала використовувати цей прикол) Якось днями обговорювали шось
з сестрою і я їй така:»О, напишіть в коментарях, шо ви про це думаєте»)))
Дякую, що обговорюєте настільки важливі теми, чудовий ролик
Дякую за подкаст!Тема супер, стільки сформованих стереотипів з дитинства звідусіль
Особисто я вчусь на стоматолога,вступила сама на бюджет, і постійно тільки і чую шо ми гребемо бабки,коли це мінімум 6 років навчання, я мовчу про нагрузку матеріалами,мінус спина,і дуже часто мінус очі,і тим паче все постійнр вдихаєш як шліфований пил від зубу так і запах антисептиків,дужн багато відповідальності і нервів за пацієнта
Але звісно я розумію звідки такі думки, бо зазвичай це діти стоматологів(не всі!),або просто люди, які мало шо вчать і лише псують людям здоров'я,але це окрема тема
Дуже важлива тема! Дуже пишаюся таким українським змістом. 18 років не споживала його, а тепер подобається
у вас просто топовий контент)
мені ця тема дуже близька, так як я чую в свою сторону частенько такий негатив. Як тільки я пішов на роботу програміста, то зразу друзі почали говорити: "ти сидиш на компом, мільйони заробляєш, а я ...", але до них не дуже доходить, що щоб піти на цю роботу потрібно було вивчити то все, пройти не одні курси, бо в першого разу мені не пішло, англійська і тд. Та й на початку у мене зп така як і у них приблизно, але якщо я програміст то вже клеймо нероби-мільйонера😐
P.S. продовжуйте в тому ж дусі, дивлюсь усі ваші випуски і чекаю з нетерпінням нових))
Я вважаю, що основна причина знецінення інших професій це заздрість. Людина свої зусилля оцінює більше,а чужі зусилля нічого не варті - то і більший дохід або ''легша' праця інших людей вважаються несправідливими
Який мудрий коментар ❤ дякую! Подумаю про це)
Дякую що піднімаєте важливі теми! Коментар на підтримку україномовного каналу❤️
Дякую за важливу тему, яка багатьох тригерить 💙💛💜
Привіт, дякую за класнючий і такий корисний подкаст.
Випадково натрапила на це відео і вирішила глянути. Дяка вам за незаїжджене інтерв'ю і за важливість обраної теми. Працюю вчителькою української мови, знецінення є у матеріальному плані не від держави, а від людей. Часто чується: "Що там ти заробляєш?". Можливо, я не працюю фізично, але пропустити всі дитячі травми і постаратись їм допомогти - це не просто. Але я люблю свою роботу, але такі вкиди інколи додають сумнівів.
Чекаємо нових випусків!😎
До речі, тема нового випуску "Стереотипи у професіях". Наприклад, чому вчитель у неробочий час не може вдягти шорти, або чому не має права сидіти у закладі і випити вина...
Дуже гарна тема,яка і мене торкнулась.
взагалі обожнюю слухати і дивитись вас ,приємні голоси які озвучують важливі питання😊. Нажаль не бувала на заходах де ви були ведучими,але думаю що це дуже цікаво!
З нетерпінням чекаю виходу казочок ,бо в мене росте синочок .Дякую вам !!!
Дуже цікаво послухати .Крутий підкаст українською
Дякую за випуск! Ви крутезні! Завжди цікаві теми, які часто хочеться поставти на паузу і обговорити з дружиною)
Клас! Люблю я слухати ваші розмови, коли обробляю фотосесію за комп'ютером. Я ж фотографиня, прийшла на зйомку - натиснула на спуск і взяла гроші. Десь так мене бачать люди) А годинні підготовки, складання референсів, планування схем світла... Ну а постпродакшин фото, то взагалі окремо історія. Тому добре, коли є що цікаве та веселе послухати під час роботи.
Ті, хто працюють з дому (онлайн), часто стикаються з булінгом родичів, особливо старшого покоління - типу «ти і так сидиш вдома, то йди поприбирай, подивись за дітьми», «сидиш вдома цілими днями», «як можна взагалі заробляти гроші, не ходячи на роботу», і т.д. Я не працюю з дому, але знаю такі випадки, це дуже поширено.
