Гостя якась супер стереотипна, що не притаманно зазвичай цій програмі. Ще й така схильність до узагальнень звідкись, ні, щоб сказати, що це її досвід такий, що вона недостатньо вмотивована була працювати, обов’язково навісити ярлики на людей з Києва.
Гостя бізнесвумен ніби намагалась довести, що вигорання не існує, а є лише недостатня вмотивованість + купа зайвої інфи не по темі. Аж втомилась слухати її рефлексії 😢 А дівчата як завжди топ🫶 Було таке ж вигорання з дитинкою як у Наті, дуже важкий період. Бажаю всім вміти піклуватися про себе і вміти правильно перезаряджатись, вчасно знаходити ковток свіжого повітря.
Якась маячня, простигосподи, від пані підприємниці. Особливо про бокси з готівкою і адміністраторкою, що все одно бачила, хто скільки поклав.Назад у девʼяності. І додатково архаїчна теорія про мотивацію до/від, прикрашена історією про зубочистку. Дівчата, гостя якось зовсім повз формат і експертизу. А ви троє чудесні, як завжди.
А у мене цікава причина вигорання. Компанія, в якій я працюю, по моїм відчуттям часто робить вигляд, як наче війни нема і всю ніч нас не обстрілювали. Коли клієнти з інших країн питають "як ми?" після ночі обстрілів напрклад, то моя керівниця радісним голосом каже, що все супер! І я розумію, що ми не маємо переходити межу і розповідати якісь деталі, щоб не показати, що ми не можемо повноцінно працювати. Щоб так не подумали. Але не вважаю правильни і таку поведінку. Бо тоді складається враження, що ми йобнуті)) Компанія постійно смикає кожного працівника "вчитися, проходити сертифікації, вести яксь смарт-токи, бути проактивним!!!" По-стій-но. Це для мене теж трохи йобнута поведінка компанії. І виглядає ніби - війни немає і люди у нас ще не заїбались від війни, ні. Вони у нас всі дуже хочуть навчатись і кажуть що все супер після ночі обстрілів! Ми такі!)))) Коротше я їх ненавиджу всіх) просто хочу, щоб від мене від'їбались і дали прото працювати. Розуміючи і роблячи знижку на те, що ми всі у великому стресі кожного дня. І у нас не все супер!
Ох, я Вас разумію. Теж таке було, але ще до повномаштабної, просто всього було забагато, хотілося, щоб дали зосередитися, але не займатися мільйоном справ одночасно
Не думала, що стільки людей відчуває те саме! І що стикались з таким же досвідом! Я от вирішила, що тепер буду задавати питання компаніям на співбесіді, які стосуються саме ставлення до працівників і їх реакції на деякі ситуації, повʼязані з війною.
Пані гостя така млосна!!! Ледве її переслухала. Склалось враження, що вона не розуміє, що таке вигорання! Цікаво було слухати дівчат, їхні життєві історії, відчула, що мене розуміють❤
я військовослужбовець протягом 11 років, працюю в тилу, роблю різну роботу, вигоріла, чекала на кінець контракту, потім сталась велика війна, контракт пролонгований автоматично, бо такий закон, тож я продовжую працювати. важко. ніби роблю корисні справи, а ніби це все не моє. ніби я вмію це робити якісно, і враховуючи війну, зараз я тут потрібна найбільше, а ніби хочу кинути все й займатися тим, чим хочу Я. важко. дякую за випуск!
Дуже актуальна тема! Маю досвід вигорання так як завжди стараюсь встигнути все і всюди, закінчувалося зазвичай тим що просто лежала по пару днів залипаючи в телевізор чи комп'ютер. Але для мене самої стало відкриттям спосіб який особисто мені допоміг вийти з цього стану - я просто примусила себе хоча б помити посуд дома і відчула приплив сил і бажання знову щось робити) Типу вишла з вигорання шляхом яким я туди прийшла😅 Звісно пізніше переглянула свою політику ведення справ і розпорядок)
Наті, я мала такий відпочинок в Єгипті! То ідеально. Я вигоріла повністю і просто плавала, їла і читала книги. Всім рекомендую) Нічого не робити часом - кайф!
Вже багато випусків думала, чому мені не ок реклама алкоголю, бо десь бачила відповідь "ми ж всі вживаємо алкоголь", і от я нарешті зрозуміла, що не ок. Реклама алкоголю нормалізує його вживання, і так воно пропагується у вашому випадку в колі друзів. Але вживання алкоголю не має позитивного впливу на здоров'я. І якщо це поставити в контекст того, що шоу виступає за здорове суспільство, за здорові стосунки, то виходить суперечність, яка мене і бентежить.
Підприємці що "відпускають" співробітників, перестаньте це так красиво називати. Ви звільняєте людину у вигоранні, лишаєте без доходу бо лбдина перестала вам приносити користь. Це гірка але правда, досить прикрашати. Сабатікал це оплачуєма відпустуа на рік і більше зі збереженням робочого місця зв людиною, це не "відпустити".
В Європі люди часто починають роботу в 7 і закінчують в 16. У них є час і сили гуляти, займатися спортом, жити. У нас - робота до 18-19ї, прибігти додому, поїсти і лягти, бо більше сил ні на що немає. Це сумно. А тут ще війна.
Як же круто ютуб підбирає рекомендації, актуально як ніколи) Дякую, дуже сподіваюсь, що кожен глядач і ви самі якомога менше будете відчувати втому від своєї діяльності і вигорання...
Психотерапевтка супер. Дуже сподобалася порада, що коли вигораєш, але не можеш взяти паузу, то фокус треба змістити на сфери, котрі страждають. Це звучить логічно, але на практиці, коли вигораєш, то починаються ігри з прокрастинацією, слабким фокусом та інше, тому працюєщ ще більше, щоб просто норму зробити... а скільки зусиль ще уходить на те, щоб вмовити себе попрацювати. Дякую за цю пораду та про зміну типу діяльності. Даєш більше часу без монітору)
Класна тема, дуже цікаво чути про ваш досвід. Насправді, я не певна, що будь-яке вигорання - це про втрату сенсів. Особисто я, прорефлексувавши своє вигорання, зрозуміла, що це сталося через моє невміння казати ні, через недооцінку власних компетенцій і віру в себе, ну і аж тоді через те, що я займаюсь не тим, чим хочу від початку. Думаю, гостя трошки відійшла від теми і більше пішла в коучинг, тоді як багато важливих чинників залишилися поза увагою, такий трошки ceo-шний погляд на вигорання)
Дівчата, щиро дякую за цей випуск! Дуже вчасно. Я вчитель і зараз як ніколи гостро відчуваю вигорання. Кожен день на роботі для мене мука. Про вигорання треба говорити і ставитися до нього серйозно. Сьогодні я дізналась дійсно багато цікаво і важливого для себе.
Знов дякую дівчатам за випуск, актуальна тема, розумні і різні точки зору. Але блін це постійне перебивання одна одної - досі не можу звикнути. Як такі свідомі люди не розуміють, що перш ніж говорити варто дослухати того, хто ще говорить, а не влізати посеред речення. І людина яка розповідала втрачає суть і її ідея не закривається, а залишається в підвішеному стані. Невже ніхто цього не помічає? В кожному випуску. Дуже засмучує це, буду вдячна якщо почуєте
Наті: Є дослідження, що більше вигорання у людей, які взаємодіють з іншими людьми.... Чи помічали ви цю закономірність серед своїх працівників? Власниця салону: Ні. АХАХХАХХА такої солодкої брехні я ще не бачила))
@@OksanaSvit та, вона кризи сенсів та певні кризи особисті трактує власне, як вигорання. А все те, що є дійсно вигоранням вона не зовсім визнає та каже, що проблема лишень у не розумінні сенсів))) а то трохи різні проблеми, хоча обидві дуже складно людям даються. І ось не зрозуміло, чи вона просто так собі це придумала і не хоче бачити реальність, чи це вигідно не бачити реальність)))
Так, вигоряння різні бувають - я думаю людина якщо свічнеться з колцентру на бекенд чи в проектування - вона офігіє від такого життя, бо вона не тренована ще до безперервного розумового напруження, це інший тип діяльності в принципі. І навпаки теж, бо я власне після "спілкування з машиною" кілька тижнів вигоряю за 1 похід на шашлики в шумній компанії і тиждень потім навіть на пп не можу відповісти. Тож імхо тут задіяні суто соціально-єкономічні фактори - наприклад те що на роботу де взаємодія людина-людина йдуть всі підряд бо там менше поріг, тому туди частіше потрапляють люди які не схильні до такої роботи абощо.
