Цитологія. Базовий курс
HTML-код
- Опубликовано: 11 июл 2020
- Цитологія, базовий курс. Введення до курсу гістології, цитології та ембріології.
Розглядається будова тваринної клітини.
Відеолекція для студентів медичних та стоматологічного факультетів.
Лекцію розробили д.мед.н., проф. Степаненко Олександр Юрійович та к.мед.н. Мар'єнко Наталія Іванівна.
Лекцію читає к.мед.н. Мар'єнко Наталія Іванівна.
Кафедра гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету, м. Харків, Україна.
Зміст:
01:01 Клітинна теорія
03:14 Клітини та їх похідні: неклітинні, надклітинні та постклітинні структури
07:50 Компоненти клітини
09:10 Цитолема (клітинна оболонка)
09:20 Біологічна мембрана
14:13 Глікокалікс
17:20 Кортикальна пластинка (підмембранний шар)
20:24 Мембранний транспорт
23:28 Ендоцитоз (фагоцитоз та піноцитоз) та екзоцитоз
26:29 Похідні клітинної мембрани. Клітинні контакти
36:37 Цитоплазма
37:17 Гіалоплазма
38:10 Органели: класифікація
42:00 Ендоплазматична сітка
46:15 Рибосоми
51:02 Комплекс Гольджі (апарат Гольджі)
56:26 Лізосоми, фаголізосомальний цикл
1:00:34 Пероксисоми
1:01:47 Мітохондрії
1:03:57 Протеасоми
1:05:32 Цитоскелет
1:09:24 Клітинний центр
1:11:03 Війки та джгутики
1:14:33 Мікроворсинки
1:15:50 Включення
1:17:35 Ядро
1:19:09 Ядерна оболонка
1:21:40 Хроматин
1:25:12 Ядерце
1:27:02 Синтетичний цикл
1:29:03 Клітинний цикл: інтерфаза та мітоз
1:38:23 Клітинна смерть: некроз та апоптоз
Презентації: histologyknmu.wixsite.com/inf...
Анімації взято із цих відео:
Video animations are taken from:
Biology: Cell Structure I Nucleus Medical Media • Biology: Cell Structur...
Cell Cycle and Mitosis [3D Animation] • Video
Fertilization • Fertilization
Wideo content is being used only for teaching and education.
Зміст:
01:01 Клітинна теорія
03:14 Клітини та їх похідні: неклітинні, надклітинні та постклітинні структури
07:50 Компоненти клітини
09:10 Цитолема (клітинна оболонка)
09:20 Біологічна мембрана
14:13 Глікокалікс
17:20 Кортикальна пластинка (підмембранний шар)
20:24 Мембранний транспорт
23:28 Ендоцитоз (фагоцитоз та піноцитоз) та екзоцитоз
26:29 Похідні клітинної мембрани. Клітинні контакти
36:37 Цитоплазма
37:17 Гіалоплазма
38:10 Органели: класифікація
42:00 Ендоплазматична сітка
46:15 Рибосоми
51:02 Комплекс Гольджі (апарат Гольджі)
56:26 Лізосоми, фаголізосомальний цикл
1:00:34 Пероксисоми
1:01:47 Мітохондрії
1:03:57 Протеасоми
1:05:32 Цитоскелет
1:09:24 Клітинний центр
1:11:03 Війки та джгутики
1:14:33 Мікроворсинки
1:15:50 Включення
1:17:35 Ядро
1:19:09 Ядерна оболонка
1:21:40 Хроматин
1:25:12 Ядерце
1:27:02 Синтетичний цикл
1:29:03 Клітинний цикл: інтерфаза та мітоз
1:38:23 Клітинна смерть: некроз та апоптоз
Побільше би таких хороших наукових каналів українською) Дякую за вашу працю!)
завжди дивлюся ваші відео, щоб підготуватися до пари, для дистанційки самий раз, раджу одногрупникам)))
Штош, у меня есть 2 дня чтобы курс гистологии выучить, пожелайте мне удачи
P.S. Объяснение очень классное, всё понятно, я для себя лично больше узнал, чем с Луцика.
