ПЕРЕЖИТИ НЕВДАЧУ: в карʼєрі, коханні, житті / ПАЛАЄ

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 22 авг 2024

Комментарии • 353

  • @lyudmylashumey263
    @lyudmylashumey263 Месяц назад +323

    Мені 54 роки, кільки місяців шукала роботу в ІТ (в Європі)... І знайшла, УРА!!! З самого початку налаштувалася на відмови. Були різні відмови. Ти відчуваєш, що в тебе немає головного козиря - молодість. Коли ти налаштовуєшся на такий перебіг, то відмови спрймаються досить нейтрально. І ти граєш роль сильної персони, якій відмова очевидна і зрозуміла. Чим більше викликів ти робиш у своєму житті, тим більше невдач і відмов ти зазнаєш. Ясно, що якщо ти не покидаєш свою зону комфорту, то і відмов буде менше. Тому пропоную написати лозунг: відмови роблять нас сильнішими. Ну або оригінал: What doesn't kill you, makes you stronger.

    • @callmebyyourname263
      @callmebyyourname263 Месяц назад +26

      Дуже рада за вас! Круто, що у вас такий підхід. Це дуже надихає!!!

    • @vikarudyk5891
      @vikarudyk5891 Месяц назад +11

      Вітаю вас! Нещодавно також пройшла через етап пошуку роботи і було дуже важко, навіть маючи цей «козир». Тому хочу сказати вам - ви дуже сильна і цілеспрямована, надихаєте :)

    • @alyonanosovska
      @alyonanosovska Месяц назад +12

      оце Ви крута!!! вітаю🫶

    • @elenanavrotskaya1673
      @elenanavrotskaya1673 Месяц назад +3

      Дуже мотивуюча історія❤, цікавить: чи Ви були вже в IT до переїзду чи ні?

    • @alyonachmil9781
      @alyonachmil9781 Месяц назад +2

      Вау, крутий кейс. Вітаю 🎉

  • @tetiana-shch
    @tetiana-shch Месяц назад +200

    Два тижні тому почала активно шукати роботу після звільнення і невеличкої відпустки. Мені здавалось, що я настільки офігенний спеціаліст, що за мене роботодавці битися почнуть.
    Зараз, після купи відмов і критики в свій бік, хочеться залізти під ковдру і забути про існування цього світу.
    Чекаю початку ефіру і сподіваюсь знайти хоча б якусь радість і підтримку 😊

    • @svitlanonka_k
      @svitlanonka_k Месяц назад +19

      Зараз ринок складний. Бажаю вам знайти найкращу для вас роботу! Нехай все вийде ❤️

    • @galkamiroshnik5619
      @galkamiroshnik5619 Месяц назад +3

      думаю, мій досвід в іншому коменті Вас повеселить)

    • @asandrasg
      @asandrasg Месяц назад +6

      Не втрачайте надії та віри, все у вас вийде, просто ваша компанія, ще не зрозуміла, що вона саме вас шукає) А вам, значить, був ще не час. Не руйнуйте себе, все обов’язково буде добре, просто тимчасові труднощі)

    • @Svitlana_Peker
      @Svitlana_Peker Месяц назад +5

      У вас все вийде! Ви обов'язково знайдете гідний варіант для себе. Найкраще чекає на вас. Обіймаю вас ❤

    • @tanjastone869
      @tanjastone869 Месяц назад +4

      Були там, здаємо. Я просиділа в цьому стані 5 місяців поки знайшла іспанський контракт. Просто себе зʼїдаєш, це жах якийсь. Але все вийшло. І у вас точно вийде. Просто важко це дається, капець.

  • @svitlanonka_k
    @svitlanonka_k Месяц назад +128

    Мене вигнали з акторського Карпенка. Я 10 років думала, що профнепридатна, через 10 років батько розказав, що він телефонував куратору курсу спитати що не так, і той йому сказав, що не працюватиме зі мною, бо я йому нахамила колись давно :) типу, не тому що я погано грала, а тому що я особисто не сподобалась мужику, який вважав що має право розпоряджатись долями 17-річних дівчаток і хлопчаток в залежності від їх ставлення до нього :)

    • @AgathaLa
      @AgathaLa Месяц назад +5

      Резнікович ??))

    • @svitlanonka_k
      @svitlanonka_k Месяц назад +7

      @@AgathaLa той самий рік, але Мойсеєв)))

    • @AgathaLa
      @AgathaLa Месяц назад +7

      @@svitlanonka_k які чутливі дяді…

    • @Marichka008
      @Marichka008 Месяц назад +1

      А як той викладач згадав через 10 років, з якої причини він когось відрахував?( Ого.

    • @olesyapavlyuk1591
      @olesyapavlyuk1591 Месяц назад +2

      @@Marichka008тато признався через 10 років. Як ви читаєте 😢

  • @user-xf2yz7ji4q
    @user-xf2yz7ji4q Месяц назад +78

    з приводу школи... Я працюю вчителем і зараз дійсно концепція НУШ забороняє і червону пасту для вчителів, і забороняє проводити паралелі між учнями, казати, що хтось кращий, а хтось гірший. Не можна учнів критикувати, потрібно казати, що все добре, але можна було б звернути увагу на якийсь аспект. Головне, акцентувати учнів саме на їхні перемоги, а не на поразки!

    • @elenavigovska2915
      @elenavigovska2915 Месяц назад +3

      Ну і що доброго??
      Вєчниє правєдніки ростуть?
      Потім доросле життя, по шерсті не погладили... і вау, життя повне гівна😂😂😂
      В який стан впаде така особа??
      Ще й в агресію може ввійти.
      До всього потрібно розумно підходити.
      Є помилки - навчити визнавати та виправляти.

    • @user-xf2yz7ji4q
      @user-xf2yz7ji4q Месяц назад +10

      @@elenavigovska2915 ми тут говоримо про те, щоб не принижувати дитину. Між "в тебе нічого не вийде" і "в тебе цього разу не вийшло, але ти постараєшся наступного разу краще і все вийде" я б обрала все таки другий варіант

  • @anna_olkhovyk
    @anna_olkhovyk Месяц назад +14

    Моя мама казала мені: «Не помиляється лиш той, хто нічого не робить!». Використовую цю фразу завжди, коли зазнаю невдач. Саме вона допомагає мені не зупинятися і рухатися далі❤

  • @linakit4009
    @linakit4009 Месяц назад +16

    Напишу страшну річ, але на мою думку чесна ввічлива відмова - це чудово. Погано, коли на ваше питання відповідь неточна, зовсім відсутня, або що ще гірше - ствердна з негативним результатом ("я подумаю", "може пізніше", або "так, звісно" і далі гостинг людини чи конкретно теми заданого питання ) - це найпаскудніше б'є по психіці що в кар'єрі, що в житті, що в закоханості. Після такого починаються безкінечні каруселі від "о, мабуть в мене ще є шанс" до "а що я не так зробила?" 🥲

  • @chizhik44
    @chizhik44 Месяц назад +33

    Дуже шкода, що Яну не взяли на те ранкове шоу. Що в той момент це була справжня катастрофа. Я б хотіла, щоб на тій лавці Яну хтось обійняв, підтримав, нагодував морозивом. Моя подружка в 90-х 7 разів вступала на юрфак. 7 разів! Бо без хабаря тоді не брали. Її вже в комісії всі знали, все відмовляли. А вона працювала в суді, все знала і хотіла вступити без грошей. На 7-й раз вона вступила. І стала суддею. Неймовірна мотивація і сила духа.