Тільки вона може лежати, бо в неї вигорання. Каже «ні, не помічала» і тут же розповідає, що може відпустити такого співробітника і зберегти для нього місце роботи 🤦♀️ Не вірю їй.
Боже як вас приємно слухати, так не вистачає таких думаючих, мудрих людей в своєму оточенні, дякую за Вашу роботу і запрошену гостю, це як ковток свіжого повітря та дійсно цікаві діалоги які примушують думати і розбиратись в собі та житті❤
Дуже крутезний випуск, дякую! Багато чого усвідомила про власні вигорання, які колись мала. І супер поради про зміну жіяльності як відпоинок - наче очевидно, але як ковток свіжогоповітря. За гостю-власницюсалону окремий лайк - дуже корисний експрес урок по бізнес плануваннюі стратегії)))
Про вигорання в новинній журналістиці - це і моя історія. Згоріла я на керівній посаді. Вигоріла настільки, що пішла не просто з компанії, а з усієї сфери. Тікала так, що опинилася на іншому континенті 😁
@@ebautebaut в моєму випадку, не що, а хто. Рідна сестра, яка одного разу таки відверто сказала, що їй мене шкода і це не життя. І це була правда. Тоді, крім роботи 24/7 (і це не перебільшення) в мене нічого не було. Ні стосунків, ні хоббі, список друзів теж скорочувався, бо я ж через свою "суперзайнятість" не приходила на заплановані посиденьки і тд. В роботі було все - тотальне перевантаження проектами, я спала з ноутом і телефоном, всі робочі програми постійно перед носом, керівництву я не могла насмілитись сказати 'ні', навіть на дзвінки чи повідомлення об 11 вечора чи 7 ранку. Додайте сюди ще самознеціннювання і внутрішнього критика. На піку мого вигорання і емоційної втоми - засинати мені вдавалося тільки після пляшки червоного. Коли звільнилася, мої посадові обов'язки розділили між кількома людьми 🙂 зараз розумію, що треба було до психолога. Але я тоді купила квиток в Латинську Америку. Та це вже зовсім інша історія 🙂
Ви ніби мене описали, аналогічна ситуація, тільки я не опинилась на іншому континенті😢пам’ятаю як мені написали, що о другій годині ночі потрібно буде перевірити чи працює сайт, бо його фіксили. Думаєте, я сказала «ні»? Такі запити виправдовували завжди тим, що у мене керівна посада і я маю відпрацьовувати свою зарплату. Рік тому звільнилась і почала відчувати себе людиною.
@@didikej розумію вас. І це жахливо. 'Ні' я не могла сказати, бо почувалася винною компанії. Я прийшла туди студенткою на стажування, мене помітили, дали можливості для росту. Внутрішні суперечки в мене тривали довго і на прийняття фінального рішення я витратила надто багато емоційного ресурсу.
бісить, коли вищестоящі говорять, що "вигорання не існує", "це придуманий фактор, це лиш невміння органіхувати свій ворк-лайф баланс". І ти розумієш, що ти не можеш навіть сперечатись, щось говорити чи аргументувати, бо він знайде купу аргументів, щоб сказати, що ти слабак. Круто, що ви згадали такий момент, коли керівник не приймає до уваги чужої думки або веде себе токсично...і при тривалій співпраці з таким керівником чи колегою, ти розумієш, що вигорання на роботі - це прямозалежний фактор від людей...тобто можна *башити, як кінь, робити якусь роботу, навіть монотонну скільки завгодно, якщо навколо адекватні люди...АЛЕ, якщо поруч люди, які дратують, токсичні, не поважають чужі кордони - тоді на роботі вигоранню бути. Бути в будь-якому випадку, питання тільки коли це станеться...і це біч людства...бо яка б робота не була, все можна стерпіти, окрім дибільних людей навколо. Люди скрізь люди!
Дякую, дівчата, за вашу щирість, думки і професіоналізм! Надзвичайно крутий проект, ви надзвичайні- з кожним сезоном розкриваєтеся, рефлексуєте і стаєте кращими. Дякую, за якісний український контент!❤️
Дякую. Я тільки починаю вилізати з цього стану, бо перебуваю у ньому близько двох років. Попереду ще багато роботи над собою) Але в мене у планах прожити щасливе життя))
Каріна Дубініна просто прийшла потриндіть незалежно від того що за тема, як до подружок на кухню. Це часто з вашими гостями - або ретельніше контролюйте відходи від теми, або обрізайте на монтажі.
Дуже класний випуск, як ніколи актуальний для мене. Сподобалось що ви запросили жінку підприємця я почула багато цікавого від неї, а в кінці випуску відповіді психолога, це був реально дуже класний об'ємний випуск про тему вигорання, дякую за вашу роботу!
Тут ще важливо зазначити те, що різні люди різну кількість часу можуть працювати і кожному потрібна різна кількість часу для відновлення. Я наприклад можу працювати по 8-10 годин але що 2 дні мені треба вихідний, бо я буду мертва, а є колеги мої які працювали по 10-12 годин щодня і не відчули такої втоми як я. До війни я працювала з різними людьми щодня, дуже багато людей. І схоже я так перенаситилася людьми, що тепер уникаю їх настільки, що навіть на вулицю зайвий раз не виходжу.
Класно рекламу зробили, особливо з Натею в кінці 😅 Щодо work-life balance в роботі я дуже рада, що моя компанія розуміє і намагається запобігати проблемам вигорання)
Запишіть відео про те, як сформувати внутрішній стержень, я зробити опорою свого життя самого себе, а не якусь людину. Можливо хтось розуміє про що я і порекомендує, що почитати чи подивитися)
розумію вас, я близько шести місяців тому звільнилась, тягнула з цим рішенням дуже довго, роками. Апатія, втрата сенсу... зараз боюсь влаштовуватись на роботу, щоб до цієї ж самої пастки не потрапити знов
@@ShaLena_Vilna чудово, бажаю вам отримувати максимум задоволення від нової сфери і навчання🤗 я теж вчуся, але є сумніви, чи точно туди мені потрібно, але навіть якщо знов помилка, буду міняти, не відтягуючи роками
@@MeerundSonneMarySol , дякую. Я теж маю сумнів чи вийде та точно знаю одне - знання надлишковими не бувають, а навчання стимулює мозок і не дає йому пліснявіти)) наснаги нам і завзяття 🤗
Вітаю! Це офіційно ваш НАЙНЕКОМПЕТЕНТНІШИЙ випуск! Ловіть хоч одну наукову публікацію, щоб ви хоч трохи зрозуміли що таке вигорання: Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual review of psychology, 52(1), 397-422. Сподіваюсь, ви зможете її осилити...Бо ваш випсук - це суцільна ДЕМАГОГІЯ!
@@magneticmoonstone а ваш до чого? Ви знаєте, що таке вигорання? Ви дослідниця, науковиця? Можете дискутувати на професійному рівні? А ці дівчата заробляють гроші демагогією. На таких необізнаних як ви зокрема
@@magneticmoonstone по-перше, я до вас не домахувалась. по-друге, удачі вам в споживанні лайна. рекомендую для пікантності ще й спартака суботу! вам сподобається
Кілька разів чула від Мотрічки тезу про те, що людина не стягує, бо не може розрахувати своїх можливостей і таке інше. Але мені здається дивно очікувати від людини до 30 (як мінімум, але це також залежить і від робочого досвіду), що ти РЕАЛЬНО можеш розрахувати свої можливості. Бо якщо в тебе до цього була одна чи дві роботи у сфері, а тим більше у наш час навіть однакові назви посад передбачають різні задачі, то в тебе про елементарно нема ДОСВІДУ розрахувати свої сили. При цьому роботодавець і керівник апріорі має більше досвіду і компетенцій, ніж співробітник. І розрахувати потягне ця людина чи ні - задача керівника. І якщо керівник взяв людину, що не стягує - це його відповідальність, бо він приймав рішення брати цю людину в команду. І відповідальність керівника вирішувати цю задачу далі. За ідеальних умов звісно, підтримувати людину, вчити або взяти когось її на допомогу. Або визнати, що налажав і взяти когось більш компетентного.
