Хочу поділитися порадами як я переживаю зараз своє роставання 6 річних стосунків. Жодної брудної білизни - лише точні поради, як не впасти у вічну меланхолію.
Добре, шо так сталось. Немає правильного/неправильного рішення, є просто зроблений вибір і його наслідки. Якщо ці відносини не проводили до чогось, не було продвигання, то для чого це. Було б тяжче, якби щось тримало спільне(діти, кВ метри, чи щось таке). Життя на цьому не закінчується. Все буде добре❤️
О, про те, що кожна людина самодостатня і без партнера -- дуже важливе нагадування. Я би ще додала: не стежити за його\її соцмережами, сторісами. Принаймні перши час. дякую за відео!
Доповню: якщо живете вже довго разом і він почав себе якось дивно вести, то можна і краще глянути в соц. мережі і телефон. Іноді там чекає сюрприз. А якщо все добре, то не треба
Дуже гарно сказано, щоб полюбити себе через інших людей, які цінують нас ❤✨Але щодо слів людей з інвалідністю - будьте обережні в таких висловлюваннях. А так - чудове відео, будьте щасливою 🌿
Дякую за таке цінне відео! Насправді дуже корисні думки) Дійсно, любити себе надзвичайно важливо, адже якщо не навчимося цьому, то неможливо полюбити когось іншого. Але я переконана, що дбати варто не тільки про свої інтереси, але про інтереси партнера. Потрібно роздумувати, що для нього могло би бути найкращим, і якщо партнер має такий самий погляд на це, теж бере до уваги наші погляди і інтереси, то це чудово) бо дійсно, якщо кожен думає тільки про свої почуття, це буде егоїстично по відношенню один до одного. А егоїзм це не те, чому місце у стосунках) Зразу хочу сказати, що коментар не стосується ні Вас, ні будь-кого іншого, це чисто мій погляд на цю тему 😊
Зайшла подивитись це відео з розбитим серцем. Дивлюсь коментарі, такі ж самі люди тут зібрались. Так цікаво, як справи у людини, яка наприклад написала цей коментар в такий тяжкий для неї час, 2-3 роки назад? Таке дивне відчуття, зараз мені дуже погано, а пройде час, і я вже навіть не буду про це згадувати. В будь-якому випадку, все проходе, і це теж пройде
@@yanaburiak5288 Близько 5 років із дівчиною, теж розстались півтора року назад. Зараз їй зробили пропозицію. Але за 6 місяців до цього, вона активно мене пінгувала і я повівся на неї знову) Зустрічі, кіно, недовго, але разом проведений час там, на квартирі) Але я розумів інтуіцією, що щось не так, попросив щоб ми обірвали спілкування на зовсім бо я хоть і пізно, але зрозумів що хтось є уже також... вона написала "Чому?", "Я чимось тебе обідила?", а за тиждень у неї пропозиція. А мені друзі це скинули і як мені боляче стало, що просто капець, спустошений.
Згодна, що ми усі окремі особистості, відсутність стосунків не робить нас не повноцінними. Відео цікаво навіть зі сторони як відпускати людей і насолоджуватися своїм життям.
Я думаю, що в негативі потрібно шукати позитив. Які б не були стосунки, вони були, і позитив в них теж був. Звісно любити себе потрібно, але роки йдуть і як би людина не хотіла самою залишатися страшно. Долею управляємо ми, але не завжди складається все добре. Ти все правильно розказала, прийде той час і ти знайдеш людину, з якою захочеш сім'ї, це природньо. Я бажаю усім дівчатам бути собою, вчитися завжди чогось нового та доброго, бути любимими та потрібними. 😀😃😁😊😊😊🥰😍🤩
В здоровых отношениях не должно быть "жертв". Это касается как партнеров, так и детско-родительских отношений. Детям нужны счастливые родители, а не упаханые и терпилы "я ж ради тебя всю жизнь.. прощал(-а) измены/ насилие /ходил на нелюбимую работу". Конечно, в любых отношениях могут быть кризисы, которые можно преодолевать вместе.
