Не показуйте це радянському інженеру. Це відео передусім про цінність і вартість розумової праці, яку так поступово довго та ретельно знкцінювала #сектасовєтів
Дуже поганий приклад. Оскільки дорога стає довшою, то зростають витрати на паливо. А одже й ціна на товари. Також зростає вартість обслуговування дороги с пункту А в пункт Б. Оскільки вона довша та менш захищена від дощів, зсувів, обвалів.
Навпаки, тому це хороший приклад. Якщо залізна дорога ваша то і ті додаткові витрати платити теж вам. А тепер уявіть собі того комісара, який тепер має враховувати ще й це. Він тепер має врахувати ще альтернативне використання палива . А ще виробники палива і металу, університети і все інше мають робити такі ж розрахунки. І все це у динамічній системі в якій навіть погода повинна докорінно міняти всі ваші плани.
@@Zeev-rh9db якби не було цін був б принцип обміну а так як держави мають значну нерівність в природних ресурсах то бідні на такі ресурси держави так само б залишалися бідними) Точно не згадаю чи я саме це мав на увазі після перегляду відео😅
тут трохи натягнуто стосовно використання грошей як фактору оцінки вартості проекту. Ключовим моментом завжди є час і матеріальні затрати, а гроші - це лише їх відображення у визначеному еквіваленті. Тому при "комунізмі" або плановій економіці без використання грошей головними критеріями стане час і залучені ресурси з коефіцієнтом їх важливості використання в інших проектах. В такому випадку буде економіка яка не опирається на еквівалент грошей, але це приводить до пастки подібної до прив'язки до вартості золота коли не можливо друкувати більше грошей, ніж у вас є в наявності золота без девальвації грошей.
@@costua розрахунок у вигляді відпрацьованих годин. Є так одиниця як людино-година при розрахунку рентабельності або просто вартості проекту. Має бути ще коефіцієнт на складність професії - наприклад для лікарів, пілотів і т.п. Тоді це буде еквівалент грошей, але без можливості великої інфляції
Японская и Германская экономика самые плановые - неплановых полностью экономик просто несуществует - также капиталист чтото планирует только в огранниченном пространстве - эффективность капиталистической экономики вызвана только одним это быстрой обратной связью - я чтото зделал сразу увеличилась прибыль ну ещё и пропаганда рассказывающая что ты можеш замутить бизнес и внезапно стать богатым и всё, но это порождает кучу проблем таких как монополии, желание загрызть конкурента, желание неплатить рабочим, и огромная часть законодательства развитых стран нацелено именно на подавление данных проблем чего например практически нет у нас
Не обов'язково найдешевший маршрут обирає капіталіст, а той, який принесе більше профіту. Маршрут С-D може бути найдешевшим через гору, але можно обрати маршрут для виходу на міста G та H. В яких можно зробити дешевший склад чи інші ринки збуту.
Ну добре, залізнична компанія здійснила будівництво, а хто замовник? Чи була та компанія монополістом?Чи може боролася з конкурентами, або змовилася з ними, задля спільного контролю над ринком? Чи прокладаючи шлях, домовилися з усіма "потрібними людьми" і весь цінний ліс на шляху будівництва кудись "зникне"... Таким чином є безліч цікавих шляхів досягнення особистої вигоди тут і зараз, але і соціалістичний метод ведення господарства сповнений всіляких ризиків. p.s Без урахування всіх обставин, ситуацій і причинно-наслідкових зв'язків виходить лише пропагандистська картинка, яку залишилось тільки правильно розмалювати та донести.
це ж короткий просвітницький відеоролик, мета якого дати базове поняття про важливість ринкових цін, з чим він успішно справляється. Якщо хтось захоче вивчати цю тему більш поглиблено, він неодмінно дізнається і про монополію, і про корупцію, і про все інше, що ви назвали
@@costua Не було замовника?! А за чий кошт тоді відбувалося будівництво? Якщо не має замовника, то яким чином можливо встановити наявність [платоспроможного] попиту? Чи приватний капітал є схожим на самурая - не має мети, тільки шлях?
@@potolok777 Якщо ролики є просвітницькими, то чому в них мало конкретики та прикладів з життя? Тут просвітницької роботи мною не виявлено, лише химерна реклама однієї з систем виробничих відносин. Чому в "просвітницьких" відео відсутній розгляд будь-яких незручних питань (подальша монополізація світової економіки, економічні кризи і їх причини, нерозривний зв'язок ринкової і державної влад і т.д.)