Катя розуміла на які умови погоджувалась. Те що вона не готова була доучучувати нове це є наслідок. Але Катя вміє в очі керівнику казати одне, а поза його осами інше… В проекній роботі це все виявилося
усі люди трапляється інколи особисто мені найважче в момент втоми повірити що це зміниться що потім буде краще, бо здається що це назавжди, можливо, це щось з тривожністю. але потім це завжди проходить:) так, на хвилях і живемо😊 дякую за класну тему, чудово розуміти що не один такий!
Я працюю «від» нестачі грошей. Родичі не мали ніколи високого достатку і тому мені з дитинства всі казали «іди в ІТ, БО ТАМ ВЕЛИКА ЗП». Пішла, заробляю, але не живу 😢
Дуже відгукнувся досвід Наті про переїзд з дитиною закордон. Після року війни, поїхавши вирішувати справи з документами та вперше залишивши двійко своїх дітей з нянею, за 3 дні видихнула та вдихнула, зрозумівши, як це було потрібно… Заторкана мама без підтримки, яка тягне на собі геть усе, - то важко. Тож намагатись знайти час/ ресурси, щоб таки видихати, життєво необхідно.
Підприємниця прийшла і поговорила про точкові проблеми свого бізнесу, а не про вигорання. Коли працівники працюють овертайм, коли зарплатня не покриває базових витрат і потім підриємці «відпускають» працівників - це якраз використання працівника. Про яку мотивацію можна говорити, коли людина тупо не висипається. Підприємниця говорить про якісь високі матерії, коли вигорання - це тупо втома. Якщо працювати постійно овертайм, не відпочивати нормально і постійно думати тільки про роботу і самовдосконалення, то вигорання буде 100%. І тоді навіть якщо ти гориш своєю справою, постійно втомлюючись зникне бажання робити будь що
В мене є довсід вигорання на моїй минулій роботі, який я вирішила народження дитини ( не робіть так) я не ховсім розуміла що зі мною відбувається, але думала що втомилася, а т.я. з дитинства мене не вчили що якщо втомилася-то просто відпочинь, займись собою, звільнись на крайній випадок.Мені потрібна була обовязкова причина щоб дозволити собі відпочити. І т.я. це був час, коли усі навкруги демонстрували своє неймовірно щасливе материнство (я нікого не засуджую) я чомусь вирішила, що вагітність- це чудовий привід відпочити. Типу я вагітна, піду з роботи і буду спати весь час (саме цього я і хотіла постійно) але дитина народилась, а перед цим я була вагітна і це було складно і звичайно ніяокого відпочинку не сталося, ба більше я просто замкнулася в дипресії, яка можливо була б легша, якщо б не це вигорання зверху. Отже, не робіть як я, бо я досі не знаю як знайти час і відпочити.
Дівчата, привіт! Дякую за важливу тему!!. В мене вигорання вже на початку робочого періоду, бо я вже знаю, що треба зробити дофіга безкоштовної роботи навколо основної, і я бачу, що це не приносить мені ніяких результатів і ефекту. Суцільна бюрократія і зайві завдання, які звішує керівництво. На жаль, в українських університетах пашеш як скотина, а в іншій країні , знову на жаль, цього океану завдань немає, бо над ними працюють окремі відділи і є автоматизація. В мене є що з чим порівняти. Тому я хочу змінити роботу (ймовірно, не країну), щоб побачити, що вона як гвинтик допомагає всьому механізму.
Не знаю звідки ви взяли, що за кордоном немає океану завдань. І автоматизації вам ніхто не забороняє впроваджувати у своїй роботі. Це ж не хтось вам має її розробити, а те над чим працівник має працювати, аби спрощувати свої процеси
Дуже відгукнулася фраза гості, що вигорання приходить не тоді коли все погано, а тоді коли добре, коли вже чогось досяг. Звісно не для всіх так, але в мене так було. До цього навіть якщо було хріново, то треба було ібошить, поки чогось не досягнеш. А коли наче прибігла - тоді накрило
@@ebautebaut терапія і сабатікал на 5 місяців. До речі, в мене була ілюзія, що сабатікал все вирішить, зараз як знайду себе за 2 місяці, і настане успішний успіх. Але ні. Це скоріше реабілітація, і якщо раніше я прям зовсім нічого не могла, то зараз ніби вчуся ходити. З'явилось відчуття що можна шукати далі сенс в роботі, і що на це може піти ще багато часу. І це нормально. Відпускаю ідеалізований себе, і починаю знайомитись з тою, яка я є зараз
От я вже 3й місяць в саббатікалі, і також не розумію де той успішний успіх))) до мене лише ресурсність почала приходити. Бо вигоріла вщент, аж зі сфери хочеться піти.
51:03 В деяких сферах діяльності стандартною практикою є вказувати в описі вакансій значно завищені вимоги. Я неодноразово з цим зтикалася, та навіть наймалася на роботу, де фактично треба було знати та вміти 50% від того, що анонсував роботодавець. Коли немає стандарту вимог і в кожній компанії розрив між реальністю і вимогами на папері різний, дуже складно адекватно оцінити свої здібності заздалегідь.
Я погоджуюсь, що однією з причин вигорання на роботі є велика кількість комунікації. Я працюю більше трьох років в техпідтримці і дуже багато спілкуюся з різними людьми. Це дуже важко, завжди знайти індивідуальний підхід, вміти пояснити саме так як зрозуміє та чи інша людина, згладити конфлікт теж підходячи індивідуально до кожної людини. А ще додайте до цього спілкування з співробітниками. В один момент в мене були всі симптоми вигорання, від "нічого не хочу" до суїцидальних думок. А найгірше те, що на роботі є психологи але вони більше для галочки бо коли я зверталася до них то мене просто проігнорували. Я кілька тижнів була в такому стані. Завдяки чоловіку який мене підтримав я не вздьорнулась. Зараз працюю над зміною професії бо відчуття вигорання іноді всеодно дає про себе знати, тоді я намагаюся відволіктися, поїхати в невелику поїздку хоча б на день чи два, на вихідні і це допомагає але тимчасово. Потім все по колу. Напевно поки я не зміню професію.
Власниця мережі салону говорить неперевірену інфу, яку почула на якихось тренінгах. Невдалий вибір на жаль. Вигорання і втрата сенсів можливо і взаємопов‘язані, але не тотожні поняття. Тому леді не дуже відбиває про що говорить 🌚
Моя історія вигорання довжиною у 12 років, як мені здається. Перша робота, ІТ, я гуманітарій. Керівниця, яка постійно намагалась принизити і тиснути носом в щось не те. Вже тоді вибігала в аптеку за заспокійливим. Потім інша робота, куди я вже йшла з налаштуванням «я недо-«. Врешті працюю вже тут 8 років, все наче ок, але на фоні постійна тривога, шо мене викриють, що я не компетентна, розуміння своїх пробілів в знаннях, але абсолютна відсутність енергії працювати над цим. Сублімація в хоббі допомогла на роки 3. Але зараз розумію, що той перший досвід травмував настільки, що викорінити цей синдром самозванця не можу вже роками, і особиста терапія не допомагає.
@@ebautebaut Ну я три рази заснув! Ну їй бо! Розумні, гарні, але все це перетворюється у "бу-бу-бу.."😴 Ну якось яскравіше тре подавати чи що, я не знаю🤷, фактую просто. Ну, нудно, нудно, страшенно нудно, ніц не пороблю🤷
Чудова та актуальна тема. Я працювала з психологинею, відпочивала пів року, пропила курс вітамінів, щоб подолати вигорання. Дякую, дівчата, за випуск! ПС: Наті, скажи, будь ласонька, а якого бренду в тебе за кросівки? 😌
😅😅аа а я саме сьогодні, коли дивлюсь випуск, останній день на роботі 🎉 через вигорання і зневіру у проектах, сили всьо.. навіть не врятувала пропозиція х2 зп, бо вже втрачені сенси
Дуже зачепила історія з боксом у салоні краси. Я це сприймаю як знущання, а не сервіс. Дуже б не хотіла потрапити у таку ситуацію, бо я не шарю ціни, я хочу отримати послугу, заплатити за неї скільки потрібно та все, а тут ще думай над тим скільки заплатити, чи є в мене ці гроші, чи мені потрібна решта та як її просити... ну короче замість часу для себе та свого балансу це був би стресс. Таких як я цей салон та експеримент би відвернув.
