Дорогой дедушка,я вас понимаю.Такая же история моим папой.Вся семьято есть дети внуки и правнуки живут в Израиле почти тридцать лет.Я папина дочка.Когда в Украине началась эта страшная война,мы сказали,что папа должен ехать к нам ,в Израиль.Прилетел.Мы его встречали в аэропорту Израиля.Радости не было предела.Увидели папу и в слезы от радости .Под мышкой папин любимый Йорк Айя.Привезли папу .Отдельная благоустроенная комната с кондиционером ,телевизором и так далее.Рядом море.Хорошее питание.Побыл папа у нас месяц и заторопился обратно.Мы все в слезы.У меня истерика-нет,не пущу!!!Папа сказал НЕТ-домой.Как бы мы его не уговаривали,не умоляли.......Уехал.В Израиль летел через Кишинев,обратно через Польшу.Сколько папуличке лет????! 88 После лет!!! После операций на сердце.Один в доме.Общаемся по Скайпу каждый день Папа!!!!!Ты один!!!!Ответ папы-я не один.У меня есть Айя,собачка .Живёт папа на Житомирщине.В своем доме.Папе некогда.Пишет книгу,закончил один из разделов,как во время войны украинцы спасали евреев .Три книги ,которые написал папа уже разошлись по свету,по миру.Мамочку мы похоронили за десять дней до войны .Папе некогда скучать-он пишет.Он работает в садочку.Я криком кричу,папа,мы переживаем все за тебя 😭😢Папа отвечает -не переживайте,я дома.Спасибо,кто прочел мой коротенький рассказ.Поэтому этого дедушку я очень понимаю.Езжайте домой,езжайте.Легкой вам дороги,мира в Украине!!!!❤🇺🇦❤️🇮🇱💐
Я так само відчуваю. Переїхали з Запоріжжя і жили рік у Вінниці, потім чоловік потягнув мене у Польщу. 6,5 років прожила там і весь цей час хотіла повернутись назад. І от сьогодні 22.03.2024 я повернулася в Україну з дітьми. Знаєте, коли я навіть їхала в автобусі, де всі українці, я відчувала насолоду, мені було дуже приємно і радісно на душі . Коли ми вже їхали по українській землі я хотіла заспівати пісню "Україно, Україно, після далечі доріг...." Я приймаю мою країну таку, яка вона є, з цими дорогами , з різними людьми і т.п. Це моя вітчизна! 🙏💛
Хай БЛАГОСЛОВИТЬ ГОСПОДЬ ВАС І НАШУ УКРАЇНУ!!!🙏🌹 МОЛІТЬСЯ, щоб і мені вернуттсь до Вкраїни, бо чоловік-американець НЕ відпускає, а в мене серце крається за Неньку нашу і ТАК хочу допомогти піднімати з руїн, насадити краси, щоб була , як писанка, на Славу Господу!!!💔🙏💙💛🙏🌹🙏😍
@@myroslavajacklitsch6039 Як же ж гарно Ви сказали про нашу рідну УКРАЇНОЧКУ! Дякую Вам ! І Слава Україні ! Слава Воїнам нашим! І подяка, такому патріотичному, волелюбному нашому народу!
Дідусь милий та хороший🥰 Дуже щирий💪 Сьогодні вперше попала на цей канал. Аж крильця 🪽 летять. Треба не занепадати духом, навіть коли летять ракети, ми потужна нація та переможемо усе, головне рухатися щодня маленькими кроками вперед. Дякую за працю, Божої охорони. Міцно обнімаю з Дніпра.
Слухала вечором, плакала і не дослухала.. Слухаю зараз і знову плачу... Бо така сама ситуація і в мене. Я молодша, онуки в мене тільки ростуть і багато їх є, і ще буде, і була я в канаді багато разів, от тільки 3 неділі як повернулася. А до цього була 1.5 роки, бо мусила глядіти онуків, щоб дочка мала можливість працювати і заробляти. І не повірите, плакала щодня, бо щоночі снився мені мій квітучий город, мої квіти, моя занедбана хатинка без зручностей. І ви праві на 100%, канада може і рай, але не наш. Не для нас чужа земля. А наша тут. Ми до неї звикли. пРилетіла в Київ через 1.5 роки. Тривоги щоночі і щодня. Вибухи бачила з балкону, а страху немає і сліз немає. А вже як приїхала в село, то рада і спокійна і не плакала ні разу. Переїзжати в такому віці, це як пересадити старе дерево... Якщо і не пропаде, але і не житиме... Так для мене і для вас. Бо приросли душею до землі.. Здоров'я вам і вашій родині. Марка часом подивлялась, як була в Канаді. А в селі нема часу на розваги. Робота, робота, але на душі спокій і задоволення! Слава нашій квітучій Україні!
Цілком з Вами згодна Краще ніж на своїй,рідній Землі ніде немає. Мені 74 роки, дома залишилась сама ( так склалося по життю). Онука живе в Канаді Переживає за мене. Вмовляє приїхати до неї. Вони молоді, а куди нам літнім людям , що ми будемо там робити? Тут наше все. Куди не глянь, все своє, все рідне.
ви знаєте, я проти бусифікації й примусової мобілізації в Україні, тай взагалі проти цієї війни і проти цієї влада, і ще трохи й буду проти всього українського, бо перетворили євпопейську країну на Північну Америку й винищують населення всілякими способами. Але ви так написали свій текст що я трохи не просльозився. Всього вам найкращого
@@vkt2805Проти всього українського? Так ви не українець просто, може б вам Канада підійшла. Проти всього українського росіяни, тому й прийшли винищити. А те, що влада робить, то це якраз росіійські методи, бо ж вони всі російськомовні, вчилися в російських школах, споживали все російське, бо дуже хотіли бути схожими на росіян. Але роблять вони це, бо люди дозволяють, бо досі мають радянську свідомість. Якби цею країною керував український народ, то ніхто б не напав навіть і ніхто б не розмовляв з нами, як з другим сортом. Просто українців мало, переважна більшість населення обслуговує чужі інтереси.
Брате мій Українець , я вже скоро двадцять і чотири роки як у Португалії . Ось почувши ваші слова , весь занурився в них і цілком згідний - тільки додому , що й сам збираюся зробити. Хай благословить Господь нашу Україну і нас у Ній. Мир вам і Боже ведення.
З 2000--- 2002 жили з чоловіком у Америці, вчилися та працювали . А потім повернулися.. Рідна земля і наші люди-- це найкраще в Україні. І це мабуть головне, що повертає наших людей додому. Почалася війна... і я знаю що таке жити у чужій країні, інтегруватися ---нікуди не поїхала. Працюю у школі, викладаю нашим діткам фортепіано. Ніхто не покинув музику. Всі вчаться. Музика знімає у дітей стресс... А сирени,обстріли-- все це є. БОЖЕ, ЗБЕРЕЖИ НАС, УКРАЇНУ.💙💛
@@emigrant4life А ми з чоловіком жили живемо і будемо жить в Україні і нікуди не поїдемо. Бо тут і наші діти працюють і онуки ходять до школи. Ось пишу а в нашому місті повітряна тривога потім дзвонить донька і каже що росфйські фашисти скинули два каби на місто . Будемо жить!
Вірю Вам, пане! Мені трохи більше 50, але я на третій день закордоном починаю вити, так хочу додому. Україна -найкраща країна у цілому світі. Слава Україні! Слава Богу!
Та де ж та мудрість. Він досить егоїстично готує цілу купу проблем своїй рідні. Мудрість, це коли ти вмієш думати на кілька кроків вперед і навпаки шукати вихід із ситуації
Я з Дніпра слухаю пана Василя і плачу не можу утримати сліз бідні наші люди яка випалагірка доля всі повернуться в рідну Україну але не зараз бо ми кожну минуту живемо під прицілом клятого ворога і не знаємо куди нас занесе доля моя донечка зараз у Ред Дірі їм дуже важко але повертатись дуже опасно щасти вам пане Василю Божої вам допомоги дай Боже вамздоров'я
@@anastasiab6257я вже майже 24 роки за кордоном, але тільки тілом,бо душею ніколи 😢не виїжала з України. Моя душа завжди з Україною і я знаю точно, що повернуся до дому. Я дуже люблю свій край тому ніяк неможу адаптуватися в чужій державі.
Як я Вас розумію, Василю. Мені 43, 17 років проживаю в Ірландії і з кожним роком все більше і більше хочеться додому. За всі ці 17 років таки не відчула себе як вдома, хоч діти тут народилися, вже закінчують школу, вибираємо коледжі/університети... А думками і серцем завжди з Україною ненькою. Батьки старіють, ще одна біль, там весь рід, всі рідні, сонце сяє і гріє по іншом. Правильно ви сказали "Чужина є чужина", ми тут завжди будемо чужими. Люди всі різні, можливо комусь легко звикнути... але це вже на скільки людина відчуває силу свого роду і своєї землі.... Бажаю Вам міцного здоров'я, силу духу і дочекатися миру в нашій багатостаждальній Україні ❤
A ya navpaky. Napochatku by povernulasya, yakby mala svoyu kvartyru. Ya nabahato starsha vid Vas. A projyvshy tut 30 rokiv, ya vje sebe v Ukraiini ne uyavlyayu. Bo tak, yak bulo ranishe vje nema, navit' moii podruhu, yaki buly cikavi molodymy, a zaraz prosto nudni i necikavi. To - yak moya molodist', yaku povernuty nemojlyvo....
Працюю водієм автобуса вже 25ть років,їзджу на своє село. Дуже люблю спостерігати за людьми. 99.9% це самі кращі люди на землі. Так в кожного свій характер,свої звички, але завжди можна домовитись.Слава Україні, Слава нашим людям,Героям Слава.
Так вам вони кращі, бо ви такий, як і вони. Свій до свого. Завжди ''домовитсь'', ото у всьому цьому і є Україна, в топі найкорумпованіших країн світу. Скільки років живу закордоном, стільки і радію, що не в Україні, шкодую про одне - не поїхав на років 7-8 раніше, а на щось надіявся.
@@user-bc5kq7qe4e Не витратить. Діти і внуки будуть кожний місяць пересилати. За якихось 300$ на місяць в Україні в селі дід буде просто шикувати. А в Канаді це взагалі дрібниця. Ще собі нову дружину знайде і почне новий етап свого життя.
Так щиро 🙏 дякую вашему Дідюсеві, насправді рідна земля кличе. Я (39 років) з сином Марком (12 років) теж повернулись з чужини. Марко побачив це відео, і сказав - Мамо тепер ти розумієш чого я так просив поїхати назад в Україну. Вітання вашому Дідусю, від Марка!