я не зрозуміла чого продавці раптом захочуть платити більше фермерам? коли будівники дороги вираховують дешевший варіант вони оперують актуальними цінами, а отже вони так само не володіють повною інформацією, адже по-перше вони можуть обирати з обмеженої кількості варіантів, серед яких можливо дешевшого і нема, через 5 років стане ясно що треба було будувати геть інше або зовсім інакше, бо ціни змінилися або хтось винайшов телепартацію. Вся різниця в тому хто несе збитки - підприємець, окрема фірма чи суспільство або країна загалом. Рішення в обох випадках невиважене і не досконале, міністр покладається на власну інтуїцію і свої уявлення про настрої людей, так само як і підприємець. Для планової економікі так само існує ціна матеріалів і праці, ми маємо приклад планової економіки у тоталітарній державі і ринок у найбагатших на сьогодні країнах серед існуючіх - цього не достатньо для виваженого вибору. Та і чи маємо ми обирати щось одне - можливо залізницю краще будувати планово, а панчохи в'язати у вільному ринку, все це треба перевіряти я гадаю
svetlana sklyar, поганий той бізнесмен, який не хоче, щоб його бізнес ріс і приносив більші прибутки. Тому продавець буде платити фермерам більше (можливо навіть по тій самій ціні за одиницю продукції), закуповуючи більші партії для нових відкритих магазинів. Будьте трохи далекогляднішими.
так про те й річ, з чого ви взяли, що бізнесмени всі такі хороші і живуть заради максимізації прибудку, що всі вони раціонально мислячі люди? економічна наука здається вже доросла до розуміння, що люди в реальному житті діють не оптимально
svetlana sklyar, своїми грошима, капіталом, бізнесмен може неоптимально розпоряджатися доти, доки в нього вони є. Якщо він нераціонально буде розпоряджатися ним в конкурентному середовищі, для нього це закінчиться плачевно. Втім, йому натомість одразу прийдуть інші і хороше місце буде зайнято.
буде буде зайнято всі місця, але немає ніякої причини думати, що ті місця займуть розумніші за перших . Якби так було, то всі страни світу багатіли б однаково, але в житті складніше; Порівняйте із біологічною еволюцією, неоптимальна будова не привід вимирати, отаке як є живе й мучається тисячоліттямі поки не вимре або шо)
svetlana sklyar, ну нічого ідеального не буває. Економіка дуже схожа на еволюцію. Ідеального вирішення економічних питань, як і еволюційних, не існує. Втручання в економіку часто може бути ще менш оптимальним. Для виживання достатньо бути трохи кращим, ніж інші, і вчасно розмножитись. Так і в економіці. Вкладаєш гроші зараз, отримуєш прибутки, продовжуєш вкладати. Не можеш конкурувати, значить програєш гонку за краще місце під сонцем, ну або займаєш незначне місце серед інших. Але вцілому все працює, причому досить оптимально. Єдине, що варто регулювати, це утворення монополій. Їх краще не допускати.
@@costua Тут не питання правди, чи неправди. Просто, в цьому ролику не приводиться достатня кількість інформації, щоб робити ті висновки, які зроблені в кінці. А вони робляться і на них наголошується, наче це очевидні речі. В реальності все набагато складніше.
@@olehmelnik3969 1. Наведено приклад, чому без вільного ринку майже неможливо визначити хоча б якось цінність та пріоритетність будь чого. 2. Наведено приклад, чому з вільним ринком можна доволі швидко з'ясувати приблизну цінність та пріоритетність будь чого. 3. З перших 2 пунктів висновок - з вільним ринком планування значно легше та зі значно більшою вирогідністю буде більш ефективним, ніж без нього. Враховуючи довжину відео доволі проблематично розповісти більш детально та точно про переваги або недоліки вільного ринку(або його відсутність) у плануванні.
Знову передивився це відео, - дуже дякую усій вашій команді за вашу працю, за ваші цікаві та корисні україномовні випуски
Це чудово! Дуже гарне та докладне пояснення, дякую вам!
Не показуйте це радянському інженеру. Це відео передусім про цінність і вартість розумової праці, яку так поступово довго та ретельно знкцінювала #сектасовєтів
Варіант тунелю завжди потребуватиме набагато більше сталі - нержавіючої сталі для кріплення тонелю, великої кількості армованого бетону і т.д.
А ще довбити тунель повільніше, а також обслуговувати дорожче набагато.
+ Довший шлях дорівнюватиме довший шлях товарів, тобто більш слабка економіка
Це ж просто як приклад "на пальцях"
@@v_arsenii Так, але просто пан/пані коментатор залишив коментар який підкреслює як би було би в реальному житті.
Дякую за цікавий контент ❤️
Дуже поганий приклад.
Оскільки дорога стає довшою, то зростають витрати на паливо. А одже й ціна на товари. Також зростає вартість обслуговування дороги с пункту А в пункт Б. Оскільки вона довша та менш захищена від дощів, зсувів, обвалів.
