Життя на вулиці це постійні ризики-хвороби, погода, неадекватні особи, що можуть побити чи вбити беззахисних безхатьків. Навіть якщо людина живе в чистому наметі чи кемпері, я чесно більше за все вважаю загрозою неадекватів
Колись у під'їзді родичів замерз насмерть безхатько. Він був колись сусідом, але його родичи вигнали його. Але коли настали сильні морози, він почав вночі проситись на ночівлю у квартири. Ніхто його не впустив. Він замерз. Минуло багато років. Мені досі дуже шкода цю людину. Яким би він не був - він не заслуговував на таку смерть. Я навіть підписався на деякі канали про безхатьків. invisible people наприклад. Там вони розповідають свої історії. Це жахливо. Людство вихваляється своїми новими айфонами та спейс іксами, а таку річ як житло для кожного - дати не в змозі.
З приводу "пожити трохи, доки все налагодиться"... Усе дуже індивідуально. Наприклад, на початку війни у моїх батьків жили вони двоє, я, а також ми прихистили сім'ю моєї подружки: вона, чоловік, троє дітей. Так вони були взагалі непомітні! З трьома дітьми непомітні! З ними я б прожила скільки завгодно. Потім ця родина виїхала за кордон, а ми прихистили молоду сім'ю з немовлям. Ще з ними був старший батько - дідусь немовляти. Раом 3 дорослі людини + немовля. Найтихішою була дитина. Інші накидали бичків і банок з-під пива на ґанку моїх батьків, намагалися кохатися в єдиному туалеті, коли хтось хотів скористатися ним за призначенням, украли одне в одного гроші, побилися - нам довелося викликати поліцію. То - так! - у другому випадку вони прям загосювалися! А ще терпіння друга, який прихищає, вичерпується, якщо така людина прийшла "поки все владнається", але живе абсолютно за рахунок друга, днями лежить на дивані, розкидає шкарпетки й навіть оголошення про роботу не читає. Друг, який когось пускає, не розраховує, що цей хтось буде лежачи на дивані чекати, поки все владнається. Хочеш, щоб владналося, то, може, почати з роботи на касі чи офіціантом, як це тисячі студентів роблять, навіть коли вчаться на юристів?
Ото свати з цим не знали, що робити. Вони 2014 року мусили втекти з Донецька, бо після активної участи в Майдані їх там убити погрожували. Сваха вивчила державну мову аж у новому домі. Ну, певного ранку схопити документи, закинули до автівки речі й котів і поїхали до сватових батьків. Коли гримнуло 24 лютого, то сват пішов у добровольці, а сваха кинулася допомагати біженцям. Там є чимало речей, про які не можна писати, тож додам таке. У них жили дуже різні персонажі. Хтось був адекватний, а когось мусили поліцією цькувати. Бувала сута кацапня з усіма основними ознаками, яка сиділа на шиї, смалила на балконі, горлала на все місто тощо, а були чудові люди, які шукали роботу й перебиралися туди, де її знаходили, - то ці зазвичай відмовлялися від частування й допомагали вдома. Тож так, усе залежить від того, кому саме даєш дах над головою...
Я прожив десять років свого життя у великому місті на найманих квартирах. На відміну від більшості "понаїхавших" у мене не було куди повертатися. У ті роки заробітна платня постійно зростала, а оренда житла зростала шаленими темпами. Ні, я не жив на вулиці ані дня, але небезпека така нависала наді мною постійно, мені аж снилося, що я з валізою іду кудись засніженою вулицею, а хати не маю. Зараз я живу на краю всесвіту у своєму власному будинку і знаю, що немає в світі нічого кайфовішого за спокій під маленьким але власним дахом над головою. Чи готовий я прийняти когось, хто опинився за бортом? Ні, не зможу.
