Дуже цікава й потрібна серія випусків про наші райони. Багато нового дізнаєшся. Дякую за роботу) Але як же було б добре, щоб ви ілюстрували всі ці географічні згадки мапами! Ато так дивишся і не розумієш, де насправді всі ці локації знаходяться(
Так, Ви цілком праві. У попередніх випусках ми це робили, але цього разу, на жаль, просто не встигли. Там досить багато мороки з додаванням анімованої мапи.
Дякую вас за цікаву екскурсію та екскурс в історію. Мешкаю у Військовому містечку з 2016 року, постійно гуляю в районах Тяжилівського озера та річки Віннички на Олієжирі. Кожного дня радію, що повернулась на рідну Вінничину (з Криму).
Про Хутір Шевченка вже розповідали тут: ruclips.net/video/yxGVHVKYWcM/видео.html А про Хімпром розповімо у випуску про Замостя. Втім, якщо Вам цікаво, то у нас на сайті є матеріал про історію цього заводу: vezha.ua/skelet-himichnogo-dynozavra-zhyttya-i-postapokalipsys-vinnytskogo-himpromu-fotoreportazh/
Дякую, почув багато цікавого, як мешканець 2-го в/містечка. Але, не почув про місце захоронення німецьких військовополонених (це на початку вул. Чехова, за ГСК "Східний"). Також ви не згадали про авіаційну військову частину коло с. Гавришівка, особовий склад якої в основному і проживав на території військового містечка, там і стоїть стела на честь військових льотчиків.
Величезна вподобайка, за цікавий матеріал. Але де р-н Залізничників? Вулиці П.Тичини, Зерова(бувша Пархоменко). Я все чекала коли побачу свій куточок і ... Нажаль. Можливо цей клаптик не такий історично цікавий, але ж він є! П'ятиповерхівка по вул. П.Тичини 8, наприклад, є першою такою будівлею на клаптику між Залізничним вокзалом і Військовим містечком. Здан цей будинок був у 1975р. Доречі Залізничне поселення відносилось до вузлової станції Жмеринка. В нас була своя котельня, свій дуже гарний, на той час досить сучасний дитячий садочок, Залізнична лікарня, свій ЖЕК-16. Тобто це було майже окреме містечко у місті. В нашому дворі були свої 3 пісочниці під грибками., 3 невеличких столика з лавками. Навпроти кожного під'їзду стояли зручні лавочки. Але гордістю нашого двору була дерев'яна горка! До нас завжди збігались дітлахи з сусідніх дворів. Та й попрацювати на "Лампочці" я трохи встигла у 1991 році. Це були цікаві часи. В когось 90 ті, асоціюються з розгулом криміналу, а в нас з чудовим часом роботи на "Лампочці". А яка там була варенична!... Стилізована під справжній сучасний бар. Висока стійка з такими ж високими барними стільцями... Для когось це здасться повною маячнею, але коли тобі лише 19... Зараз мені 50 і я тимчасова переселенка у Бельгії...
SERZE ROSREVAEZA 👍💔💔💔 R !!!!! POMIATAY LAMPOVEI KOLE PREBULA V VINIZZU 1970 rod/ MoI KOLLEGI PRAZYVALE NA LAMPOVOM SAVODE !! OXORONIALSIA OCENb BEL KONTROLb NA PROXODNOI !! R!!!! RABOTALA V OBSCEPITE !!! BELA NE ODNOKRATNO NA VESTAVKE S KONDITERSKIMI ISDELIAMI.. OCENb BOLSCHAIA STOLOVAIA KAKAIA BELA SVETLAIA PROSTORNAIA .. KAKAIA KRASIVAIA UDOBNAIA // NE PERESKASATb SLOVAME A KAKIE ISDELIA BELI TORTE !!! NEVIDIMO MNOGO I TAKGE MIASNEE ISDELIA OCENb MNPGO I KACESTVENNOE !! POTOM VSE PRODAVALI .. ETO BEL KONKURS // IS USIX VINNIZKIX STOLOV ... BELO OCENb INTERESNO ....!❤❤❤😢😂💔💔💔 KAK GALb NETU LAMPOVOGO SAVODU !! ROSORILI VSE POPRODALI XOROSCHIE LYDI VINNIZE ... UKR!! KULTUTU 😢😢😢💔💔💔🙏
До речі, Масложир в моєму дитинстві, у 70-і, ділили на Верхній (ближче до Немирівського шосе) та Нижній (від заводу до ставків). А зупинка у "дворах" насправді на місці колишнього літнього мистецького майданчика. В дитсадочку навіть один раз там виступали. Щодо "Бучмах" вперше почув. Ніколи так не казали у нас.