  • @oksanamuller
    @oksanamuller Месяц назад +21

    Найгірше не сама відмова, а страх її отримати і, як результат, пасивність в усіх сферах життя. Бажаю сміливості!

  • @KarynaKalaida
    @KarynaKalaida Месяц назад +22

    на перших секундах спіймала себе на думці,що "всім привіт, я -Яна. мене звати Емма" викликає приємні емоції як і "вітаю вас,друзі" пана Стерненка)) виявляється, я люблю стабільно повторювані фрази) це ,напевно, тривожність дає про себе знати😅

  • @AshenVasilisk
    @AshenVasilisk Месяц назад +80

    Тю, та то Монатик злякався, що не витягне інтерв'ю)

  • @user-gn8xe6ub2t
    @user-gn8xe6ub2t Месяц назад +69

    Я яскравий приклад людини, яка зжирає себе за всі невдачі, навіть за ті, які я намалювала в голові. Тому всі 40 років життя, я витратила на страхи і страждання, що я не така, яка повинна бути.
    Не робіть так!

    • @user-tv9lg4pd7v
      @user-tv9lg4pd7v Месяц назад +10

      моглаб дати вам п’ять, дала б п’ять😅. Те саме, навіть кількість років

    • @asandrasg
      @asandrasg Месяц назад +1

      Проте зараз то ви розумієте, тому далі на гайте час)

    • @user-lb3dm1qd1u
      @user-lb3dm1qd1u Месяц назад +3

      Мені теж 40 років, я життя прожила так само : на страхи і страждання , що я те така витратила цілих 40 років

    • @user-ek9sy6rl5z
      @user-ek9sy6rl5z Месяц назад +2

      Як я розумію вас,таж сама історія .Сама себе можу покарати і знищити морально,постійно чіпляюсь до себе.Вічно в роздумах"я не зможу","я не вмію","хтось кращий за мене"😢

    • @thebookthief06
      @thebookthief06 Месяц назад

      дайте пораду як вийти з цього

  • @mmiraall
    @mmiraall Месяц назад +75

    Ви навіть не розумієте наскільки вчасно вийшло це відео для мене. Дякую вам :")

  • @Olex.artist
    @Olex.artist Месяц назад +56

    Класна тема!
    ....в якийсь момент мені настільки багато відмовляли, що мені почало подобатись якою незалежною від думки оточуючих я стала

  • @user-dizoro
    @user-dizoro Месяц назад +20

    за останні півроку безуспішних пошуків роботи за фахом закордоном отримала: 1) кількадесят відмов після проходження інтерв'ю; 2) кількасот відмов просто після подачі заявок; 3) нестійку психіку, зневіру і бажання послати все
    щоранку прокидаюся з відчуттям "я-поразка" і надією що колись це закінчиться
    тема супер актуальна
    всіх шукаючих роботу в цю "чудову" епоху обіймаю 🫂

    • @kgirl_kkk
      @kgirl_kkk Месяц назад

      Удачі з пошуками, сподіваюсь, все вийде якнайкраще)))

  • @natabel7165
    @natabel7165 Месяц назад +25

    Як керівник відділу в ІТ можу заспокоїти тих хто отримав відмову. Ви можете бути занадто класні для посади! Так, і так буває! Коли я досвідом роботи 5 років бачила резюме людини з досвідом 10 років і купою скілів, які мені не потрібні, то в мене виникало питання. Чому ти йдеш на рядову посаду? Що я буду з тобою робити? Де мені ці скіли застосувати, щоб ти не вигорів/ла через місяць роботи? Тому, оцінюйте себе адекватно і краще ідіть туди де ви трішки не дотягуєте і буде вам щастя. Проблема в тому, що дехто не хоче брати на себе відповідальність і рости до керівника, сидить 10 років на одному місці і хоче 5к $ зарплати. Мені навіть довелось раніше вийти з декрету, бо на моє місце було всього декілька резюме, а на місце моєї підлеглої купу людей, які кваліфікованіші за мене.

  • @YehorBezriadin
    @YehorBezriadin Месяц назад +35

    Особисто я роблю для себе практику "Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення до неі"
    Особливо допомагає коли щось негативне вже сталося, і ти розумієш що ситуація прожита, а змінити нічого не можеш, значить який сенс перейматися? А якщо можеш змінити- роби

  • @user-wk5uh2qf4s
    @user-wk5uh2qf4s Месяц назад +40

    Для себе особисто я зрозуміла, що мушу мати хоббі. Малюю, плету макраме чи щось подібне. Не завжди вдається😂 щось зробити досконале ( в моєму розумінні) але я маю пару дуже гарних робіт, які висять на стіні. І от.... коли стається період невдач чи відмов і рівень самооцінки падає нижче плінтуса, а я починаю панікувати - або знову щось роблю і мене відволікає процес, або роздивляюсь свої роботи і: "ні, ну, дивись - можеш, здатна. Там не пощастило чи відмовили, недооцінили - але ж є речі, які ти робиш добре". Насправді, допомогає ❤

    • @moyarishka
      @moyarishka Месяц назад

      Я вʼяжу. Іграшки. Зовсім не допомагає коли у мене в моїй программістській роботі шось не получається. Бо ти ні на що не здатна окрім оті недолугі іграшки вʼязати 😢

  • @Marshma11ow_Fox
    @Marshma11ow_Fox Месяц назад +107

    Перед тим як мене взяли на ту неймовірну роботу на якій я працюю зараз я відвідав 61 співбесіду і на 60 з них мені відмовили.
    Це було важко пережити, але підтримка друзів, і коханої людини неймовірно мені допомогла, і тепер у мене все добре. Головне не здаватися і вірити в себе, вам не 99 років - все ще попереду.
    Так що не здавайтеся, бо багато чого залежить від нас самих. І навіть отримуючи відмови, я ставав впевнініше в собі, вчився як говорити, як писати, як себе продавати і що показувати. І все закінчилося добре. Тож і ви не здавайтеся)

    • @irynamospaniuk2373
      @irynamospaniuk2373 Месяц назад +4

      Ого ви герой в моїх очах

    • @Marshma11ow_Fox
      @Marshma11ow_Fox Месяц назад

      @@irynamospaniuk2373 чому?😅

    • @vvvdan
      @vvvdan Месяц назад

      У мене було так само😃 мені здається, що кожна співбесіда вчить нас, як поводитись, що говорити і як себе представляти в подальшому, у мене навіть якись час було таке собі хоббі - ходити по співбесідах 😄

    • @irynamospaniuk2373
      @irynamospaniuk2373 Месяц назад

      @@Marshma11ow_Fox цілих 60 спроб отримати роботу мрії

  • @iceberg7061
    @iceberg7061 Месяц назад +21

    В моменти, коли хочеться себе зжерти зсередини, я практикую візуальну уяву маленької себе. От просто з фотографій 20-літньої давності в червоній суконьці з полуницями. І я просто себе запитую «чи хочеш ти образити цю дитину? Чи ти зможеш це зробити? Чи зможеш сказати їй, що вона виросте нікчемною помилкою природи? Що вона не заслуговуватиме на щастя та любов?» І якщо моя відповідь буде «ні, я не зможу таке їй сказати», значить і не варто себе пригнічувати. Будь-які поразки, втрати та невдачі не означають кінець світу, варто піднятися і іти вперед. Врешті всі дороги нас ведуть до того, що ми з самого початку хотіли.
    Уточнення: цей принцип не працює при фізичних втратах близьких людей, але це і не випадок швидкої емоційної допомоги)

    • @asya_vaise
      @asya_vaise Месяц назад

      Ну цей варіант не працює і коли в тебе в принципі низька або відсутня емпатія до когось/чогось.
      Бо особисто мені все одно на ту дитину, яка дивиться на мене з фотографії 20-річної давності. Я можу сказати їй що завгодно, бо мені байдуже на те "що вона може подумати" і чи не "зачіплю я її почуття". Все одно.
      Але це працює в сторону будь-яких дітей. Мені так само байдуже на почуття не тільки себе маленької з фотографії, але й існуючих чужих дітей, які оточують мене на вулиці, в магазинах і т.п. Рівень емпатії ніяким чином не змінюється в середині, не важливо що я бачу: чи на дворі перечипилась і впала доросла дівчина, чи маленька дитина. Впала і впала. Боляче й боляче.

