Дякую за перегляд. Тема, за яку лячно було братись нарешті отримала свою анімовану форму. Від вашого фідбеку насправді залежить багато. Анімації робились паралельно з повною робочою зайнятістю. І щоб ця анімація залишилась останньою лише на цей рік, а не на цьому каналі з кінцями, від вам потрібно зовсім не багато. Я бачу вас, 43% не підписаних) Тві переживає відверто відстійні часи, проте іншої такої платформи в мене для вас нема, того поки так. (інст не пропонувати) Рік виключно паскудний. Зазвичай я берусь за новий сторітайм одразу після кінця роботи над попереднім, проте зараз я беру перерву. Тут, у відповідному дописі тві (ще буде) та спільноті (ще буде) можете писати, які теми вас цікавлять. Це скорегує напрямок моєї роботи. На сьогодні все. Зі Святами усіх, хто відмічає. Усіх, хто ні - розумію. До зустрічі twitter.com/sofiazorska
У ти Боже мій скільки соплятини. Запам'ятай розмовляти російською не означає що ти щось маєш причетне до ₚосії. Я не дуже розумію взагалі цей репет щодо мови. Принаймні в Харкові та Одесі 90% військових розмовляють російською або суржиком і це не викликає якихось десонансів. Це дуже добре що зараз люди свідомо переходять на українську але не треба робити з цього хайп, байдуже якою мовою розмовляєш головне що наша русофобія недостатня!
@@303dddjktm6 дякую за вашу думку. анімація є свого роду художньою прозою, тому я можу зрозуміти ваш "шмарклявий" епітет. проте я не погоджуюсь з вами. ця відповідь на ваше повідомлення не запрошення до дискусії, а думка на вашу думку. продовжимо: я не поділяю опінії, що російська не має стосунку до росії. можливо ви не зчитали з моєї історії, але саме знання мови іншої країни призвело до відірваності від укр контекту. російсько в Україні через те, що віками саме росіянами українці винищувались, депортувались, а мова заборонялась. якибт різниці не було, то стелли не фарбувалиб у триколор, знаки на дорогах не міняли на російську, україномовні книжк б не спалювали і не завозили вчителів на окуповані території вчити дітей язьіку, а україномовні не опинялися б у братських могилах в першу чергу. картка "російськомовних військових" це маніпуляція, бо україномовних військових багато, а ще є іноземні легіони. Те, що в Харкові та Одесі так багато російської лище свідчення вдалого геноциду українців росіянами. висвітлювання теми дерусифікації важливо для тих, хто ферусифікується, щоб відчути спільний з кимось досвід (почитайте коментарі), для україномовних, яким не було зрозуміло, чому зросіщені були такими, якими були. тішуся, що для вас це не актуально. можливо інше моє відео знайде у вас білше відгуку. або ні, це теж нормально. румофобія дійсно не буває достатньою. дякую за ваш час
@@303dddjktm6 Русофобія апріорі неможлива кацапською, це омонімія. Шиза. Єдиний можливий виняток - ЗСУ. Але як зазначила авторка, навіть цей виняток використовують для примітивних і тупих маніпуляцій.
сама дуже тішуся, щю людям відгукнулося! працюючи над анімацією, була здивована, коли усі життєві повороти, що вели до зросійщення звелися в одну точку - знання язьіка
Нам із Львова часто важко зрозуміти, як важко Вам переходити на українську, зрозуміти що таке Україна, адже ми виросли в абсолютно українському середовищі. Діди та бабусі розказували жахіття яке витворяло НКВД, та вся пам'ять тут залишилась... Тому дякую Вам, що Ви знайшли сили в собі зробити цей крок.
Моя сім'я з Харкова також совок не шанує, мати постійно згадувала про всі жахи, які вона побачила, та і в принципі вчила нас любити Україну. Тільки одне "але", це було російською. Мені прикро що я вирішила повністю перейти на солов'їну мову тільки після початку повномасштабного вторгнення, хоч з дитинства обожнювала її мелодійне звучання. Хотілось би, щоб всі українці усвідомили важливість мови та відмовились від всього расісянського..
@@ilovetea_somuch Дуже цікава історія. На рахунок СРСР, він моїй сім'ї теж приніс багато горя. Мого пра-прадідуся було депортовано до Сибіру, також нашу будівлю було конфісковано а нашу тодішню сім'ю переселено до комунальної квартири. Українською мовою я розмовляв на вулиці та в школі, в інтернеті я розмовляв українською зі всіма українцями, а російською з росіянами та людьми з Казахстану та Білорусі. Коли почалася війна потрапив в окупацію через що отримав психологічне потрясіння, (побачив мертвих людей на вулиці та військових, у деяких військових не було голів або кінцівок, також потрапив під обстріл) після виходу з окупації (точніше я тоді з групою людей втік з селища) жив в родичів в Києві, мені здавалося що нічого з моєю психікою не трапилося але.... Недавно в інтернеті наткнувся на жовту пресу про екзотерику і "над-людей", і саме ця подія стала тригером для проявлення всього того що я пережив в період окупації, в мене з'явилася параноя та віра в неіснуюче, звучить дуже тупо в мене ніколи схожого не було. Зараз думаю сходити до психолога і якщо він виявить в мене серйозне порушення в психіці, піду до психіатра.
@@zorskanimations І не тільки! Творчі люди приносять дуже вагомий вклад у західну думку за допомогою свої творінь! Це допомогає показати всьому світу, що в цьому винен не тільки путін, але більшість росіян, які хочуть знищити усіх...
@@zorskanimations так, не принижуйте ваш труд, те що ви робите, не менш важливе, особливо зараз! Ці речі не можна порівнювати але ви, як творча людина і митець маєте розуміти силу впливу слова - це інколи корисніше і потужніше за вибухи! Бо все це впливає на душу, на сердця - мільйонів і тысяч людей. І не має терміну зберігання - це відео можна буде подивитися і через рік , і через два, а можливо і через 7, і через 50. Це чудова робота і воніюа підняла таке болюче і близьке особисто для мене питання - тому я так хочу, щоб це відео побачило якомога більше свідомих українців! Будьласка натхнення вам! І ніколи не принижуйте свій труд!
I'm from USA and while Ukraine is a very different culture than what I'm used to, I'm glad to see my country is helping you to break free from "Russkiy Mir". I hope to one day see Ukraine truly independent and a member of the EU!
"Ukraine became an EU candidate 8 years after the association was signed by an illegal government and will be in the EU as a full-fledged member in the summer. Stop, let's go in 3 months. Although not, next year. Well, a couple more years (light years)". Is that how you imagine it? 😂 Even if you are, relatively speaking, an American who is against the colonization of overseas countries and wants prosperity for the whole world, the government thinks the opposite: how to invest in them in terms of weapons, pragmatically harming one of the opponents (Russia) and not thinking about what will happen to by the countries executing the will of the United States that these countries were purposely turned into hostile ones for the Russians and the further prospects for development did not increase after that. The Ukrainian people just eat it, and voluntarily :( After the war, it’s not a fact that they will be accepted back to Russia, well, to the CSTO or the Customs Union, this people has already done so many troubles because of their belief in their exclusivity, and there are a lot of debts for Western weapons, the Russians don’t need to seize this :)
Як же приємно знати, що існують в Україні такі якісні та приємні аніматори. Дякую величезне за важку і кропітну працю. Я звісно не аніматор але від хорошої анімації прям течу, тому і дивлюсь вас
Such a cool animation and story! I wish you luck with ukraininsation and thanks for sharing your story. I belive it's valuable for others who can relate. Slava Ukraine !
thank you! turned out it is very valuable, you can see the amount of shared stories in comments. but also i wanted to give some idea for foreign friend context of why a lot of Ukrainians spoke ruzzian - not because we wanted but because ruzzian colonial policy through centuries that still affects us
Я з Україномовної сім'ї та середовища, але мій життєвий шлях майже ідентичний. Радий за вас як за себе, ми тепер свідомі і будемо такими завжди, як і наступні покоління)
Я тебе частково розумію. В моєму випадку сім'я, друзі, шкільне життя та перерви, навіть подеколи уроки історії були зросійщеними) На щастя, я вчилася добре і якраз гуманітарні напрями мені заходили найкраще (алгебра, біологія, хімія - госпаді допоможи), тому щодо політичної позиції - вона в мене почала формуватися років із 10-ти)))) тобто з майдану. Ми з сім'єю уважно спостерігали за подіями, шкодували, що живемо далеко від цього, бо усі дуже хотіли б допомогти (я з Миколаївської області типу цейво...). Проте говорити російською продовжували, бо перехід - то "складно" та і на той момент це явно прийняли б за "переобування" у тому сеедовищі. Бо реально, я не пам'ятаю більше двох людей зі шкільних років (одна однокласниця і вчителька) які говорили б українською. Десь із років 14-ти я почала дико пірнати в політику, бо якраз була бИтвА Порох-Зеля (ми з батьком були на боці першого))) і війна у розпалі, вперше підняті питання про мову, історію, пам'ятки, декомунізація і так далі. Друзів особливо не мала, тож таким чином і самостверджувалась - влаштовуючи сУпЕр інтелектуальні срачі із кацапською ботвою або своїми однокласниками і навіть учителями. (Пам'ятаю як директорка вона ж вчитель історії затирала, що зносити леніних - то хуйня, бо він канєшна поганий, але хай всі бачать його як урок). Та і вати серед них було повненько. 24 лютого стало для мене не прозрінням, а кульмінацією. До того я попустилася із політикою, почала шукати друзів, пройшла підліткову кризу і депресняк, тому і вирішила більше не зв'язуватись із цим, тим паче так радикально. 24 лютого стало новим початком самоідентифікації, повною відмовою від усього російського (я була в шоці як попри патріотизм багато його було у мене в повсякденні - музика, озвучки фільмів, кумири в інсті і ютуб...). Це був час розчарування і перебудови, як і для багатьох із нас, а також якесь спустошення і сором за цей сюр. Зараз я майже перейшла на українську в побуті, пишу лише нею, всі девайси українською або англійською (бо я її маю вчити). Але все ж складно, бо жити доводиться із батьками, а тато все ніяк не може перейти (ну бо 40 років зросійщення подолати куди складніше, ніж мої 19). Ця історія не унікальна, але сподіваюся змотивує хоч когось на зміни. Вони зараз ДУЖЕ НА ЧАСІ. Бо розвиток не буває не важливим. І ще маленька мотИвАшкА: мій дід з Архангельської області самі-знаєте-якої-країни. Він народився і жив в СРСР, який пізнав із самих низів "безкласового" і "рівного" суспільства. Він ніколи не вступав до партії попри купу benefits, які йому за це пропонували, бо ніколи не пфдтримував цю країну-помилку. Йому 67 і він говорить українською. Так, бо ніколи не пізно. Так, бо він живе в Україні і вивчати її мову для нього просто очевидний обов'язок. Так само і моя бабуся, яка родом з Білорусії. Старші люди не завжди в маразмі і не завжди совкодрочери))))
Пам'ятаю як мій друг розповідав про свого приятеля,котрий розмовляв українською (в нього батько депутат чи щось з цим пов'язане)і він тішився тим ,що зробив з нього "людину" ,бо навчив розмовляти російською .Як добре,що ті часи пройшли ,а мій друг почав говорити українською ще до війни.Я до речі пройшла всі етапи усвідомлення свого зросійщення та повністю перейшла на рідну мову тільки через 6 місяців війни,коли виїхала зі свого окупованого міста в Польщу(коли перестала споживати російський контент,дивитись хароших рускіх) .Нажаль моя сестра і вітчим й надалі не усвідомлюють ,що не варто шукати хороших росіян та казати "а какая разніца,все гаварят на РУССКОМ язике,ти воопще перешла на МОВУ толька после вайни ,ПЕРЕАБУЛАСЬ"
Напевно, це типова історія сучасного українця. Дякую. Привіт від людини з Донбасу, що ненавидить все російське і каже «I don’t understand”, коли до мене звертаються російською 🤪 Слава Україні!
Пані, оце про російське минуле - наче про себе подивилася. Тому міцно-міцно обіймаю і всіляко підтримую ваш шлях, бо і сама проходжу подібний) З Різдвом і новим роком!
I love the artstyle in the video, also thank you for English captions, the video opened my eyes about Russification in Ukraine even before 2022. Slava Ukraini! 🇺🇸❤️🇺🇦
Дуже круто,що Ви підняли цю тему,яка точно стосюється більшості українців. Звісно забути таке складно та ігнорувати такий етап в житті. Також хочу додати,що мені дуже сподобалась сама анімаці,дуже дуже вирісла якість і подача,все ж таки 6 хвилин хрономітражу складно зробити Велике дякую за таке чудове відео!!!
Дуже дякую. Ігнорування це абсолютно точно не те, що треба робити. Бо замовчування і не пропрацювання травмуючого досвіду тільки зашкодить. Окремо дякую, що відмітили якість анімації) Пробую нове, намагаюся покращувати старе)
Я зі Львова, але моя бабуся родом із Запорізької області, а прадідусь взагалі мав міцні козацькі корені) Погано, що Ви були зросійщеною все життя, але це провина дорослих довкола, а не Ваша. Ви молодець, що змогли отямитись і зробити свідомий вибір, не зважаючи на те, що перехід від всього звичного був некомфортним, складним і пов'язаним з багатьма незручностями. Такі люли як Ви допомагають мені повірити, що східні області України можуть бути відновлені та відроджені, що там ще не все втрачено. Як волонтер, я бачила багато негативних прикладів серед тимчасово переміщених осіб, але є й багато позитивних людей, чиї історії так чи інак нагадують Вашу. Дякую, що Ви є і змінюєтеся самі, щоб потім змінювати світ довкола себе. Найскладніша місія саме у Вас. Вірю у відродження українства у східних, північних та південних областях 💙💛
My family had a similar language journey after coming to America; it was not popular to speak anything other than English in the USA during the 20th Century. As someone who is trying to learn the family language again, thank you for your wonderful content!
