01:05 - ПЛАН 01:50 - Кру.ст - Проект Зм. до ЦПК, ГПК 02:35 - Істор.Витоки - від Конкуренції Позовів - до Ефективності Способів Захисту 03:20 - Імперативність / Диспозитивність норми про Способи Захисту 08:42 - чи може Суд Відмовити/Змінити Спосіб Захисту 13:20 - Судова Активність - Обрати Ін.Спосіб Захисту 17:40 - Проект Зм. ст.5 ЦПК/ГПК - Суд не може відмовити 20:45 - Матриця Інституцій 21:52 - КМУ - Строк на Спалкування 23:25 - Матер/Процес Захист 24:40 - Деякі Конкретні Приклади 42:42 - "Знищення" ЮФ 45:45 - Недійсність Правочину 50:40 - Акт Органу ДВ/МС 53:40 - ФГВ діє як Правління, а не як ЮО публ.права, - ВС сприйняв таку позицію 54:20 - Кучерявенко - Дискусія 54:50 - Некладеність Договору 56:30 - Фраудаторний правочин 57:10 - наслідки вчинення правочину з перевищенням повноважень 59:40 - Компанії - Корпоративні Права 01:09:00 - про Державну Реєстрацію
18:19 не зрозуміла аргументація спікера про те, що заборона суду відмовляти у задоволенні позову з посиланням на обрання неефективною способу захисту права є загрозою судовому активізму. На мій погляд судовий активізм як раз і полягає не у відмові, а у позитивній процесуальний поведінці, спрямованій на захист порушеного права чи інтересу навіть у ситуації, коли ми маємо прогалини у законодавстві, у нормативному врегулюванні спірних відносин, і цю прогалину позивач за допомогою суду бажає "вилікувати" за рахунок обраного способу захисту, який у законодавстві прямо не передбачений, або якщо норма права є "дефектною" у контексті конституційних чи міжнародних гарантій захисту права. Інший підхід до втручання суду в оцінку "неефективної" норми права, якраз і порушує принцип розподілу влад і створює ситуацію правової невизначеності правової системи і нормативного регулювання, оскільки у нас система континентального, а не загального права. У нас ВС може формулювати правові висновки лише щодо змісту діючих норм права, а відмовляти у захисті порушеного права з посиланням на неефективність обраного способу є або втручання у компетенцію КСУ або відмова у правосудді та свавільне застосуванні норм права, у залежності від конкретної правової ситуації, на мій погляд. Конституція і ЄКПЛ, інші міжнародні договори відповідно до правової конструкції ст. 5 ЦПК мають застосовуватися судами у позитивному аспекті, в межах принципу суд знає право. Процесуальний активізм суду доречний для уточнення позовних вимог, що грунтується на диспозитивності цивільного судочинства. На мою думку, він у першу чергу доречний в суді першої інстанції, де розглядається спір по суті, з огляду на темпоральні межі для використання права на уточнення позову, що також пов'язано з принципом змагальності в аспекті права іншої сторони на захист від позову. У апеляційний інстанції таке уточнення має з цих причин додаткові процесуальні обмеження і про це судам України прямо сказав ЄСПЛ у справі Гусєв проти України. Інший підхід у застосуванні ст. 5 ЦПК викликає сумніви у правильному розумінні змісту ст.ст. 6, 13 ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ. Велика подяка організаторам і спікера за Вашу роботу, тема дуже актуальна! З повагою і побажанням подальших успіхів!
Вишукуючи кожного разу нові "ефективні" способи захисту, повністю нівелюють ст. 16 ЦКУ і ст. 8 Конституції України. А найбільший сміх викликає теза про "процесуальну економію", щоб особа не мала потреби повторного звернення до суду. В що особа робить, якщо суд, встановивши факт порушення прав, незаконність дій відповідача, відмовляє у звязкя з "неефективністю" способу захисту, хіба не повторно звертається до суду ? Де логіка? І чому суд перебирає на себе питання ефективності для позивача?
Не погоджуюся. Зловживання правом не явки на збори не можливо якщо це право є. Це потрібно врегульовувати на рівні корпоративного права. Три неявки під ряд - виключення.
