Також вузьке міжряддя загальмувло ячмінь... Сійте на 30см. Перевірена технологія без азотних добрив (наприбутковіша). Наведена обробка насіння при широкому міжрядді (25+) дає високу концентрацію бактерій в рядку, зернові чудово стартують, чудово перезимовують. Міжряддя від 25см або 19-38 до 40см. Менше міжряддя - слабка коренева система. Хім протруйник без д.р тирам, чистий гумат 50г/т (якщо є волога то 80г/т), амінокислоти 70...100г/т, бактерії Bacillus subtilis 1...1.5л/т, azotobacter 1...1.5л/т, біоприлипач. Азотобактер заміняє 100кг селітри. При посіві можна додовати сухий інокулятн мікоризний. Добрива в рядок при посіві пригнічують бактерії тому не давати добрив на лінію посіву, можна лише РКД небагато але вже без мікоризн інокулянта. NPK можна лише яра, джіва під культивацію або при посіві сидератів їх внести. В крайньому разі у квітні карбамід (сівалкою) або кас до 60кг/га фіз (25кг д.р) якщо є запас вологи. Базове підживлення (заміняє ще 100кг селітри). Біодеструктор (триходерма), додати азотобактер, морські водорості (агрітема 85%), гумат. Біопрепарати бту норм. Це найбільш ефективно перед дощем внести або заробити пружинною чи ротаційною. Якщо обробка пізно (вихід в трубку то без морськ водоростей. Якщо засуха: амінокислоти+біофунгіцид+азотофіт або аміно+кремній, ефективно на пізніх стадіях. Попередник горох - врожайність до 90ц можлива. Попередник соя. Під зернові потрібнна мінімальн глибина обробітку грунту, якщо оранка то 12...14см не більше (раз на 5-10 років 20см). Якщо без обробітку то в лісостеповій та степовій озимі зернові сіяти із зимуючим горохом через рядок, міжряддя пшениці 25...40см. Інші попередники. Після зернових, ріпаку треба сіяти суміш сидератів на глибину 6-8см. Якщо не виросли сидерати то сумісний посів із горохом (озимий ріпак так само сіяти але зовсім без додавання мікоризи, триходерми). Найкращі складові суміші сидератів: фацелія, конюшина олександрійська, вика, льон, суданка, редька олійна, гірчиця сарептська (жовта), гречка, горох, кукурудза, кормові боби. Гречка на сидерат не підходить перед посівом кукурудзи. Перед зерновими виключати із суміші злаки, перед ріпаком виключати гірчицю. Сидерат перед соєю: курудза, суданка, гречка, льон, гірчиця сарептська. Державні сортовипробування пшениці, найкращі. Для полісся: сорти Почайна, Ультім, Еміл, ПЕтрОс, Синтетик 240, Трояна, Соліндо КС, Тоннаж. Лісостеп: Проня, Гайок, Почайна, ПЕтроС, зу Верміллон, Соліндо КС, квс Ультім, Апексус, Трембіта білоцерківська, Синтетик 240, Хвиля Дніпра, Юлія для пізніших посівів, Зимоярка для пізніх. Степ: Пані Оля, Скіфія, Турандот, Тайра, Куяльник, Кантата, три одеські сорти для пізніх посівів. Також одеські для лісостепу і степу: Творчість, Загадка, Рапсодія, Добродійка, Вірність, Протекція, Озоряна, Господарка (висока класність), також Дністрянка, Богуславка навіть для Полісся.
Так на Снігурівщині вже почали збір врожаю ''кернел''. Прийде час достигне наш побачимо що вийде, чи повернемо ми хоч витрати правда при 30 центнерах по-любому витрати не повернуться ,40 + виходимо на нуль. 😢😢
У нас ячмінь озимий догорає, хоча на полі де не було дощів весною зовсім три місяці, озимий ячмінь відразу скинув недогони і погнав все в центральний колос, багато сухих пагонів, кущення було гарне, побачимо скільки сипоне.
В нас теж хочеться дуже гарно тому що рідкий але відкинув майже все зрозумів що не потягне, А тепер і те що лишилося засохло нанівець. Чекаємо збирання буде потім все зрозуміло. 🤝🤝
На жаль в Україні робота агронома не цінується, і майже всі відмовилися від їх послуг. Ось і відбуваються такі випадки. Користуйтеся старою агрономічною літературою, там все написано. Помилок у вас дуже багато. Успіхів всім аграріям в цій нелегкій праці.
Зазвичай попід посадкою нічого не росте тому що там метрів 10 від посадки суцільне коріння яке витягує і вологу і поживні речовини. Але маємо що маємо ми показали факт. А чому воно так будемо кожен робити свої версії.
