Круто, що бувають історії як у Вані🤞🏻Але добре, що Женя приземляє … так як більшість зростала саме як Женя. Актуальна тема і не хочеться, щоб подкаст закінчувався👌🏼
Дуже крутий і цікавий подкаст з актуальною темою. Дякую! У мене особисто (я з 1994) був цілий набір травм від післярадянського виховання. Проживала в Київській області. Коли переїхала в віці 19 років за кордон до Європи, відчула особливо різницю в розкутості та свободі мислення європейців та свою "зажатість"))) але, за 10 років роботи з психологом та самоосвіти все змінилось, потрохи видаляла з своєї системи негативні та стримуючі думки, упередження. Це займає час та багато роботи над собою, але це реально. Звичайно, в вихованні моїх батьків особисто було і дуже багато позитивних ключів, які мене створили саме такою, яка я є, тобто і це бажання до змін на краще вони теж мені дали =) Але і травм було багато: що скажуть люди?! Тихіше їдеш - далі будеш! Не говори голосно, не будь в центрі уваги! Чого така весела?! Не смійся, бо будеш плакати..... ще багато можу назвати. Надіюсь, ми все ж таки переможемо ті установки та будемо щасливі.
Дякую за подкаст❤️ Я живу в Ізраілі. І тут до речі робили експеримент: дівчина запостила своі фото роботи, кажучи що вона початківець, запитуючи думку читачів у двох пабліках. 1- російскьомовний, 2-івритимовний. В 1 ій писали, що роботи так собі, мов треба ще вчитися, видно що не професіонал, і навряд досягне чогось. В 2 - івритовному писали яка вона талановита, молодець, бажали росту і що вона все зможе. Ось і все що треба знати про виховання)
дуже подобається ваш проект. Так рідко можна почути відверту ціннісну бесіду між чоловіками. Вам би ще додати когось 35-40+, у кого є досвід батьківства чи бізнесу чи стосунків більше 12-15-20 років. Було б об'ємніше👌 дякую за україномовний цікавий контент👍
Дуже сумно чути як люди виправдовують своїх батьків за те, що їх били в дитинстві. 😔 Мабуть через це в нашому суспільстві толерують насильство і кажуть: жертва спровокувала чи сама винна.(( Ох, скільки ще поколінь повинно пройти, що ми викорінили з себе радянщину😞 Люди, бити дитину ременем, іншими предметами чи рукою НЕ МОЖНА! ЦЕ НАСИЛЛЯ !!!
Ага, я також так вважаю, але на це деякі мої старші колеги на колишній роботі відповідали: от в тебе ще немає своїх дітей, то ти не знаєш, як вони можуть вивести. Я просто в шоці була від таких слів. Я взагалі вважаю, що бити дітей (навіть рукою по 5 точці) - це насилля. Я не кажу, що треба у всьому їм потакати, ні звісно, але точно не бити, бо ти по суті прикладаєш фізичну силу до того, хто слабший. Замість того, щоб серйощно пояснити ти обираєш просто покарати фізично. Це жахливо 😭
Класний випуск. Тема для дискусій з друзями, що ми покоління недолюблених, з кучею комплексів і паттернів, переданих не тільки від батьків, але й насаджених суспільством. Тому однозначно негативне ставлення до рад.виховання і не тільки. А шкільна система скільки комплексів породила? Та загалом вся радянська система: всі мають бути рівні, чіткими і контрольованими. Людина як цінність, як особистість не культивувалася. Не дай Боже, вирізнятися з-поміж інших, мати свою думку, одразу був би засуджений суспільством. Оце ''що люди подумають'' до сих пір у багатьох як вшитий паттерн. Звісно, не можу сказати, що прям 💯 всі виросли невпевненими в собі і недолюбленими, все ж залежить від батьків. Ваня чудовий приклад людини зі здоровою психікою. Єдине, що не погоджуюсь з Таллером, що відпочивати нинішнє покоління не вміє не тому, що ми перейняли це з рад.системи 'їбошить'. Це вже з іншої опери- 'успєшний успєх'. Коли всі кругом успішні, як це я буду відпочивати?.. я ще не потрапив в список Форбс😅 Погоджуюсь з Ванею і Нікітою, що не можна ділити світ на чорне і біле. Однозначно щось хороше було і в радянські часи. Це все досвід і що з цим робити, і як жити, кожен вирішує сам. ❤
Я в команді Таллера 100%😅 Є конкретні проблеми, вони з дитинства. Довго не визнавала це навіть собі, не те, що іншим. Але дійшла до якогось моменту, що далі вже так не можна. Треба мінятись, бо переживання, страхи та внутрішній депресивний стан конкретно дає про себе знати. Вирішила відвідувати психолога. Це було краще з рішень. Жалію, що не набралась сміливості раніше Женя, чудово тебе розумію!
