Підтримайте розвиток подкасту на Patreon: cutt.ly/xbSadbX Передзамовлення другої книги «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці»: surl.li/btfhn
Потрібно насправді неймовірно любити людину, щоб підтримувати її в депресії. Я була у стосунках з хлопцем, який мав клінічну депресію. І я була до цього не готова, це справді важко коли з тобою не мають сили піти на прогулянку, говорити чи хоча б щось зініціювати. Мені виглядало ніби йому на все байдуже і на мене в тому ж числі. Хоч тепер я розумію, що в середині він переживав багато емоцій. А я ще маю уникаючий тип прив’язаності і ще ті качелі були. Останні місяці мучили один одного, і насправді сама перейняла депресію, плакала, коли слухала цей випуск. Далі залишилось почуття кохання, але я сама маю не стабільну психіку, щоб підтримувати чиюсь… Шкода, що не послухала цей поткаст раніше, не мала сили :) Дякую дуже за вашу роботу, слухаю кожен ваш поткаст до кінця, ловіть 🐸біжу патреонити!❤
Весь випуск дуже цінний, але найбільш важливою для мене була фраза: "Протилежністю залежності є не тверезість, а контакт, із собою чи іншими". Дякую вам.
І знову дуже дякую вам за вашу чудову роботу! Спіймала себе на думці, що мені стає дуже сумно, коли дивлюсь ваші епізоди. Сумно, бо я не знала або не розуміла багатьох речей, які відбувалися зі мною в житті, і наробила через це немало помилок. Дякую, що ви є! ❤
Дякую, вам за цей подкаст. Маю депресію. Почалась вона ще з вагітності, підкріпилася коли, мої очікування розбилися об реальність материнства, потім був ковід, коли я була в квартирі 3 місяці майже без виходу, потім потрапляння сина у лікарню, а потім повномасштабний наступ. І ось тепер, ми з сином переїжджаємо від моїх батьків до батьків мого чоловіка, де я не можу повноцінно розслабитись. І мій стан погіршується. І найбільше мене пригнічує, що я не знаходжу сил, бажання повноцінно проводити час з сином. Розумію, що йому потрібний цей контакт, але як тільки я починаю з ним гратися, я починаю "відключатися", я не сприймаю що він мені хоче сказати, починаю швидко нудьгувати і він це відчуває. І мені за це дуже соромно, і я відчуваю провину, що не можу дати йому радісної невимушеної обстановки. А також, соромлюся поговорити про свій стан з рідними, бо не хочу їх обтяжувати своїми проблемами, а також не хочеться їх лякати, адже з цим важко і мені і їм.
Говорити не тільки з рідними треба, було б добре піти до лікаря та приймати антидепресанти або хоча б екстракт звіробою, легкий визнаний лікарями варіант антидепресанту. Як пояснював моїй сестрі психіатр - людина в стресі може виснажувати в організмі запаси речовин, які відповідають за нормальний стан психіки, і це іноді чиста фармакологія. Вони "вилітають" занадто швидко, розтрачуються, і мають поповнюватись. Антидепресанти ж або вводять ці речовини в організм напряму, або гальмують їх виведення, або збільшують кількість рецепторів, щоб вони краще засвоювались А щоб не попадати в подібні стани виснаження, потрібно поспілкуватися з психологом або психотерапевтом.
психіатр підбере вам ліки і врятує вам життя. з власного досвіду маю висновок такий. хоча буває , що підбирати фарму доводиться довго черезособисті реакції на препарат. запевняю вас, шанси вилікуватися є, але без препаратів буде гірше і гірше. тримайтеся з тих останніх сил , що лишились і зверніться за допомогою до психіатра, він з радістю вас врятує
🐸 Дякую, це саме те, що треба було почути❤️ Я в депресії, мій партнер дуже виснажується😔 Але на жаль так важко знайти хорошого спеціаліста🤦 Три місяці моральних тортур з різними психіатрами і психотерапевтами, і ось я на тій точці, з якої йшла до них....намагаюся витягти сама себе як Мюнхгаузен за волосся з болота
Знову жаба :) Дякую вам, що підняли таку важливу тему. Борюсь з депресією і цей випуск допоміг мені зрозуміти партнера, як він себе почуває весь цей час. Дуже непросто насправді і така підтримка важлива.
дуже цінно 💛 дякую. кілька місяців заперечувала існування в собі депресії. важко ділитись з рідними бо почула слова знецінення типу - всім зараз важко бо війна і тд. хочеться тільки їсти і спати. нема ніякої радості. нема бажання нічим займатись. будь яка помилка заставляє почуватись лайном. мене дуже легко довезти до сліз. на роботу ходжу як на муку суто заради зробляння грошей на життя. люди зовні не помічають в мені депресії бо я усміхнена і дружня. стан непотрібності і тягаря для всіх оточуючих.
Дуже дякую за цей випуск! Важко було слухати… У мене була депресія, я її лікувала, терапія + фарма, були різні періоди…тож я дуже гарно знаю як це бути по ту сторону… Мій партнер відмовляється від лікування, відштовхує мене, я не можу підібрати слів, і я не знаю що з цим робити… сил бути поруч і просто спостерігати як він тліє - вже немає. Залишити його самого - дуже страшно
Дякую дуже за ваші теплі подкасти, навіть при тому що вони підіймають такі важкі теми. Слухаю вас відновсно недавно але завжди дивуюся як влучно ви говорите про стосунки і реакції в них. Раніше вважав що якісь негативні епізоди в стосунках це щось унікальне і є тільки моїм чимось надзвичайно заплутаним, але виходить що всі ми люди і всі ми накручуємося за схожими принципами, тож і розкручуватися будем теж. Вдячний вам за допомогу 💜 Жаба!)