А що робити коли вже ніц не хочеться? Ні шукати когось , ні навіть спілкуватися з кимось. Родичі вже дістали питаннями типу "ну що чи є в тебе хтось?" , або "тобі вже 27 років пора би вже мати дівчину" Таке відчуття через це , що я щось повинен. А я просто втомився від усього.
Якщо під коханням розуміти дійсно кохання, то і справді немає сенсу мати такі стосунки. Та, на жаль, дуже часто люди плутають кохання із закоханістю і активною дією гормонів, котра триває до 3 років. Так можна кожні декілька років шукати нового партнера, бо до теперінього вже нема "кохання". Справжнє кохання приходить на зміну пристрасті та несамовитій закоханості. Це відчуття набагато спокійніше, аніж пристрасть. І якщо люди навчаться помічати і цінувати справжнє кохання, а, також, будуть поважати кохану людину, то вони зможуть мати щасливі стосунки та родину.
@@МихайлоСидорчук-ч3ь Іноді так, якщо людина моє активне життя і багато знайомих. А якщо дім - робота - дім, то можна оговтатися в років 40-45 без дітей, дружини, родини та нормальних відносин. Усьому свій час.
Не грає ролі вік. Або ти хочеш стосунків і працюєш над ними, або ні. Мені 29, в 20 так само думав, та й раніше теж. Але на рахунок того щоб бути кожному особистістю це так, це правда. Але за вік, це просто на мою думку виправдання того що ти не любиш людину, а не вікова категорія
Нещасна людина не може зробити щасливою іншу людину. В нас так із чоловіком. Розлучаємося після 11 років шлюбу. Не було зрад, чи насилля, чи чогось такого. Просто він став дуже замкнений, пригнічений, забив на мене. Я думала, що проблема в мені, працювала з психологом і через півроку зрозуміла, що стосунки здохли вже багато років тому, а ми жили за інерцією.
Я не хотіла розходитися любила. Народилася спільна дитина він з моїх дітей і з мене просто іздівався. Визвала поліцію бо ліз до них і до мене. Унижав публічно. Не помагав нічого дзвонив до інших. А жив і не йшов бо прописаний в мене. Сказав що зрадив є інша і щасливий подай на розвод. Подала. Сказав що то зі злості і я сама винна у всьому. А я неможу відпустити. Ми не спілкуємось а так боляче ще коли почую що в нього все добре без нас і думаю може дійсно сама винна і з іншою він буде нормальний. До мене також бухав і бився просто взнала пізно. І все мама для нього амвін для неї. Там про дитину ніхто не згадує
Твоя правда. Але я оце думаю , а чи мають смисл відносини , якщо усі усе можуть робити самі , якщо ніхто нікому не потрібен? Ну типу ... я вмію і звик бути "єдним у полі воїном" , чи є смисл себе обтяжувати кимось?
Впринципі, такими ж аргументами я керувалась при своєму розриві. Я не чиясь власність. Я повноцінна. Я заслуговую на краще. Мій партнер був іншої думки 😒
Посил звісно правильний але слова підібрані неправильні . Який психолог з висоти свого досвіду і з висоти своїх знань про людську психіку буде обгрунтовувати таку ситуацію як болюче розставання фактом "подумай про своїх батьків вони так старались щоб ти був сильним і самостійним а ти от тут страждаєш за якоюсь там людиною ,як так можна посоромився би " звісно я нарочито перебільшую але це висловлення автора являється маніпуляцією і бажанням допомогти через присоромлення ?! Хринова ідея
Дідько, мене, певне, "рішануть" в коментарях, але я скажу. Вибачте, ну але до чого тут Совок? Звісно, Совок не ок і дав нам купу негативу. Але проблеми з розривом стосунків (особливо, з розлученнями) - не новина не тільки для пост-радянського простору. Жінки на вибори в тій же Британії порівняно недавно ходити почали. Тобто жінка не була повноправною. А мусульманські країни? Там і досі. Ці людські стереотипи йшли від релігії, оскільки одружувала і розлучала церква. В психіці людей це було великим страхом розлучатися, щоб хтось дізнався про розлади в родині, от і терпіли. Жінці з дітьми самій заробити на життя було нереально, враховуючи такий рівень дискримінації. Наступна