Зерно підсмажили саме азотні добрива. Відмова від азотних добрив накопичить органіку, біологічний азот. Внесення біодеструктора (в ідеалі заробити ротаційною чи пружинною або під дощ) вивільнить біологічний азот весною коли він потрібен пшениці. Ефективність азотних добрив 30-40%, при внесенні іжектором до 60%. Насправді азотні добрива також є деструктором але дуже поганим для корисної біоти. Тобто, якщо ми замінимо 100кг селітри біодеструктором то збережемо азотобактер (яким обробямо насіння) і азотобактер заміняє ще 100кг селітри. Ще азоту додадуть сидерати. Тобто живлення 100...300 кг селітри може замінити біотехнологія. Більшість аграріїв так і вносять. Лише агрохолдинги олігархів вносять більше але в них врожаї застраховані. І часто в них врожаї підсмажиться високиними нормами азотних добрив.
Так біота це добре, але для біоти потрібно волога А в нас її немає. Тож для швидкого збагачення азотом ми і використовуємо селітру. Були часи коли йшли дощі І ми збирали врожай без добрив дуже гарний.
@@Mykolaiv-agro біота якраз зберігає вологу. В засуху біодеструктор спрацює як антистресант а як під дощ то взагалі замінить 100кг селітри, виграш в будь-яких умовах. А от швидкий азот від азотних добрив дасть зайве кущення, загальмує кореневу систему, випалить органіку а далі що? Замість селітри краще вносити амінокислоти коли засуха, особливо по колосу, вони містять азот як складові білків, рослина засвоює амінокислоти не витрачаючи вологу. Ну як хочете витиснути потенційний максимум ще весною то сипте далі азотні добрива, може пощастить то не підсмажать врожай. І вносьте регулятор щоб не вилягали зернові але він часто не спрацьовує. Хімічний азот окупається в ідеальних умовах. Як часто в нас бувають ідеальні умови? На Рівненщині наприклад раз на 3-5років. Я вже писав у технології що як є запас вологи то можна внести 60кг карбаміду у квітні під дощ або сівалкою, так і врожаю додасть 10ц і не вб'є біоту. Але й без 60кг карбаміду можна збирати 45...90ц зернових залежно від регіону і попередника.
Також вузьке міжряддя загальмувло ячмінь... Сійте на 30см.
Перевірена технологія без азотних добрив (наприбутковіша). Наведена обробка насіння при широкому міжрядді (25+) дає високу концентрацію бактерій в рядку, зернові чудово стартують, чудово перезимовують. Міжряддя від 25см або 19-38 до 40см. Менше міжряддя - слабка коренева система.
Хім протруйник без д.р тирам, чистий гумат 50г/т (якщо є волога то 80г/т), амінокислоти 70...100г/т, бактерії Bacillus subtilis 1...1.5л/т, azotobacter 1...1.5л/т, біоприлипач.
Азотобактер заміняє 100кг селітри.
При посіві можна додовати сухий інокулятн мікоризний. Добрива в рядок при посіві пригнічують бактерії тому не давати добрив на лінію посіву, можна лише РКД небагато але вже без мікоризн інокулянта. NPK можна лише яра, джіва під культивацію або при посіві сидератів їх внести. В крайньому разі у квітні карбамід (сівалкою) або кас до 60кг/га фіз (25кг д.р) якщо є запас вологи.
Базове підживлення (заміняє ще 100кг селітри). Біодеструктор (триходерма), додати азотобактер, морські водорості (агрітема 85%), гумат.
Біопрепарати бту норм. Це найбільш ефективно перед дощем внести або заробити пружинною чи ротаційною. Якщо обробка пізно (вихід в трубку то без морськ водоростей.
Якщо засуха: амінокислоти+біофунгіцид+азотофіт або аміно+кремній, ефективно на пізніх стадіях.
Попередник горох - врожайність до 90ц можлива. Попередник соя. Під зернові потрібнна мінімальн глибина обробітку грунту, якщо оранка то 12...14см не більше (раз на 5-10 років 20см). Якщо без обробітку то в лісостеповій та степовій озимі зернові сіяти із зимуючим горохом через рядок, міжряддя пшениці 25...40см.
Інші попередники. Після зернових, ріпаку треба сіяти суміш сидератів на глибину 6-8см. Якщо не виросли сидерати то сумісний посів із горохом (озимий ріпак так само сіяти але зовсім без додавання мікоризи, триходерми).
Найкращі складові суміші сидератів: фацелія, конюшина олександрійська, вика, льон, суданка, редька олійна, гірчиця сарептська (жовта), гречка, горох, кукурудза, кормові боби. Гречка на сидерат не підходить перед посівом кукурудзи. Перед зерновими виключати із суміші злаки, перед ріпаком виключати гірчицю. Сидерат перед соєю: курудза, суданка, гречка, льон, гірчиця сарептська.
Державні сортовипробування пшениці, найкращі.
Для полісся: сорти Почайна, Ультім, Еміл, ПЕтрОс, Синтетик 240, Трояна, Соліндо КС, Тоннаж.
Лісостеп: Проня, Гайок, Почайна, ПЕтроС, зу Верміллон, Соліндо КС, квс Ультім, Апексус, Трембіта білоцерківська, Синтетик 240, Хвиля Дніпра, Юлія для пізніших посівів, Зимоярка для пізніх.
