Вітаю з першою річницею, уже цілий рік ви даруєте чудовий контент. Бажаю найперше миру, в сім'ї, в душі, в державі, і щоб канал процвітав далі, невичерпного натхнення, нових крутих ідей та їх втілень, ентузіазму, який ніколи не згасатиме, і віри в себе та свої сили. Дякую за вашу працю, яка завжди дарує лише хороші емоції.
Обожнюю твої відео, доволі часто ти читаєш книги які мені не дуже цікаві наприклад про науку, фізику, космос, але ти цим так захоплюєшся і розповідаєш про це з такими палаючими очима, що не можливо відірватись і мимоволі стає страшенно цікаво. Дякую тобі за це!🙏 Всім серцем люблю цю книгу Селінджера і багато разів перечитувала, мабуть тому що мені було і є близьке його гостре відчуття несправедливості дорослого світу, а можливо це з тих книг які краще відгукнулись би тоді, коли ти підліток і бунтар. А стосовно Закарпаття і Андрія Любки. Мені страшенно сподобався його роман " Твій погляд Чіо-Чіо-сан", читала деякі з його оповідань, дуже смішно, влучно, але згодна на зараз деякі речі сприймаються не доречно, а також його сексизм мені теж не до вподоби. В травні буде 9 років як я переїхала на Закарпаття, мій чоловік закарпатець, тому можу сказати, що таке їхнє ставлення до свого регіону, це менталітет.І я по-доброму їм заздрю бо якби кожна наша область так пишалась своєю неповторністю і важливістю, можливо в нас не було цієї ситуації коли хтось посягає на нашу мову і свободу. Бо повір мало в якій області (я всі західні та частково центральні області об'їздила автостопом, багато спілкувалась з різними людьми і точно знаю, що кажу) так захищають та пишаються своїми традиціями і діалектом, який зберігся, не дивлячись на кордон з 3-ма європейськими країнами. Нещодавно лежала в лікарні і зі мною була жіночка з невеликого(мало кому відомому, але це її не спиняло ні на мить) села і вона мене переконувала що це найкраще село в Україні, там найкращі люди, найкраща місцевість і взагалі воно дуже цінне для регіону і України взагалі. Чи це так? Ні. Але вона так щиро в це вірить. І слухаючи її я задумалась про дуже важливу річ. Чи я хоч раз так рекламувала, пишалась і розповідала про місто де я народилося(я з Хмельницького)? І я зрозуміла, що ні! Що я радше погодилась з величчю інших міст, а ніж моїм. І так мабуть думали багато хто, тому тепер в моєму місті немає різноманіття діалектів(а вони були, бо бабуся розповідала), зносяться старовинні будинки, я не знаю видатних постатей і історії мого краю. На відміну від мого чоловіка, який при кожній нагоді буде розповідати про те що Хуст був столицею Карпатської України, так один день, але вони цим пишаються, знають своїх людей. Тому повір це не образа решті України, але лише самолюбство і закоханість в свій край і людей. Чому я намагаюся у них навчитись.😊
Заражати цікавістю про щось незнайоме, але цікаве мені подобається☺️ Якись зовсім інший спосіб сприйняття світу одразу стає знайомим коли бачиш світ очима науковця. Якщо захочеш прочитати книгу laboratoria.pro/products/osnovy-10-klyuchiv-do-realnosti ти це відчуєш на собі. Все земне стає не важливим, коли заглиблюєшся в знання про Всесвіт. Просто неймовірні відчуття, рекомендую. Я розумію про що ти і не ставлю це у вину Любці. Тільки відчувається жорстка відокремленість від всіх і вся. Сумно. В якихось моментах я розповідала про Україну в захльоб всім хто був готовий вислухати. Про усі красоти і чесноти. Тільки про усю країну, а не тільки про своє місто. Можливо це мені і муляло - виокремлення, чогось з цілого ансамблю, який одне без одного звісно звучить, але не так чисто, мелодично. Безмежно скучила за Україною. Певно тому трошечки 💔
Ух, 24 години читання! Найскладніший формат для зйомок! Я не можу читати по 12-24 години, тому в мене з березня "висять" ще непрочитаних 14 годин... Я у підлітковому віці читала "Над прірвою у житі" і взагалі не зрозуміла драми😅 Дочитала лише з температурою, бо чомусь вирішила, що "ну всім же треба це прочитати". Досі думаю, що витратила час дарма, бо ми з героєм книги дуже-дуже різні.