Ви робите просто неймовірний контент, не уявляю скільки сил та часу займає ваша анімація. Ви - відображення українського ютубу, всіх тих контентмейкерів, хто вкладає велику частину себе в творчість і просуває український контент, навіть не маючи досить великої аудиторії. Я захоплююсь вашими відео, і тією якістю, з якою ви їх робите. Ви неймовірна, будь ласка, не опускайте руки
Ох, я дуже резоную з вашою історією! Зросійщене місто (в моєму випадку Одеса), люди, російська мова куди не плюнути, деяка аполітичність та знання російського "всього" (політика, зірки, меми, музика і т.п.) більше за українське. Я відчуваю, що якщо б жила довше на цьому світі до повномасштабного вторгнення, довше варилася в цій російськості, то не факт, що змогла би вже від неї відірватись. От тільки у 16 років до мене дійшло, чим є руській мір. І то на 6-7 місяці війни, за це соромно. Ще зо пів року я трималась за те, до чого звикла, до "не всє плохіє" та "ну война нє касаєтся музикі, ютуба, творчєства" і т.п.. Дуже шкода, що наразі такі люди досі є, особливо тут в Одесі та інших зросійщених регіонах... Ще сотні тисяч тих, хто не нічого не усвідомив, чи просто не бажає усвідомлювати. Дуже шкода... А на ваш канал одразу підписка! Радію бачити нові та цікаві українські канали. Це чудово, що ніша анімаційних історій теж тепер не порожніє)
Мені було важко відмовитися від російських блогерів, виконавців і т.д., до яких я звикла і я теж вважала, що творчість поза політикою і т.д. Тому я перейшла на українське на 7-8 місяці після повномасштабної війни. Спочатку мені теж було соромно, що хтось це зробив вже на наступний день після вторгнення, а мені знадобилося стільки місяців, щоб усвідомити наскільки шкідливо і неправильно вживати ворожий контент. Але потім я усвідомила, що змінюватися на краще ніколи не пізно, тому я вірю, що решта українців теж з часом будуть переходити на українське, просто для різних людей потрібна різна кількість часу для цього, це мабуть навіть не від віку залежить
@@Простоглядач ваш коментар прям як заспокійливе діє: розумієш, що не лише ти на другий день повномасштабного вторгнення не стала "свідомою". Що є люди, котрим теж був потрібен час, і досі є, чий час ще нажаль не настав. Дякую, що поділилися)
Я ніколи не була в Одесі, але хотілося б приїхати якось, та тільки в українську Одесу, а не зросійщену. Впринципі мені завжди хотілося в Одесу; на даний момент я вже визначилася з тим на кого хочу йти після школи, залишилося тільки обрати університет. Університетів в Україні, які готують професіоналів (за моєю професією) лише 4, тому вибір був невеликий але я одразу вирішила, що хочу вчитися в Одесі. Та кожен раз, коли я читала коментарі одеситів бажання туди їхати все більше і більше відпадало, і зараз в Одесу у мене немає ніякого бажання їхати:( (тому обрала Львів). Зараз я тільки в 10му класі, але мені здається, що навіть коли я буду випускницею одесити не зміняться; у мене немає наміру їх образити, просто вважаю, що російська влада там дуже добре попрацювала
@@Марія-к4и9л як одеська першокурсниця можу сказати, що, залежно від ВНЗ та факультету, можна наткнутися на адекватних українськомовних однокурсників та викладачів (більшість із них викладає українською, бо зобов'язані). Я сама не хотіла поступати в рідному місті через небажання знову стикатися зі зросійщенням, та, на диво, воно обійшло стороною. Тому, можливо, ще не все втрачено ☺️ Як не секрет, на кого хочете вступати?
Я зараз трошки плачу. Історія як наче про мене. Я з Полтави, із батько із Дніпра, а матір із Житомирщини, що працює учителем української мови та літератури. Але це аж ніяк не уберегло мене від узького міра. Пам'ятаю, як до 24 лютого підсвідомо асоціювала себе із росіянцями. Хоч завжди розмовляла українською і вважала себе українкою, АЛЕ коли десь у англомовному інеті бачила згадки про росіянців я гордо (🤮) думала, що це і про мене також, бо "Україна це ж прямо як рососія". Відчуваю себе винною, бо я свідомо у 13 році перестала цікавитися, що у нас коїться у країні. Лише 24 лютого показало мені якою тупою я була
Це саме галіме з мого минулого також. Фу бл. Страшної ціною ми очищаєсось від цього бруду. На жаль інакше в цьому світі не буває. Незалежність здобувається лише боротьбою. Слава Україні!
Майже теж саме Всі ті погляди які були в мене до 24 лютого зараз здаються такими дикими і... Неправильними... Але головне що в нас усіх відкрилися очі на правду, хоча і під таким кошмарним приводом.
@@Vallleryan Я ще з 2020 року зрозумів ,що з руснею нам не по шляху і ми геть різні народи .Також негативно ставився до більшості росіян .Але не розумів радикально налаштованих людей.Не думав ,що вони настільки нікчемні .
Дякую що розповіли свою історію! Я сама з донецької області і для мене війна почалась ще коли мені було 8 , але не зважаючи на це моє оточення все одно розмовляло , дивилося російський контент навіть коли ми переїхали в теж Запоріжжя. Для мене також 24 люте стало як пробудження від довгого сну , хоч для цього спочатку знадобився не один день після вторгнення для прийняття ( бо на той момент я дуже активно сиділа в руснявому фандомі , і ще шукала хорошіх руськіх) і остаточного переходу на українське.
Дякую, авторко! Ваша історія дуже сильно резонує з моїм серцем. У мене, як і у Вас, дитинство було оточене російським: телевізор крутив російські передачі мовою оригіналу, у дворі співалися російські пісні, у соцмережах та месенджерах аж до останнього 24.02 спілкувалася російською. Я дуже вдячна, що свідомі українці поважали свою Батьківщину і долучали до цієї свідомості інших людей. Так шкода, що у день повномасштабного вторгення надто велика кількість людей заплатили велику ціну за цю свідомість. Успіхів та натхнення Вам у подальшому розвитку Вашого мистецтва та каналу!
Народився в україномовному середовищі все життя жив і розмовляв українською, навіть в Києві та Херсоні говорив українською й ніколи не переходив на кацапську, тому дякую всім українцям які перейшли на українську, й будуть вчити своїх дітей державної мови, а особливо тобі, що ти випустила таке гарне і лампове відео!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Ви так кажете "навіть в Києві..." чомусь я завжди вважала, що там переважно більшість україномовних (я просто з харківської області і тому не в курсі), а коли бувала там не раз, то чула майже від усіль українську. Але моя подруга там вчиться і потім розповідала, що була в шоці коли, по її словам, там кожен другий говорив російською, я коли це почула прифігіла трохи 😅 ну якщо про мене, то я завжди розмовляла суржиком і в Києві і в Львові і в Харкові, по суті де б не була, та хоч в донецькій області, там теж суржиком розмовляла.
@@_n_a_n_a_saj_662 Я з Ірпеня, сусіднє місто до Києва, доки в Ірпіні до мене всі звертаються українською, приїжджаєш у Київ, і якщо до тебе звернуться українською, збулося чудо.
Так само, виріс в україномовному середовищі, так само не переходив ніде на російську бо ми в своїй країні не емігранти, щоб говорити іншою мовою. Хаба тільки англійською спілкувався кілька разів з іноземцями, пояснював дорогу та й так була ще цікава бесіда з німцями в 2012 році. Російську вивчив само собою, через кіно та книги. Не жалкую, що знаю більше однієї мови і навіть ту ж російську, проте завжди перевагу надавав українській. Хоч російська й мова нашого ворога, вважаю треба її знати, шоб знати що ворог нам готує, щоб краще з ним боротись. Стрижнь треба мати в собі просто і тоді й ніяка інша мова не похитне нас коли перевага надається все ж своїй українській.
Я з Мелітополя. В нас на момент мого навчання була лише одна україномовна школа. Я вчилась в російськомовній. Але з дитинства любила українську, вивчала на пам'ять реклами з телебачення, дивилася Імперію кіно на 1+1 та мріяла озвучувати фільми. В 17 я опинилась в Києві і на канікулах, повертаючись до Мелітополя, я полюбляла інколи казати в маршрутці "На наступній". І бачила, як всі оглядалися. Що саме вони думали, я не знаю, але пам'ятаю, що тоді я відчувала себе крутою)) Але всеодно продовжувала розмовляти російською, бо це ....зручніше... 24 лютого автоматично допомогло пройти мені самоідентифікацію. І хоч я ще не повністю перейшла на українську, але я на цьому шляху, і знаю, куди йти. Дякую за відео, дякую за історію! 🙏💙💛
Гарний відос) Козак на літл поні - це окремий вид мистецтва! Добре що багато з нас нарешті щось усвідомили. Краще пізно а ніж ніколи! У вас гарно виходить, продовжуйте в тому ж дусі. Бажаю вам успіху!
дуже класна анімація! не вистачало таких анімацій в моєму ютубі, дякую вам))) я вас дуже розумію, сама в цьому виросла, була прости господи комуністкою і мріяла про життя в мацквє... але я рада що це змінилося і я поступово з 2020 року все більше і більше занурювалася в пізнання себе як українкі, в перехід на українську мову, вивчання нашої історії і мого особистого спадку. просто хочу сказати що ми всі не одні, я живу в Дніпрі і тут нечасто почуєш українську в побуті, але головне не здаватися, ми на правильному шляху до щасливого здового суспільства нашої держави))
Дуже приємний та якісний контент. Мега файна анімація - дуже дякую, що докладаєте зусиль та розвиваєте українську культуру. Успіх у майбутньому та однозначну вподобайку і підписку. Слава Україні, СЛАВА ЗСУ 👍💛💙🇺🇦
Чудове відео. Коли після 2014 на нашому телебаченні деякі знущалися з укранізації, я часто думала, яка така укранізація (бо це звучить так, ніби нам нав'язують щось неприродне) коли ми просто повертаємо своє, краще нехай пояснюють про русифікацію України, яка проводилася століттями. Багато дуже з історії України ми не знали і не цікавились. Погано, що деякі українці до сих пір вірять фейковій історії росії, зато не хочуть знати справжню історію своєї країни.
Це дуже і дуже хороша тема, про зросійщення. Наскільки у нас схожий досвід і сподіваючись що ділячись ним ми як нація зможемо відрефлектувати і вирости. А взагалі хочеться поговорити не просто про гасло "схід і захід разом", а про це як воно коли це по справжньому відбувається. Я сама зі Львова, там прожила 20 з гаком років. Умудрилась за той час у своїй бульбашці майже не спілкуватись з людьми з того ж Києва, Харкова, Дніпра. Якщо вже виходило то само сабою на якомусь ЖЖ. А ні у нас було двоє дівчат в класі. І в Криму якщо сусіди по винайнятому житлу були. Але цього мало. Тобто толку з тої поїздки в Київ якщо не залишиться контакт який там за рік напише, слухай а може нам Львів показати ми якраз їдемо. Дуже про то жалію, реально дуже. Декілька років працюю в Польщі і теж ті контакти почали появлятись зараз.
Я от теж наразі в Польщі і це те, про що я писала в сцені з пханням мозку) Анімація робилася в період, коли були активні суперечки і накиди на російськомовних в тві, на тих, хто поїхав. Але хотілося досвід озвучити публічно, бо багато з друзів і знайомих, хто вийшов з російського простору увесь час були готові, що їх виключать з українського простору.
@@zorskanimations Мені дуже прикро це чути, в сенсі за накиди на російськомовних громадян. Ніхто не має монополію на українськість і тим більше якщо допитувати так добряче тих хто від народження говорить українською, то так насправді ситуація не ахті була і там, знаю з власного досвіду. Думаю що нам усім про цю тему просто потрібно поговорити :) А ви у якому місті зараз якщо можна запитати ?
> А взагалі хочеться поговорити не просто про гасло "схід і захід разом", а про це як воно коли це по справжньому відбувається. Я самі зі Львова, там прожила 20 з гаком років. Умудрилась за той час у своїй бульбашці майже не спілкуватись з людьми з того ж Києва, Харкова, Дніпра. Це доволі дивно, бо саме завдяки ВК я поламав списів в коментарях з українцями з заходу, переглянув погляди на Росію і потім з цими людьми потоваришував. А життя, наприклад, в Донецьку в ідеологічному плані зовсім не малина, бо на вулиці, в школі, на святах тебе оточують русняві наративи і навіть є великий шанс того, що твої батьки фанати СРСР і дивляться російськи канали на ТБ. Таким чином сам поволі виростаєш маленьким любителем тоталітаризму, доки якась серія подій не примушує переглянути свої погляди раз за разом. Дуже щасливий, що до 2014 року я підійшов вже тотальним патріотом. А ось гасло "Схід і захід разом" починає муляти, коли українцям зі сходу дорікають за російськомовність. Вибачте, людина випестувала в собі погляди, ворожі до своєї середи. Так-то саме не українська мова допомагає. а вивчення демократичних цінностей і прав людини. Якщо я почну спілкуватись українською мовою, то це не зробить з мене більшого українця/патріота, ніж я вже є
@@MrDarthImperius Погоджуюсь з вашою думкою. Мала на увазі що "схід і захід разом" для мене особисто з перспективи часу залишалось лише гаслом. А реальну роботу почала робити саме зараз.
Я взагалі колись був сепаром через батьків та місто Миколаїв зразка 2014, але згодом я виріс, почав жити сам і якось я зрозумів, що насправді Україна для мене набагато краще і відповідає моїй сутності. Але це ще відбулося за роки до 24 лютого. Я батькові-росіянину казав за рік до вторгнення що буде війна та буряти вбиватимуть людей. Він заперечував, та намагався довести, що "это же русские люди, воинство Христово православное" і т.д. Я реально розумію що таке вирости в росії перебуваючи на території України.
Зрозумів кожний мем, дякую богові. Величезне дякую за цю історію, тому що вона максимально близька до мене. Я з Донецької області, її неокупованої території, та у період 2014 року був 14 річним дурнем, який вірив що денере це класно. Ніяк окрім думок вголос це не проявлялося, але все ж таки. Роспропаганда дуже сильно впливала на мене. Увесь час свого дорослішання, я спілкувався з росіянами та вважав себе ну типу руськім. Проте з роками я все частіше помічав що вони відносяться до мене як до сміття суто за мою національність. Моє знайомство з аніме пройшло точно також як і твоє, я знав про росію більше ніж про рідну країну. Це було важко, але я перейшов на українську локалізацію усюди в додатках, де це було можливо. Ще до 24 лютого. Через зневагу росіян я почав думати про себе саме як про українця. Я хотів пишатися тим, за що вони вважали мене чужим. У 2020 я вже проклинав динире та хотів щоб ЗСУ звільнили мій рідний край від цих окупантів. А після повномасштабного вторгнення я вже був переконаний в тому, що росія несе з собою тільки зло.
Так, один з головних аргументів відмовитися від їх мови і всього іншого - ставлення росіян до українців. Вони завжди вважають нас нижчим сортом: як ярих націоналістів, так і любителів росії, яких вони своїми ніколи не будуть вважати. Тому від них відвертатися треба хоча б заради власної гордості
Дякую за відео. Я теж зі східного регіону і проходив цей етап років 10 тому. Від себе можу лише додати, що просто перейти на українську не достатньо - перекладаючи в голові з руснявої на мову ти по факту мало що зміниш й так і залишишся російськомовним на половину. Треба саме навчити себе думати українською, вчити фразеологізми, мовні конструкції, вислови та таке інше, тоді в нас не буде з'являтися таких "звірів", як "якщо що", "так як", "відкритка" і так далі (що не є суржиком\діалектом, а просто калькуванням зі свинособачої). Хто б що не казав, але російська від української дуже сильно відрізняється, просто дається взнаки багатовікова русифікація. Наснаги ;)
Так приємно було дивитися цю анімацію: мальовка, приємний голос на фоні. А от щодо росифікації, то в мене так само і вийшло: оточення і інтернет російськомовні, про політику майже не розмовляла і не цікавилась. Я знала більше про росію, ніж про свою державу. Але виокремлює мене тільки те, що я почала очухуватись за рік до повномасштабного вторгнення, почав вчити літературу та історію, дивитися і читати українською в соц мережах. Шкода, що багато хто навіть і зараз не бачить нічого поганого в тому, що бути в російському оточенні. Я кажу не тільки про мову, а й взагалі. Сподіваюсь, українізуватися буде ще більше людей.
Не обмежуйтесь однією мовою! Це доведений факт, що люди, які в побуті вживають 2 або більше мови - найуспішніші, і мають найвищий рівень життя. Бо їх мізки привчені працювати ефективніше. Швейцарці, бельгійці, канадці, тирольці, словенські істрійці - доказ цієї теорії. Я себе привчила в побуті розмовляти 4ма мовами - англійською, українською, російською і італійською. Це нескладно і лише результат тренувань.