  • @UAinPL
    @UAinPL Месяц назад +13

    мені колись відмовив у побаченні суперкласний і вродливий танцюрист, із яким ми були в одній тусовці. При чому зробив це у формі "ти смієшся? подивись, хто ти, а хто я!") це було образливо, але пережито)

    • @yuliiayanina6385
      @yuliiayanina6385 Месяц назад

      Самозакоханий мудак! Сподіваюся, йому тепер так все життя відповідають інші дівчата.

  • @oleksandraganses
    @oleksandraganses Месяц назад +10

    Інколи мені здається, що невдачі і я споріднені душі😂Аб‘юзивне дитинство, аб‘юзивні відносини на роботі, вдома. Нарешті ти намагаєшся вилізти з того, йдеш до психолога. Видираєшся з болем. Нарешті знаходиш улюблену роботу, відносини, де тебе не принижують і не вбивають морально. Ти отримуєш підвищення, нову квартиру. Вперше в житті йдеш і думаєш, що щаслива, ти нарешті маєш орієнтири, цілі. Що ще може статися? Через місяць починається війна…і все йде коту під хвіст. Знову починати життя наново. Знову у ямі. Взагалі дуже потрібний ефір. Дякую❤

  • @user-hn6pj1ft1t
    @user-hn6pj1ft1t Месяц назад +15

    Після невдалого запрошення мною хлопця на каву 2 роки не наважувалась взаємністю відповідати навіть на очевидну симпатію хлопців.Мені здавалось що всеодно мені відмовлять потім, розіб'ють серце.Це жах переживати.Цінуйте і поважайте себе❤

  • @user-fk8rt4bz4h
    @user-fk8rt4bz4h Месяц назад +4

    боже це каре у Емми просто неймовірне, дивлюся тепер не тільки щоб послухати, а і щоб дивитися на Емму

  • @olenaolena9073
    @olenaolena9073 Месяц назад +14

    Мій колишній відмовив мені у продовженні стосунків через те, що я, на його думку, не підходила для створення сімʼї: не була цнотливою, а навпаки, мала високе лібідо; була надто емоційною, ліберальною і худою (типу через це мені було б важко народжувати). Всі ці «недоліки» він мені й вивалив, бо я до останнього не хотіла знімати рожеві окуляри. Що сказати, була ще надто мала, наївна і дуже сильно його любила щоб просто дати йому піти. Але найгірше було те, що тоді ж я дізналася про підходящу кандидатку серед його знайомих, яка була моєю протилежністю і якої він добивався ще під час наших стосунків, бо типу «він вже нагулявся, а вона могла б стати ідеальною дружиною». Чи варто казати, як ця ситуація повпливала на мою самооцінку. Я думала що я гірша за ту дівчину, що я не варта любові, що я якась неправильна жінка і т.д. Я відкривала її сторінку і порівнювала себе з нею. Це було дно дна, але на щастя, через півроку страждань мені вдалося від того дна відштовхнутися і виплисти. З тих пір пройшло 5 років, в мене здорові відносини і я більше не дозволяю такого ставлення ані від оточуючих, ані від себе. А та дівчина, наскільки я знаю, його теж відфутболила і вийшла за іншого, бог її теж вберіг.

    • @allasigidina9472
      @allasigidina9472 Месяц назад +4

      Дно- це той чувак, який вас використовував

    • @mariehizz2039
      @mariehizz2039 Месяц назад +1

      Мені відгукується ваша історія, було щось подібне з першим коханням, щоб його качка тьопнула😂 тільки мене звинувачував, що я фарбуюся, якось не так їм, не так мию посуд, не так закриваю двері в машину, не так суп варю і взагалі колись зʼїла ЙОГО сирок в холодильнику😂😂😂 але я теж була мала і наївна, то не хотіла його відпускати, недивлячись на явні заборони і абʼюз з його боку… аж поки він відкрито не зрадив мені з тою, про яку казав, що вона і без макіяжу гарна🤷🏼‍♀️ мабуть вони і досі разом десь в Польші пшекають, най їх обох качка тьопне😂😂😂
      P.S. Після півтора року страждань за цим нерозділеним абʼюзом, я закінчила французьку магістратуру, зустріла прекрасного хлопця, що нікуди мені не забороняє ходити і не цькує за мій макіяж і я можу спокійно їсти його йогурт в холодильнику 😂😂😂всім добра❤

    • @olenaolena9073
      @olenaolena9073 Месяц назад

      @@mariehizz2039 бліін, про макіяж і посуд теж було, я забула додати. Вже й вивітрилися такі моменти з голови, але колись вони мені здавалися трагедією всесвітнього масштабу. Як же ж добре, що все це у минулому😅

    • @olenaolena9073
      @olenaolena9073 Месяц назад

      @@allasigidina9472 20-річна я того не розуміла 🥲

    • @mariehizz2039
      @mariehizz2039 Месяц назад

      @@olenaolena9073так, урок пройдений, рухаємося далі❤ щастя вам!

  • @chizhik44
    @chizhik44 Месяц назад +12

    Коли я слухала історію Емми про найболючишу відмову, мені аж самій серце боліло. Неймовірно шкода, що в Вас був такий досвід і що довелося проживати весь цей біль на самоті. Дякую, що не здалися і зараз приносите стільки корисного в моє життя❤

  • @fuocofuocovna1225
    @fuocofuocovna1225 Месяц назад +7

    Всі діляться своїми історіями, і я також подвлюсь з вашого дозволу. Медалістка, ідеальна дівчинка, в універі пішла на обрану спеціальність і на третьому курсі отримала вигорання, забила на навчання, отримала синій диплом. Нещасливий шлюб з аб'юзером, втекла. Будь-яких помилок боюсь як вогню. Переїхала в іншу країну, по суті, не маючи професії і навичок, рік шукала роботу хоч кимось, всюди були відмови, на які я реагувала нервовими зривами. Згодом зрозуміла, що це не моя провина, а в регіоні де я жила, було високе безробіття і конкуренція. Переїхала в інше місто і знайшла роботу.
    Невдачі, відмови, помилки - все це досі б'є по мені, але останнім часом я намагаюсь заземлюватись і не розганятись до надзвукової швидкості розкопування всіх помилок свого життя. Я уявляю, як я сама в цей момент вкриваю себе ковдрою з головою (наче обійми), і промовляю: "Це поганий день, ти встала о четвертій ранку, ти втомлена. Прийдеш додому, відпочинеш і з новими силами обміркуєш проблему. Або відпочинеш і стане легше." І стає легше.