П Василь! Дуже добре Вас розумію. Багато років живу за кордоном але душею в Україні. Не з солодкого життя поїхали українці на заробітки. Поїхала щоб вижила сімя,а потім почалися інші проблеми, хвороби на що потрібні гроші. Ось так день за днем пролетіли 28р,я тут, а думки вдома. Але в час війни ще більше не має стабільності, переживаєш за дітей, онуків, зарплати низькі ціни високі і знову потрібна допомога. Вам п Василь буде добре на Батьківщині, в рідному селі бо маєте добрих дітей, онуків, які завжди допоможуть. Здоров'я Вам і мирного Неба Україні.!
@@user-jn5yd1ox5m Українці - найкращі в світі люди. Хай і не всі, але більшість із них добрі та щирі. Пан Василь - один з таких. Відразу бачиш, що для нього найвища цінність не гроші, не добробут, не слава, а люди, яких він любить, і Україна, без якої життя не приносить йому задоволення. Як добре, що в нас є такі дідусі, як хочеться, щоб їх було більше в українських селах, щоб вони гомоніли поміж собою, сидячи на лавках під вечір, як колись, розповідали свої історії та раділи внукам. Хай прийде мир в Україну, хай живуть і будуть щасливі наші славні люди. Слава Україні!.
Живу в Дніпрі, ми зі своєю родиною нікуди не їхали, вдома і стіни допомагають, без людей, це гола земля, старша донька, вже 10 років живе в Берліні, має родину, просила їдьте до мене, але я з України ні ногою, молюся Богу, за нашу країну, знаю точно, що Україна Переможе, відбудується, розквітне, буде Єдиною Соборною, бо з нами Бог !!! P.S. Я дуже рада, що Ви пане повертаєтеся, бажаю Вам всього найкращого, хочеться, щоб побільше людей поверталося відбудовувати нашу країну, в нас золота земля, шкода, що багато людей цього не розуміє.❤
Така біль, дуже важкий вибір між сім'єю і рідною землею💔 Я вас дуже розумію. Самі повернулися з Іспанії на Україну після 15 років життя в Європі. Ностальгія не давала спокійно жити всі ці роки. Тягнуло на рідну землю. Не пошкодували ніразу. Хоч і війна почалася через пару місяців по приїзду. Тут ми живемо, а там ми постійно чекали коли повернемося. Так і молодість пройшла. Це не можна пояснити словами. Воно сидить в душі. Приїжджайте і будьте щасливі!!!!
Який в біса "вибір"? У молодих своє життя, інший РИТМ. В діда своє. А продукти може й кур'єр з АТБ привезти або соціальний працівник. Краще нехай діду грошенят на ліки присилають і все буде ок.
Абсолютно зрозуміло ,що дідусь хотів сказати ,чому хоче додому.Це навіть словами не можна висказати.Таке відчувають багато людей зрілого віку .Щасти Вам ,пане Василю ！Ваша розмова взяла за душу...
Так. Я хочу по причині що є своє житло без кредиту. Спадок від минулих поколінь. Маю можливість мати город, сад, поле, господарство. Своя мова, свої люди, своя їжа. Рибалка без ліцензії, гриби, ягоди.
@@user-ys5rg2ym4dЯ в Америці .Тут адвокати під кришування суддів заберуть все і якщо є житло то заберуть і жито.Борг придумають.І звнрнутись нема куди бо схвачено все знизу і доверху.Думаю,що і в Канаді так само.
@@knopainfo6114Мне седьмой десяток , маю дом , сад , город , девять гектаров пая , та не маю возможности все это продать, и уехать свитзаочи из этого ,,счастья,, ! С канадской пенсией ты тут ещё как-то проживёшь, а вот с нашей тут гаплык ! Своя мова это хорошо , но люди превратились в скотов - кроме слова убить и уничтожить , других слов не знают!
@@user-ys5rg2ym4dщось не подобається, зміни себе, свою родину і тоді все зміниться навкруги. А то одні « святі» навколо, все ждуть якогось дядька, який прийде і змінить людей.
Да, так и есть, каждому свое. Я 13 лет назад жил 2,5 года в Канаде. Вначале сварщиком работал в Саскачеван, потом возле Ванкувера механиком. Всё хорошо, и деньги, и перманент карт была. Но Тоска за домом душила каждый день, и я вернулся в Харьков. И сейчас не легко, но мне всё равно хочеться жить дома. 😊Как-то так.
Кожному своя доля Так сталося що ми з чоловіком Вибрали долю бути коло дітей. У вашого дідуся Марку,дуже чуйне добре серце. Хай Господь йому поможе в селі брати участь у житті хору і сусідів ,а ви всі йому допоможете щоб йому було краще❤. І це його життя. ❤ а моя батьківщина там де наших пятнадцять внуків. І ніколи нікого не можна судити. Ми алвокати,а не судді і Бог тому милує і дає можливости❤
Оце ви точно сказали. До війни я не так розуміла,наскільки мені дорога країна де я народилася і виросла. Це щось на рівні крові чи генів. Мала можливість виїхати закордон,але раніше не наважилася бо чоловік не хотів,а зараз вже пізно,та і здоров'я не маю. І не хочу нікуди їхати,бо мені тут добре. Хоч і тяжко і боляче за наших людей😢Десь відпочити так. Донька ще трохи підросте і хай вирішує чи залишатись тут чи їхати шукати кращого життя
Як я розумію Вашого дідуся! Я колись дев"ять років була на заробітках на чужині, то почувши українську пісню по телевізору, аж плакала, так тужила за своєю Україною. В нього все буде добре на Батьківщині, бо вона надає сил і здоров"я!
Шановний пане Василю, вітаю Вас і Вашого онука Марка. Мені 70, я з Київщини. Ви дуже розумно все розповіли, аж за душу взяло. Як почалася ця клята війна, моя дочка і зять надумали їхати в Канаду, і мене взяти з собою. На щастя мені трапилося відео Вашого онука Канадського Марка, підписалася, багато передивилася. Як же я йому вдячна за правдиві розповіді! Дякувати Богу, діти передумали. Чужина взагалі не для людей похилого віку, та й молодим там геть не солодко. Радію за Вас, що вертаєте додому. Щасти Вам в усьому.
Я багато років жила за кордоном, маю інше громадянство,але в 22 році вернулася в Україну в свою квартиру і не жалію. Так що ваш дідусь там сумував би весь той час,коли б лишився. А в Україні він сам собі господар, в селі завжди є робота,щоб не сидіти в хаті, і всі одне одного знають. Люди там не скучають. А захоче приїхати, ви йому поїздку завжди зможете організувати. Бажаю йому щасливого повернення на Батьківщину!
Дивилась ваше прощальне відео і плакала моя дочка теж у Канаді уже цілий рік я стільки сліз пролила за нею їм там дуже важко але повертатись поки що нема смислу м тут живемояк на пороховій бочкі щасти вам наш дорогий справжній українець Божої вам допомоги я більше двох років дивлюсь програму яку веде Марк він мені уже як рідний став щасти і тобі. Марк ти молодець
Вернулась в квартиру и не жалею ! Это ты такая счастливая пока к твоей квартире ,,мопед,, не прилетел - когда стёкла вместе с рамами волной вырвет, счастье быстро улетучится !!
Искренний , душевный человек! Счастливой дороги и встречи с Родиной! У нас одна мама и одна малая Родина , одна на всю жизнь! Хай щастить пане Василь 😊
Дивилася відео і плакала 😢..чужина то є чужина,то правда.Своя Земля надає людині сили.Щира,добра і справедлива людина ПАТРІОТ України. Так нагадує мого татуся😢 ...Дякую Вам.Щасливої Вам дороги❤
Я с вами полностью согласна! Езжу в гости к дочке во Францию, но как бы хорошо мне там не было , а я хочу домой в Украину! Здесь мой дом, мои родители покоятся здесь и здесь я счастлива! Счастливого пути домой вам!
@@emmaljavin5788Каждому своё. А я навіть при СССР,де була одна країна,один закон,все рідне і дороге серцю,але додому рвалася,коли прийшлось пожити в Узбекистані.Хоч там було все добре,як для учениці шостого класу.Але я вже тоді відчула ностальгію по батьківщині.По своїй рідній Україні.Навіть була рада,коли приїхала додому,що мене відправили на город полоти бур'ян.В Узбекистані два роки ніхто не заставляв,в піонерських таборах відпочивала,може тільки на хлопок ходили,та кокони чистили.Але ж тоді всі школи допомагали колгоспам.І в Україні також.Там було вільне і щасливе дитинство,але мене тягнуло додому.Аж душа розвивалася від відчаю,що я не в Україні.І зараз я продовжую жити під обстрілами,зато вдома.Серед своїх українців,серед квітучої землі,серед рідного міста.Все моє наймиліше,всіх ціную і дякую за кожну хвилину свого життя,радію кожній миті,хоч і важко зараз,але я щаслива. Бо я вдома.Дай Боже нашій Україні вистояти і відновитися,хай всі українці вертаються додому,миру скорішого.Наша країна сама найкраща.І ми переможемо.Бо з нами Бог,віра,з нами правда і любов.Все буде УКРАЇНА!
Так просто цікаво, а ви шукали роботу в Німеччині, чи просто пересидіти війну хотіли для безпеки? Бо я сам ось там буду, хочу якнайшвидше знайти роботу, і разом з товаришом знімати житло на двох
@@prodactionphoenix7919запасіться грошима, бо в Німеччині так швидко все не робиться, квартиру знайти важко і довго, роботу без мови теж, якщо знаєте мову то краще, але на якусь гарну роботу не розраховуйте в перший час або рік, роки😅
У мене аналогічна історія.Мої діти в Британії. Я живу в центральній Україні.Так, страшно. Але на рідна земля тебе підтримує.Тут похований мій рід,мій чоловік. Скільки діти кликали,я не наважилась. Щасливої дороги до дому в Україну.Вона найкраща.
Дякую щиро вам за вашу розмову!!! Вона неймовірно красива. Ви чудові люди!!! Але дома в нашій країні найкраще. Жила у Австрії, але так хотіла додому …..!!! І коли повернулась землю цілувала. В нас на Україні саме найкраще!!!! Тому дай Боже вам міцного здоровʼя і скоріше повернутися в рідне село !!! Будьте щасливими!!!
Дідусік правий на 100%! Хотя я молодий мені лиш 29 років і я дуже розумію про що він каже ! Свій дім є свій дім все рідне ріднесеньке Батьківщина кожне дереве рідне кожний Міліметр!