Дякую за відео) Так, дуже знайома, на жаль, історія. Усі ці групи за інтересами у ВК, музичні гурти, просто оточення. Мені, на справді, дуже пощастило у часи свого не дуже "усвідомленого" юнацтва потрапити у літературний гурток, де було багато класних людей та творців. Саме завдяки їм я дізналася якою є українська, відкрила для себе твори поза межами програми, цікаві, захоплюючи. А разом з ними полюбила і мову, і культуру, і просто стала набагато більше розуміти) На жаль, російську культуру я тоді не полишила, залишилась на межі, думаючи - марно - що там теж є розумні люди та творці. Але ця весна розставила багато крапок та показала, як саме такі люди ховаються у болітце "вне-палітики". Тож тепер минули - це минуле. Моя частина, від якої я не відмовляюся, але до якої не збираюся повертатися. Хай щастить каналу та буде ще більше цікавого та талановитого контенту!
Як же мені подобається цей канал! Історія дуже схожа на мою (та й думаю в ній багато молодих людей "зі сходу" себе впізнають) й дуже круто що хтось говорить про такі речі без зайвого патосу та через призму свого досвіду)
Не лише зі сходу, не картацте себе відокремлюючи якось. По всій Україні це типова картина. Я з Ужгорода і теж був зросійщеним хоч і розмовляв завжди українською
@@YE_BOIH Правильно кажеш, бо що у вас там деякі відокремлюються в русинів, хоча фактично всі ми русини були раніше, що у нас тут іноді кажуть «ті западенці» ніби це взагалі інший народ, хоча звісно кожен регіон і має свій колорит, але ми маємо спільну мову, культуру, історію та Україну!
Дуже знайома історія для багатьох українців. Ми допустили велику помилку, коли допустили все рускє до нашої держави. Дякую за твою працю! Підписка + лайк
Який же класний контент 😍 Бажаю авторці каналу не втратити запалу, розкачати канал, набрати достатньо найвірніших підписників, котрі спонсоруватимуть таку класну творчість - щоб врешті-решт жити за рахунок улюбленої справи) ваш талант видно навіть простим, не заглибленим у тонкощі анімації, людям) успіхів вам у майбутньому і не опускайте ручки)
Це чудово!!! Так неймовірно й приємно бачити українських аніматорів!!! Я у захваті!! Дуже згодна з періодом, коли тобі здається, ніби ти самозванець коли починаєш розмовляти рідною мовою. Я дуже боялась та досі боюсь, що моя українська, може звучати погано, що я могла забути, як правильно говорити нею. Нажаль зараз, у мене не має поряд людей, з ким я могла би постійно розмовляти українською, тому залишається, лише практикувати її у своїй голові. Усе буде Україна 💙💛
краще криво українською, ніж гарно російською) ви молодець) мені теж не було з ким практикувати мову. того україномовний контент дуже в цьому допомагає. але треба трохи обережно. коли ти вчишся краще обирати максимально грамотні приклади звучання
Я пишаюся такими людьми, які усвідомили свою ідентичність та вийшли з зони комфорту. Я не засуджую людей, для яких потрібно більше часу, головне почати. Дякую, що висвітлюєте проблеми українців, думаю тепер більшість розуміють, що не проходять це самі)
Це офігенно і повинно побачити дочорта більше людей!! Я знайома з подібним жанром давно через англ ютуб, але на моїй пам'яті це буквально перший такий авторський контент українською! Ви офігезні!
дуже дякую! вашою поміччю це можливо (мені в тві написали, що ЮТ не рекомендував відео, хоча людина таке дивиться та має інтерфейс українською, того шери наразі вкрай ефективні) мені здається я бачила щось подібне, але брехати не буду. Можна перевірити на Маніфесті
Історія дуже схожа на мою ,але школа, мене врятувала раніше )Я з Дніпра і мала повністю зросіщенне життя .Моє оточення було рос.мовним, з нахилом в це болото .У 2014 склад мого оточення змінився ,30% людей ,почали складати люди з Донбасу та Криму .Кримчани були зросіщенними ,а люди з Донбасу майже не підіймали тему війни .Зараз я розумію, що окупацію згадувати не хоче ніхто ,але тоді я сприйняла це ,так що наші смі перебільшують події , все не так страшно .У тому ж році, я потрапила до україномовної школи ,де вперше за свої роки почула українську мову та почала її вивчати ,разом з: культурою ,історією,літературою і т.д. .Спочатку я відверто хейтела все це ,бо не розуміла сенсу щось знати ,є ж рос.мова ,культура ,література .Але минули роки і моє ставлення дуже змінилось ,у 2021 році я нарешті дібралася до історії ,яку не могла в себе запихнути аж ніяк .І яке було моє здивування коли дійшовши до 18-19 століття ,я вперше заплакала за книгою ,бо читати таку несправедливість ,якій немає кінця та краю ,я просто не змогла спокійно .Тому 24 лютого, я не була здивована ,в мене не було паніки чи страху за своє життя .Таке враження наче я була підготовлена до цього і всі емоції вийшли до цих подій , залишивши тільки розум . Короче ,особисто мій висновок полягав у тому що ,історію реально потрібно знати та не забувати .Зараз ходять чутки за введення обов'язкового предмета для складання ЗНО ,у вигляді історії і я повністю за це .Бо буде дуже шкода ,якщо через 50-100 років до влади знову прийдуть "хороші руські " , які будуть нашим нащадкам розповідати як "насправді" все було і що ми завжди були братами .Мені дуже кортить вибачитися, перед всіма людьми ,що поклали голови ,заради Незалежної України,а я була тим самим нащадком ,що не цінувала цього та не знала . Дякую авторці за відео ,згадала себе 💙💛Ваша анімація та подача ,неймовірна ,ще один україномовний канал до моїх 😇
Все ж таки алгоритми працюють в ютубчику. Люди скидайте цей відос знайомим та ширте в соцмережах. Реально вже готовий прекрасний соціальний відос - де кожен впізнає себе і головне який дає розуміння , що почати сьогодні все ще не пізно. Мільйон підписників вашому каналу 💙💛
Дуже класна анімація!!! Хоч все життя розмовляю українською, можу релейтнути, бо дуже багато українців жили в срускому інфопросторі, дивилися їхніх блогерів, слухали рос озвучку, і я разом з ними, але зараз у своїх рекомендаціях ледь не кожен день бачу нових українських ютюберів і в них справді цікавий контент. У нас багато крутих людей, нарешті вони вирішили показати себе світу с:
Хочу відмітити дуже класну якість анімації) Дуже жадав такого контенту українською, і надіюсь, що у нас у всіх після війни буде наснаги творити добрий контент для наших людей, уже маючи гіркий досвід колишнього, такого зросійщеного життя
я пройшла такий самий шлях, живучи в Києві. дійсно нема чого соромитися свого несвідомого минулого, якщо розумієш власну помилку, адже кацапське завжди навколо нас заохочувалося знайомими, навчальними закладами, батьками. хоча шкода, що шляхом вбивства сотні тисяч українців, якщо не враховувати кількість, яка вже була до повномасштабного вторгнення. ми не повинні грати в лотерею, обираючи президента, бігти за трендами та ні в якому разі бути байдужими. це наша доля, час ручатися за свої вчинки! не боги горшки ліплять! дякую тобі за новий контент, слідкуватиму!
Господи, яка ж красива та якісна анімація!!! А по темі, те, що людина здатна змінювати свої погляди, це чудово. Я повністю розумію тебе, мені теж близькі ці інтереси, особливо малювання. І це дійсно важко, відмовлятися від усього російського, коли все твоє життя було щонайменше наполовину з росіянами
Дякую, чудове відео , прекрасна робота. Я ріс в селі на Хмельниччині, в Україно мовній сім'ї, і всеодно зросійщенний, що вже говорити про питомо російсько мовні області. Минули ми не змінимо, однак майбутнє в наших руках. Удачі в твоїх починаннях .
Відчувала те ж саме, коли переходила на українську. Ніби це не я, і я ніби обманюю інших. Але з часом я усвідомила, наскільки важливим був цей вибір і як змінилося моє мислення з переходом. Дякую за відео та вашу чесність!
Так, згодна, коли преший раз не доходить (2014) то на жаль, приходиться відчути вдруге і сильніше. Все занадто змінилося. І змінюємося ми. Тільки коли я викреслила все московите з Ютубу, нарешті почала бачити чудових українських блогерів)))
Надзвичайно цікаве та корисне відео, а анімація - це взагалі просто щось неймовірно прекрасне! Дякую що поділились своїм досвідом! Я виросла в більш менш україномовному середовищі, на Вінниччині,але російську чула звідусіль, на вулиці ,по ТБ і т.д. І коли я переїхала до Києва, і пішла в 8мий клас,мене дуже дивувало що діти та вчителі говорять російською на перервах. І одного разу мене однокласники запитали чому я розмовляю українською, на що я відповіла: " А ми в якій країні живемо?Україна,правда?і мова в нас українська. Це моя рідна мова".. Але нажаль мені малій тоді не вистачило витримки і поступово я теж зросійщилась через абсолютне російськомовне середовище в Києві. Але завдяки своїй родині ми всеодно говорили українською! Одже висновок: мова надзвичайно важлива, бо то є фундамент свідомості та нашого світосприйняття. Тож не цураймося свого. Слава Україні та її героям! 💙💛
Я жив в Дніпрі і спілкувався російською мовою. Перейшов на українську в 2022, але не відразу. Мені дуже подобається розмовляти українською, також мотивує коли люди переходять на українську, коли чують від мене українську.
Неймовірна анімація! Я виріс в українському місті, але навіть у мене ширилися російська культура через музику, фільми, ігри й так далі. Теж аполітичність... Дуже радію тому, що хоча б зараз став свідомим, і не просто знаю свою мову, а володію нею)
Дякую вам за контент! Мені дуже знайома ваша історія, як уродженець столиці, я все життя прожив в російськомовному середовищі, ба більше, в моїй сім'ї з мого підліткового віку присутні антиукраїнські наративи, які й зараз дискомфортять. На жаль "чому українці спілкуються російською?", виникло тільки після повномасштабного вторгнення та частково на урокаї історії, проте все попереду. Я став освідченішим, знайшов багато цікавих україномовних блогерів, замотивував і деяиї друзів перейти, як і ви замотивували мене ще більше!!
ви велика молодець!! я з україномовної родини,але розумію наскільки важко пересилити себе,покинути своє минуле і почати спілкуватися іншою мовою,це просто неймовірно
Ви неймовірна!! За якістю анімації та кількістю референсів ви не зрівняєтесь ні з зарубіжними, ні з, тим більше, рУсКімі аніматорами!! В новому році бажаю вам повно підписників і все так само надихати інших людей, як ви це робите зараз!! ☺☺☺ (На кадрах з обваленими будинками заплакав)
Дуже поважаю автора. Російськомовне оточення змусило мене вважати українське мистецтво не тільки неповноцінним, але й у деяких випадках неіснуючим. Але я досі продовжою говорити російською. Й це окей, бо кожен має свій підхід до цієї проблеми. Російська моя рідна мова, разом з української, і я не збираюся відмовлятися від неї через війну бо мови не належать країнам. Просто, розмовляючи російською, я не забуваю позбавлятися від свого невігластва, незнання української культури.
Як то кажуть:"З ким не буває", минуле не повернути, однак на основі помилок можна створити майбутнє. До речі, це чудово, що ти не боїшся мовити правду, адже це є ознакою українського духу💙💙💛💛
Дякую за вашу роботу і показ того що не потрібно опускати руки (так як мої дизайн проекти припали пилюкою, буквально👀). Це справді важлива тема і ще цікавішим є те що всі варились в цій страві з російською отрутою. І саме отрутою, так як за усім російським не було видно українського, по при те що були і є непогані росіяни, у нас почали забувати важливість українських аналогів. Тому зараз справді чудесно що стільки нового з'явилося моєю рідною мовою. І спасибі всім тим хто переробили себе і почали робити все націоналізованим. І вам спасибі за це. Я справді згадав те як я проходив подібний шлях, і думаю більшість українців пройшла через це. Тому я дякую за те що зробили відео про те, що є спальним для всіх нас
Оо, Софія, дякую за цю неймовірну роботу! Анімація на висоті, музичне супроводження - дуже атмосферне та влучне! А сюжет дуже життєвий. Сам з Харківської області, ситуація - один в один. Бажаю вашому каналу та вашим роботам успіхів та популярності!
дякую за чудове відео! зазвичай не особливо зацікавлена у форматі аніматиків, але цей викликав особливий відгук. я хоч і все життя прожила в столиці, оточення та родина були виключно російськомовні. українською я користувалась лише у школі, тому автоматично асоціація була з "нудною" мовою, яка гірша за мову дозвілля та побуту. після 24 лютого все змінилось, хоч мені й знадобилось декілька місяців, щоб перейти на українську. пам'ятаю якою вона була атрофованою, як доводилось лізти за простими словами у перекладач. зараз нарешті розширюю словниковий запас, пишу цією мовою, створюю контент, споживаю його. довела собі, що українська точно не менш "велика та могутня". тяжко було відмовитись від російської музики, фандомів, знайомих, бо треба було шукати щось нове у ще невідомому українському просторі. але після знаходження (завдяки українським контент мейкерам), стало невимовно добре. загалом, ще раз дякую! і у вас дуже приємні малюнки та метод ілюстрування історії
Живу в Запоріжжі,все дитинство розмовляла на українській і навіть не знала як писали на російській але школа злі діти зробили своє і почина з 5 класу розмовляла,писала російською зараз я дуже рада що маю друзів Україно мовних та сама розмовляю цієї красивою мовою
о, реверс досвід вперше в коментарях. я багато чула, що люди їхали до Києва на роботу та навчання і змушені були переходити на російську. Запоріжжя не стало виключенням. Добре, що нарешті все змінюється на краще
Це відео стосується сотень тисяч та мільйонів українців, тому воно доволі доступно пояснює для пересічної людини роль громадянина та його пробудження від потрясіння, чудове і прекрасно тут все розкладено.
Ми зараз всі маленькі реверсивні Грегори Замзи, які переживають своє перевтілення від немічних жуків назад у людей. Цей ролик - поки найкраща подача цієї історії) Відео просто чудове. Сцени, меми, ракурси, озвучка - прекрасно. Дякую за надважливу тему і ще більше - за позицію ❤
Подивилася ваше відео і як наче себе побачила. Я сама з Харківської області і тільки після початку повномасштабної війни зрозуміла, наскільки сильно в мене був розвинений комплекс меншовартості! Блін я сиділа ще минулої осені на кухні і казала мамі "круто! Мій суржик став ще більш російський!" Я раділа за це і зараз через це так соромно. Повністю на українську я так і не перейшла, але лише тому що суржик це не від'ємна частина мене і я його обожнюю. Наш вчитель завжди говорив, щоб ми не цуралися суржику, бо типу виїдуть в місто і одразу всі такі російськомовні, тож будучи хоч в своєму місті, хоч в Харкові, хоч в Києві, хоч в Львові я говорила суржиком. Правда зараз все частіше стає за нього соромно, бо відчуваю себе якоюсь не такою, через те, що в моєму суржику окрім діалектичних і українських слів, присутні ще й російські і саме через це переймаюся.
Дуже життєво... Навіть не віриться що буває такий гарний україномовний анімаційний контент, тому що все життя дивився російською. Дуже дякую за відео, все буде добре🇺🇦:3
Прывітанне з Беларусі, хоць я і адносна ведаю беларускую, але мне попрасту не з кім на ёй размаўляць. Большчасць вельмі дрэнна размаўляе, ці вогуле не ведае яе. Блогераў на беларускай амаль няма, ёсць толькі на палітычную і гістарычную тэматыку.