Яка чесна відповідь. Це нормально, я теж нікого не люблю на своїй території. Навіть рідних. Ви мені нагадали, як після звільнення і розлучення за ним, я жила у друзів сім'ї в пустуючій квартирі більше 100 квадратів, маючи, куди повернутися (звернула на це увагу з Вашого коменту), але не маючи роботи. І мені снилося, що я збираю їжу зі смітників, риюся там і мене бачать знайомі. Регулярно це бачила уві сні під ранок. І казала собі, що маю гарну фінансову подушку, і роботу знайду. Але все одно цей сюжет переслідував мене. Потім зрозуміла, що перед ранком чула, як забирають сміття і на це наклалися переживання за роботу і майбутнє, що не можу зібратися, тож і народився такий сюжет. Попустило. Зараз маю і роботу гарну, і свій куток (не один). І є куди вертатися, і закордон кличуть працювати і жити. І хоч все дуже скромно, але моє. Ви - молодець. Дякую, що звернули увагу на те, як цінно мати, куди вертатися (хоча для мене емоційно це було ледь не те саме, що померти).
Так само десь. Життя по найманих квартирах - таке собі щастя, хоч я і не дуже довго у великому місті жив. Тепер маю свою маленьку стареньку хатинку в глухому селі і радію, бо то моє.
Усюди в світі є безхатьки,хоч у розвинутих,хоч у диких країнах.Навіть найкращі соціальні служби та програми соціалізації повністю не знімають цю проблему.Бо є типажі людей,схильні до такого способу життя та нездатні утриматися на плаву,мати самодисципліну.А бувають жертви обставин,шахраїв,злодіїв(бувають і мусора,що відбирають обманом житло).Це жахливо,але немає абсолютного рецепту від цієї біди,навіть там де держава дбає про такихлюдей,бо серед копів та соцпрацівників теж повно покидьків ,байдужих до чужої біди.
Якщо вважати що без договорів оренди ти безпритульний,то я так живу вже 10 років Особливо коли працюєш на заробітках де в тебе є лиш ліжко,місце в шкафі і в холодильнику
@@vyacheslavperesunko а де там про всякого сина людського? Коли мова йшла у 8:20 про Господа, Він називав себе Сином Чоловічим. А ще у 8:19 мова йшла про те що він слідуватиме куди завгодно за Равві, книжник що мав житло і який достаток напевно. І це було так що він каже куди б Ти не пішов, а куди ти Вчителю? А Він йому відповідає, лисицям є куди та і птахам також - але Йому нема де перепочити у цьому світі. Тобто нема де перепочити, хіба ж Господь не відпочивав коли перебував у тілі?! Ні мова йде про інший зміст, і цей зміст про стан душі для якого немає місця тут на Землі.
Фінляндія прийняла закон про 0 кількість безхатьків в державі. Держава забезпечує житло тих хто опиняється на вулиці. Україна заможня держава, нам потрібен такий же закон!!!
Я дуже перепрошую, але якщо справді більшість безхатьків - це жінки з маленькими дітьми, то ми могли б суттєво скоротити масштаби проблеми, якби жінки почали народжувати виключно від чоловіків, у чій адекватності вони пересвідчилися.......