Кидаю хлопцям респект за підняття важливої теми 👏🏻
Дуже крутий випуск, важлива тема і головне дякую за настрій , бо він зараз дуже потрібен . Ви круті 🙌 вже цікаво казки почитати )
Хлопці, дякую вам за ваші випуски і цікаві теми☺️ щоразу чекаю на ваш наступний випуск з нетерпінням) шкода, звісно, що у вас ще немає мільйонних переглядів, так як ви на це заслуговуєте!
Продовжуйте в тому ж дусі🙏🏼
Хлопці, черговий цікавезний випуск з чудовими аргументами та важливими темами❤ як завжди в сердечко. Додам, що я є поліцейською і суспільне знецінення зустрічаю майже щодня🤷🏻♀️ тому не сумуйте - в цьому «гордому» званні неробів ви не одні😂
Я памятаю історію Дмитра про мозолі. Часто схоже і у свою сторону чув. Але якщо хтось ваажає що інша робота фігня і за неї несправедливо багато платять - йдіть самі туди. Не тре «їбашити» руками, а просто трендіти у мікрофон. Це ж так просто і платять багато.
Я вважаю, що коли людина таким чином говорить про інших це такий самозахист/самовиправдання свого незадоволення у житті
Десь так воно і є, Олеже.
Крута тема для розмови 🔥 Дякую, було цікаво слухати :) Згадалась історія Джека Ма, якого довго не брали нікуди працювати, взяли на якусь низько оплачувану роботу, і щоб мати краще життя він ночами вчився та не полишав спроб змінити його.
Завжди думаю про те, що рабовласницький устрій закінчився давно, і сьогодні якщо щось не подобається звільняйся і пробуй щось інше:)
Дуже цікаво, дякую хлопці 😊
Що до працівника заводу, ми з нашої перспективи маємо поважати їх, бо якби не вони то ми б не мали що їсти, в що одягнутися і тд. Але і він з своєї перспективи не має права так засуджувати коментатора. Легко сказати йому, але ніхто не заважає звичайному роботязі вивчити, чи вивчитися і йти коментувати, чи проводити весілля, чи робити будь яку роботу, яку вони вважають за легку. Двері відкриті, головне бажання і наполегливість.
Але ж часом легше не думаючи йти і «пахати», а потім жалітися що так тяжко працює, а ось інші отримують гроші ні за що.
Кожна професія потрібна, але головне змиритися з своєю, а якщо ні, то змінювати, і головне нікого не засуджувати :)
П. С. Дуже цікаво слухати український контент ❤
По суті вже можна не дивитися наш подкаст, бо ви все дуже влучно і лаконічно розписали в коментарі👏🏻😁
Клас, люблю ваші подкасти👍👏💙💛
Дякую вам за чудовий контент!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякую, що обговорюєте такі важливі теми👍 для мене немає поділу шо що одна робота більш важлива а інша менш. Звичайно не порівняти мою роботу як банківського працівника і наприклад шахтаря. Бо це різні роботи і кожна важлива. Я можу сказати, що після роботи в 11 годин зміни, я дуже заморююсь сидячи на стільці за ноутбуком. Я поважаю всіх хто працює на будь-якій роботі, а не розповідає от зараз немає роботи (я працювати за 10к не буду, це сильно мало).
Я є студенткою технічної спеціальності в НУЛП, і отримала можливість попрацювати педагогом-організатором у дитячому клубі з дзюдо. Намагаючись добре вчитися, щоб мати стипендію і навчаючи дітей боротьби, мені прилітало від одногрупників те, що я взагалі не працюючи чи я вільна 100% і можу зробити за них роботу, яку мали б зробити вони, бо ми були в командній роботі. Це досить болюче почути, бо старалась зробити все добре у двох галузях.
