Хочу поділитися порадами як я переживаю зараз своє роставання 6 річних стосунків. Жодної брудної білизни - лише точні поради, як не впасти у вічну меланхолію.
Добре, шо так сталось. Немає правильного/неправильного рішення, є просто зроблений вибір і його наслідки. Якщо ці відносини не проводили до чогось, не було продвигання, то для чого це. Було б тяжче, якби щось тримало спільне(діти, кВ метри, чи щось таке). Життя на цьому не закінчується. Все буде добре❤️
Зайшла подивитись це відео з розбитим серцем. Дивлюсь коментарі, такі ж самі люди тут зібрались. Так цікаво, як справи у людини, яка наприклад написала цей коментар в такий тяжкий для неї час, 2-3 роки назад? Таке дивне відчуття, зараз мені дуже погано, а пройде час, і я вже навіть не буду про це згадувати. В будь-якому випадку, все проходе, і це теж пройде
@@yanaburiak5288 Близько 5 років із дівчиною, теж розстались півтора року назад. Зараз їй зробили пропозицію. Але за 6 місяців до цього, вона активно мене пінгувала і я повівся на неї знову) Зустрічі, кіно, недовго, але разом проведений час там, на квартирі) Але я розумів інтуіцією, що щось не так, попросив щоб ми обірвали спілкування на зовсім бо я хоть і пізно, але зрозумів що хтось є уже також... вона написала "Чому?", "Я чимось тебе обідила?", а за тиждень у неї пропозиція. А мені друзі це скинули і як мені боляче стало, що просто капець, спустошений.
Дякую за таке цінне відео! Насправді дуже корисні думки) Дійсно, любити себе надзвичайно важливо, адже якщо не навчимося цьому, то неможливо полюбити когось іншого. Але я переконана, що дбати варто не тільки про свої інтереси, але про інтереси партнера. Потрібно роздумувати, що для нього могло би бути найкращим, і якщо партнер має такий самий погляд на це, теж бере до уваги наші погляди і інтереси, то це чудово) бо дійсно, якщо кожен думає тільки про свої почуття, це буде егоїстично по відношенню один до одного. А егоїзм це не те, чому місце у стосунках) Зразу хочу сказати, що коментар не стосується ні Вас, ні будь-кого іншого, це чисто мій погляд на цю тему 😊
О, про те, що кожна людина самодостатня і без партнера -- дуже важливе нагадування. Я би ще додала: не стежити за його\її соцмережами, сторісами. Принаймні перши час. дякую за відео!
Доповню: якщо живете вже довго разом і він почав себе якось дивно вести, то можна і краще глянути в соц. мережі і телефон. Іноді там чекає сюрприз. А якщо все добре, то не треба
Згодна, що ми усі окремі особистості, відсутність стосунків не робить нас не повноцінними. Відео цікаво навіть зі сторони як відпускати людей і насолоджуватися своїм життям.
Дуже гарно сказано, щоб полюбити себе через інших людей, які цінують нас ❤✨Але щодо слів людей з інвалідністю - будьте обережні в таких висловлюваннях. А так - чудове відео, будьте щасливою 🌿
А що робити коли вже ніц не хочеться? Ні шукати когось , ні навіть спілкуватися з кимось. Родичі вже дістали питаннями типу "ну що чи є в тебе хтось?" , або "тобі вже 27 років пора би вже мати дівчину" Таке відчуття через це , що я щось повинен. А я просто втомився від усього.
Якщо під коханням розуміти дійсно кохання, то і справді немає сенсу мати такі стосунки. Та, на жаль, дуже часто люди плутають кохання із закоханістю і активною дією гормонів, котра триває до 3 років. Так можна кожні декілька років шукати нового партнера, бо до теперінього вже нема "кохання". Справжнє кохання приходить на зміну пристрасті та несамовитій закоханості. Це відчуття набагато спокійніше, аніж пристрасть. І якщо люди навчаться помічати і цінувати справжнє кохання, а, також, будуть поважати кохану людину, то вони зможуть мати щасливі стосунки та родину.