@@Євгенія547ви думаєте, якби вони могли таке передбачити, то народжували б? зразу видно, що ви дуже далекі від такої ситуації. тим більше не всі вагітніють за власним бажанням
Дуже часто люди можуть маскуватися і виявляються абьюзерами вже у стосунках Звісно якби вони на першому побаченні почали би бити при вас собаку або вас ніхто б не мтпв би з ними бути, але на початку зазвичац все ідеально і тільки з часом ти розумієш що не все окей Це як про жаб якщо кинути жабу в гарячу воду вона вистрибне але якщо поставити жабу в холодну і потроху нагрівати жаба не помітить цього і звариться
@@АнастасіяМезенцева Мене оце абюзери маскуються трохи смішить. Одна знайома зустрічалась з наріком і усі їй про це казали та й вона сама знала, але оп у неї дитина і вона сама. Таке собі маскування )
@@АнастасіяМезенцевапрекрасна промова, якщо не знати ваші почуття. Ви ж як закохані - сліпі мов кошенята. Який абьюз, яке приховане шось там - я ОРАВ НЕ СВОЇМ ГОЛОСОМ подрузі, ти шо тупа пизда, там же ред флег на ред флегові, просив зупинитися, але шо ти думаєш, послухалася? Два роки вона потратила щоб вияснити що він нарик, який її пиздить і якому вона і не потрібна то. Деяким людям комплекс мессії прироблений, їм треба, вони хочуть страждати. Їм не можна заважати, бо знаєш хто виявляється винним? Ти, який попереджав
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/1b4vq35/whats_something_people_dont_realize_about_what/?sort=top
Життя на вулиці це постійні ризики-хвороби, погода, неадекватні особи, що можуть побити чи вбити беззахисних безхатьків. Навіть якщо людина живе в чистому наметі чи кемпері, я чесно більше за все вважаю загрозою неадекватів
Колись у під'їзді родичів замерз насмерть безхатько. Він був колись сусідом, але його родичи вигнали його. Але коли настали сильні морози, він почав вночі проситись на ночівлю у квартири. Ніхто його не впустив. Він замерз. Минуло багато років. Мені досі дуже шкода цю людину. Яким би він не був - він не заслуговував на таку смерть. Я навіть підписався на деякі канали про безхатьків. invisible people наприклад. Там вони розповідають свої історії. Це жахливо. Людство вихваляється своїми новими айфонами та спейс іксами, а таку річ як житло для кожного - дати не в змозі.
Це дуже сумно 😢
В фінляндії прийняли такий закон
З приводу "пожити трохи, доки все налагодиться"... Усе дуже індивідуально. Наприклад, на початку війни у моїх батьків жили вони двоє, я, а також ми прихистили сім'ю моєї подружки: вона, чоловік, троє дітей. Так вони були взагалі непомітні! З трьома дітьми непомітні! З ними я б прожила скільки завгодно. Потім ця родина виїхала за кордон, а ми прихистили молоду сім'ю з немовлям. Ще з ними був старший батько - дідусь немовляти. Раом 3 дорослі людини + немовля. Найтихішою була дитина. Інші накидали бичків і банок з-під пива на ґанку моїх батьків, намагалися кохатися в єдиному туалеті, коли хтось хотів скористатися ним за призначенням, украли одне в одного гроші, побилися - нам довелося викликати поліцію. То - так! - у другому випадку вони прям загосювалися! А ще терпіння друга, який прихищає, вичерпується, якщо така людина прийшла "поки все владнається", але живе абсолютно за рахунок друга, днями лежить на дивані, розкидає шкарпетки й навіть оголошення про роботу не читає. Друг, який когось пускає, не розраховує, що цей хтось буде лежачи на дивані чекати, поки все владнається. Хочеш, щоб владналося, то, може, почати з роботи на касі чи офіціантом, як це тисячі студентів роблять, навіть коли вчаться на юристів?
Ото свати з цим не знали, що робити. Вони 2014 року мусили втекти з Донецька, бо після активної участи в Майдані їх там убити погрожували. Сваха вивчила державну мову аж у новому домі. Ну, певного ранку схопити документи, закинули до автівки речі й котів і поїхали до сватових батьків. Коли гримнуло 24 лютого, то сват пішов у добровольці, а сваха кинулася допомагати біженцям. Там є чимало речей, про які не можна писати, тож додам таке. У них жили дуже різні персонажі. Хтось був адекватний, а когось мусили поліцією цькувати. Бувала сута кацапня з усіма основними ознаками, яка сиділа на шиї, смалила на балконі, горлала на все місто тощо, а були чудові люди, які шукали роботу й перебиралися туди, де її знаходили, - то ці зазвичай відмовлялися від частування й допомагали вдома. Тож так, усе залежить від того, кому саме даєш дах над головою...
Боже який Жах!!! Як шкода таких людей!!! Слухаю і волосся дибки!!! Дякую Вам за цікаве відео і це дуже важливо!!!!
