Слава Ісусу Христу! Дякую за таке роз'яснення про гордість, яка часто має місце в житті християнин.Скажіть а як бути, з тією людиною, якій зробивши добро, жертвуючи на нього свій час і проявивши допомогу у пошуку житла, вона каже , ніскільки ніяковіючи ,,Ти стара'' (хоча сама по віку старша за мене, просто добре збережена, живе тепер для себе для свого задоволення,разом зі своїм чоловіком) на відміну від мене, розлученої, яку покинув чоловік заради іншої, кращої за мене.Почути таке слово у відповідь за вчинене добро я не сподівалась, я нічого не відповіла їй за це, вдала вид, що ніби не почула А згодом, пізніше, проаналізувавши ситуацію, я прийшла до висновку, що в усьому винна я сама, що сама без запрошення простягла руку безкорисливої допомоги, ос за це і получила таке слово вдячності То як в тій пісні ,,Ну що ж про вдячність забувають людини, Я нічого не маю проти цієї особи, я іїї не суджу кожний має право говорити те, що думає і що вважає за потрібне Мене турбує інше, у мене просто не лежить душа до неї чи це не є початком гордості і як мені далі бути, з цим, просто вже надалі бути мудрішою, і не пересікатися з нею, по життю , йдучи кожен своєю дорогою окремо. Порадьте, як по Вашому це буде правильний шлях?
Дякую братику за проповідь. Дуже змістовна, опирається на Слово Боже, проста , доступна і для нас всіх повчальна. Слава Богу навіки.
Слава Ісусу Христу! Дякую за таке роз'яснення про гордість, яка часто має місце в житті християнин.Скажіть а як бути, з тією людиною, якій зробивши добро, жертвуючи на нього свій час і проявивши допомогу у пошуку житла, вона каже , ніскільки ніяковіючи ,,Ти стара'' (хоча сама по віку старша за мене, просто добре збережена, живе тепер для себе для свого задоволення,разом зі своїм чоловіком) на відміну від мене, розлученої, яку покинув чоловік заради іншої, кращої за мене.Почути таке слово у відповідь за вчинене добро я не сподівалась, я нічого не відповіла їй за це, вдала вид, що ніби не почула А згодом, пізніше, проаналізувавши ситуацію, я прийшла до висновку, що в усьому винна я сама, що сама без запрошення простягла руку безкорисливої допомоги, ос за це і получила таке слово вдячності То як в тій пісні ,,Ну що ж про вдячність забувають людини,
Я нічого не маю проти цієї особи, я іїї не суджу кожний має право говорити те, що думає і що вважає за потрібне Мене турбує інше, у мене просто не лежить душа до неї чи це не є початком гордості і як мені далі бути, з цим, просто вже надалі бути мудрішою, і не пересікатися з нею, по життю , йдучи кожен своєю дорогою окремо. Порадьте, як по Вашому це буде правильний шлях?