"Жаба" тут 😄 Дякую за Ваші подкасти. Я з досвіду скажу ,що мені прийшлося десь 7 років дійти до психотерапевта,яка мені дійсно підходить. Тому що депресія це хвороба і її потрібно лікувати і це не принизливо, самим важко витягнути себе з цього(я пробувала багато раз)! Навіть партнер не допомагав ,все ж таки з такою психікою легко попасти у токсичні відносини де мене газлайтили, а я боялася піти. Пішла)Але після цього подкасту розумію ,що йому теж було важко ,коли я часто була у депресивному стані і нічого не робила🥺 У мене не діагноз депресія ,але бували депресивні епізоди. Зараз мені допомагає психотерапія, ліки, Бог і церква💗 Хоча знаю,що я тільки півтора місяці проходжу це і дізнаюся про себе багато нового , але це краще ніж далі ще 7 років думати кожен день про смерт , а може і закінчити це як більшість з моїм діагнозом💔 Але внутрішня надія в мені завжди була і зараз я досі тут і хочу жити💖
Софіє, Ти прекрасна і мудра, і в Тебе чудовий заспокійливий голос! Дякую обом за все, що робите!!! Слухаю і мені водночас сумно, але легше, бо краще розумію себе, і що я не сама...
Дякую за подкаст! Дуже важлива тема та інформативна Можливо ви могли б підказати, чи є певні спілки груп чи терапевтичні групи людей, у яких близька людина має депресивний розлад? Було б корисно знайти такого роду підтримку, де група людей має такий запит та допомагатить один одному. Буду вдячна за рекомендації🙏
Я така щаслива, що знайшла ваш подкаст. Ви дуже класні і багато корисної інформації, розумію краще свої стани і поведінку, а також поведінку близьких мені людей. Ну і "жаба" звісно)))
Дякую велике за подкаст. Почала слухати його просто заради розваги, хоча, здавалося б, як може розважати розповідь про психологічні проблеми. Потім в якийсь момент, коли мені знадобилась допомога, завдяки подкасту я дуже швидко знайшла відповідь. Дякую велике, що ви є
як же вчасно я на вас натрапила♥️ бо зараз перебуваю в глибокій емоційній ямі. дякую за корисну і цікаву інформацію. ви як ковток свіжого повітря, прям в серденько🫶🏼🫶🏼🫶🏼
Дякую за вашу роботу, і за те що ви робите для людей. Ви не уявляєте скільки життів ви можете змінити випуском кожного подкасту. Моє життя не виключення, і теж починає змінюватися на краще, дякую вам❤️❤️❤️
Дякую за випуск. Я сама хворію на депресію, і слова Софії на останніх 5 хвилинах дали мені велике розуміння, що це дійсно складно. Я змогла побачити свої успіхи у терапії та по дякувати самій собі сьогодні. Це дуже важливе розуміння❤
Дякую за подкаст 💚 я давно з цим існую... Да і думаю не тільки з цим... Зараз наче знайшов 10 сеансів справжньої безкоштовної терапії (несправвжньої занадто багато, в Україні нема ліцензування цього всього і ті ж медійні психологи виявляються коучами і просто мерзотами)... Але мені здається без психіатра ці всі сеанси несуть дуже мало сенсу, бо проблеми дуже давні і існую я з цим ще як мінімум з раннього підлітковства, а мені от через пару тижнів 27 буде ... я не хочу нічого, я не ціную маленьких кроків, бо вимагаю від себе всього і зразу... А головне мені не легше і я ні в чому не бачу сенсу... Мій партнер теж має депресивні епізоди.. В нього теж було тяжке дитинство... І я звісно ж роблю і йому ще гірше своїм сумним ї6алом.... Але це, а також те, що він хоче щоб я жив, щоб я не шуткував про смерть, щоб я посміхався - це все ніби каторга і я так втомився від цього... Ти хочеш кричати про те, як мрієш себе вбити і за це відчуваєш провину, але мовчиш, бо боїшся образити, тригернути, зробити йому гірше і тут знову провина... Але якщо і кажеш знову хоча б маленький жартик про смерть - теж провина ... Всюди провина... Я багато намагався допомогти собі, багато читав... Все, що зараз вчить робити психотерапевт я і так але так чи інакще знав.. Зі сторони воно звісно легше щось розрізнити і зрозуміти... Але сенс... Заземлятися навіть занадто боляче... Бо я продовжував своє існування лише завдяки дуже сильній дисоціації, униканню і занурення себе в фантазії... А заземлення змушує тебе бути в цьому несправедливому, жорстокому світі де ти всього лише нікчемна слабка людина і не можеш навіть літати.... Лікарям все моє життя теж було плювати на мої скарги... Кормили тоннами Валеріани, гінкго білоби і іншими травичками... А зараз я з третього разу таки вимолив в нової сімейної лікарки хоча б ім'я психіатра... Але я не впевнений в його профісіоналізмі, я абсолютно не маю грошей, а головне він в держ лікарні,де не існує запису, а жива черга і невідомий графік його роботи.... А я звісно ж соціофоб... Я оце все довідався не з першого разу, це здається теж