Я людина проста: бачу новий випуск - ставлю вподобайку і бігом у чат) 🎉
Дякую, хлопці. Дуже цікавий випуск❤
Ще знецінюють людей які працюють за кордоном, там гроші на дереві ростуть 🤪
Дякую цікава бесіда
чекаємооо з нетерпінням!!!
Дякую, що піднімаєте важливі теми.
гарна тема була вами зачіпнута, гарно ви її розкрили. Що до професії для Дмитра, то це навіть якщо ІТ це позиція де треба говорити/організовувати. А так то люба професія де використовується мікрофон)) . дякую за випуск
А що інші позиції взагалі без шансів?😅
@@Avtory_ та є шанси навіть призидентом країни )) це лише моя скромна думка 🤣
Дуже класна розмова! Я замітила, що з нетерпінням очікую випуски. Навіть чоловіка заставила підписатись на ваш канал, бо дивимось випуски разом.
Приємно)
Чудовий випуск, люблю вівторки за нові цікаві теми з вами)
Цей момент коли ти з Старого Самбора 😁 і така опа цікаво 😆😆😆😆
Ну щоб грип А не причепився, треба писати коментарі😂
Дякую за цікавий та пізнавальний контент
Дякую за вашу працю
Дуже знецінюють професії людей, хто працює в сфері обслуговування, будь-яка робота, що тісно пов'язана з людьми. Дуже легко знецінити продавчиню/продавця, які сидять і монотонно сканують продукти, покричати на них, бо в тебе був поганий день і піти, а людям далі працювати і ніхто ще й дякую не скаже (+ теж не потрібно вчитися по професії, через що легко знаходять заміну).
Те ж стосується офіціантів, а ще вчителів! Ігнорують те, наскільки важко викладати енергійним невмотивованим дітям, ще й потім писати сотню звітів.
Ну і так будь-яку роботу можна розписати, але всюди можна виснажуватися і фізично, і морально, тому найкраще - бути трішки добрішим, дякувати людям навколо, поважати їх. Просте "дякую" в магазині не варте грошей, а продавцям буде приємно.
А, ой, не встигла додивитися, що ви і про продавців, і офіціантів сказали. Ну, це тільки підтверджує, що нашим людям ще довго вчитися культурі спілкування, бо в кожного є з десяток, а то і сотню таких історій.
То точно. Але все змінюється🤗. Ми супернація!!!
Ну обкладинка як завжди топова😅
Дякую! Дуже гарна тема! Цікаво
Випуск як завжди топ! Дякую за вибір завжди цікавих та близьких тем, не слухайте ці токсік коментарі, які вам теми потрібно обирати, у вас вже є своя аудиторія, якій подобаються обрані теми
Як тему на наступні випуски в продовження до цієї можна про вибір факультету та професії, які часто навязуються батьками чи суспільством, маєш вчитись на юридЄчному, бо то престижно
P.S. Ідея для Дмитра, своє кулінарне ютуб шоу, думаю це був би топчик
Дякуємо за гарні ідеї🤗🤝
Дякую, було цікаво послухати.
Дякую за чудовий контент, дуже подобається ваша відвертість і чесність 😊
А Дмитро був би чудовим батьком принаймні ще одної дитинки😜
Супер!! Як завжди на висоті! Дуже мені приємно вас слухати. А за книжечку дитячу як вийде в друк дайте знати де придбати. Бажаю натхнення Дмитрові завершити книгу, бо також вже кортить прочитати.
Дмитро, Сергій бажаю щоб ваші книжки якнайшвидше побачили світ. Здувайте пил та запускайте в народ 👍🇺🇦
Дякую за тему. Задумалась... І мабуть піду завтра до директора балакати за підвищення зп💰
Якщо спрацює - поділіться( не зарплатою, а емоціями), будь ласка.
Молодці, що без матюків
Таки декілька було🫣
Актуальна тема. Є над чим поміркувати.
Дякую за відео, вас дуже цікаво слухати.
