Гуляв чумак на риночку
HTML-код
- Опубликовано: 16 мар 2018
- Українська народна пісня
Виконання: Б.Гмиря, І.Козловський
відео: з уривків х/ф "Сорочинський ярмарок", УРСР, 1938
Підтримати канал: ПриватБанк 5168 7554 3734 1221 Євген К.
Гуляв чумак на риночку, гей,
Та й пив чумак горілочку:
Пропив воли, пропив вози, |
Пропив ярма ще й занози - | 2
Все чумацькеє добро! |
Прокинувся чумак вранці, гей,
Та й полапав у карманці,
Всі кишені вивертає, |
Аж там грошей вже чортмає - | 2
Нічим похмелитися! |
Прийшов чумак до шинкарки, гей:
- Всип, шинкарко, хоч півкварти!
Шинкарочка треться-мнеться |
Ще й з чумаченька сміється, | 2
Що чумак - п'яниця! |
Скинув чумак жупанину, гей:
- Всип, шинкарко, четвертину!
- Ой не всиплю четвертину, |
Добудь грошей хоч з полтину, | 2
Тоді пий, гуляй! |
Ой вийду я на могилу, гей,
Та й погляну у долину:
Лежать воли, стоять вози, |
Висять ярма ще й залози - | 2
Все чамацькоє добро. |
- Ой пішов би я додому, гей,
Та боюся поговору:
Будуть бити, та гонити, |
Та заставлять ще й косити, - | 2
А я козак нездоров... |
Ой піду я у Молдаву, гей,
Там сім років погорюю,*
Там сім років погорюю, |
Воли й вози покупую - | 2
Знов буду чумаком! |
Гуляв чумак на риночку, гей,
Та й пив чумак горілочку:
Пропив воли, пропив вози, |
Пропив ярма ще й занози - | 2
Все чумацькеє добро! |
*Там сім літ я погарую',
Там сім літ я погарую,
Воли й вози покупую -
Знов я буду чумаком!
' гарувати - важко, без відпочинку працювати 
Видеоклипы
Славний наш народ та славна Україна !!!
Слава Украине слава зсу
добрий день, підкажіть з якого фільму відеоряд? UPD. додивився до кінця - "Сорочинський ярмарок" :)
Доброго дня. як з вами можна налагодити контакти?
Can someone translate for me the Notes section after you click where it says More and then where it says 1938 and has a paragraph or so there? Please? The phone auto translate does not do Ukranian.
З пісні, звичайно, слів не викинеш. На то вона і пісня. Мене цікавить, чи таке пияцтво, як зображено у фільмі, відповідaє історичнiй правді, чи це такe собі кінематографічне перебільшення з метою викликати сміх. До виключно усіх совітських фільмів, особливо тих, де змальовуються українці, у мене завжди упереджене ставлення. Скрізь перебільшення, і українця утровано до рівня такого собі недалекого чувака... ну зовсім a la Верка Сердючка...
Те, що мета комедії - викликати сміх, це очевидно. Ви хіба ніколи в житті не бачили п'яниць? Під дією алкоголю і не такі коники викидують. Чи використовували в СРСР "п'янство" з метою принизити українців, аби швидше асимілювати? Ні, проблеми з алкоголем були і у найрівнішого серед братськіх народів.До того, в горбачовські часи зі змієм намагалися розправитися раз і назавжди. Зросійщення Радянський Союз добивався таким шляхом: урбанізація зі штучною зміною національного складу міст при розподілі випусників вищих учбових закладів(в Україну присилалися спеціалісти із калуг і вітєбсків, українців - в калуги, алма-ати і т.п.),розподіл населення з допомогою армії і флоту(і сама радянська армія, як інститут, була інструментом зросійщення), середня освіта (я сам вчився в російскій школі, бо серед 100 шкіл в моєму місті не було жодної української, українська мова як предмет був , але створювалося до нього відношення як до другорядного, а якщо згадати, що бекаючі-мекаючі однокласники з братскіх народів отримували п'ятірки, то не буде перебільшенням, якщо таке відношення назвати презирством(калхозний язик). До речі, тут вище я писав, що п'янство не використовувалося, але, згадав, все ж таки було: вже у першому чи другому класі, у букварі чи читанці була розповідь про Щорса, який кинув гранату у вантажівку із п'яними петлюрівцями.Але петлюрівці - це носії української влади, у фільмі, з кого зроблений ролік, нічого про владу немає, тому він не може бути антиукраїнським.