@@МихайлоСидорчук-ч3ь Іноді так, якщо людина моє активне життя і багато знайомих. А якщо дім - робота - дім, то можна оговтатися в років 40-45 без дітей, дружини, родини та нормальних відносин. Усьому свій час.
Я думаю, що в негативі потрібно шукати позитив. Які б не були стосунки, вони були, і позитив в них теж був. Звісно любити себе потрібно, але роки йдуть і як би людина не хотіла самою залишатися страшно. Долею управляємо ми, але не завжди складається все добре. Ти все правильно розказала, прийде той час і ти знайдеш людину, з якою захочеш сім'ї, це природньо. Я бажаю усім дівчатам бути собою, вчитися завжди чогось нового та доброго, бути любимими та потрібними. 😀😃😁😊😊😊🥰😍🤩
Нещасна людина не може зробити щасливою іншу людину. В нас так із чоловіком. Розлучаємося після 11 років шлюбу. Не було зрад, чи насилля, чи чогось такого. Просто він став дуже замкнений, пригнічений, забив на мене. Я думала, що проблема в мені, працювала з психологом і через півроку зрозуміла, що стосунки здохли вже багато років тому, а ми жили за інерцією.
В здоровых отношениях не должно быть "жертв". Это касается как партнеров, так и детско-родительских отношений. Детям нужны счастливые родители, а не упаханые и терпилы "я ж ради тебя всю жизнь.. прощал(-а) измены/ насилие /ходил на нелюбимую работу". Конечно, в любых отношениях могут быть кризисы, которые можно преодолевать вместе.
Я не хотіла розходитися любила. Народилася спільна дитина він з моїх дітей і з мене просто іздівався. Визвала поліцію бо ліз до них і до мене. Унижав публічно. Не помагав нічого дзвонив до інших. А жив і не йшов бо прописаний в мене. Сказав що зрадив є інша і щасливий подай на розвод. Подала. Сказав що то зі злості і я сама винна у всьому. А я неможу відпустити. Ми не спілкуємось а так боляче ще коли почую що в нього все добре без нас і думаю може дійсно сама винна і з іншою він буде нормальний. До мене також бухав і бився просто взнала пізно. І все мама для нього амвін для неї. Там про дитину ніхто не згадує
Не грає ролі вік. Або ти хочеш стосунків і працюєш над ними, або ні. Мені 29, в 20 так само думав, та й раніше теж. Але на рахунок того щоб бути кожному особистістю це так, це правда. Але за вік, це просто на мою думку виправдання того що ти не любиш людину, а не вікова категорія
Посил звісно правильний але слова підібрані неправильні . Який психолог з висоти свого досвіду і з висоти своїх знань про людську психіку буде обгрунтовувати таку ситуацію як болюче розставання фактом "подумай про своїх батьків вони так старались щоб ти був сильним і самостійним а ти от тут страждаєш за якоюсь там людиною ,як так можна посоромився би " звісно я нарочито перебільшую але це висловлення автора являється маніпуляцією і бажанням допомогти через присоромлення ?! Хринова ідея
Дякую за відео, вчора закінчилися мої перші стосунки, моє перше кохання. Ми були разом 2 роки й 4 місяці. Ця людина втратила почаття до мене, проте цінує мене так само як й в стосунках. Шо хочу сказати? Мені зараз неймовірно важко я не знаю шо робити
@@andriikoretskyi252 Дуже дякую за підтримку! Актуально як ніколи) Мені вже набагато краще й відчуваю я себе вільніше. Я зрозуміла, що ці стосунки у якомусь сенсі були аб'юзивними, людина була занадто нестабільною для стосунків. Це був безцінний досвід, хоча й досі тяжко про нього згадувати. Ну що ж, на цьому життя не закінчується) Йтиму вперед, пізнаватиму себе і все у мене буде добре. Бажаю того ж і Вам!🫂
