Вітряна віспа. Симптоми та наслідки інфекційного захворювання розповідає лікар Левчак Л. В

Наскільки поширена вітряна віспа?
Вітряна віспа є найбільш поширеним інфекційним захворюванням у дитячому віці. За оцінками, до 95 % населення інфіковані. Через впровадження вакцинації від віспи можна очікувати, що число людей, схильних до інфекції, і, відповідно, відсоток випадків захворювання, буде поступово зменшуватися.
Захворювання починається з лихоманки, головного болю, нездужання. Потім, зазвичай на 2-й день гарячки, з'являється висип. Не одночасно, а декількома "поштовхами" почергово утворюються плями, папули, за якими слідують везикули, які висихають у пустули. Трансформація висипу зазвичай триває до 7 днів. Висип поширюється по всьому тілу. Це супроводжується сильним свербінням шкіри. Розчухування може стати причиною суперінфекції елементів висипу й утворення рубців. У новонароджених із вродженою віспою (виникає спорадично) спостерігаються порушення розвитку, низька маса тіла при народженні, неврологічні симптоми (мікроцефалія, гідроцефалія, енцефаліт, затримка моторного й інтелектуального розвитку), вади очних яблук (мікрофтальмія, катаракта, атрофія зорових нервів, що призводить до сліпоти, ретиніт), рубцевидні зміни на шкірі, гіпоплазія кінцівок. Розвиток хвороби у матері кілька днів до або після пологів дуже небезпечний для новонародженої дитини, у якої може розвинутися тяжка поліорганна вірусна інфекція.
Що робити у разі виникнення симптомів вітряної віспи?
При появі симптомів необхідно відразу звернутися до лікаря. Важливим є постійний контакт із лікарем і усвідомлення ускладнень, що загрожують пацієнту. Лікар вирішить, чи слід почати противірусну терапію і чи є потреба в госпіталізації.
Які методи лікування вітряної віспи?
У гострий період хвороби рекомендується ліжковий режим. При вітряній віспі з легким перебігом зазвичай використовують лише симптоматичне лікування для зменшення гарячки і свербежу. Доступні препарати для місцевого застосування, які мають підсушуючу і протисвербіжну дію, але вони можуть сприяти бактеріальній суперінфекції. Ванни приносять полегшення і їх потрібно приймати щодня. Ацикловір використовується при тяжчих формах захворювання і в людей з ослабленим імунітетом, що запобігає поділу й розмноженню вірусу і, таким чином, скорочує та полегшує перебіг хвороби. Специфічний імуноглобулін (тобто антитіла) використовується в окремих випадках. Пацієнти з ускладненнями і люди зі зниженим імунітетом потребують госпіталізації та спеціалізованого лікування.
Що потрібно робити після лікування вітряної віспи?
Подальше медичне спостереження не потрібне для людей, які мали типовий перебіг віспи без ускладнень. Пацієнти, у яких розвинулися ускладнення або перебіг захворювання був тяжким, що спричинило пошкодження органів, потребують подальшого спеціалізованого медичного нагляду, включаючи неврологічний, кардіологічний, офтальмологічний та медичну реабілітацію.
Що робити, щоб не захворіти на вітряну віспу?
Існує ефективна вакцина для захисту від інфекції. У деяких країнах вакцинація проти вітряної віспи є обов'язковою (США, окремі країни Європи). Якщо вакцинація проводиться протягом 72 годин після контакту з хворою людиною, це може захистити від хвороби або полегшити її перебіг. Пацієнти з віспою повинні бути ізольовані, щоб не поширювати інфекцію. В закритих установах (лікарнях, будинках для людей похилого віку) рекомендується ізолювати хворих і контактних осіб. Контактні особи з високим ризиком ускладнень і новонароджені від матерів, інфікованих у перинатальний період, отримують специфічну сироватку, що містить захисні антитіла. Щеплення рекомендовано жінкам, які планують вагітність і не хворіли на віспу, однак, слід пам'ятати, що вони не повинні вагітніти протягом 3-х місяців після вакцинації.