Кожному своє багато хто з вами буде незгідний, але переважна більшість згодиця, тому що ніде не легко це раз, друге заложена культура це як программа яку дуже важко змінити. В основном це можна з дитинства, ну наприклад Мілла Йовович в 10 років переїхала в США, і до 45 вона стала на 99% американкою І для неї Україна це вже чужбина
Я дуже добре розумію Вашого дідуся. Я сама пенсіонерка . Коли почалася війна, мене занесло в Америку,де я зараз проживаю з сім’єю дочки на їхньому утриманні. І слова : «Чужина є чужина» - це глибока істина. За кордоном ми нікому не потрібні. Тут зовсім інший менталітет. Тут потрібні молоді здорові енергійні люди, які можуть багато працювати і забезпечувати себе. А старе дерево не пересаджують. Немає нічого кращого від рідної Батьківщини, від своєї домівки, де ти можеш спілкуватися з людьми, які тебе розуміють; де ти можеш почувати себе незалежним(наскільки це можливо) і жити своїм життям.
Є можливість залишити Україну і їхати .......але не можу ,серце моє тут❤,душа моя тут,рідні люди також в Україні.І для мене це найбільша цінність.Все рідне,все моє близьке.Дякую Богу,що береже до сьогодні нас в Україні.Маю тут усе необхідне щоб бути щасливою.Чекаю лише на закінчення війни .І прошу в Бога миру і процвітання для України.В порівння з дідусем ...я йому або в доньки ,або в онучки віком годжуся,проте розумію його ❤..просто повертається до дому..де й повітря рідне і вітерець ніжний....З Богом,щасливої дороги!!!
Знайшла в RUclips фільм, Любешка -моє село, і зрозуміла вашого дідуся ! Чарівне село ,добрі і талановиті люди, благодатний край Здоровья Вам ,пан Василь і мира нашій Украіні
Я був в Канаді мені 65років . Там я себе не найшов ,син багато живе я був як в раю. Но радості не було . вернувся до дому тут робота і радість. Я маю два вихідні в тиждень, місяць відпустки в рік оплачений і дачу за п'ять кілометрів від місця проживання. Щастя Вам і миру всім нам. А другий син доброволець з 18 року.
Та ні, він знищував і знищує Ихтамнетов російських. А східняки вже давно повиїжджали, в основному в Маріуполь, Харків, під Київ. Але рашисти їх і там знайшли й "захистили".@@user-ei8hl4ex3g
Прекрасний українець!Розумію кожне слово і відчуваю,що вас тягне додому,в село до своїх людей ,дуже рада що весну зустрінете на рідній землі,дай Боже здоров'я вам,дітям,внукам🙏🏻не дивно,щов такого дідуся є такий прекрасний Маркіянчик,дякую за щирість❤🌻
Дуже неправильно звинувачувати у всіх бідах тільки керівництво. Вину несе і суспільство. По перше, ті люди, що у владі, виховувались у тому середовищі, що і всі. Вони є ми з плоті і крові. Це більшою мірою наші знайомі, родичі, за невеликим винятком. Ми цього часто не усвідомлюємо, тому що привчені протиставляти себе владі, це підігріває і наш ворог. По друге, люди більшістю своєю змінюються, потрапляючи у систему влади, і найчастіше в гіршу сторону. Особливо в нашій системі, яка ще не є так відшліфована, як у західних суспільствах з довгою традицією. Ми повинні працювати над тим, як удосконалити наші відносини з владою, це вимагає зусиль. Натомість ми ненавидимо владу, втікаємо з країни, і це ні до чого доброго не приводить. Ніхто нам не збудує державу таку, яка би була наша і гармоніювала з нашим менталітетом, крім нас самих. Недаремно існує прислів'я - кожен народ заслуговує на владу, яку обирає. Але це довгий процес, і він ніколи не закінчується, бо весь час потребує вдосконалення. А ми хочемо все тут і сьогодні. А так не буває. У всьому світі суспільства в чомусь незадоволені владою і намагаються вдосконалювати відносини з нею.
Як правильно сказано! Політика нашої влади веде країну в руїну! Шкода людей які змушені залишати свій дім. А дідусь правильно робить поки є дім потрібно жити вдома!
Яке керівництво, хто ненаведить??? Хто нам українцям жити не давав, хто війною пішов??? В наших бідах винна путлірівська, фашистська росєя...НАША УКРАЇНА БУДЕ ЖИТИ!!! Обов'язково переможемо!!! А як інакше??? СЛАВА ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ, СЛАВА ГЕРОЯМ, НЕЗЛАМНИМ ЗАХИСНИКАМ, НАЙКРАЩИМ СИНАМ і ДОНЬКАМ УКРАЇНИ!!!
Дуже сердечне відео . Розумію цю тугу за рідною землею , за Батьківщиною ,за рідною домівкою , за пам'яттю про своїх рідних , які пішли у всесвіт... Здоров'я Вам крепкого , довгих років життя і всіх гараздів Вашій канадській сім'ї.
Щастя Вам і здоров'я,пане Василю.Ви красивий,розумний,роботящий українець.Яка ж наша прекрасна українська нація! Хотілося б і надалі знати,як Вам в Україні.Хай щастить.🙏❤️👌✌️🇺🇦
Дуже розумію вас, пане Василю. 20 років назад я мусила продати у Хмельницькому все і переїхати у Київ, щоб допомогти дитині там вижити. Вона вчилася у 2-х університетах, а вночі працювала в супермаркеті на касі. Я була на інвалідній пенсії тоді, як я могла їй допомогти якщо мала ті копійки. Але я тут теж на чужині. Ніби Україна, але не те. У Києві в мене нервова система весь час під напругою. А коли приїжджаю у Хмельницький, то вже одразу на привокзальній площі мене відпускає, аж легше дихати. Але повернутися туда вже нема куди. І сниться мені часто рідний дім. Поплачу, але, що зробиш.
Вітання з Хмельниччини. Пане Василю, щасливої вам дороги до дому, до рідної України. Для ваших дітей Канада то вже їх батьківщина, їм там добре, а для нас, старших людей, то вже чужина. Їдьте з Богом додому.
Те, що чужина, то правда. Літнім людям краще бути вдома, по собі знаю. Нехай нашим дітям і онукам буде добре в Канаді! Але не забувають своїх стареньких...❤
Дуже сподобалося ваше відео, бачення і порівняння наших людей в різних умовах життя, ставлення до рідної неньки -України. Дідусеві бажаю найкращої долі на рідній землі.
Пане Василю, щасливо добратись в Україну. Дякую за правдиві слова. Важко на чужині а дома найкраще! Через інтернет ви змогли передати біль душі і тугу за Україною. Дякую! Здоров'я вам!
УКРАЇНЕЦЬ! ЦЕ СУТЬ УКРАЇНСЬКА!😊🇺🇦 Моя знайома живе в Британії- все добре! Їй 78 років! Але кожен день згадує Охтирку( звідки вона) і кожен день збирається повертатись додому - в Україну! Це є дух український, на тому стоїть Україна! 😊🇺🇦
@@woldemortiii6015народившись в Канаді, але знати і володіти українською мовою, знати історію і любити Україну… так, це й називається « зберегли країну». А ви бачу « дуже» її любите.
Я так Вас розумію!я також з під Львова,з села,зараз в Техасі ,я хочу повернутися додому,до свого села,до своєї церкви,т.дЩасливої дороги! Довгих і щасливих років життя під мирним небом України!
Шановний пане, я вас чудово розумію і підтримую! Серце кожного справжнього українця залишається вдома, на рідній землі, де б людина не мандрувала, де б вона не мешкала. Я теж два роки живу у чудовій країні Ірландії, з дуже добрими, привітними людьми, але... Усе, що хоче моя душа і серце - це повернення додому! Там, вдома, усе своє, рідне, кохане: ліс, річка, дім, друзі. Моя мрія тільки одна - щоб закінчилась клята війна і я повернулась на рідну землю!
Є таке прислів'я: де родився там і пригодився!! Я жила у дочки в Києві вісім місяців бо застав коронавірус( це не за кордоном)), але не могла дочекатись коли я вже поїду додому через карантин транспорт довго не їхав у мою область( теж у село ), жалко дочки і внучки було , але дома найкраще ! Бачу дідусь заплакав, ніхто незнає чи вони ще побачаться , мабуть серце щось відчуває , що йому так хочеться додому ! Щасливої дороги , з Богом!
Боже , дивлюсь і плачу ... Які ви молодці , що зрозуміли діда , батька свого і він повертається додому . Ми знаємо тут багато українців , які забрали своїх батьків і вони тут заживо помирають...Щастя вам і безпечного повернення .
Якщо я малі діти то батькам буде не скучно навіть за бугром, але всерівно захочуть додому це нормально. Додому не хочуть тільки такі як я, які самі планували емігрувати назавжди, я тут вже 7 років бачу тільки позитив для свого життя в Канаді. А дома я чуствував такий сильний негатив і безсилля щоб ти не робив ти будеш бідним, я чесна людина і таким там не місце, там нормально достойно живуть тільки махінатори, бариги, корупціонери бандити, і мала частка образованих людей зазвичай діти вказаних категорій вище, або кумовство. Я з дитинства капіталіст, американські фільми напевно заложили це в мене... В Україні можуть ще нормально жити програмісти і інші категорії людей до яких не можуть поки дотянутись лапи бандитів, тому що це скритий бізнес по суті)))
Я чудово розумію Вашого дідусь,сам багато мандрував но нічого немає кращого садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть, свої поля своя городина свої моря свої Карпати.
Зворушлива розповідь. Нехай спочиває в обіймах Бога ваша дружина. Ви - чудовий ! Ваша любов до дружини,щирість ,відвертість , беруть за душу. Дякую. Легкого повернення. З Богом.
Вперше в юності побувала в Європі, зразу зрозуміла, що все чуже, не хочу і на початку війни ніколи й думки не було залишити Україну, хоча за дітей дуже хвилююся, але вдома і стіни рідні захищають. Я тут зараз потрібна, не зраджу свою Батьківщину. Дідусь мудрий, щирий, чуйний українець, знає, що рідна земля вартує усього на світі, чекаємо вдома. Молимося, єднаймося та віримо в Перемогу України!❤🇺🇦✌🫂🙏
Мій тато має в цьому році 83. У квітні 2023 року він повернувся з Канади в Україну, пробувши на чужині більше року. Він уважно слідкує за Вашим каналом і повністю поділяє погляди дідуся. Мотив повернення в Україну слово в слово повторював за Вашим дідусем і мій тато. Тому не дивно, що літні люди, які все життя прожили в Україні не хочуть залишатися на чужини навіть якщо там дуже добре фізично. Психологічно вони дуже пригнічені і намагаються якомога швидше позбутися цього дискомфорту поверненням на Батьківщину.
Дуже дякую Вам ,що розповіли про свою ситуацію. Дуже Вас розумію.... людині в поважному віці змінити місце проживання..,як старе дерево ...пересадити. У Вас дуже гарний і добрий онук... видно, що любить і поважає дідуся. Бажаю Вам Щасливої дороги додому!