Удачи! У Вас все получится!
Давай, сокурсник. Здай бо дам в бубен 👊
вийшло?
в мене ще тиждень
@@user-ts8bu4li3q і як?
У меня 8 часов на 4 темы, похожая ситуация
Просто вражаючий об'єм роботи Ви зробили, дякуємо за чудові відеоматеріали!
Дякуємо за відгук!
Наталіє Іванівно, дай Вам Бог здоров'я, сили та натхнення! Це краще з кращого, що можна знайти на просторах інтернету. Наскільки детально, наскільки зрозуміло, наскільки корисно. Щиро Вам вдячні!
Дуже дякую, навзаєм!
Що б я без Вас робила. Дякую Вам велике за таку клопітку працю. Завдяки Вам я нарешті зрозуміла гістологію.
Успіхів у навчанні! 💗
@@histology-kharkiv дякую!
Прекрасная, логичная, продуманая лекция. Информативная и понятная. Спасибо. Студенты активно используют ее,что ощущается на экзамене.
Спасибо большое!
Это просто находка, молодцы!
Да чтоб все преподаватели так объясняли...
очень хорошо и понятно подан материал, большое спасибо!
Дякую вам. Я довго не міг запамятати всі питання, а які запоминав, то все забувалось. Завдяки вашим лекціям я багато повторив і зміг нарешті зазубрити більшу частину матеріалу. Я ЗДАВ екзамен !!!
Вітаємо! Успіхів у подальшому навчанні!
Я учила это целый семестр в Шеве на биофаке, меня "отымели" во все извилины мозга, и я так и не изучила полной картины этого курса. А тут... просто, доступно, за полтора часа - я удивлена, спасибо большое.
Дуже зрозуміло і цікаво поданий матеріал! Величезне дякую! Маю одне питаннячко, хоча незнаю, як правильно його подати: чим, чи хто керує от, наприклад, лізосомою, щоб вона рухалась туди чи туди? Як вона знає, куди їй треба рухатись, і що робити? Ну і інші органели. Зарані дякую за відповідь))
У внутрішьоклітинному переміщенні органел, наприклад лізосом або транспортних, секреторних міхурців, залучено багато регуляторних факторів та механізмів.
По-перше, значну роль відіграють компоненти цитоскелету та моторні білки, що забезпечують рух багатьох органел, які до них приєднуються за допомогою білків-посередників та рухаються у потрібному напрямку.
По-друге, у специфічності розпізнавання різних органел та спрямуванні їх до тієї чи іншої частини клітини ключову роль відіграють мембранні рецепторні білки. Ці білки наявні і в мембранах тих органел, які транспортуються, і в мембранах тих органел або в тих ділянках плазмолеми, куди ці органели мають приєднатися. Ці білки розпізнають один одного (як ключ і замок), що забезпечує специфічність руху та приєднання органел та інших структур усередині клітини.
Крім цього, у цих процесах залучені різні регуляторні білки, які контролюють життєдіяльність клітини та її органел, у тому числі контролюють приєднання органел та моторних білків до певних компонентів цитоскелету, контролюють зміну конфігурації компонентів цитоскелету, щоб вони могли спрямувати органелу до тієї чи іншої ділянки клітини.
Це основні механізми, що забезпечують контроль руху органел у клітині. Однак у клітині все організовано набагато складніше і далеко не всі регуляторні фактори та механізми наразі відомі.
Дуже дякую за відгук та запитання!
@@histology-kharkiv величезне вам дякую!
Дякую вам за працю, хай щастить
Спасибо вам большое за вашу проделанною работу!Благодаря вам смогла сдать гистологию на отлично❤️
Спасибо за отзыв! Поздравляем и желаем успехов в дальнейшей учебе!
Просто супер, спасибо!
Дякую за такі чудові відео-лекціі! :D Є питання: чим регулюються ці процесси утворення та перенесення комплексів від однієї ЕПС до іншої? Підкажіть будь ласка :)
Цей процес утворення і перенесення одномембранних міхурців від однієї одномембранної органели до іншої має назву внутрішньоклітинний везикулярний транспорт. Він включає три етапи.