у вигорання також є така сторона як страх не реалізуватись, не знайти кращого застосування собі. але цей страх треба прийняти, і переживати періоди повного штилю. я це витримую, хоча цей умовний штиль дуже виснажує емоційно. однак, якщо я розумію що не можу або не хочу взяти певну "висоту" то не роблю цього. мені чомусь дуже важко подолати свою впертість і сказати так, коли я відчуваю що ні. і на більшості минулих робіт я ще на співбесідах казала, що проти перевантажень, хоча це й не допомагало, менеджери просто ігнорували мій запит, не знаю чому так
Власниця салоні бекстейдж каже: немає мотивації коли все добре, все добре можидво з фінансами. Але я була в ваших салонах 2 рази. Та сказала більше не прийду. Базар а не салон на рецепшн, все настільки обкладено товарами додатковими, як в магазині атб біля каси. І друге - майстри роблять деякі роботу так щоб до них швидше прийшли ще раз. Поспорила б з тим що все дуже добре. Може це змотивує зайнятися ще і репутацією салона.
«Підприємиць» - прошу не запрошуйте такого більше... Видно що лукавить . Та ще шаблонні мислення у неї. Коммон люди! Таких підприємців-іммігрантів по всій Європі нараз. Та «казочки» соціальним службам розповідають який «підприємець» він у своїй країні і як він може допомогти країні ЕС». Я точно не повірю. Думаю наразі багато людей у свідомості та розрізняють де лідер де імітую лідерство.
В Швеції бурноут теж оплачується, як на лікарняному. Звільнятись з роботи то не хороший показник, відчуття того що в тебе роботи нема а жити на щось треба чи відчувати що знов треба буде роботу шукати (а це теж багато зусиль), це все екстра стрес, що не покращить стан людини з вигоранням.
перемотала увесь час з "гостею", бо це неможливо слухати, знецінюючий та узагальнюючий досвіт цього "білого пальто" просто повз формат програми. А ще, здається я вперше бачу щоб так багато часу приділялося гостям, неначе монтажер програми вигорів і вирішив не кропати усю маячню що вона казала.
Нічого спільного у розповіді власниці салону з вигоранням, і доречі , всі майстри дуже вигорають від переробки , вигорають так , що хочуть змінити вид діяльності, тому не треба намагатись заробити всі гроші світу і працювати кожного дня без вихідних, банально, але це працює
У мене комбо виготовлення, хороша новина в тому що скоро захист дипломів і відпустка. В освіті усім насрати на твоє вигорання бо усі вигоріли 10 років тому. Проводять якісь круглі столи і бла бла, а в реальному житті в пт ввечері МОН спукає документ всі вихідні цвсі врацюють над документом щоб в пн від запрацював і це не те що раз на рік це система. В усіх вишах все треба навчора і проце стає відомо сильно ввечері або в ночі. В бородаті часи коли почався карантин була настуна рекомендація в багатьох ВНЗ: "ви сидите вдома, вам не треба витрачати на поїздку, тому цей час ви маєте працювати" Зараз усе стало ще гірше бо просто не вистачає викладачів а роботи меньше не стало. Усе ускладнює ставлення в суспільстві ти педагог, не тому що ти це круто робиш, а трмущо ти невдаха і не став успішним (це про успішний успіх). Про ціності дуже часто цінності лише на папері. На мою думку це культивування способу життя сдохни або помри починаючи зі школи.
Я ішла ввечері з роботи із думкою що мені завтра на роботу. Сил не було. Весь день чекала перерву на обід і тікала з офісу якнайдалі. А потім чекала кінець робочого дня і тікала перша Звільнилась через місяць
Гостя якась супер стереотипна, що не притаманно зазвичай цій програмі. Ще й така схильність до узагальнень звідкись, ні, щоб сказати, що це її досвід такий, що вона недостатньо вмотивована була працювати, обов’язково навісити ярлики на людей з Києва.
Гостя бізнесвумен ніби намагалась довести, що вигорання не існує, а є лише недостатня вмотивованість + купа зайвої інфи не по темі. Аж втомилась слухати її рефлексії 😢 А дівчата як завжди топ🫶 Було таке ж вигорання з дитинкою як у Наті, дуже важкий період. Бажаю всім вміти піклуватися про себе і вміти правильно перезаряджатись, вчасно знаходити ковток свіжого повітря.
Вона сходила на менеджмент курси якісь просто. Там таке розказують
Якась маячня, простигосподи, від пані підприємниці. Особливо про бокси з готівкою і адміністраторкою, що все одно бачила, хто скільки поклав.Назад у девʼяності. І додатково архаїчна теорія про мотивацію до/від, прикрашена історією про зубочистку. Дівчата, гостя якось зовсім повз формат і експертизу. А ви троє чудесні, як завжди.
Зловила себе на думці, що я б в такий салон більше принципово не пішла
багато модних слів і мало сенсів
Пані підприємниця напевно пройшла курс "личностного роста".
Згодна! Було дивно її слухати
Мені теж не дуже сподобалася частина з експерткою, чи не вперше
А у мене цікава причина вигорання. Компанія, в якій я працюю, по моїм відчуттям часто робить вигляд, як наче війни нема і всю ніч нас не обстрілювали. Коли клієнти з інших країн питають "як ми?" після ночі обстрілів напрклад, то моя керівниця радісним голосом каже, що все супер! І я розумію, що ми не маємо переходити межу і розповідати якісь деталі, щоб не показати, що ми не можемо повноцінно працювати. Щоб так не подумали. Але не вважаю правильни і таку поведінку. Бо тоді складається враження, що ми йобнуті))
Компанія постійно смикає кожного працівника "вчитися, проходити сертифікації, вести яксь смарт-токи, бути проактивним!!!" По-стій-но. Це для мене теж трохи йобнута поведінка компанії. І виглядає ніби - війни немає і люди у нас ще не заїбались від війни, ні. Вони у нас всі дуже хочуть навчатись і кажуть що все супер після ночі обстрілів! Ми такі!))))
Коротше я їх ненавиджу всіх) просто хочу, щоб від мене від'їбались і дали прото працювати. Розуміючи і роблячи знижку на те, що ми всі у великому стресі кожного дня. І у нас не все супер!
Наче мою ситуацію на колишній роботі описали
Ох, я Вас разумію. Теж таке було, але ще до повномаштабної, просто всього було забагато, хотілося, щоб дали зосередитися, але не займатися мільйоном справ одночасно
@@o.k.3485 співчуваю. Може і я скоро цю буду згадувати, як минулу роботу.
О, на моїй колишній роботі те саме, але на навчання працівників теж пофіг 😂 Та чого можна чекати від компанії Бойка?
Не думала, що стільки людей відчуває те саме! І що стикались з таким же досвідом!
Я от вирішила, що тепер буду задавати питання компаніям на співбесіді, які стосуються саме ставлення до працівників і їх реакції на деякі ситуації, повʼязані з війною.
Пані гостя така млосна!!! Ледве її переслухала. Склалось враження, що вона не розуміє, що таке вигорання! Цікаво було слухати дівчат, їхні життєві історії, відчула, що мене розуміють❤
я військовослужбовець протягом 11 років, працюю в тилу, роблю різну роботу, вигоріла, чекала на кінець контракту, потім сталась велика війна, контракт пролонгований автоматично, бо такий закон, тож я продовжую працювати. важко. ніби роблю корисні справи, а ніби це все не моє. ніби я вмію це робити якісно, і враховуючи війну, зараз я тут потрібна найбільше, а ніби хочу кинути все й займатися тим, чим хочу Я. важко. дякую за випуск!