Дуже зворушлива розповідь дідуся. Плачу, бо розумію, що всі сказані слова це правда. Україну потрібно усім так любити як п.Василь. Щасливої Вам дороги додому. Божої опіки і заступництва. А ми наберемося досвіду і повернемося розбудовувати нашу Батьківщину обов'язково. ❤
Пташка у клітці теж почувається у неволі, хоч би як їй не догоджали. Найкраща їжа і добре ставлення до Вас не заберуть тугу за рідним краєм, тож легкої дороги Вам пане Василю до рідного Львова. Тепер найголовніше аби вигнати ворога і завершити цю війну назавжди. А буде спокійно то діти завжди зможуть приїхати до Вас . Щасливої дороги додому!
Слухала розповідь дідуся і дуже була зворушена його щирістю, з якою теплотою згадував він чвою покійну дружину, своє рідне село, своїх односельців. Сльози і в мене були на останніх хвилинах відео... Нехай легкою буде Вам дорога до України, рідна сторона- то найкращі ліки! Добра Вам і спокою, міцного здоров'я ще на багато років!
Дякую вам пане Василю за душевну розповідь.Так ,в нас кажуть,туди при старості тягне,де мама народила і місце закопала.💯Щасливоі Вам дороги на батьківщину !
Як я вас розумію! Я також жила 15 років в дітей за кордоном, мови не вивчила, все для мене залишилось чуже і я повернулась на Батьківщину закінчити своє земне життя, де на цвинтарі чекають мене мій чоловік, мама, тато, брат і я хочу бути біля них на спочинку! Тепер я живу і тішуся життям в Україні, маю з ким розмовляти на лавочці з сусідами-пенсіонерами
Как просто и душевно вы все написали. Как я вас понимаю! Работать нужно везде. А за кордоном нужно не работать, а впахивать намного сильнее. На родине есть жильё. Плохой СССР, или хороший- это можно долго спорить. Но он оставил нам самое главное - жильё в собственности. Вам - здоровья. И ещё пожить долго, долго.
О@@user-mj3hn1oz2gНе пишіть чепухи! Що ссср "оставив"? Майже всі мої знайомі, родичі всі купували кооперативи. Батьки мої 15 років платили ще той кооператив, при тому що обоє важко працювали на заводі. Життя було важке, в магазинах - нічого путнього не було. Все по "блату"! Щоб отримати житло, на заводах, і фабриках черги тяглися десятиліттями. А якщо давали, то тому хто дав хабара за житло. Люди не хотіли чекати пів життя. І тільки нерозумні люди говорять, що житло було "задарма" отримане від держави. Житло було за рахунок малих зарплат, і бідного народу, котрий жив від зарплати і до зарплати. Коли М. Тетчер відвідала ссср, то вона сказала, "...що в ссср живуть самі щасливі люди, бо вони не знають, як погано вони живуть". Жили добре тільки ті, хто був "при кориті", там де крутився дефіцит, і де крали. Не дай Бог знову того ссср, це дно, всіх рівняли під лінійочку, робили мовчазними винтиками системи.
@@woldemortiii6015 , если ваш коммент, уважаемый, относится ко мне, то я действительно не знаю украинского. Я - русская, а муж знает польский ( как поляк), и украинский. Вам - побольше доброты к людям. И это доброта вернётся к вам.
Дякую за відверте відео .Ваша душа рветься в Україну .Я теж щиро вас пожаліла і пораділа .І теж сльози самі потекли .Ви зробили для себе правильний вибір . Здоров'я вам .
Ми теж жили 15 років в Прибалтиці,але коли повертались в рідну Україну,почула рідну мову,музику,серце защеміло,сльози потекли річкою....ми вдома!!! І хоч діти родились там,нічого,адаптувались,вже й внуки виросли,розмовляють гарно українською.Життя продовжується.Дай Боженько і вам,пане Василю,легкої і щасливої дороги до рідного дому!
Дорогой дедушка,я вас понимаю.Такая же история моим папой.Вся семьято есть дети внуки и правнуки живут в Израиле почти тридцать лет.Я папина дочка.Когда в Украине началась эта страшная война,мы сказали,что папа должен ехать к нам ,в Израиль.Прилетел.Мы его встречали в аэропорту Израиля.Радости не было предела.Увидели папу и в слезы от радости .Под мышкой папин любимый Йорк Айя.Привезли папу .Отдельная благоустроенная комната с кондиционером ,телевизором и так далее.Рядом море.Хорошее питание.Побыл папа у нас месяц и заторопился обратно.Мы все в слезы.У меня истерика-нет,не пущу!!!Папа сказал НЕТ-домой.Как бы мы его не уговаривали,не умоляли.......Уехал.В Израиль летел через Кишинев,обратно через Польшу.Сколько папуличке лет????! 88 После лет!!! После операций на сердце.Один в доме.Общаемся по Скайпу каждый день Папа!!!!!Ты один!!!!Ответ папы-я не один.У меня есть Айя,собачка .Живёт папа на Житомирщине.В своем доме.Папе некогда.Пишет книгу,закончил один из разделов,как во время войны украинцы спасали евреев .Три книги ,которые написал папа уже разошлись по свету,по миру.Мамочку мы похоронили за десять дней до войны .Папе некогда скучать-он пишет.Он работает в садочку.Я криком кричу,папа,мы переживаем все за тебя 😭😢Папа отвечает -не переживайте,я дома.Спасибо,кто прочел мой коротенький рассказ.Поэтому этого дедушку я очень понимаю.Езжайте домой,езжайте.Легкой вам дороги,мира в Украине!!!!❤🇺🇦❤️🇮🇱💐
Приятно и не много грустно читать такой сердечный комментарий. Живу в Житомире, может нужна какая то помощь папе?
😊
Долгих лет хорошей жизни вам и вашему папе! Напишите, что за книги. Хочется почитать.
Жаль что спасали , теперь их внуки уничтожают Украину!
Благодарю!!!! Так тепло на душе от вашего рассказа!!! Всех благ вам и вашему папе!!!! Сил нам всем🇺🇦👍🏻🙏🙏🙏✌🏻☘️
Я так само відчуваю. Переїхали з Запоріжжя і жили рік у Вінниці, потім чоловік потягнув мене у Польщу. 6,5 років прожила там і весь цей час хотіла повернутись назад. І от сьогодні 22.03.2024 я повернулася в Україну з дітьми. Знаєте, коли я навіть їхала в автобусі, де всі українці, я відчувала насолоду, мені було дуже приємно і радісно на душі .
Коли ми вже їхали по українській землі я хотіла заспівати пісню "Україно, Україно, після далечі доріг...."
Я приймаю мою країну таку, яка вона є, з цими дорогами , з різними людьми і т.п. Це моя вітчизна! 🙏💛
До сліз.... Дуже приємно і важливо, що ви повернулися. НЕ опускайте руки, якщо будуть негаразди, ми так живемо. Щастя вашій сім"ї ! (Київ)
@@user-lc3jv4nw3h Дуже дякую 🙏🌿💛
Хай БЛАГОСЛОВИТЬ ГОСПОДЬ ВАС І НАШУ УКРАЇНУ!!!🙏🌹
МОЛІТЬСЯ, щоб і мені вернуттсь до Вкраїни, бо чоловік-американець НЕ відпускає, а в мене серце крається за Неньку нашу і ТАК хочу допомогти піднімати з руїн, насадити краси, щоб була , як писанка, на Славу Господу!!!💔🙏💙💛🙏🌹🙏😍
@@myroslavajacklitsch6039 Як же ж гарно Ви сказали про нашу рідну УКРАЇНОЧКУ! Дякую Вам !
І Слава Україні !
Слава Воїнам нашим!
І подяка, такому патріотичному, волелюбному нашому народу!
Дідусь милий та хороший🥰 Дуже щирий💪 Сьогодні вперше попала на цей канал. Аж крильця 🪽 летять. Треба не занепадати духом, навіть коли летять ракети, ми потужна нація та переможемо усе, головне рухатися щодня маленькими кроками вперед. Дякую за працю, Божої охорони. Міцно обнімаю з Дніпра.
Слухала вечором, плакала і не дослухала.. Слухаю зараз і знову плачу... Бо така сама ситуація і в мене. Я молодша, онуки в мене тільки ростуть і багато їх є, і ще буде, і була я в канаді багато разів, от тільки 3 неділі як повернулася. А до цього була 1.5 роки, бо мусила глядіти онуків, щоб дочка мала можливість працювати і заробляти. І не повірите, плакала щодня, бо щоночі снився мені мій квітучий город, мої квіти, моя занедбана хатинка без зручностей. І ви праві на 100%, канада може і рай, але не наш. Не для нас чужа земля. А наша тут. Ми до неї звикли. пРилетіла в Київ через 1.5 роки. Тривоги щоночі і щодня. Вибухи бачила з балкону, а страху немає і сліз немає. А вже як приїхала в село, то рада і спокійна і не плакала ні разу. Переїзжати в такому віці, це як пересадити старе дерево... Якщо і не пропаде, але і не житиме... Так для мене і для вас. Бо приросли душею до землі.. Здоров'я вам і вашій родині. Марка часом подивлялась, як була в Канаді. А в селі нема часу на розваги. Робота, робота, але на душі спокій і задоволення! Слава нашій квітучій Україні!
Цілком з Вами згодна
Краще ніж на своїй,рідній Землі ніде немає. Мені 74 роки, дома залишилась сама ( так склалося по життю). Онука живе в Канаді
Переживає за мене. Вмовляє приїхати до неї. Вони молоді, а куди нам літнім людям , що ми будемо там робити? Тут наше все. Куди не глянь, все своє, все рідне.
ви знаєте, я проти бусифікації й примусової мобілізації в Україні, тай взагалі проти цієї війни і проти цієї влада, і ще трохи й буду проти всього українського, бо перетворили євпопейську країну на Північну Америку й винищують населення всілякими способами. Але ви так написали свій текст що я трохи не просльозився. Всього вам найкращого
@@vkt2805 памятаєте слова з пісні Зикіної:"Не остуди свое сердце,СЬІНОК"...
@@vkt2805Проти всього українського? Так ви не українець просто, може б вам Канада підійшла. Проти всього українського росіяни, тому й прийшли винищити. А те, що влада робить, то це якраз росіійські методи, бо ж вони всі російськомовні, вчилися в російських школах, споживали все російське, бо дуже хотіли бути схожими на росіян. Але роблять вони це, бо люди дозволяють, бо досі мають радянську свідомість. Якби цею країною керував український народ, то ніхто б не напав навіть і ніхто б не розмовляв з нами, як з другим сортом. Просто українців мало, переважна більшість населення обслуговує чужі інтереси.
Ну то і спєрдаляй Курво стара до своєї Усраїни!
Mм з чоловіком живемо в США , також збираємось повертатись в Херсон. До зустрічі в Україні! Слава нації!
Привіт.Ми з Кіндійки.Приїдем обовязково.
ви давно в сша проживаєте?
Муж хочет под мобилизацию попасть?
