Раді будемо бачити всіх вдома! Немає неприязні, то поодинокі люди з таким відчуттям. Нас багато виїжджало заради дітей, заради їх морального стану, хоча раптове залишення домівки закарбовується в душі кожної людини назавжди (але це найменше з горя, що відчули люди в період цієї дикої жорстокої вбивчої війни). Особисто я вивезла двох малих дітей через 3 дні після початку війни, проїхала з дітьми і котом ))5 країн, деколи залишаючись на 2 дні чи 2 тижні, в деяких країнах була по декілька місяців. Дорога була важка, безнадійна, важкі рішення, серце щимило за все і за всіх, хто залишився... Повернулись через пів року. Тут в Україні чекав чоловік і діти хотіли до батька. З того часу я тут, кожного разу при тривозі спускаємось в підвал або метро, особливо важко, коли це кожної ночі тижнями...Молодша дитина з самого початку 2 рочків звикла сплячою на руках спускатись)), їй 4 , важкуща, але все ще зносимо на руках, бо не прокидається- звикла). А серце все ще щимить за все, що відбувається! Спитали б мене, чи не краще було б тихо за межами нашої країни облаштувати життя? Було б напевно спокійніше спати! Не знаю,як інші, я себе відчувала за кордоном, як в клітці((. Але те відчуття, коли ти перетинаєш кордон додому і знаходишся в своєму місті, бачиш людей, які тобі незнайомі, а вони тобі такі рідні! І радієш, відчуваєш все ж СВОБОДУ!, хоч і ще в період війни... Уявляю, що відчують тисячі українців, коли повернуться після Нашої перемоги! Всіма силами терпимо, боремось, підтримуємо!
Кожний має право на свій вибір.Людям не прийшлось би мати такий тяжкий вибір, якби не кляті сусіди
Раді будемо бачити всіх вдома! Немає неприязні, то поодинокі люди з таким відчуттям.
Нас багато виїжджало заради дітей, заради їх морального стану, хоча раптове залишення домівки закарбовується в душі кожної людини назавжди (але це найменше з горя, що відчули люди в період цієї дикої жорстокої вбивчої війни).
Особисто я вивезла двох малих дітей через 3 дні після початку війни, проїхала з дітьми і котом ))5 країн, деколи залишаючись на 2 дні чи 2 тижні, в деяких країнах була по декілька місяців. Дорога була важка, безнадійна, важкі рішення, серце щимило за все і за всіх, хто залишився...
Повернулись через пів року. Тут в Україні чекав чоловік і діти хотіли до батька. З того часу я тут, кожного разу при тривозі спускаємось в підвал або метро, особливо важко, коли це кожної ночі тижнями...Молодша дитина з самого початку 2 рочків звикла сплячою на руках спускатись)), їй 4 , важкуща, але все ще зносимо на руках, бо не прокидається- звикла). А серце все ще щимить за все, що відбувається!
Спитали б мене, чи не краще було б тихо за межами нашої країни облаштувати життя? Було б напевно спокійніше спати! Не знаю,як інші, я себе відчувала за кордоном, як в клітці((. Але те відчуття, коли ти перетинаєш кордон додому і знаходишся в своєму місті, бачиш людей, які тобі незнайомі, а вони тобі такі рідні! І радієш, відчуваєш все ж СВОБОДУ!, хоч і ще в період війни...
Уявляю, що відчують тисячі українців, коли повернуться після Нашої перемоги! Всіма силами терпимо, боремось, підтримуємо!
Дуже Вам дякую, що поділилися!
А сам чому втік? Невже тільки в нього діти? А як же останні діти , які не можуть виїхати?
А ви хотіли щоб він ще про ваших дітей подбав?Якісь не доречні у вас висказування.
Андрій,чому Вас немає на телебаченні?Ви талановитий, мудрий,розумний ведучий!
Нема на телебаченні, бо він утік з України. Живуть і приспівують в Лондоні.
@@2354-d8n
Він не втік , а виїхав з маленькими трьома дітьми … Вже смердить від вашої агресіі у бік співвітчизників … Чого від орків чекати ?
Добрый вечер Андрей! Я дуже рада бачите вас, смотрю ваш эфир з Италии!
Дякую! 👋
Сильно подробно.....
Здравствуйте, Андрей.! Надеемся, что все увидимся в Киеве.!
Здравствуйте Андрей рада вас видеть. Франция правда нас принимает, без знания языка у нас такая работа за что спасибо Франции.👍😊
Багато родин взагалі згорілиживцем, загинули.. а чоловіки боягузтво досі біжать, не підставляють плече воїнам..підлість.
Англійські жінки після війни не одружувалися з ухилянтами.
Всі воїни сумують за родинами. Їм потрібна підтримка. Де вона?
❤
❤❤❤❤❤❤❤❤
А навищо тика ты, а як же батькивщину захистыть?
Тривала війна зупиняє українців з діточками повертатися.....осуд, якщо він і є, можна пережити....(Не від розуму цей осуд)