Дуже актуальна тема для мене зараз. Виховання в мене було і з кнутом, а також ''що люди скажуть'' і це зробило мене дуже не впевненою в собі. А ще коли наприклад в дитинстві я хотіла займатися плаванням, то мені не давали цього робити так як басейн був не в зручному місці, і це лишній час на дорогу, або гімнастикою, то казали що ти всерівно не будеш гімнастко, це тобі не потрібно. І як тільки чимось хотіла почати займатися, то батьки начебто краще знали що це мені не потрібно, головне щоб вчилася добре і щоб лишньої мороки не створювала. Мої стосунки з мамою зараз начебто нормальні, але зовсім не такі. Не має тої теплоти в стосунках яка повинна бути у мами з донькою. І більше в свій час я вважала своєю мамою це бабусю ( хоча вона ще тих радянських правил теж ) . Мама зараз начебто все зрозуміла і хоче надолужити згаяне ( не пройшло і 30 років ) , але мені вже того не потрібно. В мене зараз маленька дитина, лише 4 місяці і я розумію що такого виховання я не буду застосовувати це точно. Але і притримуватися 100% нових стандартів теж не буду. Так як не все те що було в радянському вихованні є поганим. Треба вносити корективи і розуміти що нормально що ні. І головне потрібно прикласти максимально зусиль щоб не травмувати свою дитину. Але можу сказати з впевненістю на 100 % що ідеальних батьків не буває, тому що ми всі люди і можемо робити помилки. І саме головне це те що до батьківства треба підходити свідомо. Вітання з Житомира. Всім миру та добра)
Розділяю думку Вані! Якщо докопатися до будь-чого то завжди щось таки знайдеш. А далі йде перекладання відповідальності на буцім-то батьків і починається образа. Але ж від певного віку ми свідомі дорослі люди, які обирають якими хочуть бути, що ок а що ні, а не батьки вкладають це в голову і тільки так. Більшості просто легше перекласти відповідальність з актуального важкого моменту «не так» у житті власне на батьків. Замість пропрацювати свої помилки, можливо навіть у цьому ж звязку. Хтось задумувався скільки «травм» можливо набули батьки присвядчуючи своє життя дітям? Отож.
Тема відгукнулася, бо дуже багато багів виховання відчуваю зараз на собі. Тепер це потрібно пропрацювати, щоб не перенести на свою дитину. Актуальна тема.Випуск кайф, цікаво слухати ❤
Блін про яблука це точно приклад моєї бабусі й дідуся. Садили завжди багато картоплі, було багато великої і гарної, але починали їсти завжди з меншої і не такої гарної 🤦🏼♀️і так в принципі з будь-яким продуктом. З приводу виховання, то фізичну силу до мене ніхто не застосовував, хоча я інколи вела себе не дуже Ок в дитинстві 😂 Тому для мене фізичне покарання - це дикість. Я навіть не моду кішку привчити до лотка, бо цей процес мені здається жорстоким 😅 Але звісно постійно мене порівнювали з іншими, що мене нереально бісило. Хоча й зараз мама каже, он подивися вже твої подруги заміж повиходили, а ти що ще ні 🤦♀️
Самий класний психолог це наш Господь! Частіше беріть до рук Біблію це книга життя, ваших поступків, ваших стосунків з батьками, ваших стосунків з ближнімі саме головне це нака любові!
Дівчина з Житомира 😂😂😂😂, начебто з провінції😂😂😂. Рухнув цей міф минулого року коли довелося пожити в Польщі. І зрозуміла свої таланти, вибагливість, пантовість.......