важливий крок... Важливі спроби.. Але чи є в них сенс... Я не бачу.... Ваші слова про вдячність, про медитації це те що я знаю давно, але не готовий прийняти... По перше одна моя травма і молимво птср засновані на перебуванні в секті, а тому слова які здається релігійними неймовірно тригерять, а по друге я не можу навіть змиритися з самою думкою про те що треба бути вдячним за щось, коли ти через батьків, через сектантів навкруги все дитинство, через людей навкруги не бачив ніякої любові і вдячності... Я не розумію за що дякувати... За те що батьки не дали мені нічого доброго? ... За те що я досі існую з неймовірним болем? За те що всім було плювати на мої скарги по здоров'ю з самого дитинства і тепер я маю багато проблем і біль кожен день? Я не дуже розумію де тут вдячність, любов і тд.... Напевне треба дякувати собі за ті маленькі кроки, які для тебе здається катастрофічно важкими, але ти робиш їх... Але сенс... Максимум я можу собі дякувати на рівні "ї6ать ти молодець, знову від тебе одні проблеми/ти все робиш не так/ти не ідеальний ні в чому" і тд... Сеансів вже пройшло здається 7 із 10, я збився з підрахунку... Але мені не легше якось... Багато чого я наче не можу сказати терапевту... А коли він питає про мої почуття після сесії в мене тупо розгубленість, я не вмію виражати емоції.. Я не розумію шо відчуваю крім болю і сорому... Та й таке... Знову буду себе ненавидіти ща те що понив от в інтернеті... Краще б написав що найкращі жаби, це жаба Буданова та жаби які вбивають росіян... Але напевне корисно іноді і просто нити...
Сподіваюсь ви живі і вам трохи краще. Насправді важко боротися із собою в голові. Тонна думок як важкий камінь котрий тисне і не дає рухатися і жити як усі (хоча хз чи всі такі щасливі як в думках). Я теж згадую дитинство, воно містило багато лайна та болю. Зараз трохи краще. Але війна мабуть знову додала якоїсь безпомічності.. Мені треба діяти аби не бути в сраці якщо залишусь сама, і я ніби дію, але основних кроків ніяк не роблю. Ніби боюсь взяти відповідальність, облажатися і т.д. Хз чи є в мене депресія, але все своє життя я відчуваю втому. Я знаю що в мене мало енергії, я думала це тому що я інтроверт більше. Але наразі не певна. Може дійсно депресія, але якщо це вона то вона мабуть ще з років 10, зараз мені ось 25 буде.. Сподіваюсь колись я розв'яжу цей клубок емоцій і тригерів. І вам бажаю виходу із цих станів. Здоров'я вам❤
неймовірно круте відео з тікток про депресію. Було б супер мати лінк на оригінал. Вибачте, якщо це питання вже було - дуже багато коментів, щоб знайти істину)
мій чоловік вже кілька років каже, що в нього депресія, і схоже це так. але він не обстежувався, не ходив до психолога, хоч я багато разів пропонувала сходити і йому окремо, і разом. йому просто погано аж до спроб скінчити власне життя (з його слів). але допомога йому не потрібна, нєнє, ніяких психологів, ніколи не кажи більше про це!!!11 дуже важко жити поряд з людиною, яка нічого не робить, ненавидить себе за це і зливає цю ненависть на тебе. знецінює, оре, висмоктує всі ресурси і щоразу вимагає більше. врешті-решт до психолога пішла я. в терапії підтвердила те, в чому боялася собі зізнатись: я мушу піти заради збереження себе. за 9 років відносин я змінилась так, що мене рідна мама перестала впізнавати. зараз потрошечку "повертаюсь до себе", своїх потреб і бажань.
@@verapatterson9497 може й так, там скоріш за все знайшлося б ще багато чого окрім депресії, але це не так важливо. важливо (принаймні мені) не те, чим людина хвора, а що вона з цим робить. а не робилося ні***
З серйозною депрою до психолога ходити це таке, бо тре відразу вже до психіатра, щоб таблетки виписував, а потім вже до психолога. Сестра моя боїться до усирачки таблеток, щеплень тощо і взагалі всього на світі - стала пити по 900 мг екстракт звіробою у таблетках (не настій, а саме пігулки, бо в настої доза мала). Це природній антидепресант, безрецептурний. П'ється так само, як і рецептурні антидепресанти - по кілька місяців. На третій день вже краще стало, бо краще стала спати, через тиждень помітила підвищення працездатності та деяке заспокоєння, прояснення зору, на 10й день покращився загальний стен і вибачте, вперше за довгий час відчула якісь інтимні бажання. П'є далі. На жаль, звіробій показаний лише для легких, іноді середніх депресивних станів. На важкому ступіні депресії він вже не допоможе, бо дази речовин занадто малі
Вітання. Скажіть будь ласка де можна знайти ( можливо ін-т ресурс) наукові статті та результати наукових досліджень на, які так часто посилається Софія?