Яка краса! Щиро дякую за цей маленький шедевр.❤️ Мені було складно перейти на українську, я переходила вже раз в 2011, бажаючи розмовляти в своїй країні її мовою. Нажаль моє російськомовне оточення перетягло мене назад. Другий раз це робити в лютому було складно і теж почувалася самозванкою. А ще проживши 4 роки закордоном почала забувати українську, бо користувалась лише російською для перекладу. В України не було нажаль хорошої репутації закордоном і я недостатньо цінувала свою Батьківщину, міркуючи лише про проблеми суспільства і біль від 2014го. Все це забулося 24 лютого, бо яка б не була моя країна, але вона моя, ніхто не сміє її кривдити! Як би погано я не пам'ятала українську, як би довго першим поривом зранку мені не хотілося б заговорити на автоматі російською, але я більше не хочу цю брудну мову наших загарбників в своєму роті! Я дуже хочу обійняти всіх кому довелося пройти цей шлях усвідомлення, прийняття і змін.❤️
Воу! Дуже круто! Молодець, що поділилася своїм досвідом. Бачу, що людям з сходу і півдня України дійсно почасти важко з цим всім, може, комусь це відео дасть наснаги і мотивації)
Йоу! Дуже важливу тему ви підняли своєю анімацією (до речі, вона чудова :') Я з українськомовної родини і оточення моє теж було таким, але всіх нас тою чи іншою мірою не оминуло зросійщення. Я думаю, це дуже добре що ви та ще багато людей зрозуміли це для себе і змінили думку, а також ви дуже добре пояснили на вашому прикладі, як це відбувається, тож ті, хто, можливо, мали інший досвід можуть зрозуміти вас, окрім того, я думаю, багато людей, які до цього теж не замислювалися над всім і перейшли на українську мову вже після повномасштабного вторгнення впізнають в вашій історії себе.
У всіх такі схожі і водночас різні історії.. Гадаю моя стане лише дрібною краплею в морі оповідей, але я всеодно хочу нею поділитись. Мені пощастило зростати в більш-менш україномовній сім'ї, адже моїх батьків виховували мої бабусі та дідусі, що жили в селах. А люди з сел як ми вже звикли вважати в більшості випадків розмовляли чисто українською. На жаль, в дитинстві я поринула в світ соцмереж: дивилась ютуб, знайомилась з дітьми мого віку у вконтактє (як огидно звучить...), сміялась з рос жартів у тік тоці, і тому подібне. Українського в той час в моєму житті було мало, окрім школи. Всі вчителі розмовляли українською! У мене була чарівна вчителька з української мови. Вона навчила мене багато чому і завжди спонукала мене та наш клас розмовляти українською у повсякденному житті, а не тільки на її уроках, за що її красно дякую! Але я досі була зросійщена. Більшість моїх друзів розмовляли російською або суржиком (я в свою чергу також суржиком). Дивилась російський ютуб-блогерів, слухала російську музику та переглядала фільми у рос озвученні. Але війна все змінила. Мені прикро що я не цікавилась нашою історією, мовою та культурою раніше. Але карще пізно ніж ніколи. Зараз з впевненістю можу сказати що взагалі не споживаю рос контент у будь-якому його прояві. Якщо немає українського дубляжу - ставлю англійський, якщо гра не має українською локалізацї - також перемикаю на англійську. Можу похизуватись що на моєму телефоні немає жодного російського треку, навіть українського, де пісня звучить російською. Для мене все, що пов'язано з росією стало огидним. Сподіваюсь ті люди, котрі знаходять "комфорт" у спілкуванні російською збагнуть, що настав час змін і треба говорити рідною мовою. До речі, я останнім часом бачу дуже багато українського контенту, що просто не може не радувати. Найбільше я вдячна тік-токерам, що знімають відео про українську, часті помилки у мовленні та розповідають про новий правопис. Дякую за вашу розповідку!
Даже передать сложно, на сколько это жизненно!! Я из Харькова и мне тоже приходилось вариться во всём этом русском дерьме. И хоть я разбираюсь в политике с самого Майдана, перейти на украинский язык полноценно у меня не выходило. Спасибо, что поднимаешь подобные темы. У тебя чудесные навыки рисования и определённо талант к этому жанру контента!)
Я теж із Харкова, перейшла на українську мову та відмовилась від усього російського, разом з усією родиною, через 1-2 місяці після початку повномасштабної війни. Сподіваюсь, у вас все вийде, якщо є таке бажання
@@mindami3356 Я з Росії, завжди говорив російською, тільки зараз почав переходити на українську. Як довго мені її потрібно буде вчити, щоб повноцінно на ній розмовляти?
@@llllllll3433 *нею (мовою) розмовляти. Я не певен, проте думаю десь рік чи два. Головне більше читати й слухати українською, а також намагатися писати нею. Раджу Вам сайт "Маніфест", там понад сім тисяч українськомовних Ютюб-каналів.
ВИ ВЕЛИКА МОЛОДЕЦЬ, що поділилися чесно своїм досвідом.Змінювати і змінюватися важко, але за цим приходять приємні бонуси і нові відкриття себе як людини 🥰
Дякую що робиш укр. контент )☺ Зараз знаходячись у Маріуполі дуже невистачае України і її духу але я можу подивитися відео укр. блогерів і твое , ще раз дякую🥰
Молодець дівчинко. Схожий шлях пройшов і я. Років з десять тому. З часом стає все легше) язик перестає смикатись у сторону лаптьової , відповідаючи на російськомовне звернення, стукаючись ліктем - шипиш куррва, а не б-ть, звеш кошеня - киць-киць))) І, прийде час, коли намагаючись свідомо сказати щось російською, завважуєш - затинанаєшся. Фізично, важко вимовити. І це при високому рівні володіння предметом, най би її негри покусали. Головне, на початку шляху - не соромитись. Зривається слово рососійською, бо рідне сховалось десь у звивинах, і ну ніяк не згадається?) Викриви його на глум)) Не стидаймося й суржику - тим більше, переважно суржик - ніфіга не суржик, а місцевий діалект))) ну нехай не твого міста, а села Мала Старопопівка Стидомлянського району, заселеного у 15 сторіччі лемками і полішуками з домішкою сім'ї киримли)) Це - жива українська. А літературну - поліпшуємо, і все буде) Все буде - Україна. А залішуків - най мачка копне))
На жаль, ця ситуація близька для багатьох співгромадян, але для будь-яких змін завжди треба діяти. Твої відео - це один із внесків у дерусіфіковане майбутнє України 🙂 Молодець! Роби ще! Дуже гарний контент 💪😉🇺🇦
Дякую за творчість! Бажаю автору успіхів та розвитку. Люди робіть коментарі під кожним українським відео та лайкайте інші коменти, щоб підвищити просування українського контенту! )) .
Безмежно вдячна вам за таке змістовне відео (і трошки рекомендаціям Ютубу). Під час його перегляду мене не полишало відчуття певного deja vu. Моя історія, трохи схожа: народилася я на Донеччині (звісно у російськомовному оточенні - з якого україномовними частково були : прабабуся, 1-2 викладачки у дитсадку та може 3 у школі), велика кількість родичів на болотах (навіть дідусь звідти). Дякуючи свідомості моєї мами вона віддала мене до українського класу (у нас був ще рос. - як вони потім перед ЗНО страждали). У школі, окрім української та англійської, викладали ще російську до 9 класу включно (я дотепер не можу збагнути навіщо). До 2014 року не було вираженої національної свідомості. 2014-2015 стали своєрідним випробування, ударом в 220 В по голові. Але цього було не достатньо... Я ще дивилася певні відео (летсплеї), блогерів із-за боліт. 24 лютого 2020 - стало певною межею, контрольним пострілом в голову. Коли ти чуєш, як над твоїм будинком летить ракета; бачиш як руйнують місто де ти навчаєшся; обстріли рідних околиць (ще в січні ти бачила цю будівлю і ось її майже немає); міста знайомих стирають під нуль... Час від часу я думаю про те, що моя така інфантильна поведінка всіх цих років робить своє... Ще у 2021 році я частково розпочала свій мовний перехід. Проводжу мовну та історичну просвітницьку діяльність серед своїх найближчих родичів.... І навіть сьогодні я вважаю що моїх зусиль ще не достатньо. Ось так, якось...
Господи, це прекрасно. Я особисто вам дякую за настільки добрий україномовний контент. Я відчуваю певну єдність з російськомовними українцями. Хоча я і народився в україномовній сім'ї, але то сім'я рашистська наскрізь. Що у підсумку? Вони притягнули мене в Росію, коли я ще був малою дитиною. Я повністю перейшов на російську, але згодом я почав розуміти що втрачаю навичку, це мене налякало і почав з цим потрохи поратися: я завжди дивлюся фільми, мультфільми, серіали українською і звійсно майже відмовився від російськомовного контенту. В мене залишилось тільки декілька каналів російською, але я точно знаю що їхні автори з України. Тепер іноді вже російську забуваю, але це мене тільки радує. Коротше, я вас розумію. Сподіваюсь скоро матиму змогу повернутися додому
О, я теж з Росії, не знаю, чи є у мене українське коріння, але я дуже хочу вивчити українську, щоб у майбутньому переїхати в Україну. Сподіваюся, у мене буде така можливість. Слава Україні! Заздалегідь вибачаюсь за помилки, я тільки вчу мову.
Дякую, що поділилися. Моя історія дуже схожа... Щоправда окупація таки зачепила, адже я з Криму. В 2015 році переїхала в Дніпро (як розумієте, теж росмовне). Хоч і почала переходити на українську ще до великої війни, проте мені все одно ще певною мірою складно. І навіть не через саму мову, нею вже ніби володію чудово, а через оточуючих. Морально дуже потребую хоча б якесь україномовне оточення. Не тільки чергові фрази в магазинах (і ті не завжди). Розумію, що людям похилого віку складно переходити, але ж молодь... Попри все, вірю таки що через не великий проміжок часу українська прийнамні займе конкретну роль у цьому регіоні. А вам дуже дякую за позицію, дяку, що поділилися. І анімація чудова🙌
Я той самий коментатор, який ніколи не пише коменти, АЛЕ цього разу я напишу! Бо ваша дикція, анімація, подача заслуговують найвищої похвали. Пишаюсь такими українцями. Лайк, підписка, обійняв
Це так мило і так круто! Анімація дуже крута, всі слова дуже влучно підібрані, дімка висловлена максимально красиво і лаконічно. Топ! Можливо комусь буде цікава моя історія переходу. Я з Харкова, і все сталось завдяки моєму викладачу в універі. В 2019, коли всі навколо говорили про вибори, він теж вирішив сказати своє слово. Розказав що рускіх на Донбасі нєт, що українці всі нацики, що революція Гідності це проект США і далі по списку. Я почав йому опонувати, а потім він почав казати що Харків - рускій город, всє ж говорят на руском, я прозрів) З тих пір майже завжди говорив українською, а з початком повномасштабного перейшов остаточно)
Іронія😆 Певно, не такої реакції на свою промову той кончений очікував😆 Ви молодець! Я теж навчалася у Харкові. Пам'ятаю, у нас було тоді кілька викладачів, які топили за російський імперіалізм або фапали на совок. Сподіваюся, що тепер такого вже не пройде.
@@annajung1234 дякую)) О так, теж сподіваюсь, бо харківські універи це "особливі" місця, там такого дуже багато було. Правда з введення закону про мову ситуація трохи покращилась, а з початком війни абсолютно всім заговорили українською) сподіваюсь така тенденція буде і на далі
Відео неймовірної якості! Дуже цікаво послухати та провести певні спільні моменти. Анімація дуже класна! Нічим не гірше західних аніматорів-ютуберів. Дуже приємний голос. Єдиний недолік - вотермарка, чесно кажучи дратує. Вподобайку на відео вліпив, чекаю на нові відео!
@@zorskanimations правильно, авторські права треба якось захищати, тож все добре! Зміст і посыл у відео такі чудові, що на надпис майже не звертає уваги!
Меседж для всіх молодих людей, які зараз читають коменти: будь ласка, цікавтесь політикою. Це дуже важливо для вашого майбутнього. Вивчайте історію, читайте аналітику про українську політику, зважено голосуйте на всіх виборах і більше не допускайте всяких медведчуків до влади) Класнюче відео і анімація топ)
Дякую за перегляд. Тема, за яку лячно було братись нарешті отримала свою анімовану форму. Від вашого фідбеку насправді залежить багато. Анімації робились паралельно з повною робочою зайнятістю. І щоб ця анімація залишилась останньою лише на цей рік, а не на цьому каналі з кінцями, від вам потрібно зовсім не багато. Я бачу вас, 43% не підписаних)
Тві переживає відверто відстійні часи, проте іншої такої платформи в мене для вас нема, того поки так. (інст не пропонувати)
Рік виключно паскудний. Зазвичай я берусь за новий сторітайм одразу після кінця роботи над попереднім, проте зараз я беру перерву. Тут, у відповідному дописі тві (ще буде) та спільноті (ще буде) можете писати, які теми вас цікавлять. Це скорегує напрямок моєї роботи.
На сьогодні все. Зі Святами усіх, хто відмічає. Усіх, хто ні - розумію.
До зустрічі
twitter.com/sofiazorska
А телеграм?
телеграм це дуже вузька платформа, це як з дискорд серверами. мені не до душі. але дякую за пропозицію
У ти Боже мій скільки соплятини.
Запам'ятай розмовляти російською не означає що ти щось маєш причетне до ₚосії. Я не дуже розумію взагалі цей репет щодо мови. Принаймні в Харкові та Одесі 90% військових розмовляють російською або суржиком і це не викликає якихось десонансів. Це дуже добре що зараз люди свідомо переходять на українську але не треба робити з цього хайп, байдуже якою мовою розмовляєш головне що наша русофобія недостатня!
@@303dddjktm6 дякую за вашу думку. анімація є свого роду художньою прозою, тому я можу зрозуміти ваш "шмарклявий" епітет. проте я не погоджуюсь з вами. ця відповідь на ваше повідомлення не запрошення до дискусії, а думка на вашу думку. продовжимо:
я не поділяю опінії, що російська не має стосунку до росії. можливо ви не зчитали з моєї історії, але саме знання мови іншої країни призвело до відірваності від укр контекту. російсько в Україні через те, що віками саме росіянами українці винищувались, депортувались, а мова заборонялась. якибт різниці не було, то стелли не фарбувалиб у триколор, знаки на дорогах не міняли на російську, україномовні книжк б не спалювали і не завозили вчителів на окуповані території вчити дітей язьіку, а україномовні не опинялися б у братських могилах в першу чергу.
картка "російськомовних військових" це маніпуляція, бо україномовних військових багато, а ще є іноземні легіони. Те, що в Харкові та Одесі так багато російської лище свідчення вдалого геноциду українців росіянами.
висвітлювання теми дерусифікації важливо для тих, хто ферусифікується, щоб відчути спільний з кимось досвід (почитайте коментарі), для україномовних, яким не було зрозуміло, чому зросіщені були такими, якими були. тішуся, що для вас це не актуально. можливо інше моє відео знайде у вас білше відгуку. або ні, це теж нормально.
румофобія дійсно не буває достатньою. дякую за ваш час
@@303dddjktm6 Русофобія апріорі неможлива кацапською, це омонімія. Шиза.
Єдиний можливий виняток - ЗСУ. Але як зазначила авторка, навіть цей виняток використовують для примітивних і тупих маніпуляцій.