Моєму сину 4 місяці, я вивчаю всі ці теми та нюанси , але замислююсь , що не факт що через двадцять років моєму сину теперішнє «інноваційне» виховання піде на користь. В наш час , як і в часи наших батьків це було ок але не факт що це буде ок в часи мого сина. Думаю що буде далі ще гірше, зараз наші діти спостерігають як мама побачила у блогера мільйонника сумку і купила її і всім про це розповідає і чекає що її оцінять, ну це також треш. Раніше, наші батьки , жили накопичувальним станом , а ми зараз намагаємось «жити в моменті»- це крайнощі. Треба навчитися розуміти коли ти можеш відпочивати в моменті , а коли полежати на кроваві це також бути в моменті зі своїм тілом .І багато таких прикладів де ми для себе здаємося класними та крутими , а як це впливає на дитинку.
Кажете у людей 20ти років немає оцієї штуки з невмінням відпочивати😅 мені нещодавно виповнилось 23, і в мене часто теж таке, навіть якщо втомлена чи погано почуваюсь, думаю цього недостатньо щоб не працювати, а як полежиш півгодинки позалипаєш, то потім картаєш себе, що могла б щось корисне зробити. Стараюсь з цим боротись, але поки не дуже виходить
В одному з відео Таллєр розповідав, як він чекає на ту саму єдину кохану жінку, так от я хотіла сказати, що я в терапії пять років, і саме цей патерн йде від такого виховання соромом, як Ви описуєте тут. Ця небезпека з батьками в дитинстві, це небезпека близькості - і через неї в дорослому віці є така надія, що я колись знайду ту людину, з якою я не відчую всього того, що відчував з батьками. Я теж цей шлях проходжу, людям з соромячими батьками близькість у дорослому віці страшна, і людина вибудовує багато уникання стосунків через це. Багато тепла народжується в мене до Таллєра, бо я буквально в тій де лодці і знаю, як це всередині.
...а мені, (відмінниці, до речі), стає навіть моторошно від спогадів про життя моїх батьків у тому совковому середовищі..., про життя і роботу інженерів з трудового колективу...
Я народилася 1975 року. Якісь в мене не радянські батьки, мабуть, - від них травмуючого досвіду не отримала. Були проблеми з деякими вчителями, викладачами. Але батьки якраз допомагали мені зрозуміти ці проблемита знайти шляхи подолання складнощів у відносинах з іншими. Батьки інженери, але журнал "Семья и школа" читали. І коли я стала сама туди заглядати, ми обговорювали дуже різні теми. Мабуть, мені пощастило в житті. А з усіх розмов, що чую останні років 7, ніяк не можу зрозуміти - в чому дискусанти вбачають систему радянського виховання? Фрази на кшталт "патриотизм і таке інше, всі розуміють" - ніяк не розкривають суть.
а мені хочеться сказати: від*біться від батьків! мені цікаво: дійсно наше покоління вважає, що ідеально буде виховувати дітей? наші батьки жили так - як знали, вміли, виходячи із власного досвіду, досвіду своїх батьків та інформації, яка була доступна на той час - зі своим не пропрацьованими травмами, страхами і переживаннями я вважаю, що кожне покоління виховує наступне - саме таким - яке буде потрібне майбутньому світу ми зовсім інші, більш усвідомлені, психологічно підковані, вільні - я впевнена, що і наші діти знайдуть у своєму вихованні багато багів - світ стрімко змінюється, тому не варто шукати проблему в інших, дитинство вже не змінити - можна пропрацювати себе - це завжди корисно і для майбутніх дітей - також але варто вимикати утопію: наші діти також будуть чимось незадоволені і можливо в деяких аспектах травмовані
Мене виховувала бабуся, вона була максимально сучасна, тому всі оці крінжові штуки, як зазвичай з батьками, в моєму дитинстві були: мій дім - мої правила; поки не доїси - не встанеш з-за столу і т.д. Але мене не били. Мені пощастило з характером, тому на моїй самооцінці фразочки: «всі навчаються добре, а ти ні» ніяк не відобразились, але є побутові штуки: найкраще відкладати на потім (змушую себе так не робити), спочатку їсти те, що зіпсується і так далі. Але взагалі звісно радянські приколи - це треш
В мене з дитинства важкі і напружені відносини з матір'ю. Нещастя психолог допіг мені зрозуміти, що проблема не в мені!!!!! І не потрібно ЗАРОБЛЯТИ мамину "любов"!