Я прожив десять років свого життя у великому місті на найманих квартирах. На відміну від більшості "понаїхавших" у мене не було куди повертатися. У ті роки заробітна платня постійно зростала, а оренда житла зростала шаленими темпами. Ні, я не жив на вулиці ані дня, але небезпека така нависала наді мною постійно, мені аж снилося, що я з валізою іду кудись засніженою вулицею, а хати не маю. Зараз я живу на краю всесвіту у своєму власному будинку і знаю, що немає в світі нічого кайфовішого за спокій під маленьким але власним дахом над головою. Чи готовий я прийняти когось, хто опинився за бортом? Ні, не зможу.
Хоча б чесно.
Яка чесна відповідь. Це нормально, я теж нікого не люблю на своїй території. Навіть рідних. Ви мені нагадали, як після звільнення і розлучення за ним, я жила у друзів сім'ї в пустуючій квартирі більше 100 квадратів, маючи, куди повернутися (звернула на це увагу з Вашого коменту), але не маючи роботи. І мені снилося, що я збираю їжу зі смітників, риюся там і мене бачать знайомі. Регулярно це бачила уві сні під ранок. І казала собі, що маю гарну фінансову подушку, і роботу знайду. Але все одно цей сюжет переслідував мене. Потім зрозуміла, що перед ранком чула, як забирають сміття і на це наклалися переживання за роботу і майбутнє, що не можу зібратися, тож і народився такий сюжет. Попустило. Зараз маю і роботу гарну, і свій куток (не один). І є куди вертатися, і закордон кличуть працювати і жити. І хоч все дуже скромно, але моє. Ви - молодець. Дякую, що звернули увагу на те, як цінно мати, куди вертатися (хоча для мене емоційно це було ледь не те саме, що померти).
Так само десь. Життя по найманих квартирах - таке собі щастя, хоч я і не дуже довго у великому місті жив. Тепер маю свою маленьку стареньку хатинку в глухому селі і радію, бо то моє.
@@olenanykyporets1578тобто приютити не змогли б, але жили в приймах?
@@yoyofactory5a не писала, що не змогла б. Написала, що не люблю. Інше Вас не обходить, бо не Ви мій благодійник чи адресат допомоги.
Дякую ❤
Зрозуміла, що я безхатько, так як я з чоловіком та донечкою живу у будинку з матір'ю і вона щоразу про це наголошує...
😢
Так в україні відсутня реформа житла
Це форма аб'юзу
Хоч куди, але треба від неї тікати..
Обожнюю цей канал
Дякую за ваші ролики, ви мій улюблений редіт-канал в українському RUclips
Плюс, ви чи не єдині, хто не використовує довбані ШІ-ілюстрації.
Дякуємо за теплі слова підтримки ❤️
Нашій ілюстраторці дуже приємно, що ви оцінили її творчість
Ха! Моя вподобайка 777😄 Комент для просування відосу, доречі є багато каналів озвучки реддіт але ваш "зайшов" найкраще!👍
Дякую за вашу працю і ці цікаві історії а також приємне озвучення, серед редід воно може улюблене❤
Усюди в світі є безхатьки,хоч у розвинутих,хоч у диких країнах.Навіть найкращі соціальні служби та програми соціалізації повністю не знімають цю проблему.Бо є типажі людей,схильні до такого способу життя та нездатні утриматися на плаву,мати самодисципліну.А бувають жертви обставин,шахраїв,злодіїв(бувають і мусора,що відбирають обманом житло).Це жахливо,але немає абсолютного рецепту від цієї біди,навіть там де держава дбає про такихлюдей,бо серед копів та соцпрацівників теж повно покидьків ,байдужих до чужої біди.
Згоден. Не даремно існує приказка "від тюрми та від сумИ не зарікайся"
Не всюди
Звісно є! Фінляндія!
Сінгапур, також яскравий приклад. Просто ви чуєте тільки те що вам нав'язати намагаються, замість того аби шукати Життя.