Навпаки, тому це хороший приклад. Якщо залізна дорога ваша то і ті додаткові витрати платити теж вам. А тепер уявіть собі того комісара, який тепер має враховувати ще й це. Він тепер має врахувати ще альтернативне використання палива . А ще виробники палива і металу, університети і все інше мають робити такі ж розрахунки. І все це у динамічній системі в якій навіть погода повинна докорінно міняти всі ваші плани.
Слава Украине
неймовірно, просто якщо це твердження виносити на весь світ то певна нерівність і маніпуляції не дають стати капіталістичними державам по всьому світі
Яке твердження? ви про що ? Як ? Чим саме не дае ???
@@Zeev-rh9db якби не було цін був б принцип обміну а так як держави мають значну нерівність в природних ресурсах то бідні на такі ресурси держави так само б залишалися бідними)
Точно не згадаю чи я саме це мав на увазі після перегляду відео😅
ГУЛАГ не порахували...
тут трохи натягнуто стосовно використання грошей як фактору оцінки вартості проекту. Ключовим моментом завжди є час і матеріальні затрати, а гроші - це лише їх відображення у визначеному еквіваленті. Тому при "комунізмі" або плановій економіці без використання грошей головними критеріями стане час і залучені ресурси з коефіцієнтом їх важливості використання в інших проектах. В такому випадку буде економіка яка не опирається на еквівалент грошей, але це приводить до пастки подібної до прив'язки до вартості золота коли не можливо друкувати більше грошей, ніж у вас є в наявності золота без девальвації грошей.
ну так а зарплату треба ж платити, то питання грошей нікуди не зникає
@@costua розрахунок у вигляді відпрацьованих годин. Є так одиниця як людино-година при розрахунку рентабельності або просто вартості проекту. Має бути ще коефіцієнт на складність професії - наприклад для лікарів, пілотів і т.п. Тоді це буде еквівалент грошей, але без можливості великої інфляції
Гарним тоном було б посилання на оригінал
Є
В кінці
Вподобайка в підтримку українського ютубу.
Дякуюємо за вашу підтримку! Це дуже важливо для нас
З пляшкою в опитуванні чітко))))
Класний ролик 😉
👍
дякуємо
.
👍
👍👍
👍👍👍
Доречі на тунель треба буде така ж якщо не більша кількість сталі і бетону
А ви як були малі - теж вважали, що тьотя в магазині може брати все що захоче безкоштовно?) 😁
ми так не вважали ніколи
підписався🎉
🌘🌘🌘🌘🌘🌘
в описі посилання не на те відео
саме на те
🌑🌑🌑🌑🌑🌑
Японская и Германская экономика самые плановые - неплановых полностью экономик просто несуществует - также капиталист чтото планирует только в огранниченном пространстве - эффективность капиталистической экономики вызвана только одним это быстрой обратной связью - я чтото зделал сразу увеличилась прибыль ну ещё и пропаганда рассказывающая что ты можеш замутить бизнес и внезапно стать богатым и всё, но это порождает кучу проблем таких как монополии, желание загрызть конкурента, желание неплатить рабочим, и огромная часть законодательства развитых стран нацелено именно на подавление данных проблем чего например практически нет у нас
Не обов'язково найдешевший маршрут обирає капіталіст, а той, який принесе більше профіту. Маршрут С-D може бути найдешевшим через гору, але можно обрати маршрут для виходу на міста G та H. В яких можно зробити дешевший склад чи інші ринки збуту.
а також буде куонкурент, який запропонує кращі умови
136
Ну добре, залізнична компанія здійснила будівництво, а хто замовник? Чи була та компанія монополістом?Чи може боролася з конкурентами, або змовилася з ними, задля спільного контролю над ринком? Чи прокладаючи шлях, домовилися з усіма "потрібними людьми" і весь цінний ліс на шляху будівництва кудись "зникне"... Таким чином є безліч цікавих шляхів досягнення особистої вигоди тут і зараз, але і соціалістичний метод ведення господарства сповнений всіляких ризиків.
p.s Без урахування всіх обставин, ситуацій і причинно-наслідкових зв'язків виходить лише пропагандистська картинка, яку залишилось тільки правильно розмалювати та донести.
у приватній компанії не було замовника, а був попит на ринку на створення мережі залізниць.
це ж короткий просвітницький відеоролик, мета якого дати базове поняття про важливість ринкових цін, з чим він успішно справляється. Якщо хтось захоче вивчати цю тему більш поглиблено, він неодмінно дізнається і про монополію, і про корупцію, і про все інше, що ви назвали
@@costua Не було замовника?! А за чий кошт тоді відбувалося будівництво? Якщо не має замовника, то яким чином можливо встановити наявність [платоспроможного] попиту? Чи приватний капітал є схожим на самурая - не має мети, тільки шлях?