Це було не легко однозначно🥲 та я зробила💪🏻 От я теж не розуміла драму в першій половині, що аж покинула читати. Зараз з відстані пари тижнів після закінчення читання в мене одне бажання пожаліти хлопця, підтримати. Капець як йому самостійно ще й окремо від усієї родини довелось переживати втрату брата. Він такий загублений, такий самотній. Мало того, що проходиш через буріння гормонів у підлітковому віці, так ще й відокремлено від родини і братів/сестер. Розчулююча історія, загубленої душі.
Ні, такої напасті точно немає. Просто Калатея це рослинка з тропічних лісів, що любе тепло та 80% вологості. В мене ні того, ні того вдома немає. Тому можливо щось піде не так, а може все буде добре
Я творчість Любки ніжно люблю, але Саудаде мені теж не пішла. Я не жочитала і, чесно кажучи, поки не маю бажання. Мені здається, зараз він набагато краще пише оповідання, а в Саудале мені відчувається певна "недошліфованість"
Вспомнилось, как много лет назад в универе мы изучали Селинджера в оригинале. Правда там было не это произведение, а его рассказы. Лучшего интерпритатора чем я в нашей групе не было. А там именно нужно было выуживать суть из всяких мелочей (типа хто как закурил, в какую сторону смотрел, когда что-то отвечал и т.п.) Просто прочитать и понять смысл прочитанного было не реально. После этих "Рыбок-бананок", "Пропасть..." читалась намного проще, но как-то сильно не зацепила.
Як вам здається для того щоб насолодитися читанням творів Селінджера обов'язково помічати і інтерпретувати усі дрібниці? Коли читала "Франкенштейна" в книзі була купа приміток в кінці з якимось інтерпретаціями різних літературознавців. Я інколи їх читала і думала, що ці люди хочуть бачити глибину там де все доволі ясно, а інколи щиро вважала, що вони щось приймали психотропне і лише десь в чверті випадків ті примітки здавались доречними і цікавими. Так ось мені здається так втрачається насолода від читання коли шукаєш щось чого потенційно не вкладали в текст, а просто так співпало.
@@YellowBookNook Я звісно ці оповідання не перечитував, можливо ними і можна якось насолодитися, але жодному з нашого курсу це не вдалося. Якщо є бажання спробуйте прочитати будь-яке з його "nine stories". Хочу залишити для вас невеличку анотацію до однієї з цих історій: "Эта новелла представляет собой загадку как в плане ее построения, так и в плане содержания, смысла. Новелла Сэлинджера плохо вмещается в рамки модернизма - в ней нет неомифологической подсветки, стиль ее прост, а сюжет, с одной стороны, тривиален, а с другой - абсурден. Последнее слово - абсурд - отчасти сразу приводит к разгадке: новелла, как и все творчество Сэлинджера, проникнута духом дзэнского мышления ." Якихось оглядів чи приміток я не читав, бо в ті часи навіть сам твір в перекладі було не знайти (мабуть, саме через це нам його і запропонували:) Уявіть собі, що вам потрібно щось розповісти про книгу, яку взагалі неможливо не зрозуміти, не переказати, і відповідь має бути гідною студента філолога.
@YellowBookNook Я звісно ці оповідання не перечитував, можливо ними і можна якось насолодитися, але жодному з нашого курсу це не вдалося. Якщо є бажання спробуйте прочитати будь-яке з його "nine stories". Хочу залишити для вас невеличку анотацію до однієї з цих історій: "Эта новелла представляет собой загадку как в плане ее построения, так и в плане содержания, смысла. Новелла Сэлинджера плохо вмещается в рамки модернизма - в ней нет неомифологической подсветки, стиль ее прост, а сюжет, с одной стороны, тривиален, а с другой - абсурден. Последнее слово - абсурд - отчасти сразу приводит к разгадке: новелла, как и все творчество Сэлинджера, проникнута духом дзэнского мышления ." Якихось оглядів чи приміток я не читав, бо в ті часи навіть сам твір в перекладі було не знайти (мабуть, саме через це нам його і запропонували:) Уявіть собі, що вам потрібно щось розповісти про книгу, яку взагалі неможливо не зрозуміти, не переказати, і відповідь має бути гідною студента філолога.
Интересно, какую расу вы хотите исключить из своего гуманного списка? :) Первый раз посмотрел видео про читательский марофон. Перебивки шикарные, монтаж супер, книги - почти все незнакомые, но "Сны Айнштайна" теперь будут преследовать меня в моих снах тоже. От всей души поздравляю вашего новорожденного, а точнее вас, как его родителя. Столько книг, сколько вы осиливаете за день, мне хватило бы на целый год :)
@@YellowBookNook Ну прямо таки не дочекаюся огляду цієї математики. Можливо це саме те, що мені потрінбно для моїх занять. Перенасичення читанням було помітним, але ви гідно з цим впоралися. Було б цікаво подивитися невеличкий огляд вашого подвр'я, бо здається на цьому ви теж трохи розумієтесь.