Дідько, мене, певне, "рішануть" в коментарях, але я скажу. Вибачте, ну але до чого тут Совок? Звісно, Совок не ок і дав нам купу негативу. Але проблеми з розривом стосунків (особливо, з розлученнями) - не новина не тільки для пост-радянського простору. Жінки на вибори в тій же Британії порівняно недавно ходити почали. Тобто жінка не була повноправною. А мусульманські країни? Там і досі. Ці людські стереотипи йшли від релігії, оскільки одружувала і розлучала церква. В психіці людей це було великим страхом розлучатися, щоб хтось дізнався про розлади в родині, от і терпіли. Жінці з дітьми самій заробити на життя було нереально, враховуючи такий рівень дискримінації. Наступна причина - світові війни, часи після світових воєн, коли треба було годувати сім'ї, люди розмножувались як ненормальні, щоб хоч хтось вижив і допомагав по господарству, це було не тільки в СРСР, це було в усьому світі. Чоловіки з війн нерідко повертались без рук/ніг/з психічними проблемами, або не повертались взагалі. Не можна було дозволити собі когось вигнати, бо від вас в буквальному сенсі залежить все. Який би чоловік не був алкоголік, а з якоюсь роботою поратися може тільки він, от і мусиш терпіти. Бо не буде чим годувати дітей і себе, або просто здохнеш від перевтоми. Тепер до сучасності. В не совковій Польщі на державну політику має величезний вплив та сама церква (нещодавно, до речі, страйки жінок за аборти були, така собі вісточка із Середньовіччя від чиновників), так от. Розлучитись в Польщі настільки анріал, що краще взагалі не одружуватись. Є розлучення, а є сепарація. Маєте викинути суддям усю брудну білизну і довести, чого більше не хочете жити з цим козлом чи козою. А суддя каже ок, поживете рочок окремо просто, а там далі видно буде.)))00 І тебе продовжує гнітити факт того, що ви не можете продати спільну нерухомість, тупо роз'їхавшись, влаштовуючи своє прекрасне життя. На тобі все ще висить цей недошлюб і одружитись ні з ким іншим не можеш, поки сепарація, клас. Навіть в Совку розлучитись не було такою проблемою, подивитися б навіть на відомих людей СРСР, які були у шлюбі по декілька разів. Релігійні забобони та боязнь здохнути з голоду їх мало стосувались. А якщо почитати про комуни після революції, і про "спільних для всіх" дітей (все ж спільне, чого б і ні?), і врахувати те, що Совок був державою атеїстичною, то якось не вкладаються в голові ці сімейні цінності. Бог тєрпєл і нам вєлєл, як-то кажуть, тут не працює. Тут по голові людям більше дали релігійні упередження і світові війни. Якщо ознайомитись із цими сучасними течіями типу боротьби з аб'юзом, токсичністю, то тут навіть походження назви так м'якесенько натякає, що не в психології пост-радянських людей проблема. Ну от такі ми істоти, любимо доводити тих, кого любимо. Любимо терпіти, коли нам роблять боляче, і знайдеться купа причин, чому не треба розривати стосунки. Всі хочуть красиве кохання як в казках, щоб на все життя (ну і це більше від релігій) і кожен з нас до останнього намагається заперечувати те, що не все ок, так не має бути. І зараз іде в усьому світі рух за те, щоб не боялися висловити свої невдоволення, розповідати комусь про проблеми в стосунках. Якщо весь світ такий класний, то для чого їм це? А от в тому й прикол, що досі вважалося (а деінде і вважається надалі) нормою мовчати і терпіти, розрив - це щось ну як з іншого всесвіту, ненормальне і оце от обов'язково треба плакати ридати, думати про самогубства. І тут нашу силу та незалежність, звісно, не дуже зрозуміє старше покоління, якщо побачили трохи лайна в цьому житті і пройшли його разом, забуваючи про власний комфорт. Бо іноді тільки так можна було. Каріно, дякую за твою роботу, в будь-якому випадку, це дуже важлива тема. Я підписана на тебе вже дуже давно, просто вирішила поділитись думками.)))
Ось я підтримаю трохи Совок, в період свого формування та становлення, вбачав в жінці повноцінну людську одиницю, важкі часи - боротьба з класовими ворогами, колективізація та індустріалізація розраховували на всіх, незалежно від статі. Жінки працювали на шкідливих хім-комбінатах, в шахтах, доречі без права на декрет, бо до 60х такого поняття не мали та незнали що то є. А зарплатні отримували меньше - бо фізично слабші. (наприклад по охороні праці жінка не мала підіймати предмет важче 25кг, в той час як для чоловіка нормою було 50кг). І так, вже в 60х радянська жінка була так непогано соціально захищена. Пізній совок взагалі міг би бути раєм фемінізму. Просто люди за своєю природою гендерно не рівні, але потроху еволюціонуєм «у вірному напрямку».