    • @mariehizz2039
      @mariehizz2039 Месяц назад

      😢обіймаю вас, все буде добре

  • @katerynakadenko8638
    @katerynakadenko8638 Месяц назад +8

    Мені вже стільки раз відмовляли, що мені вже просто пофіг, бо я не очікую від світу нічого хорошого. І коли хтось каже мені «так», то це таке неочікуване свято. Світ взагалі лайно. Перемикаю увагу на книжки - єдине в світі, що може бути на лайном.

  • @alyonachmil9781
    @alyonachmil9781 Месяц назад +37

    Можуть відмовити тому, що ви занадто кваліфіковані і досвідчені для цієї роботи. Або в компанії є якийсь треш, а ви нормальна і компанія розуміє, що ви втечете звідти на наступний день)))

    • @bunbbb09
      @bunbbb09 Месяц назад

      Працюю в такій компанії🙈 Якогось трешу нема, але часто видно, коли у людини планка очікувань значно вища ніж те, що можемо дати, і тоді нам точно не по дорозі))

  • @user-vg9fv1dy7n
    @user-vg9fv1dy7n Месяц назад +18

    Самий перший спогад дитинства-мені десь три роки, я сиджу в манєжі (щоб менше проблєм було) і ковиряю «сі» (хутряний кусочок коміра від пальто). Це було моє улюблене заняття, так як в манєжі приходилося вовтузитися досить довго і з якихось космічних причин це саме «сі» (чому така назва уявлення не маю) завжди займало мою увагу. Зайшла мама і видерла з рук мою «іграшку» та поклала їі за скло в серванті зі словами: «скільки можна ото ковиряти» і при цьому дивилась на мою реакцію. Тільки коли я впала на дно «помиральної ями» (🔥словосполучення) я нарешті зрозуміла, що самознищення почалося не вчора і не з останнім чи передостаннім партнером чи подругою, а саме в цей момент (як мінімум свідоме, тому що несвідоме почалося, коли та сама мама віддала мене на виховання в село бабі з дідом, а тато покинув нас після мого народження). Перша реально відчутна відмова (хоч і не усвідомлена - в три роки це було непосильною задачею, та і в 35 не особливо легкою) - відмова в турботі, увазі, емпатії та любові самих головних людей в нашому житті-наших батьків. І тільки час та інстинкт самозбереження (якщо ніхто не любить, то полюби сама себе, або помри-фізично чи морально то вже up to you) показав істину - ми це не травми минулого, ми це не реакція інших людей на нас - ми демони або янголи по своєму власному вибору (хоча вплив травм ніхто не відміняв звичайно). До чого це я: мораль така - 35 рочків я думала, що всі мені в чомусь відмовляють і це боліло, але найболючіша відмова була від самої себе-мама, партнер, друзі, колеги - якщо вони відмовляють це їх власний вибір і відповідальність - саме головне для мене було навчитися не відмовляти собі у визнанні права на життя, любов (як мінімум самої до себе), вибір (бути гнидою чи святою) і т.д. Я так остєрвєнєло намагалася переконувати ближніх, що я заслуговую їхньої уваги, любові, турботи (та навіть просто бути поруч з ними) що абсолютно відмовилась від самої себе та від власного я. Перефразую стару як світ істину: якщо ти кажеш собі «ні» то чому ти очікуєш, що інші скажуть тобі «так».

    • @yuliiayanina6385
      @yuliiayanina6385 Месяц назад +3

      Обійняла вашу внутрішню дитину😊. У мене була подібна історія з іграшкою: її просто забрали в мене і викинули. Мені 43, 2 роки тому припинила стосунки з мамою, рік намагалася виплутатися з аб'юзивних стосунків, вірю, що вдалося нарешті. Завдяки психологу приходжу до тями, вчуся любити, жаліти і не кидати себе.

    • @user-vg9fv1dy7n
      @user-vg9fv1dy7n Месяц назад

      @@yuliiayanina6385 дякую ♥️ мене відпустило, коли я зрозуміла, що чи то мама чи хтось із рідних чи близьких не є моїм дзеркалом - а їх відношення до мене це відображення їхнього власного внутрішнього світу та моральної зрілості. Бажаю Вам не просто це зрозуміти, а і відчути щиро серцем - тоді з часом зникне образа та біль, залишиться усвідомлення та прийняття🤗ну і можна піти попороти чиюсь шубу на нову іграшку 😆

  • @VladyslavaUA
    @VladyslavaUA Месяц назад +4

    дякую за цей випуск! відправила посилання донці-підлітці👌
    мені дужееееее мало відмовляли у житті. Я вигравала три роки поспіль вибори президента школи, вийшла заміж за своє перше і єдине кохання, вступила в обидва університети і аспірантуру з першого разу, всі три вагітності з першої запланованої спроби, усі співбесіди закінчувалися прийняттям на роботу, але... в 9 класі мене кинула подруга і мені досі болить та рана💔 тож, я почула вас, дівчатка, і мені стало легше. Дякую😘

  • @ForVex_123
    @ForVex_123 Месяц назад +3

    Для мене зараз супер актуальна ця тема) я як почачила тему- зраділа… бо це проговорено ще кимось… почитала коментарі, і зрозуміла, що така не одна.
    Дякую, цінно🫂

  • @winniethepooh3752
    @winniethepooh3752 Месяц назад +4

    Коли мені відмовляють, просто кажу собі «не парься, вони втратили набагато більше ніж ти», поки що не памʼятаю жодного разу коли це було не так

  • @user-nb5zw1oc1z
    @user-nb5zw1oc1z Месяц назад +17

    Мені скоро 22, а таке відчуття ніби вже життя зіпсуте. До 19 років знала, що хочу пов'язати життя зі співом, закінчила музичну школу, музичний коледж, мала вступати до консерватої. Але на останніх двох курсах зловила вигорання, булінг зі сторони вчителів, що в результаті вилилося в депресію. Коли почала почуватись краще через правильне лікування, розпочалося повномасштабне. Мій стан погіршився, на випускних екзаменах майже зловила панічку. Тоді мені вже нічого не хотілося, навіть займатись музикою.
    Вступила до університету на англійську філологію, думала що переключуся і стане легше, знайду себе в іншій сфері, а потім можливо повернуся до музики.
    Зараз на 4 курсі і в мене ломка по співу. Розумію що єдине чим я дійсно хочу займатись - це вокал. Але гадки не маю як на цьому заробити. Музику писати не вмію, тому власних пісень не створю.
    Боюся що я у всьому недостатньо хороша.
    Постійно переслідують думки, що закінчу на якійсь роботі, яку ненавидітиму. Або не доживу впринципі.
    Можливо це не зовсім пов'язане з темою відео, але при перегляді згадала свою ситуацію...
    Дякую за відео ❤

    • @katerinachaikovskaya9991
      @katerinachaikovskaya9991 Месяц назад +5

      Я не психолог і може не знаю правильних слів, але хочу вас підтримати. Скажу банальність, але ви тільки починаєте доросле життя. У вас вже в 21 рік є в житті музика, а ще ви будете знати англійську! Це прямо дуже дуже круто! Ви так багато вмієте у свої 21 рік! І ще хочу сказати, що якщо подивитися відео, де показують актрис з молодості і до зрілості, то якщо придивитися, то найкрасивіші жінки десь у 35-45 років. Це я до того, що тільки у такому приблизно віці вже є досвід і жінки розквітають. Сприймайте свої "невдачі" як набуття досвіду. Але ви вже дуже крута!