Читаю Ваші статті. Випадково натрапила на відео про дім Лазовських, і потім весь вечір дивились з чоловіком усі випуски Мікрорайонів) Ми переїхали рік назад із Кропивницького у Вінницю, і досі в неї закохуємося, все подобається окрім смороду води взимку)) Дякую, дуже цікаво дивитись ваші випуски, є навіть ще місця в яких ми не були! Чекаємо ще відео!
На Малих Хуторах вам ніхто особливо нічого і не розповів би, як би і хотів - здебільшого то прийшлі за останні 60-70 років люди. За дитинства мого батька (50-і роки) від церкви до нинішнього масложирівського ставка (це не найбільший, а наступний за ним по течії, за греблею, на ті часи його і не було, там були городи хуторян) було з десяток-півтора хат, включно з господою його бабусі. Біля кожної по 50-60 соток городів і садків - справжні хутірці. Та ще у господарів по декілька гектарів було полів в районі сучасної вул.Бучми, аеропорту у Гавришівці. До революції 1917 року територія, прилегла до вул.Бучми і далі до лісу була полями і угіддями панів Гижицьких. Вінниця була оточена володіннями Грохольських на північно-західному напрямку (П'ятничани) і дрібними володіннями та володіннями Гижицьких на південно-східному.
Щиро дякую за Ваші дослідження та розповіді про МІКРОрайони Вінниці. Три роки вже вдома не була, але у вашому відео побачила мамин будинок та мамин двір. Хочу додому!!!!
@@MykolaHerkaliuk вы дурачок? жители района, о котором вы сняли репортаж, написали как в действительности он называется и какие топонимы они используют.
не розумію як під час війни давати такі данні не працюючих заводів .Зоя Ткаченко загинула в 1977 році як не помилилась.Бензовоз врізався в тролейбув де її зажаоо рулем і вспихнув . Но вона встигла дотянутись до кнопки і відкрити двері для людей. це було десь коло 12 годи дня.
Про мою другу батьківщину (після цілком щасливого дитинства в районі Коріатовичів). Більш ніж 20 років спливло, коли я почав вбачати в цьому індустріально-природньому світкУ приховану красу та рештки минулої слави. Тікав з цього "села" декілька разів, заворожений красою та прогресивністю Міста Сонця - Києва - але Доля мала на мене свої плани. Аде тут виросли мої батьки і багато цеглин в розбудову Тяжика доклали мої бабусі та дідусі. Намолено предками, так би мовити. Що ж, район зазнав як піднесення, так і набув ознак депресивності з моменту занепаду Лампового та Інструментального заводів (алкоголізм та зниження культурного рівня місцевих жителів). Хоча варто додати, що чималу роль в формуванні ґанґстерського іміджу відіграв так званий "лаґєрь" (район вул.Складської), де проживали зеки. Також робітничі бараки із зеками існували біля так званої "Нахаловки", нижче вул.Баженова. Як не як - даний контингент як піднімав Тяж '60их, так і привносив свій аромат в довколишній культпростір. Та й судячи з розповідей батька - явище "стінка" на "стінку" , "район" на "район" з кастетами та вело-ланцюгами були досить поширені в пост-воєнні часи (і подібне я читав з біографії Брюса Лі, тому знімаю клеймо неблагополучності тільки Тяжилова - це, скоріше, данина тієї епохи). Звичайно, до рівня Брукліна чи нарко-Ладижина було ще далеко (чи це в мені заговорив мій природній оптимізм), але матеріалу для раннього репертуару нашої Antakxarana мої очі та серце назбирали достатньо (ну чим вам не сліпнотівська Iowa). Але час іде - я бачу, як притоки нової і молодої крові поволі міняють тіло Тяж-сіті. Потрібні ще кроки і роки, аби Тяж перезавантажився повнісю. Тим не менш - в мене навіть з явилось бажання докласти рук/фарб, аби здійснити свого роду "татуювання шкіри вулиць": через візуальні образи здійснюватиметься перепрошивка дієздатних клітин тіла району значно швидше. Тому, йдучи до праці повз верхнє тяж-озеро, я плекаю весняні думки. Всім Світлої Карми! \mm/ P.S. з 05:04 показано мій дім;} #tyagiliv #vinnytsia #newage #statement #ukrainian #motherland #myfaith #mystate