@@potolok777 Якщо ролики є просвітницькими, то чому в них мало конкретики та прикладів з життя? Тут просвітницької роботи мною не виявлено, лише химерна реклама однієї з систем виробничих відносин. Чому в "просвітницьких" відео відсутній розгляд будь-яких незручних питань (подальша монополізація світової економіки, економічні кризи і їх причини, нерозривний зв'язок ринкової і державної влад і т.д.)
Якісний україномовний контент
я не зрозуміла чого продавці раптом захочуть платити більше фермерам? коли будівники дороги вираховують дешевший варіант вони оперують актуальними цінами, а отже вони так само не володіють повною інформацією, адже по-перше вони можуть обирати з обмеженої кількості варіантів, серед яких можливо дешевшого і нема, через 5 років стане ясно що треба було будувати геть інше або зовсім інакше, бо ціни змінилися або хтось винайшов телепартацію. Вся різниця в тому хто несе збитки - підприємець, окрема фірма чи суспільство або країна загалом. Рішення в обох випадках невиважене і не досконале, міністр покладається на власну інтуїцію і свої уявлення про настрої людей, так само як і підприємець. Для планової економікі так само існує ціна матеріалів і праці, ми маємо приклад планової економіки у тоталітарній державі і ринок у найбагатших на сьогодні країнах серед існуючіх - цього не достатньо для виваженого вибору. Та і чи маємо ми обирати щось одне - можливо залізницю краще будувати планово, а панчохи в'язати у вільному ринку, все це треба перевіряти я гадаю
svetlana sklyar, поганий той бізнесмен, який не хоче, щоб його бізнес ріс і приносив більші прибутки. Тому продавець буде платити фермерам більше (можливо навіть по тій самій ціні за одиницю продукції), закуповуючи більші партії для нових відкритих магазинів. Будьте трохи далекогляднішими.
так про те й річ, з чого ви взяли, що бізнесмени всі такі хороші і живуть заради максимізації прибудку, що всі вони раціонально мислячі люди? економічна наука здається вже доросла до розуміння, що люди в реальному житті діють не оптимально
svetlana sklyar, своїми грошима, капіталом, бізнесмен може неоптимально розпоряджатися доти, доки в нього вони є. Якщо він нераціонально буде розпоряджатися ним в конкурентному середовищі, для нього це закінчиться плачевно. Втім, йому натомість одразу прийдуть інші і хороше місце буде зайнято.
буде буде зайнято всі місця, але немає ніякої причини думати, що ті місця займуть розумніші за перших . Якби так було, то всі страни світу багатіли б однаково, але в житті складніше; Порівняйте із біологічною еволюцією, неоптимальна будова не привід вимирати, отаке як є живе й мучається тисячоліттямі поки не вимре або шо)
svetlana sklyar, ну нічого ідеального не буває. Економіка дуже схожа на еволюцію. Ідеального вирішення економічних питань, як і еволюційних, не існує. Втручання в економіку часто може бути ще менш оптимальним. Для виживання достатньо бути трохи кращим, ніж інші, і вчасно розмножитись. Так і в економіці. Вкладаєш гроші зараз, отримуєш прибутки, продовжуєш вкладати. Не можеш конкурувати, значить програєш гонку за краще місце під сонцем, ну або займаєш незначне місце серед інших. Але вцілому все працює, причому досить оптимально. Єдине, що варто регулювати, це утворення монополій. Їх краще не допускати.
Стільки води!.. береш варіант 1 ,а інженерів найменш яким не хватає роботи
хто саме бреше?
@@costua ви про що? Я написав береш
@@Redings_ лол, я також спершу подумав, що ти написав брешеш))
теж спершу прочитав "бреше". Але я теж подумав, про те що є люди без роботи.
Капіталістична пропаганда для недалеких мамкиних атлантів)
А розкажіть, будь ласка, правду!
@@costua Тут не питання правди, чи неправди. Просто, в цьому ролику не приводиться достатня кількість інформації, щоб робити ті висновки, які зроблені в кінці. А вони робляться і на них наголошується, наче це очевидні речі. В реальності все набагато складніше.
Тупо робити такий комент, коли ти не можеш запропонувати щось краще
@@olehmelnik3969
1. Наведено приклад, чому без вільного ринку майже неможливо визначити хоча б якось цінність та пріоритетність будь чого.
2. Наведено приклад, чому з вільним ринком можна доволі швидко з'ясувати приблизну цінність та пріоритетність будь чого.
3. З перших 2 пунктів висновок - з вільним ринком планування значно легше та зі значно більшою вирогідністю буде більш ефективним, ніж без нього.
Враховуючи довжину відео доволі проблематично розповісти більш детально та точно про переваги або недоліки вільного ринку(або його відсутність) у плануванні.
@Глядач якщо ви про те, чому у відео так багато спрощень та багато нюансів упущені, то пропоную подивись на довжину відео.
Класний ролик ☺️