    • @user-nb5zw1oc1z
      @user-nb5zw1oc1z Месяц назад

      @@katerinachaikovskaya9991 Дуже вам дякую за підтримку ❤️

    • @yuliiayanina6385
      @yuliiayanina6385 Месяц назад +1

      Не бійтеся, просто будьте! У вас все вийде!

    • @user-rj8ux7ly9k
      @user-rj8ux7ly9k Месяц назад +2

      Хочу вас підтримати. Мені вчителька в школі відмовила в участі у хорі через брак здібностей, але мені завжди подобалося співати. Зараз я співаю у аматорському хорі і мені подобається, як у мене виходить.
      Співайте все, що вам подобається!

    • @ilonatikhoniuk9623
      @ilonatikhoniuk9623 Месяц назад

      Ви часом не в Глієра навчались?

  • @marryna3613
    @marryna3613 Месяц назад +20

    до речі про те, що хтось обрав іншу дівчинку. моя травма з 6 класу - коли хлопчик, який мені подобався, пообіцяв на 14 лютого подарувати валентинку мені і ще двом дівчатам. а 14 лютого сказав, що батьки дозволили йому принести тільки дві валентинки, тому тим дівчатам він подарував, а мені - ні.

    • @irennosmoking635
      @irennosmoking635 Месяц назад +3

      Блііін...от потвора той хлопець.

  • @souris_belle
    @souris_belle Месяц назад +3

    Перша і друга закоханість закінчились відмовами, не перейшовши до стосунків. Відтоді минуло 15 років, а побудувати тривалих стосунків так і не вдавалося ще ні разу 😢 змусити себе повірити у свою цінність - надзадача. У всякому інтересі видається нещирість, бажання підловити, щоб зробити боляче (а боляче іноді таки роблять), і вічно оця мантра: "краще не псувати нікому життя отим противнючим своїм характером".

  • @ira20059
    @ira20059 Месяц назад +13

    Колись закохалася в хлопця (я взагалі дуже влюбчива) перед тим ми дуже класно спілкувалися,і одного разу,посеред розмови я сказала,що "мабуть закохалася в нього". На що він вибачився і сказав,що не може відповісти мені взаємність бо вважає,що я варта кращого. І таких ситуацій з такими ж відповідями було ще 2. Це мене ніяк не розчарувало і не злякало. Не знаю чому. Ми з тими хлопцями ще довго жиртували,що "я,тебе паразіта любила аж 3 дні а ти мені відмовив" 😂

    • @user-zn2sj2ow2b
      @user-zn2sj2ow2b Месяц назад +1

      Вам відмовили дуже коректно. Якби це прозвучало інакше, то сприймалося б не так легко

  • @annadubovyk6224
    @annadubovyk6224 Месяц назад +3

    Найгіркішою була відмова від хлопця, з яким зустрічалися 2 роки. За кілька місяців він повернувся, а я прийняла, бо досі була закохана. Але за рік він остаточно від мене пішов. Я оговтувалася від цього роками і вже думала, що більше не матиму довготривалих стосунків. Але вуаля, вже 6 років у нових відносинах і 2 роки в шлюбі. Далі буде!

  • @Luda_Kukuetu
    @Luda_Kukuetu Месяц назад +21

    Недавно наштовхнулась на цікаву і, як здається зараз, очевидну думку про реакцію на відмови у жінок і чоловіків. Умовно: чоловік стане перед чергою 10 людей і одна за одній людині буде пропонувати щось. І відмова попередньої не буде його хвилювати, він рухатиметься. І якщо дівчині відмовит 4 людини, вона втече з цієї черги.
    І такі патерни залишаються по життю 🤷‍♀️
    За моїм досвідом і відчуттями - десь так і є, і так, психотерапія рулить.

    • @arinav7591
      @arinav7591 Месяц назад +7

      вчора мала випадок! В супермаркеті наштовхнулась на колясочника (боюсь чи це коректне слово, зараз не вгадаєш), дуже в поганому стані покручені руки і ноги. Він переселенець, за його словами постраждав від ракети, а в притулку, каже все погано, крадуть речі, п'ють, немає де жити, спить у парку. Звісно дивний він трохи, ну, і "не інтелігент", скажімо так, важко описати. Але спека жахлива, я не змогла мимо пройти. Купила йому за його проханням знеболювальні, воду, фрукти, віддала увесь дріб'язок. І я вже попрощалася, і тут він питає як мене звати, а потім пропонує записати його номер, і не з метою допомоги, це було очевидно. Я була в шоці від такої нереальної самовпевненості. Йому на думку не спадає, що з ним чи його життям щось не так, або не настільки класно, що дівчина може не захотіти з ним стосунків. Більше того, він впевнений , що ось так за пару хвилин спілкування зі співчуття, він мені сподобався і може на щось розраховувати. Я все розумію, у любові немає меж, але ж мають бути межі наглості. Якби він мені сподобався, я б сама запропонувала, бо принаймні в дану хвилину у порівнянні з ним мені є що запропонувати. Будь яка дівчина на його місці подумала б: "навіщо я йому (їй) потрібна, що я можу запропонувати, я буду обузою", але не чоловік! Чоловік завжди вважає , що він принц і ти чекаєш саме на нього!

    • @Svitlana_Peker
      @Svitlana_Peker Месяц назад

      Так, ви праві. Правильна термінологія це "людина з інвалідністю на кріслі колісному" ​@@arinav7591

    • @Luda_Kukuetu
      @Luda_Kukuetu Месяц назад +1

      @@arinav7591 і чому це мене не дивує? 🤦🏼‍♀️😅😅

  • @maryberry1011
    @maryberry1011 Месяц назад +2

    Еммо, Яно, дякуємо вам за таку прекрасну дозу підтримки, за вашу працю, за те, що звертаєте увагу на психологічні теми. Удачі вам у подальших проектах, побільше згод вам, гарного фідбеку та незгасаючого натхнення👏✨🙏

  • @katerynamastero6196
    @katerynamastero6196 Месяц назад +11

    Дуже дякую за черговий важливий випуск та таку болючу тему! Ваш досвід та думка дуже важливі ✨

  • @Luda_Kukuetu
    @Luda_Kukuetu Месяц назад +21

    У 2018 я отримала біля 50 відмов на job interviews за півроку. Взагалі ніяк не вплинуло, я розуміла, що каплю не дотягую до бажаної позиції і сподівалась, що рано чи пізно пронесе 😂

    • @Anyname345
      @Anyname345 Месяц назад

      Пронесло?

    • @Luda_Kukuetu
      @Luda_Kukuetu Месяц назад +2

      @@Anyname345 звісно, але в результаті, щоб знайти щось нормальне у мене пішов рік, і 3 - щоб зрозуміти, що це не робота, а мрія 🤗

    • @mariehizz2039
      @mariehizz2039 Месяц назад

      @@Luda_Kukuetuце надихає❤

    • @Luda_Kukuetu
      @Luda_Kukuetu Месяц назад

      @@mariehizz2039 дякую 🙏😍

  • @arinav7591
    @arinav7591 Месяц назад +22

    В підлітковому віці моя найближча подруга почала влаштовувати булінг нашим подругам-однокласницям. Мене не чіпала відкрито, але час від часу і проти мене вони організовувались. На відміну від подруг-зрадниць, я її послала, а за нею і цих самих подруг, і просто повністю позбулася кола спілкування на 2 роки. Я не вважала себе винною, я не думала, що я гірше, я стояла на своєму як скеля, але... мій світ рухнув. Це я зараз розумію, що в мене відбулась деперсоналізація, тоді я думала, що з'їхала з глузду. І так, ця травма вплинула на все моє життя, і певно буде впливати й надалі. Річ не лише в тому, як ви це інтерпретуєте, а в тому, що знецінювання нас суспільством є найбільш травматичним досвідом для людини (це я вичитала в якійсь розумній книжчці з психології). Думаю, що найкращим виходом є зміна кола спілкування, на таке де вас сприйматимуть і адекватно ставитимуться.