Ого! Це кардинально! Закон не передбачає такого правового наслідку. Тому цей підхід приречений на завал судів позовів про незаконність рішення загальних зборів про виключення. Власне, ця хвиля вже спала. Крім того, слід подумати над тим (на цьому прикладі) як варто регулювати відносини, щоб запобігти такого роду пасток і не перевантажувати суд зайвими і тупіковими справами
01:05 - ПЛАН
01:50 - Кру.ст - Проект Зм. до ЦПК, ГПК
02:35 - Істор.Витоки - від Конкуренції Позовів - до Ефективності Способів Захисту
03:20 - Імперативність / Диспозитивність норми про Способи Захисту
08:42 - чи може Суд Відмовити/Змінити Спосіб Захисту
13:20 - Судова Активність - Обрати Ін.Спосіб Захисту
17:40 - Проект Зм. ст.5 ЦПК/ГПК - Суд не може відмовити
20:45 - Матриця Інституцій
21:52 - КМУ - Строк на Спалкування
23:25 - Матер/Процес Захист
24:40 - Деякі Конкретні Приклади
42:42 - "Знищення" ЮФ
45:45 - Недійсність Правочину
50:40 - Акт Органу ДВ/МС
53:40 - ФГВ діє як Правління, а не як ЮО публ.права, - ВС сприйняв таку позицію
54:20 - Кучерявенко - Дискусія
54:50 - Некладеність Договору
56:30 - Фраудаторний правочин
57:10 - наслідки вчинення правочину з перевищенням повноважень
59:40 - Компанії - Корпоративні Права
01:09:00 - про Державну Реєстрацію
18:19 не зрозуміла аргументація спікера про те, що заборона суду відмовляти у задоволенні позову з посиланням на обрання неефективною способу захисту права є загрозою судовому активізму. На мій погляд судовий активізм як раз і полягає не у відмові, а у позитивній процесуальний поведінці, спрямованій на захист порушеного права чи інтересу навіть у ситуації, коли ми маємо прогалини у законодавстві, у нормативному врегулюванні спірних відносин, і цю прогалину позивач за допомогою суду бажає "вилікувати" за рахунок обраного способу захисту, який у законодавстві прямо не передбачений, або якщо норма права є "дефектною" у контексті конституційних чи міжнародних гарантій захисту права. Інший підхід до втручання суду в оцінку "неефективної" норми права, якраз і порушує принцип розподілу влад і створює ситуацію правової невизначеності правової системи і нормативного регулювання, оскільки у нас система континентального, а не загального права. У нас ВС може формулювати правові висновки лише щодо змісту діючих норм права, а відмовляти у захисті порушеного права з посиланням на неефективність обраного способу є або втручання у компетенцію КСУ або відмова у правосудді та свавільне застосуванні норм права, у залежності від конкретної правової ситуації, на мій погляд. Конституція і ЄКПЛ, інші міжнародні договори відповідно до правової конструкції ст. 5 ЦПК мають застосовуватися судами у позитивному аспекті, в межах принципу суд знає право. Процесуальний активізм суду доречний для уточнення позовних вимог, що грунтується на диспозитивності цивільного судочинства. На мою думку, він у першу чергу доречний в суді першої інстанції, де розглядається спір по суті, з огляду на темпоральні межі для використання права на уточнення позову, що також пов'язано з принципом змагальності в аспекті права іншої сторони на захист від позову. У апеляційний інстанції таке уточнення має з цих причин додаткові процесуальні обмеження і про це судам України прямо сказав ЄСПЛ у справі Гусєв проти України. Інший підхід у застосуванні ст. 5 ЦПК викликає сумніви у правильному розумінні змісту ст.ст. 6, 13 ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ.
Велика подяка організаторам і спікера за Вашу роботу, тема дуже актуальна! З повагою і побажанням подальших успіхів!
Вишукуючи кожного разу нові "ефективні" способи захисту, повністю нівелюють ст. 16 ЦКУ і ст. 8 Конституції України. А найбільший сміх викликає теза про "процесуальну економію", щоб особа не мала потреби повторного звернення до суду. В що особа робить, якщо суд, встановивши факт порушення прав, незаконність дій відповідача, відмовляє у звязкя з "неефективністю" способу захисту, хіба не повторно звертається до суду ? Де логіка? І чому суд перебирає на себе питання ефективності для позивача?
Не погоджуюся. Зловживання правом не явки на збори не можливо якщо це право є. Це потрібно врегульовувати на рівні корпоративного права. Три неявки під ряд - виключення.
Ого! Це кардинально! Закон не передбачає такого правового наслідку. Тому цей підхід приречений на завал судів позовів про незаконність рішення загальних зборів про виключення. Власне, ця хвиля вже спала. Крім того, слід подумати над тим (на цьому прикладі) як варто регулювати відносини, щоб запобігти такого роду пасток і не перевантажувати суд зайвими і тупіковими справами