Про ріелторів чули😂😂 Як на мене -це найбільш знецінена сфера діяльності😅
знайомі в основному в ІТ працюють і майже кожен стикався з ситуацією, коли йому друзі чи знайомі казали «та це тобі пощастило просто і шо там на ті кнопки жати»
Дуже люблю ваші випуски😊 І не знаю чому, але я була впевнена, що Сергій запитає про те, чи Дмитро читає всі коментарі Діми Малєєва😂
Не дуже в контексті, вибачте. А де їх читати😅?
Більше 10 років працював торговим представником в декількох місцях і досить часто чув "та шо ти там, їздиш собі по крамницям та просто замовлення збираєш", бо люди просто не розуміють, що робота торгового починається після слів "дякую, нам нічого не потрібно", а ще звітність, каса, мерчендайзинг, прострочені продукти, трабли з холодильниками, завжди незадоволені клієнти (не всі правда) та кляті боржники, які змушують тебе іноді відчувати себе колектором. Мені здається, що за ці роки я втратив просто рекордну в моєму житті кількість нервових клітин.
Дякую за неймовірний випуск ❤
Сподіваюсь багато людей перегляне своє бачення/відношення до різних професій.
Я працюю в ІТ і як в коментарях вже сказали: люди думають, що мені пощастило, що я цілий день сиджу за компом і розважаюсь, ну і за що ж це такі великі зп платять тим айтішникам 😅
Але не всі знають скільки часу і зусиль було витрачено на навчання і що інколи, після робочого дня хочеться просто, щоб ніхто тебе не трогав, бо розумове навантаження буває набагато важчим за фізичне і виснажує значно більше.
Ну і найбільше мене веселить, що ці ж всі люди думають, що вони підуть на будь-які ІТ курси і їх вже всі беруть на роботу 😂
Просто хочу сказати, що не завжди в житті все дається легко, навіть якщо воно так здається. Все у ваших руках і кожен зможе бути тим ким хоче і там де хоче, просто не опускати рук і йти до кінця!
За плечима одного з ведучих ( Дмитра) є айтікурси і щось він досі не розважається за компом, отримуючи за це велику зп😆
@@Avtory_ ну це вже можна вважати, що початок закладено 💪🏻
Я пам‘ятаю Дмитро казав, що проходив курси по QA, якщо раптом надумає повернутись то звертайтесь)
Поділюся історією зі школи:
Коли я навчалась, у нас в класі було чергування - ми мали після уроків повитирати дошку, поставити рівно парти, та й власне і все. Винести сміття і помити підлогу - це були обов‘язки прибиральниці.
У нас завершувались уроки, ми зачиняли клас, а коли приходили наступного дня до школи, то все вже було прибрано. І з прибиральницею ми ніколи не пересікались та й не задумувались про її роботу.
Якось чи то через те, що ми погубили всі ключі від класу, чи у нас зламався замок, місяць прибиральниця не приходила до нашого класу прибирати, бо не мала як відімкнути клас.
І тільки тоді, коли вона перестала робити роботу, ми усі помітили як ж багато вона насправді робила, і наскільки її робота також є важливою
)) ну хлопці, як тестувальниця, можу сказати, що ви до знецінення цієї роботи теж трохи доклались. було у вас в одному з подкастів про пошуки себе. Вже не пам'ятаю хто ж саме сповідався, але суть наступна "попробував в тестувальники - ну, там вхідний поріг найнижчій, але побачив що не моє". Звісно ви транслюєте те, що чули із заманливих реклам курсів, і цими ж курсами закріплену думку. Та ситуація доволі показова.
Так це ж не знецінення, а констатація факту була. І пов‘язана не з рекламою курсів, а з особистим мінімальним рівнем знань та попереднього знайомства зі сферою і повною відсутністю їх, наприклад, в сфері девелоперів. Все що завгодно, але тільки не знеціння🙏🏼🤗
@@Avtory_ якщо інтонація і спосіб подання у дотичних до озвученої професії людей викликають певні негативні емоції, то це все ж знецінення, хоч можливо й неусвідомленне. Льогонька така роботка - мінімум знань. Тільки забуваєте уточнити - мінімум знань з програмування і баз даних. Це як поміж іншим десь ляпнути, що "на пожежника -запросто. бо м'язи накачані, і люблю спати". Десь так.