@Max_Sim дібралась тільки що до другої частини книги і зрозуміла, що вона не про пояснити, а про демонстрацію того, що математика може бути захопливою та цікавою. Дуже поверхнево оглядається багацько тем, а обсяг трохи більше 220 сторінок. Це скоріш просто легкий нонфікшн з яким не нудно провести вечір-два. P.S. садок не моя зона відповідальності🙃 я хіба що насолоджуюсь видами.
Друзі, якщо хочете мене привітати будь ласка задонатьте Госпітальєрам❤
www.hospitallers.life/needs-hospitallers
Ще раз з річницею 🎉
Мільйон підписників та крутих книжок!
Дякую ❤️
Вітаю з першою річницею, уже цілий рік ви даруєте чудовий контент. Бажаю найперше миру, в сім'ї, в душі, в державі, і щоб канал процвітав далі, невичерпного натхнення, нових крутих ідей та їх втілень, ентузіазму, який ніколи не згасатиме, і віри в себе та свої сили. Дякую за вашу працю, яка завжди дарує лише хороші емоції.
Щиро дякую ☺️
Такі слова - неймовірна підтримка😌
Вітаю з річницею 🎉 дивлюся кожне відео і кожне душевне, тепле. Дякую❤
Дякую 🥰
З річницею! 🎉🎉🎉
Це так прекрасно, коли вікна виходять у сад 😊
Най будуть книжки і yellow book nook💛
🥂❤️
Привіт! ❤
Вітання з річницею 🎉🎉🎉 бажаю розвитку каналу, нових досягнень, і хай це затратне хоббі приносить багато багато задоволення ❤
Дякую, Аліно❤️
❤❤❤
З днем народження каналу!🎉🎉🎉🎉 Калатея така гарна, очей не відвести😻
Дякую ❤️
В неї на підході 2 нових листочки🥰
Вітаю! Розвитку та миру!
Дякую! Миру в першу чергу 💙💛
Обожнюю твої відео, доволі часто ти читаєш книги які мені не дуже цікаві наприклад про науку, фізику, космос, але ти цим так захоплюєшся і розповідаєш про це з такими палаючими очима, що не можливо відірватись і мимоволі стає страшенно цікаво. Дякую тобі за це!🙏
Всім серцем люблю цю книгу Селінджера і багато разів перечитувала, мабуть тому що мені було і є близьке його гостре відчуття несправедливості дорослого світу, а можливо це з тих книг які краще відгукнулись би тоді, коли ти підліток і бунтар.
А стосовно Закарпаття і Андрія Любки. Мені страшенно сподобався його роман " Твій погляд Чіо-Чіо-сан", читала деякі з його оповідань, дуже смішно, влучно, але згодна на зараз деякі речі сприймаються не доречно, а також його сексизм мені теж не до вподоби.
В травні буде 9 років як я переїхала на Закарпаття, мій чоловік закарпатець, тому можу сказати, що таке їхнє ставлення до свого регіону, це менталітет.І я по-доброму їм заздрю бо якби кожна наша область так пишалась своєю неповторністю і важливістю, можливо в нас не було цієї ситуації коли хтось посягає на нашу мову і свободу. Бо повір мало в якій області (я всі західні та частково центральні області об'їздила автостопом, багато спілкувалась з різними людьми і точно знаю, що кажу) так захищають та пишаються своїми традиціями і діалектом, який зберігся, не дивлячись на кордон з 3-ма європейськими країнами.
Нещодавно лежала в лікарні і зі мною була жіночка з невеликого(мало кому відомому, але це її не спиняло ні на мить) села і вона мене переконувала що це найкраще село в Україні, там найкращі люди, найкраща місцевість і взагалі воно дуже цінне для регіону і України взагалі. Чи це так? Ні. Але вона так щиро в це вірить.
І слухаючи її я задумалась про дуже важливу річ. Чи я хоч раз так рекламувала, пишалась і розповідала про місто де я народилося(я з Хмельницького)? І я зрозуміла, що ні! Що я радше погодилась з величчю інших міст, а ніж моїм. І так мабуть думали багато хто, тому тепер в моєму місті немає різноманіття діалектів(а вони були, бо бабуся розповідала), зносяться старовинні будинки, я не знаю видатних постатей і історії мого краю. На відміну від мого чоловіка, який при кожній нагоді буде розповідати про те що Хуст був столицею Карпатської України, так один день, але вони цим пишаються, знають своїх людей.