привіт, подкаст цікавий, але трошки про близьку людину, яка живе з особою з клінічною депресією: цікаво про факт, що партери можуть проявляти депресивні стани і це я можу підтвердити. Але от для мене ця тема була освітлена так: ти можеш захворіти депресією біля людини яка хворіє депресією, не треба «пробувати бути героєм/їнею» і пробувати людину витягнути з депресії, йди до психолога, бо маєш ресурс, зроби все, щоб твоєму партнеру в депресії не було гірше (не змушуй їх чути себе тягарем). Забракло мені розуміння і якоїсь емпатії до особи яка в стосунках з людиною з депресією. Можливо якихось варіантів як з цим справлятись. Бо це бляха теж важко i ця тема мало освітлена p.s так, я додивилась до кінця з порадами
Дуже дякую за вашу роботу, нам як суспільству потрібно підвищувати рівень психологічної грамотності. Маю питання стосовно «гену депресії» - чи це дійсно науково доведений факт чи гіпотеза? Питаю, бо чула різні думки про це, зокрема Ґабора Мате, який скептично ставиться до гіпотези про депресивний ген, бо немає доказів його існуванню. Якщо ви опираєтесь на наукові дослідження, які доводять існування генів, які відповідають за схильність до депресії, то було б цікаво отримати на них посилання. Дякую!
І знову жаба))) Дякую за цю тему. Дякую за співчуття. Розумію, що я маю схильність до таких станів. Бо часто переживала віну, сором за свої вчинки. Бо "не правильно" щось робила, не так як хотілося би мамі. Знайома з виученой безпомічністтю. 'Дуже дошкуляє. І таки да, в такому пригніченому стані, коли привалило бетононою плитою, дуже тяжко щомь робити. Мене спасає уход за тваринами. Вигул собак. Їх любов. Їх радість. На свіжому повітрі мені гораздо краще становиться. Спілкуюсь з людьми. Благодарю природу...
Це не зовсім етично. Кожен запит потрібно розглядати окремо, і кожен терапевт має свою спеціалізацію. «Випадковим» терапевтом також можна зашкодити. Є сервіси з підбору в україні, там можуть допомогти. Зокрема, treatfield.
якщо засинаєш під час медитації - це не стільки брак сну, а вивільнення великої кількості внутрішніх стресів з підсвідомості. коли ці процеси звільнення настільки глибокі, що оперативка відключається, щоб ті стреси не ранили свідомість на виході
Депресія, це як і будь чка хвороба не виліковується, тому краще триматися скільки можливо, бо якщо вже потрапиш до психолога, то то вже на все життя. І так, близьким з такою людиною набагато важче ніж із хворими на інші хвороби.
Підтримайте розвиток подкасту на Patreon: cutt.ly/xbSadbX
Передзамовлення другої книги «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці»: surl.li/btfhn
🐸
Потрібно насправді неймовірно любити людину, щоб підтримувати її в депресії. Я була у стосунках з хлопцем, який мав клінічну депресію. І я була до цього не готова, це справді важко коли з тобою не мають сили піти на прогулянку, говорити чи хоча б щось зініціювати. Мені виглядало ніби йому на все байдуже і на мене в тому ж числі. Хоч тепер я розумію, що в середині він переживав багато емоцій. А я ще маю уникаючий тип прив’язаності і ще ті качелі були. Останні місяці мучили один одного, і насправді сама перейняла депресію, плакала, коли слухала цей випуск.
Далі залишилось почуття кохання, але я сама маю не стабільну психіку, щоб підтримувати чиюсь… Шкода, що не послухала цей поткаст раніше, не мала сили :)
Дякую дуже за вашу роботу, слухаю кожен ваш поткаст до кінця, ловіть 🐸біжу патреонити!❤
Як він , та ви зараз? У вас вийшло побороти депресію?
Жаба :3
Дуже цікавий подкаст, неймовірна подача, книги, про які згадувалося у відео підуть в мою бібліотеку ❤
Весь випуск дуже цінний, але найбільш важливою для мене була фраза: "Протилежністю залежності є не тверезість, а контакт, із собою чи іншими". Дякую вам.
Згідна, дуже цінно❤
І знову дуже дякую вам за вашу чудову роботу! Спіймала себе на думці, що мені стає дуже сумно, коли дивлюсь ваші епізоди. Сумно, бо я не знала або не розуміла багатьох речей, які відбувалися зі мною в житті, і наробила через це немало помилок. Дякую, що ви є! ❤
Дякую, вам за цей подкаст. Маю депресію. Почалась вона ще з вагітності, підкріпилася коли, мої очікування розбилися об реальність материнства, потім був ковід, коли я була в квартирі 3 місяці майже без виходу, потім потрапляння сина у лікарню, а потім повномасштабний наступ. І ось тепер, ми з сином переїжджаємо від моїх батьків до батьків мого чоловіка, де я не можу повноцінно розслабитись. І мій стан погіршується. І найбільше мене пригнічує, що я не знаходжу сил, бажання повноцінно проводити час з сином. Розумію, що йому потрібний цей контакт, але як тільки я починаю з ним гратися, я починаю "відключатися", я не сприймаю що він мені хоче сказати, починаю швидко нудьгувати і він це відчуває. І мені за це дуже соромно, і я відчуваю провину, що не можу дати йому радісної невимушеної обстановки. А також, соромлюся поговорити про свій стан з рідними, бо не хочу їх обтяжувати своїми проблемами, а також не хочеться їх лякати, адже з цим важко і мені і їм.