Келихами не можна користуватись було, бо вони (келихи) чекали, поки я переїду жити окремо і тоді заберу їх з собою. Спеціальний посуд, найкращий, святковий, для гостей. Навчитись їсти свіжі яблука, а трохи зіпсовані викидати- це реально треба себе змушувати. Але зате у наших дітей вже такого не буде 🙂
Как факт Плохие, не внимательные родители были и в советское время, и сейчас. В советском Союзе были бесплатными - секции и кружки; - лагеря отдыха; - санатории; - образование; Кто хотел, тот учился, кто хотел, тот занимался спортом. Соответственно и родители- кто хотел и мог- водили детей на секции и развивали всесторонне. Моя дочь в 4 года имела шахматный разряд и ходила в секцию и на гимнастику, и куда хотела или была возможность . В 2012 и после я преподавала в техникуме. Образование детей после школы- просто ужасно (мнение всего педколлектив), дети избалованы и многие плохо воспитанны. Проблема много работающих родителей. В Украине на протяжении столетий (и в СССР) воспитывались уважение к старшему поколению. В современном воспитании этого нет в принципе. И что в этом хорошего? Детей не учат заботится о других, помогать старшим. Все человеческие ценности как были до 1917г, как были до 1996г, так и должны были бы быть актуальны и сейчас. Все зависит только от родителей.
Йой? Це точно допоможе? "Дорогий ООН, я тону в холодній багнюці. Разом зі мною захлинаються мої маленькі діти. Мені не вистачає сил виштовхнути на поверхню хоч одного! ООН! ДОПОМОЖІ!
Круто, що бувають історії як у Вані🤞🏻Але добре, що Женя приземляє … так як більшість зростала саме як Женя. Актуальна тема і не хочеться, щоб подкаст закінчувався👌🏼
Дуже крутий і цікавий подкаст з актуальною темою. Дякую!
У мене особисто (я з 1994) був цілий набір травм від післярадянського виховання. Проживала в Київській області. Коли переїхала в віці 19 років за кордон до Європи, відчула особливо різницю в розкутості та свободі мислення європейців та свою "зажатість"))) але, за 10 років роботи з психологом та самоосвіти все змінилось, потрохи видаляла з своєї системи негативні та стримуючі думки, упередження.
Це займає час та багато роботи над собою, але це реально.
Звичайно, в вихованні моїх батьків особисто було і дуже багато позитивних ключів, які мене створили саме такою, яка я є, тобто і це бажання до змін на краще вони теж мені дали =)
Але і травм було багато: що скажуть люди?! Тихіше їдеш - далі будеш! Не говори голосно, не будь в центрі уваги! Чого така весела?! Не смійся, бо будеш плакати..... ще багато можу назвати. Надіюсь, ми все ж таки переможемо ті установки та будемо щасливі.
Дякую за подкаст❤️
Я живу в Ізраілі.
І тут до речі робили експеримент:
дівчина запостила своі фото роботи, кажучи що вона початківець, запитуючи думку читачів у двох пабліках.
1- російскьомовний, 2-івритимовний.
В 1 ій писали, що роботи так собі, мов треба ще вчитися, видно що не професіонал, і навряд досягне чогось.
В 2 - івритовному писали яка вона талановита, молодець, бажали росту і що вона все зможе.
Ось і все що треба знати про виховання)
Дуже хотілося б ще більше вашого контенту!