Я так рада, що стільки людей у коментарях провели паралель зі своєю і вашою історією. Це надає мотивації і підтримки 🥺
сама дуже тішуся, щю людям відгукнулося! працюючи над анімацією, була здивована, коли усі життєві повороти, що вели до зросійщення звелися в одну точку - знання язьіка
Морiс я бiльше не можу гоп гоп чида гоп...
Нам із Львова часто важко зрозуміти, як важко Вам переходити на українську, зрозуміти що таке Україна, адже ми виросли в абсолютно українському середовищі. Діди та бабусі розказували жахіття яке витворяло НКВД, та вся пам'ять тут залишилась... Тому дякую Вам, що Ви знайшли сили в собі зробити цей крок.
Моя сім'я з Харкова також совок не шанує, мати постійно згадувала про всі жахи, які вона побачила, та і в принципі вчила нас любити Україну. Тільки одне "але", це було російською. Мені прикро що я вирішила повністю перейти на солов'їну мову тільки після початку повномасштабного вторгнення, хоч з дитинства обожнювала її мелодійне звучання. Хотілось би, щоб всі українці усвідомили важливість мови та відмовились від всього расісянського..
Ах, як же я люблю Львів
@@ilovetea_somuch Дуже цікава історія. На рахунок СРСР, він моїй сім'ї теж приніс багато горя. Мого пра-прадідуся було депортовано до Сибіру, також нашу будівлю було конфісковано а нашу тодішню сім'ю переселено до комунальної квартири. Українською мовою я розмовляв на вулиці та в школі, в інтернеті я розмовляв українською зі всіма українцями, а російською з росіянами та людьми з Казахстану та Білорусі. Коли почалася війна потрапив в окупацію через що отримав психологічне потрясіння, (побачив мертвих людей на вулиці та військових, у деяких військових не було голів або кінцівок, також потрапив під обстріл) після виходу з окупації (точніше я тоді з групою людей втік з селища) жив в родичів в Києві, мені здавалося що нічого з моєю психікою не трапилося але.... Недавно в інтернеті наткнувся на жовту пресу про екзотерику і "над-людей", і саме ця подія стала тригером для проявлення всього того що я пережив в період окупації, в мене з'явилася параноя та віра в неіснуюче, звучить дуже тупо в мене ніколи схожого не було. Зараз думаю сходити до психолога і якщо він виявить в мене серйозне порушення в психіці, піду до психіатра.
@@Ukrainelainer Дуже співчуваю що вам прийшлось таке пережити..Удачі з психологом, сподіваюсь ви все пропрацюєте :)
@@ilovetea_somuch дякую вам
Українські творці анімації - надлюди. Ви надлюдина!
дуже дякую! проте справжні надлюди наші захисниці та захисники)
@@zorskanimations І не тільки! Творчі люди приносять дуже вагомий вклад у західну думку за допомогою свої творінь! Це допомогає показати всьому світу, що в цьому винен не тільки путін, але більшість росіян, які хочуть знищити усіх...
Так що у кожного свій фронт і обидва вони важливі)
@@zorskanimations так, не принижуйте ваш труд, те що ви робите, не менш важливе, особливо зараз! Ці речі не можна порівнювати але ви, як творча людина і митець маєте розуміти силу впливу слова - це інколи корисніше і потужніше за вибухи! Бо все це впливає на душу, на сердця - мільйонів і тысяч людей. І не має терміну зберігання - це відео можна буде подивитися і через рік , і через два, а можливо і через 7, і через 50. Це чудова робота і воніюа підняла таке болюче і близьке особисто для мене питання - тому я так хочу, щоб це відео побачило якомога більше свідомих українців! Будьласка натхнення вам! І ніколи не принижуйте свій труд!
I AM ZE ÜBERMENSCH!!!
I'm from USA and while Ukraine is a very different culture than what I'm used to, I'm glad to see my country is helping you to break free from "Russkiy Mir". I hope to one day see Ukraine truly independent and a member of the EU!
thank you! and thanks for the support from your! country
Than you and you country for support ❤️🇺🇦🤗
Western media lyes to you.
"Ukraine became an EU candidate 8 years after the association was signed by an illegal government and will be in the EU as a full-fledged member in the summer. Stop, let's go in 3 months. Although not, next year. Well, a couple more years (light years)". Is that how you imagine it? 😂 Even if you are, relatively speaking, an American who is against the colonization of overseas countries and wants prosperity for the whole world, the government thinks the opposite: how to invest in them in terms of weapons, pragmatically harming one of the opponents (Russia) and not thinking about what will happen to by the countries executing the will of the United States that these countries were purposely turned into hostile ones for the Russians and the further prospects for development did not increase after that. The Ukrainian people just eat it, and voluntarily :( After the war, it’s not a fact that they will be accepted back to Russia, well, to the CSTO or the Customs Union, this people has already done so many troubles because of their belief in their exclusivity, and there are a lot of debts for Western weapons, the Russians don’t need to seize this :)
@@kaunasklaipeda1 15 rubles collected
Як же приємно знати, що існують в Україні такі якісні та приємні аніматори. Дякую величезне за важку і кропітну працю. Я звісно не аніматор але від хорошої анімації прям течу, тому і дивлюсь вас
дуже дякую! хаха мені трохи ніяково, бо справжні аніматори таких би копняків мені надавали. але рада старатися)
Such a cool animation and story! I wish you luck with ukraininsation and thanks for sharing your story. I belive it's valuable for others who can relate. Slava Ukraine !
thank you! turned out it is very valuable, you can see the amount of shared stories in comments. but also i wanted to give some idea for foreign friend context of why a lot of Ukrainians spoke ruzzian - not because we wanted but because ruzzian colonial policy through centuries that still affects us
Я з Україномовної сім'ї та середовища, але мій життєвий шлях майже ідентичний. Радий за вас як за себе, ми тепер свідомі і будемо такими завжди, як і наступні покоління)
Я тебе частково розумію. В моєму випадку сім'я, друзі, шкільне життя та перерви, навіть подеколи уроки історії були зросійщеними) На щастя, я вчилася добре і якраз гуманітарні напрями мені заходили найкраще (алгебра, біологія, хімія - госпаді допоможи), тому щодо політичної позиції - вона в мене почала формуватися років із 10-ти)))) тобто з майдану. Ми з сім'єю уважно спостерігали за подіями, шкодували, що живемо далеко від цього, бо усі дуже хотіли б допомогти (я з Миколаївської області типу цейво...). Проте говорити російською продовжували, бо перехід - то "складно" та і на той момент це явно прийняли б за "переобування" у тому сеедовищі. Бо реально, я не пам'ятаю більше двох людей зі шкільних років (одна однокласниця і вчителька) які говорили б українською. Десь із років 14-ти я почала дико пірнати в політику, бо якраз була бИтвА Порох-Зеля (ми з батьком були на боці першого))) і війна у розпалі, вперше підняті питання про мову, історію, пам'ятки, декомунізація і так далі. Друзів особливо не мала, тож таким чином і самостверджувалась - влаштовуючи сУпЕр інтелектуальні срачі із кацапською ботвою або своїми однокласниками і навіть учителями. (Пам'ятаю як директорка вона ж вчитель історії затирала, що зносити леніних - то хуйня, бо він канєшна поганий, але хай всі бачать його як урок). Та і вати серед них було повненько. 24 лютого стало для мене не прозрінням, а кульмінацією. До того я попустилася із політикою, почала шукати друзів, пройшла підліткову кризу і депресняк, тому і вирішила більше не зв'язуватись із цим, тим паче так радикально. 24 лютого стало новим початком самоідентифікації, повною відмовою від усього російського (я була в шоці як попри патріотизм багато його було у мене в повсякденні - музика, озвучки фільмів, кумири в інсті і ютуб...). Це був час розчарування і перебудови, як і для багатьох із нас, а також якесь спустошення і сором за цей сюр. Зараз я майже перейшла на українську в побуті, пишу лише нею, всі девайси українською або англійською (бо я її маю вчити). Але все ж складно, бо жити доводиться із батьками, а тато все ніяк не може перейти (ну бо 40 років зросійщення подолати куди складніше, ніж мої 19). Ця історія не унікальна, але сподіваюся змотивує хоч когось на зміни. Вони зараз ДУЖЕ НА ЧАСІ. Бо розвиток не буває не важливим.
І ще маленька мотИвАшкА: мій дід з Архангельської області самі-знаєте-якої-країни. Він народився і жив в СРСР, який пізнав із самих низів "безкласового" і "рівного" суспільства. Він ніколи не вступав до партії попри купу benefits, які йому за це пропонували, бо ніколи не пфдтримував цю країну-помилку. Йому 67 і він говорить українською. Так, бо ніколи не пізно. Так, бо він живе в Україні і вивчати її мову для нього просто очевидний обов'язок. Так само і моя бабуся, яка родом з Білорусії. Старші люди не завжди в маразмі і не завжди совкодрочери))))
Пам'ятаю як мій друг розповідав про свого приятеля,котрий розмовляв українською (в нього батько депутат чи щось з цим пов'язане)і він тішився тим ,що зробив з нього "людину" ,бо навчив розмовляти російською .Як добре,що ті часи пройшли ,а мій друг почав говорити українською ще до війни.Я до речі пройшла всі етапи усвідомлення свого зросійщення та повністю перейшла на рідну мову тільки через 6 місяців війни,коли виїхала зі свого окупованого міста в Польщу(коли перестала споживати російський контент,дивитись хароших рускіх) .Нажаль моя сестра і вітчим й надалі не усвідомлюють ,що не варто шукати хороших росіян та казати "а какая разніца,все гаварят на РУССКОМ язике,ти воопще перешла на МОВУ толька после вайни ,ПЕРЕАБУЛАСЬ"
А ти кажи: А що вам потрібно, щоб ви перевзулися? Невже війни недостатньо для цього?
Напевно, це типова історія сучасного українця. Дякую. Привіт від людини з Донбасу, що ненавидить все російське і каже «I don’t understand”, коли до мене звертаються російською 🤪 Слава Україні!
Пані, оце про російське минуле - наче про себе подивилася. Тому міцно-міцно обіймаю і всіляко підтримую ваш шлях, бо і сама проходжу подібний) З Різдвом і новим роком!
Дякую! Зі Святами, навзаєм обіймаю! Це шлях вартий зусиль
I love the artstyle in the video, also thank you for English captions, the video opened my eyes about Russification in Ukraine even before 2022. Slava Ukraini! 🇺🇸❤️🇺🇦
Thank you and your country for support 🙏
@@centawww I am glad my country is helping Ukraine for a good cause. I hope to visit Ukrainian Sevastopol after the war ends.
Дуже круто,що Ви підняли цю тему,яка точно стосюється більшості українців. Звісно забути таке складно та ігнорувати такий етап в житті.
Також хочу додати,що мені дуже сподобалась сама анімаці,дуже дуже вирісла якість і подача,все ж таки 6 хвилин хрономітражу складно зробити
Велике дякую за таке чудове відео!!!
Дуже дякую. Ігнорування це абсолютно точно не те, що треба робити. Бо замовчування і не пропрацювання травмуючого досвіду тільки зашкодить.
Окремо дякую, що відмітили якість анімації) Пробую нове, намагаюся покращувати старе)
Я зі Львова, але моя бабуся родом із Запорізької області, а прадідусь взагалі мав міцні козацькі корені)
Погано, що Ви були зросійщеною все життя, але це провина дорослих довкола, а не Ваша. Ви молодець, що змогли отямитись і зробити свідомий вибір, не зважаючи на те, що перехід від всього звичного був некомфортним, складним і пов'язаним з багатьма незручностями.
Такі люли як Ви допомагають мені повірити, що східні області України можуть бути відновлені та відроджені, що там ще не все втрачено. Як волонтер, я бачила багато негативних прикладів серед тимчасово переміщених осіб, але є й багато позитивних людей, чиї історії так чи інак нагадують Вашу. Дякую, що Ви є і змінюєтеся самі, щоб потім змінювати світ довкола себе. Найскладніша місія саме у Вас. Вірю у відродження українства у східних, північних та південних областях 💙💛
Чудова робота, завдяки таким людям як ти в України є майбутнє
My family had a similar language journey after coming to America; it was not popular to speak anything other than English in the USA during the 20th Century. As someone who is trying to learn the family language again, thank you for your wonderful content!
thank you!
Ви робите просто неймовірний контент, не уявляю скільки сил та часу займає ваша анімація. Ви - відображення українського ютубу, всіх тих контентмейкерів, хто вкладає велику частину себе в творчість і просуває український контент, навіть не маючи досить великої аудиторії. Я захоплююсь вашими відео, і тією якістю, з якою ви їх робите. Ви неймовірна, будь ласка, не опускайте руки
дуже дякую за такі теплі і щирі слова! особливо тішуся, що ви відмічаєте якість. такі милі і приязні глядачі, як ви допомагають не опускати руки💙
Ох, я дуже резоную з вашою історією! Зросійщене місто (в моєму випадку Одеса), люди, російська мова куди не плюнути, деяка аполітичність та знання російського "всього" (політика, зірки, меми, музика і т.п.) більше за українське.
Я відчуваю, що якщо б жила довше на цьому світі до повномасштабного вторгнення, довше варилася в цій російськості, то не факт, що змогла би вже від неї відірватись. От тільки у 16 років до мене дійшло, чим є руській мір. І то на 6-7 місяці війни, за це соромно. Ще зо пів року я трималась за те, до чого звикла, до "не всє плохіє" та "ну война нє касаєтся музикі, ютуба, творчєства" і т.п..
Дуже шкода, що наразі такі люди досі є, особливо тут в Одесі та інших зросійщених регіонах... Ще сотні тисяч тих, хто не нічого не усвідомив, чи просто не бажає усвідомлювати. Дуже шкода...
А на ваш канал одразу підписка! Радію бачити нові та цікаві українські канали. Це чудово, що ніша анімаційних історій теж тепер не порожніє)
Мені було важко відмовитися від російських блогерів, виконавців і т.д., до яких я звикла і я теж вважала, що творчість поза політикою і т.д. Тому я перейшла на українське на 7-8 місяці після повномасштабної війни. Спочатку мені теж було соромно, що хтось це зробив вже на наступний день після вторгнення, а мені знадобилося стільки місяців, щоб усвідомити наскільки шкідливо і неправильно вживати ворожий контент. Але потім я усвідомила, що змінюватися на краще ніколи не пізно, тому я вірю, що решта українців теж з часом будуть переходити на українське, просто для різних людей потрібна різна кількість часу для цього, це мабуть навіть не від віку залежить
@@Простоглядач ваш коментар прям як заспокійливе діє: розумієш, що не лише ти на другий день повномасштабного вторгнення не стала "свідомою". Що є люди, котрим теж був потрібен час, і досі є, чий час ще нажаль не настав.
Дякую, що поділилися)
Я ніколи не була в Одесі, але хотілося б приїхати якось, та тільки в українську Одесу, а не зросійщену. Впринципі мені завжди хотілося в Одесу; на даний момент я вже визначилася з тим на кого хочу йти після школи, залишилося тільки обрати університет. Університетів в Україні, які готують професіоналів (за моєю професією) лише 4, тому вибір був невеликий але я одразу вирішила, що хочу вчитися в Одесі. Та кожен раз, коли я читала коментарі одеситів бажання туди їхати все більше і більше відпадало, і зараз в Одесу у мене немає ніякого бажання їхати:( (тому обрала Львів). Зараз я тільки в 10му класі, але мені здається, що навіть коли я буду випускницею одесити не зміняться; у мене немає наміру їх образити, просто вважаю, що російська влада там дуже добре попрацювала
@@Марія-к4и9л як одеська першокурсниця можу сказати, що, залежно від ВНЗ та факультету, можна наткнутися на адекватних українськомовних однокурсників та викладачів (більшість із них викладає українською, бо зобов'язані). Я сама не хотіла поступати в рідному місті через небажання знову стикатися зі зросійщенням, та, на диво, воно обійшло стороною. Тому, можливо, ще не все втрачено ☺️
Як не секрет, на кого хочете вступати?