Працюючи адміністратором клініки еститичної медицини,ПОСТІЙНО чула від клієнтів «ой,як вам (адміністраторам) класно,сидите і нічого не робите» 😅
Почала любити вівторки завдяки вам❤️
Дякую🫶🏽
Чудова тема!
А в лопапейсі Дмитрові було краще😁🙃 Дякую за випуск, чекаємо на ваші книги🤗
Класне відео! Роботу кожної людини , мені здається, у якийсь момент знецінювали. Мою теж🥲 я інженер на атомній станції. І чоловіки із робочих цехів часто думають, що ми просто папірці носимо і все😅
Ооого! Не знали, що нас дивляться індеженери атомних станцій! 🤩
Боже, Вікторіє, так знайомо.Я інженер-енергетик))
@@Avtory_ Пишайтеся, що ви такі популярні у інженерок😉
@@ingialionka звучить доволі преміально та елітарно🤗😀
@@Avtory_ ☺️☺️☺️
Працюю в ІТ віднедавна і тато мені недавно каже «тю, та й шо ти далі оці ігри свої робиш, а чимось нормальним зайнятись нє?»
або ще його фраза «люди в офісах своїх сидять і ні за шо гроші великі отримують, а ми, роботяги, пахаємо на полях, у хлівах за копійки і насилу живемо»
Оце воно! Тато не винен, що ріс і такому суспільстві, де закладали такі цінності і погляди. Але у ваших силах йому тактовно і терпеливо це пояснювати🤗
Так нехай приходять до вас у офіс сидіти і нічого не робити. Для чого пахати у хліві за копійки ?
Вітаю! Не кожному дано взяти і знайти інші опції якщо не подобається зарплата, а начальники вміють відбривати тих хто чимось не задоволений і говорить про це. Дякую що підняли складну тему. Я не хейтер, я люблю вас слухати)))
Так, на жаль, ви маєте рацію. То й справді не так просто. Але й не неможливо
Дуже актуальна тема👍🏻
Абсолютне знецінення освіти і викладачів в національних університетах
Тому і беруть хабарі з студентів???
На жаль, дуже часто викладачі самі себе знецінюють.
Було знецінення від родичів, бо коли мала свій магазин в інстаграмі й навчалася парарельно в університеті, то норм. А лише закінчила - відразу були спроби «запхати» мене на «нормальну» роботу. Час від часу чую зневажливе: «А ти що там? Далі гранолу робиш?». Хоч насправді крім процесу виготовлення я ще займаюся створенням контенту, перепискою з клієнтами, запаковкою і розвезенням на велосипеді посилок на пошту і ще багато всім іншим. Але для тих, хто не розуміється, я просто роблю гранолу час від часу.
Ще бісить, коли люди на ціну кажуть - дорого, таким чином знецінюючи чужу працю. Ціна така як людина себе оцінює, як вам дорого - йдіть де дешево. Працювала у весільній поліграфії, робила запрошення, каліграфію. І найбільше бісило, коли люди питають ціну і кажуть: дорого. Типу це ж фігня якась, просто запрошення. Але це перше враження, яке складається у гостя про ваше свято.
В пострадянських країнах академічні професії знецінені до мінімуму. Люди, які не мають освіту, або вищу освіту, вважають, що якщо ти не потієш і в тебе немає мозолі, то ти задарма твої гроші отримуєш.
Я живу в Європі 20 років і, коли отримувала свою другу вищу освіту, працювала офіціанткою кожен день (ніч) - ніхто і ніколи не поводився до мене із зневагою або сказав щось неповажливе до мене. Ніхто не знав, чи то мій підзаробіток або основна робота. Суспільство ніколи б собі не дозволило знецінити мене або те, за що я отримувала гроші. В Україні моя родина приховувала від друзів, що я в Європі заробляю гроші в барі. Мої німецькі друзі і однокурсники висловлювали лише свою повагу.