Якщо вважати що без договорів оренди ти безпритульний,то я так живу вже 10 років
Особливо коли працюєш на заробітках де в тебе є лиш ліжко,місце в шкафі і в холодильнику
Питання в тому, чи є куди повертатися. Хоч би яка бабина хата.
@@userS28tiTan63Qq напевно що ні
Дякую за відео
Від Матвія 8:20
Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні - гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
До чого це? До того що Бог був безхатьком? Або до того що не має Богу місця у світі, яке б було гідним Його для відпочинку?
@@Volodymyr_Kuryatov ні, це до того, що не всякому сину людському є де прихилити голову
@@vyacheslavperesunko а де там про всякого сина людського? Коли мова йшла у 8:20 про Господа, Він називав себе Сином Чоловічим. А ще у 8:19 мова йшла про те що він слідуватиме куди завгодно за Равві, книжник що мав житло і який достаток напевно. І це було так що він каже куди б Ти не пішов, а куди ти Вчителю? А Він йому відповідає, лисицям є куди та і птахам також - але Йому нема де перепочити у цьому світі. Тобто нема де перепочити, хіба ж Господь не відпочивав коли перебував у тілі?! Ні мова йде про інший зміст, і цей зміст про стан душі для якого немає місця тут на Землі.
@@Volodymyr_Kuryatov це вам до богословів з трактуванням Біблії. Мені ж добре трактувати те, що я читаю власною головою на власне розуміння.
❤
Фінляндія прийняла закон про 0 кількість безхатьків в державі. Держава забезпечує житло тих хто опиняється на вулиці.
Україна заможня держава, нам потрібен такий же закон!!!
Україна заможня? Жартуєте ? Хіба що ресурсів у нас багато, але вони узурповані олігархами
@@oleksandrzadorozhnyy4569Так, заможна. Просто мусить повернутися до однієї з козацьких традицій, яка всіх заохочувала до самоврядування.;)
Важлива і невесела тема...
+
Розкажіть за українцвв😮
Я дуже перепрошую, але якщо справді більшість безхатьків - це жінки з маленькими дітьми, то ми могли б суттєво скоротити масштаби проблеми, якби жінки почали народжувати виключно від чоловіків, у чій адекватності вони пересвідчилися.......
Окей, окей, я не звинувачую жінок, з якими це вже трапилося. Але давайте на майбутнє всі ми будемо думати, добре?))
@@Євгенія547ви думаєте, якби вони могли таке передбачити, то народжували б? зразу видно, що ви дуже далекі від такої ситуації. тим більше не всі вагітніють за власним бажанням
Дуже часто люди можуть маскуватися і виявляються абьюзерами вже у стосунках
Звісно якби вони на першому побаченні почали би бити при вас собаку або вас ніхто б не мтпв би з ними бути, але на початку зазвичац все ідеально і тільки з часом ти розумієш що не все окей
Це як про жаб якщо кинути жабу в гарячу воду вона вистрибне але якщо поставити жабу в холодну і потроху нагрівати жаба не помітить цього і звариться
@@АнастасіяМезенцева Мене оце абюзери маскуються трохи смішить. Одна знайома зустрічалась з наріком і усі їй про це казали та й вона сама знала, але оп у неї дитина і вона сама. Таке собі маскування )
@@АнастасіяМезенцевапрекрасна промова, якщо не знати ваші почуття. Ви ж як закохані - сліпі мов кошенята. Який абьюз, яке приховане шось там - я ОРАВ НЕ СВОЇМ ГОЛОСОМ подрузі, ти шо тупа пизда, там же ред флег на ред флегові, просив зупинитися, але шо ти думаєш, послухалася? Два роки вона потратила щоб вияснити що він нарик, який її пиздить і якому вона і не потрібна то. Деяким людям комплекс мессії прироблений, їм треба, вони хочуть страждати. Їм не можна заважати, бо знаєш хто виявляється винним? Ти, який попереджав