@@twitcher-sv вчилася на юриста ще з далекого 2012 і під час вивчення якраз трудового права пам'ятаю ті наукові статті з років 2008-х, які ратували проти емансипації, проти зменшення декретних відпусток та за заборону для жінок працювати на шкідливих роботах (реєструвалися проєкти нових Трудових кодексів). В одній, точно пам'ятаю, були навіть задвиги про соціальне призначення жінки (що має народжувати і сидіти вдома ахах), та й таке. Зараз би автора, певне, ніде б і не опублікували.)
Твоя правда. Але я оце думаю , а чи мають смисл відносини , якщо усі усе можуть робити самі , якщо ніхто нікому не потрібен? Ну типу ... я вмію і звик бути "єдним у полі воїном" , чи є смисл себе обтяжувати кимось?
Впринципі, такими ж аргументами я керувалась при своєму розриві. Я не чиясь власність. Я повноцінна. Я заслуговую на краще. Мій партнер був іншої думки 😒
Люди шукають любові, а їм потрібна взаємність. І в цьому конфлікт. Щоб пережити розставання необхідно хотіти від колишнього партнера взаємності. Якщо він не любить, то бути до нього взаємним. Немає невзаємної любові - це скоріше невроз. Стосовно в страждати, то я кардинально не згоден. Плакати тиждень неможна. Людина щиро нещасною може бути 15 хвилин, все інше театральщина, емоційна невихованість і слабовольство. І ще один дієвий метод - нові знайомства, побачення, романтичні історії з іншими людьми. Непотрібно прям відразу починати нові відносини, але нові люди допоможуть зрозуміти, що колишній партнер не унікальний і з кимось іншим може бути цікаво, весело і комфортно.
Добре, шо так сталось. Немає правильного/неправильного рішення, є просто зроблений вибір і його наслідки. Якщо ці відносини не проводили до чогось, не було продвигання, то для чого це. Було б тяжче, якби щось тримало спільне(діти, кВ метри, чи щось таке). Життя на цьому не закінчується. Все буде добре❤️
Дякую за вашу думку! Це актуально й цінно для мене. Я зрозуміла, що розрив стосунків (що відбувся не з моєї сторони) був кращим рішенням
Дякую , за таке відео )
Дивлюсь це відео 4 раз і це лікує мене! Дякую!
Дякую за пораду.☺️♥️
Дуже потрібне відео. Ви чудова і дуже свідома :)
Дякую за відео, цінні поради 🙏🏼🙏🏼
Дякую тобі
Зайшла подивитись це відео з розбитим серцем. Дивлюсь коментарі, такі ж самі люди тут зібрались. Так цікаво, як справи у людини, яка наприклад написала цей коментар в такий тяжкий для неї час, 2-3 роки назад?
Таке дивне відчуття, зараз мені дуже погано, а пройде час, і я вже навіть не буду про це згадувати.
В будь-якому випадку, все проходе, і це теж пройде
Обіймаю вас. Розлучаємось із чоловіком після 11 років шлюбу. Дуже тяжко. Як у вас справи зараз?
@@yanaburiak5288 Близько 5 років із дівчиною, теж розстались півтора року назад. Зараз їй зробили пропозицію. Але за 6 місяців до цього, вона активно мене пінгувала і я повівся на неї знову) Зустрічі, кіно, недовго, але разом проведений час там, на квартирі) Але я розумів інтуіцією, що щось не так, попросив щоб ми обірвали спілкування на зовсім бо я хоть і пізно, але зрозумів що хтось є уже також... вона написала "Чому?", "Я чимось тебе обідила?", а за тиждень у неї пропозиція. А мені друзі це скинули і як мені боляче стало, що просто капець, спустошений.
як ви зараз?
Дякую. Ви мені допомогли.
Как по мне, идеальные отношения - когда каждый старается сделать другого счастливым.