Бажаю вам віднайти сил і протриматися до перемоги💛💙
@@Margo_I дякую!
Дякую вам за вашу роботу❤
Дякую Вам! Бажаю, щоб Ваш час настав найшвидше ❤
Дякую вам за те, що ви робите. І співчуваю, що ви зараз таке переживаєте. Якщо дозволите, - обіймаю.
Дуже актуальна тема! Маю досвід вигорання так як завжди стараюсь встигнути все і всюди, закінчувалося зазвичай тим що просто лежала по пару днів залипаючи в телевізор чи комп'ютер. Але для мене самої стало відкриттям спосіб який особисто мені допоміг вийти з цього стану - я просто примусила себе хоча б помити посуд дома і відчула приплив сил і бажання знову щось робити) Типу вишла з вигорання шляхом яким я туди прийшла😅 Звісно пізніше переглянула свою політику ведення справ і розпорядок)
Наті, я мала такий відпочинок в Єгипті! То ідеально. Я вигоріла повністю і просто плавала, їла і читала книги. Всім рекомендую) Нічого не робити часом - кайф!
Дякую за випуск і важливу тему❤але гостя не відгукується. І здалося, що багато говорила не по темі
Вже багато випусків думала, чому мені не ок реклама алкоголю, бо десь бачила відповідь "ми ж всі вживаємо алкоголь", і от я нарешті зрозуміла, що не ок. Реклама алкоголю нормалізує його вживання, і так воно пропагується у вашому випадку в колі друзів. Але вживання алкоголю не має позитивного впливу на здоров'я. І якщо це поставити в контекст того, що шоу виступає за здорове суспільство, за здорові стосунки, то виходить суперечність, яка мене і бентежить.
алкоголь - чи не найсильніший депресант. якраз те шо треба українському суспільству на даний момент)
@@Julietita1004 яка маячня
Згідна з вашою думкою, адже не існує безпечної дози алкоголю.
@@mariiamishchenko8757 максимально простий запит в гугл "алкоголь депресант" допоможе вам із сумнівами.
Згодна з вами!
Підприємці що "відпускають" співробітників, перестаньте це так красиво називати. Ви звільняєте людину у вигоранні, лишаєте без доходу бо лбдина перестала вам приносити користь. Це гірка але правда, досить прикрашати. Сабатікал це оплачуєма відпустуа на рік і більше зі збереженням робочого місця зв людиною, це не "відпустити".
100%
Мотричка прикольна баришня) бокал в неї однієї завжди майже пустий і питання задає найбільш змістовні і глибокі, і вічно підтішується)
В Європі люди часто починають роботу в 7 і закінчують в 16. У них є час і сили гуляти, займатися спортом, жити. У нас - робота до 18-19ї, прибігти додому, поїсти і лягти, бо більше сил ні на що немає. Це сумно.
А тут ще війна.
Блін ну в 7 почати.. щось теж так собі
Я б певно приходила і падала в ліжко замість гуляти 😅
Як же круто ютуб підбирає рекомендації, актуально як ніколи) Дякую, дуже сподіваюсь, що кожен глядач і ви самі якомога менше будете відчувати втому від своєї діяльності і вигорання...
Психотерапевтка супер. Дуже сподобалася порада, що коли вигораєш, але не можеш взяти паузу, то фокус треба змістити на сфери, котрі страждають. Це звучить логічно, але на практиці, коли вигораєш, то починаються ігри з прокрастинацією, слабким фокусом та інше, тому працюєщ ще більше, щоб просто норму зробити... а скільки зусиль ще уходить на те, щоб вмовити себе попрацювати.
Дякую за цю пораду та про зміну типу діяльності. Даєш більше часу без монітору)
Класна тема, дуже цікаво чути про ваш досвід. Насправді, я не певна, що будь-яке вигорання - це про втрату сенсів. Особисто я, прорефлексувавши своє вигорання, зрозуміла, що це сталося через моє невміння казати ні, через недооцінку власних компетенцій і віру в себе, ну і аж тоді через те, що я займаюсь не тим, чим хочу від початку. Думаю, гостя трошки відійшла від теми і більше пішла в коучинг, тоді як багато важливих чинників залишилися поза увагою, такий трошки ceo-шний погляд на вигорання)
А як вам коментарі експертки?
@@ebautebautвичерпні і змістовні відповіді, навіть згадали за інтровертів в комунікаційних сферах (привіт 😅). Дякую, що запросили пані Аліну
Випуск, ніби по замовленню) Величезне дякую, дівчатка💙💛
дякуємо 🖤
Дівчата, щиро дякую за цей випуск! Дуже вчасно. Я вчитель і зараз як ніколи гостро відчуваю вигорання. Кожен день на роботі для мене мука. Про вигорання треба говорити і ставитися до нього серйозно. Сьогодні я дізналась дійсно багато цікаво і важливого для себе.
Знов дякую дівчатам за випуск, актуальна тема, розумні і різні точки зору. Але блін це постійне перебивання одна одної - досі не можу звикнути. Як такі свідомі люди не розуміють, що перш ніж говорити варто дослухати того, хто ще говорить, а не влізати посеред речення. І людина яка розповідала втрачає суть і її ідея не закривається, а залишається в підвішеному стані. Невже ніхто цього не помічає? В кожному випуску. Дуже засмучує це, буду вдячна якщо почуєте
Наті: Є дослідження, що більше вигорання у людей, які взаємодіють з іншими людьми.... Чи помічали ви цю закономірність серед своїх працівників?
Власниця салону: Ні.
АХАХХАХХА такої солодкої брехні я ще не бачила))
Взагалі склалося враження, що вона або не знає що таке вигорання, або робить вигляд і розказує про зовсім інше
@@OksanaSvit та, вона кризи сенсів та певні кризи особисті трактує власне, як вигорання. А все те, що є дійсно вигоранням вона не зовсім визнає та каже, що проблема лишень у не розумінні сенсів))) а то трохи різні проблеми, хоча обидві дуже складно людям даються. І ось не зрозуміло, чи вона просто так собі це придумала і не хоче бачити реальність, чи це вигідно не бачити реальність)))
Це просто можуть бути різні досвіди вигорання
Так, вигоряння різні бувають - я думаю людина якщо свічнеться з колцентру на бекенд чи в проектування - вона офігіє від такого життя, бо вона не тренована ще до безперервного розумового напруження, це інший тип діяльності в принципі. І навпаки теж, бо я власне після "спілкування з машиною" кілька тижнів вигоряю за 1 похід на шашлики в шумній компанії і тиждень потім навіть на пп не можу відповісти.
Тож імхо тут задіяні суто соціально-єкономічні фактори - наприклад те що на роботу де взаємодія людина-людина йдуть всі підряд бо там менше поріг, тому туди частіше потрапляють люди які не схильні до такої роботи абощо.
Тільки вона може лежати, бо в неї вигорання. Каже «ні, не помічала» і тут же розповідає, що може відпустити такого співробітника і зберегти для нього місце роботи 🤦♀️
Не вірю їй.
Боже як вас приємно слухати, так не вистачає таких думаючих, мудрих людей в своєму оточенні, дякую за Вашу роботу і запрошену гостю, це як ковток свіжого повітря та дійсно цікаві діалоги які примушують думати і розбиратись в собі та житті❤
цікаво якби працівники її салонів прийшли на інтерв´ю, а не хазяйка, у якої ніхто не вигорає 🙃
Дуже крутезний випуск, дякую! Багато чого усвідомила про власні вигорання, які колись мала. І супер поради про зміну жіяльності як відпоинок - наче очевидно, але як ковток свіжогоповітря. За гостю-власницюсалону окремий лайк - дуже корисний експрес урок по бізнес плануваннюі стратегії)))
Про вигорання в новинній журналістиці - це і моя історія. Згоріла я на керівній посаді. Вигоріла настільки, що пішла не просто з компанії, а з усієї сфери. Тікала так, що опинилася на іншому континенті 😁
А що допомогло усвідомити вигорання?