@@user-mv1im7do7c 😁 шутник. Я имел ввиду что такой репортаж был снят на фотик, или на камеру но с функцией фотика.😁. Типа одна фотка сменяет другую . Писать не мой конек. Сорри если перегнул
@@MykolaHerkaliuk Я не "дивний", пока живой гл.инженер инструментального-спросите у него. Лампочке став не нужен, а на ВИЗ он использовался как пожарный водоем, котельня и еще что-то промышленное. В конце 90-х покойный Ковбасюк (в то время еще профком, позже директор ЖЕК ВИЗ) с Швецом (дир.) подымали документы, я присутствовал при этом, до какого уровня возможно спустить воду, хотели став почистить, ничего не получалось. Ковбасюк затею не оставил и эл. мотором вытягивал водоросли. На ламповом что и когда делалось я знаю не хуже любого "працівника" , мои родители там работали, и все руководители завода жили в моем и соседнем доме. Напротив ВРЛЗ есть круглой здание, мой папа строил ионообменную станцию, чистая вода для завода (промывка микросхем), олна где-то в одно время была введена с постройкой ставка ВИЗ. Став там открывали, музыка, буфеты, и ч/з пару недель был уже первый утопленник, и так каждый год. ЖЕК ВИЗ наверняка тоже еще есть, там могут вам узнать.
Вся промисловість знищена. Що там "орки" були? ... Це я з болем і з глибоким сарказмом, адже ми і без "орків" багато що досягли. Справа в тому, що я у Вінниці прожив, провчився, пропрацював, прослужив і знову пропрацював два суттєві періоди свого життя: 1957 - 80 р.р. і 1995 - 2012 р.р. І проживав якраз між 2-м військовим містечком і т.н. "Тяжиліським тупіком" ...
@@redmilumredmi1259 Для вас особисто: СТИДНО, присудк. сл. Охоплює відчуття стиду; соромно. Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно, Я дівчина, як калина, а ти, як страшидло (Коломийки, 1969, 106); Чує що люди з нього регочуться; йому ще й більш стидно, ще й більш коня поганя (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 157); - Дядю, дайте гостинця! - тихо, боязко промовив хлопчик. - Мовчи! - суворо насварилася на його дівчинка, - стидно прохати (Степан Васильченко, I, 1959, 125); - А вам стидно з старої жінки сміятися! (Андрій Головко, II, 1957, 128
![Felix "Unfair" | [Stray Kids : SKZ-PLAYER]](http://i.ytimg.com/vi/Oswujxm2Ag0/mqdefault.jpg)
Знаходячись далеко і довго від рідного міста, коли натрапляєш на подібне, на серці стає тепліше🥰
Дякую, бажаю натхнення!
Моє рідне військове містечко. Живу тут з народження вже 61 рік. Дуже цікаво було послухати історію і багато що згадати. Щиро дякую!
Большое спасибо за такой интересный и профессиональный рассказ и фильм. Смотрела и слушала с большим вниманием и удовольствием!!!!! Браво!
Дякуємо, що дивитесь) Пропонуємо переглянути ще попередні серії МІКРОрайонів.
Прекрасний випуск, як і всі попередні! Дякую!)
Дякуємо)
У вас класний канал, успіху вам та натхнення у майбутньому!
Хочу уточнити ... ж/д колія до Гайворона ( не Гайсин)
Так, Ви праві. Дякуємо за уточнення)
Дякую за випуск! Чекав це відео про свій мікрорайон!