Тепер стосовно історичного джерела для підтвердження поширення культури(чи безкультур'я) вживання алкогольних напоїв.Спочатку варто нагадати про скіфів, які пили нерозбавлене вино. Хоч ми і не є їх прямими нащадками, але це показує нам з якої сивої давнини на нашій території потоваришували зі змієм.Стосовно вже України буде достатньо, я гадаю, і одного джерела.Із "Донесення про козаків та Б.Хмельницького", Віміна Альберто з Венеції, 1656(російською, бо не знайшов українського перекладу)
"Поэтому я сказал бы, что эта республика может уподобиться спартанской, если бы только у козаков находилась в таком же почете трезвость...
Но возвратившись домой они предаются беспрестанному пьянству, проводя в попойках целые дни и ночи, пока не погрузятся в сон под влиянием винных паров. Поэтому они не в состоянии скопить богатства и доставить себе комфорт, ибо все без остатка уходит на пьянство...
Козаки не знают и не стремятся к другим усладам жизни, кроме бедных (ruvide) хат своих, и если не пьянствуют, то развлекаются лишь танцами, охотой и стрельбой из лука или ружья..
Не приходилось замечать у них большого стечения народа при церковных службах, ибо козаки чаще посещают корчму, нежели церковь...
мне остается еще добавить кое-что о гетмане...Речь его и способ управления показывают, что он обладает зрелым суждением и проницательным умом. Хотя и случается, что он чрезмерно предается напиткам, но тем не менее он не оставляет заботы о делах. Поэтому мне кажется, что в нем могут совмещаться два существа: одно - деятельное, трезвое, преданное управлению делами, другое - сонное и погруженное в пьянство. В обращении он мягок и прост, чем привлекает в себе любовь воинов, но, с другой стороны, он держит их в дисциплине строгими взысканиями...
Однако гетманский стол не скуден добрыми и вкусными яствами и обычными в стране напитками: водкой, пивом, медом. Вино, которым мало запасаются и редко пьют, подается к столу лишь в присутствии важных иноземцев. Как я имел случай убедиться, за столом и при выпивке нет недостатка в веселости и остроумных выходках. Я мог бы привести нисколько тому примеров, но краткости ради расскажу лишь один. Как то раз мой слуга усердно восхвалял пред козаками величие и чудеса города Венеции, и его жадно слушали. Наговорившись вдоволь о положении, фабриках и богатствах города и описавши обширность его, рассказчик прибавил, что улицы в городе так широки, что самим горожанам случается заблудиться в них. Ну, нет! - возразил один козак: - этим ты не хвались с своей Венецией. Я тебе скажу, что тоже самое со мною бывает в этой тесной хате: когда посижу немного за этим столом, то уже не попаду в двери чтобы вернуться домой".
А взагалі, якщо коротко, то це народна пісня тих, хто вміє пити(або думає, що вміє) про тих, хто цього не вміє - про п'яниць. Це перше. Друге. Пісня оброблена композитором і виконується академічними співаками - Козловським і Гмирею, що є ознакою високої української культури.Тут немає ознак шовінізму. Зовсім навпаки.
@@EasternUkrainian що за фільм?
@@user-wt7pp9nq6u Сорочинський ярмарок
Це, Так оркофашисти, хотiли Змалювати!!!
Перепрошую, але це стовідсотково не бас Бориса Романовича Гмирі, а баритон якогось іншого українського співака. Та й тенор, швидше, не Івана Козловського, а Петра Білинника... Якщо взагалі не Миколи Платонова.
ТРЕБА СПІВАТИ " ТАЙ ПОЛАПАВ У ГАМАНЦІ", а не " у карманці"