Тому повір це не образа решті України, але лише самолюбство і закоханість в свій край і людей. Чому я намагаюся у них навчитись.😊
Заражати цікавістю про щось незнайоме, але цікаве мені подобається☺️ Якись зовсім інший спосіб сприйняття світу одразу стає знайомим коли бачиш світ очима науковця. Якщо захочеш прочитати книгу laboratoria.pro/products/osnovy-10-klyuchiv-do-realnosti ти це відчуєш на собі. Все земне стає не важливим, коли заглиблюєшся в знання про Всесвіт. Просто неймовірні відчуття, рекомендую.
Я розумію про що ти і не ставлю це у вину Любці. Тільки відчувається жорстка відокремленість від всіх і вся. Сумно. В якихось моментах я розповідала про Україну в захльоб всім хто був готовий вислухати. Про усі красоти і чесноти. Тільки про усю країну, а не тільки про своє місто. Можливо це мені і муляло - виокремлення, чогось з цілого ансамблю, який одне без одного звісно звучить, але не так чисто, мелодично.
Безмежно скучила за Україною. Певно тому трошечки 💔
@@YellowBookNook цікаво, дякую я спробую. 🤔
Я навіть не уявляю на скільки тобі складно 😥 Але знай передаю міцні обійми з України! ☺️🤗🫶
@bellasbooks17 дякую за підтримку ❤️🫂
Вітаю з річницею! Бажаю розвитку, обожнюю ваш канал ❤
Дякую)
Селінджера колись дуде давно читала, де в школі - і геть нічого не памятаю))) абсолютно! Треба перечитати) думаю, мені сподобається)
По моїм відчуттям тобі 50/50 буде з цією книгою. Цікаво чи справдяться мої передбачення 🤔
Ух, 24 години читання! Найскладніший формат для зйомок! Я не можу читати по 12-24 години, тому в мене з березня "висять" ще непрочитаних 14 годин...
Я у підлітковому віці читала "Над прірвою у житі" і взагалі не зрозуміла драми😅 Дочитала лише з температурою, бо чомусь вирішила, що "ну всім же треба це прочитати". Досі думаю, що витратила час дарма, бо ми з героєм книги дуже-дуже різні.
Це було не легко однозначно🥲 та я зробила💪🏻
От я теж не розуміла драму в першій половині, що аж покинула читати. Зараз з відстані пари тижнів після закінчення читання в мене одне бажання пожаліти хлопця, підтримати. Капець як йому самостійно ще й окремо від усієї родини довелось переживати втрату брата.
Він такий загублений, такий самотній. Мало того, що проходиш через буріння гормонів у підлітковому віці, так ще й відокремлено від родини і братів/сестер. Розчулююча історія, загубленої душі.
Дякую за чудове відео! Цікаво й затишно.
❤️❤️❤️
Дуже боялась, що вийшло таке собі відео, але ваші слова розбивають мої страхи 😊
Чудові рослинки 😊
В мене вже є підозри щодо здоров'я калатеї🥲
@@YellowBookNook 🥲
Перевір чи немає павутинного клеща, він дуже любить селитись на цих квітах
Ні, такої напасті точно немає. Просто Калатея це рослинка з тропічних лісів, що любе тепло та 80% вологості. В мене ні того, ні того вдома немає. Тому можливо щось піде не так, а може все буде добре
Я творчість Любки ніжно люблю, але Саудаде мені теж не пішла. Я не жочитала і, чесно кажучи, поки не маю бажання. Мені здається, зараз він набагато краще пише оповідання, а в Саудале мені відчувається певна "недошліфованість"
Можливо зараз дійсно краще)
Просто я з ним ніби на різних діалектах з наголосами на різні штуки говорю. Так діла нема🥲
Вспомнилось, как много лет назад в универе мы изучали Селинджера в оригинале. Правда там было не это произведение, а его рассказы. Лучшего интерпритатора чем я в нашей групе не было. А там именно нужно было выуживать суть из всяких мелочей (типа хто как закурил, в какую сторону смотрел, когда что-то отвечал и т.п.) Просто прочитать и понять смысл прочитанного было не реально. После этих "Рыбок-бананок", "Пропасть..." читалась намного проще, но как-то сильно не зацепила.
Як вам здається для того щоб насолодитися читанням творів Селінджера обов'язково помічати і інтерпретувати усі дрібниці?
