Бувають дні, коли Господь так близько...

Автор: Бігун Софія
Бувають дні, коли Господь так близько.
Тоді душа і дух (удвох) співають в унісон.
Тоді здається, небеса схилились низько,
В ту мить ти відчуваєш теплоту Його долонь.
Тоді у серці дивно оживає Боже Слово
І кожна йота набуває зміст та сенс.
І розумієш, що нічого випадково
Не станеться, бо Господу давно відомо все.
Тоді уста Творця не можуть не хвалити.
Тоді не хочеться піднятися з колін.
А хочеться молитися, і душу оголити
Бо розумієш зовсім поруч - Божий Син.
Але бувають дні, коли в душі тривога.
Немає сил і пісні на устах.
Коли не відчуваєш поряд дотик Бога,
А замість радості, - розчарування й страх.
Коли ослабла віра,- марно прагне
Піднятися угору до небес.
І сумніви безжально душу ранять,
Питаючи: хіба твій Бог- Він Бог чудес?
Тоді, в цей час, ти пригадай моменти,
Коли Господь доводив кожен раз.
Що Він прийшов страждати і померти
А потім і воскреснути для нас!
Згадай, як на твої молитви,
Бог неймовірну відповідь давав.
Приходив вчасно й зовсім непомітно
Втирав сльозу і міцно обіймав
І вщент роздавлену й розбиту віру
Відновлював щоразу Божий Дух.
Господь зміцняв, благословляв надміру,
Бо Він єдиний, не зрадливий Друг .
Згадай, що Бог приходив як Цілитель,
Який не тільки тіло лікував,
А й серце наче той потік розлите
Щоразу до життя майстерно повертав.
Із року в рік Господь доводить вірність
Сторінку за сторінкою гортаючи життя.
Нагадує що кожен день все ближче вічність,
В якій немає ні початку ні кінця
Ми скоро розпочнемо календар
В нім будуть дні, в яких Господь так близько
І будуть дні, в яких покласти на вівтар.
Нам доведеться найцінніше і схилитись низько.
В таких моментах, друже, ти не сам
Бог буде поряд, Він не залишає.
Для нас яскравий приклад Авраам
Бог не змінився, Він про нас подбає!
У сірих буднях і в погожих днях ,
У всіх сезонах наш Творець незмінний.
І незалежно від календаря
Бог був і є і буде завжди вірний!