причина - світові війни, часи після світових воєн, коли треба було годувати сім'ї, люди розмножувались як ненормальні, щоб хоч хтось вижив і допомагав по господарству, це було не тільки в СРСР, це було в усьому світі. Чоловіки з війн нерідко повертались без рук/ніг/з психічними проблемами, або не повертались взагалі. Не можна було дозволити собі когось вигнати, бо від вас в буквальному сенсі залежить все. Який би чоловік не був алкоголік, а з якоюсь роботою поратися може тільки він, от і мусиш терпіти. Бо не буде чим годувати дітей і себе, або просто здохнеш від перевтоми. Тепер до сучасності. В не совковій Польщі на державну політику має величезний вплив та сама церква (нещодавно, до речі, страйки жінок за аборти були, така собі вісточка із Середньовіччя від чиновників), так от. Розлучитись в Польщі настільки анріал, що краще взагалі не одружуватись. Є розлучення, а є сепарація. Маєте викинути суддям усю брудну білизну і довести, чого більше не хочете жити з цим козлом чи козою. А суддя каже ок, поживете рочок окремо просто, а там далі видно буде.)))00 І тебе продовжує гнітити факт того, що ви не можете продати спільну нерухомість, тупо роз'їхавшись, влаштовуючи своє прекрасне життя. На тобі все ще висить цей недошлюб і одружитись ні з ким іншим не можеш, поки сепарація, клас. Навіть в Совку розлучитись не було такою проблемою, подивитися б навіть на відомих людей СРСР, які були у шлюбі по декілька разів. Релігійні забобони та боязнь здохнути з голоду їх мало стосувались. А якщо почитати про комуни після революції, і про "спільних для всіх" дітей (все ж спільне, чого б і ні?), і врахувати те, що Совок був державою атеїстичною, то якось не вкладаються в голові ці сімейні цінності. Бог тєрпєл і нам вєлєл, як-то кажуть, тут не працює. Тут по голові людям більше дали релігійні упередження і світові війни. Якщо ознайомитись із цими сучасними течіями типу боротьби з аб'юзом, токсичністю, то тут навіть походження назви так м'якесенько натякає, що не в психології пост-радянських людей проблема. Ну от такі ми істоти, любимо доводити тих, кого любимо. Любимо терпіти, коли нам роблять боляче, і знайдеться купа причин, чому не треба розривати стосунки. Всі хочуть красиве кохання як в казках, щоб на все життя (ну і це більше від релігій) і кожен з нас до останнього намагається заперечувати те, що не все ок, так не має бути. І зараз іде в усьому світі рух за те, щоб не боялися висловити свої невдоволення, розповідати комусь про проблеми в стосунках. Якщо весь світ такий класний, то для чого їм це? А от в тому й прикол, що досі вважалося (а деінде і вважається надалі) нормою мовчати і терпіти, розрив - це щось ну як з іншого всесвіту, ненормальне і оце от обов'язково треба плакати ридати, думати про самогубства. І тут нашу силу та незалежність, звісно, не дуже зрозуміє старше покоління, якщо побачили трохи лайна в цьому житті і пройшли його разом, забуваючи про власний комфорт. Бо іноді тільки так можна було. Каріно, дякую за твою роботу, в будь-якому випадку, це дуже важлива тема. Я підписана на тебе вже дуже давно, просто вирішила поділитись думками.)))
Ось я підтримаю трохи Совок, в період свого формування та становлення, вбачав в жінці повноцінну людську одиницю, важкі часи - боротьба з класовими ворогами, колективізація та індустріалізація розраховували на всіх, незалежно від статі. Жінки працювали на шкідливих хім-комбінатах, в шахтах, доречі без права на декрет, бо до 60х такого поняття не мали та незнали що то є. А зарплатні отримували меньше - бо фізично слабші. (наприклад по охороні праці жінка не мала підіймати предмет важче 25кг, в той час як для чоловіка нормою було 50кг). І так, вже в 60х радянська жінка була так непогано соціально захищена. Пізній совок взагалі міг би бути раєм фемінізму. Просто люди за своєю природою гендерно не рівні, але потроху еволюціонуєм «у вірному напрямку».
