Не питай: по кому цей Томагавк? Він по тобі… На межі провокацій, інфантильності та неадекватності…

Не встиг учора, сьогодні доповню до тієї дикої картини, яку ми зараз спостерігаємо в заявах, ультиматумах, звинуваченнях та відвертому бикуванні Зе та всієї його команди й армії пропагандистів проти головних ворогів. Ні, звісно, не проти москви. Там же, за словами Подоляка, в нас «партньори», зараз, схоже ще й партнери по новій серії переговорів. А проти тих, хто всі ці роки забезпечує Україну зброєю та ресурсами для спротиву ворожій агресії. Ми знову повернулися на ту висхідну точку напередодні вторгнення, де Зеленський навіть просто згадати назву раші боявся, зате ледь не матом крив наших друзів. Зараз якийсь шквал випадів у тому ж самому дусі.
Тоді, в Мюнхені 19 лютого 22-го він звинуватив не москву, а американців і НАТО, що це вони осиротили трьох дочок нашого майора-розвідника, який напередодні був убитий ворожим снайпером. А сьогодні він, змовчавши про рашистських убивць, звинуватив саме наших союзників у тому, що його кремлівські «партньори» зруйнували цілий під’їзд багатоповерхівки в Харкові й убили та покалічили мирних мешканців. Але найгучнішою дурістю чи умисно задуманою провокацією водночас проти союзників і персонально проти Байдена став випад щодо «відсутності конфіденційності» з Білим Домом. Дипломатичною мовою - це щось ніби наймерзеннішим матом покрити. А насправді, або оточення Зе розіграло умисний злив та провокацію, або й просто він попався на отаке «пальцем в небо» й підтвердив сам факт настільки неадекватних вимог, які нічого, окрім крайнього несприйняття викликати не можуть.
Тоді в 2022 році він так бикувато й самовпевнено поводився, бо міг мати якісь дуже серйозні гарантії щодо свого майбутнього на чолі фактично окупованої України. Тому так хамив і відкинув пропозицію Камали Харріс залишитися на Заході для координації опору. Знав, що йому нічого не загрожуватиме в Києві. А зараз? Згадую тут явно не безпідставні твердження про сепаратні переговори, які тепер ідуть не лише за індійського, але й за китайського посередництва. Він так отупіло вірить, що «дядя вова не обмане й не підведе», що на догоду йому знову вирішив порвати з усіма союзниками й показати Україну цілковито неадекватною країною. От лише довіритися путіну - це те саме, що поцілувати скаженого собаку…