Мені здається, що то дуже чіткі відголоски радянщини, коли люди думають, що роботою є виключно фізична робота. Коли кажу, що ми з чоловіком втомилися за тиждень і на вихідних просто хочемо відпочити (а не їхати копати грядки), то чую у відповідь "а ви від чого так сильно втомилися? цілими днями за комп'ютером сидите, можна й приїхати трішки попрацювати"🤪 Не кажу вже про те, що є люди в оточенні, які вважають, що коли ти працюєш вдома або в комфортному офісі, то не заслуговуєш своєї зарплати.
І ще у мене був випадок, коли мою роботу знецінила офіціантка. Мовляв "я от цілий день на ногах, а ти що?" От тоді мене розривало від обурення, бо людина належить до тої професії, яку часто знецінюють, і вона якраз мала би це розуміти як ніхто інший.
Хоча я ще не працюю,але студенти теж таке відчувають:,,Ти ж нічого не робиш,сидиш і читаєш книжечки‘‘-після такого така зневіра йде(тимпаче,коли так говорять і викладачі)Добре навчатися і фільтрувати,що тобі потрібно(бо відверто не всі добросовісні викладачі)важко 😢😢😢😢
Як людина, яка в’яже скажу вам, що асоціювати в‘язання з кріслом-качалкою, то десь такий самий стереотип, як ведучий і тамада 😉
І то не лише про ваш подкаст, а загалом стереотипи: «ти що бабуська?» , «ти взагалі не схожа на людину, яка в’яже» ітд, що також частково є знеціненням 😏
Мені 30 і я офіціант. "То не професія" - під будь якими соусами, один і той самий тезіс. Офіціант - то невдаха "Гучєнко" з "Вокзалу на дох" або взагалі якийсь безпритульний на паперті.
З вас цікавий відеоролик, з мене вподобайка )
Я, наприклад , шию і в моїй сфері клієнти часом не розуміють чому річ на ринку і річ пошита індивідуально за вартістю можуть відрізнятися в рази. Коли витрачається час на заміри, на викрійку я робиться не на масове виробництво а під клієнта, на примірки і тд. Чи наприклад ціни на вишиті речі коли один рукав вишивати 3 робочих дні то такі речі не можуть коштувати дешево🤷🏻♀️
А ще зараз в декреті, батьки мої за кордоном , чоловік працює 5 днів на тиждень буває що ще й у вихідний може вирішувати свої справи і я 5-6 днів на тиждень проводжу сама з 2 ма малими дітьми і в неділю ми проводимо час зі сім’єю. Ми живемо за містом тому виїжджаю я в місто без дітей і взагалі виходжу без них з дому раз в 3 місяці. Коли народився молодший я вперше залишила його на чоловіка і поіхала кудись сама коли йому було 9 місяців. І коли я іноді хочу понити що мені важко чоловік мені може відповісти що не в мене одної діти причому у декого їх більше ніж двоє🤦🏻♀️
Тому б хотілося окремий ефір про знецінення жінок, ваше ставлення до фемінізму і чи не вважаєте ви як деякі чоловіки що проблема нерівних прав надумана…бєшеними фемками😂 Можна на ефір Емму Антонюк запросити як експерта 😅 думаю то б був цікавий випуск
Ото я накатала , зазвичай не пишу коментарів бо дивлюся ютуб під час того як шию чи мию посуд, а то прорвало шось
А і ще забула подякувати що розвиваєте україномовний ютюб❤
Цікава тема для подкасту) Дякуємо за ідею
@@Avtory_ та нема за що як ще придумаю то напишу😅
@@Avtory_ ще б подивилася про проблему екології та сортування сміття. Ми живемо в епоху надмірного споживання і якщо вдуматися скільки ми викидаємо💔
Хотілося б щоб наша держава рухалась в напрямку таких держав як Швеція. Згідно з даних які є в загальному доступі Швеція переробляє 99 % сміття причому половину в енергію👏🏻
Хотілося б щоб сучасні популярні канали, як ото ваш😉, робили сортування модним
Вперше бачу, щоб Дмитра так бомбило 🤯
Люди добрі, припиніть, будь ласка, називати людину тамадою, бо втомилася скручувати гучність 😂
Так-так, все виключно через слово «тамада. Саме це хлопці і намагалися донести😅
О, згадала.