Дякуємо за перегляд)
Очень интересно. Спасибо вам.
Гарна історія про дані райони, підкріплена історичними фактами та цифрами. Дякую.
Нагадую за своє прохання, с. Шереметка, Людиківка, Вишня...
Дякуємо, що дивитесь) Про Пирогове пам'ятаємо, вже навіть частково вивчаємо його історію.
Класне відео! Дуже пізнавально! Чекаю розповіді про історію самоврядування
Дуже цікава й потрібна серія випусків про наші райони. Багато нового дізнаєшся. Дякую за роботу) Але як же було б добре, щоб ви ілюстрували всі ці географічні згадки мапами! Ато так дивишся і не розумієш, де насправді всі ці локації знаходяться(
Дякуємо за відгук)
Так, Ви цілком праві. У попередніх випусках ми це робили, але цього разу, на жаль, просто не встигли. Там досить багато мороки з додаванням анімованої мапи.
Респект за відео!
👍🇺🇦🇺🇦!
ви робите щось мега цікаве і важливе!!
Молодці! Дякую за роботу, було досить цікаво подивитись!
Дякуємо за перегляд)
Ви чудові.
Дякую.
Like!
Дякуємо і Вам)
Круто!!
Дякую вас за цікаву екскурсію та екскурс в історію. Мешкаю у Військовому містечку з 2016 року, постійно гуляю в районах Тяжилівського озера та річки Віннички на Олієжирі. Кожного дня радію, що повернулась на рідну Вінничину (з Криму).
Дякуємо за перегляд та відгук!
Дуже цікаво. Знімайте ще
Дякуємо! Постараємось)
Дуже цікаво! Дякую за роботу!
Дякуємо, що дивитесь)
Люди на Тяжилові are just built different
Було б дуже цікаво подивитися репортаж про Хутір Шевченка та Хім завод)
Про Хутір Шевченка вже розповідали тут: ruclips.net/video/yxGVHVKYWcM/видео.html
А про Хімпром розповімо у випуску про Замостя. Втім, якщо Вам цікаво, то у нас на сайті є матеріал про історію цього заводу: vezha.ua/skelet-himichnogo-dynozavra-zhyttya-i-postapokalipsys-vinnytskogo-himpromu-fotoreportazh/
XIM/ SAVOD..!! 1970..
ETO BEL 💖💙👌
MIASO KOMBINAT..!💖💙
💔👌👌👌👌👌👌 KAKIE PRODUKTE I KONSERVE
SUPPER 💯👍👍👍💙💖🙏🙏🙏
Дякую, почув багато цікавого, як мешканець 2-го в/містечка. Але, не почув про місце захоронення німецьких військовополонених (це на початку вул. Чехова, за ГСК "Східний"). Також ви не згадали про авіаційну військову частину коло с. Гавришівка, особовий склад якої в основному і проживав на території військового містечка, там і стоїть стела на честь військових льотчиків.
Про захоронення буде окреме відео.
На якій хвилині кот з прев'юшки?
Величезна вподобайка, за цікавий матеріал. Але де р-н Залізничників? Вулиці П.Тичини, Зерова(бувша Пархоменко). Я все чекала коли побачу свій куточок і ... Нажаль. Можливо цей клаптик не такий історично цікавий, але ж він є! П'ятиповерхівка по вул. П.Тичини 8, наприклад, є першою такою будівлею на клаптику між Залізничним вокзалом і Військовим містечком. Здан цей будинок був у 1975р. Доречі Залізничне поселення відносилось до вузлової станції Жмеринка. В нас була своя котельня, свій дуже гарний, на той час досить сучасний дитячий садочок, Залізнична лікарня, свій ЖЕК-16. Тобто це було майже окреме містечко у місті. В нашому дворі були свої 3 пісочниці під грибками., 3 невеличких столика з лавками. Навпроти кожного під'їзду стояли зручні лавочки. Але гордістю нашого двору була дерев'яна горка! До нас завжди збігались дітлахи з сусідніх дворів. Та й попрацювати на "Лампочці" я трохи встигла у 1991 році. Це були цікаві часи. В когось 90 ті, асоціюються з розгулом криміналу, а в нас з чудовим часом роботи на "Лампочці". А яка там була варенична!... Стилізована під справжній сучасний бар. Висока стійка з такими ж високими барними стільцями... Для когось це здасться повною маячнею, але коли тобі лише 19...