    • @oliusia57904
      @oliusia57904 Месяц назад +8

      Так, згодна з вами, якщо ти в смердючому болоті, треба вибиратися, а не посміхатися і робити вигляд, що все добре. Єдине, що зміна кола спілкування, яка в дорослому віці є робочим варіантом, в дитинстві може бути проблемою. Я і моя подруга змінили школу, в якій нас булили однокласники з мовчазної згоди вчителів, лише після грандіозного скандалу на всю школу (та й район🤔). Там були збори учні+вчителі+батьки всього класу і метання лайном всіх в бік всіх. Мама була в ах..уї, сказала, що якби на власні очі не бачила, не повірила б. І після цього цирку ми з подругою вперлися і заявили, що або нам шукають нову школу, або будемо без атестату, бо в цю школу більше ні ногою. І наші мами, не змігши нас укатати, таки змирилися і знайшли нову. А ми, до речі, були відмінницями і єдиним нашим косяком були спізнення на перші уроки на пару хвилин. За що нас на тих зборах і зачмирили, за спізнення і за надто хороші оцінки. Так! Там так і сказали деякі батьки: "чому ми платимо вам (вчителям) гроші за хороші оцінки, а ви ставите поганенькі, а от ці двоє - відмінниці? За що ми платимо? Де справедливість?" І це лише один з багатьох перлів. До цього випадку я реально відчувала себе ув'язненою в місці з ненависними мені людьми, від яких не могла ніяк втекти, бо діти не є господарями свого життя і не можуть просто послати всіх нах..й і піти в іншу школу, переїхати в інший будинок, місто, країну. Не знаю чим би це скінчилося, якби нас не перевели

    • @arinav7591
      @arinav7591 Месяц назад

      @@oliusia57904 дуже співуваю вам, це якесь пекло, особливо якщо уявити, що батьки не прислухаються до дитини. В моєму ж випадку був один позитивний момент: я побачила силу свого характеру, бо не зважаючи на обставини, мене поважали в класі і в школі. Від цього мені не було дуже тепло, але я знаю, що це я своїм характером, чвоїм вибором заставила їх поважати себе і це моє рятівне коло зараз. Не знаю чи було б краще якби мене забрали в іншу школу, я любила свою і вперто відстоювала свої права на місце в ній. Однак, думаю, це добровільне вигнання підкосило мою психіку назавжди.

  • @non_binary_deus
    @non_binary_deus Месяц назад +1

    Дякую вам за ваші відео. Важлива тема... Без поняття як навчитися не жерти себе і поки погано це виходить...

  • @annadragula8681
    @annadragula8681 Месяц назад +2

    Боже, яка класна тема! 💔 відкрили скриньку пандори всередині мене. Дуже терапевтично і так підтримуюче. Дякую!!! Все, тепер ви мене покорили і стану вашим патроном!
    Невдач було багато. Мабуть, найболючіші - це розірвані дружби і мій наречений розірвав наші заручини після 4 років стосунків. Я його знала до того більше 10 років до того.

  • @lunabananana584
    @lunabananana584 Месяц назад +1

    Ви навіть не уявляєте, як завчасно ви зробили цей випуск! Зараз якраз переживаю відмову, ви дуже підтримали мене цим випуском. Дякую вам ❤

  • @irina1695
    @irina1695 Месяц назад +3

    1) Відмова від десятка (а може й більше) хлопців/чоловіків, в яких я закохувалась і які до мене зневажливо ставились, а зараз в мене найкращий в світі чоловік для якого я Всесвіт.
    2) 9-ка а табелі в 4 класі з математики, а зараз в мене європейська вища освіта з оцінкою на відмінно в статистиці.
    -> хотіла поділитися прикладами з життя, щоб це стало натхненням для когось , хто переживає зараз подібне, але під час написання зрозуміла, що це натхнення для самої себе ❤, бо зараз знову знаходжу пункти, де я невдаха😢
    Дякую за відео! Дуже цікава тема!!

  • @viktoriapolishchuk8014
    @viktoriapolishchuk8014 Месяц назад +1

    Ой, скільки схожих історій маю. Дякую за тему, дівчата ❤

  • @vvvdan
    @vvvdan Месяц назад +4

    Я не можу зараз сказати, що якісь відмови були для мене дуже важливими, АЛЕ вони 100% були болючими. Я пам’ятаю, що плакала, істерила через них, а зараз вони видаються такими дрібницями, що геть не варті обговорення. Потім з часом у мене якось так сталось, що коли мені відмовляли на співбесідах, в романтичних чи дружніх стосунках, я собі казала, що це не я погана, а вони якісь не такі і втратили таку цінну, прекрасну людину😅 (хоча я знаю, що вони теж не погані, просто так склалось, що ми не підійшли один одному), тим не менш, це допомагало мені триматись і не картати себе 🤷‍♀️

  • @darynaberkovska7832
    @darynaberkovska7832 2 дня назад

    Дякую, дівчата. Слухаю і плачу, бо зараз переживаю подібний досвід у відмові в роботі

  • @mariyadrobot6899
    @mariyadrobot6899 Месяц назад +3

    Доброго вечора шикарні українські панянки! Дякую вам щиро, за шикарну тему ...
    Було багато в моєму житті Ні, тепер навіть вдячна тому ні😃
    Ось дякуючи ні, почала в 42 роки вивчати і досліджувати ментальне здоров'я, дитяче і підліткове, всі наші проблеми починаються з виховання, а я росла в сім'ї де було більше ні чим да!
    Своїх синів виховую що ні незавжди корисне, але якщо і є слово ні, то ми завжди можемо обговорити і підтримати один одного.
    Я обожнюю всі ваші теми Єммо і Яно! ДЯКУЮ ❤💙💛

  • @user-qi8vz4sp3m
    @user-qi8vz4sp3m Месяц назад +2

    Дякую за таку важливу тему! Все вірно, маємо стати кращими подругами собі. Теж маю досвід, коли після відмови боляче переживала, а зараз вдячна людині , яка це зробила.

  • @leto5755
    @leto5755 Месяц назад +5

    Ще не дивилась, а лайк вже поставила😁 Тема дуже актуальна, дякую вам!❤

  • @Marina-yx6iy
    @Marina-yx6iy Месяц назад +2

    Дякую за корисну бесіду. Кожний в житті переживав якісь невдачі і кожний по різному їх проживає. Єдиного рецепту нема

  • @olgaposikira3425
    @olgaposikira3425 Месяц назад +18

    Монатик відмовився, бо розуміє, які питання будуть, а говорити на «ті» теми - кишка тонка!