Степ: Пані Оля, Скіфія, Турандот, Тайра, Куяльник, Кантата, три одеські сорти для пізніх посівів. Також одеські для лісостепу і степу: Творчість, Загадка, Рапсодія, Добродійка, Вірність, Протекція, Озоряна, Господарка (висока класність), також Дністрянка, Богуславка навіть для Полісся.
Посадка давала тінь от і все
Доброго. Попадався відос в тік ток з Миколаївщини то ячмінь був з натурою 605 гр і урожайністю 30+ ц. Почали косить 2 дні тому
Так на Снігурівщині вже почали збір врожаю ''кернел''. Прийде час достигне наш побачимо що вийде, чи повернемо ми хоч витрати правда при 30 центнерах по-любому витрати не повернуться ,40 + виходимо на нуль. 😢😢
У нас ячмінь озимий догорає, хоча на полі де не було дощів весною зовсім три місяці, озимий ячмінь відразу скинув недогони і погнав все в центральний колос, багато сухих пагонів, кущення було гарне, побачимо скільки сипоне.
В нас теж хочеться дуже гарно тому що рідкий але відкинув майже все зрозумів що не потягне, А тепер і те що лишилося засохло нанівець. Чекаємо збирання буде потім все зрозуміло. 🤝🤝
Привіт 👍🇺🇦🤝
Жалко !
Унас тоже тріщини!
Що внас буде?
Нічого не вдієш, маємо що маємо, все що залежить від нас ми зробили. 🤝🤝
Шкода.Нова,Одеса 11июня кости ячминь 42ц
Я так зрозумів що в Новій Одесі косять по 42цт. Все можливо там біля річки завжди кращі дощі там озимина з осені була набагато краще.
Яка ціна?
110💵💲
На жаль в Україні робота агронома не цінується, і майже всі відмовилися від їх послуг. Ось і відбуваються такі випадки. Користуйтеся старою агрономічною літературою, там все написано. Помилок у вас дуже багато. Успіхів всім аграріям в цій нелегкій праці.
Будемо потрошки вчитись.
По під посадку зазвичай сонях в коліно,тому зернові завжди гарні
Зазвичай попід посадкою нічого не росте тому що там метрів 10 від посадки суцільне коріння яке витягує і вологу і поживні речовини. Але маємо що маємо ми показали факт. А чому воно так будемо кожен робити свої версії.
Зерно підсмажили саме азотні добрива.
Відмова від азотних добрив накопичить органіку, біологічний азот.
Внесення біодеструктора (в ідеалі заробити ротаційною чи пружинною або під дощ) вивільнить біологічний азот весною коли він потрібен пшениці.
Ефективність азотних добрив 30-40%, при внесенні іжектором до 60%.
Насправді азотні добрива також є деструктором але дуже поганим для корисної біоти.
Тобто, якщо ми замінимо 100кг селітри біодеструктором то збережемо азотобактер (яким обробямо насіння) і азотобактер заміняє ще 100кг селітри.
Ще азоту додадуть сидерати.
Тобто живлення 100...300 кг селітри може замінити біотехнологія.
Більшість аграріїв так і вносять. Лише агрохолдинги олігархів вносять більше але в них врожаї застраховані. І часто в них врожаї підсмажиться високиними нормами азотних добрив.
Так біота це добре, але для біоти потрібно волога А в нас її немає. Тож для швидкого збагачення азотом ми і використовуємо селітру. Були часи коли йшли дощі І ми збирали врожай без добрив дуже гарний.
Це ефект затінення від лісосмуги
@@Mykolaiv-agro біота якраз зберігає вологу. В засуху біодеструктор спрацює як антистресант а як під дощ то взагалі замінить 100кг селітри, виграш в будь-яких умовах.
А от швидкий азот від азотних добрив дасть зайве кущення, загальмує кореневу систему, випалить органіку а далі що?
Замість селітри краще вносити амінокислоти коли засуха, особливо по колосу, вони містять азот як складові білків, рослина засвоює амінокислоти не витрачаючи вологу.
Ну як хочете витиснути потенційний максимум ще весною то сипте далі азотні добрива, може пощастить то не підсмажать врожай. І вносьте регулятор щоб не вилягали зернові але він часто не спрацьовує.
Хімічний азот окупається в ідеальних умовах. Як часто в нас бувають ідеальні умови? На Рівненщині наприклад раз на 3-5років.
Я вже писав у технології що як є запас вологи то можна внести 60кг карбаміду у квітні під дощ або сівалкою, так і врожаю додасть 10ц і не вб'є біоту. Але й без 60кг карбаміду можна збирати 45...90ц зернових залежно від регіону і попередника.
Схід 4 місяця без каплі.
Сумно що і природа з. нас знущається. 😢😢
33.6 сипане 🤫🤔а по кругу 37 буде 💯🖐👍👍🤝
Дай Боже,було б хоч близько до нуля вийти.Як би хоть один дощик в період наливу то гарантія була б за 40цт.
Ноутилл рулит!!!
Можливо.Але дорого щоб його почати.
@@Mykolaiv-agro начни с обычной стерневой сеялки типа стс "омичка " !! Было бы желание