@@ornitocola вчилася на юриста ще з далекого 2012 і під час вивчення якраз трудового права пам'ятаю ті наукові статті з років 2008-х, які ратували проти емансипації, проти зменшення декретних відпусток та за заборону для жінок працювати на шкідливих роботах (реєструвалися проєкти нових Трудових кодексів). В одній, точно пам'ятаю, були навіть задвиги про соціальне призначення жінки (що має народжувати і сидіти вдома ахах), та й таке. Зараз би автора, певне, ніде б і не опублікували.)
Люди шукають любові, а їм потрібна взаємність. І в цьому конфлікт. Щоб пережити розставання необхідно хотіти від колишнього партнера взаємності. Якщо він не любить, то бути до нього взаємним. Немає невзаємної любові - це скоріше невроз. Стосовно в страждати, то я кардинально не згоден. Плакати тиждень неможна. Людина щиро нещасною може бути 15 хвилин, все інше театральщина, емоційна невихованість і слабовольство. І ще один дієвий метод - нові знайомства, побачення, романтичні історії з іншими людьми. Непотрібно прям відразу починати нові відносини, але нові люди допоможуть зрозуміти, що колишній партнер не унікальний і з кимось іншим може бути цікаво, весело і комфортно.
Дякую за відео, вчора закінчилися мої перші стосунки, моє перше кохання. Ми були разом 2 роки й 4 місяці. Ця людина втратила почаття до мене, проте цінує мене так само як й в стосунках. Шо хочу сказати? Мені зараз неймовірно важко я не знаю шо робити
@@andriikoretskyi252 Дуже дякую за підтримку! Актуально як ніколи) Мені вже набагато краще й відчуваю я себе вільніше. Я зрозуміла, що ці стосунки у якомусь сенсі були аб'юзивними, людина була занадто нестабільною для стосунків. Це був безцінний досвід, хоча й досі тяжко про нього згадувати. Ну що ж, на цьому життя не закінчується) Йтиму вперед, пізнаватиму себе і все у мене буде добре. Бажаю того ж і Вам!🫂
Добре, шо так сталось. Немає правильного/неправильного рішення, є просто зроблений вибір і його наслідки. Якщо ці відносини не проводили до чогось, не було продвигання, то для чого це. Було б тяжче, якби щось тримало спільне(діти, кВ метри, чи щось таке). Життя на цьому не закінчується. Все буде добре❤️
Дякую за вашу думку! Це актуально й цінно для мене. Я зрозуміла, що розрив стосунків (що відбувся не з моєї сторони) був кращим рішенням
Дякую. Ви мені допомогли.
Дивлюсь це відео 4 раз і це лікує мене! Дякую!
Дякую , за таке відео )
Дякую! Мені 45 років. Ваші висновки та твердження - це істина!)). Бажаю успіхів!
Как по мне, идеальные отношения - когда каждый старается сделать другого счастливым.
Дякую тобі
Дякую за пораду.☺️♥️
О, про те, що кожна людина самодостатня і без партнера -- дуже важливе нагадування.
Я би ще додала: не стежити за його\її соцмережами, сторісами. Принаймні перши час.
дякую за відео!
Не принаймі перший час, а кращі взагалі туди не заходити 👌
Окей🙌
Доповню: якщо живете вже довго разом і він почав себе якось дивно вести, то можна і краще глянути в соц. мережі і телефон. Іноді там чекає сюрприз. А якщо все добре, то не треба
Дуже потрібне відео. Ви чудова і дуже свідома :)
Гарно дякую🙏🙏🙏
Дякую за відео, цінні поради 🙏🏼🙏🏼
Дякую, дуже актуально! ❤️💔
дякую за відкритість 🙏🏼 зичу Тобі, щоб все складалося як найкраще! поради досить адекватні 😊
Дуже гарно сказано, щоб полюбити себе через інших людей, які цінують нас ❤✨Але щодо слів людей з інвалідністю - будьте обережні в таких висловлюваннях. А так - чудове відео, будьте щасливою 🌿
Дякую за таке цінне відео! Насправді дуже корисні думки)
Дійсно, любити себе надзвичайно важливо, адже якщо не навчимося цьому, то неможливо полюбити когось іншого.
