“Не любити тебе - не можна…” Не любити тебе - не можна. Володіти тобою - жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в однім цілунку. Злить уста і серця свої. Тільки хвилі нема порятунку… Плачуть вночі лишень солов’ї… Ти в хвилину чуттєвої бурі Не віддайся мені, дивись, Бачиш вечора крила похмурі? То над нами вони зійшлись. Хай нам кажуть: любити можна Тільки раз. Того разу й жаль, І щаслива хвилина кожна Випромінює нам печаль. Не ховайся в зволоженім зорі, Бо розгойдані береги Поглинаючих трансмагорій Будуть завжди нам дорогі. Ні! Знайди і в чуттєвих бурях Не перейдену нами грань, Щоб не відати днів похмурих, Щоб не знати про гнів прощань. Не любити тебе - не можна, то й любитись з тобою - жаль, бо хвилина кохання кожна випромінює нам печаль.
Дуже гарно! Чуттєво і романтично!❤
Дякую💙💛
Так тепло і чуттєво💓
Щиро дякую...💙💛
Так ніжно та якось болісно...дякую
Щиро дякую!!!
Дуже гарно 💙💛
Файно подякував.
🔥🔥🔥🔥💯🤩
💙💛💙💛💙💛
Красиво !
Дякую💙💛
❤❤
💙💛💙💛💙💛
“Не любити тебе - не можна…”
Не любити тебе - не можна.
Володіти тобою - жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом… в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки хвилі нема порятунку…
Плачуть вночі лишень солов’ї…
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих трансмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайди і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе - не можна,
то й любитись з тобою - жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.
Ще одна версія безсмертного вірша Василя Стуса. Вражає своєю мелодійністю: ruclips.net/video/e8SO5QtegNk/видео.html