Класно, просто, професійно і неймовірно гарна українська у ведучих та гостей
Бажаю успіху каналу🇺🇦😉
Підкріплення тем дослідженнями - це те, що мотивує дивитись Вас, і те, що виділяє Вас серед інших подкастів
Дякуємо
Фраза "поки ти живеш у нашому домі.." на постійній основі мотивувала мене швидше почати працювати і заробити на власне житло))
такий кафовий подкаст, простий, без надмірно глибоких тем, ніби слухаєш розмову друзів. а чоловіків завжди цікаво було підслухати😅
дуже подобається ваш проект. Так рідко можна почути відверту ціннісну бесіду між чоловіками. Вам би ще додати когось 35-40+, у кого є досвід батьківства чи бізнесу чи стосунків більше 12-15-20 років. Було б об'ємніше👌 дякую за україномовний цікавий контент👍
Дуже цікава та актуальна тема ) Дякую за випуск, перекинула своїм батькам 😁, щоб подивились
Таллер - однозначно душа цього подкасту) Харизма через екран пре 🤌
Дякую за відвертість!
Яка насолода ваші інтерв’ю! Продовжуйте в тому ж дусі 😍
Ваші думки дуже відкликаються!
Дуже сумно чути як люди виправдовують своїх батьків за те, що їх били в дитинстві. 😔 Мабуть через це в нашому суспільстві толерують насильство і кажуть: жертва спровокувала чи сама винна.(( Ох, скільки ще поколінь повинно пройти, що ми викорінили з себе радянщину😞 Люди, бити дитину ременем, іншими предметами чи рукою НЕ МОЖНА! ЦЕ НАСИЛЛЯ !!!
Ага, я також так вважаю, але на це деякі мої старші колеги на колишній роботі відповідали: от в тебе ще немає своїх дітей, то ти не знаєш, як вони можуть вивести.
Я просто в шоці була від таких слів. Я взагалі вважаю, що бити дітей (навіть рукою по 5 точці) - це насилля. Я не кажу, що треба у всьому їм потакати, ні звісно, але точно не бити, бо ти по суті прикладаєш фізичну силу до того, хто слабший. Замість того, щоб серйощно пояснити ти обираєш просто покарати фізично. Це жахливо 😭
браво, цей випуск перевершив очікування
Класний випуск. Тема для дискусій з друзями, що ми покоління недолюблених, з кучею комплексів і паттернів, переданих не тільки від батьків, але й насаджених суспільством. Тому однозначно негативне ставлення до рад.виховання і не тільки. А шкільна система скільки комплексів породила? Та загалом вся радянська система: всі мають бути рівні, чіткими і контрольованими. Людина як цінність, як особистість не культивувалася. Не дай Боже, вирізнятися з-поміж інших, мати свою думку, одразу був би засуджений суспільством. Оце ''що люди подумають'' до сих пір у багатьох як вшитий паттерн.
Звісно, не можу сказати, що прям 💯 всі виросли невпевненими в собі і недолюбленими, все ж залежить від батьків. Ваня чудовий приклад людини зі здоровою психікою.
Єдине, що не погоджуюсь з Таллером, що відпочивати нинішнє покоління не вміє не тому, що ми перейняли це з рад.системи 'їбошить'. Це вже з іншої опери- 'успєшний успєх'. Коли всі кругом успішні, як це я буду відпочивати?.. я ще не потрапив в список Форбс😅
Погоджуюсь з Ванею і Нікітою, що не можна ділити світ на чорне і біле. Однозначно щось хороше було і в радянські часи. Це все досвід і що з цим робити, і як жити, кожен вирішує сам. ❤
Неймовірно поважаю, нетипові і цінні думки і цінності Тати ❤❤❤❤❤
класний подкаст, таке як перебуваєш в колі друзів, і слухаєш їх думки. єдине, замало Нікіти
Я в команді Таллера 100%😅
Є конкретні проблеми, вони з дитинства. Довго не визнавала це навіть собі, не те, що іншим. Але дійшла до якогось моменту, що далі вже так не можна. Треба мінятись, бо переживання, страхи та внутрішній депресивний стан конкретно дає про себе знати. Вирішила відвідувати психолога.
Це було краще з рішень. Жалію, що не набралась сміливості раніше
Женя, чудово тебе розумію!