@@ebautebaut в моєму випадку, не що, а хто. Рідна сестра, яка одного разу таки відверто сказала, що їй мене шкода і це не життя. І це була правда. Тоді, крім роботи 24/7 (і це не перебільшення) в мене нічого не було. Ні стосунків, ні хоббі, список друзів теж скорочувався, бо я ж через свою "суперзайнятість" не приходила на заплановані посиденьки і тд. В роботі було все - тотальне перевантаження проектами, я спала з ноутом і телефоном, всі робочі програми постійно перед носом, керівництву я не могла насмілитись сказати 'ні', навіть на дзвінки чи повідомлення об 11 вечора чи 7 ранку. Додайте сюди ще самознеціннювання і внутрішнього критика. На піку мого вигорання і емоційної втоми - засинати мені вдавалося тільки після пляшки червоного. Коли звільнилася, мої посадові обов'язки розділили між кількома людьми 🙂 зараз розумію, що треба було до психолога. Але я тоді купила квиток в Латинську Америку. Та це вже зовсім інша історія 🙂
Ви ніби мене описали, аналогічна ситуація, тільки я не опинилась на іншому континенті😢пам’ятаю як мені написали, що о другій годині ночі потрібно буде перевірити чи працює сайт, бо його фіксили. Думаєте, я сказала «ні»? Такі запити виправдовували завжди тим, що у мене керівна посада і я маю відпрацьовувати свою зарплату. Рік тому звільнилась і почала відчувати себе людиною.
@@didikej розумію вас. І це жахливо. 'Ні' я не могла сказати, бо почувалася винною компанії. Я прийшла туди студенткою на стажування, мене помітили, дали можливості для росту. Внутрішні суперечки в мене тривали довго і на прийняття фінального рішення я витратила надто багато емоційного ресурсу.
бісить, коли вищестоящі говорять, що "вигорання не існує", "це придуманий фактор, це лиш невміння органіхувати свій ворк-лайф баланс". І ти розумієш, що ти не можеш навіть сперечатись, щось говорити чи аргументувати, бо він знайде купу аргументів, щоб сказати, що ти слабак.
Круто, що ви згадали такий момент, коли керівник не приймає до уваги чужої думки або веде себе токсично...і при тривалій співпраці з таким керівником чи колегою, ти розумієш, що вигорання на роботі - це прямозалежний фактор від людей...тобто можна *башити, як кінь, робити якусь роботу, навіть монотонну скільки завгодно, якщо навколо адекватні люди...АЛЕ, якщо поруч люди, які дратують, токсичні, не поважають чужі кордони - тоді на роботі вигоранню бути. Бути в будь-якому випадку, питання тільки коли це станеться...і це біч людства...бо яка б робота не була, все можна стерпіти, окрім дибільних людей навколо. Люди скрізь люди!
100%
Дякую, дівчата, за вашу щирість, думки і професіоналізм! Надзвичайно крутий проект, ви надзвичайні- з кожним сезоном розкриваєтеся, рефлексуєте і стаєте кращими. Дякую, за якісний український контент!❤️
підтримую Наті))) теж найкращий відпочинок - прибирання або фіз навантаження)
Я не знаю як це працює, але кожен раз, коли в мене в житті щось стається, або назрівають питання - виходить випуск ебауту про це 😂❤
Дякую. Я тільки починаю вилізати з цього стану, бо перебуваю у ньому близько двох років. Попереду ще багато роботи над собою) Але в мене у планах прожити щасливе життя))
Каріна Дубініна просто прийшла потриндіть незалежно від того що за тема, як до подружок на кухню.
Це часто з вашими гостями - або ретельніше контролюйте відходи від теми, або обрізайте на монтажі.
Психологиня❤❤❤❤❤ враження тіла чи враження для тіла🤗 дякую за таке бачення і чуття бадьорої зацікавленості
Дуже крута бесіда, дякую ютубу що порекомендував мені цей канал
Дякую за випуск, кілька тижнів тому звільнилась через вигорання
Дуже класний випуск, як ніколи актуальний для мене. Сподобалось що ви запросили жінку підприємця я почула багато цікавого від неї, а в кінці випуску відповіді психолога, це був реально дуже класний об'ємний випуск про тему вигорання, дякую за вашу роботу!
Тут ще важливо зазначити те, що різні люди різну кількість часу можуть працювати і кожному потрібна різна кількість часу для відновлення. Я наприклад можу працювати по 8-10 годин але що 2 дні мені треба вихідний, бо я буду мертва, а є колеги мої які працювали по 10-12 годин щодня і не відчули такої втоми як я. До війни я працювала з різними людьми щодня, дуже багато людей. І схоже я так перенаситилася людьми, що тепер уникаю їх настільки, що навіть на вулицю зайвий раз не виходжу.
Дуже крутий випуск🔥 взагалі обожнюю ваш канал!
Дивлюся всі ваші випуски, але тут - просто поговорити вам хотілося)) багато води, можна випуск назвати ноу нейм 😊
Саме сьогодні ваш випуск був для мене дуже актуальним 🤍
Класно рекламу зробили, особливо з Натею в кінці 😅
Щодо work-life balance в роботі я дуже рада, що моя компанія розуміє і намагається запобігати проблемам вигорання)
Запишіть відео про те, як сформувати внутрішній стержень, я зробити опорою свого життя самого себе, а не якусь людину.
Можливо хтось розуміє про що я і порекомендує, що почитати чи подивитися)
Це цікава тема, подумаємо ❤
думаю з таким запитом класно йти в терапію
@@ОльгаСкриня це якраз запит, який я пропрацьовую з психотерапевтом☺️
Звільнилася саме через вигорання, вщент зруйнувалася. Пройшло вже сім місяців і тільки-тільки змогла прийти до тями і трошки відчула бажання жити.
розумію вас, я близько шести місяців тому звільнилась, тягнула з цим рішенням дуже довго, роками. Апатія, втрата сенсу... зараз боюсь влаштовуватись на роботу, щоб до цієї ж самої пастки не потрапити знов
@@MeerundSonneMarySol я за час цієї великої перерви прорефлексувала і виявила першопричину. Але тепер вчуся на геть нову сферу))
У мене бажання повернутись з'явилось лише за два роки 😅
@@ShaLena_Vilna чудово, бажаю вам отримувати максимум задоволення від нової сфери і навчання🤗 я теж вчуся, але є сумніви, чи точно туди мені потрібно, але навіть якщо знов помилка, буду міняти, не відтягуючи роками
@@MeerundSonneMarySol , дякую. Я теж маю сумнів чи вийде та точно знаю одне - знання надлишковими не бувають, а навчання стимулює мозок і не дає йому пліснявіти)) наснаги нам і завзяття 🤗
Вітаю! Це офіційно ваш НАЙНЕКОМПЕТЕНТНІШИЙ випуск! Ловіть хоч одну наукову публікацію, щоб ви хоч трохи зрозуміли що таке вигорання: Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual review of psychology, 52(1), 397-422. Сподіваюсь, ви зможете її осилити...Бо ваш випсук - це суцільна ДЕМАГОГІЯ!
Дівчата говорять про свій досвід вигорання, який відгукується багатьом і водночас є дуже індивідуальним. До чого ваш коммент взагалі? 🤦♀
@@magneticmoonstone а ваш до чого? Ви знаєте, що таке вигорання? Ви дослідниця, науковиця? Можете дискутувати на професійному рівні? А ці дівчата заробляють гроші демагогією. На таких необізнаних як ви зокрема
@@SnizhanaDariievska а це науково-популярний контент? Ні. Ваше домахування недоречне
@@magneticmoonstone по-перше, я до вас не домахувалась. по-друге, удачі вам в споживанні лайна. рекомендую для пікантності ще й спартака суботу! вам сподобається
Кілька разів чула від Мотрічки тезу про те, що людина не стягує, бо не може розрахувати своїх можливостей і таке інше. Але мені здається дивно очікувати від людини до 30 (як мінімум, але це також залежить і від робочого досвіду), що ти РЕАЛЬНО можеш розрахувати свої можливості. Бо якщо в тебе до цього була одна чи дві роботи у сфері, а тим більше у наш час навіть однакові назви посад передбачають різні задачі, то в тебе про елементарно нема ДОСВІДУ розрахувати свої сили. При цьому роботодавець і керівник апріорі має більше досвіду і компетенцій, ніж співробітник. І розрахувати потягне ця людина чи ні - задача керівника. І якщо керівник взяв людину, що не стягує - це його відповідальність, бо він приймав рішення брати цю людину в команду. І відповідальність керівника вирішувати цю задачу далі. За ідеальних умов звісно, підтримувати людину, вчити або взяти когось її на допомогу. Або визнати, що налажав і взяти когось більш компетентного.