Зараз мені 50 і я тимчасова переселенка у Бельгії...
SERZE ROSREVAEZA 👍💔💔💔 R !!!!! POMIATAY
LAMPOVEI KOLE PREBULA V VINIZZU 1970 rod/
MoI KOLLEGI PRAZYVALE NA LAMPOVOM SAVODE !!
OXORONIALSIA OCENb BEL KONTROLb NA PROXODNOI !! R!!!! RABOTALA V OBSCEPITE !!!
BELA NE ODNOKRATNO NA VESTAVKE S KONDITERSKIMI ISDELIAMI..
OCENb BOLSCHAIA STOLOVAIA KAKAIA BELA SVETLAIA PROSTORNAIA ..
KAKAIA KRASIVAIA UDOBNAIA // NE PERESKASATb SLOVAME
A KAKIE ISDELIA BELI TORTE !!! NEVIDIMO MNOGO
I TAKGE MIASNEE ISDELIA
OCENb MNPGO I KACESTVENNOE !!
POTOM VSE PRODAVALI ..
ETO BEL KONKURS // IS USIX VINNIZKIX STOLOV ...
BELO OCENb INTERESNO ....!❤❤❤😢😂💔💔💔 KAK GALb
NETU LAMPOVOGO SAVODU !! ROSORILI VSE
POPRODALI XOROSCHIE LYDI VINNIZE ...
UKR!! KULTUTU 😢😢😢💔💔💔🙏
цікавий контент
Стараємось)
Молодці!
До речі, Масложир в моєму дитинстві, у 70-і, ділили на Верхній (ближче до Немирівського шосе) та Нижній (від заводу до ставків). А зупинка у "дворах" насправді на місці колишнього літнього мистецького майданчика. В дитсадочку навіть один раз там виступали.
Щодо "Бучмах" вперше почув. Ніколи так не казали у нас.
Малі Хутори починались з 2 хуторів. Якщо не помиляюсь, Федьки (Петьки), Кожівка.
Читаю Ваші статті.
Випадково натрапила на відео про дім Лазовських, і потім весь вечір дивились з чоловіком усі випуски Мікрорайонів) Ми переїхали рік назад із Кропивницького у Вінницю, і досі в неї закохуємося, все подобається окрім смороду води взимку))
Дякую, дуже цікаво дивитись ваші випуски, є навіть ще місця в яких ми не були! Чекаємо ще відео!
Так... З водою у нас печалька.... І з кожним роком все гірше.
О! Рідні місця!🥰
Я думаю зараз ви зрозуміли, що не треба знімати стратегічні об'єкти (залізниця)...
Якби знімали мікрокамерою чи навіть GoPro, то ніхто нічого і не помітив би. Ці правила є атавізмами і абсолютно безглузді.
На Малих Хуторах вам ніхто особливо нічого і не розповів би, як би і хотів - здебільшого то прийшлі за останні 60-70 років люди. За дитинства мого батька (50-і роки) від церкви до нинішнього масложирівського ставка (це не найбільший, а наступний за ним по течії, за греблею, на ті часи його і не було, там були городи хуторян) було з десяток-півтора хат, включно з господою його бабусі. Біля кожної по 50-60 соток городів і садків - справжні хутірці. Та ще у господарів по декілька гектарів було полів в районі сучасної вул.Бучми, аеропорту у Гавришівці. До революції 1917 року територія, прилегла до вул.Бучми і далі до лісу була полями і угіддями панів Гижицьких. Вінниця була оточена володіннями Грохольських на північно-західному напрямку (П'ятничани) і дрібними володіннями та володіннями Гижицьких на південно-східному.
Дякуємо за відгук)
Щиро дякую за Ваші дослідження та розповіді про МІКРОрайони Вінниці. Три роки вже вдома не була, але у вашому відео побачила мамин будинок та мамин двір. Хочу додому!!!!