Говорити не тільки з рідними треба, було б добре піти до лікаря та приймати антидепресанти або хоча б екстракт звіробою, легкий визнаний лікарями варіант антидепресанту. Як пояснював моїй сестрі психіатр - людина в стресі може виснажувати в організмі запаси речовин, які відповідають за нормальний стан психіки, і це іноді чиста фармакологія. Вони "вилітають" занадто швидко, розтрачуються, і мають поповнюватись. Антидепресанти ж або вводять ці речовини в організм напряму, або гальмують їх виведення, або збільшують кількість рецепторів, щоб вони краще засвоювались
А щоб не попадати в подібні стани виснаження, потрібно поспілкуватися з психологом або психотерапевтом.
психіатр підбере вам ліки і врятує вам життя. з власного досвіду маю висновок такий. хоча буває , що підбирати фарму доводиться довго черезособисті реакції на препарат. запевняю вас, шанси вилікуватися є, але без препаратів буде гірше і гірше. тримайтеся з тих останніх сил , що лишились і зверніться за допомогою до психіатра, він з радістю вас врятує
добре що пояснюєте таке важливе людям!!я вже більше року добре знаю шо таке депресія....
ТРИМАЙТЕСЯ, люди в депресії!!❤
Дуже цінно❤. Дякую!
Жаба. Ви чудові. Дякую за вашу роботу ❤️🩹
🐸
Дякую, це саме те, що треба було почути❤️
Я в депресії, мій партнер дуже виснажується😔
Але на жаль так важко знайти хорошого спеціаліста🤦 Три місяці моральних тортур з різними психіатрами і психотерапевтами, і ось я на тій точці, з якої йшла до них....намагаюся витягти сама себе як Мюнхгаузен за волосся з болота
Бажаю вам сил на цьому шляху ❤
як вам це вдається? які конкретні дії вас витягують? поділіться будьласка
Знову жаба :) Дякую вам, що підняли таку важливу тему. Борюсь з депресією і цей випуск допоміг мені зрозуміти партнера, як він себе почуває весь цей час. Дуже непросто насправді і така підтримка важлива.
дуже цінно 💛 дякую. кілька місяців заперечувала існування в собі депресії. важко ділитись з рідними бо почула слова знецінення типу - всім зараз важко бо війна і тд. хочеться тільки їсти і спати. нема ніякої радості. нема бажання нічим займатись. будь яка помилка заставляє почуватись лайном. мене дуже легко довезти до сліз. на роботу ходжу як на муку суто заради зробляння грошей на життя. люди зовні не помічають в мені депресії бо я усміхнена і дружня. стан непотрібності і тягаря для всіх оточуючих.
*обіймаю* Надіюся у Вас буде з ким це обговорити. 🙏💛 Бажаю сил пережити..
@@МаріяКостак-х4в дякую
Як ви?
Дуже дякую за цей випуск! Важко було слухати…
У мене була депресія, я її лікувала, терапія + фарма, були різні періоди…тож я дуже гарно знаю як це бути по ту сторону…
Мій партнер відмовляється від лікування, відштовхує мене, я не можу підібрати слів, і я не знаю що з цим робити… сил бути поруч і просто спостерігати як він тліє - вже немає. Залишити його самого - дуже страшно
Дякую за випуск, дуже цікаво.
🐸
Дякую вам за те, що говорите про важливі речі простими словами!
Дякую дуже за ваші теплі подкасти, навіть при тому що вони підіймають такі важкі теми. Слухаю вас відновсно недавно але завжди дивуюся як влучно ви говорите про стосунки і реакції в них. Раніше вважав що якісь негативні епізоди в стосунках це щось унікальне і є тільки моїм чимось надзвичайно заплутаним, але виходить що всі ми люди і всі ми накручуємося за схожими принципами, тож і розкручуватися будем теж. Вдячний вам за допомогу 💜
Жаба!)
"Жаба" тут 😄
Дякую за Ваші подкасти. Я з досвіду скажу ,що мені прийшлося десь 7 років дійти до психотерапевта,яка мені дійсно підходить. Тому що депресія це хвороба і її потрібно лікувати і це не принизливо, самим важко витягнути себе з цього(я пробувала багато раз)! Навіть партнер не допомагав ,все ж таки з такою психікою легко попасти у токсичні відносини де мене газлайтили, а я боялася піти. Пішла)Але після цього подкасту розумію ,що йому теж було важко ,коли я часто була у депресивному стані і нічого не робила🥺
У мене не діагноз депресія ,але бували депресивні епізоди.
Зараз мені допомагає психотерапія, ліки, Бог і церква💗
Хоча знаю,що я тільки півтора місяці проходжу це і дізнаюся про себе багато нового , але це краще ніж далі ще 7 років думати кожен день про смерт , а може і закінчити це як більшість з моїм діагнозом💔
Але внутрішня надія в мені завжди була і зараз я досі тут і хочу жити💖
Дай Вам Бог сил перемогти це все 🙏💛
Софіє, Ти прекрасна і мудра, і в Тебе чудовий заспокійливий голос! Дякую обом за все, що робите!!! Слухаю і мені водночас сумно, але легше, бо краще розумію себе, і що я не сама...