Але я переконана, що дбати варто не тільки про свої інтереси, але про інтереси партнера. Потрібно роздумувати, що для нього могло би бути найкращим, і якщо партнер має такий самий погляд на це, теж бере до уваги наші погляди і інтереси, то це чудово) бо дійсно, якщо кожен думає тільки про свої почуття, це буде егоїстично по відношенню один до одного. А егоїзм це не те, чому місце у стосунках)
Зразу хочу сказати, що коментар не стосується ні Вас, ні будь-кого іншого, це чисто мій погляд на цю тему 😊
Зайшла подивитись це відео з розбитим серцем. Дивлюсь коментарі, такі ж самі люди тут зібрались. Так цікаво, як справи у людини, яка наприклад написала цей коментар в такий тяжкий для неї час, 2-3 роки назад?
Таке дивне відчуття, зараз мені дуже погано, а пройде час, і я вже навіть не буду про це згадувати.
В будь-якому випадку, все проходе, і це теж пройде
Обіймаю вас. Розлучаємось із чоловіком після 11 років шлюбу. Дуже тяжко. Як у вас справи зараз?
@@yanaburiak5288 Близько 5 років із дівчиною, теж розстались півтора року назад. Зараз їй зробили пропозицію. Але за 6 місяців до цього, вона активно мене пінгувала і я повівся на неї знову) Зустрічі, кіно, недовго, але разом проведений час там, на квартирі) Але я розумів інтуіцією, що щось не так, попросив щоб ми обірвали спілкування на зовсім бо я хоть і пізно, але зрозумів що хтось є уже також... вона написала "Чому?", "Я чимось тебе обідила?", а за тиждень у неї пропозиція. А мені друзі це скинули і як мені боляче стало, що просто капець, спустошений.
Дуже потрібне відео для мене в потрібний час, дякую
Згодна, що ми усі окремі особистості, відсутність стосунків не робить нас не повноцінними. Відео цікаво навіть зі сторони як відпускати людей і насолоджуватися своїм життям.
Дякую за поради, давайте більше таких відео
Я думаю, що в негативі потрібно шукати позитив. Які б не були стосунки, вони були, і позитив в них теж був. Звісно любити себе потрібно, але роки йдуть і як би людина не хотіла самою залишатися страшно. Долею управляємо ми, але не завжди складається все добре. Ти все правильно розказала, прийде той час і ти знайдеш людину, з якою захочеш сім'ї, це природньо. Я бажаю усім дівчатам бути собою, вчитися завжди чогось нового та доброго, бути любимими та потрібними. 😀😃😁😊😊😊🥰😍🤩
В здоровых отношениях не должно быть "жертв". Это касается как партнеров, так и детско-родительских отношений.
Детям нужны счастливые родители, а не упаханые и терпилы "я ж ради тебя всю жизнь.. прощал(-а) измены/ насилие /ходил на нелюбимую работу".
Конечно, в любых отношениях могут быть кризисы, которые можно преодолевать вместе.
Зараз це ті слова які якраз таки були мені ротрібні💝
дякую!!!дякую!!
5:30
Я: Я не хочу жити заради відносин
Моя бабуся: Ви, молодь, зараз такі начитані, розумні. Я тебе не розумію
Блін, покажіть мені того чувака що свідомо розірвав стосунки з такою дівчиною, він взагалі людина?
Мені 38 .З висоти моїх років скажу.Живемо один раз потрібно жити для себе і не зберігати стосунки для когось !Нема кохання міняй партнерів .Живи
А що робити коли вже ніц не хочеться? Ні шукати когось , ні навіть спілкуватися з кимось. Родичі вже дістали питаннями типу "ну що чи є в тебе хтось?" , або "тобі вже 27 років пора би вже мати дівчину"
Таке відчуття через це , що я щось повинен. А я просто втомився від усього.
@@highlander1778 Не вже а тільки.Не шукайте а живіть вона само знайдеця .
