Електрохімічне осадження покриттів з міді і нікола

На поверхню сталевої пластини спочатку осаджуємо мідне покриття, а потім на нього наносимо покриття з ніколу. При осадженні мідного покриття з розчинним анодом на електродах не відбувається виділення газів, тоді як осадження ніколу супроводжується виділенням водню на катоді. Наприкінці відео показано контакте виділення міді на сталі внаслідок хімічної реакції: це покриття є рихлим і погано тримається на основі, на відміну від електрохімічно одержаного покриття.

[@stillparanoid]

Дякую за відео

[@DmytrOne]

Не йму віри, що можу дивитися уроки з хімії українською. Дочекався таки. Величезна Вам подяка та натхнення на продовження створення випусків.

[@user-tc8kg1vr7d]

Моя українська залишає бажати кращого. Проте ми виконуємо положення законодавства і весь навчальний процес проводиться державною мовою. Нажаль у плані зйомки ми є аматорами і відео знімаємо "як є" у наявних (не дуже придатних для цього) умовах.

[@user-mmm001]

А чому Ви не користуєтесь ДСТУ 2439:2018? В ньому нема нікола навіть у довідкових назвах, є лише одна назва - нікель.

[@user-tc8kg1vr7d]

Ми не знавеці української мови, тому намагаємося слідувати авторитетам і здоровому глузду. У даному випадку орієнтувалися на nmetau.edu.ua/file/nazvi_himichnih_elementiv_ukrayinskoyu.pdf, де аналізується стандарт 94-го року з переходом від "нікеля" до "ніколу". Тепер знову повертаємося до нікеля... Добре, візьмемо до уваги!

[@user-mmm001]

@@user-tc8kg1vr7d Дякую за відповідь та серію відео.
Цікавим є те, що якщо ввести в пошук гугла "ДСТУ 2439:2018", то на першому місці буде саме Харківський університет, який розмістив цей документ, а не якийсь інший державний заклад.)) chemistry.karazin.ua/files/DSTU_2439-2018.pdf
P.S. До речі, у зв'язку із введенням цього стандарту виникло багато запитань щодо назви сполук, а обговорень не було. Тому українські назви хім. елементів у нових шкільних підручниках практично не відображені і мало хто із вчителів чув про цей новий державний стандарт, який набув чинності ще 01.10.2019.

[@user-tc8kg1vr7d]

З українським правописом і термінознавством є багато проблем. Дехто з моїх колег не може остаточно перейти на проЄкт замість проЕкт. Також не зовсім зрозуміло як правильно писати і вимовляти "кАферда" чи "катЕдра" (ще можна додати "завідувач кафедри" чи "завідуючий кафедрою"). Перелік можна продовжувати. До того ж задачник Неділько, який використовується у навчальному процесі, вийшов у 2001 році і номенклатура там відповідна. А більш сучасного задачника просто немає. Тому уникнути проблем з українською, нажаль, не виходить.