Дякую за подкаст! Дуже важлива тема та інформативна
Можливо ви могли б підказати, чи є певні спілки груп чи терапевтичні групи людей, у яких близька людина має депресивний розлад? Було б корисно знайти такого роду підтримку, де група людей має такий запит та допомагатить один одному. Буду вдячна за рекомендації🙏
Дякую за вашу роботу. Сумую за Іллею, але думки Софії дуже сильно відгукуються. Щось помирає, шось народжується. Чудовий подкаст ❤
Дякую за прекрасний випуск, дякую за вашу роботу, дякую що ви є❤
Я така щаслива, що знайшла ваш подкаст. Ви дуже класні і багато корисної інформації, розумію краще свої стани і поведінку, а також поведінку близьких мені людей. Ну і "жаба" звісно)))
Дякую велике за подкаст. Почала слухати його просто заради розваги, хоча, здавалося б, як може розважати розповідь про психологічні проблеми. Потім в якийсь момент, коли мені знадобилась допомога, завдяки подкасту я дуже швидко знайшла відповідь. Дякую велике, що ви є
Марк і Софія, дякую. Було цікаво 🤗
як же вчасно я на вас натрапила♥️
бо зараз перебуваю в глибокій емоційній ямі.
дякую за корисну і цікаву інформацію.
ви як ковток свіжого повітря, прям в серденько🫶🏼🫶🏼🫶🏼
Ваші подкасти дуже корисні і потрібні! 💙💛🐸
Дякую за вашу роботу, і за те що ви робите для людей. Ви не уявляєте скільки життів ви можете змінити випуском кожного подкасту. Моє життя не виключення, і теж починає змінюватися на краще, дякую вам❤️❤️❤️
Неймовірний випуск, надзвичайно вдячна вам❤
Підтримка каналу🤗
Я така рада, що ви виходите і на ютюб-платформі!😄
ЖАБА, дякую за випуск. Дуже приємна атмосфера
Як мені подобаються ваші подкасти. Супер сердечні та терапевтичні. Дякую!
Дякую за подкаст! Було дуже цікаво вас слухати і дивитись! Як завжди актуальна тема❤
Дякую за випуск. Я сама хворію на депресію, і слова Софії на останніх 5 хвилинах дали мені велике розуміння, що це дійсно складно. Я змогла побачити свої успіхи у терапії та по дякувати самій собі сьогодні. Це дуже важливе розуміння❤
Дякую. Дуже приємні співрозмовники.
Дякую за чудовий подкаст, і окремо - за неймовірну співведучу.
Все дуже точно сказано, підтверджую, Софії Терлез можна довіряти❤ (біполярний розлад протягом 40 років)))
Щиро дякую за цікавий випуск 🙏
Дякую, за передачу!
Дуже професійно!
Жаба😂😂😂
Жаба дякую, дуже важливі теми і глибокий аналіз, це приваблює що ви не поверхневі, а грунтовні❤
Дякую Вам. Слухаю.
Гарний подкаст !
Дякую
Жаба
дякую за якісний підкаст❤🐸
Дякую вам за корисний і вчасний контент 🤍
Жаба 😊
Дякую за ваш підкаст, тема дуже актуальна. Дякую, що ділитеся важливою інформацією.
🐸. Дякую 🤗🥰
Дякую за подкаст 💚 я давно з цим існую... Да і думаю не тільки з цим... Зараз наче знайшов 10 сеансів справжньої безкоштовної терапії (несправвжньої занадто багато, в Україні нема ліцензування цього всього і ті ж медійні психологи виявляються коучами і просто мерзотами)... Але мені здається без психіатра ці всі сеанси несуть дуже мало сенсу, бо проблеми дуже давні і існую я з цим ще як мінімум з раннього підлітковства, а мені от через пару тижнів 27 буде ... я не хочу нічого, я не ціную маленьких кроків, бо вимагаю від себе всього і зразу... А головне мені не легше і я ні в чому не бачу сенсу... Мій партнер теж має депресивні епізоди.. В нього теж було тяжке дитинство... І я звісно ж роблю і йому ще гірше своїм сумним ї6алом.... Але це, а також те, що він хоче щоб я жив, щоб я не шуткував про смерть, щоб я посміхався - це все ніби каторга і я так втомився від цього... Ти хочеш кричати про те, як мрієш себе вбити і за це відчуваєш провину, але мовчиш, бо боїшся образити, тригернути, зробити йому гірше і тут знову провина... Але якщо і кажеш знову хоча б маленький жартик про смерть - теж провина ... Всюди провина... Я багато намагався допомогти собі, багато читав... Все, що зараз вчить робити психотерапевт я і так але так чи інакще знав.. Зі сторони воно звісно легше щось розрізнити і зрозуміти... Але сенс... Заземлятися навіть занадто боляче... Бо я продовжував своє існування лише завдяки дуже сильній дисоціації, униканню і занурення себе в фантазії... А заземлення змушує тебе бути в цьому несправедливому, жорстокому світі де ти всього лише нікчемна слабка людина і не можеш навіть літати.... Лікарям все моє життя теж було плювати на мої скарги... Кормили тоннами Валеріани, гінкго білоби і іншими травичками... А зараз я з третього разу таки вимолив в нової сімейної лікарки хоча б ім'я психіатра... Але я не впевнений в його профісіоналізмі, я абсолютно не маю грошей, а головне він в держ лікарні,де не існує запису, а жива черга і невідомий графік його роботи.... А я звісно ж соціофоб... Я оце все довідався не з першого разу, це здається теж важливий крок... Важливі спроби.. Але