Коли читала "Франкенштейна" в книзі була купа приміток в кінці з якимось інтерпретаціями різних літературознавців. Я інколи їх читала і думала, що ці люди хочуть бачити глибину там де все доволі ясно, а інколи щиро вважала, що вони щось приймали психотропне і лише десь в чверті випадків ті примітки здавались доречними і цікавими.
Так ось мені здається так втрачається насолода від читання коли шукаєш щось чого потенційно не вкладали в текст, а просто так співпало.
@@YellowBookNook Я звісно ці оповідання не перечитував, можливо ними і можна якось насолодитися, але жодному з нашого курсу це не вдалося. Якщо є бажання спробуйте прочитати будь-яке з його "nine stories". Хочу залишити для вас невеличку анотацію до однієї з цих історій: "Эта новелла представляет собой загадку как в плане ее построения, так и в плане содержания, смысла. Новелла Сэлинджера плохо вмещается в рамки модернизма - в ней нет неомифологической подсветки, стиль ее прост, а сюжет, с одной стороны, тривиален, а с другой - абсурден. Последнее слово - абсурд - отчасти сразу приводит к разгадке: новелла, как и все творчество Сэлинджера, проникнута духом дзэнского мышления ." Якихось оглядів чи приміток я не читав, бо в ті часи навіть сам твір в перекладі було не знайти (мабуть, саме через це нам його і запропонували:) Уявіть собі, що вам потрібно щось розповісти про книгу, яку взагалі неможливо не зрозуміти, не переказати, і відповідь має бути гідною студента філолога.
@YellowBookNook Я звісно ці оповідання не перечитував, можливо ними і можна якось насолодитися, але жодному з нашого курсу це не вдалося. Якщо є бажання спробуйте прочитати будь-яке з його "nine stories". Хочу залишити для вас невеличку анотацію до однієї з цих історій: "Эта новелла представляет собой загадку как в плане ее построения, так и в плане содержания, смысла. Новелла Сэлинджера плохо вмещается в рамки модернизма - в ней нет неомифологической подсветки, стиль ее прост, а сюжет, с одной стороны, тривиален, а с другой - абсурден. Последнее слово - абсурд - отчасти сразу приводит к разгадке: новелла, как и все творчество Сэлинджера, проникнута духом дзэнского мышления ." Якихось оглядів чи приміток я не читав, бо в ті часи навіть сам твір в перекладі було не знайти (мабуть, саме через це нам його і запропонували:) Уявіть собі, що вам потрібно щось розповісти про книгу, яку взагалі неможливо не зрозуміти, не переказати, і відповідь має бути гідною студента філолога.
Интересно, какую расу вы хотите исключить из своего гуманного списка? :) Первый раз посмотрел видео про читательский марофон. Перебивки шикарные, монтаж супер, книги - почти все незнакомые, но "Сны Айнштайна" теперь будут преследовать меня в моих снах тоже. От всей души поздравляю вашего новорожденного, а точнее вас, как его родителя. Столько книг, сколько вы осиливаете за день, мне хватило бы на целый год :)
@@YellowBookNook Ну прямо таки не дочекаюся огляду цієї математики. Можливо це саме те, що мені потрінбно для моїх занять. Перенасичення читанням було помітним, але ви гідно з цим впоралися. Було б цікаво подивитися невеличкий огляд вашого подвр'я, бо здається на цьому ви теж трохи розумієтесь.
@Max_Sim дібралась тільки що до другої частини книги і зрозуміла, що вона не про пояснити, а про демонстрацію того, що математика може бути захопливою та цікавою. Дуже поверхнево оглядається багацько тем, а обсяг трохи більше 220 сторінок. Це скоріш просто легкий нонфікшн з яким не нудно провести вечір-два.
P.S. садок не моя зона відповідальності🙃 я хіба що насолоджуюсь видами.
А Однойменні хіба не друга чатина з дилогії? Перша це Поміж злодіїв
Чесно, я не знаю, можливо я переплутала коли з полиці брала книгу
@@YellowBookNook перша 100% це Поміж злодіїв. Там дві книги повністю формують обличчя
Складні книги ви обрали
Проте таки прочитала🙂
Мене гнітили зобов'язання які я мала, тож варто було з ними розібратись.
@@YellowBookNook ви потужна в читанні. Я, мабуть, на "Нікелеві хлопці" не наважусь
Це нормально, не обов'язково читати все.
Читайте те, що хочеться🙌🏻
Якщо людина, який тільки БУДЕ 30 років - немолода, то яка ж тоді молода??? 😂 5 рочків? 6 місяців?
Це ж був жарт)
Мене трохи лякає це число ось і все)