Український весільний рушник. Історія. Візерунки. Традиції та Заборони.

Український весільний рушник. Історія. Візерунки. Традиції та Заборони.
Вишитий рушник здавна є атрибутом української обрядовості. Він іде поруч з українцем за всього його життя: хрещення дітей, сватання, дорогі гості - і ті зустрічалися з рушником і хлібом-сіллю на ньому. А вже українське весілля без рушника і уявити неможливо! І зберігався рушник з вінчання і все життя в новій сім'ї як символ сімейного щастя.
У стародавньому шлюбі використовувалося майже з півсотні рушників. З давніх давен, щоб шлюб відбувся і вважався канонічним , необхідно було майже півсотні вишитих вручну рушників: для батьківського благословення - один, щоб покласти весільний коровай - інший, зв'язати по ритуалу руки молодих - третій , наречена несе в будинок нареченого - четвертий, і т.д . Ними прикрашали весільні столи, їх зав'язували на грудях дружкам і старостам, і далі, і далі ...
Тепер же в більшості випадків рушники замінили інші атрибути, а сам рушник залишився один, і його простеляють під ноги молодятам в церкві або РАГСі, після чого пов'язують руки, коли відводять до столу..
Навіщо ж все-таки стелять рушник у час вінчання?
В давні часи рушник був святинею, а вже ногами ставати на нього було заборонено - і ставали виключно колінами. Доторкнутися підошвою вважалося поганою прикметою.
Але звичаї з часом змінилися, і відтепер ставати на нього - означає ставати перед Господом,і не вважається гріхом . Вінчальний рушник символізує білу хмару, підносить молодят до Божого благословення. І саме рушником визначається доля новоствореної родини. Тому він є чистим шляхом для пари, на ньому не повинно бути ніяких елементів мережива.
Весільний коровай лежав, за традицією, на вишитому рушнику. На ньому могли бути різні орнаменти, напутні написи молодятам.
У центральних областях, наприклад, деякі закохані пари йдуть до церкви, з іконами і «божницями» - рушниками, які покривають ікони.
Хто має право вишивати весільний рушник
Так уже повелося, що кожна дівчина мала вишити весільний рушник сама собі, нікому не доручаючи цю відповідальність і не показуючи процес роботи. І вважався він сімейної святинею, зберігався від чужого ока.
Але в деяких регіонах його може вишивати для своєї дитини рідна мати, в той час як в інших - хрещена. В даний час авторство втратило свою значимість, і це може бути навіть не родичка.
Найкращим часом для вишивання вважався Великий піст, і вже категорично не можна було вишивати вночі.
Гарний час для роботи - в четвер з ранку, адже саме четвер вважається енергетичним піком тижня. І обов'язково робити це тільки після попередньої підготовки: молитви, миття рук і звільнившись нечестивих думок.
Думати про погане не можна і під час роботи, і вже тим більше лаятися або сваритися - це може бути удруковане у візерунок життя молодят.
Сила рушника була така велика, що в деяких регіонах закохані навіть юридично вважалися сім'єю, коли їм під час заручин пов'язували руки. Навіть враховуючи, що ніяких шлюбних обіцянок ще не давалося.
Що вже говорити про магічно-сакральне значення рушника - вважалося, що подальше спільне життя багато в чому диктується саме їм. Тому і прикмет багато пов'язують з цим атрибутом. Тому і примовляє вишивальниця: «Вишиваю рушник - вишиваю долю». І кожен орнамент несе в собі масу інформації і символів, і вибір їх - складна і важлива справа.
Для візерунка на рушник часто обирають «дерево життя» - символ міцної родини, продовження роду, щасливого сімейного життя. Міцну любов символізує пара птахів, в основному голубів. Іноді це може бути ластівка - на сімейне господарство, або жар-птиця, вона ж павич - на сімейне щастя. Хрест, покладений в основу візерунків, уособлює сонце, щастя, світло і добро.
На рушниках часто можна зустріти рослинні візерунки: виноград - символ плодючості і заможного життя, калину - знак жіночого здоров'я, сімейної вірності, довголіття, дуб - чоловічу силу, багатство, мак - продовження роду і благополуччя.
Життєвий шлях позначають вінки з квітів, лілія - чистота, невинність, а бутон лілії разом з листям говорить про можливість появи нової сімейної пари.
І символом благословення Бога вважається вишита корона.
Весільні рушники та забобони
Вважаємо, загальновідомий забобон - що головою сім'ї буде той, хто перший стане на рушник. А от якщо хтось чужий стане, та ще під час вінчання - прикмета погана.
Не можна згортати в рулон рушник - в порожнечі може оселитися біс.
Не можна позичати.
Не можна ні в якому разі виносити з дому, віддавати в чужі руки. Зазвичай їх ховали подалі від випадкових поглядів, за образи, або прикрашали ними ікони на покуті.
Ось таким сильним оберегом сімейного життя і щастя вважається наш весільний рушник. Наші предки наділяли його величезної сакральної силою - адже все життя він був з ними поруч, на всіх його важливих життєвих етапах. І вишитий візерунок на рушнику був життєвою дорогою