Декламує Margo. Вірш Тараса Григоровича Шевченка “ Мені однаково чи буду...”

Вірш Т.Г. Шевченка “ Мені однаково чи буду...”. В казематі, весна, 1847.
Декламує Байрачна Маргарита Євгенівна
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу -
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій - не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: - Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. -
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені!

[@SankasUncle]

Я в школі цей вірш не вчив, був не на часі...
Дякую тобі за такий щирий виступ. Не зупиняйся, будь ласка, розвивай свій талант!

[@pro100margo]

Дякую! Якщо вам сподобалось, то підписуйтесь, будь ласка, на мій канал. Планую записувати кращі вірші українських авторів.
Ми цей вірш у школі (4клас) ще не вивчали, але мені здалося, що він якраз на часі.

[@BEV1986]

@@pro100margo а я вивчав цей вірш, швидко, за одну перерву. А потім одразу забував. Але так, щоб собі ще акомпонувати... Це вже вищий пілотаж!

[@SankasUncle]

Така мала, а такі дорослі вірші.. і так проникливо. Пішов гуглити інші вірші Ліни Костенко. Дякую

[@pro100margo]

О, так. Дуже рекомендую! Дякуючи мамі, Ліна Костенко зі мною з пелюшок. Її творчість ...це щось надзвичайне