Це - юна Таісія Литвиненко, ведуча акторка львівського академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької доби розквіту театрального життя Львова 70-х років. Тьотя Тася, - так я звертався до неї в дитинстві. Молодою і вродливою буду пам'ятати її все моє життя. Сьогодні театр ім. Марії Заньковецької припинив своє існування як культурне явище. Комерціалізація сценічного мистецтва зруйнувала зв'зки поколінь акторів, позбавила театр його колишньої психологічної і художньої школи і перетворила театр просто на сцену для виступів розрізнених молодих акторів, що з'являються і зникають за двохрічним контрактом. В далекому минулому залишились імена корифеїв і знакових львівських акторів Доміана Козачковського, родини Сумських, Світлани Кобилянської, Сергія Данченко, Богдана Ступки, Любові Каганової, Юрія Брилинського і всього покоління акторів, яке прийшло до театру ім. Заньковецької у 1961-62 роки і становило основу театрального життя Львова на протязі багатьох років. 以上。
одного не розумію як то виходить, що з одного боку у нас і голодомор і друга світова, а з іншого ще й фільми знімали... розумію лише тоді, коли бачу що створювали десь закордоном, в діаспорі.... але якщо ні, то як?
:) Cholera. Dlaczego tekst nie zgadza się z tym co śpiewają? Ой тим же він, Сидить голуб на черешні, No i nie śpiewają ostatniej zwrotki. :P Pozdrawiam.
Вітаю! Текст виправив. Останній куплет, який не співається, є відповіддю на питання в передостанньому куплеті, а отже є логічним завершенням пісні, без нього пісня була би обрізана.
Z łaski swojej popraw jeszcze jeden werset: Ой тим же він, та й не горнеться. Oni tego nie śpiewają. Początek jest inny. Prawda? :) Druga zwrotka Trzeci wiersz. W każdym razie kobieta śpiewa pierwszym razem coś innego oś jakby сватати
В ролі батька - львівський актор Доміан Іванович Козачковський, -- корифей академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької і кервіник дипломної роботи моєї мами. Доміан Козачківський в радянський час жив у Львові на площі Перемоги (давня назва: пляц Смолькі) в тому самому сецесійному будинку, в якому за часів австрійскього панування жив видатний польский політик і голова австрійскього парламенту у Відні, -- Францішек Смолька. Родина Козачковських (Доміан Іванович і його дружина Ніна Андріанівна) жила на третьому поверсі цього будинку. 以上。
У наших людей чомусь немає чіткої грані між патріотизмом і ідіотизмом) Навіщо змішувати музику з політикою? Звучить гарно. Мелодія заворожує і мені однаковісінько чи то домбра, чи балалайка. Дякую авторові за відео)
Это запись с пластинки Ногинского завода 1937 года. Сопровождение - секстет домр под управлением Марка Моисеевича Гелиса. Вот ссылка на лицевую сторону: records.su/image/album/40857
Хорошо, что уже, слава Богу, таких как ты, будут в тюрьмы сажать, если не успеешь ухилянтом заделаться... а может тебя и в живых-то уже нет. Тогда на планете лучше стало.
Довсього можна "звикнути"... і будь-що "полюбити", якщо донього привчати із самого народження. Один викладач КНУ, коли чув українську псню, виконану без композиторської обрабки - називав її "криком" і "вереском"... :-( Навіть після цього - це неукраїнська пісенна традиція....
Яке виконання!!! Дякую дуже за це відео, і людям за інформацію про фільм, з якого взяті кадри.
Це співуча Україна !Ми будемо жити !Слава Україні !
Класна народна пісня.
Слава Україні!
Героям СЛАВА! Хоть я и еврейка а Украину люблю
як приємно почути божий голос Оксани Петрусенко. Дякую.
Яке чудове виконання!!!
Яка прекрасна дівчина в 1:44 цього відео!
