Мечі й булави, й смертоносні стріли Сховав був Марс у похололих муз, Що полохливі й плакать перестали Й покірні мов згвалтовані весталки Жовнірським похотям його догідні Лише солону рідину спивали Своїми скам'янілими вустами. Ні сліз, ні голосінь, ні мук... Та зась знаряддя смерти ладно вбрані У златні панцирі й гербовані ринграфи Для герців на Ареєвій арені Белоною освячені на вбивство. Тут храм її таємний. Й тріумфальні брами, І урни, обеліски, барабани Й усіх героїв незліченні рани: Лицарів, воїв, просто посполитих. Людей людьми за щось колись убитих Аби сповняти кратери рудою, Щоби криваві ріки легітимно лити. І вповідала Кліо без упину Про щось поважно, часом і дратливо Силкуючись згадати сливе Всіх поіменно... Й не впоравшись з епічним співом Згубила датам і героям лік, Які за честь і волю десь упали І в Марсовому полі записали Кривавий синкретизм людських століть.
Мечі й булави, й смертоносні стріли
Сховав був Марс у похололих муз,
Що полохливі й плакать перестали
Й покірні мов згвалтовані весталки
Жовнірським похотям його догідні
Лише солону рідину спивали
Своїми скам'янілими вустами.
Ні сліз, ні голосінь, ні мук...
Та зась знаряддя смерти ладно вбрані
У златні панцирі й гербовані ринграфи
Для герців на Ареєвій арені
Белоною освячені на вбивство.
Тут храм її таємний. Й тріумфальні брами,
І урни, обеліски, барабани
Й усіх героїв незліченні рани:
Лицарів, воїв, просто посполитих.
Людей людьми за щось колись убитих
Аби сповняти кратери рудою,
Щоби криваві ріки легітимно лити.
І вповідала Кліо без упину
Про щось поважно, часом і дратливо
Силкуючись згадати сливе
Всіх поіменно...
Й не впоравшись з епічним співом
Згубила датам і героям лік,
Які за честь і волю десь упали
І в Марсовому полі записали
Кривавий синкретизм людських століть.