Дуже цікаво Вас слухати ❤класно все структуровано і підкріплено дослідженнями🫶🏼Дякую ❤
Дуже сподобалось, дякую! :)
Дуже актуальна тема для мене зараз. Виховання в мене було і з кнутом, а також ''що люди скажуть'' і це зробило мене дуже не впевненою в собі. А ще коли наприклад в дитинстві я хотіла займатися плаванням, то мені не давали цього робити так як басейн був не в зручному місці, і це лишній час на дорогу, або гімнастикою, то казали що ти всерівно не будеш гімнастко, це тобі не потрібно. І як тільки чимось хотіла почати займатися, то батьки начебто краще знали що це мені не потрібно, головне щоб вчилася добре і щоб лишньої мороки не створювала. Мої стосунки з мамою зараз начебто нормальні, але зовсім не такі. Не має тої теплоти в стосунках яка повинна бути у мами з донькою. І більше в свій час я вважала своєю мамою це бабусю ( хоча вона ще тих радянських правил теж ) . Мама зараз начебто все зрозуміла і хоче надолужити згаяне ( не пройшло і 30 років ) , але мені вже того не потрібно. В мене зараз маленька дитина, лише 4 місяці і я розумію що такого виховання я не буду застосовувати це точно. Але і притримуватися 100% нових стандартів теж не буду. Так як не все те що було в радянському вихованні є поганим. Треба вносити корективи і розуміти що нормально що ні. І головне потрібно прикласти максимально зусиль щоб не травмувати свою дитину. Але можу сказати з впевненістю на 100 % що ідеальних батьків не буває, тому що ми всі люди і можемо робити помилки. І саме головне це те що до батьківства треба підходити свідомо.
Вітання з Житомира. Всім миру та добра)
на вашу думку, що саме хорошого було в радянському вихованні, і що в сучасному не дуже?
😶 ...,,радянське виховання" ???!!! Ви дивуєте, їй-богу. 🤔 Чи вам самій ...не смішно ?
Хлопці, дуже цікаво вас слухати. Класна тема. Молодці 💪
Дуже актальна тема! Дякую за випуск, хлопці 🔝
Розділяю думку Вані! Якщо докопатися до будь-чого то завжди щось таки знайдеш. А далі йде перекладання відповідальності на буцім-то батьків і починається образа. Але ж від певного віку ми свідомі дорослі люди, які обирають якими хочуть бути, що ок а що ні, а не батьки вкладають це в голову і тільки так. Більшості просто легше перекласти відповідальність з актуального важкого моменту «не так» у житті власне на батьків. Замість пропрацювати свої помилки, можливо навіть у цьому ж звязку. Хтось задумувався скільки «травм» можливо набули батьки присвядчуючи своє життя дітям? Отож.
Тема відгукнулася, бо дуже багато багів виховання відчуваю зараз на собі. Тепер це потрібно пропрацювати, щоб не перенести на свою дитину. Актуальна тема.Випуск кайф, цікаво слухати ❤
Женя, дякую за відвертість🙃
Випуск дуже важливий❤ ви круті
Блін про яблука це точно приклад моєї бабусі й дідуся. Садили завжди багато картоплі, було багато великої і гарної, але починали їсти завжди з меншої і не такої гарної 🤦🏼♀️і так в принципі з будь-яким продуктом.
З приводу виховання, то фізичну силу до мене ніхто не застосовував, хоча я інколи вела себе не дуже Ок в дитинстві 😂 Тому для мене фізичне покарання - це дикість. Я навіть не моду кішку привчити до лотка, бо цей процес мені здається жорстоким 😅
Але звісно постійно мене порівнювали з іншими, що мене нереально бісило.
Хоча й зараз мама каже, он подивися вже твої подруги заміж повиходили, а ти що ще ні 🤦♀️
Ваня 👍🏻👌🏻 найкращий! Правильні цінності
Самий класний психолог це наш Господь! Частіше беріть до рук Біблію це книга життя, ваших поступків, ваших стосунків з батьками, ваших стосунків з ближнімі саме головне це нака любові!
Оооооо! Це глобально.ДякуюГосподу,що не добили особистість
Кожен ваш випуск❤
Все в цьому подкасті зроблено класно
Дівчина з Житомира 😂😂😂😂, начебто з провінції😂😂😂. Рухнув цей міф минулого року коли довелося пожити в Польщі. І зрозуміла свої таланти, вибагливість, пантовість.......
