А якщо у ситуації, коли чоловік, такий, як ви описали, а жінка хоче врятувати шлюб, то зміни зі сторони жінки не приведуть до бажаного результату, навіть навпаки, погіршать ситуацію, бо чоловік подумає, що він і так "молодець"
Навіть якщо один із партнерів після сварки все ж таки зрозумів свою помилку і почав все виправляти, питання тоді: чи надовго така поведінка? Чи повториться це знов через деякий час?
Теж маю це питання. Мої розмірковування: так, якщо людина не працюватиме над собою, і ні - якщо працюватиме над собою, своїми слабкостями, травмами,.. які проявились і/чи загострились на фоні сильного стресу війни
Доборого дня. Чи могли би ви створити відеоролик на тему жінка-нарцис, чи можливе сімейне життя з такою жінкою. Чого від неї очікувати і чи є вони небезпечними для чоловіків.
Якщо вже шлюб розірвано і колишня вже найшла заміну чи справді варто працювати заради того щоб вернути я розумію що це мене краще тобто наприклад в майбутньому не буду повторити ці помилки але чи варто тоді це робити?
а якщо за 7 років стосунків ніколи не було сварок, ніколи не підвищувався голос ніким, а коли виникали якісь питання то все вирішувалось через спокійний діалог. Від мене було повне фінансове забезпечення коханої разом з двома її дітьми від колишнього шлюбу (всі фінанси 90% відавав на забезхпечення її і її дітей). Але мінус був в тому, що разом ми не жили через квартирне питання, кохана жила з батьками в двушці з двома дітьми в очікуванні здачі новобудови щоб туди переселити її матір і нарешті зїхатись разом (а зустрічались то у мене то у неї раз два на тиждень). Але через війну поки кохана з дітьми була в европі півроку (також за мою повну фінансову пдітримку, короче коханій навіть працювати в евроі не потрібно було). коли повернулась в україну - то зустрічі і секс стали в кращому випадку раз на два місяці. При тому що неодноразово наголошував і проговорювали питання що потрібен час разом, але наразі все на тому ж рівні і таке враження що я рухаюсь просто один в одному напрямку, без підтримки, без фізичної близькості і будь-якого бажання робити щось зверх сил (бо навіщо, коли все це або приймається як даність а іноді і неявно знецінюється). Чи можна такі стосунки врятувати, якщо в такому випадку кохана наче взагалі намагається відштовхнути, бо сама розуміє що відстнусть часу разом це завжди погано іведе до негативних наслідків як длястосунків, так і для здоровя. просто іноді в голові питання до самого себе "а нафіг воно мені всралось, навіщо віддавати себе всього, не отримуючи назад абсолютно нічого, а я ж навіть нічого не прошу, просто більше часу разом, хоча б 1 повноцінний день в тиждень. Мабуть таки правда що наскільки б ви не любили жінку , діти від колишнього чоловіка завжди будуть на першому місці аніж чоловік (чесно думав що в моєму випадку буде виняток). А це завжди веде до краху відносин.
1. Може поговорити, або через третю особу запитали що і як в неї, чого боїться, тривожиться, може чогось боїться, що війна, вас може не стати і уникає цього можливого дуже сильного болю втрати, всяке може бути, Впевнена вона внутрішньо цінує те, що ви робите 2. Зверніться до психолога, але якби адекватного, який сам проходить терапію, супервізію постійно, щоб бути обʼєктивним з клієнтами, а не проектувати свої болі.
@@Scaran100 7 років стосунків - це не 7 років шлюбу, якщо я вірно зрозуміла… А це означає, що щось Вас стримує від створення справжньої повноцінно сімʼї, в якій дружина може повністю розслабитись і покластися на Вас, бо Ви хочете її серйозно і на все своє життя, а не спонсорувати увагу до себе та купувати інтим. Тим паче стрес в країні +відстань+ мабуть бачила як ставляться чоловіки, які не хотять втратити жінку і прагнуть її завоювати і одружитись.
Дякую вам за поради! Ми розійшлися більше півроку тому. Я був ще той вася. Потім декілька разів зустрічались: якісь речі забрати/віддати і починали знов сваритись. Далі декілька місяців зовсім не спілкувались. А нещодавно дружина запропонувала мені зустрічі, щоб я міг бачити котів, яких я дуже люблю. Ми вигулювали їх разом, возили до ветеренара, навіть разом сміялись. Я розгубився щоб це значило з її боку? Вона ж навіть чути мене не хотіла ( Але після цього відео розумію -що варто знову боротись далі. Намагався знайти нові відносини, але більше одного побачення не було. Не можу уявити поруч іншу, замість колишньої дружини.
А якщо у ситуації, коли чоловік, такий, як ви описали, а жінка хоче врятувати шлюб, то зміни зі сторони жінки не приведуть до бажаного результату, навіть навпаки, погіршать ситуацію, бо чоловік подумає, що він і так "молодець"
Прочитав кину Чепмена Гері «5 мов кохання» В ній непогано пояснюється, як проявляти повагу та любов до чоловіка та дружин.
❤
Если второй не идёт на контакт,игнорит,как первый может что-то сделать
Навіть якщо один із партнерів після сварки все ж таки зрозумів свою помилку і почав все виправляти, питання тоді: чи надовго така поведінка? Чи повториться це знов через деякий час?