Катя розуміла на які умови погоджувалась. Те що вона не готова була доучучувати нове це є наслідок. Але Катя вміє в очі керівнику казати одне, а поза його осами інше… В проекній роботі це все виявилося
Ви не допускали думки що Катя сама виявила ініціативу працювати а потім змінила рішення?
Блін, яка все ж таки у вас класна прев'юшка!!!😍
Цікава тема випуску і дуже важлива! Але, нажаль, монолог гості більш нагадував рекламу салонів, ніж розмову по темі 😢
усі люди
трапляється інколи
особисто мені найважче в момент втоми повірити що це зміниться що потім буде краще, бо здається що це назавжди, можливо, це щось з тривожністю.
але потім це завжди проходить:)
так, на хвилях і живемо😊
дякую за класну тему, чудово розуміти що не один такий!
Крутий випуск і дуже вчасно, дякую!
Я працюю «від» нестачі грошей. Родичі не мали ніколи високого достатку і тому мені з дитинства всі казали «іди в ІТ, БО ТАМ ВЕЛИКА ЗП». Пішла, заробляю, але не живу 😢
Дуже відгукнувся досвід Наті про переїзд з дитиною закордон. Після року війни, поїхавши вирішувати справи з документами та вперше залишивши двійко своїх дітей з нянею, за 3 дні видихнула та вдихнула, зрозумівши, як це було потрібно… Заторкана мама без підтримки, яка тягне на собі геть усе, - то важко. Тож намагатись знайти час/ ресурси, щоб таки видихати, життєво необхідно.
😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊😊
😊
😊😊
😊😊😊
😊😊
Яка чудова тема. Поки дуже люблю ваш проєкт.
Дякуємо ❤
дуже актуальна тема. дякую за різностороннє висвітлення
Дякую❤ Зловила купу інсайтів!)
Підприємниця прийшла і поговорила про точкові проблеми свого бізнесу, а не про вигорання. Коли працівники працюють овертайм, коли зарплатня не покриває базових витрат і потім підриємці «відпускають» працівників - це якраз використання працівника. Про яку мотивацію можна говорити, коли людина тупо не висипається. Підприємниця говорить про якісь високі матерії, коли вигорання - це тупо втома. Якщо працювати постійно овертайм, не відпочивати нормально і постійно думати тільки про роботу і самовдосконалення, то вигорання буде 100%.
І тоді навіть якщо ти гориш своєю справою, постійно втомлюючись зникне бажання робити будь що
Дякую за випуск! Складна тема, адже на роботі стільки часу проводимо і без неї ніяк... Слава Україні 💙💛
В мене є довсід вигорання на моїй минулій роботі, який я вирішила народження дитини ( не робіть так) я не ховсім розуміла що зі мною відбувається, але думала що втомилася, а т.я. з дитинства мене не вчили що якщо втомилася-то просто відпочинь, займись собою, звільнись на крайній випадок.Мені потрібна була обовязкова причина щоб дозволити собі відпочити. І т.я. це був час, коли усі навкруги демонстрували своє неймовірно щасливе материнство (я нікого не засуджую) я чомусь вирішила, що вагітність- це чудовий привід відпочити. Типу я вагітна, піду з роботи і буду спати весь час (саме цього я і хотіла постійно) але дитина народилась, а перед цим я була вагітна і це було складно і звичайно ніяокого відпочинку не сталося, ба більше я просто замкнулася в дипресії, яка можливо була б легша, якщо б не це вигорання зверху. Отже, не робіть як я, бо я досі не знаю як знайти час і відпочити.
Класний випуск! Скучила за включено емоційно дівчатами, щирими й не наіграними
Дівчата, привіт! Дякую за важливу тему!!. В мене вигорання вже на початку робочого періоду, бо я вже знаю, що треба зробити дофіга безкоштовної роботи навколо основної, і я бачу, що це не приносить мені ніяких результатів і ефекту. Суцільна бюрократія і зайві завдання, які звішує керівництво. На жаль, в українських університетах пашеш як скотина, а в іншій країні , знову на жаль, цього океану завдань немає, бо над ними працюють окремі відділи і є автоматизація. В мене є що з чим порівняти. Тому я хочу змінити роботу (ймовірно, не країну), щоб побачити, що вона як гвинтик допомагає всьому механізму.
Не знаю звідки ви взяли, що за кордоном немає океану завдань. І автоматизації вам ніхто не забороняє впроваджувати у своїй роботі. Це ж не хтось вам має її розробити, а те над чим працівник має працювати, аби спрощувати свої процеси
Привіт усім!
Рада вас бачити)
Переглядаю всі ваші програми, і радію, що можу багато питань для себе розглянути з нової сторони)
дякуємо 🖤🖤🖤
Аліна Шумак дуже сподобалась, дякую за таку класну експертку🙏🙏🙏
Мотрічка найкраща ❤
Дуже відгукнулася фраза гості, що вигорання приходить не тоді коли все погано, а тоді коли добре, коли вже чогось досяг. Звісно не для всіх так, але в мене так було. До цього навіть якщо було хріново, то треба було ібошить, поки чогось не досягнеш. А коли наче прибігла - тоді накрило
А що допомогло вам впоратися з цим станом?
@@ebautebaut терапія і сабатікал на 5 місяців. До речі, в мене була ілюзія, що сабатікал все вирішить, зараз як знайду себе за 2 місяці, і настане успішний успіх. Але ні. Це скоріше реабілітація, і якщо раніше я прям зовсім нічого не могла, то зараз ніби вчуся ходити. З'явилось відчуття що можна шукати далі сенс в роботі, і що на це може піти ще багато часу. І це нормально. Відпускаю ідеалізований себе, і починаю знайомитись з тою, яка я є зараз
От я вже 3й місяць в саббатікалі, і також не розумію де той успішний успіх))) до мене лише ресурсність почала приходити. Бо вигоріла вщент, аж зі сфери хочеться піти.
Дякую дівчата , дуже цікава і актуальна тема .
ви супер, тема супер! гостя жах!
не витримала цю відверту маячню, прогорнула відео і все знову стало цікаво!
51:03
В деяких сферах діяльності стандартною практикою є вказувати в описі вакансій значно завищені вимоги. Я неодноразово з цим зтикалася, та навіть наймалася на роботу, де фактично треба було знати та вміти 50% від того, що анонсував роботодавець.
Коли немає стандарту вимог і в кожній компанії розрив між реальністю і вимогами на папері різний, дуже складно адекватно оцінити свої здібності заздалегідь.
Я погоджуюсь, що однією з причин вигорання на роботі є велика кількість комунікації. Я працюю більше трьох років в техпідтримці і дуже багато спілкуюся з різними людьми. Це дуже важко, завжди знайти індивідуальний підхід, вміти пояснити саме так як зрозуміє та чи інша людина, згладити конфлікт теж підходячи індивідуально до кожної людини. А ще додайте до цього спілкування з співробітниками. В один момент в мене були всі симптоми вигорання, від "нічого не хочу" до суїцидальних думок. А найгірше те, що на роботі є психологи але вони більше для галочки бо коли я зверталася до них то мене просто проігнорували. Я кілька тижнів була в такому стані. Завдяки чоловіку який мене підтримав я не вздьорнулась. Зараз працюю над зміною професії бо відчуття вигорання іноді всеодно дає про себе знати, тоді я намагаюся відволіктися, поїхати в невелику поїздку хоча б на день чи два, на вихідні і це допомагає але тимчасово. Потім все по колу. Напевно поки я не зміню професію.
Дякую за випуск!
Сподобавлясь думка гості, що вигорання зʼявляється, коли все добре і немає нових цілей.
Є над чим порефлексувати )
наша команда любить ваші передачі, дуже дякуємо!