Моя дочка пройшла співбесіду на вакансію в міжнародний банк.
А моя знайома сказала, що це дуже важка робота, бо племінниця її првцювала в банку.
я знаю, що це важко, але комусь тпеба це робити.
Саме знецінення досягнень моєї дочки: співбесіда англійською, робота англійською на європейський ринок.
Дочка знайомої працює на заводі)
Заздрість, вона теж знецінює
..
Хлопці, готові 2 теми:
- про стереотипи, соц.установки (ця тема наскрізна по кожному подкасту прослизає);
- про забобони (усталені соціально і свої особисті, які в нас сидять або намалювали собі в голові). Дмитро гарно дав старт в випуску про дружбу, в зустрічах вчотирьох - Людмила гарно це прошарює.
Розказую про соц.установки, нав'язані мені суспільством:
- старших треба слухати (нііі фіігаа, багато дорослих дядьок-тьоток реально об'єктивно ТУПІ);
- вчитель завжди правий (це з совка. Я як викладач не соромлюся дітей спитати, якийсь термін зі шкільної програми: "як це українською?" Або визнаю, коли помилилася).
- чоловік приносить гроші, жінка все вигрібає вдома. (Чесно - я хрінова хазяйка, підтримую порядок доволі умовно, по-філософськи). І буває, якщо жінка заробляє більше чоловіка, не смертельно. Це все обговорюється.
- жінки зобов'язані бути скромними (згадую Дмитра, він таке про друга розказував... Бувають хлопці, які "мухрю", ніякі, їх треба розкручувати на розмову, активізувати, самій постійно проявляти ініціативу, бути сміливою).
- чоловік-вихователь - це типу зневажливо і негідно чоловіка. (Знаю сім'ю з 2 дітьми, де жінка багато викладає, а чоловік після народження другої дитини ... Відкрив приватний дитячий садок і йому це подобається! Знайшов себе).
- вона - красива, він - розумний. Типовий стереотип про пару. Часто відбувається майже навпаки.
Забобони - то найчастіше - у істових вірян. Багато - побічні ефекти від фанатмзму церковного.
І у людей-овочів, з киселем в голові, які тупо розвішують вуха на гадалок.
Дякуємо👏🏻. Достатньо буде просто почитати ваш коментар і подкаст готовий😀
Я ІТ-виця, я працюю з дому, живу у власній квартирі окремо від батьків. І завжди коли ми з чоловіком приходимо до його батьків лунає фраза, Ти, (ім'я чоловіка), на роботі був(він працює на заводі)? А ти, Марічко, вдома, як завжди?
Одного разу я відповіла, що я теж була на роботі, після чого мій cвекор здивовано запитав: "ти знайшла роботу"?
Для старшого покоління робота через комп вдома чи о май гад! через телефон - це не робота, в силу різних обставин і звичок.
Я працюю ілюстраторкою та графічною дизайнеркою. Особисто стикалась з недооцінкою хіба серед оплати замовників. Коли вважають, що ти маєш малювати за безцінь. Уся робота має свій час, а ще навчання, а ще Фотошоп та Ілюстратор - далеко не безкоштовні програми.
В іншому знаю стереотипи типу художник має бути голодним, малювати картинок це не професія, і тп. Але мені такого мої знайомі не кажуть.
Не знаю чи помічають ведучі, думаю, що ні. У мене до війни була своя студія декору свят, так от роботу декораторів постійно знецінюють. Наприклад весілля, декор починаємо вантажити на складі буває навіть в 4 ранку, щоб о 6-7 почати монтувати все на локації, до цього ми все готуємо кілька діб активно командою.
Так от працюючи 5 років всього на двох свадьбах організатор подумав про те, зо декораторів треба погодувати. Завжди годують ведучих, диджеїв, огргаеизаторів і тд, тих хто присутні на івенті, а декоратори які 10 годин отфігачили пішли ж вже додому, тільки вони вночі повернуться все розібрати.