Теж маю це питання. Мої розмірковування: так, якщо людина не працюватиме над собою, і ні - якщо працюватиме над собою, своїми слабкостями, травмами,.. які проявились і/чи загострились на фоні сильного стресу війни
Вогнестійкий 👏
Доброго дня як можна записатись на консультацію до вас?
Вітаю 🙌 Напишіть мені в дірект - instagram.com/ostapenko.dmitriy?igsh=OTZyd2VlZWZuaGpk
Доборого дня. Чи могли би ви створити відеоролик на тему жінка-нарцис, чи можливе сімейне життя з такою жінкою. Чого від неї очікувати і чи є вони небезпечними для чоловіків.
Якщо вже шлюб розірвано і колишня вже найшла заміну чи справді варто працювати заради того щоб вернути я розумію що це мене краще тобто наприклад в майбутньому не буду повторити ці помилки але чи варто тоді це робити?
Якщо не вдасться, не повторювати цих помилок із наступною.
Що стосовно сімейні терапії із нарцисом?
Дякую. Скажіть, якщо ж все-таки розлучилися, але через деякий час, років 2, знову цікаві один одному, це наступити на ті ж самі граблі?
Час міняє кожного, не обовʼязково в гіршу сторону, деколи відстань і розлука допомагає зрозуміти справжню цінність втраченого.
Так😁
А якщо він хоче розійтись, при цьому конкретних речей що не так не говорив, тільки що ви різні і проблема в ньому?
А що робити якщо все ж таки розійшлись, а я тільки зараз прокинувся. Можна щось зробити?
Можна, якщо дійсно хочете
Скількі Вам років ? Скількі років ви у шлюбі? Хотілося б почути Вашу дружину
а якщо за 7 років стосунків ніколи не було сварок, ніколи не підвищувався голос ніким, а коли виникали якісь питання то все вирішувалось через спокійний діалог. Від мене було повне фінансове забезпечення коханої разом з двома її дітьми від колишнього шлюбу (всі фінанси 90% відавав на забезхпечення її і її дітей). Але мінус був в тому, що разом ми не жили через квартирне питання, кохана жила з батьками в двушці з двома дітьми в очікуванні здачі новобудови щоб туди переселити її матір і нарешті зїхатись разом (а зустрічались то у мене то у неї раз два на тиждень). Але через війну поки кохана з дітьми була в европі півроку (також за мою повну фінансову пдітримку, короче коханій навіть працювати в евроі не потрібно було). коли повернулась в україну - то зустрічі і секс стали в кращому випадку раз на два місяці. При тому що неодноразово наголошував і проговорювали питання що потрібен час разом, але наразі все на тому ж рівні і таке враження що я рухаюсь просто один в одному напрямку, без підтримки, без фізичної близькості і будь-якого бажання робити щось зверх сил (бо навіщо, коли все це або приймається як даність а іноді і неявно знецінюється). Чи можна такі стосунки врятувати, якщо в такому випадку кохана наче взагалі намагається відштовхнути, бо сама розуміє що відстнусть часу разом це завжди погано іведе до негативних наслідків як длястосунків, так і для здоровя. просто іноді в голові питання до самого себе "а нафіг воно мені всралось, навіщо віддавати себе всього, не отримуючи назад абсолютно нічого, а я ж навіть нічого не прошу, просто більше часу разом, хоча б 1 повноцінний день в тиждень. Мабуть таки правда що наскільки б ви не любили жінку , діти від колишнього чоловіка завжди будуть на першому місці аніж чоловік (чесно думав що в моєму випадку буде виняток). А це завжди веде до краху відносин.
проблема перша - ви живете окремо, проблема друга - діти не ваші і так, вони завжди будуть на першому місці в неї.
Друже кидай цю шмару
1. Може поговорити, або через третю особу запитали що і як в неї, чого боїться, тривожиться, може чогось боїться, що війна, вас може не стати і уникає цього можливого дуже сильного болю втрати, всяке може бути, Впевнена вона внутрішньо цінує те, що ви робите
2. Зверніться до психолога, але якби адекватного, який сам проходить терапію, супервізію постійно, щоб бути обʼєктивним з клієнтами, а не проектувати свої болі.
@@Scaran100 7 років стосунків - це не 7 років шлюбу, якщо я вірно зрозуміла… А це означає, що щось Вас стримує від створення справжньої повноцінно сімʼї, в якій дружина може повністю розслабитись і покластися на Вас, бо Ви хочете її серйозно і на все своє життя, а не спонсорувати увагу до себе та купувати інтим.
Тим паче стрес в країні +відстань+ мабуть бачила як ставляться чоловіки, які не хотять втратити жінку і прагнуть її завоювати і одружитись.
Дякую вам за поради!
Ми розійшлися більше півроку тому. Я був ще той вася.
Потім декілька разів зустрічались: якісь речі забрати/віддати і починали знов сваритись. Далі декілька місяців зовсім не спілкувались.
А нещодавно дружина запропонувала мені зустрічі, щоб я міг бачити котів, яких я дуже люблю. Ми вигулювали їх разом, возили до ветеренара, навіть разом сміялись.
Я розгубився щоб це значило з її боку? Вона
ж навіть чути мене не хотіла (
Але після цього відео розумію -що варто знову боротись далі.
Намагався знайти нові відносини, але більше одного побачення не було. Не можу
уявити поруч іншу, замість колишньої дружини.
В ви у шлюбі ? І Вашу дружину почути
В ви у шлюбі ? І Вашу дружину почути