Власниця мережі салону говорить неперевірену інфу, яку почула на якихось тренінгах. Невдалий вибір на жаль. Вигорання і втрата сенсів можливо і взаємопов‘язані, але не тотожні поняття. Тому леді не дуже відбиває про що говорить 🌚
неймовірний випуск😍
Моя історія вигорання довжиною у 12 років, як мені здається. Перша робота, ІТ, я гуманітарій. Керівниця, яка постійно намагалась принизити і тиснути носом в щось не те. Вже тоді вибігала в аптеку за заспокійливим. Потім інша робота, куди я вже йшла з налаштуванням «я недо-«. Врешті працюю вже тут 8 років, все наче ок, але на фоні постійна тривога, шо мене викриють, що я не компетентна, розуміння своїх пробілів в знаннях, але абсолютна відсутність енергії працювати над цим. Сублімація в хоббі допомогла на роки 3. Але зараз розумію, що той перший досвід травмував настільки, що викорінити цей синдром самозванця не можу вже роками, і особиста терапія не допомагає.
особисто для мене цей випуск став корисний дуже дякую дівчата
дуже корисний випуск, дякую вам
Такіі гарні, такі розумні дівчата, лайк вам і всього найкращого. Але ж, дівчата, ви тааакккі нуууднііі!!! Аааа! Тааккіі нуднюююччііі!
Так гарні й розумні чи нудні?)
@@ebautebaut Ну я три рази заснув! Ну їй бо! Розумні, гарні, але все це перетворюється у "бу-бу-бу.."😴 Ну якось яскравіше тре подавати чи що, я не знаю🤷, фактую просто. Ну, нудно, нудно, страшенно нудно, ніц не пороблю🤷
Знайомий рік на оплачуваному лікарняному був через депресію в Великобританії
дякую психотерапевту Аліні за якісне пояснення та хорошу міні-лекцію💛
Чудова та актуальна тема. Я працювала з психологинею, відпочивала пів року, пропила курс вітамінів, щоб подолати вигорання. Дякую, дівчата, за випуск!
ПС: Наті, скажи, будь ласонька, а якого бренду в тебе за кросівки? 😌
Salomon
@@nataliagresko3147 дякую, дуже гарні!
Гарно!
Молодці!!!
😅😅аа а я саме сьогодні, коли дивлюсь випуск, останній день на роботі 🎉 через вигорання і зневіру у проектах, сили всьо.. навіть не врятувала пропозиція х2 зп, бо вже втрачені сенси
Дуже зачепила історія з боксом у салоні краси. Я це сприймаю як знущання, а не сервіс. Дуже б не хотіла потрапити у таку ситуацію, бо я не шарю ціни, я хочу отримати послугу, заплатити за неї скільки потрібно та все, а тут ще думай над тим скільки заплатити, чи є в мене ці гроші, чи мені потрібна решта та як її просити... ну короче замість часу для себе та свого балансу це був би стресс. Таких як я цей салон та експеримент би відвернув.
Для мене це був би адскій ад.
у вигорання також є така сторона як страх не реалізуватись, не знайти кращого застосування собі. але цей страх треба прийняти, і переживати періоди повного штилю. я це витримую, хоча цей умовний штиль дуже виснажує емоційно. однак, якщо я розумію що не можу або не хочу взяти певну "висоту" то не роблю цього. мені чомусь дуже важко подолати свою впертість і сказати так, коли я відчуваю що ні. і на більшості минулих робіт я ще на співбесідах казала, що проти перевантажень, хоча це й не допомагало, менеджери просто ігнорували мій запит, не знаю чому так
Власниця салоні бекстейдж каже: немає мотивації коли все добре, все добре можидво з фінансами. Але я була в ваших салонах 2 рази. Та сказала більше не прийду. Базар а не салон на рецепшн, все настільки обкладено товарами додатковими, як в магазині атб біля каси. І друге - майстри роблять деякі роботу так щоб до них швидше прийшли ще раз. Поспорила б з тим що все дуже добре. Може це змотивує зайнятися ще і репутацією салона.
Прослухав гостю хв так з 5 - і перемотав далі…. Поток свідомості
«Підприємиць» - прошу не запрошуйте такого більше... Видно що лукавить . Та ще шаблонні мислення у неї. Коммон люди! Таких підприємців-іммігрантів по всій Європі нараз. Та «казочки» соціальним службам розповідають який «підприємець» він у своїй країні і як він може допомогти країні ЕС». Я точно не повірю. Думаю наразі багато людей у свідомості та розрізняють де лідер де імітую лідерство.
Ну тема актуальна, важлива і навіть можна зрозуміти про що говориться.
Але відчуття таке що я знаю трохи іншу Україну.
Так, дуже відчула з початку війни, що таке батьківське вигорання. Вже майже 1.5 роки в цьому стані
Я вигорів, звільнився і нічого не роблю вже півтора місяці. І боюся шукати роботу щоб не знайти таку саму працю(
31:00 це не про вигорання, а про пошук сенсів, це зовсім інше.
усі перечислені симптоми були у мене але щоби розірвати ці пути треба багато часу на усвідомлення .
Дівчата - ви круті!
Ай філ йор пейн, Мотричка
В Швеції бурноут теж оплачується, як на лікарняному. Звільнятись з роботи то не хороший показник, відчуття того що в тебе роботи нема а жити на щось треба чи відчувати що знов треба буде роботу шукати (а це теж багато зусиль), це все екстра стрес, що не покращить стан людини з вигоранням.
перемотала увесь час з "гостею", бо це неможливо слухати, знецінюючий та узагальнюючий досвіт цього "білого пальто" просто повз формат програми. А ще, здається я вперше бачу щоб так багато часу приділялося гостям, неначе монтажер програми вигорів і вирішив не кропати усю маячню що вона казала.
Гарний випуск. Дякую!
Але пропаганда алоголю просто дратує. Таке враження, що без випивки жити неможливо
Це реклама, яка дозволяє нам робити нашу роботу + ми за свідоме споживання
перепрошую, немає поняття свідомого споживання, це маніпуляція, яку нав"язують виробники алкоголю.
скоріше б уже закрити цей гештальт: в мене є гроші, і сидіти думати: що робити далі😅
Нічого спільного у розповіді власниці салону з вигоранням, і доречі , всі майстри дуже вигорають від переробки , вигорають так , що хочуть змінити вид діяльності, тому не треба намагатись заробити всі гроші світу і працювати кожного дня без вихідних, банально, але це працює
У мене комбо виготовлення, хороша новина в тому що скоро захист дипломів і відпустка.
В освіті усім насрати на твоє вигорання бо усі вигоріли 10 років тому.
Проводять якісь круглі столи і бла бла, а в реальному житті в пт ввечері МОН спукає документ всі вихідні цвсі врацюють над документом щоб в пн від запрацював і це не те що раз на рік це система.
В усіх вишах все треба навчора і проце стає відомо сильно ввечері або в ночі.
В бородаті часи коли почався карантин була настуна рекомендація в багатьох ВНЗ: "ви сидите вдома, вам не треба витрачати на поїздку, тому цей час ви маєте працювати"
Зараз усе стало ще гірше бо просто не вистачає викладачів а роботи меньше не стало.
Усе ускладнює ставлення в суспільстві ти педагог, не тому що ти це круто робиш, а трмущо ти невдаха і не став успішним (це про успішний успіх).
Про ціності дуже часто цінності лише на папері.
На мою думку це культивування способу життя сдохни або помри починаючи зі школи.
Власниця салону прийшла провести свій мотиваційний майстер клас як для свого персоналу , до всього цього якось не цікаво 😒
Я ішла ввечері з роботи із думкою що мені завтра на роботу. Сил не було. Весь день чекала перерву на обід і тікала з офісу якнайдалі. А потім чекала кінець робочого дня і тікала перша
Звільнилась через місяць
Боже, нарешті хтось озвучив що їбашити без перерви це зло. Залишилось донести це роботодавцям
ABOUT спонсурує ебаут) класний спонсор, обожyюю сонцезахисні засоби від ABOUT. тільки більше хотілось би бачити екологічно-френдлі упаковок)
Це був наш ідеальний метч