Якщо під коханням розуміти дійсно кохання, то і справді немає сенсу мати такі стосунки. Та, на жаль, дуже часто люди плутають кохання із закоханістю і активною дією гормонів, котра триває до 3 років. Так можна кожні декілька років шукати нового партнера, бо до теперінього вже нема "кохання". Справжнє кохання приходить на зміну пристрасті та несамовитій закоханості. Це відчуття набагато спокійніше, аніж пристрасть. І якщо люди навчаться помічати і цінувати справжнє кохання, а, також, будуть поважати кохану людину, то вони зможуть мати щасливі стосунки та родину.
@@highlander1778 То зроби паузу і нікого не шукай, якщо немає бажання. Та скажи про це своє бажання родичам.
@@МихайлоСидорчук-ч3ь Іноді так, якщо людина моє активне життя і багато знайомих. А якщо дім - робота - дім, то можна оговтатися в років 40-45 без дітей, дружини, родини та нормальних відносин. Усьому свій час.
Дякую за відео!
Так, дякую. Це було дуже корисно
Дякую за пораду , допомогло.
Важко зараз,відпустив за кордон і зрадиладружина.Дуже тяжко, коли нічого зробити не можеш
Спасибо большое за это видео!
Де було це відео півроку тому?😅 а так, готова підписатись під кожною порадою. Бо сама до цього прийшла і перевірила на собі, що так воно дійсно працює
Дуже дякую за відео❤️
Дякую❤
Мудра красуня!!! Рідкість! 👍👍👍
Мені здається найкраще "поки смерть не розлучить" розходитися. Після щасливого й спокійного життя разом.
Не грає ролі вік. Або ти хочеш стосунків і працюєш над ними, або ні. Мені 29, в 20 так само думав, та й раніше теж. Але на рахунок того щоб бути кожному особистістю це так, це правда. Але за вік, це просто на мою думку виправдання того що ти не любиш людину, а не вікова категорія
Відкрила очі фраза що щасливим треба робити себе, я так хтів зробити щасливим партнера що про себе забув
Нещасна людина не може зробити щасливою іншу людину. В нас так із чоловіком. Розлучаємося після 11 років шлюбу. Не було зрад, чи насилля, чи чогось такого. Просто він став дуже замкнений, пригнічений, забив на мене. Я думала, що проблема в мені, працювала з психологом і через півроку зрозуміла, що стосунки здохли вже багато років тому, а ми жили за інерцією.
Дякую🌞🌞🌞🌞🌞🌞🌞
Я не хотіла розходитися любила. Народилася спільна дитина він з моїх дітей і з мене просто іздівався. Визвала поліцію бо ліз до них і до мене. Унижав публічно. Не помагав нічого дзвонив до інших. А жив і не йшов бо прописаний в мене. Сказав що зрадив є інша і щасливий подай на розвод. Подала. Сказав що то зі злості і я сама винна у всьому. А я неможу відпустити. Ми не спілкуємось а так боляче ще коли почую що в нього все добре без нас і думаю може дійсно сама винна і з іншою він буде нормальний. До мене також бухав і бився просто взнала пізно. І все мама для нього амвін для неї. Там про дитину ніхто не згадує
👍
А що робити якщо дівчина зрадила і зраджувала як забути її😢
Друже, вона не заслуговує твоєї пам'яті. Не накручуй себе, тобі треба зрозуміти що ти є кращій за неї, і добре що так сталося тому що ти її позбувся❤
Я вам заздрю що ви говорите про це з посмішкою)
Ти дуже красива дівчина
Твоя правда. Але я оце думаю , а чи мають смисл відносини , якщо усі усе можуть робити самі , якщо ніхто нікому не потрібен? Ну типу ... я вмію і звик бути "єдним у полі воїном" , чи є смисл себе обтяжувати кимось?