Я зараз трошки плачу.
Історія як наче про мене.
Я з Полтави, із батько із Дніпра, а матір із Житомирщини, що працює учителем української мови та літератури.
Але це аж ніяк не уберегло мене від узького міра.
Пам'ятаю, як до 24 лютого підсвідомо асоціювала себе із росіянцями.
Хоч завжди розмовляла українською і вважала себе українкою, АЛЕ коли десь у англомовному інеті бачила згадки про росіянців я гордо (🤮) думала, що це і про мене також, бо "Україна це ж прямо як рососія".
Відчуваю себе винною, бо я свідомо у 13 році перестала цікавитися, що у нас коїться у країні. Лише 24 лютого показало мені якою тупою я була
ооо згадки про росню в медія така жиза. я теж думала, о, нарешті нас помічають!
Добре, що вони відрефлексували свій досвід)
Це саме галіме з мого минулого також. Фу бл. Страшної ціною ми очищаєсось від цього бруду. На жаль інакше в цьому світі не буває. Незалежність здобувається лише боротьбою. Слава Україні!
Майже теж саме
Всі ті погляди які були в мене до 24 лютого зараз здаються такими дикими і... Неправильними...
Але головне що в нас усіх відкрилися очі на правду, хоча і під таким кошмарним приводом.
ТБ дуже сильно сприяло, нас фактично мирно захоплювали, інформаційно, політично і боротьба триватиме ще…
@@Vallleryan Я ще з 2020 року зрозумів ,що з руснею нам не по шляху і ми геть різні народи .Також негативно ставився до більшості росіян .Але не розумів радикально налаштованих людей.Не думав ,що вони настільки нікчемні .
Дякую що розповіли свою історію! Я сама з донецької області і для мене війна почалась ще коли мені було 8 , але не зважаючи на це моє оточення все одно розмовляло , дивилося російський контент навіть коли ми переїхали в теж Запоріжжя. Для мене також 24 люте стало як пробудження від довгого сну , хоч для цього спочатку знадобився не один день після вторгнення для прийняття ( бо на той момент я дуже активно сиділа в руснявому фандомі , і ще шукала хорошіх руськіх) і остаточного переходу на українське.
Я дуже радий, що почався розвиток українського контенту в сфері анімації. Дякую вам за хороший контент.
дякую навзаєм) у велитенській мірі цей розвиток покладається на глядачів, тож ви до цього теж докладажтесь
Дякую, авторко! Ваша історія дуже сильно резонує з моїм серцем. У мене, як і у Вас, дитинство було оточене російським: телевізор крутив російські передачі мовою оригіналу, у дворі співалися російські пісні, у соцмережах та месенджерах аж до останнього 24.02 спілкувалася російською. Я дуже вдячна, що свідомі українці поважали свою Батьківщину і долучали до цієї свідомості інших людей. Так шкода, що у день повномасштабного вторгення надто велика кількість людей заплатили велику ціну за цю свідомість. Успіхів та натхнення Вам у подальшому розвитку Вашого мистецтва та каналу!
Народився в україномовному середовищі все життя жив і розмовляв українською, навіть в Києві та Херсоні говорив українською й ніколи не переходив на кацапську, тому дякую всім українцям які перейшли на українську, й будуть вчити своїх дітей державної мови, а особливо тобі, що ти випустила таке гарне і лампове відео!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
дуже дякую, особливо за підтримку інших українців)
Моя повага вам👍🏻
Ви так кажете "навіть в Києві..." чомусь я завжди вважала, що там переважно більшість україномовних (я просто з харківської області і тому не в курсі), а коли бувала там не раз, то чула майже від усіль українську. Але моя подруга там вчиться і потім розповідала, що була в шоці коли, по її словам, там кожен другий говорив російською, я коли це почула прифігіла трохи 😅 ну якщо про мене, то я завжди розмовляла суржиком і в Києві і в Львові і в Харкові, по суті де б не була, та хоч в донецькій області, там теж суржиком розмовляла.
@@_n_a_n_a_saj_662 Я з Ірпеня, сусіднє місто до Києва, доки в Ірпіні до мене всі звертаються українською, приїжджаєш у Київ, і якщо до тебе звернуться українською, збулося чудо.
Так само, виріс в україномовному середовищі, так само не переходив ніде на російську бо ми в своїй країні не емігранти, щоб говорити іншою мовою. Хаба тільки англійською спілкувався кілька разів з іноземцями, пояснював дорогу та й так була ще цікава бесіда з німцями в 2012 році. Російську вивчив само собою, через кіно та книги. Не жалкую, що знаю більше однієї мови і навіть ту ж російську, проте завжди перевагу надавав українській. Хоч російська й мова нашого ворога, вважаю треба її знати, шоб знати що ворог нам готує, щоб краще з ним боротись. Стрижнь треба мати в собі просто і тоді й ніяка інша мова не похитне нас коли перевага надається все ж своїй українській.
Я з Мелітополя. В нас на момент мого навчання була лише одна україномовна школа. Я вчилась в російськомовній. Але з дитинства любила українську, вивчала на пам'ять реклами з телебачення, дивилася Імперію кіно на 1+1 та мріяла озвучувати фільми. В 17 я опинилась в Києві і на канікулах, повертаючись до Мелітополя, я полюбляла інколи казати в маршрутці "На наступній". І бачила, як всі оглядалися. Що саме вони думали, я не знаю, але пам'ятаю, що тоді я відчувала себе крутою)) Але всеодно продовжувала розмовляти російською, бо це ....зручніше... 24 лютого автоматично допомогло пройти мені самоідентифікацію. І хоч я ще не повністю перейшла на українську, але я на цьому шляху, і знаю, куди йти. Дякую за відео, дякую за історію! 🙏💙💛
Гарний відос) Козак на літл поні - це окремий вид мистецтва! Добре що багато з нас нарешті щось усвідомили. Краще пізно а ніж ніколи! У вас гарно виходить, продовжуйте в тому ж дусі. Бажаю вам успіху!
дякую вам за підтримку! активність глядачів саме те, що надихає не полишати праці!
@@zorskanimations На те і розрахунок ;)
дуже класна анімація! не вистачало таких анімацій в моєму ютубі, дякую вам))) я вас дуже розумію, сама в цьому виросла, була прости господи комуністкою і мріяла про життя в мацквє... але я рада що це змінилося і я поступово з 2020 року все більше і більше занурювалася в пізнання себе як українкі, в перехід на українську мову, вивчання нашої історії і мого особистого спадку. просто хочу сказати що ми всі не одні, я живу в Дніпрі і тут нечасто почуєш українську в побуті, але головне не здаватися, ми на правильному шляху до щасливого здового суспільства нашої держави))
Дуже приємний та якісний контент. Мега файна анімація - дуже дякую, що докладаєте зусиль та розвиваєте українську культуру. Успіх у майбутньому та однозначну вподобайку і підписку.
Слава Україні, СЛАВА ЗСУ 👍💛💙🇺🇦
Чудове відео. Коли після 2014 на нашому телебаченні деякі знущалися з укранізації, я часто думала, яка така укранізація (бо це звучить так, ніби нам нав'язують щось неприродне) коли ми просто повертаємо своє, краще нехай пояснюють про русифікацію України, яка проводилася століттями. Багато дуже з історії України ми не знали і не цікавились. Погано, що деякі українці до сих пір вірять фейковій історії росії, зато не хочуть знати справжню історію своєї країни.
Це дуже і дуже хороша тема, про зросійщення. Наскільки у нас схожий досвід і сподіваючись що ділячись ним ми як нація зможемо відрефлектувати і вирости. А взагалі хочеться поговорити не просто про гасло "схід і захід разом", а про це як воно коли це по справжньому відбувається. Я сама зі Львова, там прожила 20 з гаком років. Умудрилась за той час у своїй бульбашці майже не спілкуватись з людьми з того ж Києва, Харкова, Дніпра. Якщо вже виходило то само сабою на якомусь ЖЖ. А ні у нас було двоє дівчат в класі. І в Криму якщо сусіди по винайнятому житлу були. Але цього мало. Тобто толку з тої поїздки в Київ якщо не залишиться контакт який там за рік напише, слухай а може нам Львів показати ми якраз їдемо. Дуже про то жалію, реально дуже. Декілька років працюю в Польщі і теж ті контакти почали появлятись зараз.
Я от теж наразі в Польщі і це те, про що я писала в сцені з пханням мозку) Анімація робилася в період, коли були активні суперечки і накиди на російськомовних в тві, на тих, хто поїхав. Але хотілося досвід озвучити публічно, бо багато з друзів і знайомих, хто вийшов з російського простору увесь час були готові, що їх виключать з українського простору.
@@zorskanimations Мені дуже прикро це чути, в сенсі за накиди на російськомовних громадян. Ніхто не має монополію на українськість і тим більше якщо допитувати так добряче тих хто від народження говорить українською, то так насправді ситуація не ахті була і там, знаю з власного досвіду. Думаю що нам усім про цю тему просто потрібно поговорити :) А ви у якому місті зараз якщо можна запитати ?
дурних вистачає. абсолютно не схвалюю позицію "а чо такова как хачю так і гаварю "
я під Вроцлавом)
> А взагалі хочеться поговорити не просто про гасло "схід і захід разом", а про це як воно коли це по справжньому відбувається. Я самі зі Львова, там прожила 20 з гаком років. Умудрилась за той час у своїй бульбашці майже не спілкуватись з людьми з того ж Києва, Харкова, Дніпра.
Це доволі дивно, бо саме завдяки ВК я поламав списів в коментарях з українцями з заходу, переглянув погляди на Росію і потім з цими людьми потоваришував.
А життя, наприклад, в Донецьку в ідеологічному плані зовсім не малина, бо на вулиці, в школі, на святах тебе оточують русняві наративи і навіть є великий шанс того, що твої батьки фанати СРСР і дивляться російськи канали на ТБ. Таким чином сам поволі виростаєш маленьким любителем тоталітаризму, доки якась серія подій не примушує переглянути свої погляди раз за разом. Дуже щасливий, що до 2014 року я підійшов вже тотальним патріотом.
А ось гасло "Схід і захід разом" починає муляти, коли українцям зі сходу дорікають за російськомовність. Вибачте, людина випестувала в собі погляди, ворожі до своєї середи. Так-то саме не українська мова допомагає. а вивчення демократичних цінностей і прав людини. Якщо я почну спілкуватись українською мовою, то це не зробить з мене більшого українця/патріота, ніж я вже є
@@MrDarthImperius Погоджуюсь з вашою думкою. Мала на увазі що "схід і захід разом" для мене особисто з перспективи часу залишалось лише гаслом. А реальну роботу почала робити саме зараз.
Я взагалі колись був сепаром через батьків та місто Миколаїв зразка 2014, але згодом я виріс, почав жити сам і якось я зрозумів, що насправді Україна для мене набагато краще і відповідає моїй сутності. Але це ще відбулося за роки до 24 лютого. Я батькові-росіянину казав за рік до вторгнення що буде війна та буряти вбиватимуть людей. Він заперечував, та намагався довести, що "это же русские люди, воинство Христово православное" і т.д. Я реально розумію що таке вирости в росії перебуваючи на території України.
Зрозумів кожний мем, дякую богові.
Величезне дякую за цю історію, тому що вона максимально близька до мене. Я з Донецької області, її неокупованої території, та у період 2014 року був 14 річним дурнем, який вірив що денере це класно. Ніяк окрім думок вголос це не проявлялося, але все ж таки. Роспропаганда дуже сильно впливала на мене.
Увесь час свого дорослішання, я спілкувався з росіянами та вважав себе ну типу руськім. Проте з роками я все частіше помічав що вони відносяться до мене як до сміття суто за мою національність.
Моє знайомство з аніме пройшло точно також як і твоє, я знав про росію більше ніж про рідну країну.
Це було важко, але я перейшов на українську локалізацію усюди в додатках, де це було можливо. Ще до 24 лютого.
Через зневагу росіян я почав думати про себе саме як про українця. Я хотів пишатися тим, за що вони вважали мене чужим.
У 2020 я вже проклинав динире та хотів щоб ЗСУ звільнили мій рідний край від цих окупантів. А після повномасштабного вторгнення я вже був переконаний в тому, що росія несе з собою тільки зло.
Так, один з головних аргументів відмовитися від їх мови і всього іншого - ставлення росіян до українців. Вони завжди вважають нас нижчим сортом: як ярих націоналістів, так і любителів росії, яких вони своїми ніколи не будуть вважати. Тому від них відвертатися треба хоча б заради власної гордості
@@games47697 абсолютно точно. Навіть малоросів вони ненавидять, просто зараз ці зрадники їм трішечки корисні.
Дякую за відео. Я теж зі східного регіону і проходив цей етап років 10 тому. Від себе можу лише додати, що просто перейти на українську не достатньо - перекладаючи в голові з руснявої на мову ти по факту мало що зміниш й так і залишишся російськомовним на половину. Треба саме навчити себе думати українською, вчити фразеологізми, мовні конструкції, вислови та таке інше, тоді в нас не буде з'являтися таких "звірів", як "якщо що", "так як", "відкритка" і так далі (що не є суржиком\діалектом, а просто калькуванням зі свинособачої). Хто б що не казав, але російська від української дуже сильно відрізняється, просто дається взнаки багатовікова русифікація. Наснаги ;)
На ютубі не вистачає українських аніматорів, дуже приємно дивитися твої відео:3
дуже дякую) бо це добіса займає часу ахах не всі люди навіжені ахха
Так приємно було дивитися цю анімацію: мальовка, приємний голос на фоні.
А от щодо росифікації, то в мене так само і вийшло: оточення і інтернет російськомовні, про політику майже не розмовляла і не цікавилась. Я знала більше про росію, ніж про свою державу. Але виокремлює мене тільки те, що я почала очухуватись за рік до повномасштабного вторгнення, почав вчити літературу та історію, дивитися і читати українською в соц мережах. Шкода, що багато хто навіть і зараз не бачить нічого поганого в тому, що бути в російському оточенні. Я кажу не тільки про мову, а й взагалі. Сподіваюсь, українізуватися буде ще більше людей.
Не обмежуйтесь однією мовою!
Це доведений факт, що люди, які в побуті вживають 2 або більше мови - найуспішніші, і мають найвищий рівень життя. Бо їх мізки привчені працювати ефективніше. Швейцарці, бельгійці, канадці, тирольці, словенські істрійці - доказ цієї теорії.
Я себе привчила в побуті розмовляти 4ма мовами - англійською, українською, російською і італійською. Це нескладно і лише результат тренувань.
*Так*
Дякую за відео) Так, дуже знайома, на жаль, історія. Усі ці групи за інтересами у ВК, музичні гурти, просто оточення. Мені, на справді, дуже пощастило у часи свого не дуже "усвідомленого" юнацтва потрапити у літературний гурток, де було багато класних людей та творців. Саме завдяки їм я дізналася якою є українська, відкрила для себе твори поза межами програми, цікаві, захоплюючи. А разом з ними полюбила і мову, і культуру, і просто стала набагато більше розуміти) На жаль, російську культуру я тоді не полишила, залишилась на межі, думаючи - марно - що там теж є розумні люди та творці. Але ця весна розставила багато крапок та показала, як саме такі люди ховаються у болітце "вне-палітики". Тож тепер минули - це минуле. Моя частина, від якої я не відмовляюся, але до якої не збираюся повертатися.