повертайтеся обов'язково! і заберіть із собою усіх отих бішанців, хто виїхав за останні 2 роки. дякую.
Привіт, Вам з Херсону.
Херсон--моє рідне місто!
💙💛
Дідусь щирий, розумний, патріот України. Так приємно чути мудру людину. Щасливого повернення додому!
Спасибо,очень приятно слушать Вас!Здоровья Вам и долгих лет жизни!
Ну да патріот,тепер таких на передок аж бігом берут...
Дидусь кукухой поехал, а вы радуетесь
Тебя Господь обидел.@@Bakinets45
@@Bakinets45 … а вас на передку…ждуть
Брате мій Українець , я вже скоро двадцять і чотири роки як у Португалії . Ось почувши ваші слова , весь занурився в них і цілком згідний - тільки додому , що й сам збираюся зробити. Хай благословить Господь нашу Україну і нас у Ній. Мир вам і Боже ведення.
Ну якзо вже непризовного віку, то можна й повертатися
Нехай Господь благословить на щасливе повернення.
Вітання Вам з Тернополя ❤
Ой 7раз поміряйте,а1раз відріжте...
Нехай Господь оберігає вас!
Я з Вами згідна.
Я у Греції вже двадцять п'ять років, але такої краси як дома я тут не побачила.
Повертайтеся з Богом
З 2000--- 2002 жили з чоловіком у Америці, вчилися та працювали .
А потім повернулися..
Рідна земля і наші люди-- це найкраще в Україні.
І це мабуть головне, що повертає наших людей додому.
Почалася війна... і я знаю що таке жити у чужій країні, інтегруватися ---нікуди не поїхала.
Працюю у школі, викладаю нашим діткам фортепіано.
Ніхто не покинув музику.
Всі вчаться.
Музика знімає у дітей стресс...
А сирени,обстріли-- все це є.
БОЖЕ, ЗБЕРЕЖИ НАС, УКРАЇНУ.💙💛
Жили в Україні майже 30 років, нажаль, потім 7 років у ЄС, але і досі мріємо про Америку... Як тільки туди потрапимо - ніколи не повернемося назад!
Матір Божа Царіця Небесная Дала Нам Всім Сил! 😇
👍
@@DgimaYugadge ага, а потім наздогнала і ще раз дала
@@emigrant4life А ми з чоловіком жили живемо і будемо жить в Україні і нікуди не поїдемо. Бо тут і наші діти працюють і онуки ходять до школи. Ось пишу а в нашому місті повітряна тривога потім дзвонить донька і каже що росфйські фашисти скинули два каби на місто . Будемо жить!
Вірю Вам, пане! Мені трохи більше 50, але я на третій день закордоном починаю вити, так хочу додому. Україна -найкраща країна у цілому світі.
Слава Україні! Слава Богу!
якщо 50 років прожити в тому совку - то звісно, можна вити, бо жабі краще в болоті, а кабану у кукурудзі.
@@emigrant4lifeот як отаке як ти назвать уе..
@@user-lf2yq8mn8r ує - це ти і всі твої йо-ні родичі.
@@user-lf2yq8mn8r іззіж лаіна 🐄 🤣
@@user-lf2yq8mn8r ну зіж го-на..
Мудрий дідусь! Вдома і хліб з водою смачніший - це бере за душу!
Якби ж не вйна та прильоти....
це вигадки. похідна від руського- гдє раділса там і прігаділса
Та де ж та мудрість. Він досить егоїстично готує цілу купу проблем своїй рідні. Мудрість, це коли ти вмієш думати на кілька кроків вперед і навпаки шукати вихід із ситуації
@@user-by2bz1rm8j Проблеми своїй сім´ї він створює тоді, коли там перебуває. Він же казав: всі на роботу, я залишаюся сам. А це вже проблема для них.
Бред это)
Доброго дня! Я львів'янка, яка жила в Канаді 22 роки, але повернулася додому. Дуже розумію п. Василя. Щасливої дороги додому.!.!!
Ого, после 22 лет жизни вернулись... А чтотвас сподвигло? Поделитесь пожалуйста
Я з Дніпра слухаю пана Василя і плачу не можу утримати сліз бідні наші люди яка випалагірка доля всі повернуться в рідну Україну але не зараз бо ми кожну минуту живемо під прицілом клятого ворога і не знаємо куди нас занесе доля моя донечка зараз у Ред Дірі їм дуже важко але повертатись дуже опасно щасти вам пане Василю Божої вам допомоги дай Боже вамздоров'я
@@anastasiab6257я вже майже 24 роки за кордоном, але тільки тілом,бо душею ніколи 😢не виїжала з України. Моя душа завжди з Україною і я знаю точно, що повернуся до дому. Я дуже люблю свій край тому ніяк неможу адаптуватися в чужій державі.
@@anastasiab6257кожна людина хоче померти на своїй Батьківщині.
Я не знаю, як Ви стільки там витримали.
Я дев’ять місяців у Полщі ледь висидів...
Як я Вас розумію, Василю. Мені 43, 17 років проживаю в Ірландії і з кожним роком все більше і більше хочеться додому. За всі ці 17 років таки не відчула себе як вдома, хоч діти тут народилися, вже закінчують школу, вибираємо коледжі/університети... А думками і серцем завжди з Україною ненькою. Батьки старіють, ще одна біль, там весь рід, всі рідні, сонце сяє і гріє по іншом. Правильно ви сказали "Чужина є чужина", ми тут завжди будемо чужими. Люди всі різні, можливо комусь легко звикнути... але це вже на скільки людина відчуває силу свого роду і своєї землі....
Бажаю Вам міцного здоров'я, силу духу і дочекатися миру в нашій багатостаждальній Україні ❤
A ya navpaky. Napochatku by povernulasya, yakby mala svoyu kvartyru. Ya nabahato starsha vid Vas. A projyvshy tut 30 rokiv, ya vje sebe v Ukraiini ne uyavlyayu. Bo tak, yak bulo ranishe vje nema, navit' moii podruhu, yaki buly cikavi molodymy, a zaraz prosto nudni i necikavi. To - yak moya molodist', yaku povernuty nemojlyvo....
приїдете в Україну, поживете 3-5-10 місяців і знову захочете назад у свою кохану Ірланідію із цієї корумпрваної брудної ду пи світу
Працюю водієм автобуса вже 25ть років,їзджу на своє село. Дуже люблю спостерігати за людьми. 99.9% це самі кращі люди на землі. Так в кожного свій характер,свої звички, але завжди можна домовитись.Слава Україні, Слава нашим людям,Героям Слава.
А где вы живете в якому мисти
Біла Церква
Дай боже вам здоров'я. От видно, що ви своя людина, тільки українець так висловиться.
Підтримую на всі 100%.
Наша Україна- нацкраща у світі!
Міцного здоровя Вам пане і скорого повернення на Україну!❤
Так вам вони кращі, бо ви такий, як і вони. Свій до свого. Завжди ''домовитсь'', ото у всьому цьому і є Україна, в топі найкорумпованіших країн світу.
Скільки років живу закордоном, стільки і радію, що не в Україні, шкодую про одне - не поїхав на років 7-8 раніше, а на щось надіявся.
Марк, гарний у тебе дідусь і дуже розумний, щирий. Свій двір, свої стіни найрідніші. Щасливої дороги дідусеві.
Дай Боже здоров'я дзідзьові !
@@user-tt9lx5jp5kтак, такі дідусі нехай живуть довго-довго у здоров'ї та радості ❤
Щасливої дороги,п.Василь!Довгих років життя вам у своїй рідній Україні!💙💛
Витратить гроші і захоче повернутися в Канаду.
Не говоріть дурниці.. @@user-bc5kq7qe4e
@@user-bc5kq7qe4eя впевнена що ні! І вам навіщо так писати? Лиш би що? Пукнути?
@@user-bc5kq7qe4e
Не витратить. Діти і внуки будуть кожний місяць пересилати. За якихось 300$ на місяць в Україні в селі дід буде просто шикувати. А в Канаді це взагалі дрібниця.
Ще собі нову дружину знайде і почне новий етап свого життя.
На чужині на чужині короткі ночі довгі дні.... Підтримую дідуся він молодець !!! Любіть Україну.....!
Так щиро 🙏 дякую вашему Дідюсеві, насправді рідна земля кличе. Я (39 років) з сином Марком (12 років) теж повернулись з чужини. Марко побачив це відео, і сказав - Мамо тепер ти розумієш чого я так просив поїхати назад в Україну. Вітання вашому Дідусю, від Марка!
П Василь! Дуже добре Вас розумію. Багато років живу за кордоном але душею в Україні. Не з солодкого життя поїхали українці на заробітки. Поїхала щоб вижила сімя,а потім почалися інші проблеми, хвороби на що потрібні гроші. Ось так день за днем пролетіли 28р,я тут, а думки вдома. Але в час війни ще більше не має стабільності, переживаєш за дітей, онуків, зарплати низькі ціни високі і знову потрібна допомога. Вам п Василь буде добре на Батьківщині, в рідному селі бо маєте добрих дітей, онуків, які завжди допоможуть. Здоров'я Вам і мирного Неба Україні.!
@@user-jn5yd1ox5m
Українці - найкращі в світі люди. Хай і не всі, але більшість із них добрі та щирі. Пан Василь - один з таких. Відразу бачиш, що для нього найвища цінність не гроші, не добробут, не слава, а люди, яких він любить, і Україна, без якої життя не приносить йому задоволення. Як добре, що в нас є такі дідусі, як хочеться, щоб їх було більше в українських селах, щоб вони гомоніли поміж собою, сидячи на лавках під вечір, як колись, розповідали свої історії та раділи внукам. Хай прийде мир в Україну, хай живуть і будуть щасливі наші славні люди. Слава Україні!.
Живу в Дніпрі, ми зі своєю родиною нікуди не їхали, вдома і стіни допомагають, без людей, це гола земля, старша донька, вже 10 років живе в Берліні, має родину, просила їдьте до мене, але я з України ні ногою, молюся Богу, за нашу країну, знаю точно, що Україна Переможе, відбудується, розквітне, буде Єдиною Соборною, бо з нами Бог !!!
P.S. Я дуже рада, що Ви пане повертаєтеся, бажаю Вам всього найкращого, хочеться, щоб побільше людей поверталося відбудовувати нашу країну, в нас золота земля, шкода, що багато людей цього не розуміє.❤
Не вже,а лише...
Згадайте мої слова..
Только нашу золотую землю продали , открой реестр сельхоз земель !
ніколи вона не відбудується, че як чекати ссср, одні його чекають а їнші чекають типу швейцарії в україні
@@woldemortiii6015 дурень думкой богатеет !!
Дуже підтримую пана Василя
Здоров'я Вам і довгого життя в найкрасивішій часточці Землі, в нашій Україні!!!