Дуже потрібне відео для мене в потрібний час, дякую
Гарно дякую🙏🙏🙏
Дякую, дуже актуально! ❤️💔
Дякую! Мені 45 років. Ваші висновки та твердження - це істина!)). Бажаю успіхів!
5:30
Я: Я не хочу жити заради відносин
Моя бабуся: Ви, молодь, зараз такі начитані, розумні. Я тебе не розумію
дякую за відкритість 🙏🏼 зичу Тобі, щоб все складалося як найкраще! поради досить адекватні 😊
Дякую за таке цінне відео! Насправді дуже корисні думки)
Дійсно, любити себе надзвичайно важливо, адже якщо не навчимося цьому, то неможливо полюбити когось іншого.
Але я переконана, що дбати варто не тільки про свої інтереси, але про інтереси партнера. Потрібно роздумувати, що для нього могло би бути найкращим, і якщо партнер має такий самий погляд на це, теж бере до уваги наші погляди і інтереси, то це чудово) бо дійсно, якщо кожен думає тільки про свої почуття, це буде егоїстично по відношенню один до одного. А егоїзм це не те, чому місце у стосунках)
Зразу хочу сказати, що коментар не стосується ні Вас, ні будь-кого іншого, це чисто мій погляд на цю тему 😊
Дякую за відео!
О, про те, що кожна людина самодостатня і без партнера -- дуже важливе нагадування.
Я би ще додала: не стежити за його\її соцмережами, сторісами. Принаймні перши час.
дякую за відео!
Не принаймі перший час, а кращі взагалі туди не заходити 👌
Окей🙌
Доповню: якщо живете вже довго разом і він почав себе якось дивно вести, то можна і краще глянути в соц. мережі і телефон. Іноді там чекає сюрприз. А якщо все добре, то не треба
Дякую за поради, давайте більше таких відео
Дякую за пораду , допомогло.
дякую!!!дякую!!
Згодна, що ми усі окремі особистості, відсутність стосунків не робить нас не повноцінними. Відео цікаво навіть зі сторони як відпускати людей і насолоджуватися своїм життям.
Зараз це ті слова які якраз таки були мені ротрібні💝
Так, дякую. Це було дуже корисно
Дуже гарно сказано, щоб полюбити себе через інших людей, які цінують нас ❤✨Але щодо слів людей з інвалідністю - будьте обережні в таких висловлюваннях. А так - чудове відео, будьте щасливою 🌿
Мені 38 .З висоти моїх років скажу.Живемо один раз потрібно жити для себе і не зберігати стосунки для когось !Нема кохання міняй партнерів .Живи
А що робити коли вже ніц не хочеться? Ні шукати когось , ні навіть спілкуватися з кимось. Родичі вже дістали питаннями типу "ну що чи є в тебе хтось?" , або "тобі вже 27 років пора би вже мати дівчину"
Таке відчуття через це , що я щось повинен. А я просто втомився від усього.
@@highlander1778 Не вже а тільки.Не шукайте а живіть вона само знайдеця .
Якщо під коханням розуміти дійсно кохання, то і справді немає сенсу мати такі стосунки. Та, на жаль, дуже часто люди плутають кохання із закоханістю і активною дією гормонів, котра триває до 3 років. Так можна кожні декілька років шукати нового партнера, бо до теперінього вже нема "кохання". Справжнє кохання приходить на зміну пристрасті та несамовитій закоханості. Це відчуття набагато спокійніше, аніж пристрасть. І якщо люди навчаться помічати і цінувати справжнє кохання, а, також, будуть поважати кохану людину, то вони зможуть мати щасливі стосунки та родину.
@@highlander1778 То зроби паузу і нікого не шукай, якщо немає бажання. Та скажи про це своє бажання родичам.
@@МихайлоСидорчук-ч3ь Іноді так, якщо людина моє активне життя і багато знайомих. А якщо дім - робота - дім, то можна оговтатися в років 40-45 без дітей, дружини, родини та нормальних відносин. Усьому свій час.
Дуже дякую за відео❤️
Спасибо большое за это видео!