22:15 на фото видніється теперішня школа √13 та будинок на Максима Шимка 10
@@Nyigirmoon ні, шановний, вулиця Максима Шимка, подобається Вам це чи ні.
@@Nyigirmoon вам ніхто не заважає переїхати в умовну Калугу, де такі назви вважаються нормою))
@@MykolaHerkaliuk Карла Кокса, подобаця вам чы ни
@@MykolaHerkaliuk вы дурачок? жители района, о котором вы сняли репортаж, написали как в действительности он называется и какие топонимы они используют.
Чому "друге військове містечко"? Хіба є перше?
Так, в районі сучасної вулиці Стрілецької.
@@user-mv1im7do7c варшава там, трохи далі можайка, але неяк не військове містечко
@@Nyigirmoon тот район вообще безымянный, и, ну точно не военный городок
ммм район мого дитинства...)
С большим удовольствием прожил в Виннице на Замостье 2 месяца. Советсвие панно и мозаики в нашем городе тоже сохраняют.
Ломать не строить.!😊
не розумію як під час війни давати такі данні не працюючих заводів .Зоя Ткаченко загинула в 1977 році як не помилилась.Бензовоз врізався в тролейбув де її зажаоо рулем і вспихнув . Но вона встигла дотянутись до кнопки і відкрити двері для людей. це було десь коло 12 годи дня.
Фотографуйте і надалі . Говоріть з людьми, без музики. Хай щастить ,земляче . Слідкую
Моя бабця Валєрка була в польському рабстві. Вона відмітилась своєю працездатністю. Я був маленький і не встиг більше взнати. Кажіть!
Жовтень.
Спасибо!За шикарнейший ролик!И настоящий украинский язык!Просто чудо!Удачи иуспехов Авторам!
Про мою другу батьківщину (після цілком щасливого дитинства в районі Коріатовичів).
Більш ніж 20 років спливло, коли я почав вбачати в цьому індустріально-природньому світкУ приховану красу та рештки минулої слави.
Тікав з цього "села" декілька разів, заворожений красою та прогресивністю Міста Сонця - Києва - але Доля мала на мене свої плани.
Аде тут виросли мої батьки і багато цеглин в розбудову Тяжика доклали мої бабусі та дідусі.
Намолено предками, так би мовити.
Що ж, район зазнав як піднесення, так і набув ознак депресивності з моменту занепаду Лампового та Інструментального заводів (алкоголізм та зниження культурного рівня місцевих жителів).
Хоча варто додати, що чималу роль в формуванні ґанґстерського іміджу відіграв так званий "лаґєрь" (район вул.Складської), де проживали зеки.
Також робітничі бараки із зеками існували біля так званої "Нахаловки", нижче вул.Баженова.
Як не як - даний контингент як піднімав Тяж '60их, так і привносив свій аромат в довколишній культпростір.
Та й судячи з розповідей батька - явище "стінка" на "стінку" , "район" на "район" з кастетами та вело-ланцюгами були досить поширені в пост-воєнні часи (і подібне я читав з біографії Брюса Лі, тому знімаю клеймо неблагополучності тільки Тяжилова - це, скоріше, данина тієї епохи).
Звичайно, до рівня Брукліна чи нарко-Ладижина було ще далеко (чи це в мені заговорив мій природній оптимізм), але матеріалу для раннього репертуару нашої Antakxarana мої очі та серце назбирали достатньо (ну чим вам не сліпнотівська Iowa).
Але час іде - я бачу, як притоки нової і молодої крові поволі міняють тіло Тяж-сіті.
Потрібні ще кроки і роки, аби Тяж перезавантажився повнісю.
Тим не менш - в мене навіть з явилось бажання докласти рук/фарб, аби здійснити свого роду "татуювання шкіри вулиць": через візуальні образи здійснюватиметься перепрошивка дієздатних клітин тіла району значно швидше.
Тому, йдучи до праці повз верхнє тяж-озеро, я плекаю весняні думки.
Всім Світлої Карми! \mm/
P.S. з 05:04 показано мій дім;}
#tyagiliv #vinnytsia #newage #statement #ukrainian #motherland #myfaith #mystate
Дякую Вам за такий детальний відгук)
@@MykolaHerkaliuk чекаю на нові серії такої цікавої рубрики!