  • @atamanproduction7613
    @atamanproduction7613 Месяц назад +5

    вау. просто вау. стільки натхнення, тепла і турботи в цьому відео. мені це було просто необхідно. дякую вам❤‍🩹 мені постійно відмовляють в осбистому житті. і уже даже поставила на собі хрест і прийняла думку, що мене неможливо покохати (мені зараз 19! і я розумію, що в такому віці це абсурд, але все ж ця думка досі дуже потужна в мені). Але я знаю що робити, мені шлях у терапію, лікувати травмовану внутрішню дитину. І це відео мене дуже підтримало в цьому плані, мені стало трішки легше, я нарешті змогла вдихнути, розправити легені і сказати собі "це не кінець. даже Емма Антонюк і Яна Брензей переживають невдачі, тож ти впораєшся, ти не сама". дякую❤

    • @mariehizz2039
      @mariehizz2039 Месяц назад +1

      Не хвилюйтесь, я теж перше кохання дуже пізно зустріла, теж в 19 років. Це ще дуже юний вік, щоб ставити на собі хрест❤ ваша цінність же не в наявності партнера, а у вас самій

  • @sofiiaopanasiuk4424
    @sofiiaopanasiuk4424 Месяц назад +2

    які ви чудові!!!
    перша емоційна допомога🫂
    може ти хочеш сьогодні морозива, бо ти пережила сьогодні неприємний момент🌻

  • @user-zn2sj2ow2b
    @user-zn2sj2ow2b Месяц назад +1

    Дуже класна тема. Я думала, що прям одна така чутлива, але послухавши вас, стало легше. Дякую дівчата

  • @anna.khmarska
    @anna.khmarska Месяц назад +4

    Еммо, Яно, я вам неймовірно вдячна за це відео🫂💕
    Зазвичай не пишу коментарі, але це відео заділо за живе і стало ніби теплими обіймами.
    А щодо відмови, то я отримала відмову на зізнання у коханні від хлопця, в присутності якого я вічувала, як серце шалено калатає і з'являлись ті самі "метелики в животі". Але знаєте, це була найкраща відмова в моєму житті. Мало бути боляче, а я ще сильніше закохалась (минуло 2 роки після відмови, коли я нарешті перестала до нього відчувати будь-що). Так от він абсолютно спокійно пояснив, що дуже цінує мої почуття, але не може відповісти взаємністю і що я обов'язково ще знайду свою людину, а ми можемо залишитись друзями. Бажаю всім таких теплих відмов. А взагалі відмова це знак, що тебе очікує щось краще (у мене в житті саме так), головне не закривайся від цього світу🤍

  • @шкабурка
    @шкабурка Месяц назад +3

    Дякую за тему! Дуже багато таких потрібних речей сказано. Сподіваюсь ви теж передивлюватиметесь цей випуск і будете добріші до себе в невдачах. Обіймаю (якщо можна)

  • @nataliyamaksymiv5035
    @nataliyamaksymiv5035 Месяц назад +9

    Після 8 років декрету я, котра вчилась на економічному і не уявляла себе економістом, вирішила піти в іт. Після 20+ інтервю і відмов, майже зневірилась і здалась. Але таки в мене повірили і дали шанс. Працюю в іт, отримую гідну зп, спілкуюсь з дуже розумними людьми. Але відчуття гіркоти відмов не можу ніяк забути,. Панічно боюсь втратити роботу і знову отримувати відмови 😢

    • @natamor9008
      @natamor9008 Месяц назад +2

      Якщо й втратите, або самі вирішите звільнитись, тепер у вас буде релевантний досвід, буде легше 😊
      Мені дуже допомогло в процесі пошуку - читати і спілкуватись з кар'єрними консультантами, які твердили мені, що відмови - це ок, це нічого страшного, просто ще один крок до тієї самої роботи, де буде "ви будете нас дуже корисні, ось вам офер")

  • @bonbon_prod
    @bonbon_prod Месяц назад +2

    Мені аж засльозилося, коли Емма почала промовляти в кінці до себе маленької. Дуже важко то в собі - бережливе та добре - взрощувати, коли внутрішній критик розміром з багатоповерхівку.

  • @user-zs7vu6pq9c
    @user-zs7vu6pq9c Месяц назад +1

    Ви неймовірні. Дякую вас обох.

  • @olyaruta
    @olyaruta Месяц назад +1

    Зараз мені дуже соромно за своє ставлення до себе. За деякі промахи я себе навіть била долонями по голові. І так, моя мати була жорстокою до мене з сестрою. Але то все в далекому минулому)
    Дякую вам за випуск, тема надзвичайно ємна!

  • @Skaj1984
    @Skaj1984 Месяц назад +5

    Коли я отримую відмову чи не справляюся, то повторюю собі, що я молодець і в мене обов'язково вийде. Згадую, як виходило колись. Як я отримувала "так", як мене обирали. І кажу собі, що це знову трапиться, бо "це ж було вже" (с).
    А всі ті гадосні слова, які так любить говорити внутрішній критик, я адресую йому самому. Типу, ну піди сам щось путнє зроби, а не тринди мені тут. Але то завдяки терапії та сесіями EMDR )

  • @_hoverla_
    @_hoverla_ Месяц назад

    Приємно здивували, дійсно крута тема,близька, нероздільна часто, і суперечлива, бо кожному допомагає своє. Але ж коли ця сама відмова стається - повністю розгублений,важко прийняти, простити, проте можливо,з часом і із зусиллями❤

  • @RoseMarie1312
    @RoseMarie1312 29 дней назад

    Як ж круто, що мені трапилося це інтервю якраз зараз, коли отримую відмови при пошуках нової роботи. І теж одразу почала задумуватися, що зі мною не так, чому мене не вибирають. Дякую вам, Еммо і Яно!

  • @user-oc5rf8zo7x
    @user-oc5rf8zo7x Месяц назад

    Дякую за глибоку і розумну розмову. Знайшла для себе підтримку і відповіді. Ти сам собі найкраще підтримка, подруга та психолог.

  • @user-yh9yi8vk7o
    @user-yh9yi8vk7o Месяц назад

    Дякую, шановні панночки! Поділяю ваші думки в підтримці самоі себе в складні моменти плину життя. Гуртуймося .❤

  • @mintlatte1376
    @mintlatte1376 Месяц назад +1

    Коли Яна сказала "я найгірша з усіх людей" - прямо слово в слово себе впізнала 😁

  • @serginho7269
    @serginho7269 Месяц назад +1

    Шпанатік відмовив 😂 йой! Це файно! Я не хочу бачити цю нездару в етері . Хай будуть цікаві нові обличчя!!! 🙏

  • @adamwolk
    @adamwolk Месяц назад +1

    Дуже вчасно мені трапилося це відео. Я якраз отримала запрошення на роботу, але при цьому не мала достатньої впевненості що впораюсь. Мене дуже надихнули ваші історії і ось що головне я зрозуміла - скільки б невдач не спіткало мене на цьому шляху, я ВЖЕ йду по ньому і це досягнення має бути достатнім для мене. Це звісно не означає, що не варто ставати кращим, але важливий саме шлях, а не кінцева його мета. Бо навіть найталановитіша гадалка не знає що там у кінці)))😂 Дякую ще раз❤

  • @lisaburshtyn2473
    @lisaburshtyn2473 Месяц назад

    Відчуваю, наче мене так взяли і обійняли цим випуском. Дякую!

  • @allasemeshko8794
    @allasemeshko8794 Месяц назад

    ви піднімаєте чудові теми! в мене була б класна історія для розповіді. Дві вищі, 3 досвіди роботи в посольстві, але хтось на ранковому шоу сніданок каже, що на вакансії подалися "фріки" - я думаю, що більшість відмов - це корупція! Знайомі, друзі і т.д.

