дякую Наталії Миколаївні і команді Музею Вінниці за такий гарний живий спогад! Дуже цікаво і пізнавально. Сподіватимусь ще на чудові спомини Н.М.Кушки! Її треба записати якомога більше як по-справді залюбленого у місто дослідника! Фото - теж скарб! ДЯКУЮ.
Дякую за відгук! Повністю згоден, такі розповіді і спогади потрібно записувати якомога більше. Єдине зазначу, що це не музейний проєкт) Ми з колегами з Музею раніше вже записували спогади Наталі Миколаївни і плануємо робити це ще. Але то вже інша історія.
Надзвичайно радий бачити Наталю Миколаївну і слухати її цікавенні спогади та спостереження! (Сергій Марущенко) P.S. А мої дід з бабусею десь через 15 років будувалися, з 1952-1953 на Словʼянці. Лікарка і бухгалтер, навіть схоже :-)
Щиро вдячний Наталії Миколаївні за таку цікаву розповідь! Миколо, а тобі вдячний за створення цього чудового відео!Для мене історія цього кварталу особливо цінна, бо в одному з цих будинків (до речі, в одній з перших 9-ти поверхівок у Вінниці) досі живе мій дідусь, тут виросла моя мама, а 1-й рік свого життя прожив я 😌
Дуже цікаво! 🤩 Треба більше таких оповідачів. Сама місцевість для мене зовсім не знайома (в плані того, що знаю лише те, як це сьогодні виглядає, і до цього чула/бачила уривчасті факти про паром). А ще тепер зрозуміло, чому це називають Бригантиною - для мене це теж завжди було загадкою. Цікаво, чи пов'язані між собою назви "Динамо", який тут був і той, що зараз є (для позначення берегу біля ДЮСШ 2).
Для мене Бригантина теж раніше була загадкою) Чув, що староміське Динамо починалося саме на Бригантині, а потім переїхало. Але це ще треба досліджувати.
Я вже була, коли ми зустрічались на базі БК Хімік. Але влітку вчились веслувати на лодках, вивчали азбуку Морзе, а ще був хор, співали багато на морську тематику.@@MykolaHerkaliuk
Не такий вже високий паркан був у "садоводства". Для дівчат-можливо, але не для нас хлопчаків. Там правда сторож був з величезним дрючком, але ми швидко бігали. Прожив в одному з будинків на відео перших 16 років, з 1957 р , вподобайка
@@MykolaHerkaliuk В садоводстві вирощували квіти. Державна структура. А жив я в домі двоповерховому чи з кінця 57 чи 58 р, в домі який за словами п.Наталіїї побудували в 60 х роках.Річку всі називали "вонючка", жодного разу не чув щоб називали Тяжилівка. Ловили рибу там і діти і дорослі, хоч вона дійсно була вонючкою.На ковзанах грали в хокей тільки на Бугу і то не всі-це важко, Ну то жіночі спогади. Дівчата більше вдома сиділи а хлопці постійно на вулиці і в пошуках пригод.
Якось сумно, що у садоводстві не було садів( З "вонючкою" то традиційна історія для багатьох малих річок. Її забруднили промисловими відходами з Хімпрому та й вже "вонючка". А річка ж була Тяжилівкою за сотні років до того, на багатьох старих мапах позначена.
@@MykolaHerkaliukпо назвам за сотнi рокiв мова тут не велась а" вонючка" була i було у неī едине погоняло хто жив тодi це50-60роки. А вище по течii бiля хiмзаводу були гарячи сброси ми туди бiгали зимою купаться а на вулицi мороз I снiг зате бiля води зелена трава та пар стояв сама вода тепла як в басейнi īдка на очi, iнодi були такi сильнi забрудненя з пiною I все в буг там же впадала були великi промиīни на льоду.А коли ще дамби не було затоплювало на веснi замостя р-он автовокзалу I вонючка розливалась I утворювала непрохiднi болота.
Та то зрозуміло, що переважно нове населення давало якісь свої назви. Власне, так і виникла ціла купа місцевостей у Вінниці. Всі ці Кореї, Парижі, Варшави і так далі.
Миколо, Наталю! Це неймовірна якість!! Дякую вам за неймовірний контент, а також за поширення історії улюбленого міста! Вподобайка летить🫶
Щиро вдячний за відгук! Далі буде)
Дуже цікаво. Пам'ятаю всі історії Наталі Миколаївн про Вінницю, особливо про період знесення органу. Дякую, дуже цікаво.
Дякую за відгук!
Так, історії Наталі Миколаївни чудові)
Дякую за розповідь.Я нащадок Ковальських,Володимир
Дякую за відгук! Може маєте якісь старі світлини родинного будинку або спогади про ті часи?
Цікава розповідь. Але ж як все швидко змінюється протягом недовгого часу. Лишились спомини. Дякую за Вашу працю👏
Так, величезна кількість змін. Особливо протягом бурхливого ХХ століття.
Дякую за відгук!)
дякую Наталії Миколаївні і команді Музею Вінниці за такий гарний живий спогад! Дуже цікаво і пізнавально. Сподіватимусь ще на чудові спомини Н.М.Кушки! Її треба записати якомога більше як по-справді залюбленого у місто дослідника! Фото - теж скарб! ДЯКУЮ.
Дякую за відгук!
Повністю згоден, такі розповіді і спогади потрібно записувати якомога більше. Єдине зазначу, що це не музейний проєкт) Ми з колегами з Музею раніше вже записували спогади Наталі Миколаївни і плануємо робити це ще. Але то вже інша історія.