Хай щастить каналу та буде ще більше цікавого та талановитого контенту!
дуже дякую! прекрасна позиція не відмовлятись, але усвідомити досвід і полишити погане у минулому
Жадаю ўкраінцам ад імя ўсіх беларусаў добрага новага году,а галоўнае хутчэйшай перамогі
@serendipitous)) хрена с два
@serendipitous)) Дзякуй,маё сонейка.Усім сэрцам жадаю вам перамогі
@@кейонник4252 Надзея гіне апошняй
Як же мені подобається цей канал! Історія дуже схожа на мою (та й думаю в ній багато молодих людей "зі сходу" себе впізнають) й дуже круто що хтось говорить про такі речі без зайвого патосу та через призму свого досвіду)
дуже дякую! рада, що я досягла своєї мети - а саме просте донесення власної історії)
Не лише зі сходу, не картацте себе відокремлюючи якось. По всій Україні це типова картина. Я з Ужгорода і теж був зросійщеним хоч і розмовляв завжди українською
@@YE_BOIH Правильно кажеш, бо що у вас там деякі відокремлюються в русинів, хоча фактично всі ми русини були раніше, що у нас тут іноді кажуть «ті западенці» ніби це взагалі інший народ, хоча звісно кожен регіон і має свій колорит, але ми маємо спільну мову, культуру, історію та Україну!
Дуже знайома історія для багатьох українців. Ми допустили велику помилку, коли допустили все рускє до нашої держави. Дякую за твою працю! Підписка + лайк
Який же класний контент 😍 Бажаю авторці каналу не втратити запалу, розкачати канал, набрати достатньо найвірніших підписників, котрі спонсоруватимуть таку класну творчість - щоб врешті-решт жити за рахунок улюбленої справи) ваш талант видно навіть простим, не заглибленим у тонкощі анімації, людям) успіхів вам у майбутньому і не опускайте ручки)
Вважаю вас людиною яку можна ставити в приклад для всіх Українців, так тримати:)
Це чудово!!! Так неймовірно й приємно бачити українських аніматорів!!! Я у захваті!! Дуже згодна з періодом, коли тобі здається, ніби ти самозванець коли починаєш розмовляти рідною мовою. Я дуже боялась та досі боюсь, що моя українська, може звучати погано, що я могла забути, як правильно говорити нею. Нажаль зараз, у мене не має поряд людей, з ким я могла би постійно розмовляти українською, тому залишається, лише практикувати її у своїй голові.
Усе буде Україна 💙💛
краще криво українською, ніж гарно російською) ви молодець) мені теж не було з ким практикувати мову. того україномовний контент дуже в цьому допомагає. але треба трохи обережно. коли ти вчишся краще обирати максимально грамотні приклади звучання
Я пишаюся такими людьми, які усвідомили свою ідентичність та вийшли з зони комфорту. Я не засуджую людей, для яких потрібно більше часу, головне почати. Дякую, що висвітлюєте проблеми українців, думаю тепер більшість розуміють, що не проходять це самі)
Це офігенно і повинно побачити дочорта більше людей!!
Я знайома з подібним жанром давно через англ ютуб, але на моїй пам'яті це буквально перший такий авторський контент українською! Ви офігезні!
дуже дякую! вашою поміччю це можливо (мені в тві написали, що ЮТ не рекомендував відео, хоча людина таке дивиться та має інтерфейс українською, того шери наразі вкрай ефективні)
мені здається я бачила щось подібне, але брехати не буду. Можна перевірити на Маніфесті
Історія дуже схожа на мою ,але школа, мене врятувала раніше )Я з Дніпра і мала повністю зросіщенне життя .Моє оточення було рос.мовним, з нахилом в це болото .У 2014 склад мого оточення змінився ,30% людей ,почали складати люди з Донбасу та Криму .Кримчани були зросіщенними ,а люди з Донбасу майже не підіймали тему війни .Зараз я розумію, що окупацію згадувати не хоче ніхто ,але тоді я сприйняла це ,так що наші смі перебільшують події , все не так страшно .У тому ж році, я потрапила до україномовної школи ,де вперше за свої роки почула українську мову та почала її вивчати ,разом з: культурою ,історією,літературою і т.д. .Спочатку я відверто хейтела все це ,бо не розуміла сенсу щось знати ,є ж рос.мова ,культура ,література .Але минули роки і моє ставлення дуже змінилось ,у 2021 році я нарешті дібралася до історії ,яку не могла в себе запихнути аж ніяк .І яке було моє здивування коли дійшовши до 18-19 століття ,я вперше заплакала за книгою ,бо читати таку несправедливість ,якій немає кінця та краю ,я просто не змогла спокійно .Тому 24 лютого, я не була здивована ,в мене не було паніки чи страху за своє життя .Таке враження наче я була підготовлена до цього і всі емоції вийшли до цих подій , залишивши тільки розум .
Короче ,особисто мій висновок полягав у тому що ,історію реально потрібно знати та не забувати .Зараз ходять чутки за введення обов'язкового предмета для складання ЗНО ,у вигляді історії і я повністю за це .Бо буде дуже шкода ,якщо через 50-100 років до влади знову прийдуть "хороші руські " , які будуть нашим нащадкам розповідати як "насправді" все було і що ми завжди були братами .Мені дуже кортить вибачитися, перед всіма людьми ,що поклали голови ,заради Незалежної України,а я була тим самим нащадком ,що не цінувала цього та не знала .
Дякую авторці за відео ,згадала себе 💙💛Ваша анімація та подача ,неймовірна ,ще один україномовний канал до моїх 😇
Дякую за те що так щиро поділилися вашою особистою історією і роздумами про історію України. Неймовірно які прекрасні люди в нашій країні 🇺🇦
@@lidiia_s Дякую ,мені приємно ☺️❤️
@@k_ei_h_ko 🙂❤️🇺🇦
Дякую за таке відверте відео, це допомагає іншим бути брутально чесними з самим собою
дякую! це нелегка тема, на диво, далася мені легко. Мабуть того, що я декілька місяців її переварювала
Все ж таки алгоритми працюють в ютубчику. Люди скидайте цей відос знайомим та ширте в соцмережах. Реально вже готовий прекрасний соціальний відос - де кожен впізнає себе і головне який дає розуміння , що почати сьогодні все ще не пізно. Мільйон підписників вашому каналу 💙💛
то все небайдужість і відгук глядачів)
@@zorskanimations і добра ти☺️
Авторко, дякую за вашу працю та свідому позицію!
Дуже класна анімація!!! Хоч все життя розмовляю українською, можу релейтнути, бо дуже багато українців жили в срускому інфопросторі, дивилися їхніх блогерів, слухали рос озвучку, і я разом з ними, але зараз у своїх рекомендаціях ледь не кожен день бачу нових українських ютюберів і в них справді цікавий контент. У нас багато крутих людей, нарешті вони вирішили показати себе світу с:
Дуже класнюча анімація та візуал, дякую за кропітку працю над цим відео. Слава Україні!
Героям Слава! Дякую за перегляд. щоразу намагаюсь підвищувати якість, радію, що ви це відмічаєте
Дякую, що поділилися своєю історією. Посилаю обійми всім тим, хто усвідомив проблему і (без перебільшення) героїчно її долає. Ви - прекрасні!
Хочу відмітити дуже класну якість анімації)
Дуже жадав такого контенту українською, і надіюсь, що у нас у всіх після війни буде наснаги творити добрий контент для наших людей, уже маючи гіркий досвід колишнього, такого зросійщеного життя
я пройшла такий самий шлях, живучи в Києві. дійсно нема чого соромитися свого несвідомого минулого, якщо розумієш власну помилку, адже кацапське завжди навколо нас заохочувалося знайомими, навчальними закладами, батьками. хоча шкода, що шляхом вбивства сотні тисяч українців, якщо не враховувати кількість, яка вже була до повномасштабного вторгнення. ми не повинні грати в лотерею, обираючи президента, бігти за трендами та ні в якому разі бути байдужими. це наша доля, час ручатися за свої вчинки! не боги горшки ліплять! дякую тобі за новий контент, слідкуватиму!
Господи, яка ж красива та якісна анімація!!!
А по темі, те, що людина здатна змінювати свої погляди, це чудово. Я повністю розумію тебе, мені теж близькі ці інтереси, особливо малювання. І це дійсно важко, відмовлятися від усього російського, коли все твоє життя було щонайменше наполовину з росіянами
Дякую, чудове відео , прекрасна робота. Я ріс в селі на Хмельниччині, в Україно мовній сім'ї, і всеодно зросійщенний, що вже говорити про питомо російсько мовні області. Минули ми не змінимо, однак майбутнє в наших руках.
Удачі в твоїх починаннях .
Відчувала те ж саме, коли переходила на українську. Ніби це не я, і я ніби обманюю інших. Але з часом я усвідомила, наскільки важливим був цей вибір і як змінилося моє мислення з переходом. Дякую за відео та вашу чесність!
дякую за відгук, даю п'ять✋
Всі звикають до мови як оточуючих, так і своєї. Тому у всіх таке відчуття трапляється при переході
Дякую вам за відео. Я сама не знайома з змоскальщеням і думаю це добре. Надіюсь що ніхто більше не буде під його дією.
Вау вау вау! Невже намічається нова АНІМАЦІЯ! Радий, що канал прогресує! Сподіваюсь ви здорові (як і всі родичі гарбузові 😂)
нова анімація тільки й чекає,щоб бути побаченою) ріст каналу трошки загальмувався 😅 я і родичі соу фар соу гуд, дякую! навзаєм
@danielpoloskin2115 те саме ! Чекаю, виглядаю у фіді і неймовірно радію як щось появляється 🙂
Ти величезна молодчинка, шо пройшовши довгий шлях зросійщення, повернулась назад в рідну Українську мову. Дуже пишаюсь такими людьми❤️
Так, згодна, коли преший раз не доходить (2014) то на жаль, приходиться відчути вдруге і сильніше. Все занадто змінилося. І змінюємося ми. Тільки коли я викреслила все московите з Ютубу, нарешті почала бачити чудових українських блогерів)))
Надзвичайно цікаве та корисне відео, а анімація - це взагалі просто щось неймовірно прекрасне! Дякую що поділились своїм досвідом! Я виросла в більш менш україномовному середовищі, на Вінниччині,але російську чула звідусіль, на вулиці ,по ТБ і т.д. І коли я переїхала до Києва, і пішла в 8мий клас,мене дуже дивувало що діти та вчителі говорять російською на перервах. І одного разу мене однокласники запитали чому я розмовляю українською, на що я відповіла: " А ми в якій країні живемо?Україна,правда?і мова в нас українська. Це моя рідна мова".. Але нажаль мені малій тоді не вистачило витримки і поступово я теж зросійщилась через абсолютне російськомовне середовище в Києві. Але завдяки своїй родині ми всеодно говорили українською! Одже висновок: мова надзвичайно важлива, бо то є фундамент свідомості та нашого світосприйняття. Тож не цураймося свого. Слава Україні та її героям! 💙💛
Ви звучите дуже милозвучно українською!
Так тримати!
Я жив в Дніпрі і спілкувався російською мовою. Перейшов на українську в 2022, але не відразу. Мені дуже подобається розмовляти українською, також мотивує коли люди переходять на українську, коли чують від мене українську.
Неймовірна анімація! Я виріс в українському місті, але навіть у мене ширилися російська культура через музику, фільми, ігри й так далі. Теж аполітичність... Дуже радію тому, що хоча б зараз став свідомим, і не просто знаю свою мову, а володію нею)
Дякую вам за контент!
Мені дуже знайома ваша історія, як уродженець столиці, я все життя прожив в російськомовному середовищі, ба більше, в моїй сім'ї з мого підліткового віку присутні антиукраїнські наративи, які й зараз дискомфортять.
На жаль "чому українці спілкуються російською?", виникло тільки після повномасштабного вторгнення та частково на урокаї історії, проте все попереду. Я став освідченішим, знайшов багато цікавих україномовних блогерів, замотивував і деяиї друзів перейти, як і ви замотивували мене ще більше!!
ви велика молодець!! я з україномовної родини,але розумію наскільки важко пересилити себе,покинути своє минуле і почати спілкуватися іншою мовою,це просто неймовірно
Ви неймовірна!! За якістю анімації та кількістю референсів ви не зрівняєтесь ні з зарубіжними, ні з, тим більше, рУсКімі аніматорами!!
В новому році бажаю вам повно підписників і все так само надихати інших людей, як ви це робите зараз!! ☺☺☺
(На кадрах з обваленими будинками заплакав)
Дуже поважаю автора. Російськомовне оточення змусило мене вважати українське мистецтво не тільки неповноцінним, але й у деяких випадках неіснуючим. Але я досі продовжою говорити російською. Й це окей, бо кожен має свій підхід до цієї проблеми. Російська моя рідна мова, разом з української, і я не збираюся відмовлятися від неї через війну бо мови не належать країнам. Просто, розмовляючи російською, я не забуваю позбавлятися від свого невігластва, незнання української культури.
Як то кажуть:"З ким не буває", минуле не повернути, однак на основі помилок можна створити майбутнє. До речі, це чудово, що ти не боїшся мовити правду, адже це є ознакою українського духу💙💙💛💛
Дякую за вашу роботу і показ того що не потрібно опускати руки (так як мої дизайн проекти припали пилюкою, буквально👀). Це справді важлива тема і ще цікавішим є те що всі варились в цій страві з російською отрутою. І саме отрутою, так як за усім російським не було видно українського, по при те що були і є непогані росіяни, у нас почали забувати важливість українських аналогів. Тому зараз справді чудесно що стільки нового з'явилося моєю рідною мовою. І спасибі всім тим хто переробили себе і почали робити все націоналізованим. І вам спасибі за це. Я справді згадав те як я проходив подібний шлях, і думаю більшість українців пройшла через це.
Тому я дякую за те що зробили відео про те, що є спальним для всіх нас
Оо, Софія, дякую за цю неймовірну роботу! Анімація на висоті, музичне супроводження - дуже атмосферне та влучне! А сюжет дуже життєвий. Сам з Харківської області, ситуація - один в один. Бажаю вашому каналу та вашим роботам успіхів та популярності!
дуже дякую за позитивний відгук та теплі побажання. підбір музики одна з найулюбленіших частин роботи)
дякую за чудове відео! зазвичай не особливо зацікавлена у форматі аніматиків, але цей викликав особливий відгук. я хоч і все життя прожила в столиці, оточення та родина були виключно російськомовні. українською я користувалась лише у школі, тому автоматично асоціація була з "нудною" мовою, яка гірша за мову дозвілля та побуту. після 24 лютого все змінилось, хоч мені й знадобилось декілька місяців, щоб перейти на українську. пам'ятаю якою вона була атрофованою, як доводилось лізти за простими словами у перекладач. зараз нарешті розширюю словниковий запас, пишу цією мовою, створюю контент, споживаю його. довела собі, що українська точно не менш "велика та могутня". тяжко було відмовитись від російської музики, фандомів, знайомих, бо треба було шукати щось нове у ще невідомому українському просторі. але після знаходження (завдяки українським контент мейкерам), стало невимовно добре. загалом, ще раз дякую! і у вас дуже приємні малюнки та метод ілюстрування історії
Живу в Запоріжжі,все дитинство розмовляла на українській і навіть не знала як писали на російській але школа злі діти зробили своє і почина з 5 класу розмовляла,писала російською зараз я дуже рада що маю друзів Україно мовних та сама розмовляю цієї красивою мовою
о, реверс досвід вперше в коментарях. я багато чула, що люди їхали до Києва на роботу та навчання і змушені були переходити на російську. Запоріжжя не стало виключенням. Добре, що нарешті все змінюється на краще
@@zorskanimations нажаль є такі хто ще не хоче переходити але під впливом людей думаю що і вони заговорять
Це відео стосується сотень тисяч та мільйонів українців, тому воно доволі доступно пояснює для пересічної людини роль громадянина та його пробудження від потрясіння, чудове і прекрасно тут все розкладено.