Дуже шкода , що наш люд їде піднімати чужі країни . Повертайтеся , батьківщина, це НАЙДОРОЖЧЕ.... 💓💓💓💓
Така біль, дуже важкий вибір між сім'єю і рідною землею💔 Я вас дуже розумію. Самі повернулися з Іспанії на Україну після 15 років життя в Європі. Ностальгія не давала спокійно жити всі ці роки. Тягнуло на рідну землю. Не пошкодували ніразу. Хоч і війна почалася через пару місяців по приїзду. Тут ми живемо, а там ми постійно чекали коли повернемося. Так і молодість пройшла. Це не можна пояснити словами. Воно сидить в душі. Приїжджайте і будьте щасливі!!!!
Яка ви розумна людина,пишаюся вами! 100 відсотків! Сидиш чекаєш коли повернешся! А життя біжить і жити треба дома!
Голубочко,українською ТАКИЙ БІЛЬ--чоловічого роду.
Який в біса "вибір"? У молодих своє життя, інший РИТМ.
В діда своє.
А продукти може й кур'єр з АТБ привезти або соціальний працівник.
Краще нехай діду грошенят на ліки присилають і все буде ок.
Абсолютно зрозуміло ,що дідусь хотів сказати ,чому хоче додому.Це навіть словами не можна висказати.Таке відчувають багато людей зрілого віку .Щасти Вам ,пане Василю ！Ваша розмова взяла за душу...
Дуже приємно почути слова мудрої людини, яка говорить щиро і від серця. Нехай все здійсниться чого Ви бажаєте. Здоров'я Вам і сили.
Якщо всім серцем і душею хочете додому то їдьте і живіть щасливо на своїй землі, життя одне. Божої помочі і опіки Вам!
Який гарний дідусь.
З повагою до вас.
Всі хочуть до дому.
Дома в Україні краще!
Так. Я хочу по причині що є своє житло без кредиту. Спадок від минулих поколінь. Маю можливість мати город, сад, поле, господарство. Своя мова, свої люди, своя їжа. Рибалка без ліцензії, гриби, ягоди.
Скоро в нас буде так само,хай поділять кому в кишеню має йти,
@@user-ys5rg2ym4dЯ в Америці .Тут адвокати під кришування суддів заберуть все і якщо є житло то заберуть і жито.Борг придумають.І звнрнутись нема куди бо схвачено все знизу і доверху.Думаю,що і в Канаді так само.
@@knopainfo6114Мне седьмой десяток , маю дом , сад , город , девять гектаров пая , та не маю возможности все это продать, и уехать свитзаочи из этого ,,счастья,, ! С канадской пенсией ты тут ещё как-то проживёшь, а вот с нашей тут гаплык ! Своя мова это хорошо , но люди превратились в скотов - кроме слова убить и уничтожить , других слов не знают!
@@user-ys5rg2ym4dщось не подобається, зміни себе, свою родину і тоді все зміниться навкруги. А то одні « святі» навколо, все ждуть якогось дядька, який прийде і змінить людей.
Да, так и есть, каждому свое. Я 13 лет назад жил 2,5 года в Канаде. Вначале сварщиком работал в Саскачеван, потом возле Ванкувера механиком. Всё хорошо, и деньги, и перманент карт была. Но Тоска за домом душила каждый день, и я вернулся в Харьков. И сейчас не легко, но мне всё равно хочеться жить дома. 😊Как-то так.
всьо потому, что тебе совковьій ватньій Харькав - бліже, роДіна!какнікак.
Ти живой ещё?😂
@@user-qr4qw3hb3q да, живой.
Дуже розумію дідуся… Як же шкода наших людей.. наша країна найкраща, бо це наша домівка❤❤❤
Звитяжної сили рідної землі пану Василю і щасливої дороги в Україну.Патріотизм без прикрас.Сила життєвої мудрості викликає повагу.❤
Які ви гарні, світлі, щирі, відкриті, чудові люди! Будьте здорові і щасливі! ❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️
Дім є дім, навіть по подвір,ю можна іти з закритими очима і не спіткнешся.Хай Господь благословить вас п.Василь і збереже в дорозі!!!
а в канаді що в гуртожитку живе?
Молодим це важко зрозуміти
@@woldemortiii6015 ти мабудь сракою слухав ,що дідусь розповідав
Кожному своя доля
Так сталося що ми з чоловіком
Вибрали долю бути коло дітей. У вашого дідуся Марку,дуже чуйне добре серце. Хай Господь йому поможе в селі брати участь у житті хору і сусідів ,а ви всі йому допоможете щоб йому було краще❤. І це його життя. ❤ а моя батьківщина там де наших пятнадцять внуків. І ніколи нікого не можна судити. Ми алвокати,а не судді і Бог тому милує і дає можливости❤
Оце ви точно сказали. До війни я не так розуміла,наскільки мені дорога країна де я народилася і виросла. Це щось на рівні крові чи генів. Мала можливість виїхати закордон,але раніше не наважилася бо чоловік не хотів,а зараз вже пізно,та і здоров'я не маю. І не хочу нікуди їхати,бо мені тут добре. Хоч і тяжко і боляче за наших людей😢Десь відпочити так. Донька ще трохи підросте і хай вирішує чи залишатись тут чи їхати шукати кращого життя
Як я розумію Вашого дідуся! Я колись дев"ять років була на заробітках на чужині, то почувши українську пісню по телевізору, аж плакала, так тужила за своєю Україною. В нього все буде добре на Батьківщині, бо вона надає сил і здоров"я!
Шановний пане Василю, вітаю Вас і Вашого онука Марка. Мені 70, я з Київщини. Ви дуже розумно все розповіли, аж за душу взяло. Як почалася ця клята війна, моя дочка і зять надумали їхати в Канаду, і мене взяти з собою. На щастя мені трапилося відео Вашого онука Канадського Марка, підписалася, багато передивилася. Як же я йому вдячна за правдиві розповіді! Дякувати Богу, діти передумали. Чужина взагалі не для людей похилого віку, та й молодим там геть не солодко. Радію за Вас, що вертаєте додому. Щасти Вам в усьому.
Я багато років жила за кордоном, маю інше громадянство,але в 22 році вернулася в Україну в свою квартиру і не жалію. Так що ваш дідусь там сумував би весь той час,коли б лишився. А в Україні він сам собі господар, в селі завжди є робота,щоб не сидіти в хаті, і всі одне одного знають. Люди там не скучають. А захоче приїхати, ви йому поїздку завжди зможете організувати. Бажаю йому щасливого повернення на Батьківщину!
Дивилась ваше прощальне відео і плакала моя дочка теж у Канаді уже цілий рік я стільки сліз пролила за нею їм там дуже важко але повертатись поки що нема смислу м тут живемояк на пороховій бочкі щасти вам наш дорогий справжній українець Божої вам допомоги я більше двох років дивлюсь програму яку веде Марк він мені уже як рідний став щасти і тобі. Марк ти молодець
Вернулась в квартиру и не жалею !
Это ты такая счастливая пока к твоей квартире ,,мопед,, не прилетел - когда стёкла вместе с рамами волной вырвет, счастье быстро улетучится !!
Если человек старик или женщина то в Украине довольно неплохо.
Скільки яду і злості ви скинули!!! Людина задоволена і це важливо. І чому там обов'язково повинно щось прилетіти?????@@user-xx8yn5mh5r
@@Lamatonособенно если пенсия капает в $ на карту регулярно.
О це і є любов до України,на старість людина розуміє де її коріння!Щасливого повернення на рідну землю,вам пане Василю!
Родина это планета «земля» , а все границы и «патриотизм» лишь в голове рамки строит
'мой адрєс нє дом і нє уліца, мой адрєс савєцкій саюз'?@@get_rich_or_die
@@get_rich_or_dieТобі ніхто слова не давав орк ! А то зараз сам станеш рамкою !
Искренний , душевный человек! Счастливой дороги и встречи с Родиной!
У нас одна мама и одна малая Родина , одна на всю жизнь!
Хай щастить пане Василь 😊
Дивилася відео і плакала 😢..чужина то є чужина,то правда.Своя Земля надає людині сили.Щира,добра і справедлива людина ПАТРІОТ України. Так нагадує мого татуся😢 ...Дякую Вам.Щасливої Вам дороги❤
Я с вами полностью согласна! Езжу в гости к дочке во Францию, но как бы хорошо мне там не было , а я хочу домой в Украину! Здесь мой дом, мои родители покоятся здесь и здесь я счастлива!
Счастливого пути домой вам!
що вас всіх так до трупів тягне. вже до могил, до могил
що в тій україні. нема вже нічого.
Тоже самое и мне ,приезжаю в Украину ,и мне через неделю хочется назад,туда ,где мой дом,моя работа ,мои сыновья-в Германию .Тут я дома
@@emmaljavin5788Каждому своё.
А я навіть при СССР,де була одна країна,один закон,все рідне і дороге серцю,але додому рвалася,коли прийшлось пожити в Узбекистані.Хоч там було все добре,як для учениці шостого класу.Але я вже тоді відчула ностальгію по батьківщині.По своїй рідній Україні.Навіть була рада,коли приїхала додому,що мене відправили на город полоти бур'ян.В Узбекистані два роки ніхто не заставляв,в піонерських таборах відпочивала,може тільки на хлопок ходили,та кокони чистили.Але ж тоді всі школи допомагали колгоспам.І в Україні також.Там було вільне і щасливе дитинство,але мене тягнуло додому.Аж душа розвивалася від відчаю,що я не в Україні.І зараз я продовжую жити під обстрілами,зато вдома.Серед своїх українців,серед квітучої землі,серед рідного міста.Все моє наймиліше,всіх ціную і дякую за кожну хвилину свого життя,радію кожній миті,хоч і важко зараз,але я щаслива. Бо я вдома.Дай Боже нашій Україні вистояти і відновитися,хай всі українці вертаються додому,миру скорішого.Наша країна сама найкраща.І ми переможемо.Бо з нами Бог,віра,з нами правда і любов.Все буде УКРАЇНА!
Як же вас розумію, я з Харкова, витримала в Німеччині 4 міс і повернулась, часто прилітає, багато горя, але я вдома.
Так просто цікаво, а ви шукали роботу в Німеччині, чи просто пересидіти війну хотіли для безпеки?
Бо я сам ось там буду, хочу якнайшвидше знайти роботу, і разом з товаришом знімати житло на двох
@@prodactionphoenix7919запасіться грошима, бо в Німеччині так швидко все не робиться, квартиру знайти важко і довго, роботу без мови теж, якщо знаєте мову то краще, але на якусь гарну роботу не розраховуйте в перший час або рік, роки😅
У мене аналогічна історія.Мої діти в Британії.
Я живу в центральній Україні.Так, страшно.