  • @Ksysha_511
    @Ksysha_511 Месяц назад +7

    😂моя біографія ,чекаю👍

  • @user-zw3ge8zp9y
    @user-zw3ge8zp9y Месяц назад +1

    Боже ,прям слухала і плачу 😢 Емма ,ви супер 🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻

  • @jasmineflower299
    @jasmineflower299 Месяц назад +3

    При відмові найважливіше відокремити вчинок/навичку/характеристику від цілої себе

  • @tetianapetruk3757
    @tetianapetruk3757 Месяц назад

    Ви такі чудові! Дякую за цей випуск) Справді варто навчитися любити себе і ставитися як до друга

  • @psycholog.kseniia.reshytko
    @psycholog.kseniia.reshytko Месяц назад

    Дякую. Неймовірно цікавий та важливий для мене випуск. Ви - супер ❤

  • @inna_stypura
    @inna_stypura Месяц назад

    Дівчата, дуже дякую за неймовірно корисні теми, які ви підіймаєте. Мені зараз 40. Як шкода, що в моєму підлітковому віці я не могла мати доступу до подібного контенту. В мене була купа комплексів після розлучення батьків в мої 6 років. Це залишило неймовірно важкий слід у моєму житті і ще іноді досі щось відгукується. Так чудово що ви розповідаєте свій досвід і дійсно розумію, що не одна така. Люблю вас дуже!❤❤❤
    Емма дуже прикольна з новою зачіскою😍

  • @sumikoninagawa9795
    @sumikoninagawa9795 23 дня назад

    Дякую, що Ви розказуєте про свої невдачі, бо на фоні транслювання успішного успіху, дійсно перестаємо вірити у себе. Після перегляду Вашого відео у мене з'явилась надія

  • @YevheniiaOliinyk
    @YevheniiaOliinyk Месяц назад +2

    Дівчата, де ви були 2 роки тому???
    На щастя, я подолала(долаю) шлях самопідтримки ❤а ваше відео є 100%м відзеркаленням пережитого🙌
    Дякую за контент 🪷

  • @olenamazur2548
    @olenamazur2548 Месяц назад +1

    Згодна з Кокотюхою))). Дякую, дівчата. Навіть думка про вихід із зони комфорту кидає мене у "помиральну яму"!

  • @Anyname345
    @Anyname345 Месяц назад +1

    Неймлвірно важлива тема!! Дякую дівчата. Я думала я одна така…

  • @ivanfenenko
    @ivanfenenko Месяц назад +3

    Зачіска вогонь 🔥🔥🔥

  • @user-qc8uk6nf6i
    @user-qc8uk6nf6i Месяц назад

    В 2000-х мене через тиждень роботи звільнили з посади секретарки, оце бабахнуло по самооцінці, елементарна робота і виходило не тягнула елементарного. Але в 2005 відкрила свій бізнес, заробляю в рази більше моїх керуючих. Дякую вам люди, що тоді мене звільнили

  • @user-nz9bm7eu4n
    @user-nz9bm7eu4n Месяц назад +1

    Яка резонуюча тема. Так і є. Важко підтримувати саму себе, коли з чимось не впоралась. І прикро, і боляче. Але даю собі час посумувати, дивлюсь зі сторони на ситуацію, хвалю себе і йду далі. І теж, правильно говорите, важливо звернутись до того хто Тебе любить і підтримає❤ Дякую Вам.
    Була нещодавно на співбесідах і є де відмовили. Не приємно. А причину ж не пояснюють. Карочє, тримаймося дорогі😊❤

  • @katekabashnaya6822
    @katekabashnaya6822 Месяц назад

    Дякую вам за випуск❤тепер треба тему як казати ні) і як відстоювати свої особисті кордони❤

  • @user-ks3re2hl5r
    @user-ks3re2hl5r Месяц назад +3

    Якось мені відмовив хлопчик, який мені подобався. Я не сильно й розраховувала на взаємність. Але він додав, що ніколи б не обрав мене, якою б я не була. Бо в мене не достатньо заможна родина.

    • @arinav7591
      @arinav7591 Месяц назад +8

      хлопці жахливо меркантильні істоти! Усі їх байки про жінок, які люблять лише багатіїв, в реальності писалися з власного ж їх портрета!

    • @user-ks3re2hl5r
      @user-ks3re2hl5r Месяц назад

      @@arinav7591 а силу своєї молодості я тоді не образилась. Я була шокована, що мені окрім основних критеріїв треба ще й за це бути відповідальною

  • @ave_shelm
    @ave_shelm Месяц назад +1

    Дякую за цю тему. Я сама зараз отримую відмови на співбесідах і це обговорення допомогло мені зрозуміти, що я не одна в своїй трагічній реакції..)

  • @diva.marina
    @diva.marina Месяц назад

    Я вас обожнюю 🫶🏻 дякую за сьогоднішню підтримку

  • @yana439
    @yana439 Месяц назад +1

    дякую вам за це відео! насправді, завжди все стається так, як має бути і найкращим чином. Проблема дійсно в тому, як ми реагуємо... треба навчитись себе підтримувати, заспокоювати, а іноді просто "взяти себе на ручки" і пожаліти. Це важко...

  • @user-lc1xw2cr6m
    @user-lc1xw2cr6m Месяц назад

    Потрібно легше відноситися до життя) такі люди загалом щасливіші

  • @user-hi2bi3pf2o
    @user-hi2bi3pf2o Месяц назад +1

    Щиро дякую,з мене вподобайка і комент.

  • @sayde26
    @sayde26 Месяц назад +1

    Ви навіть не уявляєте як це наразі! Дякую 🫂

  • @vikulya-zr5kb
    @vikulya-zr5kb Месяц назад

    Вкрай важлива тема, тож щиро дякую за актуальні роздуми! І дуже люблю вас за живе-близьке-талановите-якісне - тому дякую двічі!
    Відмови бували дуже тяжкими, але практично всі ставали трампліном для кардинальних позитивних змін і постфактум бачаться як дарунки долі. Але пережити це кожен раз важко і підтримка оточуючих дуууже допомагає! Респект, дівчата!

  • @annakharytontseva2136
    @annakharytontseva2136 Месяц назад

    супер надихаючий випуск)))) шкода, що не було його раніше) цьому мали б вчити в школі

  • @ludmilkamalyar6624
    @ludmilkamalyar6624 Месяц назад +4

    Колись досить проблемно було влаштуватись на роботу. Я була в декреті, дитина багато хворіла, а пропонували хтозна що. І з такою зневагою. Я пояснюю, що шукаю під садок, тоді взагалі не цікавлю. Я одного разу не витримала і вилаялась. І вже розверталась йти, коли адміністратор мені посміхнулась і запропонувала роботу. Тут до мене дійшло, що роботодавці просто зчитували мій відчай, тому вважали мене не цінним працівником.

  • @tanjastone869
    @tanjastone869 Месяц назад +1

    Тільки відео це треба назвати «чому я себе знищую?» - думаю, це кращий спосіб описати те, про що ви говорили. Дякую вам

  • @user-hz8sj5mb9g
    @user-hz8sj5mb9g 22 дня назад

    Дуже корисна інфа) дякую дівчата❤❤❤

  • @user-jp2wr6ud9s
    @user-jp2wr6ud9s Месяц назад

    Відмова у першій роботі була мабуть найболючиша з усіх. Але у підлітковому віці також дуже "полюбляла" страждати від відмов у симпатії до людей, відмов у дружбі. Зараз набагато це все легше, але воно так стало тільки після пари років психотерапії :) Дякую за відео, воно дійсно відгукується.