Ми зараз всі маленькі реверсивні Грегори Замзи, які переживають своє перевтілення від немічних жуків назад у людей. Цей ролик - поки найкраща подача цієї історії)
Відео просто чудове. Сцени, меми, ракурси, озвучка - прекрасно. Дякую за надважливу тему і ще більше - за позицію ❤
«реверсивні Замзи» **записано в нотатник**
Подивилася ваше відео і як наче себе побачила. Я сама з Харківської області і тільки після початку повномасштабної війни зрозуміла, наскільки сильно в мене був розвинений комплекс меншовартості! Блін я сиділа ще минулої осені на кухні і казала мамі "круто! Мій суржик став ще більш російський!" Я раділа за це і зараз через це так соромно. Повністю на українську я так і не перейшла, але лише тому що суржик це не від'ємна частина мене і я його обожнюю. Наш вчитель завжди говорив, щоб ми не цуралися суржику, бо типу виїдуть в місто і одразу всі такі російськомовні, тож будучи хоч в своєму місті, хоч в Харкові, хоч в Києві, хоч в Львові я говорила суржиком. Правда зараз все частіше стає за нього соромно, бо відчуваю себе якоюсь не такою, через те, що в моєму суржику окрім діалектичних і українських слів, присутні ще й російські і саме через це переймаюся.
Дуже життєво... Навіть не віриться що буває такий гарний україномовний анімаційний контент, тому що все життя дивився російською. Дуже дякую за відео, все буде добре🇺🇦:3
Дякую за зізнання та історію шляху.
Він буде дуже у нагоді всім тисячам
що досі борються з зросійщеням у собі та оточені.
Прывітанне з Беларусі, хоць я і адносна ведаю беларускую, але мне попрасту не з кім на ёй размаўляць. Большчасць вельмі дрэнна размаўляе, ці вогуле не ведае яе. Блогераў на беларускай амаль няма, ёсць толькі на палітычную і гістарычную тэматыку.
Яка краса! Щиро дякую за цей маленький шедевр.❤️
Мені було складно перейти на українську, я переходила вже раз в 2011, бажаючи розмовляти в своїй країні її мовою. Нажаль моє російськомовне оточення перетягло мене назад. Другий раз це робити в лютому було складно і теж почувалася самозванкою. А ще проживши 4 роки закордоном почала забувати українську, бо користувалась лише російською для перекладу. В України не було нажаль хорошої репутації закордоном і я недостатньо цінувала свою Батьківщину, міркуючи лише про проблеми суспільства і біль від 2014го.
Все це забулося 24 лютого, бо яка б не була моя країна, але вона моя, ніхто не сміє її кривдити! Як би погано я не пам'ятала українську, як би довго першим поривом зранку мені не хотілося б заговорити на автоматі російською, але я більше не хочу цю брудну мову наших загарбників в своєму роті!
Я дуже хочу обійняти всіх кому довелося пройти цей шлях усвідомлення, прийняття і змін.❤️
💙💛
Воу! Дуже круто! Молодець, що поділилася своїм досвідом. Бачу, що людям з сходу і півдня України дійсно почасти важко з цим всім, може, комусь це відео дасть наснаги і мотивації)
Дякую що поділилась цією історією. Це гарне натхнення для тих хто вагався) Та і взагалі гарний формат)
Йоу! Дуже важливу тему ви підняли своєю анімацією (до речі, вона чудова :')
Я з українськомовної родини і оточення моє теж було таким, але всіх нас тою чи іншою мірою не оминуло зросійщення.
Я думаю, це дуже добре що ви та ще багато людей зрозуміли це для себе і змінили думку, а також ви дуже добре пояснили на вашому прикладі, як це відбувається, тож ті, хто, можливо, мали інший досвід можуть зрозуміти вас, окрім того, я думаю, багато людей, які до цього теж не замислювалися над всім і перейшли на українську мову вже після повномасштабного вторгнення впізнають в вашій історії себе.
У всіх такі схожі і водночас різні історії.. Гадаю моя стане лише дрібною краплею в морі оповідей, але я всеодно хочу нею поділитись. Мені пощастило зростати в більш-менш україномовній сім'ї, адже моїх батьків виховували мої бабусі та дідусі, що жили в селах. А люди з сел як ми вже звикли вважати в більшості випадків розмовляли чисто українською. На жаль, в дитинстві я поринула в світ соцмереж: дивилась ютуб, знайомилась з дітьми мого віку у вконтактє (як огидно звучить...), сміялась з рос жартів у тік тоці, і тому подібне. Українського в той час в моєму житті було мало, окрім школи. Всі вчителі розмовляли українською! У мене була чарівна вчителька з української мови. Вона навчила мене багато чому і завжди спонукала мене та наш клас розмовляти українською у повсякденному житті, а не тільки на її уроках, за що її красно дякую! Але я досі була зросійщена. Більшість моїх друзів розмовляли російською або суржиком (я в свою чергу також суржиком). Дивилась російський ютуб-блогерів, слухала російську музику та переглядала фільми у рос озвученні. Але війна все змінила. Мені прикро що я не цікавилась нашою історією, мовою та культурою раніше. Але карще пізно ніж ніколи. Зараз з впевненістю можу сказати що взагалі не споживаю рос контент у будь-якому його прояві. Якщо немає українського дубляжу - ставлю англійський, якщо гра не має українською локалізацї - також перемикаю на англійську. Можу похизуватись що на моєму телефоні немає жодного російського треку, навіть українського, де пісня звучить російською. Для мене все, що пов'язано з росією стало огидним. Сподіваюсь ті люди, котрі знаходять "комфорт" у спілкуванні російською збагнуть, що настав час змін і треба говорити рідною мовою. До речі, я останнім часом бачу дуже багато українського контенту, що просто не може не радувати. Найбільше я вдячна тік-токерам, що знімають відео про українську, часті помилки у мовленні та розповідають про новий правопис. Дякую за вашу розповідку!
Даже передать сложно, на сколько это жизненно!! Я из Харькова и мне тоже приходилось вариться во всём этом русском дерьме. И хоть я разбираюсь в политике с самого Майдана, перейти на украинский язык полноценно у меня не выходило. Спасибо, что поднимаешь подобные темы. У тебя чудесные навыки рисования и определённо талант к этому жанру контента!)
Я теж із Харкова, перейшла на українську мову та відмовилась від усього російського, разом з усією родиною, через 1-2 місяці після початку повномасштабної війни. Сподіваюсь, у вас все вийде, якщо є таке бажання
@@mindami3356 Дякую, я дуже поважаю, таких як ви)
@@mindami3356 Я з Росії, завжди говорив російською, тільки зараз почав переходити на українську. Як довго мені її потрібно буде вчити, щоб повноцінно на ній розмовляти?
@@llllllll3433 *нею (мовою) розмовляти. Я не певен, проте думаю десь рік чи два. Головне більше читати й слухати українською, а також намагатися писати нею. Раджу Вам сайт "Маніфест", там понад сім тисяч українськомовних Ютюб-каналів.
ВИ ВЕЛИКА МОЛОДЕЦЬ, що поділилися чесно своїм досвідом.Змінювати і змінюватися важко, але за цим приходять приємні бонуси і нові відкриття себе як людини 🥰
Дякую що робиш укр. контент )☺
Зараз знаходячись у Маріуполі дуже невистачае України і її духу але я можу подивитися відео укр. блогерів і твое , ще раз дякую🥰
Дякую вам! Без глядачів це мало сенсу має. Сили Вам, все буде Україна.
Молодець дівчинко. Схожий шлях пройшов і я. Років з десять тому. З часом стає все легше) язик перестає смикатись у сторону лаптьової , відповідаючи на російськомовне звернення, стукаючись ліктем - шипиш куррва, а не б-ть, звеш кошеня - киць-киць))) І, прийде час, коли намагаючись свідомо сказати щось російською, завважуєш - затинанаєшся. Фізично, важко вимовити. І це при високому рівні володіння предметом, най би її негри покусали.
Головне, на початку шляху - не соромитись. Зривається слово рососійською, бо рідне сховалось десь у звивинах, і ну ніяк не згадається?) Викриви його на глум)) Не стидаймося й суржику - тим більше, переважно суржик - ніфіга не суржик, а місцевий діалект))) ну нехай не твого міста, а села Мала Старопопівка Стидомлянського району, заселеного у 15 сторіччі лемками і полішуками з домішкою сім'ї киримли)) Це - жива українська. А літературну - поліпшуємо, і все буде)
Все буде - Україна.
А залішуків - най мачка копне))
На жаль, ця ситуація близька для багатьох співгромадян, але для будь-яких змін завжди треба діяти.
Твої відео - це один із внесків у дерусіфіковане майбутнє України 🙂
Молодець! Роби ще!
Дуже гарний контент 💪😉🇺🇦
Тупо про нас в одеській області. Дякую вам за це відео!
Боремося та поборимо!
Дякую за творчість! Бажаю автору успіхів та розвитку.
Люди робіть коментарі під кожним українським відео та лайкайте інші коменти, щоб підвищити просування українського контенту! )) .
Безмежно вдячна вам за таке змістовне відео (і трошки рекомендаціям Ютубу). Під час його перегляду мене не полишало відчуття певного deja vu. Моя історія, трохи схожа: народилася я на Донеччині (звісно у російськомовному оточенні - з якого україномовними частково були : прабабуся, 1-2 викладачки у дитсадку та може 3 у школі), велика кількість родичів на болотах (навіть дідусь звідти). Дякуючи свідомості моєї мами вона віддала мене до українського класу (у нас був ще рос. - як вони потім перед ЗНО страждали). У школі, окрім української та англійської, викладали ще російську до 9 класу включно (я дотепер не можу збагнути навіщо). До 2014 року не було вираженої національної свідомості. 2014-2015 стали своєрідним випробування, ударом в 220 В по голові. Але цього було не достатньо... Я ще дивилася певні відео (летсплеї), блогерів із-за боліт. 24 лютого 2020 - стало певною межею, контрольним пострілом в голову. Коли ти чуєш, як над твоїм будинком летить ракета; бачиш як руйнують місто де ти навчаєшся; обстріли рідних околиць (ще в січні ти бачила цю будівлю і ось її майже немає); міста знайомих стирають під нуль... Час від часу я думаю про те, що моя така інфантильна поведінка всіх цих років робить своє... Ще у 2021 році я частково розпочала свій мовний перехід. Проводжу мовну та історичну просвітницьку діяльність серед своїх найближчих родичів.... І навіть сьогодні я вважаю що моїх зусиль ще не достатньо. Ось так, якось...
Господи, це прекрасно. Я особисто вам дякую за настільки добрий україномовний контент.
Я відчуваю певну єдність з російськомовними українцями. Хоча я і народився в україномовній сім'ї, але то сім'я рашистська наскрізь. Що у підсумку? Вони притягнули мене в Росію, коли я ще був малою дитиною. Я повністю перейшов на російську, але згодом я почав розуміти що втрачаю навичку, це мене налякало і почав з цим потрохи поратися: я завжди дивлюся фільми, мультфільми, серіали українською і звійсно майже відмовився від російськомовного контенту. В мене залишилось тільки декілька каналів російською, але я точно знаю що їхні автори з України. Тепер іноді вже російську забуваю, але це мене тільки радує. Коротше, я вас розумію. Сподіваюсь скоро матиму змогу повернутися додому
О, я теж з Росії, не знаю, чи є у мене українське коріння, але я дуже хочу вивчити українську, щоб у майбутньому переїхати в Україну. Сподіваюся, у мене буде така можливість. Слава Україні! Заздалегідь вибачаюсь за помилки, я тільки вчу мову.
Дякую, що поділилися. Моя історія дуже схожа... Щоправда окупація таки зачепила, адже я з Криму. В 2015 році переїхала в Дніпро (як розумієте, теж росмовне). Хоч і почала переходити на українську ще до великої війни, проте мені все одно ще певною мірою складно. І навіть не через саму мову, нею вже ніби володію чудово, а через оточуючих. Морально дуже потребую хоча б якесь україномовне оточення. Не тільки чергові фрази в магазинах (і ті не завжди). Розумію, що людям похилого віку складно переходити, але ж молодь... Попри все, вірю таки що через не великий проміжок часу українська прийнамні займе конкретну роль у цьому регіоні.
А вам дуже дякую за позицію, дяку, що поділилися. І анімація чудова🙌
Я той самий коментатор, який ніколи не пише коменти, АЛЕ цього разу я напишу! Бо ваша дикція, анімація, подача заслуговують найвищої похвали. Пишаюсь такими українцями. Лайк, підписка, обійняв
Це так мило і так круто! Анімація дуже крута, всі слова дуже влучно підібрані, дімка висловлена максимально красиво і лаконічно. Топ!
Можливо комусь буде цікава моя історія переходу. Я з Харкова, і все сталось завдяки моєму викладачу в універі. В 2019, коли всі навколо говорили про вибори, він теж вирішив сказати своє слово. Розказав що рускіх на Донбасі нєт, що українці всі нацики, що революція Гідності це проект США і далі по списку. Я почав йому опонувати, а потім він почав казати що Харків - рускій город, всє ж говорят на руском, я прозрів) З тих пір майже завжди говорив українською, а з початком повномасштабного перейшов остаточно)
Іронія😆 Певно, не такої реакції на свою промову той кончений очікував😆 Ви молодець!
Я теж навчалася у Харкові. Пам'ятаю, у нас було тоді кілька викладачів, які топили за російський імперіалізм або фапали на совок.
Сподіваюся, що тепер такого вже не пройде.
@@annajung1234 дякую)) О так, теж сподіваюсь, бо харківські універи це "особливі" місця, там такого дуже багато було. Правда з введення закону про мову ситуація трохи покращилась, а з початком війни абсолютно всім заговорили українською) сподіваюсь така тенденція буде і на далі
Відео неймовірної якості! Дуже цікаво послухати та провести певні спільні моменти. Анімація дуже класна! Нічим не гірше західних аніматорів-ютуберів. Дуже приємний голос. Єдиний недолік - вотермарка, чесно кажучи дратує. Вподобайку на відео вліпив, чекаю на нові відео!
як би за час ПВ в мене не крали роботи, то й вотермарки не було б
@@zorskanimations правильно, авторські права треба якось захищати, тож все добре! Зміст і посыл у відео такі чудові, що на надпис майже не звертає уваги!
Будьте благословенні. Дякуємо за історію. Наступний рік хай буде найкращим за усі попередні для українців.
Меседж для всіх молодих людей, які зараз читають коменти: будь ласка, цікавтесь політикою. Це дуже важливо для вашого майбутнього. Вивчайте історію, читайте аналітику про українську політику, зважено голосуйте на всіх виборах і більше не допускайте всяких медведчуків до влади)
Класнюче відео і анімація топ)