@@MykolaHerkaliuk проєкт "Мікрорайони" дуже вдалий і потрібний
Дякую!
Надзвичайно радий бачити Наталю Миколаївну і слухати її цікавенні спогади та спостереження!
(Сергій Марущенко)
P.S. А мої дід з бабусею десь через 15 років будувалися, з 1952-1953 на Словʼянці. Лікарка і бухгалтер, навіть схоже :-)
Дякую за відгук!
На Нижній чи на Верхній?
Щиро вдячний Наталії Миколаївні за таку цікаву розповідь! Миколо, а тобі вдячний за створення цього чудового відео!Для мене історія цього кварталу особливо цінна, бо в одному з цих будинків (до речі, в одній з перших 9-ти поверхівок у Вінниці) досі живе мій дідусь, тут виросла моя мама, а 1-й рік свого життя прожив я 😌
Продовжуємо досліджувати і відривати для себе місто)
Щиро дякую за дуже цікаву розповідь!
Дякую, що дивитесь!
Дякую за відео! Зніміть про парк Хімік і його історію!
Це вже якось після війни)
Дуже цінні спогади, Наталя Миколаївна - справжній скарб. Дякую!
Цілком і повністю згоден!
Дякую за відгук)
Дуже цікаво! 🤩 Треба більше таких оповідачів. Сама місцевість для мене зовсім не знайома (в плані того, що знаю лише те, як це сьогодні виглядає, і до цього чула/бачила уривчасті факти про паром). А ще тепер зрозуміло, чому це називають Бригантиною - для мене це теж завжди було загадкою. Цікаво, чи пов'язані між собою назви "Динамо", який тут був і той, що зараз є (для позначення берегу біля ДЮСШ 2).
Для мене Бригантина теж раніше була загадкою)
Чув, що староміське Динамо починалося саме на Бригантині, а потім переїхало. Але це ще треба досліджувати.
😊 Цікаво, дякую! Успіхів Вашому каналу!
Дякую!
Наша улюблена Наталя Миколаївна!
Дякую, дуже цікаво, особливо про моїх предків Ковальських). Може ще щось цікавого пані розповість про них?
Гадаю, тут все залежить від того, що запитувати)
А у вас не збереглося родинних історій чи фотографій про тих Ковальських?
В діда є фотографії, і мій батько в дитинстві гойдався на гойдалці на тій ялинці
Було би дуже цікаво їх побачити, якщо це можливо)
Дякую. Я була в клубі юних моряків Бригантина
Підкажете в яких роках?
приблизно 1974-1975 рр.@@MykolaHerkaliuk
@@kovalenka88 а чим займалися учасники цього клубу? Це було щось на зразок дитячого літнього табору?
Я вже була, коли ми зустрічались на базі БК Хімік. Але влітку вчились веслувати на лодках, вивчали азбуку Морзе, а ще був хор, співали багато на морську тематику.@@MykolaHerkaliuk
Брали участь в параді на Соборній (Леніна тоді)
Не такий вже високий паркан був у "садоводства". Для дівчат-можливо, але не для нас хлопчаків. Там правда сторож був з величезним дрючком, але ми швидко бігали. Прожив в одному з будинків на відео перших 16 років, з 1957 р , вподобайка
Перелазили через паркан за фруктами?)
@@MykolaHerkaliuk В садоводстві вирощували квіти. Державна структура. А жив я в домі двоповерховому чи з кінця 57 чи 58 р, в домі який за словами п.Наталіїї побудували в 60 х роках.Річку всі називали "вонючка", жодного разу не чув щоб називали Тяжилівка. Ловили рибу там і діти і дорослі, хоч вона дійсно була вонючкою.На ковзанах грали в хокей тільки на Бугу і то не всі-це важко, Ну то жіночі спогади. Дівчата більше вдома сиділи а хлопці постійно на вулиці і в пошуках пригод.
Якось сумно, що у садоводстві не було садів(
З "вонючкою" то традиційна історія для багатьох малих річок. Її забруднили промисловими відходами з Хімпрому та й вже "вонючка". А річка ж була Тяжилівкою за сотні років до того, на багатьох старих мапах позначена.
@@MykolaHerkaliukпо назвам за сотнi рокiв мова тут не велась а" вонючка" була i було у неī едине погоняло хто жив тодi це50-60роки. А вище по течii бiля хiмзаводу були гарячи сброси ми туди бiгали зимою купаться а на вулицi мороз I снiг зате бiля води зелена трава та пар стояв сама вода тепла як в басейнi īдка на очi, iнодi були такi сильнi забрудненя з пiною I все в буг там же впадала були великi промиīни на льоду.А коли ще дамби не було затоплювало на веснi замостя р-он автовокзалу I вонючка розливалась I утворювала непрохiднi болота.
Та то зрозуміло, що переважно нове населення давало якісь свої назви. Власне, так і виникла ціла купа місцевостей у Вінниці. Всі ці Кореї, Парижі, Варшави і так далі.
❤❤❤❤❤❤
😍
крутий сюжет
місце дарма закинуте і віддане церковникам... ну і не пізно змінити назву тому парку, раз там все 100500 раз змінювалось
Назва назвою, аби хороше місце не пропало і не потрапило під забудову.
Пляж назывался Динамо, ходили с родителями в 60-70х. А речка называлась вонючка.