чи є в них сенс... Я не бачу.... Ваші слова про вдячність, про медитації це те що я знаю давно, але не готовий прийняти... По перше одна моя травма і молимво птср засновані на перебуванні в секті, а тому слова які здається релігійними неймовірно тригерять, а по друге я не можу навіть змиритися з самою думкою про те що треба бути вдячним за щось, коли ти через батьків, через сектантів навкруги все дитинство, через людей навкруги не бачив ніякої любові і вдячності... Я не розумію за що дякувати... За те що батьки не дали мені нічого доброго? ... За те що я досі існую з неймовірним болем? За те що всім було плювати на мої скарги по здоров'ю з самого дитинства і тепер я маю багато проблем і біль кожен день? Я не дуже розумію де тут вдячність, любов і тд.... Напевне треба дякувати собі за ті маленькі кроки, які для тебе здається катастрофічно важкими, але ти робиш їх... Але сенс... Максимум я можу собі дякувати на рівні "ї6ать ти молодець, знову від тебе одні проблеми/ти все робиш не так/ти не ідеальний ні в чому" і тд... Сеансів вже пройшло здається 7 із 10, я збився з підрахунку... Але мені не легше якось... Багато чого я наче не можу сказати терапевту... А коли він питає про мої почуття після сесії в мене тупо розгубленість, я не вмію виражати емоції.. Я не розумію шо відчуваю крім болю і сорому... Та й таке... Знову буду себе ненавидіти ща те що понив от в інтернеті... Краще б написав що найкращі жаби, це жаба Буданова та жаби які вбивають росіян... Але напевне корисно іноді і просто нити...
нити це нормально)))
Сподіваюсь ви живі і вам трохи краще. Насправді важко боротися із собою в голові.
Тонна думок як важкий камінь котрий тисне і не дає рухатися і жити як усі (хоча хз чи всі такі щасливі як в думках).
Я теж згадую дитинство, воно містило багато лайна та болю.
Зараз трохи краще. Але війна мабуть знову додала якоїсь безпомічності..
Мені треба діяти аби не бути в сраці якщо залишусь сама, і я ніби дію, але основних кроків ніяк не роблю. Ніби боюсь взяти відповідальність, облажатися і т.д.
Хз чи є в мене депресія, але все своє життя я відчуваю втому. Я знаю що в мене мало енергії, я думала це тому що я інтроверт більше. Але наразі не певна. Може дійсно депресія, але якщо це вона то вона мабуть ще з років 10, зараз мені ось 25 буде..
Сподіваюсь колись я розв'яжу цей клубок емоцій і тригерів.
І вам бажаю виходу із цих станів. Здоров'я вам❤
Я теж так багато нию
неймовірно круте відео з тікток про депресію. Було б супер мати лінк на оригінал. Вибачте, якщо це питання вже було - дуже багато коментів, щоб знайти істину)
дякую команді подкасту! ❤
Дякую вам за роботу.
Дуже цікаве відео
Дуже влучно! Ви круті, дякую♥️
Дуже цікаво! Дякую!
Подкаст дуже цінний, дякую за вашу працю!! Було б дуже класно, на додачу, якщо б ви розбили відео по блокам і відділили їх на назви ♥️
Жаба 🐸
Чудовий подкаст! Дивлюся з захопленням. Дякую за вашу роботу! Цей випуск особливо відгукнувся.
Дякую, що висвітлюєте важливі речі🙌
Дякую за вашу роботу! Дуже важливо, дуже потрібно!
Жаба💛
Дякую
Вдячна вам
Щиро Вам дякую ❤️
Дякую Вам дуже..
Дякую 💛💙❤
Щиро дякую за ваші подкасти і за те , що ви є!💛💙
Жаба❤
🐸
Дякую за випуск! ❤
Дякую ❤
мій чоловік вже кілька років каже, що в нього депресія, і схоже це так. але він не обстежувався, не ходив до психолога, хоч я багато разів пропонувала сходити і йому окремо, і разом. йому просто погано аж до спроб скінчити власне життя (з його слів). але допомога йому не потрібна, нєнє, ніяких психологів, ніколи не кажи більше про це!!!11
дуже важко жити поряд з людиною, яка нічого не робить, ненавидить себе за це і зливає цю ненависть на тебе. знецінює, оре, висмоктує всі ресурси і щоразу вимагає більше.
врешті-решт до психолога пішла я. в терапії підтвердила те, в чому боялася собі зізнатись: я мушу піти заради збереження себе.
за 9 років відносин я змінилась так, що мене рідна мама перестала впізнавати. зараз потрошечку "повертаюсь до себе", своїх потреб і бажань.
Скоріш за все ваш чоловік вами маніпулював, а головним інструментом була його так звана "депресія".
@@verapatterson9497 може й так, там скоріш за все знайшлося б ще багато чого окрім депресії, але це не так важливо. важливо (принаймні мені) не те, чим людина хвора, а що вона з цим робить. а не робилося ні***
З серйозною депрою до психолога ходити це таке, бо тре відразу вже до психіатра, щоб таблетки виписував, а потім вже до психолога. Сестра моя боїться до усирачки таблеток, щеплень тощо і взагалі всього на світі - стала пити по 900 мг екстракт звіробою у таблетках (не настій, а саме пігулки, бо в настої доза мала). Це природній антидепресант, безрецептурний. П'ється так само, як і рецептурні антидепресанти - по кілька місяців.
