І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають, Оті, що ти не вмів зірвати за життя, Що ти не взяв з собою у могилу, Нехай живуть, нехай жалобу красять Кривавими рубінами, нехай Тремтять, як голос той, що промовляє: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
Уста говорять: «він навіки згинув!» А серце каже: «ні, він не покинув!» Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут в глибині і б’ється враз зі мною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
І кожний раз на голос того співу
Із мого серця квіти виростають,
Оті, що ти не вмів зірвати за життя,
Що ти не взяв з собою у могилу,
Нехай живуть, нехай жалобу красять
Кривавими рубінами, нехай
Тремтять, як голос той, що промовляє:
«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
Уста говорять: «він навіки згинув!»
А серце каже: «ні, він не покинув!»
Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,
Тут в глибині і б’ється враз зі мною:
«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»