Перший етап - утворення транспортної везикули. Мембрани мають рецепторні білки і утворення везикул відбувається подібно до рецептор-опосередкованого ендоцитозу (24-26 хв). Ділянка мембрани ЕПС втрачає рибосоми, її оточують спеціальні білки, утворюється облямований міхурець, оточений цими білками (подібні до клатрину облямованих міхурців, що утворюються під час рецептор-опосередкованого ендоцитозу).
Другий етап - транспорт за допомогою мікротрубочок до мембрани-мішені. Міхурці, що утворилися, зливаються і приєднуються до цитоскелету і транспортуються за допомогою спеціальних моторних білків.
Третій етап - злиття везикули із мембраною-мішенню. Тут специфічність приєднання міхурця саме до певної ділянки мембрани визначається мембранними рецепторами. Ці ж рецепторні білки забезпечують злиття мембран. Після цього вміст везикули вивільняється у внутрішній простір іншої мембранної структури.
Дякую за запитання!
@@histology-kharkiv дуже дякую за відповідь!
Очень понятно подается материал! Спасибо!
Фантастический проделанный труд!
Спасибо!
Дякую. Дуже інформативно, ще й Українською.❤
Дякую за відгук! ❣️
очень помогло , спасибооо
Боже мой,спасибо вам огромное,ангел,за такие ролики,в нашем университете пары проходят по типу :я даю вам тему на изучение самостоятельно дома,а на паре опрашиваю,без объяснений и подобного,как хорошо что есть такие люди как вы😇🫡🙏,почему нельзя одним нажатием поставить миллион лайков?,и еще,у меня есть вопрос,мне преподаватель моя по гистологии сказала что кроме апоптоза и некроза,есть еще виды смерти клеток,я не смог ответить и в тот день получил двойку,которую завтра с помощью этого шедевра буду отрабатывать,но я поискал,нашел еще один вид-аутофагия,но я не совсем понимаю в чем он заключается,был бы безумно счастлив,если бы вы объяснили мне его😊
Дуже дякую за відгук! Бажаю Вам успіхів у навчанні!
Щодо видів клітинної смерті, розрізняють два основні загальновідомі види - некроз і апоптоз. Також був описаний некроптоз (який інколи відносять або до некрозу, або до апоптозу). Некроптоз так само, як і некроз, розвивається внаслідок ушкодження клітини (найчастіше - запального характеру), але при некрозі клітина просто руйнується унаслідок впливу певного фактору (при цьому вивільняються лізосомні ферменти, що призводить до самоперетравлювання клітини), а при некроптозі клітина одразу не гине, а первинне ушкодження запускає механізм "клітинного суїциду", близький до апоптозу. Апоптоз не розвивається унаслідок пошкодження клітини, а некроптоз запускається ушкодженням клітин.
Щодо аутофагії - найчастіше це не механізм смерті клітини в цілому, а механізм видалення старих, відпрацьованих та пошкоджених органел та частин клітини. При цьому утворюються аутофагосоми (утворюються із мембранних міхурців, що оточують пошкоджену ділянку клітини та утворюють один великий міхурець, що містить органели або інші частини клітини, що мають бути перетравлені), аутофагосоми зливаються з первинними лізосомами, що містять ферменти, у результаті чого утворюється аутофаголізосома, у якій відбувається перетравлювання органел або частин клітини.
Також серед видів клітинної смерті (і як варіант аутофагії) розрізняють фагоцитоз клітини іншою клітиною (коли одна клітина "з'їдає", фагоцитує іншу клітину), найчастіше цей процес включає фагоцитування апоптотичних тілець, що утворюються внаслідок апоптозу.
@@histology-kharkiv огромное спасибо за объяснение,надеюсь на вашем канале будет миллион как минимум
20:55 а хіба не навпаки? Градієнт концентрації: висока конц. реч. - > низька конц. речовини. І тоді якраз дифузія - за град. конц. (пасивний транспорт)
Справа в тому, що в різних джерелах градієнт концентрації описують по-різному.