На третій день вже краще стало, бо краще стала спати, через тиждень помітила підвищення працездатності та деяке заспокоєння, прояснення зору, на 10й день покращився загальний стен і вибачте, вперше за довгий час відчула якісь інтимні бажання. П'є далі.
На жаль, звіробій показаний лише для легких, іноді середніх депресивних станів. На важкому ступіні депресії він вже не допоможе, бо дази речовин занадто малі
Дуже рада за вашу сестру) так,можливо там і до психіатра треба було б сходити, але це вже не моя проблема 😌
Вдячна Жабка😇
Дякую!
психолог коштує від 1500 до 2500 грн,. Від цієї суми моя депресія ще більш поглиблюється. Бо розумію, що і терапія мені не доступна.
Я за те, щоб давали пару вихідних, коли погано. Дайте людям просто полежати..... або провести час з тими хто їх любить.
03:23 дякую це важливо
Вітання. Скажіть будь ласка де можна знайти ( можливо ін-т ресурс) наукові статті та результати наукових досліджень на, які так часто посилається Софія?
Дякую!)
Жабно дякую❤
Дякую 🐸
привіт, подкаст цікавий, але трошки про близьку людину, яка живе з особою з клінічною депресією: цікаво про факт, що партери можуть проявляти депресивні стани і це я можу підтвердити. Але от для мене ця тема була освітлена так: ти можеш захворіти депресією біля людини яка хворіє депресією, не треба «пробувати бути героєм/їнею» і пробувати людину витягнути з депресії, йди до психолога, бо маєш ресурс, зроби все, щоб твоєму партнеру в депресії не було гірше (не змушуй їх чути себе тягарем). Забракло мені розуміння і якоїсь емпатії до особи яка в стосунках з людиною з депресією. Можливо якихось варіантів як з цим справлятись. Бо це бляха теж важко i ця тема мало освітлена
p.s так, я додивилась до кінця з порадами
дякую
Чудова жаба, дякую за подкаст!💖
Вже третій раз чую з ваших відео про «нудність» «радіо Марія»…
Якось не приємно чи не компетентно… як це правильно назвати …
Дуже дякую за вашу роботу, нам як суспільству потрібно підвищувати рівень психологічної грамотності. Маю питання стосовно «гену депресії» - чи це дійсно науково доведений факт чи гіпотеза? Питаю, бо чула різні думки про це, зокрема Ґабора Мате, який скептично ставиться до гіпотези про депресивний ген, бо немає доказів його існуванню. Якщо ви опираєтесь на наукові дослідження, які доводять існування генів, які відповідають за схильність до депресії, то було б цікаво
отримати на них посилання. Дякую!
Можливо, колись дійду до психолога) дякую вам🤍ква 🐸
Жабка робить ква, а я плескаю вам стоячи за випуск🐸💛
І знову жаба)))
Дякую за цю тему.
Дякую за співчуття.
Розумію, що я маю схильність до таких станів.
Бо часто переживала віну, сором за свої вчинки. Бо "не правильно" щось робила, не так як хотілося би мамі.
Знайома з виученой безпомічністтю. 'Дуже дошкуляє.
І таки да, в такому пригніченому стані, коли привалило бетононою плитою, дуже тяжко щомь робити.
Мене спасає уход за тваринами.
Вигул собак.
Їх любов. Їх радість.
На свіжому повітрі мені гораздо краще становиться.
Спілкуюсь з людьми.
Благодарю природу...
Дякую вам, про жабу почула
Дякую за тему! Жаба 🐸 радіє спілкуванню ))
Що у вашому розуміння - медитація ? Поясніть , будь ласка
Як відбувається цей процес у вашому досвіді
Поділіться інстаграмом психологині 🙏
Дякую за вашу роботу. Жаба❤️
«радіо Марія» також дуже сподобалась🫶🏽🌝
"Токсичне роздратування на все теж ознака дипресії" - ну, тепер ясно, що зі мною. Треьа бігти до спеціаліста.
Може ви дасте кілька посилань на терапевтів? Бо самодіагностика не допомагає.
Це не зовсім етично. Кожен запит потрібно розглядати окремо, і кожен терапевт має свою спеціалізацію. «Випадковим» терапевтом також можна зашкодити. Є сервіси з підбору в україні, там можуть допомогти. Зокрема, treatfield.
якщо засинаєш під час медитації - це не стільки брак сну, а вивільнення великої кількості внутрішніх стресів з підсвідомості. коли ці процеси звільнення настільки глибокі, що оперативка відключається, щоб ті стреси не ранили свідомість на виході
Цікаво. Дякую!
Запрошуйте ще Людей
чомусь книгу корба знято з виробництва
Цікаво, дякую!
Жаба 😅
Дякую за епізод 😊
Депресія, це як і будь чка хвороба не виліковується, тому краще триматися скільки можливо, бо якщо вже потрапиш до психолога, то то вже на все життя. І так, близьким з такою людиною набагато важче ніж із хворими на інші хвороби.
💛💙
Дуже круто🎉
Шкода що не встигаю за вами, щоб щось запитати ))
ЖАБА😂
Жаба😊
Дуже дякую!