Я думаю, що в негативі потрібно шукати позитив. Які б не були стосунки, вони були, і позитив в них теж був. Звісно любити себе потрібно, але роки йдуть і як би людина не хотіла самою залишатися страшно. Долею управляємо ми, але не завжди складається все добре. Ти все правильно розказала, прийде той час і ти знайдеш людину, з якою захочеш сім'ї, це природньо. Я бажаю усім дівчатам бути собою, вчитися завжди чогось нового та доброго, бути любимими та потрібними. 😀😃😁😊😊😊🥰😍🤩
Дякую❤
Відкрила очі фраза що щасливим треба робити себе, я так хтів зробити щасливим партнера що про себе забув
Нещасна людина не може зробити щасливою іншу людину. В нас так із чоловіком. Розлучаємося після 11 років шлюбу. Не було зрад, чи насилля, чи чогось такого. Просто він став дуже замкнений, пригнічений, забив на мене. Я думала, що проблема в мені, працювала з психологом і через півроку зрозуміла, що стосунки здохли вже багато років тому, а ми жили за інерцією.
Мудра красуня!!! Рідкість! 👍👍👍
Мені здається найкраще "поки смерть не розлучить" розходитися. Після щасливого й спокійного життя разом.
Блін, покажіть мені того чувака що свідомо розірвав стосунки з такою дівчиною, він взагалі людина?
В здоровых отношениях не должно быть "жертв". Это касается как партнеров, так и детско-родительских отношений.
Детям нужны счастливые родители, а не упаханые и терпилы "я ж ради тебя всю жизнь.. прощал(-а) измены/ насилие /ходил на нелюбимую работу".
Конечно, в любых отношениях могут быть кризисы, которые можно преодолевать вместе.
Я вам заздрю що ви говорите про це з посмішкою)
Важко зараз,відпустив за кордон і зрадиладружина.Дуже тяжко, коли нічого зробити не можеш
Дякую🌞🌞🌞🌞🌞🌞🌞
Де було це відео півроку тому?😅 а так, готова підписатись під кожною порадою. Бо сама до цього прийшла і перевірила на собі, що так воно дійсно працює
Я не хотіла розходитися любила. Народилася спільна дитина він з моїх дітей і з мене просто іздівався. Визвала поліцію бо ліз до них і до мене. Унижав публічно. Не помагав нічого дзвонив до інших. А жив і не йшов бо прописаний в мене. Сказав що зрадив є інша і щасливий подай на розвод. Подала. Сказав що то зі злості і я сама винна у всьому. А я неможу відпустити. Ми не спілкуємось а так боляче ще коли почую що в нього все добре без нас і думаю може дійсно сама винна і з іншою він буде нормальний. До мене також бухав і бився просто взнала пізно. І все мама для нього амвін для неї. Там про дитину ніхто не згадує
Також на цю важливу тему ОБОВ’ЯЗКОВО ПОДИВІТЬСЯ ЦЕ ВІДЕО :
ruclips.net/video/Luoh-mZYFzY/видео.html
Воно дуже допомогло мені ❤️
Неможу відкрити чомусь це відео😢😢😢
А що робити якщо дівчина зрадила і зраджувала як забути її😢
Друже, вона не заслуговує твоєї пам'яті. Не накручуй себе, тобі треба зрозуміти що ти є кращій за неї, і добре що так сталося тому що ти її позбувся❤
Нарешті нове відео😍
Ти дуже красива дівчина
👍
Не грає ролі вік. Або ти хочеш стосунків і працюєш над ними, або ні. Мені 29, в 20 так само думав, та й раніше теж. Але на рахунок того щоб бути кожному особистістю це так, це правда. Але за вік, це просто на мою думку виправдання того що ти не любиш людину, а не вікова категорія
Посил звісно правильний але слова підібрані неправильні . Який психолог з висоти свого досвіду і з висоти своїх знань про людську психіку буде обгрунтовувати таку ситуацію як болюче розставання фактом "подумай про своїх батьків вони так старались щоб ти був сильним і самостійним а ти от тут страждаєш за якоюсь там людиною ,як так можна посоромився би " звісно я нарочито перебільшую але це висловлення автора являється маніпуляцією і бажанням допомогти через присоромлення ?! Хринова ідея
Дякую за відео, вчора закінчилися мої перші стосунки, моє перше кохання. Ми були разом 2 роки й 4 місяці. Ця людина втратила почаття до мене, проте цінує мене так само як й в стосунках. Шо хочу сказати? Мені зараз неймовірно важко я не знаю шо робити
5 років в стосунках) Теж розстався, тримайся. Ситуація важка і болюча) Надіюсь ми всі знайдемо в майбутньому своїх людей.