Але на рідна земля тебе підтримує.Тут похований
мій рід,мій чоловік. Скільки діти кликали,я не наважилась.
Щасливої дороги до дому в Україну.Вона найкраща.
Дякую щиро вам за вашу розмову!!! Вона неймовірно красива. Ви чудові люди!!! Але дома в нашій країні найкраще. Жила у Австрії, але так хотіла додому …..!!! І коли повернулась землю цілувала. В нас на Україні саме найкраще!!!! Тому дай Боже вам міцного здоровʼя і скоріше повернутися в рідне село !!! Будьте щасливими!!!
Дідусік правий на 100%! Хотя я молодий мені лиш 29 років і я дуже розумію про що він каже ! Свій дім є свій дім все рідне ріднесеньке Батьківщина кожне дереве рідне кожний Міліметр!
Прожив 20 років в NY, повернувся додому і дуже добре розумію п. Василя, нема на чужині щастя
Кожному своє багато хто з вами буде незгідний, але переважна більшість згодиця, тому що ніде не легко це раз, друге заложена культура це як программа яку дуже важко змінити.
В основном це можна з дитинства, ну наприклад Мілла Йовович в 10 років переїхала в США, і до 45 вона стала на 99% американкою
І для неї Україна це вже чужбина
Шановний пане Василю, бережи Вас Господи! Здоров,я, сил та терпіння! Дякую Вам за цікаві розповіді. Щасливоої дороги на рідну Україну!
Дякую Маркові за щирість , приємно було вас почути, хай вас Бог благословить та всю Україну !
Я дуже добре розумію Вашого дідуся. Я сама пенсіонерка . Коли почалася війна, мене занесло в Америку,де я зараз проживаю з сім’єю дочки на їхньому утриманні. І слова : «Чужина є чужина» - це глибока істина. За кордоном ми нікому не потрібні. Тут зовсім інший менталітет. Тут потрібні молоді здорові енергійні люди, які можуть багато працювати і забезпечувати себе. А старе дерево не пересаджують. Немає нічого кращого від рідної Батьківщини, від своєї домівки, де ти можеш спілкуватися з людьми, які тебе розуміють; де ти можеш почувати себе незалежним(наскільки це можливо) і жити своїм життям.
Є можливість залишити Україну і їхати .......але не можу ,серце моє тут❤,душа моя тут,рідні люди також в Україні.І для мене це найбільша цінність.Все рідне,все моє близьке.Дякую Богу,що береже до сьогодні нас в Україні.Маю тут усе необхідне щоб бути щасливою.Чекаю лише на закінчення війни .І прошу в Бога миру і процвітання для України.В порівння з дідусем ...я йому або в доньки ,або в онучки віком годжуся,проте розумію його ❤..просто повертається до дому..де й повітря рідне і вітерець ніжний....З Богом,щасливої дороги!!!
Слухаю і плачу! Батьківщина це найдорожче! Добре , що є такі українці! Дякую вам від щирого серця!Здоров´я вам і сил набагато років!
А чого плакати? Во Львовi спокiйно.. Старика на мясо не заберут...Дед ,не Марк же возвращается..якобы щирий украинец..
Эта «Батькивщина» вас мясом на передок кинет и деньги ворует , когда своих сынков депутатских за границу дачным давно отправили
Це тобі так здається,що якоби.Ти людина без душі і серця,тому стару людину не розумієш.
Знайшла в RUclips фільм, Любешка -моє село, і зрозуміла вашого дідуся ! Чарівне село ,добрі і талановиті люди, благодатний край Здоровья Вам ,пан Василь і мира нашій Украіні
Який чудовий дідусь! І яка красива в нього Львівська Українська мова!
Українцю треба воля. Вдома ви господар, а там - наче у клітці. Я вас розумію
🤑🤑🤑🤑🤑🤣🤣🤣🤣🤣🤣
Клетку делает человек себе сам.
Щасливої дороги!!!Дай, Боже,довгого життя в Україні,в рідному селі.
Я був в Канаді мені 65років . Там я себе не найшов ,син багато живе я був як в раю. Но радості не було . вернувся до дому тут робота і радість. Я маю два вихідні в тиждень, місяць відпустки в рік оплачений і дачу за п'ять кілометрів від місця проживання. Щастя Вам і миру всім нам. А другий син доброволець з 18 року.
Тобто з 2018 року знищує східняків? Добровольці.
Та ні, він знищував і знищує Ихтамнетов російських. А східняки вже давно повиїжджали, в основному в Маріуполь, Харків, під Київ. Але рашисти їх і там знайшли й "захистили".@@user-ei8hl4ex3g
Якщо ви не знаєте , то росія розпочала війну в 2014- му році!!!@@user-ei8hl4ex3g
Дай Боже здоров’я вам і сину , низький уклін за те що захищає нас від нечисті
Щастя , здоров'я Вам і синам вашим❤😊
Прекрасний українець!Розумію кожне слово і відчуваю,що вас тягне додому,в село до своїх людей ,дуже рада що весну зустрінете на рідній землі,дай Боже здоров'я вам,дітям,внукам🙏🏻не дивно,щов такого дідуся є такий прекрасний Маркіянчик,дякую за щирість❤🌻
Вітання з України !!! Україна наша найкраща!!!
Всюди добре, а вдома - найкраще! Багато людей любить Україну, але ненавидить керівництво наше, тому й не повертаються....
Я вас дуже розумію.Я два рази була в Канаді у дітей по шість місяців. Я так хотіла додому в свою Україну,що ледь дочекалася дня повернення.
Дуже неправильно звинувачувати у всіх бідах тільки керівництво. Вину несе і суспільство. По перше, ті люди, що у владі, виховувались у тому середовищі, що і всі. Вони є ми з плоті і крові. Це більшою мірою наші знайомі, родичі, за невеликим винятком. Ми цього часто не усвідомлюємо, тому що привчені протиставляти себе владі, це підігріває і наш ворог. По друге, люди більшістю своєю змінюються, потрапляючи у систему влади, і найчастіше в гіршу сторону. Особливо в нашій системі, яка ще не є так відшліфована, як у західних суспільствах з довгою традицією. Ми повинні працювати над тим, як удосконалити наші відносини з владою, це вимагає зусиль. Натомість ми ненавидимо владу, втікаємо з країни, і це ні до чого доброго не приводить. Ніхто нам не збудує державу таку, яка би була наша і гармоніювала з нашим менталітетом, крім нас самих. Недаремно існує прислів'я - кожен народ заслуговує на владу, яку обирає. Але це довгий процес, і він ніколи не закінчується, бо весь час потребує вдосконалення. А ми хочемо все тут і сьогодні. А так не буває. У всьому світі суспільства в чомусь незадоволені владою і намагаються вдосконалювати відносини з нею.
Як правильно сказано! Політика нашої влади веде країну в руїну! Шкода людей які змушені залишати свій дім. А дідусь правильно робить поки є дім потрібно жити вдома!
Вам доброї дороги в Україну!
Яке керівництво, хто ненаведить??? Хто нам українцям жити не давав, хто війною пішов??? В наших бідах винна путлірівська, фашистська росєя...НАША УКРАЇНА БУДЕ ЖИТИ!!! Обов'язково переможемо!!! А як інакше??? СЛАВА ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ, СЛАВА ГЕРОЯМ, НЕЗЛАМНИМ ЗАХИСНИКАМ, НАЙКРАЩИМ СИНАМ і ДОНЬКАМ УКРАЇНИ!!!
ЩАСЛИВОГО ПОВЕРНЕННЯ В УКРАІНУ ХТО ДОЖИВЕ ДО ВАШИХ РОКІВ ТОЙ ЗРОЗУМІЄ ДЯКУЄМ СВІЙ ДІМ СВОЯ ЗЕМЛЯ ВСЕ НАВКРУГИ РОДИНА ДРУЗІ ВАС ЧЕКАЮТЬ
Дуже сердечне відео . Розумію цю тугу за рідною землею , за Батьківщиною ,за рідною домівкою , за пам'яттю про своїх рідних , які пішли у всесвіт...
Здоров'я Вам крепкого , довгих років життя і всіх гараздів Вашій канадській сім'ї.
Ви чудові! Рідні мої Українці!😊
Бажаю вам міцного здоров'я і щастя!!!😊❤💛💙
Який добрий, розумний дідусь. Дякую!
п. Василю, ви така проста, щира людина, як ваш онук. В Україні сіл більше ніж міст, пишаймося нашою землею. Хай Бог благословить вашу дорогу!
Щастя
Вам і здоров'я,пане Василю.Ви красивий,розумний,роботящий українець.Яка ж наша прекрасна українська нація! Хотілося б і надалі знати,як Вам в Україні.Хай щастить.🙏❤️👌✌️🇺🇦
Щасливої дороги Тобі дорогий друже дай Боже щоб дорога до дому була леггка і щаслива.
Дуже розумію вас, пане Василю. 20 років назад я мусила продати у Хмельницькому все і переїхати у Київ, щоб допомогти дитині там вижити. Вона вчилася у 2-х університетах, а вночі працювала в супермаркеті на касі. Я була на інвалідній пенсії тоді, як я могла їй допомогти якщо мала ті копійки. Але я тут теж на чужині. Ніби Україна, але не те. У Києві в мене нервова система весь час під напругою. А коли приїжджаю у Хмельницький, то вже одразу на привокзальній площі мене відпускає, аж легше дихати. Але повернутися туда вже нема куди. І сниться мені часто рідний дім. Поплачу, але, що зробиш.
Вітання з Хмельниччини. Пане Василю, щасливої вам дороги до дому, до рідної України. Для ваших дітей Канада то вже їх батьківщина, їм там добре, а для нас, старших людей, то вже чужина. Їдьте з Богом додому.
Марку, ти СУПЕР! Дякую за гарний приклад ставлення до рідної людини!
Те, що чужина, то правда. Літнім людям краще бути вдома, по собі знаю. Нехай нашим дітям і онукам буде добре в Канаді! Але не забувають своїх стареньких...❤
Дуже сподобалося ваше відео, бачення і порівняння наших людей в різних умовах життя, ставлення до рідної неньки -України.
Дідусеві бажаю найкращої долі на рідній землі.
Дякую за відео, дякую за таку щиру розповідь. Дуже тяжко розлучатися. Але я добре розумію дідуся. Сил Вам , міцного здоровʼя , всього найкращого ! ❤
Пане Василю, щасливо добратись в Україну. Дякую за правдиві слова. Важко на чужині а дома найкраще! Через інтернет ви змогли передати біль душі і тугу за Україною. Дякую! Здоров'я вам!