Загибла водійка тролейбуса Зоя Ткаченко була двоюрідною сестрою моєї однокласниці.
Обожаю тяжилов. А вот снято как то ☹️...
Дякуємо за таку змістовну та конструктивну критику:)
@@user-mv1im7do7c 😁 шутник. Я имел ввиду что такой репортаж был снят на фотик, или на камеру но с функцией фотика.😁. Типа одна фотка сменяет другую . Писать не мой конек. Сорри если перегнул
Це вже інша справа, дякуємо за відгук)
бикота бикотою!
Про Малі Хутори тут не було абсолютно нічого, так що виносити в заголовок їх не треба було!
Що знайшли) На нашу думку цього цілком достатньо. Якщо маєте що розповісти, то ласкаво просимо)
Валютчиків зніміть на ринку.Завдяки яким вбило двох молодих людей.В мирний час
Озеро строил ВИЗ, и это пожарный водоем ВИЗа
Можете чимось підтвердити?
@@user-mv1im7do7c созвонитесь с инструментальным, там вроде гл. инженер еще с тех времен, они работают, у него и все документы на этот став
@@user-mv1im7do7c лампочка его точно не строила, я бы знал.
@@Barhatad гммм, досить дивні. Саме від колишніх працівників лампового довідались, що ставок створений тим заводом.
@@MykolaHerkaliuk Я не "дивний", пока живой гл.инженер инструментального-спросите у него. Лампочке став не нужен, а на ВИЗ он использовался как пожарный водоем, котельня и еще что-то промышленное. В конце 90-х покойный Ковбасюк (в то время еще профком, позже директор ЖЕК ВИЗ) с Швецом (дир.) подымали документы, я присутствовал при этом, до какого уровня возможно спустить воду, хотели став почистить, ничего не получалось. Ковбасюк затею не оставил и эл. мотором вытягивал водоросли. На ламповом что и когда делалось я знаю не хуже любого "працівника" , мои родители там работали, и все руководители завода жили в моем и соседнем доме. Напротив ВРЛЗ есть круглой здание, мой папа строил ионообменную станцию, чистая вода для завода (промывка микросхем), олна где-то в одно время была введена с постройкой ставка ВИЗ. Став там открывали, музыка, буфеты, и ч/з пару недель был уже первый утопленник, и так каждый год. ЖЕК ВИЗ наверняка тоже еще есть, там могут вам узнать.
Цікавий і пізнавальний сюжет
Дякуємо)
Ламповий завод передали санатору в м.Сімферопіль, і після анексії Криму все змінилось, і хто зараз незнаю
Ну от ми теж не знаємо, тому вирішили про це не згадувати.
Вся промисловість знищена. Що там "орки" були? ... Це я з болем і з глибоким сарказмом, адже ми і без "орків" багато що досягли. Справа в тому, що я у Вінниці прожив, провчився, пропрацював, прослужив і знову пропрацював два суттєві періоди свого життя: 1957 - 80 р.р. і 1995 - 2012 р.р. І проживав якраз між 2-м військовим містечком і т.н. "Тяжиліським тупіком" ...
Головне щоб журналістам було куди піти спати
досить депресивні райони. "Робимо щось цікаве і важливе"..цікавй коментар.... дійсно робити щось... але очікували більш захопливого сюжету*
Кожному своє)
Стидно за таких дурних людей
Це Ви про кого?
@@MykolaHerkaliuk очевидно про себе. Соромно не знати слова "соромно"
@@redmilumredmi1259
Для вас особисто:
СТИДНО, присудк. сл. Охоплює відчуття стиду; соромно. Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно, Я дівчина, як калина, а ти, як страшидло (Коломийки, 1969, 106); Чує що люди з нього регочуться; йому ще й більш стидно, ще й більш коня поганя (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 157); - Дядю, дайте гостинця! - тихо, боязко промовив хлопчик. - Мовчи! - суворо насварилася на його дівчинка, - стидно прохати (Степан Васильченко, I, 1959, 125); - А вам стидно з старої жінки сміятися! (Андрій Головко, II, 1957, 128
💙💛✌