Впринципі, такими ж аргументами я керувалась при своєму розриві. Я не чиясь власність. Я повноцінна. Я заслуговую на краще. Мій партнер був іншої думки 😒
Посил звісно правильний але слова підібрані неправильні . Який психолог з висоти свого досвіду і з висоти своїх знань про людську психіку буде обгрунтовувати таку ситуацію як болюче розставання фактом "подумай про своїх батьків вони так старались щоб ти був сильним і самостійним а ти от тут страждаєш за якоюсь там людиною ,як так можна посоромився би " звісно я нарочито перебільшую але це висловлення автора являється маніпуляцією і бажанням допомогти через присоромлення ?! Хринова ідея
біднесенький пальчік Каринки
о , Карінка , привіт
Дідько, мене, певне, "рішануть" в коментарях, але я скажу. Вибачте, ну але до чого тут Совок? Звісно, Совок не ок і дав нам купу негативу. Але проблеми з розривом стосунків (особливо, з розлученнями) - не новина не тільки для пост-радянського простору. Жінки на вибори в тій же Британії порівняно недавно ходити почали. Тобто жінка не була повноправною. А мусульманські країни? Там і досі. Ці людські стереотипи йшли від релігії, оскільки одружувала і розлучала церква. В психіці людей це було великим страхом розлучатися, щоб хтось дізнався про розлади в родині, от і терпіли. Жінці з дітьми самій заробити на життя було нереально, враховуючи такий рівень дискримінації. Наступна причина - світові війни, часи після світових воєн, коли треба було годувати сім'ї, люди розмножувались як ненормальні, щоб хоч хтось вижив і допомагав по господарству, це було не тільки в СРСР, це було в усьому світі. Чоловіки з війн нерідко повертались без рук/ніг/з психічними проблемами, або не повертались взагалі. Не можна було дозволити собі когось вигнати, бо від вас в буквальному сенсі залежить все. Який би чоловік не був алкоголік, а з якоюсь роботою поратися може тільки він, от і мусиш терпіти. Бо не буде чим годувати дітей і себе, або просто здохнеш від перевтоми. Тепер до сучасності. В не совковій Польщі на державну політику має величезний вплив та сама церква (нещодавно, до речі, страйки жінок за аборти були, така собі вісточка із Середньовіччя від чиновників), так от. Розлучитись в Польщі настільки анріал, що краще взагалі не одружуватись. Є розлучення, а є сепарація. Маєте викинути суддям усю брудну білизну і довести, чого більше не хочете жити з цим козлом чи козою. А суддя каже ок, поживете рочок окремо просто, а там далі видно буде.)))00 І тебе продовжує гнітити факт того, що ви не можете продати спільну нерухомість, тупо роз'їхавшись, влаштовуючи своє прекрасне життя. На тобі все ще висить цей недошлюб і одружитись ні з ким іншим не можеш, поки сепарація, клас.
Навіть в Совку розлучитись не було такою проблемою, подивитися б навіть на відомих людей СРСР, які були у шлюбі по декілька разів. Релігійні забобони та боязнь здохнути з голоду їх мало стосувались. А якщо почитати про комуни після революції, і про "спільних для всіх" дітей (все ж спільне, чого б і ні?), і врахувати те, що Совок був державою атеїстичною, то якось не вкладаються в голові ці сімейні цінності. Бог тєрпєл і нам вєлєл, як-то кажуть, тут не працює. Тут по голові людям більше дали релігійні упередження і світові війни. Якщо ознайомитись із цими сучасними течіями типу боротьби з аб'юзом, токсичністю, то тут навіть походження назви так м'якесенько натякає, що не в психології пост-радянських людей проблема. Ну от такі ми істоти, любимо доводити тих, кого любимо. Любимо терпіти, коли нам роблять боляче, і знайдеться купа причин, чому не треба розривати стосунки. Всі хочуть красиве кохання як в казках, щоб на все життя (ну і це більше від релігій) і кожен з нас до останнього намагається заперечувати те, що не все ок, так не має бути. І зараз іде в усьому світі рух за те, щоб не боялися висловити свої невдоволення, розповідати комусь про проблеми в стосунках. Якщо весь світ такий класний, то для чого їм це? А от в тому й прикол, що досі вважалося (а деінде і вважається надалі) нормою мовчати і терпіти, розрив - це щось ну як з іншого всесвіту, ненормальне і оце от обов'язково треба плакати ридати, думати про самогубства. І тут нашу силу та незалежність, звісно, не дуже зрозуміє старше покоління, якщо побачили трохи лайна в цьому житті і пройшли його разом, забуваючи про власний комфорт. Бо іноді тільки так можна було.