І завжди на локаціях на декораторів дивляться як на обслугу, всіх інших зустрічають як гостів. Через це я не люблю працювати на свадьбах та великих святах, постійне відчуття шо ти гівно.
Ще і скажуть шо дорого.
На дитячих маленьких святах зовсім інше відношення, секрет я поки що не розкрила.
Я працювала секретарем і мене нудило від питання чи вмію я варити каву. Люди та ви витримайте керівника ю, неврівноваженого холерика, з мільйоном доручень, телефонних дзвінків, питань які треба вирішити, документів які требо підготувати і так ще потрібно зварити каву і посміхатись відвідувачам🤯
Коли я вийшла заміж мені чоловік запропонував працювати разом (у нього вже був бізнес), я погодилась. І я скажу так, я працюю і працюю досить багато і тяжко, і я люблю те, що роблю. Але для більшості я «удачно» вийшла заміж і просто звільнилась в нічого не роблю в цьому житті
О, нарешті про ефект айтішника поговорили
Дуже важко насправді говорити так керівництву, коли ти дійсно підходиш, з аргументацією, що твоя оплата є недостатньою, тобі лунає відповідь - тебе ніхто не торимає, на твоє місце знайдеться багато охочих, проходила знаю. Сфера обслуговування це взагалі. Продавців просто розтирають з гімном, бо бачте я маю гроші, я тобі приношу зарплатню, облизуй мене. А взагалі не кожен може бути ведучим, тому ви хлопці класні. Цікаво розкрити питання про пошук роботи коли тобі 40, і для роботодавців ти відроблений матеріал, як той футболіст. Дякую за вашу працю
Ще один із проявів знецінення, на жаль🤷🏻♂️
Я хореограф , багато раз чула , " ой ногами дригати то не професія "
Про зарплати і чому працівники не можуть вимагати більше. Історія із життя моєї мами. Вони працюють на заводі де виготовляють сільськогосподарську техніку. Це невелике підприємство у районному центрі. Вони виконують важку фізичну роботу, не завжди з дотриманням техніки безпеки, часових норм і т.д. Ще до війни - люди просили підвищити зарплату. Відповідь одна - не подобається - звільняйся.
Були навіть колективні звільнення, бо люди відмовились виходити у вихідні дні без належної оплати.
Так, можна сказати - змінюй роботу. Але у райцентрі/селі де знайти нормальнооплачувану офіційну (!) роботу для жінки 50 років, якій умовно до пенсії залишилось не дуже багато років допрацювати.
Так, коли молоді люди, умовно до 40 років карячаться на роботі за мізерну зарплату - це якось мені не ок.
Але ситуація ще одна - я молода мама, дитині 3 роки, повертаюсь на свою попередню роботу і мені пропонують за роботу 32 грн/день і потрібно працювати 7 днів в тиждень. З одніє строни - виходу нема, бо робота віддалена, а дитина у садочок ходить 3 дні в місяць все інше хвороби.
Але я відмовилась, бо я ціную себе і свою працю! Не можна людський ресур оцінювати в мізерну зарплату.
Можна знайти 100 справ, але які будь оплачуватися відповідно до затрачено го часу.
Ну слухайте, я вважаю, що можна і в 65 бути кльовим ведучим! Чому ні? Якщо бути в темі, бути сучасним і при цьому мати свій стиль, то ваш вік не вплине на зацікавленність вами як спеціалістом своєї галузі. Так, скоріше за все аудиторія буде з віком змінюватися, йти за вашим віком) чи ви боїтеся, що здоров‘я не вистачить на таку працю в 65? В мене була інструктор пілатесу, яка в 60 років вела всі групи і разом з нами робила вправи весь день) а це реально фізично складно було годину тренуватися))) але вона це любить усім сердцем і її ця діяльність й досі наповнює.
Я музикант. Музична школа 7 років, музичне училище 4, бакалавр 4 і магістратура 2. В цілому, буде 17 років. І після цього більшість отримують мінімальну зарплату…