Видео

❤

Щиро дякую

Пристосуванців витрусити навряд вийде. Вишиванки тепер - мейнстрім

Так!

Але не всяка література має це на меті...

Мудро...

Щіро дякую! Слухала з задоволенням. . ❤

Віражі часів Співрозуміння з творчістю Майка Йогансена Із веселок натчу в ніч полотен я, Із стежок я думок назбираю. Не питай, чи з цим світом тут згоден я, Не питай - правда в кожного, знай, своя Я пишу полотно, як вбачаю. Назбираю світанків зі споришів, Накую сталь мечів у зозулі. Я стернею підошви сколов тут днів… Не питай, не тримаю я зайвих слів, Я по житньому полю малюю. Назбираю відради я у струмків, Віднесу всі думки у повір'я. Я закличу лелек: “Прилетіть до дахів! Принесіть імена пролуналих в літах громів, Намоліть наше сонцем подвір'я!”. P.S. Де білій чаплі по коліна, Де бродять dросах карасі, Я жив у несусвітніх змінах. Чужі часи в моїх картинах свої лишили віражі. Сергій Коломієць.

Оповідання можна прочитати тут: www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13514

Гарна передача!!!Натхнення вам на створення зустрічей іще!!!!

Сергій Коломієць Треті півні. в роздуми розтроєної особистості Віктора Домонтовича Із вічності у вічність перелив. В клепсидру краплю ангели впустили. Сльозу солону Всесвіт роз'ятрив, Запульсувала серцем серед Божих жнив А зорі вдома крила полишили. У світі цьому долі навздогад Піди, знайди свою, щоб не украли. Збере у неї здогад зорепад, Примірить ролі. Зранку - маскарад. До оглуху в три горла півні замкнутим кричали. Вставали безпросонку з віковіч, Блукали світом аж до надвечір'я. Забракло в Діогена в бочці свіч. На площі велелюдній не проглянути облич, Бажання, зрада, відчай, воскресіння. По колу Сонце. Свитою - зірки. Підмостки від підошв не вичахали, Вже б годі. Ролей вічні байстрюки. Навколо міст пробутих років смітники. А треті півні все до оглуху, А треті півні все до оглуху, А треті півні все до оглуху кричали…

Дякую. ❤

Дякую. ❤

Красно дякую! ❤

Поетична рефлексія Сергія Коломійця на оповідання: Полотно Долі Підходять хмари до ріки Напитися з небес стремнини. В полях - чатують вітряки. У збіжжі змелюють зірки Дорідне мливо для картини. Ти з котрої зійшла зорі? Із котрої пірнула хмари? Далеких пращурів гаї, У солов'ях слова твої Молитвами перекладають в храми. Метнулась блискавка. Ріка Тобою літом стрепенулась. Тонка брова, гнучка рука, Досадний скрегіт вітряка, В полотна весен обернулась. Краси твоєї спрагло люд Волає звіром ненаситно, У нетрях світу ходить блуд, Не липне до Веселки бруд, Ганяє нечисть грім невтомно. Ріка задумлива тече, Літа приймають омовіння. Світанок днині долю тче. Додати ніч благає:“ Ще…” Під солов'їв п'янкі моління… С. Коломієць, 13.05.2024

Приємно слухать і корисно! Дякую!

Хвала!

Натрапила на Ваш канал випадково і хочу відмітити, що це - скарб! Бажаю багато переглядів, адже це дійсно цікавий матеріал і подача! Ви молодці!

Читала. Хороша книга. Описано способи допомоги при різних тривожних розладах.

Дякую.

Дякую велике , цікаво 🎉

Щіро дякую за чудову бесіду. Згадалося детинсиво і церква, в якой тримали зерно та борошно. ❤

Які ви молодці, що ідете у ногу з часом! Сподіваюся, читачам та слухачам вашої бібліотеки, стануть в нагоді ваші корисні рекомендації

Дякую за працю.Дуже цікаво і корисно.Насолода.

Поетичний резонанс на сюжетну лінію оповідання Василя Симоненка: На те і скелі, щоб утримать океани. Щоби стихія Землю безвістю не обняла. В нас крила люди осудом забрали З жарини пам’яті употай відростали, Любов Горішня у серцях жила. Ми позаочі подумки літали. Це для людей ми осторонь жили. Кохання першого весь вік не забували! Назначене за крок до Неба віднайшли. Проходили і люди, й сновидіння, Будили проліски дібровні голоси. Громів громоголосне воскресіння Страхів і нерішучості - успіння Тріумф воз’єднаної у серцях краси! Сюжети переходять жити в люди. Над вічним океаном хмари і зірки. Дошкульним криком чайок хвиля берег будить. Юрмливий світ послухає, здивується й забуде… Маленький епізод у всесвіті величної ріки. (Сергій Коломієць)

Ви хотіли, щоб знайшлася причина хвороби і герой одужав?)

Кінцівка просто розчарувала

Арттерапія - дуже корисна справа як для дітей, так і для дорослих. Молодці, хто придумав, реалізував і взяв участь!

Щиро дякую!!!! Так несподівано і так приємно!!!! Дуже цікаво, бо це вперше я чую таке змістовне і якісне обговорення свого опрвідання. Дякую!!!

дякуємо за довіру :)

Дуже цікаво. Дякую!

Щіро дякую! ❤

Дякую! Прідбаю обов'язково. ❤

Чудовий канал у вас! Підписалась❤️

Все сподобалося, дякую за працю!

Потужний твір, дякую за огляд!

Дякую❤️

Дякую за цю студію. Отримала масу задоволення і позитиву від почутого. Успіхів вам!

Леся стала для Андрія тим світлом, яке допомогло зрозуміти самого себе,як це зробила Мавка для Лукаша.

Які чудові українські твори.Дякуємо за Вашу працю!

Дякую. ❤

Вже читаю її❤

Треба почитати

Неймовірно те, що ви так самовіддано та цікаво розповідаєте, такі книги цікаві та нрвітні. Браво. Успіху вашому каналу

Дякую. Мені здається,що мешканцям вашої громади дуже пощастило мати таку бібліотеку і таких бібліотекарів(бібліотекарок)

Чудовий канал. Комент у підтримку🎉

Це чудова книга. Дякую за те, що робите і розповідаєте! Це справді практична та цікава книга

Дякую за інформацію про книгу. Я замовила собі її, чекаю . Дякую за ваше відео. З вірою у Перемогу🇺🇦

Дякую. ❤

Дякую. Все сподобалось. Цікаво . Для мене чітання книжок як подих свіжого повітря. ❤