Здоров'я Вам, пане Василю❤❤❤❤❤
Чомусь мені сумно стало, аж плакати хочеться, дай Боже нехай дідусю буде добре на Батьківщині
Де народився, там і пригодився ! Основне - це духовна гармонія ✊
УКРАЇНЕЦЬ! ЦЕ СУТЬ УКРАЇНСЬКА!😊🇺🇦 Моя знайома живе в Британії- все добре! Їй 78 років! Але кожен день згадує Охтирку( звідки вона) і кожен день збирається повертатись додому - в Україну! Це є дух український, на тому стоїть Україна! 😊🇺🇦
Чудовий дідусь, міцного йому здоров'я! Я в молодому віці(26-27) жив майже рік в Канаді і також повернувся)
І тебе не загребли?
Так приємно послухати, наші люди найкращі. Саме такі дідусі виховали нові покоління які зберегли нам Україну🎉
а можно я теж поїду з україни і пару десятків тисяч хлопців, і будем берегти україну з пабу в торонто?
@@woldemortiii6015 це ви про діда який вертається в Україну?)
@@korut12 про нові покоління які "зберегли україну" , живучи в канаді.
@@woldemortiii6015народившись в Канаді, але знати і володіти українською мовою, знати історію і любити Україну… так, це й називається « зберегли країну». А ви бачу « дуже» її любите.
Дідусь і Марку !Бажаю Вам здоров 'я, добра, миру!
Нехай у житті все буде добре.
Дідусь дуже щира людина.
Людина де народилась, там і знадобилась.❤❤❤
Я так Вас розумію!я також з під Львова,з села,зараз в Техасі ,я хочу повернутися додому,до свого села,до своєї церкви,т.дЩасливої дороги! Довгих і щасливих років життя під мирним небом України!
Шановний пане, я вас чудово розумію і підтримую! Серце кожного справжнього українця залишається вдома, на рідній землі, де б людина не мандрувала, де б вона не мешкала. Я теж два роки живу у чудовій країні Ірландії, з дуже добрими, привітними людьми, але... Усе, що хоче моя душа і серце - це повернення додому! Там, вдома, усе своє, рідне, кохане: ліс, річка, дім, друзі. Моя мрія тільки одна - щоб закінчилась клята війна і я повернулась на рідну землю!
Дідусь,щирий українець,бережіть себе.Щасливої дороги🎉🎉
Є таке прислів'я: де родився там і пригодився!!
Я жила у дочки в Києві вісім місяців бо застав коронавірус( це не за кордоном)), але не могла дочекатись коли я вже поїду додому через карантин транспорт довго не їхав у мою область( теж у село ), жалко дочки і внучки було , але дома найкраще !
Бачу дідусь заплакав, ніхто незнає чи вони ще побачаться , мабуть серце щось відчуває , що йому так хочеться додому !
Щасливої дороги , з Богом!
Дуже чутлива розповідь . Я розумію дідуся і теж такої думки. Дідусь ще не старий, гарно говорить і він буде дома почувати себе щасливим.
Ваш дідусь патріот України,дай Боже йому здоровʼя
Боже , дивлюсь і плачу ... Які ви молодці , що зрозуміли діда , батька свого і він повертається додому .
Ми знаємо тут багато українців , які забрали своїх батьків і вони тут заживо помирають...Щастя вам і безпечного повернення .
Якщо я малі діти то батькам буде не скучно навіть за бугром, але всерівно захочуть додому це нормально.
Додому не хочуть тільки такі як я, які самі планували емігрувати назавжди, я тут вже 7 років бачу тільки позитив для свого життя в Канаді.
А дома я чуствував такий сильний негатив і безсилля щоб ти не робив ти будеш бідним, я чесна людина і таким там не місце, там нормально достойно живуть тільки махінатори, бариги, корупціонери бандити, і мала частка образованих людей зазвичай діти вказаних категорій вище, або кумовство.
Я з дитинства капіталіст, американські фільми напевно заложили це в мене...
В Україні можуть ще нормально жити програмісти і інші категорії людей до яких не можуть поки дотянутись лапи бандитів, тому що це скритий бізнес по суті)))
@@prodactionphoenix7919 треба вірити в НАЙКРАЩЕ!!! "Тут мій Дім!"(с) 💛💙🇺🇦🌹🌾
Дякую, пане Василю за таку мудру розповідь!!! Хай Вам щастить!!!
Гарно дякую Вам Маркіяне за чудове відео, щиро бажаю міцного здоров'я та добробуту вам та всій вашій родині. Ми вас любимо. ;-)
Я чудово розумію Вашого дідусь,сам багато мандрував но нічого немає кращого садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть, свої поля своя городина свої моря свої Карпати.
Головне щоб був непризовного віку
Зворушлива розповідь.
Нехай спочиває в обіймах Бога ваша дружина.
Ви - чудовий !
Ваша любов до дружини,щирість ,відвертість , беруть за душу.
Дякую.
Легкого повернення.
З Богом.
Молодец дидусь подержеваю! Здоровья вам❤❤❤
Вперше в юності побувала в Європі, зразу зрозуміла, що все чуже, не хочу і на початку війни ніколи й думки не було залишити Україну, хоча за дітей дуже хвилююся, але вдома і стіни рідні захищають. Я тут зараз потрібна, не зраджу свою Батьківщину. Дідусь мудрий, щирий, чуйний українець, знає, що рідна земля вартує усього на світі, чекаємо вдома. Молимося, єднаймося та віримо в Перемогу України!❤🇺🇦✌🫂🙏
Мій тато має в цьому році 83. У квітні 2023 року він повернувся з Канади в Україну, пробувши на чужині більше року. Він уважно слідкує за Вашим каналом і повністю поділяє погляди дідуся. Мотив повернення в Україну слово в слово повторював за Вашим дідусем і мій тато. Тому не дивно, що літні люди, які все життя прожили в Україні не хочуть залишатися на чужини навіть якщо там дуже добре фізично. Психологічно вони дуже пригнічені і намагаються якомога швидше позбутися цього дискомфорту поверненням на Батьківщину.
Ваш тато непризовного віку, тому й повернувся
Дедушка такой солидный, добрый, дай Бог здоровья и всего доброго!
Дуже дякую Вам ,що розповіли про свою ситуацію. Дуже Вас розумію.... людині в поважному віці змінити місце проживання..,як старе дерево ...пересадити.
У Вас дуже гарний і добрий онук... видно, що любить і поважає дідуся.
Бажаю Вам Щасливої дороги додому!
Дякую вам пане Василю що ви такий чесний українець, щасливої дороги, довгих років життя❤
Дуже зворушлива розповідь дідуся. Плачу, бо розумію, що всі сказані слова це правда. Україну потрібно усім так любити як п.Василь. Щасливої Вам дороги додому. Божої опіки і заступництва. А ми наберемося досвіду і повернемося розбудовувати нашу Батьківщину обов'язково. ❤
Марк, твої найкращі відео-це розповіді дідуся від душі. Моя бабуся казала ,,не йди далеко від того місця, де пуп закопаний,,
❤❤❤
Дуже щира людина,щасливого вам повернення.
У тебе дідусь просто людина з великої літери!Я сам на чужині і його почуття мені близькі, мій вік такий же!!
Марк це краще відео у тебе, я плакав. Дід Василь по своєму правий нехай їде, якось буде.
Пташка у клітці теж почувається у неволі, хоч би як їй не догоджали. Найкраща їжа і добре ставлення до Вас не заберуть тугу за рідним краєм, тож легкої дороги Вам пане Василю до рідного Львова. Тепер найголовніше аби вигнати ворога і завершити цю війну назавжди. А буде спокійно то діти завжди зможуть приїхати до Вас . Щасливої дороги додому!
Добра, розумна, люба людина, Вас зове рідна українська земля!!!Як приємно слухати Вас!❤❤❤
Слухала розповідь дідуся і дуже була зворушена його щирістю, з якою теплотою згадував він чвою покійну дружину, своє рідне село, своїх односельців. Сльози і в мене були на останніх хвилинах відео... Нехай легкою буде Вам дорога до України, рідна сторона- то найкращі ліки! Добра Вам і спокою, міцного здоров'я ще на багато років!
Дякую вам пане Василю за душевну розповідь.Так ,в нас кажуть,туди при старості тягне,де мама народила і місце закопала.💯Щасливоі Вам дороги на батьківщину !
Місце сили де зарита пуповина
Як я вас розумію! Я також жила 15 років в дітей за кордоном, мови не вивчила, все для мене залишилось чуже і я повернулась на Батьківщину закінчити своє земне життя, де на цвинтарі чекають мене мій чоловік, мама, тато, брат і я хочу бути біля них на спочинку! Тепер я живу і тішуся життям в Україні, маю з ким розмовляти на лавочці з сусідами-пенсіонерами
Как просто и душевно вы все написали. Как я вас понимаю! Работать нужно везде. А за кордоном нужно не работать, а впахивать намного сильнее. На родине есть жильё. Плохой СССР, или хороший- это можно долго спорить. Но он оставил нам самое главное - жильё в собственности. Вам - здоровья. И ещё пожить долго, долго.
О@@user-mj3hn1oz2gНе пишіть чепухи! Що ссср "оставив"? Майже всі мої знайомі, родичі всі купували кооперативи. Батьки мої 15 років платили ще той кооператив, при тому що обоє важко працювали на заводі. Життя було важке, в магазинах - нічого путнього не було. Все по "блату"! Щоб отримати житло, на заводах, і фабриках черги тяглися десятиліттями. А якщо давали, то тому хто дав хабара за житло. Люди не хотіли чекати пів життя. І тільки нерозумні люди говорять, що житло було "задарма" отримане від держави. Житло було за рахунок малих зарплат, і бідного народу, котрий жив від зарплати і до зарплати. Коли М. Тетчер відвідала ссср, то вона сказала, "...що в ссср живуть самі щасливі люди, бо вони не знають, як погано вони живуть". Жили добре тільки ті, хто був "при кориті", там де крутився дефіцит, і де крали. Не дай Бог знову того ссср, це дно, всіх рівняли під лінійочку, робили мовчазними винтиками системи.
@@user-mj3hn1oz2g майте повагу до людини, якій відповідаєте
як не вивчити мови за 15 років. дійсно совок
@@woldemortiii6015 , если ваш коммент, уважаемый, относится ко мне, то я действительно не знаю украинского. Я - русская, а муж знает польский ( как поляк), и украинский. Вам - побольше доброты к людям. И это доброта вернётся к вам.
Дякую за відверте відео .Ваша душа рветься в Україну .Я теж щиро вас пожаліла і пораділа .І теж сльози самі потекли .Ви зробили для себе правильний вибір .
Здоров'я вам .
Ми теж жили 15 років в Прибалтиці,але коли повертались в рідну Україну,почула рідну мову,музику,серце защеміло,сльози потекли річкою....ми вдома!!! І хоч діти родились там,нічого,адаптувались,вже й внуки виросли,розмовляють гарно українською.Життя продовжується.Дай Боженько і вам,пане Василю,легкої і щасливої дороги до рідного дому!