Вірш "Бо в Любові закінчилась сила..."

Авторська поезія Інни Залізнюк
Нетерпляча вона вже стала
Накопичилось стільки зневіри
Що спекло її перлові крила
А між нами - бездонна прірва
Моє серце ти в неї кинув
Незворотно, бездушно, слизько
Всі надії туди полетіли
А у мене так болю багато
Наскрізь свище морозяний вітер
Я від погляду твого вже плачу
Й забивається серце у душу
А ні дотику! хочу вибратись з тіла!
Не чіпай ні думками, не дай Боже, очима
Полетіти б кудись - вище неба
Але в мене обпечені крила...
Заспівати б про рай і про тебе
Але звуки мої охрипли
Залетіла у серце пустка
Й гіркотою його накрила
Я б пророчила:
там, за Небом
Не буває вже більше болю
Там за Небом немає й раю
Тільки серце моє стискає -
Не співати, не бути , ні знати
Ні пророчити, ні споглядати
В нім вже пустка вмостилась жити
І про те, що за Небом радість
Нескінченна, скажена радість
Пустка ця забирає зримість...
Бо в Любові закінчилась сила...
Facebook / inna.zalizniyk

[@Viktoriya-T-2023]

Звучит как музыка! Спасибо!

[@innaskarzhynska9465]

Дякую ❤

[@Dan-u1e]

Добридень! Помітив, що Вашого каналу не було на "Маніфесті" (сайті, де зібрано більш як 8.7 тисяч українськомовних Ютуб-каналів), тому надіслав заявку, аби його туди додали. Слава Україні!

[@innaskarzhynska9465]

Дякую вам

[@userks5465]

Нужен (потрибен) вариант когда от "неё" сила прибавляется. Прислушайтесь к звоникам пространства, и махам крил своего ангела-хранителя. Мы сами придумываем для себя пустоту. А душа просит другого полета.