Дуже відгукується тема
Моєму сину 4 місяці, я вивчаю всі ці теми та нюанси , але замислююсь , що не факт що через двадцять років моєму сину теперішнє «інноваційне» виховання піде на користь. В наш час , як і в часи наших батьків це було ок але не факт що це буде ок в часи мого сина. Думаю що буде далі ще гірше, зараз наші діти спостерігають як мама побачила у блогера мільйонника сумку і купила її і всім про це розповідає і чекає що її оцінять, ну це також треш. Раніше, наші батьки , жили накопичувальним станом , а ми зараз намагаємось «жити в моменті»- це крайнощі. Треба навчитися розуміти коли ти можеш відпочивати в моменті , а коли полежати на кроваві це також бути в моменті зі своїм тілом .І багато таких прикладів де ми для себе здаємося класними та крутими , а як це впливає на дитинку.
Кажете у людей 20ти років немає оцієї штуки з невмінням відпочивати😅 мені нещодавно виповнилось 23, і в мене часто теж таке, навіть якщо втомлена чи погано почуваюсь, думаю цього недостатньо щоб не працювати, а як полежиш півгодинки позалипаєш, то потім картаєш себе, що могла б щось корисне зробити. Стараюсь з цим боротись, але поки не дуже виходить
В одному з відео Таллєр розповідав, як він чекає на ту саму єдину кохану жінку, так от я хотіла сказати, що я в терапії пять років, і саме цей патерн йде від такого виховання соромом, як Ви описуєте тут. Ця небезпека з батьками в дитинстві, це небезпека близькості - і через неї в дорослому віці є така надія, що я колись знайду ту людину, з якою я не відчую всього того, що відчував з батьками. Я теж цей шлях проходжу, людям з соромячими батьками близькість у дорослому віці страшна, і людина вибудовує багато уникання стосунків через це. Багато тепла народжується в мене до Таллєра, бо я буквально в тій де лодці і знаю, як це всередині.
Дякую вам за коментар. Це Таллер пише)
@@kennedypodcast клас) дуже приємно)
Де тайм пас? Чого я маю дивитись то, що мені не цікаво !
...а мені, (відмінниці, до речі), стає навіть моторошно від спогадів про життя моїх батьків у тому совковому середовищі..., про життя і роботу інженерів з трудового колективу...
Я народилася 1975 року. Якісь в мене не радянські батьки, мабуть, - від них травмуючого досвіду не отримала. Були проблеми з деякими вчителями, викладачами. Але батьки якраз допомагали мені зрозуміти ці проблемита знайти шляхи подолання складнощів у відносинах з іншими. Батьки інженери, але журнал "Семья и школа" читали. І коли я стала сама туди заглядати, ми обговорювали дуже різні теми. Мабуть, мені пощастило в житті. А з усіх розмов, що чую останні років 7, ніяк не можу зрозуміти - в чому дискусанти вбачають систему радянського виховання? Фрази на кшталт "патриотизм і таке інше, всі розуміють" - ніяк не розкривають суть.
а мені хочеться сказати: від*біться від батьків!
мені цікаво: дійсно наше покоління вважає, що ідеально буде виховувати дітей?
наші батьки жили так - як знали, вміли, виходячи із власного досвіду, досвіду своїх батьків та інформації, яка була доступна на той час - зі своим не пропрацьованими травмами, страхами і переживаннями
я вважаю, що кожне покоління виховує наступне - саме таким - яке буде потрібне майбутньому світу
ми зовсім інші, більш усвідомлені, психологічно підковані, вільні - я впевнена, що і наші діти знайдуть у своєму вихованні багато багів - світ стрімко змінюється, тому не варто шукати проблему в інших, дитинство вже не змінити - можна пропрацювати себе - це завжди корисно і для майбутніх дітей - також
але варто вимикати утопію: наші діти також будуть чимось незадоволені і можливо в деяких аспектах травмовані
Мене виховувала бабуся, вона була максимально сучасна, тому всі оці крінжові штуки, як зазвичай з батьками, в моєму дитинстві були: мій дім - мої правила; поки не доїси - не встанеш з-за столу і т.д. Але мене не били.
Мені пощастило з характером, тому на моїй самооцінці фразочки: «всі навчаються добре, а ти ні» ніяк не відобразились, але є побутові штуки: найкраще відкладати на потім (змушую себе так не робити), спочатку їсти те, що зіпсується і так далі.