@@andriikoretskyi252 Дуже дякую за підтримку! Актуально як ніколи) Мені вже набагато краще й відчуваю я себе вільніше. Я зрозуміла, що ці стосунки у якомусь сенсі були аб'юзивними, людина була занадто нестабільною для стосунків. Це був безцінний досвід, хоча й досі тяжко про нього згадувати. Ну що ж, на цьому життя не закінчується) Йтиму вперед, пізнаватиму себе і все у мене буде добре. Бажаю того ж і Вам!🫂
Дуже відгукується зараз Ваша історія. Як Ви зараз?
@@halyna7087 Вже краще, проте досі часто її згадую. А ви як?
@@Trlalalia не можу поставити зі своєї сторони остаточну крапку. Борюся із почуттями.
Дідько, мене, певне, "рішануть" в коментарях, але я скажу. Вибачте, ну але до чого тут Совок? Звісно, Совок не ок і дав нам купу негативу. Але проблеми з розривом стосунків (особливо, з розлученнями) - не новина не тільки для пост-радянського простору. Жінки на вибори в тій же Британії порівняно недавно ходити почали. Тобто жінка не була повноправною. А мусульманські країни? Там і досі. Ці людські стереотипи йшли від релігії, оскільки одружувала і розлучала церква. В психіці людей це було великим страхом розлучатися, щоб хтось дізнався про розлади в родині, от і терпіли. Жінці з дітьми самій заробити на життя було нереально, враховуючи такий рівень дискримінації. Наступна причина - світові війни, часи після світових воєн, коли треба було годувати сім'ї, люди розмножувались як ненормальні, щоб хоч хтось вижив і допомагав по господарству, це було не тільки в СРСР, це було в усьому світі. Чоловіки з війн нерідко повертались без рук/ніг/з психічними проблемами, або не повертались взагалі. Не можна було дозволити собі когось вигнати, бо від вас в буквальному сенсі залежить все. Який би чоловік не був алкоголік, а з якоюсь роботою поратися може тільки він, от і мусиш терпіти. Бо не буде чим годувати дітей і себе, або просто здохнеш від перевтоми. Тепер до сучасності. В не совковій Польщі на державну політику має величезний вплив та сама церква (нещодавно, до речі, страйки жінок за аборти були, така собі вісточка із Середньовіччя від чиновників), так от. Розлучитись в Польщі настільки анріал, що краще взагалі не одружуватись. Є розлучення, а є сепарація. Маєте викинути суддям усю брудну білизну і довести, чого більше не хочете жити з цим козлом чи козою. А суддя каже ок, поживете рочок окремо просто, а там далі видно буде.)))00 І тебе продовжує гнітити факт того, що ви не можете продати спільну нерухомість, тупо роз'їхавшись, влаштовуючи своє прекрасне життя. На тобі все ще висить цей недошлюб і одружитись ні з ким іншим не можеш, поки сепарація, клас.