Каріно, дякую за твою роботу, в будь-якому випадку, це дуже важлива тема. Я підписана на тебе вже дуже давно, просто вирішила поділитись думками.)))
Ось я підтримаю трохи
Совок, в період свого формування та становлення, вбачав в жінці повноцінну людську одиницю, важкі часи - боротьба з класовими ворогами, колективізація та індустріалізація розраховували на всіх, незалежно від статі.
Жінки працювали на шкідливих хім-комбінатах, в шахтах, доречі без права на декрет, бо до 60х такого поняття не мали та незнали що то є. А зарплатні отримували меньше - бо фізично слабші. (наприклад по охороні праці жінка не мала підіймати предмет важче 25кг, в той час як для чоловіка нормою було 50кг). І так, вже в 60х радянська жінка була так непогано соціально захищена. Пізній совок взагалі міг би бути раєм фемінізму.
Просто люди за своєю природою гендерно не рівні, але потроху еволюціонуєм «у вірному напрямку».
@@ornitocola вчилася на юриста ще з далекого 2012 і під час вивчення якраз трудового права пам'ятаю ті наукові статті з років 2008-х, які ратували проти емансипації, проти зменшення декретних відпусток та за заборону для жінок працювати на шкідливих роботах (реєструвалися проєкти нових Трудових кодексів). В одній, точно пам'ятаю, були навіть задвиги про соціальне призначення жінки (що має народжувати і сидіти вдома ахах), та й таке. Зараз би автора, певне, ніде б і не опублікували.)
Нарешті нове відео😍
нове відео😻😻😻
Люди шукають любові, а їм потрібна взаємність. І в цьому конфлікт. Щоб пережити розставання необхідно хотіти від колишнього партнера взаємності. Якщо він не любить, то бути до нього взаємним. Немає невзаємної любові - це скоріше невроз.
Стосовно в страждати, то я кардинально не згоден. Плакати тиждень неможна. Людина щиро нещасною може бути 15 хвилин, все інше театральщина, емоційна невихованість і слабовольство.
І ще один дієвий метод - нові знайомства, побачення, романтичні історії з іншими людьми. Непотрібно прям відразу починати нові відносини, але нові люди допоможуть зрозуміти, що колишній партнер не унікальний і з кимось іншим може бути цікаво, весело і комфортно.
Вибачте, але людина з інвалідністю, а не інвалід
Також на цю важливу тему ОБОВ’ЯЗКОВО ПОДИВІТЬСЯ ЦЕ ВІДЕО :
ruclips.net/video/Luoh-mZYFzY/видео.html
Воно дуже допомогло мені ❤️
Неможу відкрити чомусь це відео😢😢😢
Вірні думки.
Дякую за відео, вчора закінчилися мої перші стосунки, моє перше кохання. Ми були разом 2 роки й 4 місяці. Ця людина втратила почаття до мене, проте цінує мене так само як й в стосунках. Шо хочу сказати? Мені зараз неймовірно важко я не знаю шо робити
5 років в стосунках) Теж розстався, тримайся. Ситуація важка і болюча) Надіюсь ми всі знайдемо в майбутньому своїх людей.
@@andriikoretskyi252 Дуже дякую за підтримку! Актуально як ніколи) Мені вже набагато краще й відчуваю я себе вільніше. Я зрозуміла, що ці стосунки у якомусь сенсі були аб'юзивними, людина була занадто нестабільною для стосунків. Це був безцінний досвід, хоча й досі тяжко про нього згадувати. Ну що ж, на цьому життя не закінчується) Йтиму вперед, пізнаватиму себе і все у мене буде добре. Бажаю того ж і Вам!🫂
Дуже відгукується зараз Ваша історія. Як Ви зараз?
@@halyna7087 Вже краще, проте досі часто її згадую. А ви як?
@@Trlalalia не можу поставити зі своєї сторони остаточну крапку. Борюся із почуттями.
Оо, как жизненно(
Мені так погано, я розталась з хлопцем 🥺😥😔🙏✨
Блин, а ведь 99,9% пришли именно за грязным бельём 😂
Ні.
🍰🍰🍰🍰🍿🍿🍿🍿🍿🍰🍿🍿🍰🍰
+++
Y the people don't follow u