Але взагалі звісно радянські приколи - це треш
Класний підкаст, але чомусь Нікіти було зовсім мало.
В мене з дитинства важкі і напружені відносини з матір'ю.
Нещастя психолог допіг мені зрозуміти, що проблема не в мені!!!!! І не потрібно ЗАРОБЛЯТИ мамину "любов"!
😢нажаль батьки постійно ставали на бік соціуму 😢😢😢😢
"Дорослих треба поважати"- мій висновок: Вік не гарантує розум і мудрість!!!!!!!часто маразм і маніпуляції!!!!!
Вам би всім дитину підлітка😂 я би з радістю подивилася от то все, як ви їй поянюєте😂😂 гарно мріяти, коли реального досвіду нема
Келихами не можна користуватись було, бо вони (келихи) чекали, поки я переїду жити окремо і тоді заберу їх з собою.
Спеціальний посуд, найкращий, святковий, для гостей.
Навчитись їсти свіжі яблука, а трохи зіпсовані викидати- це реально треба себе змушувати. Але зате у наших дітей вже такого не буде 🙂
Все супер, тільки навіщо Нікіту позвали в кадрі посидіти, не зрозуміло🙃🙈
Виховання через сором 👍
“Хто, б…, вас виховував?» - я також подумала 😂
Синдром "харошая дєвочка" це жах з яким я свідомо почала працювати в 33роки.
Розмова на рівні пацанів (точка зору прадіда).
Мене з Таллєром виховували мабуть одні батьки)
😁😁😁
Лайк 👍
Усі історії про виховання з кнутом і радянське виховання було і в мене, а мені 20 років(( соу
Не все так райдужно
Как факт
Плохие, не внимательные родители были и в советское время, и сейчас.
В советском Союзе были бесплатными
- секции и кружки;
- лагеря отдыха;
- санатории;
- образование;
Кто хотел, тот учился, кто хотел, тот занимался спортом.
Соответственно и родители- кто хотел и мог- водили детей на секции и развивали всесторонне.
Моя дочь в 4 года имела шахматный разряд и ходила в секцию и на гимнастику, и куда хотела или была возможность .
В 2012 и после я преподавала в техникуме.
Образование детей после школы- просто ужасно (мнение всего педколлектив), дети избалованы и многие плохо воспитанны.
Проблема много работающих родителей.
В Украине на протяжении столетий (и в СССР) воспитывались уважение к старшему поколению. В современном воспитании этого нет в принципе. И что в этом хорошего?
Детей не учат заботится о других, помогать старшим.
Все человеческие ценности как были до 1917г, как были до 1996г, так и должны были бы быть актуальны и сейчас.
Все зависит только от родителей.
У батьків запитів нема, а у дітей вони чомусь з'являються.
Коли батьки були в тому віці, що діти зараз, їх не вчили, що психолог то корисно і потрібно
Напевно, тому що батьківство - це вертикаль.
Боже, сидить троє чоловіків і усіх били батьки 😢
Та наші батьки і діди пройшовши війну,не ходили до психологів ,а ходили до церкви,а ви по психологам ,носите гроші,а йдіть до св,ященника!!!
Бумери наші бабусі і дідусі, батьки покоління ікс
Смотря кто какого года...
Здоровья и победы
гарні теми для обговорення, але гостю зовсім мало уваги приділили і не давали говорити, весь випуск проговорили тільки ведучі
Вони ще й матюки застосовують? Таких акме-психологів я ще не бачив!
Йой? Це точно допоможе? "Дорогий ООН, я тону в холодній багнюці. Разом зі мною захлинаються мої маленькі діти. Мені не вистачає сил виштовхнути на поверхню хоч одного! ООН! ДОПОМОЖІ!
ТРАВМИ В СРСР....., БОЖЕ МІЙ,, ТОДІ ЦЕ БУВ КУРОРТ, А ТЕПЕР КОНЦЛАГЕР І ЖАХЛИВЕ ЖИТТЯ...!!!
Якщо не хірячіти нічого не досягнешь
Трое из ларца одинакового лица.