Навіть в Совку розлучитись не було такою проблемою, подивитися б навіть на відомих людей СРСР, які були у шлюбі по декілька разів. Релігійні забобони та боязнь здохнути з голоду їх мало стосувались. А якщо почитати про комуни після революції, і про "спільних для всіх" дітей (все ж спільне, чого б і ні?), і врахувати те, що Совок був державою атеїстичною, то якось не вкладаються в голові ці сімейні цінності. Бог тєрпєл і нам вєлєл, як-то кажуть, тут не працює. Тут по голові людям більше дали релігійні упередження і світові війни. Якщо ознайомитись із цими сучасними течіями типу боротьби з аб'юзом, токсичністю, то тут навіть походження назви так м'якесенько натякає, що не в психології пост-радянських людей проблема. Ну от такі ми істоти, любимо доводити тих, кого любимо. Любимо терпіти, коли нам роблять боляче, і знайдеться купа причин, чому не треба розривати стосунки. Всі хочуть красиве кохання як в казках, щоб на все життя (ну і це більше від релігій) і кожен з нас до останнього намагається заперечувати те, що не все ок, так не має бути. І зараз іде в усьому світі рух за те, щоб не боялися висловити свої невдоволення, розповідати комусь про проблеми в стосунках. Якщо весь світ такий класний, то для чого їм це? А от в тому й прикол, що досі вважалося (а деінде і вважається надалі) нормою мовчати і терпіти, розрив - це щось ну як з іншого всесвіту, ненормальне і оце от обов'язково треба плакати ридати, думати про самогубства. І тут нашу силу та незалежність, звісно, не дуже зрозуміє старше покоління, якщо побачили трохи лайна в цьому житті і пройшли його разом, забуваючи про власний комфорт. Бо іноді тільки так можна було.
Каріно, дякую за твою роботу, в будь-якому випадку, це дуже важлива тема. Я підписана на тебе вже дуже давно, просто вирішила поділитись думками.)))
Ось я підтримаю трохи
Совок, в період свого формування та становлення, вбачав в жінці повноцінну людську одиницю, важкі часи - боротьба з класовими ворогами, колективізація та індустріалізація розраховували на всіх, незалежно від статі.
Жінки працювали на шкідливих хім-комбінатах, в шахтах, доречі без права на декрет, бо до 60х такого поняття не мали та незнали що то є. А зарплатні отримували меньше - бо фізично слабші. (наприклад по охороні праці жінка не мала підіймати предмет важче 25кг, в той час як для чоловіка нормою було 50кг). І так, вже в 60х радянська жінка була так непогано соціально захищена. Пізній совок взагалі міг би бути раєм фемінізму.
Просто люди за своєю природою гендерно не рівні, але потроху еволюціонуєм «у вірному напрямку».
@@twitcher-sv вчилася на юриста ще з далекого 2012 і під час вивчення якраз трудового права пам'ятаю ті наукові статті з років 2008-х, які ратували проти емансипації, проти зменшення декретних відпусток та за заборону для жінок працювати на шкідливих роботах (реєструвалися проєкти нових Трудових кодексів). В одній, точно пам'ятаю, були навіть задвиги про соціальне призначення жінки (що має народжувати і сидіти вдома ахах), та й таке. Зараз би автора, певне, ніде б і не опублікували.)
Твоя правда. Але я оце думаю , а чи мають смисл відносини , якщо усі усе можуть робити самі , якщо ніхто нікому не потрібен? Ну типу ... я вмію і звик бути "єдним у полі воїном" , чи є смисл себе обтяжувати кимось?
нове відео😻😻😻
біднесенький пальчік Каринки
Впринципі, такими ж аргументами я керувалась при своєму розриві. Я не чиясь власність. Я повноцінна. Я заслуговую на краще. Мій партнер був іншої думки 😒
о , Карінка , привіт
Оо, как жизненно(
Люди шукають любові, а їм потрібна взаємність. І в цьому конфлікт. Щоб пережити розставання необхідно хотіти від колишнього партнера взаємності. Якщо він не любить, то бути до нього взаємним. Немає невзаємної любові - це скоріше невроз.
Стосовно в страждати, то я кардинально не згоден. Плакати тиждень неможна. Людина щиро нещасною може бути 15 хвилин, все інше театральщина, емоційна невихованість і слабовольство.
І ще один дієвий метод - нові знайомства, побачення, романтичні історії з іншими людьми. Непотрібно прям відразу починати нові відносини, але нові люди допоможуть зрозуміти, що колишній партнер не унікальний і з кимось іншим може бути цікаво, весело і комфортно.
Блин, а ведь 99,9% пришли именно за грязным бельём 😂
Ні.
Мені так погано, я розталась з хлопцем 🥺😥😔🙏✨
Вірні думки.
Вибачте, але людина з інвалідністю, а не інвалід
🍰🍰🍰🍰🍿🍿🍿🍿🍿🍰🍿🍿🍰🍰
+++
Y the people don't follow u