Сценка Богдан наш нині першокласник!

Сценка Богдан наш нині першокласник! Переклад на українську мову зробила Оксана Дадико. Автор вірша невідомий.
Богдан наш нині першокласник,
нового портфеля власник.
Він по вулиці крокує і усіх людей дивує.
Не один Богдан іде, поїзд він сюди везе.
За Богданом поспішає радісна матуся,
а за нею шкандибає, ще й його бабуся.
Стогне, кряхтить, доганяє їх усіх дідусь,
а позаду поспішає ще його татусь.
Богдана вчителька стрічає і усю рідню вітає,
що дитину перший раз сім'я привела в перший клас.
Дзвоник школярів скликає.
Богданчик в клас вже поспішає,
але якось дуже дивно
- рідня заходить в клас активно!
Важко вчителька зітхає,
мама ж Богдана їй промовляє :,,Сорочечку сину хто застібне?"
Вчителька: «Сам.»
Дідусь: «Важкий портфельчик хто понесе?»
Вчителька: « Сам.»
Бабуся: «Булочку маслом помаже хто?»
Вчителька: «Сам.»
Тато: «Черевички зав'яже хто?»
Вчителька: «Сам.»
Мама: «Та він же ще зовсім маленький,
та він же ще такий слабенький?»
Тато: «Пожалійте, будь ласка, його,
мого синочка єдиного.
Відпросився я навіть з роботи,
щоб узяти його турботи.»
Бабуся: «Ой, зажурений внучок, дам йому я пиріжок.»
Дідусь: «Пропустіть же на урок, зав’яжу йому шнурок.»
Вчителька підняла брови:
« Про це не може й бути мови.
Нісенітниця якась заберем його від вас.
Богдан мерщій проходь клас!
А тепер кажу для вас.
Дуже скоро ваш Богдан,
відповідати буде на все: « Я сам.»
Щоб у житті щось зрозуміти,
людина кожна повинна все сама робити!»
#Ukrainianpoems #віршіукраїнською #віршідлядітей #казкидлядітейукраїнською #інсценізації