Це - юна Таісія Литвиненко, ведуча акторка львівського академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької доби розквіту театрального життя Львова 70-х років. Тьотя Тася, - так я звертався до неї в дитинстві. Молодою і вродливою буду пам'ятати її все моє життя. Сьогодні театр ім. Марії Заньковецької припинив своє існування як культурне явище. Комерціалізація сценічного мистецтва зруйнувала зв'зки поколінь акторів, позбавила театр його колишньої психологічної і художньої школи і перетворила театр просто на сцену для виступів розрізнених молодих акторів, що з'являються і зникають за двохрічним контрактом. В далекому минулому залишились імена корифеїв і знакових львівських акторів Доміана Козачковського, родини Сумських, Світлани Кобилянської, Сергія Данченко, Богдана Ступки, Любові Каганової, Юрія Брилинського і всього покоління акторів, яке прийшло до театру ім. Заньковецької у 1961-62 роки і становило основу театрального життя Львова на протязі багатьох років. 以上。
Украинцы, храните песню, только она суть народа.
чудов1 п1сн1 дякую хто хто це пропогандуе
Люблю...
Дякую
одного не розумію як то виходить, що з одного боку у нас і голодомор і друга світова, а з іншого ще й фільми знімали...
розумію лише тоді, коли бачу що створювали десь закордоном, в діаспорі.... але якщо ні, то як?
З якого фильму ці кадри?
Назар Стодоля
:) Cholera. Dlaczego tekst nie zgadza się z tym co śpiewają? Ой тим же він, Сидить голуб на черешні, No i nie śpiewają ostatniej zwrotki. :P Pozdrawiam.
Вітаю! Текст виправив. Останній куплет, який не співається, є відповіддю на питання в передостанньому куплеті, а отже є логічним завершенням пісні, без нього пісня була би обрізана.
Teraz to gitara. Nie znam na tyle ukraińskiego, aby usłyszeć "дубочку". :) No to jeszcze raz puszczam. :) Pozdrawiam.
Z łaski swojej popraw jeszcze jeden werset: Ой тим же він, та й не горнеться. Oni tego nie śpiewają. Początek jest inny. Prawda? :) Druga zwrotka Trzeci wiersz. W każdym razie kobieta śpiewa pierwszym razem coś innego oś jakby сватати
"Teraz to gitara." - Домра (секстет домр)
Дубочок - dąb (зі зменшувальним суфіксом -очок)
Wiem, że Дубочок to dąb. Studnia też stała pod dębem w Tuman jarom, tuman dolinoju :)
Скажите пожалуйста, из какого фильма подобраны кадры в качестве клипа к песне?
"Назар Стодоля" 1954
@@EasternUkrainian Спасибо!
Ой, як би не сам Яковченко в ролі батька?
В ролі батька - львівський актор Доміан Іванович Козачковський, -- корифей академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької і кервіник дипломної роботи моєї мами. Доміан Козачківський в радянський час жив у Львові на площі Перемоги (давня назва: пляц Смолькі) в тому самому сецесійному будинку, в якому за часів австрійскього панування жив видатний польский політик і голова австрійскього парламенту у Відні, -- Францішек Смолька. Родина Козачковських (Доміан Іванович і його дружина Ніна Андріанівна) жила на третьому поверсі цього будинку. 以上。
За пісню ЛАЙК, а за балалайки дизлайк, не наше то... Псують ті кляті інструменти нашу солов'їну!!!
Чому в Ви такі впевнені , що то саме балалайка? Це може бути і домбра. Я вмію на ній грати. Та й музика не має національності)
Вже не кажучи про те, що балалайка була розповсюдженим в Україні інструментом.
У наших людей чомусь немає чіткої грані між патріотизмом і ідіотизмом) Навіщо змішувати музику з політикою?
Звучить гарно. Мелодія заворожує і мені однаковісінько чи то домбра, чи балалайка.
Дякую авторові за відео)
Это запись с пластинки Ногинского завода 1937 года. Сопровождение - секстет домр под управлением Марка Моисеевича Гелиса. Вот ссылка на лицевую сторону: records.su/image/album/40857
Хорошо, что уже, слава Богу, таких как ты, будут в тюрьмы сажать, если не успеешь ухилянтом заделаться... а может тебя и в живых-то уже нет. Тогда на планете лучше стало.
Так звичайні українці не співали. Це вже голоси, "попсовані" оперними методиками виховання (формування) голосу... :-(
Чому ж попсовані? У кожного свій смак, комусь подобається опера, а комусь ні.
Довсього можна "звикнути"... і будь-що "полюбити", якщо донього привчати із самого народження. Один викладач КНУ, коли чув українську псню, виконану без композиторської обрабки - називав її "криком" і "вереском"... :-(
Навіть після цього - це неукраїнська пісенна традиція....
на початку схоже ніби балалайка грає?