Але градієнт концентрації є завжди направленим в сторону збільшення концентрації речовини (менша концентрація> більша концентрація). Тому, з огляду на це, дифузія якраз є транспортом проти градієнту концентрації (транспорт від ділянки з більшою концентрацією речовини до ділянки з меншою концентрацією).
Про градієнт концентрації можна почитати тут: uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97
Чому у деяких моментах повторюється шкільна програма?
У відео наведені деякі питання зі шкільної програми, бо, по-перше, це вступна тема і деякі моменти доцільно повторити та конкретизувати, деякі більш складні питання будуть зрозумілішими, якщо повторити базові поняття, що розглядаються у школі. По-друге, ми не знаємо базового рівня знань кожного глядача, тому вважаємо доцільним пояснити деякі питання, які є у шкільній програмі.
А які істотні відмінності у складі каріоплазми та гіалоплазми ?
Дякуємо за запитання!
Каріоплазма та гіалоплазма дійсно є дуже подібними: вони являють собою колоїдні розчини різних органічних та неорганічних речовин та утворюють середовище, де відбуваються різні хімічні реакції. Тому у складі цих колоїдів є речовини, що безпосередньо залучені у реакції (вихідні речовини, продукти синтезу або розпаду тощо), ферменти, що каталізують ці реакції, а також інші речовини, що допомагають створити відповідні умови (наприклад, pH). Тому навіть гіалоплазма у різних частинах однієї клітини відрізняється за складом у залежності від того, які саме реакції там відбуваються.
Так само відрізняється й каріоплазма: оскільки у ядрі відбувається синтез ДНК та РНК, у ядерці утворюються рибосоми, то у складі колоїду каріоплазми містяться відповідні речовини, що залучені у ці синтетичні процеси (нуклеотиди та їх компоненти, ферменти та інші речовини).
@@histology-kharkiv Дуже дякую! Відео дуже корисні для підготовки до іспиту!
Дякуємо та бажаємо успіхів!
Зробіть, будь ласка, "мобільний" варіант лекції, яким би можна було повторити, згадати матеріал.
Людмило Вікторівно, спасибі за зауваження та ідеї, у майбутньому підготуємо скорочений варіант лекції.
А можно получить ссылку на презентацию по видео. Очень полезно было бы скачать
Презентацию можно скачать по ссылке docs.google.com/presentation/d/1jyMWR58l9dE7coKgqRqY-_RL5XBRzDqu/edit?usp=sharing&ouid=115514595336562603115&rtpof=true&sd=true
Звідки взятий матеріал для лекції?
Це ваш особистий малюнок на 8:37 хвилині де гепатоцити ?
Так, це авторський малюнок
@@histology-kharkiv Це неймовірно ! Як приємно слухати людину яка живе гістологією ❣❤🔥
Дуже гарні роботи ! Намальовані з душою )
Дуже дякую! ❤️
на 50-52 хвилині
то чувство кода читал всё это же в войцехе почти 4 часа
В чому різниця між цитолемою та плазмолемою?
У більшості випадків терміни "цитолема" та "плазмолема" вживаються як синоніми.
Термін "плазмолема" інколи вживається у більш широкому значенні і може позначати просто біологічну мембрану клітини (у тому числі й мембрани органел, ядра), а цитолемою називають тільки біологічну мембрану, що відмежовує внутрішній простір клітини від зовнішнього простору (клітинну мембрану).
Але у загальноприйнятому значенні ці два терміни є синонімами.
@@histology-kharkiv Дякую! Я зрозуміла)
меня это училка заставила смотрет и я всрал 1 час хотя мог посмотреть 3 серии аниме
А представляете, сколько серий аниме можно было посмотреть вместо подготовки и записи всех видеолекций? 😱 😂
П.С. Успехов в учёбе!
Нихрена не понял
Рекомендую скоротить час лекції за рахунок вилучення повторів. Повтори значно погіршують сприйняття матеріалу і не дозволяють дослухати лекцію до кінця.